Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст.
У статті аналізуються різні підходи щодо підготовчої роботи по виданню книг записів Литовської метрики представниками різних археографічних шкіл/центрів сучасності. Автор вважає, що найбільш оптимальний спосіб обраний й втілений у практику українсько-литовським колективом у проекті видання 22 кни...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Назва видання: | Український історичний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100719 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 186-194. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-100719 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1007192016-05-27T03:02:47Z Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. Блануца, А. Джерелознавство та історіографія У статті аналізуються різні підходи щодо підготовчої роботи по виданню книг записів Литовської метрики представниками різних археографічних шкіл/центрів сучасності. Автор вважає, що найбільш оптимальний спосіб обраний й втілений у практику українсько-литовським колективом у проекті видання 22 книги записів ЛМ. В статье анализируются разные подходы относительно подготовительной работы по изданию книг записей Литовской метрики представителями разных археографических школ/центров современности. Автор считает, что наиболее оптимальный способ избран и воплощен в практику украинско-литовским коллективом в проекте издания 22 книги записей ЛМ. In the paper different ways of investigation for edition “book of entries» of Lithuanian metrics by representatives of present scientific school and centers have been analyzed. It is emphasized that optimum manner of edition the documents has been realized in project publishing of “22th book of entries» of Lithuanian metrics. 2011 Article Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 186-194. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100719 (477)«15» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія |
| spellingShingle |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія Блануца, А. Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. Український історичний збірник |
| description |
У статті аналізуються різні підходи щодо підготовчої роботи по виданню книг
записів Литовської метрики представниками різних археографічних шкіл/центрів
сучасності. Автор вважає, що найбільш оптимальний спосіб обраний й втілений у
практику українсько-литовським колективом у проекті видання 22 книги записів ЛМ. |
| format |
Article |
| author |
Блануца, А. |
| author_facet |
Блануца, А. |
| author_sort |
Блануца, А. |
| title |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. |
| title_short |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. |
| title_full |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. |
| title_fullStr |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. |
| title_full_unstemmed |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. |
| title_sort |
досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів литовської метрики першої половини xvi ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Джерелознавство та історіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/100719 |
| citation_txt |
Досвід підготовки до видання археографічними науковими центрами книг записів Литовської метрики першої половини XVI ст. / А. Блануца // Український історичний збірник — 2011. — Вип. 14. — С. 186-194. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT blanucaa dosvídpídgotovkidovidannâarheografíčniminaukovimicentramiknigzapisívlitovsʹkoímetrikiperšoípolovinixvist |
| first_indexed |
2025-07-07T09:12:51Z |
| last_indexed |
2025-07-07T09:12:51Z |
| _version_ |
1836978874147143680 |
| fulltext |
ІV. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ТА
ІСТОРІОГРАФІЯ
186
Український історичний збірник, Вип. 14, 2011
УДК (477)«15»
Андрій Блануца∗∗∗∗
ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ДО ВИДАННЯ
АРХЕОГРАФІЧНИМИ НАУКОВИМИ ЦЕНТРАМИ
КНИГ ЗАПИСІВ ЛИТОВСЬКОЇ МЕТРИКИ
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVI ст.
У статті аналізуються різні підходи щодо підготовчої роботи по виданню книг
записів Литовської метрики представниками різних археографічних шкіл/центрів
сучасності. Автор вважає, що найбільш оптимальний спосіб обраний й втілений у
практику українсько-литовським колективом у проекті видання 22 книги записів ЛМ.
Ключові слова: Литовська метрика, книги записів, Велике князівство Литовське,
археографічна школа, метрикант.
В статье анализируются разные подходы относительно подготовительной
работы по изданию книг записей Литовской метрики представителями разных
археографических школ/центров современности. Автор считает, что наиболее
оптимальный способ избран и воплощен в практику украинско-литовским коллективом в
проекте издания 22 книги записей ЛМ.
Ключевые слова: Литовская метрика, книги записей, Великое княжество
Литовское, археографическая школа, метрикант.
In the paper different ways of investigation for edition “book of entries» of Lithuanian
metrics by representatives of present scientific school and centers have been analyzed. It is
emphasized that optimum manner of edition the documents has been realized in project
publishing of “22th book of entries» of Lithuanian metrics.
