З історії П’ятницької церкви

У статті розглядається історія П’ятницької церкви з часу створення у її приміщенні музею у 1972 р. до сьогодні. Охарактеризовано діяльність музею, а також функціонування храму на сучасному етапі....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Нижник, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2016
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Церковна старовина
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100130
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З історії П’ятницької церкви / Л. Нижник // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 66-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-100130
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1001302016-05-17T03:02:29Z З історії П’ятницької церкви Нижник, Л. Церковна старовина У статті розглядається історія П’ятницької церкви з часу створення у її приміщенні музею у 1972 р. до сьогодні. Охарактеризовано діяльність музею, а також функціонування храму на сучасному етапі. В статье рассматривается история Пятницкой церкви со времени создания в её помещении музея в 1972р. до сегодня. Охарактеризована деятельность музея, а также функционирование храма на современном этапе. The article deals with history of the church Pjatnitskoj since the creation the museum in its premises in 1972 for today. Describes the activities of the museum and functioning of the temple at the present stage. 2016 Article З історії П’ятницької церкви / Л. Нижник // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 66-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100130 726:069(477.51—25)(091):271,222 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковна старовина Церковна старовина
spellingShingle	Церковна старовина Церковна старовина Нижник, Л. З історії П’ятницької церкви Сiверянський лiтопис
description	У статті розглядається історія П’ятницької церкви з часу створення у її приміщенні музею у 1972 р. до сьогодні. Охарактеризовано діяльність музею, а також функціонування храму на сучасному етапі.
format	Article
author	Нижник, Л.
author_facet	Нижник, Л.
author_sort	Нижник, Л.
title	З історії П’ятницької церкви
title_short	З історії П’ятницької церкви
title_full	З історії П’ятницької церкви
title_fullStr	З історії П’ятницької церкви
title_full_unstemmed	З історії П’ятницької церкви
title_sort	з історії п’ятницької церкви
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Церковна старовина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100130
citation_txt	З історії П’ятницької церкви / Л. Нижник // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 1. — С. 66-71. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT nižnikl zístoríípâtnicʹkoícerkvi
first_indexed	2025-07-07T08:22:09Z
last_indexed	2025-07-07T08:22:09Z
_version_	1836975684881219584
fulltext	66 Сіверянський літопис © Нижник Людмила Михайлівна – старший науковий співробітник Національ- ного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА УДК 726 : 069 (477. 51 — 25) (091) : 271, 222 Людмила Нижник. З ІСТОРІЇ П’ЯТНИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У статті розглядається історія П’ятницької церкви з часу створення у її при- міщенні музею у 1972 р. до сьогодні. Охарактеризовано діяльність музею, а також функціонування храму на сучасному етапі. Ключові слова: П’ятницька церква, музей, православний храм. Чернігів має багатовікову історію, виразником якої є пам’ятки, що збереглися. Серед них – церква святої П’ятниці. Починаючи з давньоруського часу, вона при- крашає центр міста Чернігова. Це вежоподібний у плані майже квадратний храм. Він чотиристопний, хрестовокупольний, триапсидний та однобанний. Висота від підлоги до купола становить близько 27 метрів1. Храм, як і колись, зачаровує своєю ошатністю. Вивчення церкви св. П’ятниці розпочалося ще у XIX ст. такими краєзнавцями, як C. Шугаєвський2, А. Шафонський3, Ф. Гумілевський4, що досліджували різні аспекти її історії та архітектури. Після Другої світової війни вивченням пам’ятки займалися П. Д .