Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії
У статті аналізується комплекс наслідувань джучидських монет, виділених у так звані «київські» наслідування монет Джанібека, особливості їхньої іконографії та можливий зв’язок з послідуючими князівськими емісіями....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Український історичний збірник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101036 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії / І. Хромова // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 229-237. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-101036 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1010362016-05-31T03:02:19Z Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії Хромова, І. Джерелознавство та історіографія У статті аналізується комплекс наслідувань джучидських монет, виділених у так звані «київські» наслідування монет Джанібека, особливості їхньої іконографії та можливий зв’язок з послідуючими князівськими емісіями. В статье анализируется комплекс подражаний джучидским монетам, выделенных в так называемые «киевские» подражания монетам Джанибека, особенности их иконографии и возможная связь с последующими княжескими эмиссиями. The article analyzes the complex of Juchi’s coins imitations, which allocated to the so-called «kiev» imitation of the Janibek’s coins, the features of their iconography and possible connection with later princely emissions. 2012 Article Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії / І. Хромова // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 229-237. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101036 94(477):930:737.1 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія |
| spellingShingle |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія Хромова, І. Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії Український історичний збірник |
| description |
У статті аналізується комплекс наслідувань джучидських монет, виділених у так звані «київські» наслідування монет Джанібека, особливості їхньої
іконографії та можливий зв’язок з послідуючими князівськими емісіями. |
| format |
Article |
| author |
Хромова, І. |
| author_facet |
Хромова, І. |
| author_sort |
Хромова, І. |
| title |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії |
| title_short |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії |
| title_full |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії |
| title_fullStr |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії |
| title_full_unstemmed |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії |
| title_sort |
монетне карбування на території середнього подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. питання іконографії |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Джерелознавство та історіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101036 |
| citation_txt |
Монетне карбування на території Середнього Подніпров’я: від наслідувань до офіційних емісій. Питання іконографії / І. Хромова // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 229-237. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT hromovaí monetnekarbuvannânateritorííserednʹogopodníprovâvídnaslíduvanʹdoofícíjnihemísíjpitannâíkonografíí |
| first_indexed |
2025-07-07T10:21:02Z |
| last_indexed |
2025-07-07T10:21:02Z |
| _version_ |
1836983164181938176 |
| fulltext |
229
Український історичний збірник, Вип. 15, 2012
УДК 94(477):930:737.1
Ірина Хромова*
(Київ)
МОНЕТНЕ КАРБУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ СЕРЕДНЬОГО
ПОДНІПРОВ’Я ВІД НАСЛІДУВАНЬ ДО ОФІЦІЙНИХ ЕМІСІЙ.
ПИТАННЯ ІКОНОГРАФІЇ
У статті аналізується комплекс наслідувань джучидських монет, виді-
лених у так звані «київські» наслідування монет Джанібека, особливості їхньої
іконографії та можливий зв’язок з послідуючими князівськими емісіями.
Ключові слова: монета, наслідування, денг, Джанібек, Київське князівство.
В статье анализируется комплекс подражаний джучидским монетам,
выделенных в так называемые «киевские» подражания монетам Джанибека,
особенности их иконографии и возможная связь с последующими княжескими
эмиссиями.
Ключевые слова: монета, подражания, денг, Джанибек, Киевское кня-
жество.
The article analyzes the complex of Juchi’s coins imitations, which allocated to
the so-called «kiev» imitation of the Janibek’s coins, the features of their iconography
and possible connection with later princely emissions.
Keywords: coin, imitation, dang, Janibeg, Kyiv principality.
Карбування наслідувань на території руських удільних князівств у ХІV–
XV ст. займає особливе місце у дослідженнях з вітчизняної нумізматики. Серед
кола дискусійних питань щодо їхнього походження, хронології емісій тощо,
особливий інтерес становить іконографія таких монет.
Саме по собі явище наслідування передбачає імітацію зображень монет,
найбільш поширених на локальних грошових ринках. Для Київського князів-
ства, з яким пов’язане походження масиву монет, який буде розглянуто у даній
статті, характерним було зокрема імітування джучидських монет.
