Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття
У статті на підставі дослідження опублікованих матеріалів періодики періоду 20–30-х рр. XX ст. проводиться аналіз впливу з боку держави на основні устої національного життя ассирійців. Приділяється увага порівняльному аналізу ідеологічної спрямованості публікацій у пресі періоду 20–30-х рр. XX ст...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Назва видання: | Український історичний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100245 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття / А. Маргулов // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 1. — С. 216-223. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-100245 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1002452016-05-20T03:02:33Z Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття Маргулов, А. Проблеми історії XIX – початку XX ст. У статті на підставі дослідження опублікованих матеріалів періодики періоду 20–30-х рр. XX ст. проводиться аналіз впливу з боку держави на основні устої національного життя ассирійців. Приділяється увага порівняльному аналізу ідеологічної спрямованості публікацій у пресі періоду 20–30-х рр. XX ст. та дореволюційного. Також розглядаються процеси впливу засобів масової інформації на втрату деяких національних особливостей, які призвели до моделювання зовсім іншої ідентичності в ассирійців. В статье на основе исследования опубликованных материалов периодической печати периода 20–30-х гг. XX столетия производится анализ влияния государства на основные устои национальной жизни ассирийцев. Производится сравнительный анализ идеологической направленности публикаций в прессе периода 20–30-х гг. XX столетия и дореволюционного. Так же рассматриваются процессы влияния средств массовой информации на потерю некоторых национальных особенностей, приведшие к моделировании совсем новой идентичности ассирийцев. The influence of the state on main foundations of national life of the Assyrian on the basis of research of published materials of periodicals of the period 20–30 s of the XX century is analyzed in the article. The analysis of the ideological orientation of periodicals in the press of the period 20–30 s of the XX century as well as the pre-revolutionary one is made. The processes of influence of mass media on the loss of some national peculiarities, having led to modeling of absolutely new identity of the Assyrian, are also examined. 2010 Article Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття / А. Маргулов // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 1. — С. 216-223. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100245 94(477.62) «192/193»: 314.1 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми історії XIX – початку XX ст. Проблеми історії XIX – початку XX ст. |
| spellingShingle |
Проблеми історії XIX – початку XX ст. Проблеми історії XIX – початку XX ст. Маргулов, А. Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття Український історичний збірник |
| description |
У статті на підставі дослідження опублікованих матеріалів періодики періоду 20–30-х рр.
XX ст. проводиться аналіз впливу з боку держави на основні устої національного життя
ассирійців. Приділяється увага порівняльному аналізу ідеологічної спрямованості публікацій у
пресі періоду 20–30-х рр. XX ст. та дореволюційного. Також розглядаються процеси впливу
засобів масової інформації на втрату деяких національних особливостей, які призвели до
моделювання зовсім іншої ідентичності в ассирійців. |
| format |
Article |
| author |
Маргулов, А. |
| author_facet |
Маргулов, А. |
| author_sort |
Маргулов, А. |
| title |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття |
| title_short |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття |
| title_full |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття |
| title_fullStr |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття |
| title_full_unstemmed |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття |
| title_sort |
ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років xx століття |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Проблеми історії XIX – початку XX ст. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100245 |
| citation_txt |
Ассирійське питання в дзеркалі радянської преси 20–30-х років XX століття / А. Маргулов // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 1. — С. 216-223. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT margulova assiríjsʹkepitannâvdzerkalíradânsʹkoípresi2030hrokívxxstolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-07T08:33:25Z |
| last_indexed |
2025-07-07T08:33:25Z |
| _version_ |
1836976393673506816 |
| fulltext |
216
Український історичний збірник, Вип. 13, 2010
УДК 94(477.62) «192/193»: 314.1
Артур Маргулов∗∗∗∗
АССИРІЙСЬКЕ ПИТАННЯ В ДЗЕРКАЛІ РАДЯНСЬКОЇ ПРЕСИ
20–30-х років XX століття
У статті на підставі дослідження опублікованих матеріалів періодики періоду 20–30-х рр.
