Новий альманах з урбаністики
Рецензія на книгу: Фронтири міста: історико-культурологічний альманах / ред. В.В. Грибовський. — Дніпропетровськ: Герда, 2012. — Вип. 1. — 276 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 2. — 332 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 3. — 244 с.: іл., карти....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Український історичний збірник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101450 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Новий альманах з урбаністики / А. Блануца // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 451-455. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-101450 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1014502016-06-04T03:02:09Z Новий альманах з урбаністики Блануца, А. Огляди та рецензії Рецензія на книгу: Фронтири міста: історико-культурологічний альманах / ред. В.В. Грибовський. — Дніпропетровськ: Герда, 2012. — Вип. 1. — 276 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 2. — 332 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 3. — 244 с.: іл., карти. 2013 Article Новий альманах з урбаністики / А. Блануца // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 451-455. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101450 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди та рецензії Огляди та рецензії |
| spellingShingle |
Огляди та рецензії Огляди та рецензії Блануца, А. Новий альманах з урбаністики Український історичний збірник |
| description |
Рецензія на книгу: Фронтири міста: історико-культурологічний альманах / ред. В.В. Грибовський. — Дніпропетровськ: Герда,
2012. — Вип. 1. — 276 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 2. — 332 с.: іл., карти; 2013. —
Вип. 3. — 244 с.: іл., карти. |
| format |
Article |
| author |
Блануца, А. |
| author_facet |
Блануца, А. |
| author_sort |
Блануца, А. |
| title |
Новий альманах з урбаністики |
| title_short |
Новий альманах з урбаністики |
| title_full |
Новий альманах з урбаністики |
| title_fullStr |
Новий альманах з урбаністики |
| title_full_unstemmed |
Новий альманах з урбаністики |
| title_sort |
новий альманах з урбаністики |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Огляди та рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101450 |
| citation_txt |
Новий альманах з урбаністики / А. Блануца // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 451-455. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT blanucaa novijalʹmanahzurbanístiki |
| first_indexed |
2025-07-07T10:56:30Z |
| last_indexed |
2025-07-07T10:56:30Z |
| _version_ |
1836985395807518720 |
| fulltext |
451
Український історичний збірник, вип. 16, 2013
Андрій Блануца*
НОВИЙ АЛЬМАНАХ З УРБАНІСТИКИ
[Рец.:] Фронтири міста: історико-культурологічний альманах / р.: В.В. Гри-
бовський. — Дніпропетровськ: Герда, 2012. — Вип. 1. — 276 с.: іл., карти;
2013. — Вип. 2. — 332 с.: іл., карти; 2013. — Вип. 3. — 244 с.: іл., карти.
Історико-культурологічний альманах «Фронтири» вперше в українській гу-
манітаристиці пропонує розгляд міського середовища через призму фронтиту —
строкатого черезсмужжя етнокультурних та етносоціальних укладів міської
ідентичності різних епох. Головний редактор видання Владислав Грибовський
спільно з членами редакційної колегії виробили концепт альманаху, головне
смислове навантаження якого вбачається у передачі й осягненні «духу міста»
методами гуманітарних наук (історії, соціології, етнографії, мистецтвознавства,
фольклору тощо), а також велика увага приділяється художнім засобам його
відображення. Останнє вигідно проявляється у першому випуску альманаху,
через відтворення специфіки міського регіону шляхом реконструкції поштових
листівок.
Оригінальний підхід до компонування змісту альманаху відображено у
рубриках видання. Спершу читача вводить у міську тематичну розмаїтість (бо
тут вміщено дослідження фахівців різних галузей гуманітарних наук) рубрика
«Грунт». В ній К.А. Липа розглядає малі міста-фортеці Поділля раннього Нового
часу через призму розвитку фортифікацій у порівнянні із східноєвропейськими
аналогами. В.Я. Мауль аналізує соціально-утопічну легенду про «місто Ігната» у
бунтарських уявленнях російського простолюду XVIII–XIX ст. Л.І. Івоніна звер-
нулася до визначення статусу жінки Смоленська у часи перебування під владою
Речі Посполитої. До вирішення питань функціонування міського середовища та
побутової культури населення військового поселення-міста Катеринодару звер-
нувся В.В. Бондарь. Редактор «Фронтир» В.В. Грибовський представляє читачу
соціально-культурні кліше поведінки у чоловічому просторі кримськотатарських
міст кінця XVIII — першої половини XIX ст., звертаючись до традиції татар
проводити дозвілля у бузнях (за українським аналогом — шинок), частуючи
каву та горілку.