Протягом останніх двох десятиліть дослідникам стало відомо про випадкові
знахідки близько сотні наслідувань джучидським монетам, що походять, пере-
важно, з території Київської області. Оскільки переважна їх більшість знахо-
диться у приватних колекціях, на сьогодні проаналізовано і зафіксовано лише
108 екземплярів. Всі вони репрезентують кілька варіантів наслідувань денга
———————
* Ірина Хромова — кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу
спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інсти-
туту історії України НАН України.
230
Джанібека, карбування Гюлістану 753 р.х. Поодинокі знахідки подібних монет
зафіксовані також у Сумській, Житомирській, Черкаській (Чигиринський район,
Черкаський район — Василицький скарб), Херсонській, Тернопільській (фор-
теця Хотин) областях України та у передмісті Гродна (Республіка Білорусь).
Топографія знахідок цих монет на території Київської області охоплює
переважно такі райони — Київ, Києво-Святошинський, Вишгородський, Борис-
пільський, Переяслав-Хмельницький1 — тобто територіально ареал поширення
відповідає межам Київського князівства середини — кінця ХV ст. За останні
роки було виявлено і доведено наявність 17 подібних екземплярів у складі
Борщівського скарбу (1948 р.).
До проблеми так званих «київських» наслідувань зверталися вітчизняні
дослідники — Г. Козубовський2, К. Хромов3, С. Климовський4 та ін.
Перебування таких монет у масиві із сіверськими монетами та київськими
денаріями Володимира Ольгердовича дали підставу деяким дослідникам від-
нести ці наслідування до карбування монет Володимира Ольгердовича, пере-
глянувши при цьому всю класифікацію монет київського князя, зроблену
М. Котляром5. Ще одним стрижнем теорії віднесення наслідувань монет Джані-
бека до випусків Володимира Ольгердовича є ідея використання таких монет в
якості дрібної розмінної монети, а вибір прототипу — економічні потреби та
фінансові реалії у внутрішньому житті князівства, населення якого звикло до
джучидської монети. Прояв цього дослідник вбачає в наявності у скарбах другої
половини ХІV ст. джучидських монет поряд з київськими6. Однак, Г. Козу-
бовський, поряд з цим зауважує про існування практики наслідувань на тери-
торії інших руських князівств — «в залежності від вагових характеристик
двосторонні наслідування гюлістанського карбування Джанібека відносять до
суздальсько-нижньогородського або рязанського карбувань до Тохтамишового
———————
1 Хромов К.К. О монетной чеканке на территории Киевского княжества в 50-е годы
ХІV века («киевские» подражания монетам Джанибека) // Восточная нумизматика на
Украине. Часть ІІ. Монеты Джучидов и сопредельных государств в XIII–XV вв. / Под
общ. ред. К. Хромова. — К.: Купола, 2007. — C. 60.
2 Хромов К.К. Указ.соч.
3 Козубовский Г. Синьоводська битва 1362 р. і зміни у грошовому обігу Південної
Русі-України // Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях / НАН України, Інс-
титут історії України. Наук. ред. Ф.М. Шабульдо. Упор. О.Д. Брайченко. — К.: НАН
України, Ін-т історії України, 2005. — С. 93–99; Его же. О роли «плетенки» на русских и
русско-литовских монетах ХІV века // Сугдейский сборник. Вып. III. — К. — Судак,
2008. — С. 79–86; Его же. К вопросу о киевских и северских монетах XIV в. // Пятнад-
цатая Всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. —
М.: Государственный Исторический музей, 2009. — С. 127–129; Monety księstwa Kijows-
kiego w XIV w. // Wiadomości Numizmatyczne. — R. XXXVIII. — Warszawa, 1994. — z. 3–
4 (149–150). — S. 121–139;
4 Климовський С. Київські монети Володимира Ольгердовича: приоритет політики
чи економіка? // Історико-географічні дослідження в Україні / Відп. ред. О.А. Удод. —
К.: НАН України, Ін-т історії України, 2007. — Число 10. — С. 358–375.