XX ст. проводиться аналіз впливу з боку держави на основні устої національного життя
ассирійців. Приділяється увага порівняльному аналізу ідеологічної спрямованості публікацій у
пресі періоду 20–30-х рр. XX ст. та дореволюційного. Також розглядаються процеси впливу
засобів масової інформації на втрату деяких національних особливостей, які призвели до
моделювання зовсім іншої ідентичності в ассирійців.
Ключові слова: державна політика, радянська преса, преса дореволюційного періоду,
вплив преси на світогляд ассирійців, «радянські ассирійці».
В статье на основе исследования опубликованных материалов периодической печати периода
20–30-х гг. XX столетия производится анализ влияния государства на основные устои
национальной жизни ассирийцев. Производится сравнительный анализ идеологической направ-
ленности публикаций в прессе периода 20–30-х гг. XX столетия и дореволюционного. Так же
рассматриваются процессы влияния средств массовой информации на потерю некоторых
национальных особенностей, приведшие к моделировании совсем новой идентичности ассирийцев.
Ключевые слова: государственная политика, советская преса, преса дореволюционного
периода, влияние преси на мировозрение ассирийцев, «советские ассирийцы».
The influence of the state on main foundations of national life of the Assyrian on the basis of
research of published materials of periodicals of the period 20–30 s of the XX century is analyzed in
the article. The analysis of the ideological orientation of periodicals in the press of the period 20–30 s
of the XX century as well as the pre-revolutionary one is made. The processes of influence of mass
media on the loss of some national peculiarities, having led to modeling of absolutely new identity of
the Assyrian, are also examined.
Key-words: state policy, Soviet press, press of pre-revolutionary period, influence of press on the
outlook of the Assyrian, «Soviet Assyrians».
В умовах формування державної політики щодо національних меншин у
сучасних реаліях та затвердження демократичних засад існування суспільства
потрібно ще раз проаналізувати формування стосунків держава – національна
спільнота. З огляду на це дуже слушним було б відтворення сторінок історії, які,
на наш погляд, мали суттєвий вплив на повсякдення національних меншин. Події
20–30-х років XX століття були одним з етапів, коли ассирійці зазнали неістотного
∗ Маргулов Артур – кандидат історичних наук, декан факультету філології та журна-
лістики ПВНЗ «ДІСО».
217
втручання в національно-культурний устрій, що заснувало фундамент майбутніх
змін у світогляді сучасних ассирійців. Відновлення діалогу між державою та
ассирійською громадою може базуватися на принципах взаємної поваги та спів-
праці на шляху визнання національної самобутності та відтворення осново-
положних елементів культури. Спроби висвітлення історичних подій це гарна
нагода ще раз наголосити на нагальних потребах ассирійців України. З
урахуванням цього, на наш погляд, набуває додаткової актуальності дослідження
політики радянської влади що до ассирійської громади, з погляду з’ясування
досягнень та хиб.
Об’єктом нашого дослідження було обрано ассирійське населення України, а
предметом дослідження є державне втручання у традиційний світогляд ассирійців за
допомогою радянських ЗМІ. Дослідження обмежується періодом 20–30-х років XX
століття, як часом суттєвого втручання з боку держави у життєдіяльність ассирійців.
При написанні статті автором було залучені праці дослідників які відпо-
відають основній меті дослідження. Це праці з питань історії радянської преси1.
Окремою групою постають дослідження, які були зроблені за часів існування
Радянського Союзу, де авторам вдалося систематизувати існуючий матеріал з
історії ассирійців у фундаментальних монографіях2. Нажаль, до сьогодні не існує
узагальнюючих праць, в яких науковцями за допомогою залучення докумен-
тальних матеріалів було зроблено спробу без упереджень, з позиції нового часу,
системно проаналізувати питання історії ассирійського населення на терені
України. Це робить наше дослідження актуальним у сучасних умовах.
Джерельну основу роботи склали насамперед матеріали періодичних видань
як періоду 20–30-х років, так і публікації дореволюційних часів, які є необхідними
для аналізу ролі діяльності преси в адміністративно-командній системі, та з’ясу-
вання механізмів, найпоширеніших методів впливу на свідомість та національні
орієнтири пересічних ассирійців3.