Барановський5, Ю. С. Асєєв6, М. В. Холостенко7. На сучасному етапі продовжу- ється дослідження храму та особливостей його архітектури, зокрема, В.Д. Віроцьким8 та Ю. М. Ситим9. Однак діяльність церкви у останній третині XX – початку XXI cт. залишається мало вивченою. За браком джерел цінну інформацію щодо досліджу- ваного періоду мають спогади настоятеля церкви отця Мирона та співробітників Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», які працювали в той період. Після перебудови 1806 – 1820 р. р. церква змінила свій ви- гляд. Це був семибанний, барочний храм. Він залишався таким до Другої світової війни. Під час війни він був практично повністю зруйнований. У післявоєнний час 1943 –1962 рр. храм був відновлений у первинних формах XII — XIII cт. архітекто- ром-реставратором Петром Дмитровичем Барановським10. У 1967 р. П’ятницька церква була передана Чернігівському державному архітек- турно-історичному заповіднику, на той час філіалу «Софійського музею» м. Києва (далі Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник). Він займався охороною пам’яток архітектури. До його складу того ж року ввійшли одинадцять пам’яток архітектури Х – XVIII ст., зокрема, Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор (ХІІ ст.), Антонієві печери (ХІ — XVIII ст.), храм святої П’ятниці та інші За радянської влади храми не функціонували і використовувалися не за призначенням. У церквах, що входили до Чернігівського державного архітектурно -історичного заповідника, створювали музеї. П’ятницька церква не була винятком. У1967 р. було розроблено проект музейної експозиції у П’ятницькій церкві. Для її формування реставратор пам’ятки П. Д. Барановський у 1968 році передав значну кількість знахідок, виявлених ним у ході реконструкції храму в 1943 – 1961 р., які ста- ли основою виставки (блоки руїн, зразки плінфи з позначками -мітками і клеймами, фрагменти фресок, архітектурно-будівельна гончарна кераміка, вироби з кольорового та чорного металу, фрагменти скла давніх віконниць). Науковому співробітнику заповідника Вірі Василівні Шуляк було доручено під- Сіверянський літопис 67 готувати текст екскурсії «П’ятницька церква — пам’ятка давньоруської архітектури кінця XII — початку XIII ст.». Текст був написаний на високому професійному рівні. Він отримав високу оцінку одного з найкращих знавців церкви П. Д. Барановського. У своїй рецензії він писав: «Методична розробка, складена В. В. Шуляк, відповідає завданню екскурсії по П’ятницькій церкві і характеризує її з історичного та архітек- турно-художнього боку»11. Експозиція музею поповнювалася і за рахунок інших речей. У1972 р. з фондів ЧДАІЗ до П’ятницької церкви були передані будівельні матеріали. Після завершення формування експозиції навесні того ж року було відкрито музей12. Протягом наступних двадцяти років музей поповнювався новими експонатами, будівельними матеріалами та художніми творами: у 1976 р. — ілюстраціями ху- дожника М. О. Мацедонського до поеми «Слово о полку Ігоревім»; у 1978 р. — 16 фотокопіями робіт художника В. А. Фаворського, присвячених періоду Київської Русі; у 1982 р. — художніми роботами, які ілюстрували історію Чернігова; у 1983 р. експонувалися роботи художника В. І. Лопати, присвячені українській тематиці. У травні 1984 р. відкрилася виставка творів «Літопис в дереві та камені», на якій були представлені картини з зображенням церкви, а також краєвидами інших міст – Нов- города, Ростова Великого, Печори, Пскова, Суздаля. У 1985 – 1986 рр. у пам’ятці було представлено експонати виставки «Епоха «Слова о полку Ігоревім» у фресках, мозаїках ХІ — ХІІ ст. і в сучасних художніх виробах з кераміки». У вересні 1991 р. у музеї ЧДАІЗ експонувалися будівельні матеріали та копії фресок, коротка інформація про П. Д. Барановського та П’ятницьку церкву, фотографії П’ятницької церкви після перебудов XVII — XIX ст., план церкви і план Чернігова13. Наукові співробітники заповідника здійснювали популізаторську роботу, про- водили дослідження пам’яток стосовно архітектури Чернігова. У 1970-х р. у ЧДАІЗ працювали шість науковців: Т. В. Ревеко, Є. А. Рубан, Т. Я. Рутковська, Л. О. Майбо- рода, Л. М Заброда, та І. П. Семенець. Вони проводили екскурсії та консультації для малих та великих груп (2 – 30 осіб) в пам’ятках архітектури, включаючи і П’ятницьку церкву. Консультації та екскурсії тривали в середньому 15 – 35 хвилин, храм-музей відвідували мешканці України (Києва, Одеси, Чернігова та області) та інших країн, зокрема, Росії та Білорусі. У холодну пору року (з жовтня по травень) – музей був закритий, тому що не опалювався. Працював храм-музей у теплу пору року, у ньому був тільки наглядач, а науковий співробітник проводив на об’єкті дві-три години на день. За відсутності екскурсовода у музеї вмикали магнітофон, з якого лунала екскурсія. Храм – музей не був включений до екскурсійного маршруту заповідника. Музей відвідували різні категорії населення: робітники, службовці, військово- службовці, колгоспники, учні та гості міста [Таблиця 1]. Якщо в 1977 р. в липні серед відвідувачів П’ятницької церкви найбільше було учнів, то головну частку відвідувачів Борисоглібського собору та виставки колегіуму становили службовці. Найменше в П’ятницькій церкві було військовослужбовців, в Борисоглібському соборі – гостей, на виставці в колегіумі – колгоспників. Отже, серед всіх відвідувачів вищезгаданих пам’яток зацікавилися Борисоглібським собором у липні 1977р – 60,77%, виставкою – 23,73%, найменш популярною була П’ятницька церква – лише 15,5%. З таблиці 2 видно, що кількість екскурсій з 1973 р. по 1974 р. збільшилася, хоча відвідувачів залишилося майже стільки ж. При порівнянні відвідування за 1973 та 1974 рр. можна зробити висновок, що екскурсійні групи в 1974 р. стали чисельніші в порівнянні з групами 1973 р. Починаючи з 1975 р. спостерігається значне зменшен- ня кількості екскурсій, якщо порівняти 1975 р. та 1976 р. – то це майже у 2 рази, а з 1976 – 1977 рр. майже в 3 рази. Зменшилася кількість відвідувачів майже в 2 рази з 7425 в 1972 р. до 4267 осіб в 1977 р. Найчастіше музей відвідували в літні місяці – липні та серпні. Із таблиці 3 бачимо, що кількість відвідувачів П’ятницької церкви набагато менша, ніж Борисоглібського собору та виставки в колегіумі. Ця тенденція спостерігається протягом усіх років, що аналізуються. Відвідування П’ятницької церкви коливається від 4085 осіб у 1983 р. (найменший показник) до 8311 у 1982 р. (найбільший показник). При чому у рік найбільшої кількості відвідувань кількість екскурсій найменша лише 1214, з чим це пов’язано, пояснити складно. Працювало на 1982 р. у заповіднику 13 науковців, тобто збільшилося в 2 рази в 68 Сіверянський літопис порівнянні з1974 р.: Т. В. Бухарина, В. Н. Денисенко, А. В. Доценко, Л. Н. Заброда, Л. О. Майборода, Т. Я. Рутковська, В. А. Скрипка, К. П. Тищенко, А. А. Карнабед, О. І. Травкіна, Р. М. Боголюб, Л. М. Ревякіна, М.