5 Kozubowski G. Monety…
6 Козубовський Г. Синьоводська битва… — С. 96.
231
часу (до 1380 р.)»7. На нашу думку, наслідуванням монетам Джанібека слід
приділити окрему увагу та провести порівняльний штемпельний аналіз з іншими
відомими наслідуваннями такого типу, знайденими на території, що простя-
гається від Подніпров’я до Кримського півострову. Тільки після ретельного
дослідження можна буде робити однозначні висновки щодо локалізації монет-
ного двору або кількох можливих дворів, однак, за винятком київських наслі-
дувань, навряд чи може йти мова про регулярні випуски.
З огляду на останні дослідження, висновки Г. Козубовського щодо типо-
логічної приналежності київських наслідувань Джанібека можна вважати по-
спішними, а тому немає сенсу переглядати усталену класифікацію київських
князівських випусків періоду правління Володимира Ольгердовича, запропо-
новану М. Котляром.
Деякі дослідники вважають київські наслідування першими випусками
руських князів8. На їхню думку кризові явища в політико-адміністративному
житті Орди кінця ХІV ст. безпосередньо вплинули на життєдіяльність Шовко-
вого шляху, від торгівлі на якому залежав в свою чергу добробут і Київської
землі. Так, випуск місцевої монети в прикордонних з Ордою князівствах, через
які проходили основні торгівельні шляхи, С. Климовський пов’язує з потребами
місцевих ринків у монеті, яка б обслуговувала дрібні та середні торгові операції.
Оскільки політична криза в Орді зупинила надходження джучидських монет,
ініціатива щодо наповнення грошового обігу перейшла до місцевих правителів.
Дослідник погоджується з локалізацією монетного двору, що випускав ці
монети — у Києві і визначає їх як «київські» наслідування. Питання щодо
емітента залишається відкритим. Однак, С. Климовський припускає, що ним
могла виступати громада міста, що могла мати виборного князя, чим може
пояснюватись відсутність на монетах традиційної згадки імені князя9. Джерелом
для власного монетного виробництва міг стати притриманий після Синьовод-
ської битви «уход» для Орди, а зразком — одна з найбільш розповсюджених
монет — денг Джанібека10. На думку дослідника, згодом монетна справа за часів
Володимира Ольгердовича спиралася на попередній досвід київського карбу-
вання, додаючи нові особливості та додаткові номінали. За визначенням автора,
еволюція київської монетної системи звелася до появи на монетах хреста і
«князівського знаку»11.
Як одна з можливих, на сьогодні К. Хромовим розроблена типологічна
класифікація наслідувань монет Джанібека. Основою для її побудови стала
якість імітування легенди на наслідуваннях. Для демонстрації варіативного ряду
за основні показники бралися іконографічні особливості та вагові характе-
ристики. Таким чином, схема складає 3 типи з варіаціями (табл. 1). З огляду на
проведений аналіз монет-наслідувань можна зробити наступні висновки:
———————
7 Там само.
8 Климовський С. Вказ. пр.
9 Климовський С. Вказ. пр. — С. 371.
10 Климовський С. Вказ. пр. — С. 363.
11 Климовський С. Вказ. пр. — С. 372.
232
екземпляри, що віднесені до І типу репрезентують початкові емісії, оскільки
мають найбільшу вагу і схожість з оригіналом. Однак про роботу «запрошених»
майстрів навряд чи може йти мова, адже навіть у найбільш якісних варіантах
виконання легенди неосвідченність різчика-виконавця у арабській абетці одно-
значно проглядається. Найбільш варіативний ІІ тип наслідувань представлений
екземплярами з порівняно гіршою якістю виконання. Різчик штемпелів цього
типу монет очевидно не бачив чи не розумів написів легенд прототипу, а
зображував певним чином розташований малюнок-орнамент. ІІІ тип представ-
лений екземплярами з імітацією реверсу на обох боках монети. Автор кла-
сифікації зауважує про ймовірну одночасність емісій монет всіх трьох типів,
проте провести чіткий ланцюг в еволюції цих типів, відносно один одного, він
не наважився. Ми можемо припустити, що в процесі виготовлення таких монет
за основу могли братися випуски попередніх наслідувань — І типу. Однак
заготовки чи штемпелі монет І типу не використовувалися, адже якість зобра-
жень стала значно гіршою. Відтак, одночасний їх випуск припустити важко так
само, як і пояснити причини, за яких кілька майстрів, які мали б обслуговувати
один монетний центр, мали різні умови для проведення процесу карбування.