Поява ассирійців на території Російської Імперії була цілком виправданим
явищем. Вони були надійними союзниками росіян у російсько-турецькій та росій-
сько-перській війнах (1826–1828 рр., 1877–1878 рр.), це дало їм можливість пози-
ціонувати себе як підзахисних Російської держави. Скориставшись цим, окремі
групи ассирійців, починаючи з XIX століття, перетинали російській кордон. Біль-
шість з них займалась відхожими промислами, перебування носило сезонний
характер задля заробітку у вільний від землеробства час. Загострення воєнно-
політичної ситуації у Туреччині та Персії, відверта політики щодо знищення
християнського населення підштовхнули численні маси ассирійців піти з Туреч-
чини та Персії разом з російськими військами. Найбільш масштабне переселення
на територію Росії було здійснене у 1914–1918 роках, коли кордон перейшло
більш ніж 100 тисяч мирного населення4.
Незважаючи на всебічну підтримку ассирійцями дій російської політики та
заяви про лояльне ставлення до них царської влади, вони опинились у скрутному
становищі. Відірвані від місць постійного перебування, позбавлені засобів до існу-
вання вони не відчули потрібну підтримку з боку російської держави. Деякі пільги
218
та матеріальна допомога біженців дуже швидко закінчилися, й ассирійські громади
були вимушені самостійно пристосовуватися до нових умов життя5. Соціально-
економічні та політичні перебудови суспільства, в які потрапила Росія на початку
XX ст., цілком відтягнули рішення ассирійського питання на не визначений термін.
Радянський уряд задля підтримки своєї влади одним з головних завдань
політики молодої держави обрав всебічну підтримку національним меншинам.
Таким чином він намагався надати своїй владі ознак демократичного ладу та
залучити якомога більше прихильників нового устрою. На XII з’ їзді РСП(б) у
квітні 1923 року був проголошений курс на політику коренізаціі, на терені
України він отримав назву українізація6.
У результаті розпочатої українізації, однією з цілей якої було впровадження
підтримки національних меншин, ассирійці не залишилися поза увагою держави.
Необхідно підкреслити, що в ці роки з’явились декілька шкіл, розпочався випуск
друкованої літератури, зародилася громадська та наукова зацікавленість новою
радянською нацією. Але треба зазначити: насправді більшість заходів мали декла-
ративний характер, не мали на меті підтримку меншини, а були засобом втручання
у її внутрішнє середовище. Про це свідчать деякі факти, співставляючи які, ми
підходимо до таких висновків: за роки українізації державі не вдалося впровадити
комплексну державну програму розвитку та підтримки ассирійців: не було
з’ясовано загальну кількість ассирійського населення на терені України, відсут-
ність кваліфікованих партійних кадрів, які володіли національною мовою, зупи-
няла впровадження існуючих постанов уряду, рівень загальної освіти населення
залишався низьким, а діючі національні школи не могли вдовольнити потреб
бажаючих здобути освіту, більшість ассирійців не мала можливості компактно
проживати та займатися традиційними заняттями (землеробством та скотарст-
вом)7. Відчуваючи байдужість при вирішені своїх нагальних соціально-еконо-
мічних та культурних потреб ассирійці переважно покладалися на існуючий
традиційний національний родоплемінний устрій.
Характерна етнічна згуртованість та відокремленість від основних засад
державної політики викликала невдоволеність з боку радянської держави, фор-
муючого тоталітарного режиму. Неможливість регулювання відносин між
національною меншиною та державою демократичними методами спричинило
невиправдане втручання з боку останньої. Утиску зазнали усі форми традиційного
життя, релігія, ментальність, це був не лише утиск, це була спроба докорінної
зміни історично сформованого світогляду. Дані дії цілком відповідали державній
політиці щодо формування нової штучної нації «радянської людини».
