Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими

Статтю присвячено аналізові епістолярної спадщини відомого українського історика та етнографа ХХ ст. К.Г. Гуслистого. Висвітлюється його спілкування з російськими колегами, аналізуються проблеми української та російської етнографії, актуальні у той час....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Гончар, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:	Український історичний збірник
Теми:	Проблеми історії XIX–XXI ст.
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101471
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими / Г. Гончар // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 194-202. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-101471
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1014712016-06-04T03:02:37Z Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими Гончар, Г. Проблеми історії XIX–XXI ст. Статтю присвячено аналізові епістолярної спадщини відомого українського історика та етнографа ХХ ст. К.Г. Гуслистого. Висвітлюється його спілкування з російськими колегами, аналізуються проблеми української та російської етнографії, актуальні у той час. Статья посвящена анализу эпистолярного наследия известного украинского историка и этнографа ХХ в. К.Г. Гуслистого. Освещается его общения с российскими коллегами, анализируются проблемы украинской и русской этнографии, актуальные в то время. The article is dedicated the epistolary heritage of Ukrainian historian and ethnographer of 20-th century K.G. Guslistyi. The communication with Russian colleagues and analysis of topical problems of Ukrainian and Russian ethnology are noted herein. 2013 Article Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими / Г. Гончар // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 194-202. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101471 930:929Гуслистий(044) «194/197» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст.
spellingShingle	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст. Гончар, Г. Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими Український історичний збірник
description	Статтю присвячено аналізові епістолярної спадщини відомого українського історика та етнографа ХХ ст. К.Г. Гуслистого. Висвітлюється його спілкування з російськими колегами, аналізуються проблеми української та російської етнографії, актуальні у той час.
format	Article
author	Гончар, Г.
author_facet	Гончар, Г.
author_sort	Гончар, Г.
title	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими
title_short	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими
title_full	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими
title_fullStr	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими
title_full_unstemmed	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими
title_sort	історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. хх ст. крізь призму листування к.г. гуслистого з російськими вченими
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Проблеми історії XIX–XXI ст.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101471
citation_txt	Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими / Г. Гончар // Український історичний збірник — 2013. — Вип. 16. — С. 194-202. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT gončarg ístorikoetnologíčníproblemi4070hrrhhstkrízʹprizmulistuvannâkgguslistogozrosíjsʹkimivčenimi
first_indexed	2025-07-07T10:58:13Z
last_indexed	2025-07-07T10:58:13Z
_version_	1836985503289704448