Таким чином, монети ІІ типу могли випускатися через певний проміжок часу і
при цьому різчики штемпелів не мали змоги користуватися в якості зразка ані
монетами-прототипами, ані попередніми заготовками. Однак, слід зауважити
про достатньо великий обсяг карбування, адже за даними дослідників, всі відомі
на сьогодні монети карбовані різними парами штемпелів, тобто заготовок було
виготовлено достатньо. Якість металу також має високі показники, чого
вимагала дротова технологія, за якою наслідування були виготовлені12.
Спроба виділити номінали попередньо була зроблена К. Хромовим за
рахунок виокремлення з вагового діапазону 7 умовних груп. Вагові показники
київських наслідувань відповідають поширеним на територіях Київського кня-
зівства наслідуванням монет Абдаллаха та Мухаммеда із знахідок у Сумській
обл., наслідуванням монет Мухаммеда з Борщівського скарбу. Також дослід-
ником було зроблено спробу порівняти вагові показники київських наслідування
та монет Володимира Ольгердовича з Сосницького скарбу, що, у свою чергу,
дало результати, аналогічні з порівняльним аналізом між різними видами наслі-
дувань. Тобто вагові характеристики монет Володимира Ольгердовича так само
співпадали з характеристиками класифікаційної моделі з семи умовних груп-
номіналів. Це дало змогу автору даної концепції висунути припущення про
складання у часи емісій київських наслідувань монет Джанібека місцевої
оригінальної грошової системи, яка згодом була взята за основу при карбуванні
монет Володимира Ольгердовича13, але не набула подальшого розвитку.
Спираючись на вагові характеристики наслідувань, поки що зарано робити
висновки щодо їх монетної стопи, оскільки наявний матеріал досі обмежений
кількісно, а тому головною відмінністю монет-імітацій залишаються тільки іко-
нографічні особливості. З приводу наявності зірок на полі монети Г. Козу-
———————
12 Хромов К. Указ.соч. — C. 62.
13Там само.
233
бовський відзначає про вживаність таких символів на оригінальних джучид-
ських монетах14, а отже можна припустити, що різчик штемпеля скопіював це
зображення з оригінального зразка. Диференти дійсно могли нести в собі
важливу інформацію про емітента, однак, навіть припускаючи зв’язок наслі-
дувань монет Джанібека та київських випусків Володимира Ольгердовича,
важко уявити диференти у вигляді зірок за основу майбутньої князівської сим-
воліки, адже вони навіть не є складовими частинами відповідного «знаку». На
наше переконання, тут скоріше можна простежити запозичення характерних для
джучидської монетної справи елементів оформлення монетного поля та на-
ступне їх вливання у місцеву традицію карбування. Ще одним свідчення проти
ідеї пов’язання карбування київських наслідувань з особою Володимира Оль-
гердовича є наявність у знахідках, поряд з імітаціями монет Джанібека,
наслідувань більш пізніх монет — Абдаллаха (Азак, Орда), Токтамиша (Сарай).
У свою чергу, серед знахідок оригінальних джучидських монет на територіях,
приналежних до Київського князівства, знахідки гюлістанських випусків Джа-
нібека не посідають визначного місця. Отже, думка про ймовірну популярність
саме цих випусків на грошовому ринку українських територіях, висунута
Г. Козубовським15, не підтверджується. Якщо вважати ймовірним емітентом
Володимира Ольгердовича, то час карбування наслідувань доводиться відра-
ховувати від дати захоплення Києва великим князем литовським Ольгердом, а
саме — від 1362/3 р. Зважаючи на час випуску монет Джанібека (1352 р.),
виявляється, що карбування їх наслідувань почалося не менше ніж через
10 років. За таких умов вибір зразку залишається малозрозумілим, адже
археологічний матеріал свідчить про активне курсування на досліджуваній
території джучидських монет значно пізніших за часом випусків16.
