Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)

Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)

У статті розглянуті форми і методи агітації під час проведення українськими повстанцями рейдів країнами Центральної та Східної Європи. Визначено що основними формами агітації були: усна, письмова та агітація власною поведінкою. Методи варіювалися від видання листівок та звернень до мітингів та ін...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Шляхтич, Р.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:Український історичний збірник
Теми:
Проблеми історії XIX–XXI ст.
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101043
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років) / Р. Шляхтич // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 157-164. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-101043
record_format dspace
spelling irk-123456789-1010432016-05-31T03:02:25Z Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років) Шляхтич, Р. Проблеми історії XIX–XXI ст. У статті розглянуті форми і методи агітації під час проведення українськими повстанцями рейдів країнами Центральної та Східної Європи. Визначено що основними формами агітації були: усна, письмова та агітація власною поведінкою. Методи варіювалися від видання листівок та звернень до мітингів та індивідуальних бесід. В статье рассмотренные формы и методы агитации во время проведения украинскими повстанцами рейдов странами Центральной и Восточной Европы. Определенно что основными формами агитации были: устная, письменная и агитация собственным поведением. Методы варьировались от издания листовок и обращений до митингов и индивидуальных бесед. In the article the considered forms and methods of agitation are during realization of raids the Ukrainian insurgents by the countries of Central and East Europe. Certainly that the basic forms of agitation were: verbal, writing and to agitation own behavior. Methods were varied from edition of a leaflets and proclamations to the mass meeting and individual conversations. 2012 Article Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років) / Р. Шляхтич // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 157-164. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101043 94(477.8)+323.23 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблеми історії XIX–XXI ст.
Проблеми історії XIX–XXI ст.
spellingShingle Проблеми історії XIX–XXI ст.
Проблеми історії XIX–XXI ст.
Шляхтич, Р.
Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
Український історичний збірник
description У статті розглянуті форми і методи агітації під час проведення українськими повстанцями рейдів країнами Центральної та Східної Європи. Визначено що основними формами агітації були: усна, письмова та агітація власною поведінкою. Методи варіювалися від видання листівок та звернень до мітингів та індивідуальних бесід.
format Article
author Шляхтич, Р.
author_facet Шляхтич, Р.
author_sort Шляхтич, Р.
title Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
title_short Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
title_full Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
title_fullStr Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
title_full_unstemmed Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років)
title_sort форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами центральної та східної європи (1945 — середина 1950-х років)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2012
topic_facet Проблеми історії XIX–XXI ст.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101043
citation_txt Форми і методи агітації українських націоналістів під час рейдів країнами Центральної та Східної Європи (1945 — середина 1950-х років) / Р. Шляхтич // Український історичний збірник — 2012. — Вип. 15. — С. 157-164. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Український історичний збірник
work_keys_str_mv AT šlâhtičr formiímetodiagítacííukraínsʹkihnacíonalístívpídčasrejdívkraínamicentralʹnoítashídnoíêvropi1945seredina1950hrokív
first_indexed 2025-07-07T10:21:32Z
last_indexed 2025-07-07T10:21:32Z
_version_ 1836983195654946816
