Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації

У статті проаналізовано трансформації саксонських шкіл та університетів в умовах конфесіоналізації XVI століття. Схарактеризовано основні зміни у навчальній програмі, проблеми фінансування навчальних закладів, їх відносини з владою. Визначено, що територіальна система освіти протягом конфесійної...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Каріков, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:	Український історичний збірник
Теми:	Історія середньовіччя і нового часу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101020
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації / С. Каріков // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 6-17. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-101020
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1010202016-05-31T03:02:23Z Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації Каріков, С. Історія середньовіччя і нового часу У статті проаналізовано трансформації саксонських шкіл та університетів в умовах конфесіоналізації XVI століття. Схарактеризовано основні зміни у навчальній програмі, проблеми фінансування навчальних закладів, їх відносини з владою. Визначено, що територіальна система освіти протягом конфесійної доби стає важливим соціальним інститутом, засобом впливу влади на суспільство. В статье проанализированы трансформации саксонских школ и университетов в услових конфессионализации XVI века. Охарактеризованы основные изменения в учебной программе, проблемы финансирования учебных заведений, их отношения с властью. Определено, что территориальная система образования на протяжении конфессиональной эпохи становится важным социальным институтом, средством влияния власти на общество. In the article the transformations of Saxony schools and universities in the conditions of the confessionalization of XVIth century are analyzed. The main changes in an school program, problems of financing of educational establishments, their relationships with authority are characterized. It is defined that the territorial educational system during confessional age has become an important social institute, the mean of influence of authority on society. 2012 Article Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації / С. Каріков // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 6-17. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101020 94 (430) «1525–1580» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія середньовіччя і нового часу Історія середньовіччя і нового часу
spellingShingle	Історія середньовіччя і нового часу Історія середньовіччя і нового часу Каріков, С. Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації Український історичний збірник
description	У статті проаналізовано трансформації саксонських шкіл та університетів в умовах конфесіоналізації XVI століття. Схарактеризовано основні зміни у навчальній програмі, проблеми фінансування навчальних закладів, їх відносини з владою. Визначено, що територіальна система освіти протягом конфесійної доби стає важливим соціальним інститутом, засобом впливу влади на суспільство.
format	Article
author	Каріков, С.
author_facet	Каріков, С.
author_sort	Каріков, С.
title	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації
title_short	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації
title_full	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації
title_fullStr	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації
title_full_unstemmed	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації
title_sort	зміни в територіальній системі освіти курфюршества саксонського за часів конфесіоналізації
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Історія середньовіччя і нового часу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101020
citation_txt	Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації / С. Каріков // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 6-17. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT karíkovs zmínivteritoríalʹníjsistemíosvítikurfûršestvasaksonsʹkogozačasívkonfesíonalízacíí
first_indexed	2025-07-07T10:19:42Z
last_indexed	2025-07-07T10:19:42Z
_version_	1836983079628963840
fulltext	6 Український історичний збірник, Вип. 15, 2012 УДК 94 (430) «1525–1580» Сергій Каріков∗ (Харків) ЗМІНИ В ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ КУРФЮРШЕСТВА САКСОНСЬКОГО ЗА ЧАСІВ КОНФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ У статті проаналізовано трансформації саксонських шкіл та універ- ситетів в умовах конфесіоналізації XVI століття. Схарактеризовано основні зміни у навчальній програмі, проблеми фінансування навчальних закладів, їх відносини з владою. Визначено, що територіальна система освіти протягом конфесійної доби стає важливим соціальним інститутом, засобом впливу влади на суспільство. Ключові слова: конфесіоналізація, Реформація, Священна Римська імперія, курфюршество Саксонське, освіта, школа, університет. В статье проанализированы трансформации саксонских школ и