Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики

Наведено методику визначення фільтраційно-ємнісних властивостей та обґрунтування кількісних критеріїв виділення колекторів для відкладів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища. Дослідження ґрунтуються на даних промислової геофізики та лабораторних досліджень керна....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Курганський, В.М., Колісніченко, В.Г, Маляр, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2011
Назва видання:	Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
Теми:	Математична обробка геофізичної інформації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100188
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики / В.М. Курганський, В.Г Колісніченко, В.О. Маляр // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 145-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-100188
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1001882016-05-18T03:02:43Z Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики Курганський, В.М. Колісніченко, В.Г Маляр, В.О. Математична обробка геофізичної інформації Наведено методику визначення фільтраційно-ємнісних властивостей та обґрунтування кількісних критеріїв виділення колекторів для відкладів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища. Дослідження ґрунтуються на даних промислової геофізики та лабораторних досліджень керна. Представлена методика определения фильтрационно-емкостных свойств и обоснования количественных критериев выделения коллекторов для отложений нижнего сармата Русско-Комаровского месторождения. Исследования базируются на данных промысловой геофизики и лабораторных исследований керна. Quantitative criterions for determination of rock-reservoir of lower sarmat Rusko-Komarivskogo deposits is considered. Well logging and laboratory researches of core are base for investigation. 2011 Article Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики / В.М. Курганський, В.Г Колісніченко, В.О. Маляр // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 145-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2409-9430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100188 550.832 uk Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Математична обробка геофізичної інформації Математична обробка геофізичної інформації
spellingShingle	Математична обробка геофізичної інформації Математична обробка геофізичної інформації Курганський, В.М. Колісніченко, В.Г Маляр, В.О. Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
description	Наведено методику визначення фільтраційно-ємнісних властивостей та обґрунтування кількісних критеріїв виділення колекторів для відкладів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища. Дослідження ґрунтуються на даних промислової геофізики та лабораторних досліджень керна.
format	Article
author	Курганський, В.М. Колісніченко, В.Г Маляр, В.О.
author_facet	Курганський, В.М. Колісніченко, В.Г Маляр, В.О.
author_sort	Курганський, В.М.
title	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики
title_short	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики
title_full	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики
title_fullStr	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики
title_full_unstemmed	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики
title_sort	вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату русько-комарівського родовища за даними промислової геофізики
publisher	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Математична обробка геофізичної інформації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100188
