Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики)
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Український історичний збірник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100495 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) / Л. Жеребцова // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-100495 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1004952016-05-23T03:02:45Z Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) Жеребцова, Л. До джерел 2010 Article Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) / Л. Жеребцова // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100495 (477) «16» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До джерел До джерел |
| spellingShingle |
До джерел До джерел Жеребцова, Л. Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) Український історичний збірник |
| format |
Article |
| author |
Жеребцова, Л. |
| author_facet |
Жеребцова, Л. |
| author_sort |
Жеребцова, Л. |
| title |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) |
| title_short |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) |
| title_full |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) |
| title_fullStr |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) |
| title_full_unstemmed |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) |
| title_sort |
порушення митних пільг шляхті, закріплених другим литовським статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 литовської метрики) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
До джерел |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100495 |
| citation_txt |
Порушення митних пільг шляхті, закріплених другим Литовським Статутом 1566 р. (на прикладі книги записів 47 Литовської метрики) / Л. Жеребцова // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 173-177. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT žerebcoval porušennâmitnihpílʹgšlâhtízakríplenihdrugimlitovsʹkimstatutom1566rnaprikladíknigizapisív47litovsʹkoímetriki |
| first_indexed |
2025-07-07T08:54:02Z |
| last_indexed |
2025-07-07T08:54:02Z |
| _version_ |
1836977690350977024 |
| fulltext |
173
Український історичний збірник, Вип. 13, 2010
УДК (477) «16»
Лариса Жеребцова∗∗∗∗
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПІЛЬГ ШЛЯХТІ, ЗАКРІПЛЕНИХ ДРУГИМ
ЛИТОВСЬКИМ СТАТУТОМ 1566 р.
(на прикладі книги записів 47 Литовської Метрики)
Внутрішня торговельна політика Великого князівства Литовського (далі. –
ВКЛ) переслідувала фіскальні цілі, обкладаючи товари різноманітними внутріш-
німи митами, а також характеризувалась намаганням держаи регулювати торго-
вельні відносини шляхом регламентації торгівлі. Засобами регламентації були
право шляхового примусу та право складу, які вимагали від купців слідувати чітко
усталеними дорогами, що вели до державних митниць, розташованих у великих
містах.
Щоб завадити порушенням складського права при транзиті товарів та полег-
шити контроль над торгівлею, великі князі литовські видавали спеціальні поста-
нови, що стосувались давніх торгових шляхів (гостинців) та їх напрямку1. Прин-
цип встановлення певних шляхів чітко закріпився у свідомості влади, яка на сеймі
1551 р. заборонила купцям їздити новими шляхами2.
Представників місцевої адміністрації (воєвод і старост) уповноважили сприяти
митникам в їх діяльності та затримувати купців, які слідували зі своїми товарами
не регламентованими шляхами та ухилялись від сплати мит. Затримання осіб, що
перевозили товари без оплати мит супроводжувалось конфіскацією товарів або
штрафом (промито), половина якого йшла на користь митників чи феодалів,
у чиїх володіннях були заарештовані товари, а інша половина – державі3.
Зростання ролі міжнародної торгівлі, попиту на європейському ринку товарів
зі сходу спричиняли боротьбу шляхти ВКЛ за митні пільги, які б приносили їй
додаткові прибутки. З початку XVI ст. у Європі зростає попит на зерно, тому
хлібний експорт відігравав все більшу роль. Недаремно шляхта домагалась зміни
економічної політики уряду й прагнула конкурувати з господарем у вивозі хліба за
кордон і відстоювала для себе свободу безмитного експорта зерна та лісових
товарів. Численні звернення4 шляхти до великого князя на сеймах завершились
упіхом5 – артикулом 26 Другого Литовського Статуту 1566 р. шляхту було
звільнено від оплати мит при вивезенні товарів власного виробництва за кордон6.
За наявності безмитних листів і привілеїв, що підтверджували пільговий
пропуск товарів певної особи чи групи осіб, часто траплялись порушення з боку
∗ Жеребцова Лариса – кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського
національного університету ім. Олеся Гончара.
174
митників, які вимагали оплати мит. Після того, як шляхта на законодачому рівні
отримала право безмитного пропуску товарів, митники мали слідкувати за тим,
щоб за кордон вивозили товари власного виробництва, а не куплені. Для
проведення експертизи представник шляхтича мав вчинити присягу щодо
походження товарів.