fulltext 157 Український історичний збірник, Вип. 15, 2012 УДК 94(477.8)+323.23 Роман Шляхтич∗ (Кривий Ріг) ФОРМИ І МЕТОДИ АГІТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РЕЙДІВ КРАЇНАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 — середина 1950-х років) У статті розглянуті форми і методи агітації під час проведення укра- їнськими повстанцями рейдів країнами Центральної та Східної Європи. Визначено що основними формами агітації були: усна, письмова та агітація власною поведінкою. Методи варіювалися від видання листівок та звернень до мітингів та індивідуальних бесід. В статье рассмотренные формы и методы агитации во время проведения украинскими повстанцами рейдов странами Центральной и Восточной Европы. Определенно что основными формами агитации были: устная, письменная и агитация собственным поведением. Методы варьировались от издания лис- товок и обращений до митингов и индивидуальных бесед. In the article the considered forms and methods of agitation are during realization of raids the Ukrainian insurgents by the countries of Central and East Europe. Certainly that the basic forms of agitation were: verbal, writing and to agitation own behavior. Methods were varied from edition of a leaflets and proclamations to the mass meeting and individual conversations. Провідною ідеєю українського визвольного руху у повоєнний час була ідея створення Фронту поневолених народів. А на практиці, для об’єднання народів Центральної та Східної Європи для спільної боротьби, українськими повстан- цями було проведено низку агітаційно-пропагандистських рейдів цими краї- нами. Агітаційно-пропагандистські рейди оунівців були могутнім засобом для боротьби з радянською пропагандою. Тому що вони мали на меті, з одного боку, об’єднати народи для спільної боротьби проти більшовизму, а з іншого — донести правду про український визвольний рух його цілі та програму. Серед сучасних українських дослідників найповніше тема рейдів україн- ських повстанців розкрита у працях В. В’ятровича1. Автор зібрав великий ——————— ∗ Роман Шляхтич — асистент кафедри історії України Криворізького дер- жавного педагогічного університету. 1 В’ятрович В. Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук: спец: 07.00.01 «Історія України» / 158 фактичний матеріал і крім призму сучасної методології відтворив не тільки перебіг багатьох повоєнних рейдів оунівців, а також вписав їх в контекст ідеологічної боротьби українського визвольного руху та радянської влади. Рейд УПА в Румунію розкрито в праці В. Манзуренка та В. Гуменюка2. Деякі аспекти пропагандистської роботи оунівців відтворено у працях П. Мірчука3, А. Рус- наченка4 та О. Стасюк5. Джерельною базою статті є матеріали з Центрального державного архіву вищих органів влади України, Державного архіву Рівненської області та Державного архіву СБУ. Крім цього, для більш детального від- творення форм і методів повстанської пропаганди були використані спогади безпосередніх учасників рейдів які знаходяться у відповідних томах «Літопису УПА». Агітаційно-пропагандистські рейди УПА були добре підготовлені в гос- подарському, морально-психологічному та агітаційному плані, а також чітко сплановані у відповідності до тих подій, які відбувалися у світі та в країнах, котрими планувався рейд. Так, рейди УПА 1945–1946 років до Чехословаччини та Польщі були викликані, з одного боку, напруженням у стосунках між Заходом та СРСР (початок «холодної війни»), а з іншого — діяльністю у Польщі та Чехосло- ваччині антирадянського підпілля. До речі, діями антирадянського руху були викликані рейди УПА до Білорусі та Литви у повоєнний час6. Дещо інша мотивація була для рейдів 1947 року. Акція «Вісла» у Польщі зумовила розподіл повстанських груп які діяли у Закерзонні. Одні з них, за наказом командування, повинні були перейти до американської зони окупації Німеччини та донести на Захід правду про боротьбу ОУН(Б) і УПА, а інші — ——————— Володимир В’ятрович. — Львів, 2003; Його ж. Рейд українських повстанців у При- балтику / Володимир В’ятрович// Український визвольний рух. — Львів: Вид-то «Мс», 2003. — Вип. 1; Його ж. Рейди УПА теренами Чехословаччини. / Володимир В’ятрович [Електронний ресурс]. — Літопис УПА Бібліотека. — Т. 2, 2001. — Режим доступу до ресурсу: http://lib.oun-upa.org.ua/rejdy/. 