Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики

Ця стаття є продовженням серії публікацій джерел Литовської Метрики, які стосуються українських князівських родин XVI ст. До друку підготовлено два документи із 235-ї Книги судових справ, які стосуються княгині Беати з Костельця, дружини князя Іллі Костянтиновича Острозького та його дочки, княжни...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Ващук, Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schriftenreihe:Український історичний збірник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100497
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики / Д. Ващук // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 161-165. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-100497
record_format dspace
spelling irk-123456789-1004972016-05-23T03:02:46Z Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики Ващук, Д. До джерел Ця стаття є продовженням серії публікацій джерел Литовської Метрики, які стосуються українських князівських родин XVI ст. До друку підготовлено два документи із 235-ї Книги судових справ, які стосуються княгині Беати з Костельця, дружини князя Іллі Костянтиновича Острозького та його дочки, княжни Галшки. 2010 Article Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики / Д. Ващук // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 161-165. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100497 (477)«Острозькі» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До джерел
До джерел
spellingShingle До джерел
До джерел
Ващук, Д.
Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
Український історичний збірник
description Ця стаття є продовженням серії публікацій джерел Литовської Метрики, які стосуються українських князівських родин XVI ст. До друку підготовлено два документи із 235-ї Книги судових справ, які стосуються княгині Беати з Костельця, дружини князя Іллі Костянтиновича Острозького та його дочки, княжни Галшки.
format Article
author Ващук, Д.
author_facet Ващук, Д.
author_sort Ващук, Д.
title Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
title_short Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
title_full Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
title_fullStr Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
title_full_unstemmed Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики
title_sort родина острозьких у документах 235-ї книги литовської метрики
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet До джерел
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100497
citation_txt Родина Острозьких у документах 235-ї книги Литовської метрики / Д. Ващук // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 2. — С. 161-165. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Український історичний збірник
work_keys_str_mv AT vaŝukd rodinaostrozʹkihudokumentah235íknigilitovsʹkoímetriki
first_indexed 2025-07-07T08:54:11Z
last_indexed 2025-07-07T08:54:11Z
_version_ 1836977699609903104
fulltext 161 Український історичний збірник, Вип. 13, 2010 УДК (477)«Острозькі» Дмитро Вашук∗∗∗∗ РОДИНА ОСТРОЗЬКИХ У ДОКУМЕНТАХ 235-Ї КНИГИ ЛИТОВСЬКОЇ МЕТРИКИ Ця стаття є продовженням серії публікацій джерел Литовської Метрики, які стосуються українських князівських родин XVI ст. До друку підготовлено два документи із 235-ї Книги судових справ, які стосуються княгині Беати з Костельця, дружини князя Іллі Костянтиновича Острозького та його дочки, княжни Галшки. Перший документ зафіксував цікавий момент переводу судової справи із господарської канцелярії до місцевої1. У ньому йдеться про судову справу між княгинею та господарським дворянином Федором Богдановичем Мишкою. У ве- ликокнязівській канцелярії при розгляді