Key words: Lithuanian metrics, «book of entries», Grand Duchy of Lithuania, scientific
school, «metricant».
На сьогодні підготовка до видання книг Литовської метрики (далі –
ЛМ), у тому числі й книг записів, ставить більше питань технічного харак-
теру, аніж концептуального. Вироблені упродовж останніх десятиліть мето-
дичні рекомендації щодо видання ЛМ різними археографічними центрами
втілюються у практику метрикантами Литви, Білорусі, Польщі, Росії та
України. Тож завданням публікації буде висвітлення особливостей підготов-
чої роботи по виданню книг записів ЛМ різними археографічними школами/
центрами сучасності. Для цього насамперед коротко звернемося до питання,
що являє собою ЛМ.
∗ Блануца Андрій – к. і. н., старший науковий співробітник відділу історії України
середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України.
187
Литовська метрика (від лат. metrica – книга записів, інвентар) – комп-
лекс специфічних матеріалів у вигляді зшитків або книг великокнязівської
канцелярії Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ) XV–XVIII ст. з
копіями документів, що видавалися від імені великого князя литовського,
Панів-Ради ВКЛ і сейму та підлягали необмеженому у часі зберіганню. ЛМ
послужила основою великокнязівської, а пізніше – головного державного
архіву ВКЛ і виконувала юридично-регестраційні функції. Документація
велася латиною, староукраїнською та старопольською мовами. Листи-записи
й виписи з книг ЛМ використовувалися у правових та довідкових цілях усіма
суб’єктами права: верховною владою, державними установами, привілейова-
ними станами та групами, магістратами, міщанами, церквою, етнічними
громадами та ін. На основі метричних записів на відповідні звернення з
державної канцелярії видавалися юридично завірені листи-виписи (копії з
копій). У результаті діяльності державної канцелярії відклалися книги ЛМ, які
за видовими ознаками розподіляються на книги записів, судових справ,
публічних справ, переписів, дипломатичних справ та сигілат (регести, які
завірені канцелярською печаткою актів).
Перші назви ЛМ – «метрыки», «книги метрыки», «метрика», з кінця XVI
– початку XVII ст. розширена офіційна назва – «Метрика великого князства
Литовского». Визначення «Литовська метрика» за аналогією з Коронною
метрикою у Польщі паралельно зустрічалися у місцевих канцелярських
книгах, з середини XVII ст. систематично вживалося в архівному діловодстві
Варшави та закріпилося у петербурзьких та московських архівах, а також у
литовській, російській, польській, білоруській та українській історіографії
XIX – початку XXI ст. Такий термін традиційно використовується й діючими
литуаністами, а також для позначення назви деяких сучасних архівних фондів,
які включають матеріали державної канцелярії ВКЛ і зберігаються переважно
у Росії. Сучасна білоруська історіографія активно використовує термін
«Метрика ВКЛ».
ЛМ є основним і найбільш репрезентативним комплексом джерел
середини XV – третьої чверті XVI ст. з історії пізньосередньовічної та ранньо-
модерної історії України, дає широкі можливості для вивчення зовнішньої та
внутрішньої політики великокнязівського уряду, змін у територіально-
адміністративному устрої та судовій системі, дослідження законодавства,
соціально-економічного та етнокультурного розвитку українських, а також
литовських, білоруських, деяких російських земель у складі ВКЛ, містить
документи з політичних, торгівельних, культурних та ін. зв’язків з прибал-
тійськими та європейськими країнами. Цінну інформацію містять посольські
акти, інструкції, дипломатична переписка з кримськими ханами, москов-
ськими царями, матеріали військового та оборонного характеру, переписи
війська ВКЛ, сеймова документація, обласні привілеї тощо. Левову частку
становлять джерела, що дають можливість вивчати історію формування та
еволюцію шляхетського землеволодіння, державного й церковного господар-
188
ства, суспільний й економічний статус крупних землевласників, міщанства,
селянства, питання торгівлі, митної системи. Це основний комплекс офіційних
актів для визначення державної території та її історичних регіонів, терто-
ріально-адміністративних одиниць, вивчення соціальних та демографічних
процесів, історії етнічних громад, населених пунктів, дослідження генеалогії
князів, панів, бояр та зем’ян, а також біографій політичних та державних
діячів ВКЛ. Книги ЛМ наповнені різноманітними матеріалами повсякденного
життя, звичаїв і традицій різних прошарків населення, соціальних конфліктів,
дають певне уявлення про духовне життя, свідомість та менталітет населення
ВКЛ1. ЛМ служить неоціненим джерелом для міждисциплінарних досліджень,
є пам’яткою державного діловодства ВКЛ2.