2 Манзуренко В. Рейд УПА в Румунію 1949р. Серія «Українські військові форму- вання ХХ століття. Організація, уніформа, символіка»/ Віталій Манзуренко, Василь Гуменюк. — Львів–Рівне, 2007. 3 Мірчук П Українська повстанська армія 1942–1952 / Петро Мірчук [Електронний ресурс]. — Львів: Репринтне відтворення видання 1953 року (Мюнхен). Книгозбірня «Просвіти». Львівська обл. рада Товариства української мови ім. Т. Шевченка, 1991. — Режим доступу до ресурсу: http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/. 4 Русначенко А.М. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й націо- нальні рухи опору в Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1940–1950-х роках / А.М. Русначенко. — К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2002. 5 Стасюк О. Видавничо пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 рр.) / Олек- сандра Стасюк. — Львів: Центр досліджень визвольного руху. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2006. 6 В’ятрович В. Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук: спец: 07.00.01 «Історія України» / Володимир В’ятрович. — Львів, 2003. — С. 9. 159 повернутися на Україну. Добратися до американської зони окупації Німеччини повинні були і три сотні УПА, які пішли в так званий «Великий рейд» через Чехословаччину. Останній агітаційно-пропагандистський рейд відділ УПА здійснив тери- торією Румунії у 1949 році. Приводом для цього рейду стало невдале антирадянське повстання у березні 1949 року в окрузі Тимішоаре7. Отже, метою рейдів УПА було: задекларувати власну боротьбу проти радянської влади перед Заходом; не дати населенню на власних землях, а також на етнічних українських землях у складі інших країн зневіритися у антира- дянській боротьбі і одночасно практично втілювати ідеї Фронту поневолених народів; проводити вишкіл нових членів УПА (переважно молоді). Крім агітації та пропаганди, що були основними завданнями рейдів, побіжно проводилася розвідка місцевості, по якій йшли рейдуючі відділи. Всі рейдуючі групи намагалися дістатися до країн Західної Європи. Основним ідейним підґрунтям агітаційно-пропагандистських рейдів УПА були ідеї антирадянської боротьби спільним фронтом поневолених народів. Для світової громадськості, а отже і для населення Центральної та Східної Європи, ці ідеї були репрезентовані у створеному закордонними частинами ОУН(Б) Анти- більшовицькому блоці народів (АБН). Засадничі принципи діяльності АБН були наступні: об’єднання всіх народів, які ведуть антибільшовицьку боротьбу, в єдиний блок для координації наступу широким фронтом революційної боротьби та для узгодження основних тактичних напрямків у зовнішній політиці, ви- значення загальних зовнішньополітичних акцій; у регіонах, які знаходились у залежності від СРСР, але боротьба у яких, на той час, ще не велася, допомагати місцевим силам створювати антибільшовицькі рухи Опору; до АБН залучались народи на основі добровільної згоди та при умові прийняття політичної платформи блоку; в рамках АБН було можливе укладання міжнародних угод, а також створення союзів народів задля спільної перемоги над радянською владою8. Основною метою діяльності АБН було проголошено реалізацію гасла: «Воля народам! Воля людині», що на практиці означало: визволення народів з- під влади загарбників та відновлення їхніх самостійних національних держав в етнічних межах; вільний вибір народами форм політичного устрою та соціально- економічних відносин у межах власних держав; суверенність та рівноправність усіх народів, незалежно від раси і величини; забезпечення гідного життя та всіх демократичних прав і свобод кожній людині9. Таким чином, у повоєнний час доволі логічним виглядало намагання влас- ним прикладом підняти на боротьбу сусідні підконтрольні радянській владі народи. Але реалії того часу були жорсткі та безкомпромісні: після жахливих ——————— 7 Манзуренко В. Рейд УПА в Румунію 1949 р. … — С. 11. 8 Державний архів Рівненської області (далі: ДАРО). — Ф. Р-30. Колекція доку- ментів ОУН–УПА. — Оп. 2. — Спр. 52 а. — Арк. 11–12. 