позову були присутні сам дворянин та представник княгині, охмістр, каштелян малокгоський, пан Петро Зборовський. Ф. Мишка скаржився на те, що боярин Біати, урядник маєтку Сатиєва, Гришко Сасинович з людьми сатиєвськими вчинив наїзд на маєток Варковський, побив його самого і підданих, ґвалтом забрав збіжжя, а також про інші речі. Відповідно до встановленого королем терміну, розгляд справи мав відбутись на католицьке свято Св. Михайла. У визначений час сторони вирішили обрати собі суддею біскупа луцького та берестейського, князя Юрія Фальчевського та вирішити усі спірні питання на Волині. В разі відсутності однієї із сторін, княгиня зобов’язувалась в інший встановлений термін з’явитися на суд до великого князя литовського. У другому документі зафіксовано функціонування інституту опіки. На воєво- ду троцького, князя Василя Костянтиновича Острозького скаржились господарські дворяни Іван, Андрій, Мартин та Лев Остаф’євичі Яцинічі, що той забрав частину їх пущі маєтку Яворського та перевозу на р. Німан до свого маєтку Здетелі. Позивачі також повідомили, що перші спроби вирішити цю справу були ще за Сигізмунда I Старого та князів Костянтина та Іллі Острозьких. У відповідь князь Василь повідомив про те, що маєтком Здетель з усіма прилеглими землями він володіє разом із неповнолітньою дочкою князя Іллі Острозького Галшкою “делом дочастным, а не вечыстым”, а тому не може без неї вирішити цю справу у суді. ∗ Ващук Дмитро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України. 1 У переважній більшості судової документації зустрічаються зовсім протилежні випадки, коли на старостинському чи воєводському суді одна із сторін використовувала можливість перевести справу на “вище право”, тобто безпосередньо до великого князя литовського. 162 Крім цього він пред’явив лист “панов рад дельчих и едначов своих” у якому зазна- чалось, що поділ маєтків встановлено до часу повноліття княжни. На користь Василя Острозького засвідчили декілька осіб. По-перше, вілен- ський воєвода Ян Юрійович Глебович спростував інформацію Яцинічів, які твер- дили, що князь Василь нібито віддав йому частину цієї пущі. По-друге, умоцо- ваний княгині Біати с Костельця, Ян Себергарт іменем княжни Галшки повідомив про неправомірність позову згідно Статуту, оскільки остання є неповнолітньою. В свою чергу Яцинічі просили розглянути справу та пред’явили позовні листи до князя Іллі Острозького “оказуючи то, же они николи того в молчаньи не были и завжды о то жаловали”. Вислухавши обидві сторони, король Сигізмунд II Август разом із панами радою наказав зачитати сторонам відповідну норму “Статуту права земського”. Це і було зроблено, а тому справа вирішилась у відповідності із Статутом: розгляд відкладено до часу повноліття Галшки. Тобто, цей документ яскраво засвідчив функціонування інституту опіки, який закріплений статтями Розділу 5 Першого Литовського Статуту. У цьому конкрет- ному випадку мова йде про Ст 5., частина якої повністю була вписана у справу2. Публікацію документів здійснено у відповідності із дипломатично-критичним методом, розроблений В. Німчуком3. Вертикальною рискою | позначається кінець стрічки, а кінець аркуша двома – ||. Позначення паєрика уніфіковане через літеру й. ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ № 1. 1547, жовтня 29. Вільно. Угода між королівським дворянином Федором Богдановичем Мишкою та дружиною князя Іллі Костянтиновича Острозького, княгинею Беатою з Костельця щодо переведення судової справи до біскупа луцького і берестейського, князя Юрія Фальчевського про наїзд сатиївського урядника Гришка Сасиновича з підданими княгині на землі Варківські, забирання збіжжя та інші речі. [Аркуш 28 зворот] Взuтε на yгодy справы Фεдора Мышки с кнεгинεю | Илиною Jстрозскою, j кгвалтовный наεздъ врuдника εε | Сатыεвског(о) Гришка Сасиновича с поддаными на зεмли εго | Варковскиε, j побранε збожu и jныε рεчи. | Лεт(а) Бож(ьего) нарож(енья) 1547, м(е)с(я)ца jкт(ября) 29 дεн, индикт 6. | Г(о)с(по)д(а)ръ король εго милость казалъ записати. 