[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 452 с.
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Series: | Український історичний збірник |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100486 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | [Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини / В. Кононенко // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 227-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-100486 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1004862016-05-23T03:02:39Z [Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини Кононенко, В. Рецензії та огляди [Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 452 с. 2010 Article [Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини / В. Кононенко // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 227-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100486 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди |
| spellingShingle |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди Кононенко, В. [Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини Український історичний збірник |
| description |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 452 с. |
| format |
Article |
| author |
Кононенко, В. |
| author_facet |
Кононенко, В. |
| author_sort |
Кононенко, В. |
| title |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини |
| title_short |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини |
| title_full |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини |
| title_fullStr |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини |
| title_full_unstemmed |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини |
| title_sort |
[огляд] кривошея в. в. козацька еліта гетьманщини |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії та огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100486 |
| citation_txt |
[Огляд] Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини / В. Кононенко // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 227-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT kononenkov oglâdkrivošeâvvkozacʹkaelítagetʹmanŝini |
| first_indexed |
2025-07-07T08:53:19Z |
| last_indexed |
2025-07-07T08:53:19Z |
| _version_ |
1836977645492895744 |
| fulltext |
227
Розділ третій (С. 107–134) присвячений витокам аріанства. У першому під-
розділі Олеся Жданович приділяє увагу ідеологічним попередникам аріанського
віровчення (С. 107–117). Показавши загальні причини, що призвели до появи
різноманітних релігійних течій в середині раннього християнства, дослідниця
окремо зупиняється на двох з них – адоптианізмі та субординаціонізмі. (С. 108).
Авторка аналізує діяльність різноманітних представників даних течій, причому
найбільше уваги приділяється майбутнім натхненникам Арія, а саме Павлу
Самосатському (С. 109–111) і Лукіану Антіохійському (С. 111–113). Наприкінці
підрозділу О. Жданович робить висновок, що «Саме аріанство стало най потуж-
нішою єретичною течією в християнстві завдяки тому, що увібрало в себе не
тільки погляди адоптианістів, але й ідеї інших ранньохристиянських філософів та
богословів» (С. 116). Підрозділ другий повністю присвячений саме теологічній
суті Аріанства або «Аріанській суперечці» (С. 118–134).
У четвертому розділі Олеся Жданович пропонує читачам подивиться на
«Аріанську суперечку» в суспільно-політичному житті Римської імперії (С. 135–
166). Центральною подією даного розділу є підготовка, проведення та наслідки
першого Вселенського собору (325 р.) у м. Нікеї. Вчена приділяє чимало уваги
ролі імператора Константина як в організації і проведені собору, так і в подальшій
долі аріанства.
Наприкінці своєї монографії Олеся Жданович помістила в додатках
тринадцять документів, що стосуються листування церковних діячів, послань
імператорів тощо (С. 191–219).
Василь Кононенко∗∗∗∗
[ОГЛЯД] КРИВОШЕЯ В. В. КОЗАЦЬКА ЕЛІТА ГЕТЬМАНЩИНИ. – К.:
ІПІЕНД ІМЕНІ І. Ф. КУРАСА НАН УКРАЇНИ, 2008. – 452 с.
Книга В. Кривошеї стала наслідком багаторічних досліджень істориком
персонального складу старшини. Дана тематика дослідження історії України
раннього нового часу є важливою, оскільки еліта Гетьманщини вивчалася з
політичного, соціального, економічного, культурного, інтелектуального та інших
аспектів, але історики все-таки погано знають людей тієї епохи. Як можна було
сподіватися, генеалогічні дослідження дали цікаві результати.
Опрацювавши реєстр козацького війська 1649 р., автор прийшов до висновку,
що в його складі нараховувалося 12,6% шляхти. Це надзвичайно важливо,
оскільки історики орієнтувалися на авторитет В. Липинського, який писав про
∗ Кононенко Василь – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії
України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН україни.
228
3,3% шляхти у козацьких лавах1. Цей факт змусить переосмислити «козацьку»
історію Гетьманщини та створює перспективу розгляду Війська Запорозького як
типологічно подібного до тієї ж Речі Посполитої, Молдови чи Лівонії. Звичайно,
це лише один бік багатоликого історичного процесу, але стає очевидним, що
безапеляційне протиставлення шляхти та козацтва не має підстав.
Важливими для дослідників є відомості щодо соціальної мобільності
у середовищі еліти Гетьманщини. Наприклад, з 601 старшинської родини у роки
гетьманування Б. Хмельницького на посадах за І. Самойловича залишилося 75, за
І. Мазепи – 64, за І. Скоропадського – 40, Д. Апостола – 31, в останній період
існування держави – 372. Суттєвими для розуміння «регіонального» розподілу
влади у Гетьманщині є уточнюючі дані, як-от прихід до влади І. Брюховецького
призвів до втрати урядів представників груп В. Золотаренка (Чернігівщина) та
Я. Сомка (Переяславщина). За гетьманування Д. Ігнатовича-Многогрішного з 188
старшин, прізвища яких вдалося ідентифікувати, 63 родини (33,5%) зберегли уряд,
28 (14,9%) – повернули посади, 97 (51,6%) – нові представники3.