универ- ситетов в услових конфессионализации XVI века. Охарактеризованы основные изменения в учебной программе, проблемы финансирования учебных заведений, их отношения с властью. Определено, что территориальная система обра- зования на протяжении конфессиональной эпохи становится важным соци- альным институтом, средством влияния власти на общество. Ключевые слова: конфессионализация, Реформация, Священная Римская империя, курфюршество Саксонское, образование, школа, университет. In the article the transformations of Saxony schools and universities in the conditions of the confessionalization of XVIth century are analyzed. The main changes in an school program, problems of financing of educational establishments, their relationships with authority are characterized. It is defined that the territorial educational system during confessional age has become an important social institute, the mean of influence of authority on society. Keywords: confessionalization, Reformation, Holy Roman Empire, Electoral District of Saxony, education, school, university. ——————— ∗ Сергій Каріков — кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Національного університету цивільного захисту України (Харків). 7 Розглядаючи трансформації соціальних інститутів німецького суспільства раннього Нового часу, дослідник не повинен оминати увагою сферу освіти. Вплив Реформації на зміни у свідомості різних соціальних верств є незапе- речним. Наслідком цих змін стали зрушення в системі навчання та виховання, що охопили всі німецькі території — як ті, населення котрих масово підтримало євангелічний рух, так і ті, де католицизм зберіг провідні позиції. На цей час розвиток системи освіти в німецьких землях в епоху Реформації знайшов відображення в низці узагальнюючих праць1. Водночас порівняно менш дослідженими є процеси розбудови освітніх закладів у різних територіях Німеччини протягом конфесійної доби. Регіоналізація суспільного життя — логічний наслідок політичної роздробленості Священної Римської імперії — позначилася і на діяльності німецьких шкіл та університетів. Ці заклади віді- грали помітну роль у подіях конфесіоналізації XVI ст. Тому є актуальним звернення до подій розбудови територіальної системи освіти Німеччини кон- фесійної епохи. У межах нашої розвідки головну увагу приділено розвитку шкіл та уні- верситетів курфюршества Саксонського. Воно посідало одне з центральних місць у конфесійно-політичних перетвореннях на території Священної Римської імперії раннього Нового часу. Мета роботи — визначити головні зміни в тери- торіальній системі освіти (початкової, середньої, вищої) Саксонії за часів кон- фесіоналізації. Хронологічно статття охоплює події 1525–1580 рр. — від завер- шення Селянської війни в Німеччині, після якої почали окреслюватися контури нових конфесійних структур, до ухвалення Великого Саксонського церковного статуту, який офіційно закріпив низку принципових зрушень в освітній сфері, визначених подіями конфесіоналізації. Головними джерелами дослідження є матеріали візитацій, церковні та шкільні статути курфюршества Саксонського. Крім того, враховуючи зміни кордонів між володіннями у цьому регіоні (у зв’язку з переходом частини земель від ернестинської до альбертинської лінії правлячої династії Веттінів після Шмалькальденської війни), нами залучено і деякі матеріали, які характеризують розвиток освіти в тій частині герцогства Саксонського, що пізніше потрапила під контроль курфюрста. У першій половині 20-х рр. XVI ст. освітні заклади Німеччини перебували у кризовому стані, зумовленому руйнуванням старих соціальних структур, що визначали розвиток навчання та виховання протягом Середньовіччя. Реформа- тори виступали проти домінування Католицької Церкви в освітній сфері, проте ——————— 1 Heppe H. Geschichte des deutschen Volksschulwesens / H. Heppe. — Gotha: Perthes, 1858. — Bd. 1; Hahn F. Die evangelische Unterweisung in den Schulen des 16. Jahrhunderts / F. Hahn. — Heidelberg: Quelle und Meyer, 1957; Hettwer H. Herkunft und Zusammenhang der Schulordnungen vom 16. bis 18. Jahrhundert / H. Hettwer. — Mainz: Hase und Koehler, 1965; Fraas H.-J. Katechismustradition: Luthers kleiner Katechismus in Kirche und Schule / H.-J. Fraas. — Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 1971; Hammerstein N. Handbuch der deutschen Bildungsgeschichte / N. Hammerstein. — München: Beck, 1996. — Bd. 1; Kreiker S. Armut, Schule, Obrigkeit: Armenversorgung und Schulwesen in den evangelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts / S. Kreiker. — Bielefeld: Verlag für Regional- geschichte, 1997. 