Самарські історик П.С. Кабитов та З.М. Кобозєв у своєму нарисі пред-
ставляють специфіку поволзької внутрішньої «окраины» на прикладі міста
Самари другої половини XIX — початку XX ст., відзначаючи місто своєрідним
«культурним гніздом» регіону. Завершує дану рубрику дослідження О.А. При-
гаріна про сучасні форми торговельних практик у полі етнічному місті на
———————
* Андрій Блануца — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інс-
титут історії України НАН України, an_blan@mail.ru.
452
прикладі одеського ринку «7-й кілометр». Автор приходить висновку, що
«7-й кілометр» став «не лише важливою ланкою внутрішньої і зовнішньої
інфраструктури торгівлі країни, але й продовжив семіотичну традицію —
«Одеса — торговельне місто».
Цікаві маловідомі або й зовсім незнані нам міські сюжети представлені у
рубриці «Світло джерел», яку відкриває історико-картографічне дослідження
українсько-російського колективу авторів — О.В. Малова (Москва) та В.О. й
А.В. Векленків (Дніпропетровськ) про Богородицьку фортецю поселення дніп-
ровського Надпоріжжя — Самарь. Автори вперше вводять до наукового обігу
картографічні матеріали 1710–1730 рр. указаної фортеці, які зберігаються у
Російському державному архів давніх актів (Ф. 248. Сенат. Оп. 160). Повернення
до наукового обігу праці визначного, утім, на жаль, штучно замовчуваного довгі
десятиріччя тоталітарною системою, різнобічного вченого Віктора Петрова
«З фольклору правопорушників» взявся херсонський дослідник В.М. Андрєєв.
Передруковуючи видану ще 1926 р. працю В. Петрова, В.М. Андрєєв вводить
читача в етнографічну сторону діяльності вченого.
Наступні два матеріали представляють наочну складову міста, формуючи
таким чином рубрику «Погляд». Так, М. Мілов пропонує авторські фотосвіт-
лини із циклу «Старый город» (Дніпропетровськ 1984–1987 рр., ілюстративний
ряд якого підкреслено поезією А. Ратнера «Стены домов» (1964 р.).
Не менш оригінальною за змістом та формою рубрикою «Фронтир» є «Обрії
слова». Перший матеріал поєднав дослідження В.М. Корпусової про київське
оточення відомого живописця й поета Максиміліана Волошина (О.П. та
М.О. Новицькі, М.І. Вязьмітіна, Д.М. Щербаківський та ін.) з віршем самого
М. Волошина «Альбомы нынче стали редки…» та фотопідбіркою з приватного
архіву Н.В. Вязьмітіної. Другий матеріал представлений повістю Михайла
Тимощенка «Чечеловка», назва якої походить від однойменної назви одного із
приміських поселень Дніпропетровська. Події повісті розгортаються у буремні
30–40-ві роки XX ст., які доповнені циклом фото із сімейного альбому дніп-
ропетровського кінооператора Олександра Ковальчука.
Завершує тематичне наповнення видання рубрика «Майдан». Вона фор-
мується за рахунок рецензій на видання урбаністичної тематики (рецензія
В.В. Грибовського та В.С. Старостіна на книгу В.І. Лазебник «Неизвестная
Екатеринославщина. Научно-методическое издание. — Днепропетровск, 2012»),
оглядів («Архімандрит Леонтій (Лука Яценко-Зеленський). Подорожі на Запо-
різьку Січ у 1749–1750 і 1751 рр. / упорядники: В. Грибовський, В. Мільчев. —
К., 2012»), дискусійних матеріалів (В.М. Константінова «Про можливість зміни
дати заснування міста Запоріжжя»).
У другому випуску «Фронтири міста» як і в першому випуску альманаху,
відтворення специфіки міського регіону відбувається у тому числі і шляхом
реконструкції поштових листівок у рубриках «Погляд» та «Обрії слова».
Рубрику «Грунт» склали праці українських та російських вчених, а їх
хронологічна строкатість лише підтверджує концепцію фронтиру видання.
Є.В. Вдовченков висвітлює ранню історію одного із найбільш далекого пів-
нічно-східного форпосту античної цивілізації Танаїсу, як міста на ірано-
боспорському пограниччі. А.В. Блануца висвітлив роль українських прикор-
453
донних міст та замків у ранній Новий час та, зокрема, специфіку системи
управління ними. Соціальний аспект міського населення став темою дослід-
ження А.В. Фомінова. Автор досліджує співіснування черкасів та московських
людей у прикордонному місті Валуйки у першій половині XVII ст. Із хронології
цього ж століття не вийшло дослідження Л.І. Івоніна, котрий розглянув про-
блему боротьби за Дюнкерк. У ньому історик торкається також і питання участі
козаків-найманців у складі французьких військ під час облоги міста.