2 Лазутка С., Валиконитэ И., Гудавичюс Э. Первый Литовский Статут (1529 г.). – Вильнюс, 2004. – С. 174. 3 Німчук В. Правила видання пам’яток писаних українською мовою та церковно- слов’ янською української редакції. – К., 1995. – С. 15-18 (проект). 163 Пришодши пεрεд | королz εго милость jбличнε дворεнинъ εго м(и)л(о)сти Фεдор | Богдановичъ Мышка, а зъ дрyгоε стороны имεнεмъ ста|ростиноε браславъскоε и вεницъкоε, кнεгини Ильиноε | Костεнътиновича Jстрозскоε, кнεгини Биzты с Костεлца, | jхъмистръ εго м(и)л(о)сти, кашталzнъ малокгоский, | панъ Пεтръ Зборовъский, jповεдили то, ижъ што Фεдоръ | Мышка позвалъ кн(е)г(и)ни Ильинyю пεрεдъ королz εго м(и)л(о)ст | листы εго м(и)л(о)сти г(о)с(по)д(а)ръскими позовными j кгвалътовноε | наεжъдчаньε на зεмли εго властъныε Варковъскиε, боzрина | εε, который jт нεε4 в ыймεньи εε Сатыεвε врадником jт нεε былъ, | Гришка Сасиновича зо всими людьми Сатыεвъскими, | и j побраньε збожьz на тых зεмлzхъ εго самого и подданых | εго, и j инъшиε многиε рεчи такъ, zко то ширεй, а мεновитε || [Аркуш 29] на позвεх εго εстъ jписано на тεпεрεшниε роки сyдовыε | Св(я)того Михала римского св(я)та. Нижли jни нεхотεчи тεпεр | за jными позвы вправо j то мεжи собою въстyповати, | взzли то собε на Волынь пεрεд кн(я)зz Юрz Фальчεвъского, би|скyпа лyцкого и бεрεстεйского на въгодy подъ тымъ jбычаεм, | ижъ кгды кн(я)зь бискyпъ тамъ на Волыни бyдεт, тогды jнъ | маεтъ с кнεгинεю Ильиною вгоды пεрεд εго м(и)л(о)стью в томъ | покyсити и εднаньε принzти. А εстли бы сz jни тамъ | пεрεдъ кн(я)зεмъ бискyпомъ в томъ згодити нε могли, тог|ды кн(е)г(и)нz Ильинаz бyдεть повинъна за тыми жъ позвы | на дрyгиε роки сyдовыε въстyпивъши в постъ вεликий на | пεрвшyю нεдεлю пεрεдъ королεмъ εго м(и)л(о)стью стати и въ том | з нимъ росправy принzти. | № 2. 1547, жовтня 29. Вільно. Відкладення справи між дворянами господарськими Іваном, Андрієм, Мартином та Левом Остаф’євичами Яцинічами та неповнолітньою дочкою князя Іллі Острозького Галшкою стосовно забирання частини пущі їхнього маєтку Яворського і перевозу на р. Німан до маєтку князя Василя Острозького Здетеля, до часу повноліття княжни. [Аркуш 29] Jтложεнε справы дворuном г(о)с(по)д(а)ръским Иванy, Андрεю, | Мартину, Лвy Jстафъεвичомъ Zцыничомъ j забраньε | пyщи имεнu их Zворского и пεрεвозy на рεцε Нεмнε до имεнu | Здεтεли кн(я)зεй Jстрозских, аж до лεт дочки кн(я)зu Или Jстрозског(о) | кнεжъны Альжбεты. | Лεт(а) Бож(ьего) нарож(енья) 1547, м(е)с(я)ца jкт(ября) 29 дεн, индикт 6. | Г(о)с(по)д(а)ръ король εго милость казалъ записати. 4 Закреслено в ркп. 164 Жаловали | εго милости за листы позовными и за листом дεцъким | дворанε εго милости Иванъ, а Анъдрεй, Марътинъ, Лεв | Jстафъεвичи на воεводича троцъкого, кн(я)зz Васильz || [Аркуш 29 зворот] Костεнътиновича Jстрозского и братанънy εго, кнεжънy | Гальшкy, j jтнzтε части пyщи имεньz их Zворского | и пεрεвозy на рεцε Нεмънε εщо за нεбощика кн(я)зu Костεнтина, | воεводы троцъкого, кy ймεнью ихъ Здεтεли, j чомъ дεй jтεц | ихъ и jни сами, zко на нεбощика кн(я)зz Костεнътина, | воεводy троцъкого, такъ и на сыновъεго, кн(я)зz Илью и потом | на кнzзz Васильz, королю εго милости Старшомy, жало|вали и листы напоминалъныε j постyпεньε тоε пyщи | своεε брали, нижли дεй за кнzзz Костεнтина, и за кн(я)зz | Илью нε могли jни тоε рεчи своεε зъвεсти. А кнzзь | тεжъ Василεй нεдбаючи j росказаньε и листы εго кролεвскоε | милости, маючи с паномъ Zномъ Юрεвичомъ Глεбовича, | воεводою вилεнъскимъ, нεкотороε