8 на практиці це призводило до руйнування системи матеріального забезпечення шкіл та університетів, а також до падіння престижу освіти в очах учнівської й студентської молоді. Зокрема, у 1526 р. до Ростоцького університету вступило тільки 5 студентів, до Ерфуртського — 13, а Грейфсвальдський університет взагалі був закритий з 1526 до 1538 рр.2. Не було винятком і курфюршество Саксонське. Віттенберзький рух 1521– 1522 рр. спричинив відплив студентів з місцевого університету. Саме студенти, разом із бюргерами, брали участь у заворушеннях у листопаді–грудні 1521 р., під час яких була сформульована перша міська програма реформаційних пере- творень3. Наступного року внаслідок виступів радикального бюргерства, очолю- ваних професором Андреасом Карлштадтом, учитель Георг Мор змушений був погодитися на те, щоб батьки забрали дітей із міської школи, яка після цього була закрита4. І хоча невдовзі діяльність віттенберзької школи за ініціативи новообраного міського проповідника Йоганна Бугенхагена була відновлена, це не вирішило всіх питань розвитку освіти в регіоні. Особливо складною ситуація була в сільській місцевості, де рівень освіченості традиційно залишався нижчим ще з часів Середньовіччя. Подолання кризи вимагало невідкладних заходів. Вони почали здійсню- ватись у річищі загальної політики євангелічних князів, які ще під час Селян- ської війни були зацікавлені у викоріненні впливу ідей Томаса Мюнцера серед парафіяльних священнослужителів5. Перші візитації, проведені на території кур- фюршества Саксонського у 1526 рр., переконливо довели необхідність урегу- лювання проблем освіти на місцях. Проповідник з Готи Фрідріх Міконій, який брав участь у цих заходах, у своєму звіті запропонував, зокрема, фінансово підтримувати існуючі школи і дбати про відкриття нових навчальних закладів6. Надалі в межах курфюршества Саксонського загальний порядок здійснення візитацій було визначено інструкцією курфюрста Йоганна Постійного (1525– 1532) від 16 червня 1527 р. Необхідність виконання розпоряджень курфюрста зумовила створення «Настанови візитаторів пасторам курфюршества Саксонського», написаної Філі- пом Меланхтоном. Розділ «Про школи» цього документа, що іноді визначається дослідниками як Саксонський шкільний статут 1528 р. (хоча остання назва в самому тексті «Настанови візитаторів…» і не фігурує), безпосередньо стосу- ——————— 2 Голубкин Ю.А. Первые визитации в курфюршестве Саксонском / Ю.А. Голубкин // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. — 2002. — № 566: Історія. — Вип. 34. — С. 69. 3 Дятлов В.О. Реформи і Реформація у Німеччині (XV–XVI століття) / В.О. Дятлов. — Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2010. — С. 222. 4 Brecht M. Martin Luther: Ordnung und Abgrenzung der Reformation 1521–1532 / M. Brecht. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1989. — S. 140. 5 Steinmetz M. Deutschland von 1476 bis 1648 (Von der frühbürgerlichen Revolution bis zum Westfälischen Frieden) / M. Steinmetz. — Berlin: VEB Deutscher Verlag der Wis- senschaften, 1965. — S. 177. 6 Голубкин Ю.А. Первые визитации в курфюршестве Саксонском / Ю.А. Голубкин // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. — 2002. — № 566: Історія. — Вип. 34. — С. 69. 9 вався устрою освітніх закладів у регіоні. З цього часу важливою складовою євангелічних церковних статутів стають шкільні статути7. Цей правовий статус зберігається до середини ХІХ ст.8. Така ситуація, на нашу думку, засвідчує важливе місце розбудови територіальної системи освіти на засадах євангелізму у загальному процесі лютеранської конфесіоналізації. Тож спробуємо з’ясувати, як відбувалося реформування цієї системи. Меланхтон визначив низку принципів устрою реформованої школи. У розділі «Про школи» було розкрито загальну мету освіти, яка, на думку реформатора, полягає в підготовці людей, здатних проповідувати євангелічне учення, а також у підготовці фахівців для ведення справ світської влади. Виконання зазначених завдань покладалося на «латинську» школу — тип освітнього закладу, який існував уже в Середньовіччі, проте у період станов- лення лютеранства (фактично — як нової конфесії) мав бути реформований на засадах євангелізму. Запропоновані Меланхтоном нововведення передбачали поділ учнів на три групи залежно від рівня їхніх знань, дотримання простоти та доступності у навчанні. Остання вимога мала бути реалізована завдяки поєднанню автори- тету Святого Письма з увагою до кращих надбань античної словесності. Водночас Меланхтон радив уникати надмірного захоплення класикою — зокрема, він не рекомендував поєднувати у школі вивчення латини з давньо- грецькою і давньоєврейською мовами, вважаючи надмірне розмаїття навчальних дисциплін не тільки не корисним, а навіть шкідливим9. Сформульовані Меланхтоном принципи навчання стали основою подальшої розбудови євангелічних шкіл Саксонії, що засвідчують більш пізні джерела. Зокрема, візитаційні статті 1539 р. наголошують, що проповідник має закликати всіх віруючих відправляти дітей до школи. У цьому документі було збережено принцип поділу учнів на три групи, кожна з яких вивчає певне коло дисциплін. У першій групі головними дисциплінами є читання (як Святого Письма, так і латинських авторів — Доната і Катона), письмо й музика. У другій групі основним навчальним предметом стає граматика. На цьому рівні учні знайом- ляться з творами Езопа, Овідія, Теренція, Плавта, Петра Мозелляна, діалогами Еразма Роттердамського. Нарешті, у третій групі передбачено вивчення діа- лектики й риторики; навчальний матеріал охоплює твори Цицерона та Вергілія. Щотижня учні мали брати участь у відправі богослужіння10. Було передбачено, ——————— 7 Tokuzen J. Pädagogik bei Luther / J. Tokuzen // Leben und Werk Martin Luthers von 1526 bis 1546. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1983. — Bd. 1. — S. 324. 8 Scheible H. Die Reform von Schule und Universität in der Reformationszeit / H. Scheible // Lutherjahrbuch. Organ der internationalen Lutherforschung. — 1999. — 66. Jg. — S. 251. 9 Unterricht der Visitatoren an die Pfarrherrn im Kurfrstentum Sachsen / H.-U. Delius [Hg.] // Martin Luther. Studienausgabe. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1983. — Bd. 3. — S. 402–462. 10 Blanckmeister F. Sächsische Kirchengeschichte / F. Blanckmeister. — Dresden: Sturm, 1899. — S. 148. 10 що заняття, присвячені вивченню основ християнського віровчення відбува- ються щосереди або щосуботи11. Отже, навчання в реформованих «латинських» школах до певної міри нагадувало структуру середньовічного «тривіуму», однак суттєво відрізнялося за змістом дисциплін. Синтез гуманістичних та реформаційних ідей, неодно- разово відзначений дослідниками євангелічної системи освіти12, мав сприяти подальшим конфесійним перетворенням. Досягнення цієї мети мали забезпечити і новостворені освітні заклади. Новим типом навчальних закладів, що може бути віднесений до рівня середньої освіти, стали «князівські» школи, засновані 1543 р. у Мейссені, Мерзебурзі (з 1550 р. була перенесена до Грімми) та Пфорті за розпорядженням герцога Моріца Саксонського. Заняття у цих школах мали тривати 6 років, забезпечуючи відповідну підготовку до подальшого навчання в університеті, тому тут вивча- лась не тільки латина, а й грецька мова13. Окрім мовної підготовки і традиційних «семи вільних мистецтв», у цих закладах увага приділялась вивченню Біблії, лютеранського Катехізиса, релігійно-догматичних текстів, а також географії й історії14. Учні, які вчилися у «князівських» школах, окрім харчування, отри- мували також одяг, книги та папір для навчання. Було передбачено, що кожна така школа утримує спеціально призначеного проповідника для відправи євангелічного богослужіння. Для лікування і нагляду за хворими учнями при «князівських» школах створювались шпиталі. У школі в Мейссені мали навча- тись 60 дітей, у Мерзебурзі — 70, у Пфорті — 10015. Відповідно, в останній школі штат педагогів було збільшено на одну особу: крім магістра (ректора) і кантора, навчання дітей тут здійснювали троє (а не двоє) бакалаврів. ——————— 11 Hahn F. Die evangelische Unterweisung in den Schulen des 16. Jahrhunderts / F. Hahn. — Heidelberg: Quelle und Meyer, 1957. — S. 31. 12 Паульсен Ф. Исторический очерк развития образования в Германии / Ф. Паульсен. — М.: Тип. товарищества Н.Д. Сытина, 1908. — С. 76; Гаврюшенко А.А. Филипп Меланх- тон: гуманист и реформатор (1517–1524 гг.): автореф. дис. … канд. ист. наук / А.А. Гаврюшенко; Харьковский государственный университет им. А.М. Горького. — Харьков, 1988. — С. 22; Тронь А.В. Гуманистическое обучение в понимании Рудольфа Агриколы и Филиппа Меланхтона / А.В. Тронь // Европейская педагогика от античности до Нового времени. — М.: Изд. ИТП и МИО РАО, 1994. — Ч. 3. — С. 54; Hofmann F. Philipp Melanchthon und die zentralen Bildungsprobleme des Reformationsjahrhunderts / F. Hofmann // Philipp Melanchthon. Humanist, Reformator, Praeceptor Germaniae. — Berlin: Akademie-Verlag, 1963. — Bd. 1. — S. 104; Steinmetz M. Deutschland von 1476 bis 1648 (Von der frühbürgerlichen Revolution bis zum Westfälischen Frieden) / M. Steinmetz. — Berlin: VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften, 1965. — S. 187. 13 Thomas R. Die Neuordnung der Schulen und der Universität Leipzig / R. Thomas // Das Jahrhundert der Reformation in Sachsen. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1989. — S. 125. 14 Steinmetz M. Deutschland von 1476 bis 1648 (Von der frühbürgerlichen Revolution bis zum Westfälischen Frieden) / M. Steinmetz. — Berlin: VEB Deutscher Verlag der Wis- senschaften, 1965. — S. 187. 15 Arnhardt G. Schulpforte — eine Schule im Zeichen der humanistischen Bildungstra- dition / G. Arnhardt. — Berlin: Volk und Wissen, 1983. — S. 21. 11 Територіальна влада звертала увагу на освітній рівень шкільного персоналу: зокрема, викладачі і перший ректор школи у Пфорті Й. Гігас були випускниками Лейпцизького університету16. Лютеранська конфесіоналізація не тільки посилила зв’язки між середніми та вищими навчальними закладами, а мала безпосередній вплив і на університети, розташовані на території Саксонії. Згадана вище криза в системі вищої освіти 20-х рр. XVI ст. тут була подолана швидше, ніж в інших регіонах. Так, зокрема, у Лейпцизькому університеті за часів пізньої Реформації навчалося 4400 сту- дентів, у Віттенберзькому університеті — 200017. Можливо, це пов’язано з планомірною підтримкою університетів князівською владою, зацікавленою в підготовці кадрів священнослужителів та службовців. Наприклад, у Лейпци- зькому університеті надавалося 100 князівських стипендій для занять на теоло- гічному факультеті. Матеріальне становище викладачів