9 Стасюк О. Видавничо пропагандивна діяльність ОУН (1941–1953 р.р.)… — С. 193. 160 років війни народи Європи хотіли відносно спокійного життя, нехай навіть воно буде регламентовано країнами переможцями. До того ж, радянська пропаганда вже встигла змалювати образ українського повстанця як кримінального зло- чинця, у якого немає нічого святого, крім задоволення власних потреб. І саме для того, щоб зламати таке пропагандистське кліше, всі агітаційні рейди УПА були дуже добре підготовлені до найменших дрібниць. Яскравим свідченням того, як готувалися до рейдів повстанці, є написана у 1945 році Василем Галасою («Орланом») брошура «Короткі вказівки для тих, хто іде в рейд Словаччиною». У ній виділено кілька розділів: ціль рейду; поведінка під час рейду; бойова тактика; пропаганда10. Харчі необхідно було купувати і в жодному випадку не займатися здирництвом. Крім того, під час збирання продуктів повстанці повинні були проводити індивідуальну агітацію11. Заборонялося під час рейду провокувати місцеві збройні сили та проводити зачіпні бої. У крайньому випадку — оборонятися, але за будь-яку ціну виходити з бою «з честю і славою12. Ці настанови були спрямовані на те, щоб подолати негативні наслідки радянської пропаганди. Такі дії повстанців мали наслідки. У своєму звіті «Мирон», відділ якого рейдував теренами Словаччини у 1946 році, згадує про зміну ставлення населення до повстанців: «Населення прийняло нас як укра- їнських повстанців-демократів, які борються проти комуністів, а змагаються до здобування самостійної України»13. Як відзначав Р. Шухевич, головна мета рейдів — політично-пропаган- дистська, а бойові зіткнення повинні бути на другому місці14. У відповідності до настанов свого головнокомандувача і діяли відділи УПА. Пропаганда, особливо на території з неукраїнським населенням, набувала першочергового значення. На думку А. Русначенка, агітація і пропаганда українських повстанців спря- мовувалась на викриття імперіалістичної суті більшовизму та на роз’яснення програми і цілей руху. Розвінчування більшовизму повинно було продемонст- рувати його відхід від своїх початкових ідей, а також необхідно було висвітлити перехід радянської влади до політики російського шовінізму15. Програма і цілі руху мали бути пояснені доступною мовою і формувати позитивне ставлення населення до українського визвольного руху. ——————— 10 Центральний державний архів вищих органів влади України (далі: ЦДАВОВУ). — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 97–99. 11 ЦДАВОВУ. — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 97. 12 Там же. — Арк. 97. 13 Літопис УПА: в 44 томах / [Від. ред. Петро Потічний]. — Торонто–Львів: Видавництво Літопис УПА, 2001. — Т. 33. — С. 600. 14 В’ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини. / Володимир В’ятрович [Електронний ресурс]. — Літопис УПА Бібліотека. — Т. 2, 2001. — Режим доступу до ресурсу: http://lib.oun-upa.org.ua/rejdy/. 15 Русначенко А.М. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні... — С. 349–350. 161 Під час рейдів було три форми пропаганди: усна, письмова та пропаганда власною поведінкою. Причому остання була запорукою того, що усна і письмова пропаганда будуть сприйняті місцевим населенням. Усна пропаганда проводилась у вигляді індивідуальних бесід та мітингів. Основними проблемами під час проведення усної пропаганди були: по-перше, незнання місцевої мови більшістю рейдуючих, по-друге, недовіра населення до мітингів та масових акцій. Тому усна агітація переважно зводилась до інди- відуальних бесід повстанців із населенням на політично-агітаційні теми. Хоча там, де було можливо, проводились і мітинги. Так, в літку 1947 року частина відділу «Галайда ІІ» вирушила рейдом на Підляща та Білорусь. По дорозі рейдуючий відділ затримав потяг в якому їхала охорона штабу дивізії Війська польського і ліквідував її. З іншими подорожніми оунівці провели пропагандистський мітинг16. Методику і тематику індивідуальної пропаганди розкрито у згаданій бро- шурі Василя Галаси17. Передбачалося, що індивідуальна пропаганда буде проводитись у формі бесід, гутірок, товариських розмов. У процесі