citation_txt	Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики / В.М. Курганський, В.Г Колісніченко, В.О. Маляр // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 8. — С. 145-157. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
work_keys_str_mv	AT kurgansʹkijvm vivčennâtonkošaruvatihporídkolektorívnižnʹogosarmaturusʹkokomarívsʹkogorodoviŝazadanimipromislovoígeofíziki AT kolísníčenkovg vivčennâtonkošaruvatihporídkolektorívnižnʹogosarmaturusʹkokomarívsʹkogorodoviŝazadanimipromislovoígeofíziki AT malârvo vivčennâtonkošaruvatihporídkolektorívnižnʹogosarmaturusʹkokomarívsʹkogorodoviŝazadanimipromislovoígeofíziki
first_indexed	2025-07-07T08:30:50Z
last_indexed	2025-07-07T08:30:50Z
_version_	1836976231503888384
fulltext	145 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 УДК 550.832 © В.М. Курганський, В.Г. Колісніченко, В.О.Маляр, 2011 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ Закрите акціонерне товариство “Концерн НАДРА”, м. Київ ВИВЧЕННЯ ТОНКОШАРУВАТИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ НИЖНЬОГО САРМАТУ РУСЬКО-КОМАРІВСЬКОГО РОДОВИЩА ЗА ДАНИМИ ПРОМИСЛОВОЇ ГЕОФІЗИКИ Наведено методику визначення фільтраційно-ємнісних властивостей та обґрунту- вання кількісних критеріїв виділення колекторів для відкладів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища. Дослідження ґрунтуються на даних промисло- вої геофізики та лабораторних досліджень керна. Ключові слова: промислова геофізика, колектор, петрофізика, фільтраційно- ємнісні властивості, граничні значення. Вступ. Як відомо, порода-колектор – це гірська порода, що здатна вміщувати в собі нафту, газ чи воду та віддавати їх під час розробки у будь-якій, навіть незначній, кількості. Для виділення в розрізі свердлови- ни нафтогазонасичених колекторів використовують якісні ознаки та кількісні критерії, які називають нижніми чи абсолютними нижніми ме- жами фільтраційно-ємнісних властивостей (ФЄВ), або геолого-геофізич- ними кондиціями для певного типу порід-колекторів. В основу вирішення завдань класифікації, пов’язаних з виділенням колектору та встановлення його нафтогазонасиченості за даними гео- фізичних досліджень свердловин (ГДС), покладена геофізична характе- ристика пласта та її зв’язок з петрофізичними властивостями, тобто ви- явлення зв’язків між зареєстрованими каротажними даними та колек- торськими властивостями порід (пористістю, глинистістю, проникністю та ін.), визначеними за результатами лабораторних дослідженнь керна. Комплексна кількісна інтерпретація даних промислової геофізики, в тому числі даних дослідження, дає змогу встановити граничні значення (кількісні критерії) колекторських властивостей (Kп.гр, Kпр.гр, Kгл.гр, Kнг.гр) або відповід- них геофізичних параметрів (∆tгр, ∆Iγ.гр, ∆Iпγ.гр, αпc.гр, ρп.гр,) для порід [1]. У статті розглянуто методику визначення ФЄВ та обґрунтування кількісних критеріїв виділення колекторів для відкладів нижнього сар- мату Русько-Комарівського родовища, оскільки саме до цих неогено- 146 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 вих товщ приурочені поклади газу в Закарпатському внутрішньому прогині. Об’єкт досліджень. Для досліджень порід нижнього сармату виб- рано Русько-Комарівське родовище, що розташоване у північно-західній частині Закарпатського внутрішнього прогину. На території родовища в період пошуково-розвідувальних робіт було пробурено 10 свердловин, у процесі їх дослідження застосовували комплекс методів ГДС, передба- чений діючими на час їх проведення (1983–1987) нормативними доку- ментами. Відібрані зразки керна досліджували в лабораторії фізики пласта Тематичної партії ПГО “Запукргеология”, лабораторіях Івано-Франків- ського інституту нафти і газу (ІФІНГ, з 2001 р. ІФТУНГ) та УкрДГРІ. Слід зазначити, що за загальної великої кількості кернового