університетів на цей час покращувалося, передусім, завдяки регламентації заробітної платні. Найвищою вона була у професора грецької та латинської мови (цю посаду в Лейпцизькому університеті обіймав видатний гуманіст і реформатор Йоахім Камерарій) — 300 гульденів на рік; професор грецької філософії отримував 150 гульденів, професор математики — 100 гульденів, інші професори — 50 гульденів. У 1543 р. на теологічному факультеті Лейпцизького університету відбувається перше присудження вче- ного ступеня доктора євангелічної теології. Його було присуджено Вольфгангу Ширмейстеру (останньому пріору домініканського монастиря), ректору Каспару Борнеру, викладачу єврейської мови Бернгарду Циглеру, суперінтенденту Йоганну Пфеффінгеру, який читав курс з тлумачення Біблії, й Андреасу Саму- елю18. Ця подія засвідчує прагнення реформаторів зберегти академічні традиції і в умовах конфесійно-політичних перетворень. Навчання в університетах у конфесійну епоху зазнало деяких трансфор- мацій порівняно з початком XVI ст. Більшої ваги тепер набуло навчання на юридичному факультеті. Рецепція римського права як основи діючого імпер- ського законодавства та розбудови державного бюрократичного апарату зумов- лювали збільшення кількості місць, для яких потрібна була вища освіта. Відповідно і здобуття вищої освіти на теологічному факультеті за часів кон- фесіоналізації стає неодмінною умовою ординації євангелічних священнослу- жителів, що відрізняло цю систему від середньовічних традицій19. Після завершення Шмалькальденської війни 1546–1547 рр., коли внаслідок перемоги католицького угруповання відбувся перехід курфюршества Саксон- ——————— 16 Arnhardt G. Schulpforte — eine Schule im Zeichen der humanistischen Bildungstra- dition / G. Arnhardt. — Berlin: Volk und Wissen, 1983. — S. 22. 17 Blanckmeister F. Sächsische Kirchengeschichte / F. Blanckmeister. — Dresden: Sturm, 1899. — S. 147–148. 18 Thomas R. Die Neuordnung der Schulen und der Universität Leipzig / R. Thomas // Das Jahrhundert der Reformation in Sachsen. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1989. — S. 123–124. 19 Паульсен Ф. Исторический очерк развития образования в Германии / Ф. Паульсен. — М.: Тип. товарищества Н.Д. Сытина, 1908. — С. 68. 12 ського під владу альбертинської лінії, постало питання щодо самої можливості подальшого розвитку євангелічних освітніх закладів. Новий курфюрст Моріц Саксонський мусив рахуватися з громадською думкою, що рішуче заперечувала нав’язування реставрації католицизму на рівні територіальної церковної (і від- повідно — шкільної) організації. Імовірно, через це Моріц (який, вочевидь, приєднався до католицьких сил не з ідейних, а із суто прагматичних міркувань) провадив порівняно лояльну політику до євангелічної освіту. Так, зокрема, вже наприкінці 1547 р. було відновлено лекції у Віттенберзькому університеті, а 7 січня 1548 р. курфюрст підтвердив гарантії його фінансового забезпечення. Це дало можливість університету і надалі продовжувати діяльність як центру люте- ранства20. Водночас у 1548 р., коли було прийнято Аугсбурзький інтерим, що фактично зводив нанівець учення євангелізму, у курфюршестві Саксонському (особливо в колишніх володіннях ернестинської лінії) відбулась низка антикато- лицьких виступів21. Урегулювання спірних питань стало можливим за декілька років, після перемоги євангелічного угруповання у «князівській війні» й укла- дання Пассауського мирного договору 1552 р., згідно з яким євангелічне вчення могло поширюватися в тих територіях Священної Римської імперії, правителі яких дотримувалися Аугсбурзького віросповідання22. Новий період розвитку саксонських шкіл за часів конфесіоналізації охоплює 1555–1580 рр. — від ухвалення Аугсбурзького релігійного миру до прийняття Саксонського церковного статуту. Весь цей період пов’язаний із перебуванням на територіальному курфюршеському престолі Августа (1553–1586) — брата Моріца Саксонського, загиблого в битві під Зіверсгаузеном. Курфюрст Август вважається в історіографії послідовним прибічником євангелічного вчення. Подальше впровадження лютеранства за часів його правління на території курфюршества Саксонського було пов’язане зі збереженням уваги до розвитку навчальних закладів. Перевірки шкіл, здійснені в курфюршестві Саксонському протягом прове- дення генеральної візитації 1555 р., засвідчують: діяльність навчальних закладів підлягала детальній перевірці й оцінці23. Яскравим доказом, на нашу думку, постає інструкція для здійснення згадуваної візитації. У цьому документі, зокрема, наголошено: всі шкільні вчителі, як і парафіяльні священнослужителі, мають бути проекзаменовані щодо знання принципів Аугсбурзького віроспо- відання 1530 р., підтвердженого на території Саксонії у 1551 р. Крім того, візи- татори мали перевіряти поведінку шкільного персоналу, наявність потрібного ——————— 20 Junghans H. Martin Luther und Wittenberg / H. Junghans. — München; Berlin: Koehler und Amelang, 1996. — S. 124. 21 Herrmann J. Einführung. Die Ereignisse vom 26. Mai 1548 bis zum 8. Januar 1551 / J. Herrmann, G. Wartenberg // Politische Korrespondenz des Herzogs und Kurfürst Moritz von Sachsen. — Berlin: Akademie-Verlag, 1992. — Bd. 4. 