Опубліковані нижче документів ілюструють тривалу суперечку між волин-
ськими митниками Давидом Шмерлевичем та Ізаком Бродавкою7 з місцевими
урядником Войтехом Козигорським (слуги князя Андрія Вишневецького8) щодо
затриманих товарів черкаського старости Михайла Вишневецького9.
_______________________________
1 Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при
Ягеллонах / М. Довнар-Запольский. – К., 1901. – Т. 1. – С. 362–365, 407–410, 520–526.
2 Российский государственный архив древних актов (далее. – РГАДА). – Ф. 389. Литовская
Метрика. – Оп.1. – Ед. хр. 526. – Л. 86.
3 Жеребцова Л. Орендні угоди та їх роль в управлінні митними округами на українських
землях у кінці XV – другій половині XVI ст. / Л. Жеребцова: матеріали Міжн. наук.-практ.
конф. [«Економічна безпека держави в умовах її інтеграції до світового співтовариства»],
(Дніпропетровськ, 24–25 листопада 2005 р.) – Дніпропетровськ, 2005. – С. 33–35.
4 Книги публічних справ 526 та 527 Литовської Метрики відображають сеймову боротьбу
шляхти за отримання митних пільг. Вони містять «ухвали» та «откази» великого князя на
прохання шляхти всього ВКЛ, Жомойтської та Волинської земель, Полоцького, Вітебського
та Мстиславського повітів щодо звільнення від оплати мит, висунуті на Берестейських 1544 і
1566 р., Віленських 1546, 1551, 1554, 1559, 1563 та 1565 рр. та Гродненських 1567 і 1568 рр.
сеймах. – РГАДА. – Ед.хр. 526. – ЛЛ. 35, 64–64 об, 65–65 об, 78, 85–86 об, 100, 120 об–121,
123; Ед.хр. 527. – ЛЛ. 105 об–106, 119–120 об, 140, 155.
5 Дячок О. Регулювання митних відносин у Першому Литовському Статуті та боротьба
шляхти за митні пільги / О. Дячок // Pirmasis Lietuvos Statutas: straipsnių rinkinys / sudarė Irena
Valikonytė ir Lirija Steponavičienė. – Vilnius, 2005. – Р. 208–225.
6 Статут Вялікага княства Літоўскага 1588. / [пер. на бел. мову А.С.Шагун]. – Мінск, 2002. –
С. 27–29.
7 Lietuvos Metrika. Knyga Nr 567 (1567–1571) [Книга Переписей 10] / [parengė A. Baliulis]. –
Vilnius, 2006. – № 2, 4, 5, 6, 7, 9. З кінця 50-х рр. на чолі литовських митників опинився
берестейський єврей Давид Шмерлевич, який разом зі своїми компаньйонами Ізаком
Бородавкою та Аврамом Длуґошем стали головними державними митниками й разом
орендували більшість митних комор у ВКЛ: Гродно, Новогрудке, Луцьку, Вільно, Кобринє,
в прикордонних українських замках. – Жеребцова Л. Деятельность евреев-мытников
Великого княжества Литовского в конце XV – середине XVI века (на материалах Литовской
Метрики) / Л. Жеребцова // Acta Historica Universitatis Klaipedensis. – XIV. – History and
Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. Social history, cultural sciences. – Klaipeda, 2007.
– P. 9–23.
8 Андрій Іванович Вишневецький (1538–1583 рр.) – волинський каштелян (1568–1572 рр.),
брацлавський воєвода (1572–1576 рр.), волинський воєвода (1576–1584 рр.), любецький
староста (1580–84 рр.), двоюрідний брат Михайла Олександровича Вишневецького. –
Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна
Україна) / Н.М. Яковенко. – К.: Критика, 2008. – С. 336.
175
9 Михайло Олександрович Вишневецький (1529–1584 рр.) – черкаський і канівський староста
(1559–1579 рр.), брацлавський каштелян (1579–1581 рр.), київський каштелян (1581–
1584 рр.), любецький староста (1583–1584 рр.). – Яковенко Н.М. Вказана праця. – С. 336.
ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ
1.
Российский государственный архив древних актов. – Ф. 389. Литовская
Метрика. – Оп. 1. – Ед. хр. 47. – Л. 55–56 об.
1566.26.08. Люблин. Лист старосте Черкаскому кн(я)зю Михайлу
Вишневецкому| до мытников о повороченье бобров и иншых | речей в промыте у
слугъ его| побраных
Жикгимонт Август Божю м(илостью) корол полский Великий княз etc.