заштε з оного имεньz | Здεтεлского, а пана воεводина имεньu Вгазовъца по|стyпилъ εго милости панy воεводε з yгоды половицy | jноε пyщи их, которyю кнuзь Костεнътинъ в них jтнzл | кy нεмалой кривдε и шкодε ихъ, zко то ширεй на позвε их | jписано, гдε жъ кнzзь Василεй чεрεзъ сєкрєтара εго к(о)р(олевское) | м(и)л(о)сти, пана Флεриzна Жεбридовъского, вмоцованого | своεго, пεрεдъ королεмъ εго м(и)л(о)стью на то повεдил, ижъ ач|кольвεкъ бы jнъ был к томy правy готовъ, нижли | братанъки своεε, дочки кн(я)зz Ильины, кн(я)жны Гальшки | на тотъ часъ тyтъ нεбачить, а ижъ тεжъ вси имεнz || [Аркуш 30] и тоε имεньε Здεтεльскоε, кy которомy jтнzтε пyщи своεε | Zцыничи быти мεнyють, εстъ εмy з братанъною εго | дεломъ дочастнымъ, а нε вεчыстымъ. И длz того jнъ | нε εстъ повинεнъ самъ jдинъ зъ Zцыничи j то в право | бεзъ братанъньε своεε встyповати. И то кнzзь Василεй | пεрεдъ королεмъ εго м(и)л(о)стью jказyючи, ижъ jнъ вси имεнz | дочаснымъ дεломъ дεржить, покладалъ пεрεд εго м(и)л(о)стю | листъ пановъ радъ дεльчихъ и εдначовъ своих зостановεнz | того дεлy ихъ дочасного, гдε jписано, ижъ дεлъ в ыймεнzх | ихъ мεжи ними εстъ постановεнъ нε на вεчность, jдно до лεт | братанъны εго. А што, дεй, jни мεнyют, жεбы кнzзь Ва|силεй пyщy ихъ мεлъ панy воεводε з yгоды постyпати, | ино, дεй, кн(я)зь Василεй жадъноε пyщи jт имεньz своεго Здε|тεлъского панy воεводε нε постyпалъ. Гдε в тотъ часъ и пан | воεвода εго милость вилεнъский пεрεдъ королεмъ εго м(и)л(о)стю | повεдил: “Ижъ, дεй, кнzзь Василεй, zко Zцыничи мεнyют, жадноε | пyщи своεε Здитεльскоε мнε нεпостyпалъ, алε, дεй, z εщо по|ловицy пyщи властноε имεньz жоны своεε Вzзовεцкого кн(я)зю | Василью постyпилъ”. А jт старостиноε браславскоε и вεниц|коε, кнεгини Ильиноε Костεнътиновича Jстрозскоε, кнεгини | Биzты с Костεльца имεнεмъ дочки εε кнεжны Гальшки | вмоцованый εε Zнъ Сεбεръгартъ пεрεд королεмъ εго м(и)л(о)стью | повεдилъ, ижъ ачъкольвεкъ кн(я)жна Гальшка j то jтъ Z|цыничовъ εстъ позвана, нижли тεжъ zко таz, котораz || 165 [Аркуш 30 зворот] лεтъ своих нε маεть, водлε Статyтy зεмского в отказε имъ | быти нεповинъна. И просилъ имεнεмъ кн(я)жны Гальшки, | абы jна в томъ водлε Статy[ту] была захована. Zцыничи | тεжъ εго кролεвскε милости за то просили, абы вжо им | в томъ справεдъливость нεjтволочнаz была вчинεна. | И покладали пεрεдъ εго кролεвъскою м(и)л(о)стю листы припо|миналъныε до кнzзz Ильи j тyю | пyщy писаныε, jказyючи то, жε jни николи того | в молъчаньи нε были и завжды j то жаловали. А такъ | король εго м(и)л(о)сть рεчεй ихъ з обy сторонъ выслyхавъшы | и с п(а)ны радами ихъ м(и)л(о)стью jбъмовивъши, казалъ Статyт | права зεмского пεрεдъ собою jтворити и сторонε жалyючой | εго вычεсти, гдε такъ εстъ jписано, ижъ кгды бы дεти | лεтъ нεмаючиε до сyда были позваны, тогды только | вчотырох рεчах повинъни jтказывати, мεжи которыми | таz причина εстъ, ижъ коли бы jтεц за живота своεго | j котороε дεдитство мεлъ право, а нε доконал и вмεр, тогды | дεти чεрεзъ jпεкyна повинъни jтказывати. А εстли бы | только позвы позвалъ, а в правε нε стоz, тогды таz | рεчъ маεть jтложона быти до лεт дεтинъных, а j то нε | бyдyть дεти повинъни jтказовати нεмаючи лεтъ. | А такъ король εго м(и)л(о)ст бачεчи то, ижъ кнzзь Василεй тоε | имεньε Здεтεлъ дочаснымъ дεломъ дεръжить, а бра|тана тεжъ εго лεтъ зyполныхъ нε маεть, а jныε || [Аркуш 31] а jныε Zцыничи ачъкольвεкъ сε j то впоминали, нижли в правε | с кн(я)зεмъ Костεнътиномъ j то николи нε стоzли, рачилъ εго кролεвска | м(и)л(о)сть з вырокy своεго тyю рεчъ Zцыничовъ водълε Статyтy | зεмского до лεтъ кн(я)жны Гальшки jтложити подъ тымъ jбычаεм, | ижъ кгды jна лεта свои мεти бyдyть, тогды кнzзь Василεй | з нεю братанъною своεю бyдεть повинεнъ тымъ Zцыничом | права в томъ достоzти. |