Задля втілення партійних настанов було використано усі можливі засоби
впливу: і відкриті, й приховані. Однім із дієвих засобів впливу на населення країни
виступали ЗМІ. Преса була важливим чинником більшовизації та радянізації
українського суспільства. Вона сприяла утвердженню тоталітарної державної
системи в Україні, слугувала консолідації прихильників більшовицької ідеології.
Характерними ознаками радянської преси було те, що держава володіла усіма
періодичними виданнями – одна з ознак відсутності демократії; впроваджувалось
219
підпорядкування преси органам влади та партійним установам, це робило її
інструментом політики цих інститутів; за часів формування тоталітарної системи
широкого вжитку зазнала державна цензура, тобто обмеженість інформації8.
Мова радянської преси теж слугувала основній партійній концепції. Це був
цілеспрямований вплив на читача з метою нав’язування йому необхідних
стереотипів ціннісних орієнтирів, поведінки, мислення. Підміна змісту усталених
понять, їх вихолощення, насадження канцелярської лексики, відкидання націо-
нальної забарвленості, послуговування калькованою з російської термінологією
призвело до деформації мовленнєвої культури самої преси та її читачів9.
Яскравим прикладом цієї політики може послугувати висвітлення радянською
пресою ассирійського питання. Статті присвячені ассирійцям були надруковані у
журналах “Советская этнография”, “ Новый Восток”, “ Революцинный Восток”,
“Просвещение національностей” (які мали загальнорадянске розповсюдження),
“Східний Світ” та ін.10. Така кількість публікацій свідчить про неaби яку
зацікавленість даним питанням. Зазвичай це були поодинокі добірки матеріалів
окремих авторів. Фактологічний матеріал, зібраний у той час, має наукову цінність
навіть в сучасних умовах, але якщо зробити лінгвістичний аналіз текстів, можна
помітити підкреслено негативне висвітлення національного побуту ассирійців.
Деякі дослідники та журналісти заперечували існування великої ассирійської
культури, кваліфікація її як «наймитського й мертвого повторення вавилонської
культури». Також зустрічається називання поселень ассирійців лексемами, що
мають негативну конотацію: «колонія», «житлокооп», «остання група релігійної
секти», «племенна рутина», «неграмотні фанатики»11. Досліджуючи тексти
статей, ми помітили створення викривленого псевдо-образу айсорської нації за
допомогою підкреслено негативного висвітлення їх національних традицій з
елементами негативного перебільшення (гіперболізації): «наявність кривавої
помсти, відсутність права голосу дівчини під час заручин, викуп нареченої,
відсутність прав щодо спілкування дівчини з родичами, вкривання обличчя жінки
наміткою»12. Кваліфікація вказаних звичаїв, як-от: «дикі закони патріархату»,
«гидкий характер таких звичаїв», «душні тиски патріархальної родини», «суворий
побут», «ненависний помираючий побут з відвічним конфліктом між батьками і
дітьми»13. Змалювання айсорів як «жорстокого і некультурного народу, як
грабіжників, які нападають на курдів, як релігійно фанатичну націю зі старими
пережитками минулого, як агресивний і неврівноважений народ, що вирішує
конфлікти за допомогою кинджалів і залізних прутів»14. Вказівка на те, що молодь
не знає жодної пісні свого народу, а мелодії пісень одноманітні.
Треба зазначити, що етап розвитку айсорської культури в Радянській державі
позначений репресивною політикою ВКП(б)-КПРС. Презентація Радянської дер-
жави як рятівника, що протиставлена штучно вибудованому образу ворогів –
«буржуї (Англія, Персія)» і «маршимун», їх «криваві лапи»15. Спостерігається
реалізація стереотипної моделі Велика нація (Росіяни, Радянські люди) – мала
нація (Айсори). За допомогою експлуатації образу пригніченого, слабкого етносу
ми спостерігаємо утвердження у колективній свідомості на рівні архетипів
220
психологічного комплексу меншовартості. Це створювало умови для втручання
«заради допомоги» у повсякденне життя ассирійців.