В. Серобаба. За десять років (1972 — 1982 рр.) П’ятницьку церкву відвідало — 60298 осіб, Борисоглібський собор – 529798 осіб. Виставку в колегіумі – 148702 особи15. Отже, з усіх пам’яток заповідника найменш відвідувана була П’ятницька церква, та в ній також найменше всього було проведено екскурсій та консультацій, це викликано тим, що вона працювала з перервами з огляду на те, що не опалювалася та не входила до екскурсійного маршруту. У 1992 р. за розпорядженням представника Президента України В.В. Мельни- чука П’ятницька церква була передана громаді автокефальної православної церкви. Релігійна громада взяла на себе відповідальність не лише проводити реставраційні та ремонтні роботи за свій рахунок, а зберігати фрагменти фрескового розпису та забезпечувати вільний доступ екскурсійних груп і окремих громадян для огляду пам’ятки архітектури16. П’ятницька церква продовжує залишатися пам’яткою історії та архітектури на- ціонального значення та знаходитися під охороною заповідника. Задля охорони та збереження церкви систематично здійснюється моніторинг температурно-вологісного режиму. З метою нормалізації температурного режиму споруди у 2003 р. у П’ятницькій церкві було влаштовано нову підлогу з електро- підігрівом, яка захищає будівлю від промерзання та створює сприятливі умови для провітрювання і просихання нижньої (цокольної) частини фасадів17. П’ятницька церква є пам’яткою архітектури і діючим храмом, інтер’єр якого сформувався наприкінці 90-х років двадцятого століття. Церква поділяється на три частини: притвор, центральна частина та вівтар. Центральна частина додатково поді- ляється на північний неф, центральний неф та південний неф, на стінах храму ікони з зображенням Ісуса Христа, Божої матері та святих. У центрі церкви височить іконостас. Його автори — майстер зі Львова Микола Станіславович Швець та викладачі Львівської художньої академії. В іконостасі розміщено 18 ікон. Угорі під розп’яттям Христа знаходиться ікона «Святого Духа», під нею — «Тайна вечеря» та царські ворота з чотирма євангелістами та сюжетом «Благовіщення». Зліва представлено наступні ікони: «Богоматір з немовлям», «Ки- рило та Мефодій», «Микола Чудотворець»; далі — «Архангел Михаїл» та «Феодосій Углицький». Праворуч від царських воріт знаходяться ікони «Ісус Христос», «Воло- димир та Ольга», «Свята Параскева», «Архангел Гавриїл» та «Свята Варвара». Серед них особливу увагу привертає храмова ікона «Святої Параскеви» — вона, як і образ святих Кирила та Мефодія, виконана у стилі ікон Афонського монастиря. Іконостас було освячено у квітні 1999 р. єпископом чернігівським і ніжинським Никоном. З огляду на недостатнє фінансування храму, рятівними для церкви стали благодійні внески. Забезпечила фінансування й організацію робіт по виготовленню іконостасу громада небайдужих віруючих, найактивнішими з яких були Софія та Галина Бобу, журналіст Василь Чепурний, службовець Юрій Соболь, художник Леонід Могучов, педагоги Володимир Ступак і Лариса Куровська та ін.18 З моменту відкриття церкви у 1992 році, зі слів настоятеля церкви отця Мирона, було проведено більше 1000 хрещень, 500 вінчань, 800 поховань. Настоятель церкви отець Мирон очолює приход майже 15 років. Він як добрий господар проводить ремонти, зокрема, під його керівництвом настелили підлогу з підігрівом. За період з 2005 по 2014 рр. виконано робіт майже на 90 тис. грн. Ремонтні роботи підтримували екстер’єр та інтер’єр храму. У 2005 р. виконано част- кову заміну мощіння підмостки з західного боку церкви. 