Мытникомъ и поборцамъ нашимъ у Великом княз|стве Литовском Изаку
Бродавце а Давиду Шмер|левичу. Што перво сего позвали есте были ман|датомъ
нашим г(о)с(по)д(а)ръскимъ земянина нашого земли | Волынское Войтаха
Козикгорского о то, якобы он | часов прошлых своволне в ыменю своемъ бобры и |
иъншие многие речи, которые якобы справъ|давали, иж бы купцы краковские
Щеркасъ везу|чи промытити мели, на себе побралъ, а вамъ | яко мытникомъ
нашим тых бобров и инших ре|чей промычоных поотдавати нехотел и в себе |
задержати мел, што все ширей на мандате нашемъ | которимъ есте оного
Козикгорского позвали | описано было.
За которимъ мандатомъ на | року припаломъ оный Козикгорский
постановивши се || [56] на дворе нашомъ в томъ оборону чинил. Иж дей тых
бо|бровъ и некоторих иных речей у купцовъ краковских | негамовал, и до себе их
небрал, але дей безъ бытности | его самого в ыменицу его которое маеть под
кн(я)зем | Андреемъ Вишневецкимъ слуги ваши которые волын|ские коморы
заведают ни яких людей перееждчих, кото|рые мели зъ собою сто бобров были
загамовали | и самиж о пят тых бобров з дому его брати не | хотели. А потом дей
урядник кн(я)зя Андрея Вишне|вецкого оные бобры з дому его до двора пана |
своего Олескиницкого взял и не конъчачи тое спра|вы на дворе нашом
г(о)с(по)д(а)рьском, а хотечи о|тых бобров от п(а)на своего кн(я)зя Андрея
Вишневец|кого оный Козикгорский певную ведомост на дворе | нашомъ оказати,
стоячи з вами у той справе | у права до пана своего был отехалъ, и в ономъ |
отеханю за хоробою своею ку той справе опят | приехати не могъ. Але кн(я)зь
Андрей Вишневецкий | то череъз листъ свой намъ ознаймилъ.
Ижъ тыхъ | бобров сто через слугъ вашихъ загамованыхъ | урадникъ его
олескиницъкий в домъ того Войте|ха взял и тепер в захованю в дворе его маеть.
Ни|жли дей то бобры власные старосты черкаского | кн(я)зя Михайла
Вишневецкого которые черезъ слугъ | своих до Кракова был послал и продавши
кореня | и речей едвабных яко староста украинный купи|ти былъ казал, што дей
176
слуги ваши не въ жадных | купцов але в тых слугъ кн(я)зя старосты черкаского |
загамовали. А так ижъ кн(я)з Андрей Вишневецкий | намъ о томъ справу дал, же
тыи бобры | у дворе его были загамованы, тогъды росказали | есмо листъ наш до
него писати. Ижъ бы былъ тые | бобры до рукъ ваших яко мытниковъ н(а)ших
отдати | казалъ.
То пакъ тепер писал и присылал до насъ || [56 v] староста черкаский княз
Михайло Вишневецкий опове|даючи нам ижъ то власные бобры его которые онъ |
для купованя кореня, речей едвабных и инших по|травъ своих до Кракова черезъ
слугъ своих былъ | послалъ, просечи нас ижъ быхмо ему на томъ шко|довати
недопустили, и оные бобры яко | власные его поворочати казали. Ино кгдыж он то
| своею власностью быти менвети, а от таких | речей шляхетских никоторое мыто
на нас не прихо|дити.
Тогъды мы г(оспо)д(а)рь ему яко старосте у|крайнему в томъ шкоды не зычечи
на том ес|мо застановили иж бы слуга его в которого | он тые бобры побраные
быти поведаетъ | на том присягу вчинил, ижъ то бобры ег(о) | власные, а не чыи
иншые. А кгды тот слуга его | присягу вделаети, тогды приказуемъ вам | иж бы
есте вже тых бобров у кн(я)зя Андрея Ви|шневецкого не брали, и оному слузе его
Войтеху | Козикгорскому никоторое трудности не за|давали. А мы листъ нашъ до
кн(я)зя Андрея Ви|шневецкого писати есмо казали, ижъ бы тые бо|бры кн(я)зю
старосте черкаскому выдал и ничимъ | их не гамовалъ.
Писан в Люблине лет(а) Бож(его) нарож(еня) | 1566 м(е)с(е)ца августа 26
дня.
2.
РГАДА. – Ф. 389. Литовская Метрика. – Оп. 1. – Ед.хр. 47. – Л. 57–58.