Вагомий внесок у розробку методичних рекомендацій по опису та
виданню ЛМ зробили російські вчені А.Хорошкевич та С.Каштанов3, а також
археографи Білорусі, Литви та України4.
1 Блануца А. Литовська метрика як джерело дослідження повсякденності
у Великому князівстві Литовському // «Історія повсякденності: теорія та практика»:
матеріали Всеукр. наук, конф., Переяслав-Хмельницький, 14–15 трав. 2010 р. / Упоряд.:
Лукашевич О.М., Нагайко Т.Ю. Міністерство освіти і науки України; НАН України.
Інститут історії України; ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди; Кафедра історії та культури України; Навчально-
науковий центр усної історії. – Переяслав-Хмельницький, 2010. –С. 73–76.
2 Блануца А.В., Ващук Д.П. Литовська метрика // Енциклопедія історії України: Т. 6.
Ла – Мі / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.:
В-во «Наукова думка», 2009. – С. 178–179.
3 Методические рекомендации по изданию и описанию Литовской Метрики / Сост.
А.Л. Хорошкевич и С.М.Каштанов. – Вильнюс, 1985.
4 Див., наприклад: Передача текстів документів і пам’яток: Методичні рекомендації
за матеріалами науково-методичної наради (квітень 1990 р.) / Підг. У.Єдлінська та
В.Страшко. – К., 1990; Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів XVI–
XVIII ст. дипломатичним, популярним методами та рекомендації для застосування цих
правил у виданнях наукового і науково-популярного типів. (Проект). – К., 1992. – С. 6–12;
Введение // Lietovos Metrika. Knyga Nr. 224 (1522–1530): 4-oji Teismų bylų knyga. /
S. Lazutka, I. Valikonytė. – Vilnius, Vilniaus universiteto leidykla, 1997. – CXLIX, 514 p. –
С. CXXXVII–CXLIV; Страшко В. Рекомендації до складання подокументних описів
актових книг Правобережної України XVI–XVII ст. – К., 2002. – 101 с.; Метадычныя
рэкамендацыі па публікацыі рукапісных актавых кірылічных крыніц у Беларусі (XIII–
XVIII стст., перыяд Вялікага княства Літоўскага) / Аўт.-склад. А.І. Груша. – Мн., 2003;
Тимченко Т., Лифшиц А. К вопросу об издании Литовской Метрики // Новости Литовской
Метрики. – 2002. – № 6. – Вильнюс, 2003. – С. 45; Віцебска-Рыжскія акты XIII–XVII ст. –
С. 23; Дзярновіч А. Да партрэту літары «й» у Метрыцы ВКЛ // Актуальныя пытанні
вывучэння і выдання Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Матэрыялы міжнароднай
навук.-практ. канфер. (Мінск, 11–12 лістапада 2003 г.). – Мінск: ДНУ «Інстытут гісторыі
НАН Беларусі», 2005. – С. 22–35; Німчук В. Правила видання пам’яток писаних
українською мовою та церковнослов’янською української редакції. – К., 1995. – С. 15–18
(проект); Князі Масальські: документи і матеріали XVI ст. Вип. 1 / Підготовка до друку й
авторський текст А.Блануци, Д.Ващука. – К.: Пульсари, 2007. – С. 10–13.
189
Більш вузькі публікації з проблем історії ЛМ в основному виходять у
спеціалізованих виданнях, таких як «Новости Литовской Метрики, Вильнюс»
та «METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага Княства
Літоўскага, Минск»,5 а також в інших журналах та збірниках наукових праць,
що стало результатом активного зростання інтересу до ЛМ як джерела для
вивчення різноманітних аспектів історії ВКЛ з середини 90-х рр. XX ст. серед
литовських, білоруських, польських, російських та українських істориків6.