26.5.1548 — 8.1.1551. — S. 19–20. 22 Der Ausgang des «Fürstenkriegs»: Passauer Vertrag 1552 / R.A. Müller [Hg.] // Deutsche Geschichte in Quellen und Darstellung. — Stuttgart: Reclam, 2001. — Bd. 3. — S. 462–466. 23 Wartenberg G. Visitationen des Schulwesens im albertinischen Sachsen zwischen 1540 und 1580 / G. Wartenberg // Luther in der Schule. — Bochum: Brockmeyer, 1985. — S. 61. 13 для занять майна, регулярність отримання заробітної платні і її розміри24. Докладна регламентація контрольних заходів, на наш погляд, свідчить, з одного боку, про поступове вдосконалення територіальної освітньої системи, а з другого — про зацікавленість влади у постійному посиленні власного впливу на школи. На думку В. Шмідта, на цей час шкільні вчителі за своїм соціальним та майновим статусом перебували між священнослужителями (пасторами) й дяч- ками (кюстерами). Доказом дослідник визначає розмір платні за виконання службових обов’язків. У більшості саксонських шкіл учителі отримували від 30 до 50 флорінів (лише в окремих випадках більше: у школах Лібенверди і Шмідеберга — 60, а у Віттенберзі — 70 флорінів); платня вчителів співу (канторів) становила 25–30 флорінів25. Основне фінансування вчительської пра- ці, як і в 20-і рр. XVI ст., відбувалося з коштів «спільної каси», яка формувалася завдяки внескам бюргерів та селян. Крім того, за навчання кожної дитини батьки додатково сплачували (щомісяця або раз на три місяці) певну суму, яка в різних парафіях могла відрізнятися (найчастіше вона становила 1-2 гроші)26. Матеріали генеральної візитації 1555 р. засвідчують сумлінне ставлення низки шкільних викладачів (зокрема, випускника Віттенберзького університету Фрідріха Вінклера, який працював у школі в Преттіні27; магістра Андреаса Берге, котрий викладав у Йєссені28) до навчання дітей. Водночас ці документи дозволяють дійти висновку, що в багатьох саксонських селах не було перед- бачено такої посади (вочевидь, через брак коштів у сільської громади на утримання вчителя). Тому у початкових сільських школах, де не існувало спеціальної посади вчителя, їх роль виконували кюстери. Вони передусім відповідали за навчання дітей основам євангелічного вчення. Як і в попередні десятиліття, основним засобом цього навчання залишався «Малий Катехізис» Мартіна Лютера. Однак ані вчителі, ані кюстери не могли виголошувати проповіді, оскільки вони, на відміну від священнослужителів, не проходили ординацію29. ——————— 24 Überblick über der Kirchenvisitationen des sächsischen Kurkreises / K. Pallas [Hg.] // Die Registraturen der Kirchenvisitationen im Ehemals sächsischen Kurkreise. — Halle: Hendel, 1906. — T. 1. — S. 51. 25 Schmidt W. Die Kirchen- und Schulvisitation im sächsischen Kurkreise vom Jahre 1555 / W. Schmidt. — Halle: Verein für Reformationsgeschichte, 1906. — H. 2: Die wirtschaftlichen Verhältnisse. — S. 15. 26 1555. Stadt Prettyn / K. Pallas [Hg.] // Die Registraturen der Kirchenvisitationen im Ehemals sächsischen Kurkreise. — Halle: Hendel, 1908. — T. 3. — S. 15. 27 1555. Stadt Prettyn / K. Pallas [Hg.] // Die Registraturen der Kirchenvisitationen im Ehemals sächsischen Kurkreise. — Halle: Hendel, 1908. — T. 3. — S. 17. 28 1555. Stadt Jessen / K. Pallas [Hg.] // Die Registraturen der Kirchenvisitationen im Ehemals sächsischen Kurkreise. — Halle: Hendel, 1908. — T. 3. — S. 213. 29 Thomas R. Die Neuordnung der Schulen und der Universität Leipzig / R. Thomas // Das Jahrhundert der Reformation in Sachsen. — Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1989. — S. 127. 14 Саме на рівні початкових шкіл курфюршества Саксонського, на нашу думку, проблеми розвитку освіти у другій половині XVI ст. виявилися найбільш гостро. С. Карант-Нанн зазначає: переважно навчання дітей у сільській місце- вості відбувалося лише з пізньої осені (або від Різдва) до Великодня. Решту часу діти були зайняті випасом худоби. Дослідниця наводить дані щодо відвідання сільських шкіл лише 2–4 учнями, на що, зокрема, скаржились кантори, які мали проводити заняття з хорових співів30. Суттєву перешкоду для бідних селян становила і необхідність оплати навчання (у 1577 р. вона становила 1 пфенніг на тиждень за 1 дитину). У більшості сільських шкіл внаслідок недостатніх знань кюстерів, які складали у цих навчальних закладах більшість викладацького складу, навчання зводилося до читання і письма німецькою мовою, а також до ознайомлення з »Малим Катехізисом»; латина тут практично не вивчалась31. Виявлення означених проблем під час нової генеральної візитації в курфюр- шестві Саксонському у 1575 р. змусило владу вдосконалювати існуючі та шу- кати нові засоби вдосконалення діяльності навчальних закладів. Саксонський церковний статут 1580 р. запровадив єдину форму освіти на всій території кур- фюршества32. Й. Брунінг пов’язує укладання цього документа із загальним на- прямом політики курфюрста Августа щодо зміцнення територіальної держав- ності. Вияв такого курсу дослідник убачає у великій кількості спеціальних мандатів, рескриптів, статутів, які