fulltext	194 Український історичний збірник, Вип. 16, 2013 УДК 930:929Гуслистий(044) «194/197» Галина Гончар* ІСТОРИКО-ЕТНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 40–70-х рр. ХХ ст. КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛИСТУВАННЯ К.Г. ГУСЛИСТОГО З РОСІЙСЬКИМИ ВЧЕНИМИ Статтю присвячено аналізові епістолярної спадщини відомого україн- ського історика та етнографа ХХ ст. К.Г. Гуслистого. Висвітлюється його спілкування з російськими колегами, аналізуються проблеми української та російської етнографії, актуальні у той час. Ключові слова: К.Г. Гуслистий, епістолярна спадщина, листи, корес- пондент, етнологія,етнографія. Досі епістолологія, або епістолографія, як наука з комплексу спеціальних історичних дисциплін перебуває на стадії визначення єдиних критеріїв кла- сифікації та аналізу джерел. Однак у сучасній історіографії вже ні в кого не виникає питання про роль і місце дослідження епістолярної спадщини як одного з головних джерел для створення інтелектуальної біографії вчених, формування правильного розуміння їх соціокультурного середовища, історичної дійсності, в яких жив і працював вчений. Тому листи є цінним історичним джерелом, яке вимагає від дослідника критичного аналізу, глибинного розуміння епохи та відчуття психоемоційного стану автора1. ——————— * Галина Гончар — аспірантка кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 1 Гончар О.Т. Проблеми історії та культури України в епістолярній спадщині М.І. Костомарова: Дис. ... канд. іст. наук № 07.00.06 / О.Т. Гончар. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2008. — 237 с.; Ляхоцький В. Епістолярія як джерело біогра- фічних досліджень життя та діяльності діячів української культури // Український біо- графічний словник: історія та проект створення. — К., 1997. — С. 123; Батуріна С. Епістолярна спадщина Федора Павловича Шевченка // Спеціальні історичні дисципліни. — 2010 — № 16. — C. 134—140; Забіяка І.М. Епістолярна спадщина В.П. Горленка як історико-культурологічне джерело: Дис. канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН України. — К., 1998. — 193 с.; Старовойтенко І.М. Епістолярна спадщина Євгена Чикаленка // Український історичний журнал. — 2007. — № 1. — C. 104–117; Юсова Н. Письма В. Мавродина к К. Гуслистому как источник по изучению интеллектуальной биографии и социокультурной среды 1930-х — первой половины 1960-х гг. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць: У 2-х частинах / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. — К.: НАН України, Інститут історії України. — 2006. — Число 13. — Частина 1. — С. 214–251. 195 До сьогодні листування відомого історика і етнолога Костя Григоровича Гуслистого (1902–1973) досліджувалося доволі ситуативно. Різних його аспектів торкалися у своїх студіях О.А. Удод та Н.М. Юсова. О.А. Удод використовує епістолярну спадщину К.Г. Гуслистого як додаткове джерело у висвітленні поглядів вченого на історичні події у межах своєї кандидатської дисертації «К.Г. Гуслистий — історик України» та монографії2. Н.М. Юсова досліджувала зародження і становлення концепції «давньоруської народності» в радянській історичній науці3, тому до наукового обігу залучала листи, де б містилася інформація з цього приводу. Так вона здійснила «спробу реконструкції» нау- кових та особистих контактів між В.В. Мавродіним та К.Г. Гуслистим на основі двох листів, які зберігаються в особистому фонді останнього (він знаходиться у Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі — ІА НБУВ — Г.Г.)). Київська дослідниця з’ясувала, що К.Г. Гуслистий займався проблематикою етногенезу з 1944 р., спілкувався з цього приводу з своїм ленінградським колегою і не залишив етногенетичних досліджень та навіть розвинув їх, перейшовши у 1954 р. на роботу до Інституту мистецтво- знавства, фольклору та етнографії (далі — ІМФЕ — Г.Г.) АН УРСР. Н.М. Юсова також наводить фрагмент листа А.І. Козаченка — вихідця з України, історика, етнографа, краєзнавця, який жив в Москві, до К.Г. Гуслистого, пов’язаний с попередніми листами однією темою. Окрім того, Н.М. Юсова вказую на потребу подальшого вивчення епістолярної спадщини для адекватної і некон’юктурної оцінки особистості К.Г. Гуслистого4. Однак дослідження вищезгаданими науковцями епістолярної спадщини К.Г. Гуслистого не є вичерпними стосовно заданої нами проблематики, якій була присвячена вагома частина наукових та організаційних потенцій вченого. В зв’язку з цим листування вченого буде проаналізована на основі методики, запропонованої І.Н. Войцехівською, М.Ф. Дмитрієнко, В.