Залишаючи осторонь питання про історію «подорожі» ЛМ архівосхо-
вищщами Польщі, Литви та Росії, бо це детально стало предметом дослід-
ження литовської метрикантки Р.Шмігельскіте-Стукєнє7, відзначу, що уцілілі
664 книг ЛМ8 внаслідок тривалих перевезень та укомплектувань врешті-решт
знайшли своє теперішнє місце зберігання у Росії в Російському державному
архіві давніх актів під номерним фондом 389 (Литовская метрика)9. Тепе-
рішній стан зберігання книг ЛМ у вказаному архіві задовільний. Дирекція
архіву на запит археографів видає оригінали книг, якщо вони готуються до
друку. Особисто доводилося працювати з 22, 32 та 49 книгами записів ЛМ10,
якість збереження яких більш ніж задовільна для документів такого характеру.
Зазначені книги виглядають наступним чином: паперові зшитки аркушів вміщено
в картонні оправи, які обтягнені шкірою різних відтінків чорного чи коричневого
кольору. Для міцності усі аркуші книги перетягнуто світло-червоним шовковим
шнурком, два кінця якого зав’язані вузлом і скріплені накладною печаткою І
Відділення ІІІ Департаменту Урядового Сенату з червоного сургучу.
5 Новости Литовской Метрики. №1–10. Вильнюс, 1997–2008; METRICIANA: Дасле-
даванні і матэрыялы Метрикі Вялікага Княства Літоўскага. – Т. I–IV. – Мн., 2001–2007.
6 Блануца А., Ващук Д. Украина: литовский период истории (современная
историография и историческое сознание) // Lietuvos didžiosios kunigaikštijos tradicija ir
tautiniai naratyvai. – Vilnias, 2009. – P. 321–336. В Україні на сьогодні засновано єдиний
спеціалізований часопис з проблем дослідження Великого князівства Литовського та
Литовської метрики. Це – Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства
Литовського. – К., 2009. – Т. І.
7 Див., наприклад, останні праці: Шмигельските-Стукене Р. Кто платил за переплет
книг Литовской Метрики? Эпизод из истории приведения в порядок архива Литовской
Метрики в 1786–1788 гг. // Новости Литовской Метрики. – №8–2004/2005. – Вильнюс, 2006.
– С. 51–54; Šmigelskytė-Stukienė R. Między Warszawą a Wilnem: Metryka Litewska w latach
1792–1794 // Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės istorijos šaltiniai. Faktas. Kontekstas.
Interpretacja. – Vilnius, 2007. – S. 199–212.
8 З них: книг записів – 219, судових справ – 302, публічних справ – 36, переписів – 25,
сигілат – 3, посольських або дипломатичних книг – 79 (Светенко А.С. К истории описания
документов ЛМ // Литовская Метрика. Тезисы докладов межреспубликанской научной
кнференции, апрель 1988 г. – Вильнюс, 1988. – С. 63–66.). Окремі книги ЛМ зберігаються в
Ахіві Радзивіллів в Варшаві (AGAD, № ARII69/10), у Бібліотеці Чарторийських в Кракові
(MS2329), а також одна книга за 1793 р. – в Архіві історії Литви (LVIA, SA 2450).
9 Российский государственный архив древних актов (далі – РГАДА). – Ф. 389. –
Оп. 1. – Ед. хр. 1–365.
10 РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Ед. хр. 22, 32, 49.
190
У 60–70-х роках XX ст. всі книги ЛМ були мікрофільмовані, й нині їхні
копії надаються для користування в архівосховищах Литви, Білорусі та
України. У 1984 р. на замовлення визначного українського джерелознавця
М.П. Ковальського було мікрофільмовано кілька десятків книг ЛМ, на
матеріалах яких дослідник розробив оригінальні курси та спецкурси для
викладання джерелознавчих дисциплін11. До того ж в РДАДА зроблено дві
копії, одна з яких видається дослідникам для роботи в читальному залі, а інша
за проханням істориків може видаватися у тимчасове користування за певну
платню. Такою послугою скористався я зі своїми колегами й нині по ним
здійснюється підготовка до археографічної публікації окремих книг записів та
судових справ ЛМ з подальшою вичиткою за оригіналом12.