індивіду- альних бесід необхідно було звертати увагу співрозмовників на антинародність та антидемократичність тоталітарної сталінської системи. Не потрібно було акцентувати увагу на націоналізмі та шовінізмі, не провокувати ідей помсти. Натомість, пропонувалося підкреслювати, що українські повстанці є носіями демократичних та гуманних цінностей, що, об’єднавшись у спільній боротьбі проти радянської влади, кожний народ врешті здобуде свою незалежну державу18. Тематика мітингів та бесід була визначена заздалегідь. Так, рейдуючим від- ділам пропонувалися наступні теми для усного поширення: «Геть більшовицьку диктатуру в Європі! Ми за самостійні держави всіх народів»; «Закріпачені народи, єднайтеся у боротьбі проти сталінсько-більшовицьких імперіалістів»; «Міжнародна організація безпеки — засіб більшовицького володарювання над малими народами Європи та Азії. Геть російсько-більшовицьких імперіалістів з міжнародного життя!»19. Отже, усна пропаганда під час агітаційно-пропагандистських рейдів УПА була вагомим чинником формування суспільної думки в регіоні. В той же час, зважаючи на невелику кількість рейдуючих повстанців та обмеженість рейду у часі, для охоплення пропагандою більшої кількості місцевого населення вико- ристовувалися також інші засоби пропаганди. ——————— 16 Мірчук П Українська повстанська армія 1942–1952 / Петро Мірчук [Електронний ресурс]. — Львів: Репринтне відтворення видання 1953 року (Мюнхен). Книгозбірня «Просвіти». Львівська обл. рада Товариства української мови ім. Т. Шевченка, 1991. — Режим доступу до ресурсу: http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/. 17 ЦДАВОВУ. — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 63. 18 ЦДАВОВУ. — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 97. 19 ЦДАВОВУ. — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 68. — Арк. 18. 162 Письмова пропаганда передбачала, що населенню буде роздано певну кількість пропагандистської літератури та листівок, а також наглядну агітацію. Так, влітку 1950 року розпочалась підготовка до рейду країнами Прибалтики. Так як йти планувалось через територію Білорусі були виготовлені листівки «До білоруського народу» та «Литовці, латиші, естонці». Автором обох листівок був Василь Галаса20. Крім названих звернень повстанці взяли з собою в якості пропагандистського матеріалу брошури «Чи большевики ведуть до комунізму?», «Хто такі бандерівці і за що вони боряться?» Петра Федуна («Полтави»), «Платформу УГВР», «Універсал УГВР»21. Великий масив письмової агітації повстанці не тільки роздавали жителям сіл, через які проходив відділ, а ще відсилали поштою місцевій інтелігенції та представникам владних структур. Зі звіту «Мирона» про другий рейд у Сло- ваччину дізнаємося, що 33 відозви та 33 оголошення словацькою мовою передано для місцевих військових частин, до редакції комуністичної газети «Пряшівщина» надійшло 2 відозви та 2 оголошення українською мовою, вчителям роздано 22 оголошення та 22 відозви словацькою мовою, місцевим священикам було розіслано 9 оголошень та 12 відозв українською та словацькою мовами22. Крім цього, широко практикувалась наглядна агітація (коли лозунги та основні ідеї повстанців малювалися прямо на стінах будинків під час проход- ження рейдуючим відділом населених пунктів). Отже, форми письмової пропаганди органічно доповнювали усну пропа- ганду і сприяли формуванню у місцевого населення цілісної картини масштабів і завдань національно-визвольної боротьби. Більшість серед письмової пропаганди складали листівки та звернення, де чітко і ясно розкривалися основні положення, які українські повстанці прагнули донести до місцевого населення. З перших рядків листівка або звернення мала зацікавити читача. Тому, як правило, на початку листівки або звернення, ви- разно відчувалися мотиви національного та соціального пригноблення того чи іншого народу з боку СРСР. Так, у листівці «До білоруського народу» у перших абзацах читаємо: «Вже багато сторіч Ваш народ поневіряється в неволі, двигаючи ярмо різних оку- пантів…Тисячі арештованих, розстріляних, запроторених на заслання білору- ських патріотів, заморених голодом і важкою працею селян і робітників, … русифікація білоруської мови, культури, побуту… грабунок багатств білоруської землі»23. Далі обґрунтовувався заклик до спільної боротьби проти СРСР, як правило, на основі положень Програми ОУН(Б). Обов’язковими були тези про те, що ОУН(Б) бореться не тільки за побудову власної незалежної держави, а ще і за утворення незалежних держав поневолених народів; гарантіями миру та ——————— 20 В’ятрович В. Рейд українських повстанців у Прибалтику... — С. 146–147. 