За Радянської влади, на наш погляд, проти айсорської мови сталінським
режимом було вчинено лінгвоцид нечуваних розмірів. Політика свідомого вини-
щення мови як головної ознаки етносу, нації, як відомо з історії, може протікати у
відверто агресивній чи прихованій формах, але своєю гостротою завжди спрямо-
вується проти писемної форми мовлення, що створює передумови для тотальної
асиміляції народу («робити так, як усі пролетарі СРСР»). Нам відомі такі форми,
шляхи і засоби лінгвоциду: мовне «зближення» й уподібнення, переслідування
носіїв мови, приниження статусу та престижу мови, заборона мови панівним
державно-політичним режимом, переселенська політика. Те, що зазнала айсорська
мова в добу так званого Великого терору, важко окреслити одним словом.
Формально в Радянському союзі уживання її не заборонялося, але впроваджува-
лася згори практика усунення розбіжностей у графічній системі, лексичній базі,
морфологічній та синтаксичній будові, іншими словами, політика якнайглибшої
асиміляції мови національної меншини16. Прикро констатувати, але розвиток
айсорської мови в цілому мав частіше насильницький, аніж еволюційний характер.
Уведення в мову слоганів пролетарського інтернаціоналізму («Ленін», «радянська
влада», «партія, комсомол, піонерія») та зближення націй і мов доволі швидко
перетворилися на доктрину, систематично опрацьовану в ідеологічних документах
тих років. Навчання письму в школах здійснювалося здебільшого російською
мовою. Русифікація мови виявлялася у зміні айсорських прізвищ на кшталт
російським: Георгієв, Абрамов, Лазарев. Заміна айсорських жіночих імен (Сун-
жан) російськими («Женя»)17. Зміна старого сірійського алфавіту новим, до якого
було уведено російські літери. Тобто була здійснена спроба виправити алфавіт, і
таким чином встановити повний контроль над друкованою (письмовою) формою
айсорської мови. Такі реформи «на мовному фронті» зачепили не просто напи-
сання, а віковічні традиції графіки і, головне, оригінальність системи письма
однієї з найдавніших семітських мов. Аргументом вказаних нововведень було те,
що нібито історично айсорська графічна система була занадто складною і пере-
шкоджала навчанню. Загалом урядове втручання у внутрішні закони мови було
радянським винаходом і новиною. Поряд з класичними методами радянська
система встановлює контроль над структурою національних мов: забороняє певні
слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й орфоепічні пра-
вила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або живцем перенесені з
російської мови18. Подібна «зачистка» стосувалася не тільки айсорської мови, а й
мов інших національних меншин. Так відбувалося «змітання національних відмін-
ностей» між мовою панівної нації і мовою етнічних меншин. Все це найшло своє
відображення на шпальтах радянських газет.
Натомість, співставляючи публікації радянської доби з матеріалами дореволю-
ційного періоду, ми бачимо, що вказані тексти містять неупереджену і
незаангажовану інформацію про ассирійців. Здебільшого це об’єктивований опис
місцезнаходження досліджуваної етнічної групи, геологічного складу ґрунту,
221
пам'яток культури, клімату, занять і матеріального становища, фізичного розвитку
і характеру ассирійців, способу життя, одягу, національних свят19. Підтверджен-
ням цього є те, що тексти вказаного періоду містять вислови констатувального
характеру: «Лаваши печуть так…», «Вино готується таким чином…», «Способи
обробки землі такі…», «Із світських тварин айсорці розводять…», «До товари-
ських ігор належать…»20. Окрім цього, через епітети, що мають оцінний харак-
тер, підкреслюється «могутність нації ассирійців», «багатство і сила народу».
Вказується на такі етнічні риси: «прямота характеру, довірливість, ввічливість,
щедрість, гостинність, чуйність, відсутність ненависті до людей інших націо-
нальностей, повага до батьків» тощо21. Великої уваги приділено тому, що бого-
служіння у церквах проводилося ассирійською мовою, здійснювалися переклади
церковних книг рідною мовою, існували школи. А це, як відомо, здавна вважа-
ється основними показниками збереження національної самобутності і культури.