матеріалу коефіцієнт його винесення із свердловини невеликий – та незначна кількість, що припадає саме на продуктивну частину нижнього сармату. Літологічно відклади представлені прошарками пісковиків, алевролітів, аргілітів, глин і туфів. Потужність літотипів змінюється в широких межах (від декількох метрів до декількох сантиметрів). Це створює складну систему неоднорідного колектору з широким розвитком анізотропії, що ускладнює вивчення колекторських властивостей промислово-геофізич- ними методами. Результати досліджень. Визначення пористості. Для визначен- ня відкритої пористості були проаналізовані результати досліджень попе- редніх робіт [2–4] і випробувані методики, які ґрунтуються на викорис- танні матеріалів ГДС і даних дослідження керна. Залежності, які найкра- ще відповідають значенням лабораторних досліджень кернового мате- ріалу, отримані на основі даних методу акустичного каротажу, тому саме інтервальний час за кривою АК (∆t) з поправкою за глинистість ∆Iγ був вхідною величиною для визначення пористості, тобто побудовано за- лежність Kп = f(∆t, ∆Iγ). Після аналізу значень коефіцієнта пористості за керном і геофізичними параметрами відібрано два рівняння: (1) – отри- мано фахівцями ІФІНГ [2, 3]; (2) – фахівцями концерну “НАДРА”: ( )2 п 217,5 42,3 1 0,0456 0,021 ln , 0,90;K I I t rγ γ= − + − ∆ − ∆ ∆ = (1) ( )п 186,06 36,43 1 0,05 ln , 0,92.K I t rγ= − + − ∆ ∆ = (2) Рівняння (2) розраховано на основі ув’язки даних досліджень керна (Kп.керн), проведених в лабораторіях ПГО “Запукргеология” та ІФІНГ, 147 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 з геофізичними параметрами (∆t, ∆Iγ). До сформованої вибірки увійшли лише ті пласти, які мають коректну геофізичну характеристику та надійні значення Kп.керн. Для вирішення питаненя, яке з рівнянь є найточнішим, використано методику, що ґрунтується на методах теорії похибок [5, 6]. Суть мето- дики зводиться до встановлення наявності систематичних (∆) і середньо- квадратичних похибок – загальної (σзаг) та випадкової (σвип). В цьому випадку порівнювали значення коефіцієнта пористості, отримані за дани- ми ГДС і лабораторних досліджень керна. Прийнято, що величину систематичної похибки можна вважати не- суттєвою, якщо \|Σdi\| ≤ 0,25Σ\|di\| (де d – різниця між виміряною та розра- хованою величинами), тоді σзаг ≈ σвип. Середньоквадратичну похибку па- раметрів оцінювали, як для двійних рівноточних вимірювань: 2 i 1 загσ , 2( 1) n і d n == − ∑ (3) 2 i 1 вип ( ) σ . 2( 1) n i d n = − ∆ = − ∑ (4) Відносну середньоквадратичну похибку (δ) розраховано за фор- мулою: п заг п.ГДС п.керн 1 1 σδ . ( ) / 2 К n n i i K K = = = +∑ ∑ (5) Аналіз похибок оцінок пористості показав близькість отриманих ре- зультатів за формулами (1) і (2). Відносні середньоквадратичні похибки становлять: для формули (1) – δKп = 10,8, для формули (2) – δKп = 10,49 %. При цьому формула (1) дає невелику систематичну похибку оцінки Кп, – –0,5 %, тобто пористість трохи більша, ніж за керновими даними. Для формули (2) отримано протилежний результат. Виходячи з цього, по- ристість колекторів оцінювали як середнє значення між формулами (1) та (2). Найкраще значення відносної середньоквадратичної похибки – 148 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 усього 7,1 %, що суттєво менше граничного рівня випадкової похибки окремого підрахункового параметра, який Я. Басін [7] визначив у 20 % (при цьому 20 % – жорсткіший критерій, який застосовують за наявності систематичної похибки параметра в 5 %). Визначення газонасиченості. На основі даних аналізу керна, отри- маних в лабораторіях ІФІНГ та ТП ПГО “Західукргеологія” [2, 3], вста- новлено залежності Pп = f(Kп) (рис. 1, а) і Pн = f(Kв) (рис. 1, б): вн п m 1,95 в п п ρ 0,96 , ρ аР К