Зазначимо, що за наведеною вище класифікацією, розглянуті нами екземп-
ляри наслідувань відносяться до регулярних випусків. Достовірно встановити
конкретну монету-зразок для наслідувань неможливо. Так, для багатьох нерегу-
лярних наслідувань це може бути синтез кількох типів монет одного, або кількох
емітентів. Нами наведені найбільш наближені, на нашу думку, типи оригіналь-
ного джучидського карбування і, відповідно, зразки місцевих наслідувань17.
Можливий приклад оригінального карбування таких монет представлений серед
матеріалів Борщевського скарбу (Київська обл.)18, серед яких атрибутовано
срібний дєнг гюлістанського карбування хана Джанібека, 753 р.х.: оbv. Двох-
рядна легенда (з права на ліво): [Су]лтан Справедливий / [Дж]анібек Хан (нижня
половина напису зрізана), зображення плетінки над останнім складом у на-
кресленні імені «Джанібек»; rev.: Трьохрядна легенда в картуші з фігурних
дужок: «Гюлістан[а]» / «Року», решітка між першим та другим складами; літери
———————
14 Kozubowski G. Monety … — S. 128.
15 Козубовський Г. Синьоводська битва ... — C. 96.
16 Хромов К.К. Вказ. праця. — C. 62.
17 Там само.
18 Зразюк З.А., Хромов К.К. Борщевский клад // Восточная нумизматика в Украине. —
Ч. ІІ. Монеты Джучидов и сопредельных государств в ХIII–XV вв. / Под общ. ред.
К.К. Хромова. — К.: Купола, 2007. — C. 103.
234
куфічною абеткою / цифри «753» — куфічні, тому читаються зліва на право.
Діаметр монети 16,3 мм, вага 1,59 г.
Пропонуємо дещо поглибитись в іконографію монет. Вище вже зазначалося,
що основа класифікації київських наслідувань — особливості відтворення та
імітування арабської легенди на оригіналах монет Джанібека.
В процесі роботи з відомим на сьогодні комплексом київських наслідувань,
звертає на себе увагу пріоритетність у виборі для різчика штемпелів певних
частин оригінальних легенд. З кожним наступним типом, відповідно — піз-
нішим за випуском, накреслення основної частини легенди спрощується. Однак
частина першого рядка легенди — слово «Ал-адль» (Справедливий — І.Х.)
виступає вже як самостійне зображення з довільним розміщенням. Водночас до
стандартної для джучидських монет плетінки (вузол щастя), на аверсі додаються
інші диференти. Ними виступають зірки та крапки, що розміщуються переважно
на аверсі поряд з імітованою інтерпретацією напису «Ал-адль». Це найбільш
яскраво відображено на фото 8.
Повертаючись до ідеї послідовності випусків київських наслідувань, які
могли стати попередниками емісій князя Володимира Ольгердовича і відштов-
хуючись від цього, вважаємо за можливе зробити припущення щодо спадковості
не тільки вагових характеристик19, а й їхньої символіки. Оскільки походження
знаку на реверсі київських князівських випусків досі не визначено остаточно, до
ряду припущень з цього приводу пропонуємо ще одне. Якщо майстри кня-
зівської монетарні при виготовленні монети враховували попередні емісії (що
видно з аналізу вагових показників), то слушним видається і можливе запо-
зичення певних елементів у оформлені символіки нових монет.