21 Там само. — С. 149. 22 Літопис УПА: в 44 томах / [Від. ред. Петро Потічний]. — Торонто–Львів: Видавництво Літопис УПА, 2001. — Т. 33. — С. 601. 23 Галузевий державний архів СБУ. — Ф. 13. Фонд друкованих видань. — Спр. 376. — Т. 41. — Арк. 260. 163 стабільності є співіснування самостійних незалежних держав; спільного ворога можна перемогти лише спільними зусиллями24. І в кінці листівки містився заклик до об’єднання і спільної боротьби. Подібна структура агітаційних листівок для різних місцевостей могла бути трохи змінена в залежності від кількості сторінок, але основні елементи залишалися незмінними. Одним із елементів пропаганди була поведінка повстанців під час рейдів. Так, повстанцям пропонувалося з місцевим населенням бути ввічливими, веселими та бадьорими25. У рейд повстанці повинні одягати нову форму, а їх зовнішній вигляд мав бути у належному стані. Така поведінка повинна була переконати місцеве населення у тім, що боротьба з радянською владою йде успішно і варто до неї долучатися. Ставлення до місцевого населення повинно було переконати його у шля- хетних цілях боротьби ОУН(Б) і УПА, у тому що, вояки УПА є не «зрадниками і бандитами», а борцями за незалежність своєї країни, які з повагою відносяться до демократичних прав і свобод громадян. Яскравим прикладом цьому може бути один епізод, про який згадує у своїх споминах учасник Великого рейду Іван Гарасимів («Палій»). Просуваючись територією Чехії, невеликий рій, до якого входив і Гарасимів, опинився без карти місцевості. Таку карту врешті було знайдено у одного місцевого жителя, але, гадаючи, що перед ним бандити, він її продавати не захотів. Жодні умовляння не діяли. Тоді повстанці змушені були забрати карту силою, але гроші все одно за неї залишили26. Отже, повстанці лише в екстрених випадках застосовували силові методи проти місцевого населення, але безкоштовно не брали нічого. Для агітаційно-пропагандистських рейдів підбирали найкращих із повстан- ців. Вони повинні були мати усталені морально-психологічні якості для того, щоб формувати у місцевого населення позитивне уявлення про повстанців, а з іншого боку, повинні були мати розвинуті розумові здібності для того, щоб проводити агітаційні бесіди на різні теми. Це ще раз доводить, що агітаційно-пропагандистські рейди УПА мали велике значення для українського визвольного руху і їх готували заздалегідь, прораховуючи щонайменші дрібниці. Таким чином, рейди УПА теренами сусідніх країн мали на меті прорив інформаційної блокади і донесення до місцевого населення правди про боротьбу українських повстанців проти радянської влади. Ця мета досягалась завдяки поєднанню різних форм та методів пропаганди. Основними формами пропа- ганди під час рейдів була усна пропаганда, письмова, а також пропаганда власною поведінкою. Але агітація і пропаганда була хоч і основною метою ——————— 24 Там само. — Арк. 260–261. 25 ЦДАВОВУ. — Ф. 3833. Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 97. 26 Літопис УПА: в 44 томах / [Від. ред. Є. Штендера]. — Торонто–Львів: Видав- ництво Літопис УПА — 1999. — Т. 29. — С. 267. 164 рейдів, але не єдиною. На території сусідніх із Україною земель — Польщі, Чехословаччини, Румунії, Білорусії, Литви, рейдуючі відділи мали не тільки проводити агітацію, а ще і вести розвідку територій і суспільної думки місцевого населення для того, щоб знати, в якій мірі можна спиратись на ці території та їх населення у боротьбі проти радянської влади. Провідним наслідком рейдів стало те, що про боротьбу українських повстанців проти радянської влади дізналися на Заході. Західні спецслужби, навіть, деякий час намагалися використати український визвольний рух на свою користь.

Схожі ресурси