Отже, у нас є підстави стверджувати, що радянська влада вміло використо-
вувала періодику задля впровадження в широкі верстви населення партійної
ідеології, перетворивши пресу у потужний механізм впливу на маси. Преса брала
активну участь у формуванні громадської думки щодо національної політики
більшовиків. За умов тотального партійного контролю були вироблені спеціальні
технології у роботі з інформацією. Вживалися такі, як дифамація – оголошення
дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність особи, національ-
ної меншини, персеверація – часте повторювання якоїсь ідеї, думки, дефініції з
метою закріплення у масовій свідомості та ін.
Радянська влада за допомогою преси усіляко намагалася знищити з історичної
пам’яті ті події та культурні здобутки ассирійців, які протирічили існуючій
ідеології та мали на меті збереження власної самобутності. Більшість із опублі-
кованих матеріалів відповідала існуючій державній концепції та відображала
бажання партії та уряду бачити ассирійців керованою нацією.
Маючи за мету побудову комунізму у всьому світі, влада використовувала
життя та діяльність радянських ассирійців як рекламу для їх співвітчизників з
інших країн світу, створюючи акценти на перевагах декларативних свобод
ассирійців у країні Рад таких як поліпшення соціально-побутових умов, безкош-
товне медичне обслуговування та освіта тощо. Але в середовищі радянських
ассирійців штучно поширювалася ідея конфлікту серед ассирійської молоді та
старшого покоління, формувалося негативне ставлення до національної релігії
(споконвічного консолідуючого фактору етносу) та ін. За часів радянської влади
розпочався пошук нового типу ассирійців, що відповідав основним вимогам
партійних настанов, натомість протиставлявся він іміджу «ворожого елемента»
(родоплемінна знать, служителі культу, старійшини), який не бажає приймати
радянську дійсність та усіляк намагається протидіяти радянській владі.
Радянська преса відігравала провідну роль у формуванні суспільної громад-
ської думки щодо ассирійців, слугуючи вдалим знаряддям влади, поширюючи
внутрішні суперечки серед них. Засуджуючи традиційний уклад життя ассирійців,
автори завдавали шкоди самосвідомості та створювали умови для можливості
222
подальшого впливу на національну меншину. Вигаданий «ворожий елемент»
відіграв свою сумну роль у політиці репресій проти ассирійців, що розпочалася
наприкінці 30-х рр. XX ст. Загально створений штучний тиск примушував
ассирійців якщо не зректися, то приховувати або пристосовувати деякі елементи
національної культури до існуючих реалій. Розрахунок на протиставлення переваг
радянського способу життя, який гарантував соціально-економічні пільги, та
старого «відмираючого» національного призвів до етнічних хитань певної частини
ассирійців України.
Наслідком цих перетворень була поява нової вигаданої національності
«радянських ассирійців», що призвело до втрати практичного слідування пове-
дінці, набору цінностей і вірувань, пов’язаних з етнокультурними традиціями.
Було розхитано етнічні установи, які складалися протягом століть, що спричинило
появу абсолютно нової ідентичності в ассирійського населення України.
_______________________________
1 Коляструк О.А. Преса УСРР в контексті політики українізації (20–30-ті роки XX ст.): автореф. дис.
на здобуття наук к-та істор. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / Коляструк О.А.; Київ. НАН
України. Інститут історії України. – Київ, 2003.; Животко А. Історія української преси / Упоряд., авт.
іст.-біогр. нарису та приміт. М.С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – 326 c.
2 Матвеев К.П. Ассирийцы в городах Европейской части СССР. – М., 1985. – 160 с.; Матвеев К.П.
История и этнография ассирийцев. – М., 1990. – 190 с.; Матвеев А.К История и этнография
ассирийцев / Матвеев А.К, Матвеев К.П. – М. – 1990. – 257 с. – (Материалы к серии «Народы
Советского Союза». Выпуск 1. Ассирийцы). Материалы к библиографическому словарю
ассирийцев в России (XIX–сер. XX века) / [cост. И.С. Садо] – Изд. 2-е испр. и доп. – СПБ.: Прас-
Атра, – 2006. – 176 с.: – ил. табл.