Під час перебування й зберігання ЛМ у Варшаві була здійснена робота по
копіюванню (переписуванню) польською транслітерацією усіх наявних тоді
книг ЛМ. Нині мікрофільмована копія такої транскрибованої ЛМ зберігається
в Архіві головному актів давніх у Варшаві у фонді «Metryka Litewska»13.
Таким чином, можна констатувати доволі непоганий доступ до
указаного джерела дослідників, особливо до мікрофільмованих копій. Утім
для археографічного опрацювання й підготовки до друку обійтися без робот з
оригіналами не можливо. Як показує практика по підготовці книг записів ЛМ
до друку, практично у кожній з книг у мікрофільмованій копії бракує від
одного до кількох аркушів, тому відразу виникає необхідність звертатися до
оригінала. У роботі ж над археографічним вступом до книг ЛМ першо-
черговою задачею є всебічне вивчення оригіналів відповідних книг.
Звернемося безпосередньо до методик підготовки до друку книг записів
ЛМ сучасними метрикантами. На сьогодні опубліковано 25 книг записів
ЛМ14, з них тих, що хронологічно відносяться до першої половини XVI ст. – 1715.
11 Так, зокрема, замовлення М.П.Ковальського відмічені у реєстраційних листах 22,
32, 49 книг записів ЛМ (РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Ед. хр. 22, 32, 49), з оригіналами яких
мені доводилося працювати.
12 Зокрема, за таким методом підготовлена до друку й вийшла 22 книга записів ЛМ
(Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 22 (1547): Užrašymų knyga 22. Parenge A.Blanucsa,
D.Vashchuk, D.Antanavieius. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2010. 176 p.). Тепер триває
робота по підготовці до друку 32 книги записів (А.Блануца, Д.Ващук), 49 книги записів
(А.Блануца, Л.Жеребцова), 235 книги судових справа (Д.Ващук) та 270 книги судових
справ (А.Блануца), розглядається можливість відродження проекту, розпочатого
С.Абросимовою, по виданню 23 книги записів (А.Блануца, Л.Жеребцова).
13 Наприклад, 22 книзі записів відповідає фонд AGAD, Metryka Litewska, kn. 207.
Як бачимо, номер справи з номером книги не співпадає, що складає незручність у пошуку
відповідної книги метрики.
14 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 1 (1380–1584): Užrašymų knyga 1. / Parengė A.Baliulis,
R.Firkovičius. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 3 (1440–1498): Užrašymų knyga 3. /
Parengė L. Anužytė ir A. Baliulis. Vilnius, 1998; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4. (1479–1491):
Užrašymų knyga 4. / Parengė L. Anužytė. Vilnius, 2004; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 5 (1427–
1506): Užrašymų knyga 5. / Parengė ir pratarmę bei komentarus parašė E. Banionis. Vilnius,
191
Найбільше число книг записів ЛМ до друку указаного періоду підготували
литовські метриканти (А.Балюліс – 6 книг, Д.Антонавічус – 5 книг, Е.Баньоніс
2 книги, А.Дубоніс – 2 книги, Д.Вілімас, Л.Караліус, Р.Фірковічус, Р.Рагаускєнє –
1 книга), далі йдуть білоруські метриканти (В.Мянжинський – 3 книги,
У.Свяжинський – 1 книга), одну книгу підготував польський археограф
К.Пяткевич, а у результаті спільного видавничого проекту Інституту історії
України НАН України (А.Блануца, Д.Ващук – повністю підготували книгу до
друку) та Інституту історії Литви (Д.Антонавічус – відповідав за підготовку
окремого розділу наукового апарату до книги) вийшла друком 22 книга записів
ЛМ. Тож маємо досвід 4-х археографічних шкіл по виданню книг записів ЛМ
першої половини XVI ст.
Класична схема підготовки книги до друку має такі складові:
1) набір тексту документів за мікрофільмованою копією;
2) звірка та вичитка текстів за мікрофільмованою копією чи оригіналом;
1993; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 6. (1494–1506): Užrašymų knyga 6. / Parengė A. Baliulis.