2006 р проводився поточний ремонт. У 2008 р. було встановлено дворову водопровідну колонку, проведено ремонт даху. У 2009 р. виконано ремонт покрівлі та цокольної частини церкви (частково). У 2010 р. влаштована відмостка навколо церкви та система водовідведення У 2011 р. було виконано частковий ремонт покрівлі. У 2012 р. здійснено впорядкування водогінної колонки. Проведено було ремонтні роботи і в інтер’єрі храму. У 2005 р., 2008 р., та 2009 р. було виконано поточний ремонт — пофарбована підлога, утеплено приміщення для півчих, здійснено прибирання приміщень від кіптяви та пилу, лакування дверей, хімічне оброблення дерев’яних сходів. 2012 р. до поточного ремонту додається ремонт електропроводки. У 2013 р. було встановленно охоронну сигналізацію19. Сіверянський літопис 69 Отже, П’ятницька церква ХІІ — ХІІІ ст. – унікальна пам’ятка архітектури, яка має багатовікову історію. У період з 1972 по 1992 р. в ній було створено експозицію та облаштовано музей. Його відвідували різні категорії населення: робітники, служ- бовці, військовослужбовці, колгоспники, учні та гості міста. Найбільше відвідувачів у П’ятницькій церкві було в 1982 р., найменше – в 1983 р., найбільше відвідувачів, екскурсій та консультацій проведено в літні місяці року, але це менше, ніж в інших музеях заповідника, що видно з наведених в тексті таблиць. З 1992 р. церква є діючим храмом української православної церкви Київського патріархату та музеєм Націо- нального архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Таблиця 1 Кількість відвідувачів пам’яток Чернігівського державного архітектурно- історичного заповідника за липень-серпень 1977* р. Категорії відвідувачів 1977 р. Липень Серпень Борисо- глібський собор Виставка в колегіумі П’ят- ницька церква Борисогліб- ський собор Виставка в колегіумі П’ят- ницька церква Робітники 1017 758 357 1871 785 265 Службовці 1986 777 416 1471 754 296 Військово- службовці 203 30 18 166 68 26 Колгоспники 197 23 19 154 132 24 Учні 1319 363 440 868 328 382 Гості* 48 42 56 28 46 1 Загальна кіль- кість за місяць 5123 2001 1306 4558 2113 994 Таблиця 2 Загальна кількість екскурсій та відвідувачів П’ятницького музею за 1972 – 1977 р. П’ятницька церква 1972 р. 1973 р. 1974 р. 1975 р. 1976 р. 1977 р. Ли- пень Сер- пень Ли- пень Сер- пень Ли- пень Сер- пень Ли- пень Сер- пень Ли- пень Сер- пень 188 193 342 400 116 135 49 86 24 11 Загальна кількість екскурсій на рік 569 1092 623 350 125 Загальна кількість відвідувачів на рік 7425 6055 6382 7840 4543 4267 Таблиця 3 Загальна кількість відвідувачів та екскурсій в музеях заповідника у 1977р.,1978р.,1980-1983 рр. Липень загальна кількість відвідувачів Липень екскурсії та консультації Загальна кількість відвідувань на рік Серпень загальна кількість відвідувачів на місяць Екскурсії та кон- сультацї у серпні Загальна кількість екскурсій за рік 1977р Борисогл. с-р 5123 98 33981 4558 65 450 * До категорії гості входили держслужбовці міста та області 70 Сіверянський літопис Виставка в колегіумі 2001 11 10352 2113 12 254 П’ятницька церква 1306 24 4267 994 11 118 1978р Борисогл. с-р 7842 6 64556 5756 17 50 Вист. в колегіумі 2570 - 16958 2621 - 12 П’ятницька церква 1387 - 5522 1614 20 30 1980 Борисогл. с-р 7005 82 67214 7110 88 453 Вист.в колегіумі 2272 13 20173 3000 16 180 П’ятницька церква 1140 60 5108 1461 32 132 1981 Борисогл. с-р 6843 72 61101 6219 63 614 Вист. в колегіумі 1714 23 40059 2446 5 170 П’ятницька церква 1491 120 4836 1323 3 181 1982 Борисогл. с-р 8074 104 64454 7491 80 642 Виставка в колегумі 2735 14 15792 2917 8 98 П’ятницька церква 2157 3 8311 3377 9 12 1983 Борисогл. с-р 8555 87 68557 8380 93 840 Виставка в колегіумі 2937 23 20 748 2240 14 190 П’ятницька церква 1007 - 4085 1024 - - 1. НАІЗ «Чернігів стародавній», відділ охорони, експлуатації та реставрації пам’яток, Войтко Л.