K = = = (6) п н 1,69 вн в в ρ 1 , ρ n bР К К = = = (7) де Pп – параметр пористості; Pн – параметр насичення; ρп – питомий електричний опір (ПЕО) досліджуваного пласта; ρв, ρвн – ПЕО пластової води та досліджуваного пласта за повної водонасиченості; a, b, m, n – константи, визначені за результатами лабораторних досліджень керна. Газонасичені пласти, за рівних умов, характеризуються вищим ПЕО, ніж водоносні. Ступінь насичення пропорційна величині відношення ПЕО Ðèñ. 1. Çàëåæíîñò³ Ðï = f(Êï) (à) ³ Ðí= f(Êâ) (á) 149 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 пласта до ПЕО цього пласта, повністю насиченого пластовою водою (7). Оскільки вміст глини і глинистих прошарків понижує ρп досліджуваного інтервалу, розраховане за класичною методикою Арчі–Дахнова значен- ня коефіцієнта газонасиченості Kг буде дещо занижене. Тому, для враху- вання впливу глинистості за визначення Kг = (1 – Kв) було застосовано рівняння Доля [8]: гл 2 1 2 гл в п в пгл 1ρ ( , ρρ С n СК Р − −   = +     (8) де Kв – коефіцієнт водонасиченості, частка одиниці (ч. од.); Cгл – масова глинистість колектору ч. од; ρп – питомий опір досліджуваного пласта, Ом · м; ρв – питомий опір пластової води, Ом · м; ρгл – питомий опір глин, Ом · м; Pп – параметр пористості; n – показник, що залежить від ступеня гідрофільності порід. Це рівняння враховує не лише петрофізичні залежності Pп = f(Kп) та Pн = f(Kв), встановлені для літологічного комплексу родовища, а й вміст та ПЕО (ρгл) глин. Розрахована за ним величина газонасиченості підтвер- джена результатами випробувань. Отже, значення Kг орід-колекторів ниж- нього сармату Русько-Комарівського родовища доцільно розраховувати за рівнянням (8). Масову глинистість колектору визначали, враховуючи встановлений лінійний зв’язок її з параметром ∆Iγ: 2 гл γ0,0908 0,3385C I= + ∆ . (9) Розглянемо визначення Kг на прикладі пласта з інтервалу 1038– 1042,4 м (рис. 2): γ325 мкс/м; 4,5 мкР/год;t I∆ = = min max minγ γ γ γ γ( ) /( ) (4,5 3) /(11,6 3) 0,17;I I I I I∆ = − − = − − = 2 гл 0,0908 0,3385 0,17 0,1 ч.од;C = + ⋅ = п в гл6 Ом м; 0,067 Ом м; 3 Ом м;ρ = ⋅ ρ = ⋅ ρ = ⋅ 2 п (ф.1) 217,5 42,3(1 0,0456 0,17 0,021 0,17 ) ln 325 25,1 %;K = − + − ⋅ − ⋅ = 150 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 п (ф.2) 186,06 36, 43(1 0,05 0,17) ln 325 22,9 %;K = − + − ⋅ = п п (ф.1) п (ф.2)( ) / 2 (25,1 22,9) / 2 24 %;K K K= + = + = 1,95 п 0,96 /(0, 24 ) 15,54;P = = 2 0,1 1,691 2 в 0,1 16( 0,329. 0, 067 15,543 К − −   = + = ⋅    Отже, Kг = (1 – 0,33) · 100 % = 67,1 %. Ðèñ. 2. Ãåîëîãî-ãåîô³çè÷íà õàðàêòåðèñòèêà ïëàñòà 1038–1042,4 ì, ñâ. 15 151 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 Обґрунтування нижніх меж колекторських властивостей. Для визначення граничних значень колекторських властивостей порід сар- матського ярусу використано результати випробування та дослідження свердловин і дані лабораторних досліджень керна про літолого-фізичні властивості продуктивних пластів і покришок Русько-Комарівської площі. Для визначення граничного значення коефіцієнта пористості ко- лекторів застосовували статистичні методи обробки даних [1, 9], резуль- тати яких показано на рис. 3 – Kп.гр = 9,5 %. Для зіставлення коефіцієнтів відкритої (Kп) та ефективної (Kп.еф) по- ристості за результатами лабораторних досліджень розраховані значен- ня останньої: Kп.еф = Kп(1 – Kвз), де Kвз – коефіцієнт залишкової водонаси- ченості. Отримана залежність п.еф п0,1016 1,078 , 0,92.K K r= − + = (10) З рис. 4, а видно, що значення Kп.еф прямує до нуля при значенні відкри- тої пористості, близькому до 9,5 %. Отже, з достатньою точністю за граничне значення для порід сар- матського ярусу Русько-Комарівського родовища доцільно прийнято Kп.