3 Бахтинський Ф. Ассирійці (Айсори) у Києві / Бахтинський Ф. // Східний світ. – 1928. – № 6.
– С. 213–235.; Скоробагатов В. Айсоры в СССР / Скоробагатов В. // Просвещение
національностей, 1931. – № 1. – С. 64–70. – Библиогр.: с. 70.; Бит-Юхан С. Среди советских
ассирийцев / Бит-Юхан С. // Революция и национальности. – 1935. – № 2. – С. 85–87.;
Муратхан В.П. Обычаи, связанные с рождением и воспитанием ребенка у сирийцев СССР /
В.П. Муратхан // Советская этнография. – 1937. – № 4. – С. 61–84.; Поливанов Е. Из хроник
современных национальных график СССР / Поливанов Е. // Революционный Восток. –
1925.– № 4–5. – С. 302–306. – Библиогр.: с. 306. (Проект ассирийского алфавита на руcской
основе).; Кагаров Е.Г. Свадебные обычаи сирийцев (айсоров) / Е.Г. Кагаров // Советская
Этнография. – 1931. – № 1. – С. 159–169.; Думбис. Айсоры / Думбис // Новый Восток. – 1923.
– № 3. – С. 67–77.; Арутюнов А. К антропологии айсоров / Русский антропологический
журнал. – 1902. – № 4. – С. 88–100.; Эйвазов П. Некоторые сведения о селе Койласар и об
ассирийцах / П. Эйвазов // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа.
– 1884. – Вып. № 4. – С. 284–326.
4 Думбис. Вказана праця. – С. 68–72.
5 Муратхан В.П. Вказана праця. – С. 61–62.
6 Історія України / Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2002. – С. 301.
7 Первое Всеукраинское совещание по работе среди национальных меньшинств. 8–11 января
1927 года / – Харьков, 1927. – С. 75–77. (Стенограмма); Державний архів Дніпропетровської
області. – Ф. 19. – Оп. 1. – Спр. 474. – Арк. 28.; Государственное Учреждение Национальный
Архив Республики Адыгеи. – Ф. Р1. – Оп. 1. – Д. 551. – Л. 5.
223
8 Животко А. Вказана праця. – С. 225–227.
9 Коляструк О.А. Вказана праця. – С. 22.
10 Бахтинський Ф. Вказана праця. – С. 213–235.; Скоробагатов В. Вказана праця. – С. 64–70.;
Бит-Юхан С. Вказана праця. – С. 85–87.; Муратхан В.П. Вказана праця. – С. 61–84.;
Поливанов Е. Вказана праця. – С. 302–306; Кагаров Е.Г. Вказана праця. – С. 159–169.;
Думбис. Вказана праця. – С. 67–77.
11 Скоробагатов В. Вказана праця. – С. 64–65; Бит-Юхан С. Вказана праця. – С. 85–87.;
Муратхан В.П. Вказана праця. – С. 61–84.
12 Скоробагатов В. Вказана праця. – С. 68.; Кагаров Е.Г. Вказана праця.– С. 166–168.
13 Бахтинський Ф. Вказана праця. – С. 218.
14 Скоробагатов В. Вказана праця. – С. 68–69.; Муратхан В.П. Вказана праця. – С. 61.
15 Скоробагатов В. Вказана праця. – С. 64.; Бит-Юхан С. Вказана праця. – С. 86.
16 Поливанов Е. Вказана праця. – С. 304–306.
17 Бахтинський Ф. Вказана праця. – С. 234– 235.
18 Бахтинський Ф. Вказана праця. – С. 232–235.
19 Арутюнов. Вказана праця. – С. 88– 100.; Эйвазов П. Вказана праця. – С. 284–326.
20 Арутюнов. Вказана праця. – С. 89–91.; Эйвазов П. Вказана праця. – С. 299–300.
21 Арутюнов. Вказана праця. – С. 89–91.; Эйвазов П. Вказана праця. – С. 306–313.
|