П. Пам’ятка архітектури XII ст. Церква Св. Параскеви П’ятниці в м. Чернігові. Звіт про науково-технологічне обстеження. Технологія виконання першочергових протиаварійних ремонтно-реставраційних робіт (пояснювальна за- писка) / Л.П. Войтко. — К., 2008. — С. 9 2. Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, Ал – 500, Шугаєвський С.В. Церковь во имя Святой Великомученицы Параскевы, наречёной Пятницы в городе Чернигове 1858 года, августа 20., 89 арк. 3. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание / А. Шафонский. – К., 1951. – Ч. 2. – 450 с. 4. Гумилевський Ф. Пятницький монастырь / Ф. Гумилевский // Историко- статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов, 1873. – Кн. 4. – С. 113 — 126. 5. Барановский П.Д. Собор Пятницкого монастыря в Чернигове / П.Д. Бара- новский // Памятники искусства, разрушенные немецкими захватчиками в СССР. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948. – С. 13 — 34. 6. Асєєв Ю.С. Джерела мистецтва Київської Русі / Ю.С Асєєв. – К.: «Мистецтво», 1980. – 214 с. 7. Холостенко Н.В. Архитектурно-археологические исследования Пятницкой церкви в г. Чернигове (1953-1954 гг.) / Н.В. Холостенко // Cоветская археология. – 1956. – № 26. – C. 271 — 292. 8. Віроцький В.Д. Храми Чернігова / В.Д. Віроцький. – К.: Техніка, 1998. – 207 c. 9. Ситий Ю.М. Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова / Ю.М. Ситий. – Чернігів: «Десна Поліграф”, 2013. – 272 c. 10. Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников / Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. — М.: Отчий дом, 1996. — С. 101. 11. Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников / Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. — М.: Отчий дом, 1996. — С. 101. 12. Бычков Ю.А Пётр Барановский: Труды, воспоминания современников / Сіверянський літопис 71 Ю.А. Бычков, О.П Барановская, В.А. Десятников,А.М. Понамарёв. — М.: Отчий дом, 1996. — С. 101. 13. Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній». Акти видачі для екс- понування в П’ятницьку церкву за 1972-1992 рр. [Рукопис]. — С. 1 – 50. 14. Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній», КП 591/47. Звітність по обслуговування населення і роботи наукових співробітників заповідника 1972- 1982 рр. – 30 арк. 15. Документальний фонд НАІЗ Чернігів стародавній», КП 591/47. Звітність по обслуговування населення і роботи наукових співробітників заповідника 1972–1982 р. – 30 арк. 16. Розпорядження представника президента України 17 червня 1992 р. – № 93. – С. 1. 17. Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній», відділ охорони, експлу- атації та реставрації пам’яток, експертний висновок 2003. Н № 01.45.31.4.233 «Про відповідність проектної документації нормативним актам з питань охорони праці», — [Чернігів], 2003. — C. 1 — 15. 18. Освячення іконостасу// Сіверщина — 1999. — 16 квітня. — С. 3. 19. Документальний фонд НАІЗ «Чернігів стародавній» відділ охорони, експлу- атації та реставрації пам’яток. Щорічні звіти по поточним ремонтам релігійними громадами 2004 – 2014 рр., — [Чернігів], 2004-2014. — С. 1 — 5. Из истории Пятницкой церкви В статье рассматривается история Пятницкой церкви со времени создания в её помещении музея в 1972р. до сегодня. Охарактеризована деятельность музея, а также функционирование храма на современном этапе. Ключевые слова: Пятницкая церковь, музей, православный храм. Out of history of the church of St.Paraskeva Pyatnitsa The article deals with history of the church Pjatnitskoj since the creation the museum in its premises in 1972 for today. Describes the activities of the museum and functioning of the temple at the present stage. Key words: The church of St.Paraskeva Pyatnitsa, museum, orthodox temple.

З історії П’ятницької церкви

Репозитарії

Схожі ресурси