гр = 9,5 %. Ðèñ. 3. Âèçíà÷åííÿ ãðàíè÷íîãî çíà÷åííÿ â³äêðèòî¿ ïîðèñòîñò³, êðèâ³ ðîçïîä³ëó: 1 – íåêîëåêòîð, êóìóëÿíòà; 2 – êîëåêòîð, êóìóëÿíòà; 3 – íåêîëåêòîð, òåîðåòè÷íà; 4 – êîëåêòîð, òåîðåòè÷íà; 5 – íåêîëåêòîð, ôàêòè÷íà; 6 – êîëåêòîð, ôàêòè÷íà. 152 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 Ðèñ. 4. Ç³ñòàâëåííÿ êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ ç Êï.åô (à) ³ Êïð (á) Проникність порід оцінювали за керновими даними. Для досліджу- ваних відкладів вона змінюється в діапазоні від сотих часток одиниці до 463 · 10–15 м2. Залежність між коефіцієнтами проникності та пористості (рис. 4, б) і описується рівнянням 153 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 пр пlg 22,857 3,14286, 0,77.K K r= − = (11) Відповідно до встановленої залежності та значення Kп.гр = 9,5 % гра- ничне значення абсолютної проникності становить Kпр.гр = 0,107 · 10–15 м2 (рис. 4, б). Воно близьке до загальноприйнятого, притаманного сармат- ським відкладам Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, що дорів- нює 0,1 · 10–15 м2 [4]. Для розподілу колекторів на газонасичені та водоносні встановлюва- ли граничне значення коефіцієнта газонасиченості (Kг.гр). За резуль- татами випробувань свердловин були складені вибірки газонасичених і водоносних пластів. Кумулянти розподілу “газ–вода” (рис. 5) засвідчу- ють, що для порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища граничне значення Kг.гр = 50 %. Ефективність розподілення пластів досить висока – сягає 92 %. Згідно з аналізом розподілу водоносних і газоносних пластів за питомим електричним опором, межа між ними знаходиться поблизу ρп.гр = 5,6 Ом · м але ефективність розподілу за ним не досить висока – сягає 78 %. Дослідження зв’язку між Кп та масовою глинистістю Сгл. Ве- личину Сгл визначали за даними керна: Сгл = Pгл /P, де Pгл – маса високо- Ðèñ. 5. Êðèâ³ ðîçïîä³ëó äëÿ ãàçîíîñíèõ ³ âîäîíîñíèõ êîëåêòîð³â: 1 – âîäà, êóìóëÿíòà êðèâà; 2 – ãàç, êóìóëÿíòà êðèâà; 3 – âîäà, òåîðåòè÷íà êðèâà; 4 – ãàç, òåîðåòè÷íà êðèâà; 5 – âîäà, ôàêòè÷íà êðèâà; 6 – ãàç, ôàêòè÷íà êðèâà. 154 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 дисперсного матеріалу; P – маса жорсткого скелета породи. Кореляцій- ний зв’язок між Kп та Сгл для порід нижнього сармату Русько-Комарів- ського родовища слабкий, коефіцієнт кореляції r = 0,77. п гл0,827 0, 269; 0,77K C r= + = . (12) Це пов’язане з впливом пористості скелета (Kп.ск) на залежність Kп = f(Сгл), адже за однакової мінералогічної щільності глинистих часто- чок і зерен скелета цей зв’язок має такий вигляд (рис. 6) [10]: п.ск гл п гл1 К СК С − = − . (13) Крім того, нами визначена залежність між відносною глинистістю (ηгл) та Kгл (рис. 7): 2 гл п п0,826 0,016 0,0004 , 0,963.K K rη = − − = (14) Ðèñ. 6. Ç³ñòàâëåííÿ ïàðàìåòð³â Êï òà Ñãë: 1 – êîëåêòîð; 2 – íåêîëåêòîð 155 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 Параметр ηгл розраховано за результатами лабораторних досліджень керна: ηгл = Kгл /(Kгл + Kп), де Kгл – об’ємна глинистість, за допущення, що мінералогічна щільність глинистих часток і зерен скелета однакова: Kгл = Cгл(1 – Kп). Підставивши в рівняння (14) граничне значення пористості (9,5 %) порід отримаємо ηгл.гр = 0,65. Оскільки параметр ηгл характеризує ступінь заповнення глинистим матеріалом пор скелета породи, а для досліджуваних відкладів значення ηгл та Kп добре корелюються (коефіцієнт кореляції r = 0,963), вважаємо за доцільніше використовувати граничне значення ηгл.гр, ніж вишукувати Cгл.гр. Це видно з рис.6, на якому крім зіставлення Kп та Cгл нанесені теоретичні криві Kп = f(Сгл) при Kп.ск = const та ηгл = const, розраховані за даними [10]. Лінія, що відповідає ηгл.гр = 0,65 чіткіше розмежовує поро- Ðèñ. 7. Ç³ñòàâëåííÿ ïàðàìåòð³â Êï òà ηãë 156 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 ди-колектори та породи-неколектори, ніж будь-яке встановлене значен- ня Cгл.