були укладені за часів правління Августа і регулювали головні сфери економічного та суспільно-політичного життя кур- фюршества Саксонського (зокрема — гірничі статути 1554, 1571, 1575 рр., монетний статут 1558 р.)33. До статуту 1580 р. увійшли розділи, присвячені здійсненню візитацій на території курфюршества. Було дещо змінено їх структуру: тепер візитатори мали з’ясовувати відповідь на певні питання, зведені в декілька тематичних розділів. Огляду стану навчальних закладів було присвячено розділ «Про школи». Він містив такі основні запитання: «За яким статутом пастор перевіряє школи?», «Якими є релігійність, викладацька майстерність і старанність учителів та їх помічників?», «Чи ретельно дотримуються шкільного статуту?», «Чи присутні у школі бідні діти, яких необхідно туди відправляти?». За бажанням візитатора могли бути задані й інші питання34. Можемо зробити висновок, що основні критерії, за якими оцінювалася діяльність учителів, залишалися незмінними: визнання євангелічного вчення і професійна майстерність. На цей час уже були ——————— 30 Karant-Nunn S.C. The Reality of Early Lutheran Education: The Electoral District of Saxony / S.C. Karant-Nunn // Lutherjahrbuch. — 1990. — 57. Jg. — S. 132. 31 Karant-Nunn S.C. The Reality of Early Lutheran Education: The Electoral District of Saxony / S.C. Karant-Nunn // Lutherjahrbuch. — 1990. — 57. Jg. — S. 134–135. 32 Wartenberg G. Visitationen des Schulwesens im albertinischen Sachsen zwischen 1540 und 1580 / G. Wartenberg // Luther in der Schule. — Bochum: Brockmeyer, 1985. — S. 68. 33 Bruning J. August (1553–1586) / J. Bruning // Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige. 1089–1918. — München: Beck, 2007. — S. 116–117. 34 Überblick über der Kirchenvisitationen des sächsischen Kurkreises / K. Pallas [Hg.] // Die Registraturen der Kirchenvisitationen im Ehemals sächsischen Kurkreise. — Halle: Hendel, 1906. — T. 1. — S. 152. 15 сформульовані регулятивні норми у вигляді спеціальних статутів, дотримання яких могло свідчити про відповідність процесу навчання вимогам, висунутим владою. Саксонський статут 1580 р. залишав незмінними визначені раніше головні способи впливу влади на школи та університети, але дещо урізноманітнював їх форми. На наш погляд, це передусім стосується регламентації питання щодо князівських стипендіатів. За часів правління курфюрста Августа їх кількість у Віттенберзькому університеті зросла до 150 студентів. Надання стипендії по- винне було визначатися не лише професійними знаннями студента, але і його старанністю, що виявлялася у відвіданні лекцій, участі в диспутах, виконанням вправ; враховувалися також участь кандидатів у богослужіннях, їх загальна дисципліна й «християнське виховання»35. У статуті було також наголошено на потребі залучати до університетів «старанних та серйозних» молодих людей, здатних по завершенні навчання працювати в апараті влади, служити в церквах і школах, передусім — на території курфюршества Саксонського. У статуті також міститься порада комплектувати викладацький склад університетів переважно місцевими кадрами36. Це свідчить про виконання вищими школами курфюр- шества Саксонського своєрідного «державного замовлення», визначеного тери- торіальною владою. Було також визначено, що кандидати на посаду вчителів мають бути затверджені на цій посаді консисторією (ключовим органом територіальної церковної організації, склад якого призначався самим курфюрстом). Члени кон- систорії перевіряли як фахові знання майбутніх викладачів (володіння латин- ською мовою), так і їх релігійність (знання й розуміння Біблії)37. Статут 1580 р. визнав існування різних типів початкових та середніх шкіл — як сільських «німецьких», так і міських «латинських», а також «князівських» шкіл. Їх програма не зазнала суттєвих змін порівняно з попередніми десятиріччями. Як в університетах, так і в школах викладачі мали підтримувати єдність знань та дисципліни38. ——————— 35 Des durchlauchtigsten, hochgebornen fürsten und herrn, herrn Augusten, herzogen zu Sachsen a. s. w. Ordnung, …, gehalten werden sol. 1580 / E. Sehling [Hg.] // Die evan- gelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts. — Leipzig: Riesland, 1902. — Bd. 1. — S. 409. 36 Des durchlauchtigsten, hochgebornen fürsten und herrn, herrn Augusten, herzogen zu Sachsen a. s. w. Ordnung, …, gehalten werden sol. 1580 / E. Sehling [Hg.] // Die evan- gelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts. — Leipzig: Riesland, 1902. — Bd. 1. — S. 362. 37 Des durchlauchtigsten, hochgebornen fürsten und herrn, herrn Augusten, herzogen zu Sachsen a. s. w. Ordnung, …, gehalten werden sol. 1580 / E. Sehling [Hg.] // Die evan- gelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts. — Leipzig: Riesland, 1902. — Bd. 1. — S. 406. 38 Des durchlauchtigsten, hochgebornen fürsten und herrn, herrn Augusten, herzogen zu Sachsen a. s. w. Ordnung, …, gehalten werden sol. 1580 / E. Sehling [Hg.] // Die evan- gelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts. — Leipzig: Riesland, 1902. — Bd. 1. — S. 363. 