П. Ляхоцьким5. Листи Серафима Володимировича Юшкова (1888–1952) до Костя Григо- ровича Гуслистого за часом створення є одними з найдавніших у фонді ос- таннього — кінця 40-х рр. ХХ ст. Дослідники певний період часу працювали разом в Інституті історії АН УРСР, займалися спільною проблематикою — ——————— 2 Удод О.А. К.Г. Гуслистий — історик України: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.09 / Удод Олександр Андрійович; Дніпропетровський ун-т. — Дніпропетровськ, 1994. — 291 с.; Його ж. Кость Гуслистий — історик України. — К.: Генеза, 1998. — 176 с. 3 Юсова Н. «Давньоруська народність»: зародження і становлення концепції в ра- дянській історичній науці (1930-ті — перша половина 1940-х рр.). — К.: Стилос, 2006. — 620 с. 4 Її ж. Письма В. Мавродина к К. Гуслистому… // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць: У 2-х частинах / Відп. ред. М.Ф. Дмитрі- єнко. — К.: НАН України, Інститут історії України. — 2006. — Число 13. — Частина 1. — С. 214–251. 5 Войцехівська І.Н., Ляхоцький В.П. Епістолологія. Короткий історичний нарис. — К., 1998. — 52 с.; Войцехівська І., Дмитрієнко М. Епістолологія // Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Либідь, 2008. — С. 228–237. 196 історією Київської Русі і підтримували тісні зв’язки, навіть, незважаючи на переїзд С.В. Юшкова до Москви у 1944 р. (хоча формально він залишався працівником Інституту історії до 1950 р.), звідки і була надіслана корес- понденція до Києва6. Здебільшого листування відображає питання пов’язані з виданням С.В. Юшковим «Правди Руської», підготовку якого він вважав спра- вою всього свого життя. Так, у першому листі, датованому 5 червня 1949 р., науковець просить К.Г. Гуслистого дати свої рекомендації стосовно розміщення списків варіантів, які С.В. Юшков вносив при аналізі окремих редакцій і видів Руської Правди. Вони займали багато місця і могли заважати читачеві слід- кувати за основною думкою автора, тому він не міг визначитися з їх роз- міщенням (в кінці книги чи в якості приміток в самому тексті)7. У другому листі від 25 вересня 1949 р. С.В. Юшков повідомляє К.Г. Гуслистого про те, що надсилає йому радикально перероблений текст дослідження Руської Правди і офіційний відгук Інституту історії АН СРСР нього. У цьому, а також у на- ступному листі від 3 жовтня 1949 р. він також просив свого колегу внести в текст правки стосовно поглядів Михайла Сергійовича Грушевського щодо Руської Правди, оскільки в Москві він не знайшов матеріалів, які б прояснили цю проблему. Принагідно зазначимо, що С.В. Юшков ще у 20-х рр. ХХ ст. контактував з самим М.С. Грушевським з приводу академічного видання Руської Правди8, тому з’ясувати його справжні погляди на пам’ятку давньоруського права було для вченого доволі принциповим питанням. Дотримуючись принципу історизму, тут буде доцільно відхилитися від основної лінії дослідження, щоб висвітлити політико-ідеологічне тло періоду, в який створювалася розглянута нами кореспонденція. Відомо, що сама постать М.С. Грушевського та його науковий доробок ще у 30-х рр. ХХ ст. були затав- ровані радянською владою як буржуазно-націоналістичні. Створену вченим схему української історії всіляко критикували, а його послідовників цькували і вимагали створювати свої дослідження в межах партійних директив. У 1947 р. ім’я К.Г. Гуслистого фігурувало у справі, пов’язаній з постановою ЦК КП(б)У від 29 серпня 1947 р. «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», де науковцю як члену редколегії та співавтору кількох праць з історії України поряд з іншими співробітниками Інституту закидалися звинувачення про «запозичення у буржуазно-націоналіс- тичних істориків Грушевського, Антоновича та ін.»9. У подальших працях ——————— 6 Інститут архівознавства Національної бібліотеки ім. І.В. Вернадського (далі — ІА НБУВ), ф. 221, оп. 1, спр. 81, арк. 33; Кондратенко О. До біографії та наукової діяль- ності члена-кореспондента Серафима Юшкова // Історіографічні дослідження в Україні. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2012. — № 22. — С. 713–731; Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські зв’язки в радянській історичній науці. — К.: Критика, 2008. — С. 163. 