П.А. Аваков свою увагу сконцентрував на вивчені ранньої історії міста
Таганрог, його ролі у розвитку воєнно-морського потенціалу Російської імперії.
Рання історія міста Дніпропетровська (Катеринослава) стала об’єктом дослід-
ження М.Є. Кавуна. Історик, зокрема, розглядає ранню історії міста через
простір культурного пограниччя на основі мемуарних творів першої чверті
XIX ст. Тему урбанізації міст Катеринославщини як концепт модернізації
читачам пропонує І.О. Кочергін. Автор акцентує свою дослідницьку увагу на
ролі дворян у процесі управління містами губернії. Тему дозвілля російських
прикордонних міст у другій половині XIX — на початку XX ст. у своїй статті
підняла С.Ю. Малишева. Вельми провідною темою дозвілля міщан стала
«переміна місць» — сезонні виходи за межі міста: на дачу, заміський будинок
тощо. І.Н. Кодіна методами соціології намагається осягнути проблему існування
малих міст сучасної Росії.
Цікаві маловідомі або й зовсім незнані нам міські сюжети репрезентовані у
рубриці «Світло джерел». Її відкриває джерелознавче дослідження В.В. Гри-
бовського про долю турецьких полонених у російському Азові на початку
XVII ст. Автор подає три цікаві документи про слідчі справи над турецьким
полоненими: 1) щодо викриття турецького полоненого Аслана Мамєтєва в
незаконному отриманні тютюну; 2) чолобитна турецьких полонених до росій-
ського царя Петра І з проханням стягнути гроші з фундатора Іоанна Предтечева
монастиря Андрєя Іванова, який відмовився платити за в’язкий у них провіант;
3) протокол допиту фундатора Іоанна Предтечева монастиря Андрєя Іванова з
його запереченням купівлі провіанту в турецьких полонених. Б.А. Стратейчук
дає аналіз твору Павла Коппа (за прізвиськом — бійцівський півень) про
повсякденне життя у Нікополі на початку XX ст. Далі поміщено фрагмент із
твору П. Коппа «Записки бойцовского петуха».
Наступний матеріал представляє наочну складову міста, формуючи таким
чином рубрику «Погляд». Зокрема, у ній російський історик З.М. Кобозєва
пропонує читачам дізнатися про міщанську моду провінціальної Самари кінця
XIX ст., ілюструючи дослідження цікавими й унікальними фотосвітлинами.
Не менш оригінальною за змістом та формою рубрикою «Фронтир» є «Обрії
слова». Так, тут представлена розповідь Д. Чьорного «Тридцять третій» (росій-
ською мовою), супроводжений фотоматеріалом А. Шпака із циклу «Город на
другой стороне от Солнца». У другому матеріалі рубрики продовження повісті
«Чечеловка» М. Тимощенка, яка доповнена матеріалами періодики и фотома-
теріалами періоду, що описується із фронтових альбомів німецьких солдат та
офіцерів із приватної колекції Григорія Цапова.
Завершує тематичне наповнення видання рубрика «Майдан», сформована за
рахунок рецензій на видання урбаністичної тематики (рецензія В.С. Старостіна
454
на книгу Троценко А.В. Легенды города Святой Екатерины. — Тернополь: Крок,
2012. — 324 с.; рецензія І.А Кочергіна на дві книги К.В. Купченка про міське
самоуправління Смоленщини XVIII — початку XX ст.), оглядів (С.М. Білів-
ненко «Селяни і місто: феномен сприйняття урбанізаційних процесів у селян-
ській традиції. Матеріали історико-археографічних експедицій Північним При-
азов’ям / упорядник В.М. Константінова. — К., 2012. — 416 с.), інформації
(В.М. Константінова, І.І. Лиман «Науково-дослідний інститут історичної урба-
ністики»).
Другий випуск «Фронтир» робить ще один важливий крок у поширення та
актуалізацію системних досліджень урбаністики на міждисциплінарному рівні.
У третьому випуску «Фронтири міста» вже традиційним для альманаху
такого напряму стало особливе стилістичне та дизайнерське оформлення мате-
ріалів, що підпорядковані чіткій концептуальній лінії — погляд на міське
середовище через концепт фронтиру методами гуманітарних наук.
Як і попередні два випуски, структурування «Фронтир» здійснено за руб-
риками: «Грунт» (подано спроби наукового пояснення та певні результати
досліджень різних проявів міської соціалізації); «Світло джерел», що містить
археографічне опрацювання історичних документів чи коментоване переви-
дання наукових та художніх творів; «Погляд» фіксує засобами художніх фото-
світлин неоднорідність і динаміку міста; «Обрії слова» демонструють сучасні
літературно-художні тексти про місто; «Майдан» — місце для рецензій, дис-
кусій, оглядів, обговорення та інформації про нові видання та наукові заходи
урбаністичної тематики.