Vilnius, 2007; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 8 (1499–1514): Užrašymų knyga 8. / Parengė A.Baliulis,
R.Firkovičius, D.Antanavičius. Vilnius, 1995; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 9 (1511–1518):
Užrašymų knyga 9. / Parengė Krzysztof Pietkiewicz. Vilnius, 2003; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 10
(1440–1523): Užrašymų knyga 10 / Parengė E. Banionis ir A. Baliulis. Vilnius, 1997; Lietuvos
Metrika. Knyga Nr. 11 (1518–1523): Užrašymų knyga 11. / Parengė A. Dubonis. Vilnius, 1997,
Lietuvos Metrika. Kn. 12 (1522–1529): Užrašymų knyga 12. / Parengė D. Antanavičius ir A. Baliulis.
Vilnius, 2001; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 14 (1524–1529): Užrašymų knyga 14. Parenge L.
Karalius, D. Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2008. 646 p.; Lietuvos
Metrika. Knyga Nr. 15 (1528–1538): Užrašymų knyga 15. / Parengė A. Dubonis. Vilnius, 2002;
Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 19 (1535–1537): Užrašymų knyga 19. Parenge D. Vilimas. Vilnius:
Lietuvos istorijos institutas, 2009. 362 p.; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 20 (1536–1539): Užrašymų
knyga 20. Parenge R. Ragauskiene, D. Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2009. 444
p.; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 22 (1547): Užrašymų knyga 22. Parenge A. Blanucsa, D. Vashchuk,
D. Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2010. 176 p.; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 25
(1387–1546): Užrašymų knyga 25. / Parengė D. Antanavičius ir A. Baliulis. Vilnius, 1998; Метрыка
Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 28 (1523–1560 гг.): Кніга запісаў 28. / Падрыхтоўка да
друку і навук. апарат: В. Мянжынскі, У. Свяжынскі. Мн., 2000; Метрыка Вялікага Княства
Літоўскага: Кніга 30 (1480–1546). Кніга запісаў 30 (копія канца XVI ст.) / Падрыхтаваў В.
Мянжынскі. Мінск: Беларуская навука, 2008. 386 с.; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага:
Кніга 43 (1523–1560 гг.): Кніга запісаў 43 (копія канца XVI ст.) / Падрыхтаваў В.С.
Мянжынскі. Мн., 2003; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 44. Кніга запісаў 44
(1559–1566 гг.) / Падрыхтаваў А.І. Груша. Мн., 2001; Метрыка Вялікага Княства Літоўскага:
Кніга 46 (1562–1565): Кніга запісаў 46 (копія канца XVI ст.) / Падрыхтаваў В.С.Мянжынскі.
Мінск.: БелЭн, 2006. 280 с.: іл. 9.; Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 51 (1566–1574): Užrašymų knyga
51. Parengė A. Baliulis, R. Ragauskienė, A.Ragauskas. Vilnius, 2000; Lietuvos Metrika. Knyga Nr.
52 (1569–1570): Užrašymų knyga 52. / Parengė A. Baliulis, R. Firkovičius. Vilnius, 2004; Метрыка
Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 70 (1582–1585). Кніга запісаў 70 (копія канца XVI ст.) /
Падрыхтаваў А.А. Мяцельскі. Мінск: Беларуская навука, 2008. 356 с.; Lietuvos Metrika. Knyga
Nr. 71 (1585–1586): Užrašymų knyga 71. Parenge D. Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos
instituto leidykla, 2008. 144 p.
15 Це 1, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 19, 20, 22, 25, 28, 30 та 43 книги записів ЛМ.
192
3) археографічний опис книги;
4) робота над науково-допоміжним апаратом;
5) підготовка вступної частини книги.