7 ІА НБУВ, ф. 32. Гуслистий К.Г., оп. 3, спр. 112, арк. 1–3 зв. 8 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 112, арк. 5 зв.; Блащук С. Робота над виданням Руської Правди в період становлення радянської науки // Проблеми історії України: факти, суд- ження, пошуки. — 2005. — № 14. — С. 370. 9 Калакура Я.С. Українська історіографія. Курс лекцій. — К.: Генеза, 2012. — С. 298, 317–318, 326–327; Завалко Н.В. Академічна історична наука за часів керування 197 К.Г. Гуслистого про етнічний розвиток українського народу можна зустріти критику поглядів М.С. Грушевського, особливо широко у його невиданій моно- графії «Історичний розвиток українського народу», що вказує на глибоку обізнаність автора з історичними студіями науковця10. Однак її наявність може сприймається сучасниками лише як обов’язкова умова цензорів для виходу його праць у світ і не заважає Я.С. Калакурі вважати науковця прихильником історичної концепції М.С. Грушевського. Ще одним незаперечним фактом на доказ цього твердження може слугувати те, що К.Г. Гуслистий був учнем Д.І. Багалія, який теж визнавав історичну схему вченого11. Також київський вчений був одним з перших в Україні, хто в період десталінізації пропонував «переосмислити спадщину «буржуазних» істориків»12. З огляду на все це, прохання С.В. Юшкова видається цілком зрозумілим, окрім того він та К.Г. Гуслистий насправді були чи не єдиними спеціалістами АН УРСР з історії Київської Русі, тема досліджень якої вважалася проб- лемною13. Наступний епістолярій С.В. Юшкова до К.Г. Гуслистого проливає світло й на нездійснені наукові плани видання його студії про Руську Правду спершу українською мовою14. Ця праця була надрукована російською мовою в Москві у 1950 р15. Зміст листування вчених дає підстави стверджувати, що вони були не тільки колегами, а й товаришами. С.В. Юшков сприймав К.Г. Гуслистого як авторитетного вченого, ділився з ним своїми планами на майбутнє, висловлював свої переживання. З 1954 р. починається новий період життя К.Г. Гуслистого, який в ос- новному був пов’язаний з «широким розгортанням його наукової діяльності в галузі етнографічних досліджень, організаторською роботою… підготовкою наукових кадрів у цій сфері»16. В ІМФЕ АН УРСР вчений працював на посаді заступника директора (1954–1970) та завідуючого відділом етнографії (1954– ——————— Інститутом історії України АН УРСР О.К. Касименка // Вісник Черкаського універ- ситету. — Вип. 212. Серія Історичні науки. — 2011. — С. 21. 10 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 1, спр. 96, арк. 14–16; Гуслистий К.Г. До питання про утво- рення української нації. — К., 1967. — С. 5. 11 Калакура Я.С. Українська історіографія… — С. 367; Юсова Н. «Давньоруська народність»… — С. 88; Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ — 30-і роки ХХ століття). — К.−Дрогобич: Вимір, 2008. — С. 311–315; Єкельчик С. Імперія пам’яті … — С. 133. 12 Єкельчик С. Імперія пам’яті … — С. 263–264. 13 Там само. — С. 163–164. 14 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 112, арк. 10 зв. 15 Блащук С.М. «Правда Руська» у радянській історіографії (1920-ті — перша половина 1960-х рр.): автореф. Дис. ... канд. іст. наук: 07.00.06 / Світлана Миколаївна. — Київ: Б.в., 2010. — С. 14. 16 Удод О.А. К.Г. Гуслистий — історик України: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.09 / Удод Олександр Андрійович; Дніпропетровський ун-т. — Дніпропетровськ, 1994. — 291 с.; Його ж. Кость Гуслистий — історик України. — К.: Генеза, 1998. — С. 49. 198 1973)17, сповна віддаючи всі свої сили розвитку української науки. Розглянутий тут епістолярій, в основному буде пов’язаний з науково-організаційними питан- нями, які вирішував Кость Григорович Гуслистий, працюючи в ІМФЕ АН УРСР. Одним з найактивніших дописувачів вченого був Опанас Семенович Беж- кович (1892–1977) — відомий російський етнограф та музеєзнавець. Народився він на Кубані, за національністю вважав себе українцем, соціальним поход- женням − козаком, тому не дивно, що майже все життя присвятив вивченню етнографії українців і білорусів18, тривалий час працював співробітником Дер- жавного музею етнографії народів СРСР, де очолював відділ України і Білорусії19. В фондах ІА НБУВ збереглося 15 листів, адресованих ленінград- ським колегою К.