Рубрику «Грунт» відкриває стаття Л.В. Щербакова про геометричні аспекти
фронтиру в умовах міського простору міста Астрахані. Наочності дослідженню
надають додатки у формі фотографій, на яких зображено частини вулиць із
забудовами Астрахані. І.В. Чорноіваненко торкнулася такого аспекту урбаніза-
ційного процесу Півдня України, як заснування та розвиток приватного міста
Скадовськ, життя якому дав відомий у регіоні землевласник, дворянин поль-
ського походження С.Б. Скадовський. Специфіка міста полягала у його статусі
як порту, що переплітало інтереси власника та держави. Певне уявлення про
забудову міста дає подана до тексту карта-план Скадовська за 1904 р. В.С. Ста-
ростін об’єктом свого дослідження обрав місто Новомосковськ (Смарчик), яке у
XVIII ст. негласно вважалося столицею східного Запоріжжя. Автор, залучаючи
раніше невідомі джерела, детально розглядає історію заснування та розвитку
Новомосковська та його округи. Цінним додатком є кольорова «Карта земли,
принадлежащей городу новомосковску, снятой в 1848 году», із Російського
державного історичного архіву.
Просопографічний сюжет із міського життя Самари наскрізною лінією
проходить у дослідженні З.М. Кобозєвої. Власне значення та роль знаменного
для Самари купця Є.Н. Аннаєва Автор вписує у міський простір, акцентуючи
увагу на соціальні зв’язки та відносини самарців. Наступною йде стаття
Я.В. Пилипчука, у якій піднято проблему міст кипчацького степу, їх типоло-
гічного означення та можливі місця їхньої локалізації. Так, автор відзначає, що
міста східноєвропейських кипчаків були зафіксовані здебільшого на території
Донщини, у яких мешкало переважно осіле залежне населення, тоді як самі
455
кипчаки вдавалися до постійного кочування. В.М. Вікторін свою увагу звернув
до питання етноконфесійних спільнот у російських прикордонних містах Пів-
нічного Кавказу, Поволжжя та Приуралля у продовж XVIII–XX ст. Автор робить
висновок про гармонійне внутрішньоетнічне міжконфесійне співіснування різ-
них спільнот у зазначеному регіоні.
У рубриці «Світло джерел» В.К. Чумаченко характеризує внесок автора
гумористичних розповідей про козацьке життя М.М. Канівецького у літера-
турний процес Кубані кінця XIX — початку XX ст., після чого подається один із
таких творів (Н.Н. Канивецкій «Контрабандный чай» // Кубанский областные
ведомости. — 1898. — № 44, 45). Тут же вміщено першу реконструйовану
листівку на означену тему.
Оригінальний матеріал за замістом та лаконічністю репрезентовано у руб-
риці «Погляд». Це — розгорнуте фото фотохудожника П. Маменка Дніпро-
петровська 2010-х років, супроводжене текстовою заміткою «Начертание города
Екатеринославля», передрукованої із «Русский архив», 1865. — Изд. 2-е. — М.,
1866. — Стб. 721–744. Тут же реконструкція чергової листівки.
Традиційно у рубриці «Обрії слова» представлено наступну, заключну,
частину повісті М. Тимощенка «Чечеловка», доповнену матеріалами періодич-
ного друку, документами та фотоматеріалами із фронтових альбомів німецьких
солдат і офіцерів, а також реконструйованою листівкою-листом воєнного часу.
У цьому випуску «Фронтир» рубрику «Майдан» укомплектовано рецензіями
на три книги, одним оглядом та заміткою. Зокрема, І.О. Кочергін прорецензував
книгу І. Сердюка «Полкових городов обивателі: історико-демографічна харак-
теристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст.: моно-
графія. — Полтава: АСМІ, 2011. — 304 с.», а Ян Сурман — дві монографії
німецьких істориків про історію Бродів та прикордонні міста між Австрією та
Росією. З.М. Кобозєва висвітлила тематику Другої міжнародної наукової кон-
ференції «Стены и мосты — ІІ», а В.М. Вікторін подав замітки з X конгресу
етнографів та антропологів Росії, що проходив у Москві 2–5липня 2013 р.
Видається, що черговий випуск «Фронтири міста» дозволить дослідникам та
усім зацікавленим міською історією почерпнути нові оригінальні ідеї, матеріали
та інтерпретації про міста-фронтири упродовж широкої хронології та розмаїтої
тематики.
|