Так це сталося з використанням плетінки на монетах Володимира Ольгер-
довича І типу (за класифікацією М. Котляра), що протягом довгого часу
визначалося дослідниками, як відображення джучидського адміністративно-
політичного впливу на українські землі другої половини ХIV ст.20 Явище
використання самої плетінки на наслідуваннях арабським монетам, що походять
з території руських князівств, слушно пов’язується з легітимацією наслідувань
як грошових одиниць в місцевому обігові21. У свою чергу, плетінку, а заразом і
диференти — зірки та крапки, могло бути запозичено для карбування на монетах
Володимира Ольгердовича вже з київських наслідувань. Можливо, символічне
навантаження від цього не змінилося, а відтак зрозумілою і логічною видається
їх поява на князівських монетах. У цьому руслі припускаємо, що і основа для
компонування князівського знаку могла бути взята з київських наслідувань.
Накреслення її у вигляді схематичного зображення слова «ал-Адль» дуже
наближене до нижньої частини знаку Володимира Ольгердовича. Мотиви, що
спонукали до такого запозичення наразі малозрозумілі. Очевидним є те, що саме
цьому символу відводилося центральне місце на аверсах наслідувань. А оскільки
на оригінальних джучидських монетах це сполучення літер є частиною
———————
19 Хромов К.К. Указ.соч.
20 Козубовский Г.А. О роли «плетенки» … — С. 81.
21 Там же. — С. 83.
235
титулатури правителя, це виглядає і досить логічним, враховуючи необхідність
легітимації монетних випусків наслідувань для місцевого грошового ринку.
Подібні обставини могли вплинути і на вибір символіки для вибору символіки
на київських князівських випусках. Таким чином, видається ймовірним, що
попервах емісій монет Володимира Ольгердовича для відтворення символів
князівської влади й відзначення емітента майстри монетного двору могли
послуговувались традицією саме місцевого карбування, поєднуючи її з христи-
янською символікою (використання в якості верхньої частини знаку проквітлого
хреста).
Для ілюстрації наводимо декілька фото монет, екземпляри яких представ-
лені як у музейних, так і приватних добірках.
Таблиця 1
Типологічна класифікація київських наслідувань монет Джанібека22
Тип Варіанти Характеристика
1 2 3
І
1. 2 екз. Вага 1,32, 1,29 г.
2. 1 екз. Вага 1,08 г.
Максимально точна передача зображення
монети-оригінала.
1. Відносно правильне відтворення легенд з
обох боків;
2. Штемпель аверсу такий само, як і для
1 варіанту, реверс карбований іншим штем-
пелем, що імітує аверс прототипу.
ІІ
1. 8 екз. Ваговий діапазон
0,15–0,81 г.
2. 29 екз. Ваговий діапа-
зон 0,18–0,82 г.
3. 23 екз. Ваговий діапа-
зон 0,15–0,97 г.
4. 8 екз. Ваговий діапазон
0,284 — 1,105 г.
Різчик штемпелів не бачив монету-прото-
тип, легенда перенесена в орнаментальному
рішенні, однак в наслідуваннях вгадуються
загальні риси слів оригінальних легенд.
1. Правильне, згідно з оригінальним зраз-
ком, розташування слів з обох боків
імітацій.
2. Правильне розташування слів на аверсі,
на реверсі — у зворотному напрямку.
3. Правильне розташування слів на реверсі,
на аверсі — у зворотному напрямку.
4. Слова легенди розташовані у зворотному
напрямку з обох боків.
———————
22 Хромов К. О монетной чеканке... — С. 61.
236
Закінчення таблиці 1
1 2 3
ІІІ
1. 6 екз. Ваговий діапазон
0,567–1,225 г.
2. 1 екз. Вага 1,186 г.
Імітація з обох боків наслідувань легенди
реверса монети-прототипу.
1. Правильний напрям розташування слів з
обох боків.
2. Розташування слів у зворотному порядку
з одного боку.
Таблиця 2
Київські наслідування денгам Джанібека. Ілюстрації
З Василицького скарбу НМІУ
Інв. № AR-9319/28
З Борщівського скарбу НМІУ
Інв. № AR-6537/42
З Борщівського скарбу НМІУ
Інв. № AR-6537/50
З Василицького скарбу НМІУ
Інв. № AR-9319/28
Приватна колекція Приватна колекція
237
Закінчення таблиці 2
Приватна колекція Приватна колекція
|