1566.26.08. Люблин. Лист кн(я)зю Михайлу Вишневецкому
до кн(я)зя Андрея| Вишневецкого о бобры на промыте занятые
Жыкгимонт Августъ etc.
Князю Андрею Ивановичу Вишневецкому.
Што пер|вей сего позвали были мытники и поборцы н(а)ши | Изак Бродавка а
Давид Шмерлевич мандатомъ на|шимъ г(о)с(по)д(а)ръскимъ земенина земли
Волынское Войтеха | Козикгорского, што якобы он часов прошлых своволне || [57
v] в именю своем бобры и иншие многие речи которые яко они | справу давали
ижбы купцы краковские Щеркас везу|чи промытити мели на себе побрал, а имъ
яко мыт|никомъ нашимъ тых бобров и инших речей промытных | поотдавати
нехотел и в себе задержати мел, што | все ширей на мандате нашомъ, которымъ
они оног(о) | Козикгорского позвали, описано было.
За которимъ | мандатом на року припалом оный Козикгорский
постановив|шися на дворе нашомъ в томъ оборону чинилъ | иж дей тых бобров и
никоторых инших речей у купцов краков|ских негамовал, и до себе их не брал, але
177
дей безъ быт|ности его самог(о) в именийцу его которое под собою | мает, тых
мытников которые Волынские коморы заве|дают нияких людей переездных
которые мели з | собою сто бобровъ были загамовали, и сами ж | опят тых бобров
з дому его брати не хотели. | А потом дей урадник твой оные бобры з дому его | до
двора твоего Олескиницкого взял, и не кончечы | тое справы на дворе нашомъ
г(о)с(по)д(а)ръском, а хоте| чи о тых бобрахъ од тебе Андрея Вишневецъ|кого
оный Козикгорский певную ведомостъ на дво|ре нашомъ оказати стоячи у праве с
тыми | мытниками н(а)шими до тебе был отехал и в ономъ отеханю | за хоробою
своею ку той справе опят приехати не мог. |
Але ты кн(я)же Вишневецкий через листъ свой нам ознаймил и тых | бобров
сто через слугъ мытницъких загамованых урадник твой | олескиницкий в домъ
тог(о) Войтеха взял и тепер в заве|дываню в дворе твоем мает. Нижли еси то
ознаймилъ, иж | то бобры власные старосты черкаског(о) кн(я)зя Михайла
Ви|шневецъког(о), которые через слугъ своих до Кракова был | послалъ и
продавши кореня и речи едвабных яко ста|роста украйный купити был казал. Яко
бы оные слуги || [58] мытъников н(а)ших не в жадных купцов, але в тых слуг
кн(я)зя ста|росты черкаского загамовали, а такъ ты намъ о том | справу дал, же тые
бобры у дворе его были загамо|ваны.
Тогъды росказали есмо были листъ нашъ до | тебе писати, иж бы еси тые
бобры до рукъ мытъ|ников наших отдати казал, то пак тепер писалъ и при|сылал
до нас староста черкаский кн(я)зъ Михайло Виш|невецкий, оповедаючи намъ, иж
то власные бобры его | которые он для купованя кореня речей едвабных и ин|ших
потребъ своих, до Кракова черезъ слугъ своих был | послан, просячи нас ижъ
быхмо ему на том шкодовати | недопустили, и оные бобры яко власные
пово|рочати казали. Ино кгдыж онъ то своею властною | быти менуетъ, а от таких
речей шляхетских никоторое | мыто на нас не приходит. Тогды мы г(о)с(по)д(а)ръ
ему яко | старосте украйнему в том шкоды не зычечи на том есмо | застановили,
иж бы слуга его в которого он тые | бобры побраные быти поведает на том
при|сягу учинил, ижъ то бобры его властные а не чый | иншие, а кгды тот слуга
его присягу на том вде|лаети, тогды тые бобры ему вернены быти | мают.
Приказуем тобе кгды слуга его на том иж то | бобры его властные присегу
вделает тогды вжо вод|ле першых листов и росказаня нашого тых бобров |
мытникомъ давати не казал, але кн(я)зю старосте | черкаскому бо посланцу его
м(и)л(о)сти которог(о) по | них пришлет сполна отдати велел, яко бы кн(я)зъ |
староста черкаский в том никоторое шкоды не мел. |
Писан в Люблине лет Бож(его) нар(оженя) 1566 м(е)с(яца) авг(уста) 26 дня.
|