16 Ухвалення Саксонського статуту відбувалося лише за 6 років після відсто- ронення курфюрстом Августом від влади угруповання філіпістів (канцлера Георга Кракова, професора Каспара Пойцера та ін.). Імовірно, саме прагнення остаточно викорінити вплив кальвіністського вчення, з яким у деяких пунктах зближувалися філіпісти, вплинуло на зміст статуту 1580 р.39. У ньому було наголошено на необхідності недопущення на посаду вчителів (як і священно- служителів) анабаптистів, аріан, прибічників учення Швенкфельда, антитри- нітаріїв40. В умовах оформлення лютеранської ортодоксії така заборона постає цілком закономірним кроком влади, що прагнула підтримувати ідейну єдність у суспільстві. І саме школи, поряд із церковними інститутами, ставали головним засобом впливу на суспільну свідомість. Дослідники зазначають: у деяких рисах Саксонський статут 1580 р. має подібність до Вюртемберзького статуту 1559 р.41. С. Карант-Нанн на цій підставі відмовляє тогочасній Саксонії у перебуванні в авангарді релігійних перетворень, а статут 1580 р. не вважає моделлю протестантської освіти42. Однак слід врахо- вувати, що в умовах політичної роздробленості німецьких земель того часу навряд чи можливо визначити таку модель і відповідно вказати єдиний центр конфесійно-політичних перетворень, на який би орієнтувалася решта територій. Точніше, на наш погляд, говорити про певну інтеграцію євангелічних (як і католицьких) територій, що мала місце після укладання Аугсбурзького релі- гійного миру. У цих умовах звернення саксонської влади до вюртемберзького політика, канцлера Тюбінгенського університету Якоба Андреа може бути розцінене не як втрата лідерства Саксонії в конфесійних перетвореннях, а як крок, зумовлений логікою пошуку єдності євангелічного віросповідання. Укладення Книги Згоди 1580 р. євангелічними теологами дозволило лютеранству конституюватися серед інших напрямів протестантизму43. Тому курфюршество Саксонське у системі Священної Римської імперії наприкінці другої половини XVI ст. зберігає якщо й не чільне, то одне з ключових місць серед євангелічних територій у здійсненні реформ, зокрема — в освітній сфері. Як же оцінити загальні результати змін у територіальній системі освіти Саксонії за часів конфесіоналізації? В історіографії це питання залишається ——————— 39 Bruning J. August (1553–1586) / J. Bruning // Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige. 1089–1918. — München: Beck, 2007. — S. 118. 40 Des durchlauchtigsten, hochgebornen fürsten und herrn, herrn Augusten, herzogen zu Sachsen a. s. w. Ordnung, …, gehalten werden sol. 1580 / E. Sehling [Hg.] // Die evan- gelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts. — Leipzig: Riesland, 1902. — Bd. 1. — S. 379. 41 Kreiker S. Armut, Schule, Obrigkeit: Armenversorgung und Schulwesen in den evangelischen Kirchenordnungen des 16. Jahrhunderts / S. Kreiker. — Bielefeld: Verlag für Regionalgeschichte, 1997. — S. 128. 42 Karant-Nunn S.C. The Reality of Early Lutheran Education: The Electoral District of Saxony / S.C. Karant-Nunn // Lutherjahrbuch. — 1990. — 57. Jg. — S. 131. 43 Прокопьев А.Ю. Германия в эпоху религиозного раскола. 1555–1648 / А.Ю. Про- копьев. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008. — С. 103. 17 дискусійним. На цей час висунуто точку зору щодо кращої налагодженості шкільної справи в цих землях, а також у Тюрінгії, порівняно з іншими єван- гелічними територіями44, однак це твердження, на наш погляд, варто було б підкріпити відповідними даними (хоча ми усвідомлюємо складність необхідного для їх отримання порівняльного аналізу). Водночас такого ж обґрунтування потребує висновок щодо обмеженості освітніх здобутків лютеранської Рефор- мації внаслідок їх поширення лише на рівні соціальної верхівки саксонських міст та сіл45. Головними досягненнями розбудови саксонських шкіл та університетів за часів конфесіоналізації, на нашу думку, стали оформлення чіткої структури освіти, регламентація навчальних програм, упорядкування матеріального забез- печення викладачів. Водночас диференціація майнового рівня учнів (зокрема — вихідців із селянського середовища) значно утруднювала можливості нижчих верств суспільства здобути освіту. Вирішення цієї проблеми шляхом приму- сових заходів (під час візитацій) або матеріального стимулювання (запро- вадження князівських стипендій) могло дати лише частковий ефект. Загальним результатом розвитку освіти в курфюршестві Саксонському протягом 1525– 1580 рр. стає її утвердження в якості одного з основних соціальних інститутів. Її діяльність була підпорядкована територіальній владі, зацікавленій у посиленні ідейного впливу на суспільство. ——————— 44 Прокопьев А.Ю. Германия в эпоху религиозного раскола. 1555–1648 / А.Ю. Про- копьев. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008. — С. 118. 45 Karant-Nunn S.C. The Reality of Early Lutheran Education: The Electoral District of Saxony / S.C. Karant-Nunn // Lutherjahrbuch. — 1990. — 57. Jg. — S. 145.

Зміни в територіальній системі освіти курфюршества Саксонського за часів Конфесіоналізації

Репозитарії

Схожі ресурси