Доречними для подальших досліджень різних аспектів історії Війська
Запорозького стали відомості про «циркуляцію» еліт при приході до влади нових
гетьманів. Наприклад, за І. Самойловича з 399 родин, прізвища яких вдалося
автору віднайти, 46 (11,5%) повернули владу, 114 (28,6%) родин зберегли свій
статус, новими були 216 (54,1%) родин4. Оскільки Самойлович проводив політику
обмеження впливу (економічного, політичного) інших, насамперед правобережних
родів, то вони склали йому опозицію. Це стало причиною державного перевороту
1687 р.5 З генеалогічних досліджень слідує, що владу у ході цього перевороту
захопила покозачена шляхта з Правобережжя6. У цьому аспекті є цікаві зміни
політичної свідомості еліти Гетьманщини. Чому правобережці, переходячи
до І. Самойловича, перебирали політичну мову Лівобережжя – малоросійську
термінологію, розвивали її та залишали «русько-українську»? У цьому контексті
також є важливим вивчення підбурювання правобережцями І. Мазепи до виступу
проти Петра І7.
Цікавими є відомості про персональний склад Значного військового
товариства. Від самого початку Української революції 1648−1676 рр. ієрархія
рангів Значного військового товариства конкурувала з шляхетською моделлю
суспільства Речі Посполитої, тобто її можна розглядати як своєрідну організацію
1 Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН
України, 2008. – С. 101.
2 Там само. – С.117.
3 Там само. – С.221.
4 Там само. – С.240.
5 Там само. – С.241.
6 Там само. – С.244.
7 Кононенко В. [Огляд] Чухліб Т. Гадяч 1658 року та ідея його відновлення в українсько-
польських стосунках (1660-ті – початок 1680-х рр.). – К.: Інститут історії України НАН
України, 2008 – 86 с. // Критика. – 2009. – № 3-4 (березень-квітень). – С. 34.
229
нобілітету у Гетьманщині. На 1763 р. у Війську Запорозькому було 221 (з них 139
служили) бунчукових, 329 (239) військових, 722 (548) значкових товаришів.
Загалом неурядова старшина нараховувала 1275 чоловік, із них служили 1006
(79%)1. Бунчукових товаришів на 1763 р. було 139 та 39 абшпитованих. Цікаво, що
третина бунчукових товаришів зосереджувалася у Стародубському (41), а також
значна кількість у Чернігівському (33) та Ніжинському (21) полках2. Це свідчить,
що північні полки, де були давні шляхетські традиції, мали й найбільшу кількість
представників найвищого рангу Значного військового товариства.
Отже, дане дослідження ставить нові проблеми в історіографії раннього
нового часу, які необхідно вирішувати. На нашу думку, подальші історичні
дослідження мають проходити у межах не тільки політичної історії, але й
соціальної, інтелектуальної, економічної.
Юрій Кудінов∗∗∗∗
ІСТОРИКИ США І КАНАДИ ПРО МІСЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ
ДЕРЖАВИ У ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ СЕРЕДИНИ XVII ст.
Рецензовані праці віддзеркалюють еволюційність поглядів американських
істориків на діяльність Богдана Хмельницького – будівничого Української
козацької держави (Військо Запорозьке). У 2010 р. лунає 415-та річниця від
народження українського гетьмана. Дані книги, написані через дві декади одна від
одної у 1941, 1963 і 1982 рр. Вони проникнуті ідеєю української окремішності,
намагаючись як можна об’єктивніше зобразити реальний хід історичного процесу
не лише в українському, але й у східноєвропейському контексті середини XVII ст.
[ОГЛЯД] VERNADSKY G. BOHDAN, HETMAN OF UKRAINE. – NEW HAVEN:
YALE UNIVERSITY PRESS; LONDON–HUMPHREY MILFORD: OXFORD
UNIVERSITY PRESS. – 1941. – VII+150 p.: (PUBLISHED FOR THE UKRAINIAN
NATIONAL ASSOCIATION).
Відомо дві рецензії на першу працю (1941 р.) – Джона Куртіса (John Curtiss)
(1943 р.) і Філіпа Мозлі (P.E. Mosely // The Slavonic and East European Review. – 1943.
– Vol. 21–22. – p. 269). Д. Куртіс апелював до прихильності Д. Вернадського своєму
герою тим, що Б. Хмельницький не був людиною передбачення: виступ проти Речі
1 Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. – К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН
України, 2008. – С. 326.
2 Там само. – С. 341.
∗ Кудінов Юрій – аспірант відділу історії України середніх віків і раннього нового часу
Інституту історії України НАН України.
Науковий керівник – доктор історичних наук Т.В. Чухліб.
|