гр. Отже, для практичного використання з метою розподілу порід ниж- нього сармату Русько-Комарівського родовища на колектори та неко- лектори найціннішими є граничні значення пористості та відносної глинис- тості: Kп.гр = 9,5 %, ηгл.гр = 0,65, а насиченості колектору – Kнг.гр = 50 % за наведеною в статті методикою. Висновки. Методика встановлення ФЄВ та кількісні критерії, отри- мані на основі статистичних розрахунків і виявлених кореляційних зв’язків для порід нижнього сармату Русько-Комарівського родовища, дають змогу досить надійно виділити колекторські різновиди в тонкошарувато- му розрізі, розкритому свердловиною, та визначити їх колекторські влас- тивості (пористість, газонасиченість, глинистість). Ці результати були використані з метою підготовки підрахункових параметрів для геолого- економічної оцінки родовища і пройшли успішну апробацію під час захис- ту на засіданні ДКЗ України. 1. Петерсилье В.И., Пороскуна В.И., Яценко Г.Г. Методические рекомендации по под- счету геологических запасов нефти и газа объемным методом. – М.; Тверь: Тверь- геофизика, 2003. – 257 c. 2. Грицышин В.И. и др. Комплексное изучение коллекторов нефтяных и газовых место- рождений Предкарпатья. – Ивано-Франковск: ИФИНГ, 1989. 3. Мыцько С.Ф. Подчет запасов газа Русско-Комаровского месторождения Закарпат- ской области (по состоянию на 1.08.1989 г.). – Львов, 1989. – 76 c. 4. Бублык В.С., Филипчук В.А. и др. Изучение физических свойств нефтегазоносных комплексов на территории западных областей УССР (1985–1988 гг.). – ТП ПГО ЗУГ, 1988. 5. Кемниц Ю.В. Математическая обработка зависимых результатов измерений. – М.: Недра, 1970. 6. Чаадаев П.А., Большаков В.Д. Теория математической обработки геофизических измерений. – М.: Недра, 1969. 7. Басин Я.Н., Новгородов В.А., Петерсилье В.И. Оценка подсчетных параметров газо- вых и нефтяных залежей в карбонатном разрезе по геофизическим данным. – М.: Недра, 1987. – 160 с. 8. Колисниченко В.Г., Бас Р.Г., Тищенко И.Н., Бандуристый Л.П. Отчет об опытно- методических работах по совершенствованию способов обработки материалов ГИС. – К.: Укргеофизика, 1985. 9. Дементьев Л.Ф. Статистические методы обработки и анализа промыслово-геологи- ческих данных. – М.: Недра, 1966. 10. Вендельштейн Б.Ю. Исследование разрезов нефтяных и газовых скважин методом собственных потенциалов. – М.: Недра, 1966. – 206 с. 157 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2011 Изучение тонкослоистых пород-коллекторов нижнего сармата Русско-Ко- маровского месторождения по данным промысловой геофизики В.Н. Кур- ганский, В.Г. Колисниченко, В.А. Маляр РЕЗЮМЕ. Представлена методика определения фильтрационно-емкостных свойств и обоснования количественных критериев выделения коллекторов для отложений нижнего сармата Русско- Комаровского месторождения. Исследования базиру- ются на данных промысловой геофизики и лабораторных исследований керна. Ключевые слова: промыcловая геофизика, коллектор, петрофизика, фильтра- ционно-емкостные свойства, граничные значения. Investigation of thin-layer rocks-reservoirs of lower-sarmat Rusko-Komarivskogo deposits to well logging date V.M. Kurgansky, V.G. Kolisnichenko, V.O. Malyar SUMMARY. Quantitative criterions for determination of rock-reservoir of lower sarmat Rusko-Komarivskogo deposits is considered. Well logging and laboratory researches of core are base for investigation. Keywords: well logging, rock-reservoir, petrophysics, lauter-capacity properties, quantitative criteria.

Вивчення тонкошаруватих порід-колекторів нижнього сармату Русько-Комарівського родовища за даними промислової геофізики

Репозитарії

Схожі ресурси