Литовські метриканти археографічну підготовку здійснюють за наступ-
ними принципами, які на мою думку, а також за їхнім неодноразовим засвід-
ченням направлені на якнайшвидше впровадження важливого джерела до
наукового обігу, дещо жертвуючи класичними методами археографічного
опису та передачі тексту з його найширшою адаптацією. Так, незалежно від
часу публікації книг записів литовські метриканти адаптують усі старовлива-
ні літери на сучасні (хіба що залишаючи без адаптації літеру e (ять)16, у них
відсутні археографічні описи (стан збереження книги, розміри, дослідження
філіграней тощо), так як готувалися до друку виключно за мікрофільмованою
копією. Вступні частини книг в основному написані за схемою: хронологія
документів книги, почерки, нумерація та пагінація актів, склад і зміст книги, цінні
дані, особливості передачі тексту (тексти вступних частин написані литовською та
перекладені англійською, й не у всіх випадках російською мовами). Утім такий
принцип повністю проігнорований А.Балюлісом у підготовлених ним книгах
записів17, за що отримує нищівної критики з боку іноземних колег18.
У роботі над науково-допоміжним апаратом, який по суті відповідає
другій за значенням складовій у підготовці до друку книг ЛМ, литовські
метриканти зосереджують увагу на предметному покажчику та покажчику
власних назв та населених пунктів, при цьому ідентифікація імен та населених
пунктів здійснюється виключно за даними книги. У цьому розділі також
присутній зміст документів литовською й інколи російською мовами із
зазначенням видань, де раніше той чи інший документ публікувався чи
використовувався у дослідженнях (останній пункт лише в окремих книгах, у
підготовці який брав участь Д.Антонавічус).
Особливості археографічної підготовки до друку 9 книги записів ЛМ19,
здійсненої польським метрикантом К. Пяткевичем й виданої за спільним
проектом Інституту історії Литви та Університету імені Адама Міцкевича у
Познані дещо відрізняються від підходів литовських метрикантів. Зокрема,
К. Пяткевич, по-перше, здійснив передачу текстів документів без адаптації
старовживаних літер на сучасні, по-друге, розділив іменний та географічні
16 Наприклад, це зроблено Д. Вілімасом у підготовленій ним 19 книзі записів
(Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 19 (1535–1537): Užrašymų knyga 19. Parenge D. Vilimas.
Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2009. 362 p.).
17 Так, позицію А. Балюліса див.: Baliulis A. Lietuvos istorijos šaltinių, rašytų irilica,
kai kurios skelbimo problemos // Istorijos šaltinių tyrimai. – T. 1. – Vilnius, 2008. – P. 299–314.
18 Див., наприклад, рецензію на 6 книгу записів ЛМ, підготовлену до друку
А. Балюлісом: Хоруженко О. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 6. (1494–1506): Užrašymų knyga
6. // Новости Литовской Метрики – №10–2007/2008. – Вильнюс, 2009. – С. 5–8.
19 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 9 (1511–1518): Užrašymų knyga 9. / Parengė Krzysztof
Pietkiewicz. Vilnius, 2003. – 616 р.
193
покажчики. Інші принципи відповідають класичній структурі здійснення
підготовки до друку книг ЛМ, практикованій литовськими метрикантами.
Суттєві відмінності у археографічні підготовці спостерігаються у роботі
білоруських метрикантів. Так, принципові відмінності знаходимо у виданих
2820, 3021 та 43 книгах записів ЛМ білоруськими археографами (28 книга –
В.Мянжинський, У.Свяжинський, 30 та 43 книги – В.Мянжинський). Набір
тексту здійснений за мікрофільмованою копією, проте, на відміну від
литовських та польських метрикантів, археографічний опис книг проведено за
оригіналом. Тому розлогий археографічний опис книги займає важливе місце
у структурі книги. В ньому, зокрема, представлено детальний аналіз
зовнішніх прикмет рукопису та філіграней22. У вступній частині також
перераховано склад бояр, шляхти, князів, землевласників та різних етнічних
груп23. Існують й певні відмінності у способі набору тексту. Так, під час
передачі старовживаних літер варіантні літери «е» та «я» у випадку їхньої
графіки передаються за допомогою символу «крапка», поставлений зверху
літери. Кінець рукописного рядка позначається горизонтальною рискою.