Г. Гуслистому. Вони охоплюють період з 1956 р. по 1970 р. В листах О.С. Бежкович неодноразово цікавився долею історико-етнографічної монографії «Українці», роботу над якою очолював К.Г. Гуслистий20. Він над- силав рецензію на монографію і висловлює бажання мати видання у своїй бібліотеці21. Принагідно нагадаємо, що друкарський макет І тому монографії було опубліковано у 1959 р. кількістю 500 примірників, але невдовзі «за бур- жуазно-націоналістичне трактування історії України книга була заборонена і макет потрапив “під ніж”…»22. Співпраця двох науковців на цьому не завершилась, бо О.С. Бежкович був рецензентом розділу про народну землеробську техніку «Регіонального істо- рико-етнографічного атласу України, Білорусії та Молдавії». Карти атласу мали проілюструвати характерні елементи матеріальної і духовної культури трьох народів, а один з перших його томів був присвячений темі народної земле- робської техніки, якій О.С. Бежкович присвятив найбільше своїх наукових студій, серед яких «Альбом земледельческих орудий народов России — СССР (XVIII — начало XX вв.)» та монографія «Техника украинского земледелия ХVІІІ — начало ХХ вв.», яка проходила рецензування в ІМФЕ АН УРСР та мала ——————— 17 Там само. — С. 50; Гончар Г.В. Роль К.Г. Гуслистого у підготовці історико- етнографічної монографії «Українці» // Український історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 118. 18 Бежкович А.С. Настенная роспись украинской хаты. — Советская этнография. — 1954. — № 2. — С. 121–128; Його ж. Український народний настінний розпис // Нар. творчість та етнографія. — 1957. — № 4. — С. 121–128. 19 Решетов А.М. А.С. Бежкович — этнограф и музеевед // Лавровский сборник: Материалы Среднеазиатско-Кавказских исследований: этнология, история, археология, культурология, 2006–2007: научное издание. — СПб., 2007. — С. 271–272. 20 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 16 зв., 21 зв.; Гончар Г.В. Роль К.Г. Гус- листого… // Український історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 118. 21 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 16 зв., 21 зв. 22 Гончар Г.В. Роль К.Г. Гуслистого… // Український історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 125–126; Калакура Я.С. Українська історіографія... — С. 368; Юсова Н. Письма В. Мавродина к К. Гуслистому... // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць: У 2-х частинах / Відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко. — К.: НАН України, Інститут історії України. — 2006. — Число 13. — Частина 1. — С. 221. 199 бути видана в Україні23. Групу, яка працювала над створенням цього тому, очолював В.Ф. Горленко, а О.С. Бежкович мав певні зауваження до нього в зв’язку з створенням єдиної термінології для атласу. Окрім того, він звертав увагу авторів на відсутність інформації про драпач (знаряддя праці для роз- пушування землі) як у цьому атласі, так і в атласі «Русские». На аркуші листа К.Г. Гуслистий зробив помітку, де вказав сторінку і номер карти в проспекті атласу, на якій йшлося про це знаряддя праці24. Також вчений з Ленінграда хотів видати ряд статей з теми українського землеробства у журналі «Народна творчість і етнографія» і просив сприяння київського колеги в цьому, адже К.Г. Гуслистий був одним з його редакторів25. Логічно, що за такої плідної співпраці, вчені обговорювали можливість спільних експедицій етнографів на Полісся26. Однак, кореспонденція висвітлює не тільки питання співпраці двох нау- ковців в межах масштабних наукових проектів, керівництво над якими здійс- нював Кость Гуслистий, а й проливає світло на інші проблеми радянської етнографії. Так, в одному з епістоляріїв Опанас Бежкович описує ситуацію, яка склалася у 1960 р. навколо виставки «Сучасне українське мистецтво» у Дер- жавному музеї етнографії народів СРСР. Він став автором її тематико-експо- зиційного плану, але не зміг продовжувати роботу, бо захворів, а коли по- вернувся з лікарняного, з’ясував, що підготовка до відкриття експозиції була проведена вкрай неякісно з допущенням, за його особистим підрахунком, 89 помилок. Ситуація настільки обурила вченого, що він вирішив написати рецензію і радився з К.