Науково-довідниковий апарат складається з іменного, географічного та
предметного покажчиків, які відзначаються високою інформативністю
(ідентифіковано практично усі населені пункти Білорусі, що зустрічаються в
книгах), також скрупульозно враховано варіативність відтворення в тексті
кожної іменної та географічної реалії. Кожну з книг супроводжують терміно-
логічні словники та різні допоміжні таблиці, такі як: хронологічний список
документів, співвідношення старих та нових шифрів рукописів, формат і зміст
20 Див. рецензії на видання: Абросимова С. Археографічний «ренесанс» метрики
Великого князівства Литовського. Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 28 (1523–
1560 гг.): Кніга запісаў 28. / Падрыхтоўка да друку і навук. апарат: В. Мянжынскі,
У.Свяжынскі. – Мн., 2000. – 312 с. // METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі
Вялікага Княства Літоўскага. – Минск, 2001. – Т. 1. – С. 163–170; Дзярновіч А. Метрыка
Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 28 (1523–1560 гг.): Кніга запісаў 28. / Падрыхтоўка да
друку і навук. апарат: В. Мянжынскі, У. Свяжынскі. – Мн., 2000. – 312 с. // Новости
Литовской Метрики – №4–2000. – Вильнюс, 2000. – С. 11–12.
21 Див. рецензію на видання: Каралюс Л. Метрыка Вялікага Княства Літоўскага:
Кніга 30 (1480–1546). Кніга запісаў 30 (копія канца XVI ст.) / Падрыхтаваў В. Мянжынскі.
Мінск: Беларуская навука, 2008. 386 с. // Новости Литовской Метрики – №10–2007/2008.
– Вильнюс, 2009. – С. 14–19.
22 Філіграні ідентифіковані за такими спеціальними виданнями: Каманін І.,
Вітвіцька А. Водяні знаки на папері українських документів XVI i XVII в.в. (1566–1651).
– К., 1923; Лауцявичус Э. Бумага в Литве в XV–XVIII в. Атлас. – Вильнюс, 1967;
Siniarska-Czaplicka J. Filigrany papierni położonych na obszarze Rzeczypospolitej Polskiej od
początku XVI do połowy XVIII wieku. – Wrocław–Warszawa–Krakόw, 1959.
23 В. Мянжинський здійснив окрему публікацію, присвячену цьому питанню. Див.:
Мянжынскі В. Шляхта, баяры, дваране, зямяне, мяшчане і іншыя асобы кнігі Метрыкі
ВКЛ №30 // Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės istorijos šaltiniai. Faktas. Kontekstas.
Interpretacja. – Vilnius, 2007. – S. 115–135.
194
надписів ярликів корінця книг, перелік публікацій документів. Окремими
блоками подано фото деяких аркушів книг. Такий детальний підхід до
публікації книг ЛМ, однак, викликає критику з боку литовських дослідників24.
Станом на сьогодні існує лише один досвід видання книг записів ЛМ
українськими метрикантами, де враховано усі можливі принципи археогра-
фічної підготовки до друку. Важлива увага приділялася звірці, вичитці та
археографічному описі книги за її оригіналом, що, на нашу думку, дає
підстави більш якісно здійснювати видання джерел такого характеру. Слід
відмітити також й принцип збереження передачі старовживаних літер за їх
оригінальним написанням. Також більш детально й глибоко здійснено
дослідження історії публікацій окремих документів та їх використання в
працях вчених й вперше указано вихідні дані кожного з документів за копією
варшавського фонду ЛМ. Сподіваюсь, що указані принципи археографічної
підготовки до друку 22 книги записів ЛМ можуть слугувати базовою моделлю
для подібних проектів.
Таким чином, сучасний стан археографічної й джерелознавчої роботи
над виданням книг записів ЛМ (як і решти книг ЛМ), засвідчує різно-
плановість й варіативність підходів різними сучасними археографічними
школами. Утім вся варіативність у здійсненні публікацій ЛМ суттєво не
виходить за рамки загальноприйнятих рекомендацій по виданню ЛМ, й може
лише вказувати на постійний прогрес у даній галузі археографії.
24 Каралюс Л. Метрыка Вялікага Княства Літоўскага: Кніга 30 (1480–1546). Кніга
запісаў 30 (копія канца XVI ст.) / Падрыхтаваў В. Мянжынскі. Мінск: Беларуская навука,
2008. 386 с. // Новости Литовской Метрики – №10–2007/2008. – Вильнюс, 2009. – С. 16–17.
|