Г. Гуслистим де її краще видати — в журналах «Народна творчість та етнографія» чи «Советская этнография»27. Окрім обговорення суто наукових питань, листи висвітлюють теплі това- риські стосунки вчених. Так, колега з Росії неодноразово розповідає про стан свого здоров’я, ділиться переживаннями з приводу своїх невиданих праць про український настінний розпис та землеробську техніку, зичить київському това- ришу здоров’я28. ——————— 23 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 1, арк. 1; спр. 12, арк. 25 зв.; Гончар Г.В. Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білорусії та Молдавії: історія створення // Етніч- на історія народів Європи. — 2013. — № 39. — С. 72; Решетов А.М. А.С. Бежкович — этнограф и музеевед // Лавровский сборник: Материалы Среднеазиатско-Кавказских исследований: этнология, история, археология, культурология, 2006–2007: научное изда- ние. — СПб., 2007. — С. 274. 24 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 25 зв., 32; Региональный историко-этно- графический атлас Украины, Белоруссии и Молдавии: Проспект / Гуслистый К.Г., Наулко В.И. и др. — К.: Наукова думка, 1969. — С. 10. 25 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 10–12 зв., 27, 32 зв. 26 Там само, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 13. 27 Там само, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 16 зв., 18; Бежкович А.С. Выставка «Совре- менное украинское искусство» в Государственном музее этнографии // Советская этно- графия. — 1960. — № 2. — С. 174–175. 28 Там само, ф. 32, оп. 3, спр. 12, арк. 5, 14 зв.−16, 18, 21, 28, 31. 200 Спілкуванням з О.С. Бежковичем співпраця К.Г. Гуслистого з російськими науковими колами не обмежилася. Так, він листувався з відомим російським антропологом Георгієм Францевичем Дебецем (1905–1969) з приводу проблеми відсутності кваліфікованих спеціалістів цієї галузі в ІМФЕ АН УРСР, яка гостро постала під час роботи над монографією «Українці»29. В.І. Наулко так пише про ставлення обох науковців до цієї справи: «Пам’ятаю розмову Г. Дебеца з К. Гуслистим, в якій йшлося про «необхідність продовження в Україні справи Федора Вовка»»30. Г.Ф. Дебец всіляко сприяв К.Г. Гуслистому у розвитку укра- їнської антропології, а саме він радився з ним щодо кандидатури на вступ до аспірантури Інституту етнографії ім. М.М. Миклухо-Маклая (далі — ІЕ — Г.Г.) АН СРСР за спеціальністю «Антропологія» для ІМФЕ АН УРСР у 1955 р., брав участь у антропологічній нараді 1956 р. та першій тривалій українській антро- пологічній експедиції, критикував брак антропологічних даних у монографії «Українці» в порівнянні з етнографічними і лінгвістичними. Загалом збереглося три листи, які Георгій Дебец адресував Костю Гуслистому в період з 1955 по 1959 рр.31 Доречно було б, також згадати, що саме К.Г. Гуслистий сприяв проведенню вищезгаданої наради у Києві та створенню групи антропологів при відділі етнографії, підтримав кандидатуру В.Д. Дяченка на вступ до аспірантури, залу- чив його до роботи над історико-етнографічною монографією. Разом вони неод- норазово намагалися протистояти лещатам тоталітаризму, які затискав відділ науки і культури ЦК КПУ32. Доволі короткими, але не менш інформативними, є два листи від спів- робітниці ІЕ АН СРСР Віри Костянтинівни Соколової (1908−1988), яка надси- лала науковцю проект плану статті «Русские» для І тому «Народы Европейской части СССР» серії «Народы мира», просила його подивитися і внести свої корективи. В.К. Соколова була членом редакційної колегії цього видання, К.Г. Гуслистий також до неї входив і був автором одного з розділів «Украинцы. Очерки этнической истории украинцев». Ще московська колега просила К.Г. Гуслистого організувати короткостроковий виїзд на Донбас для етнографа з Чехословаччини Скальникової, яка досліджувала побут і фольклор робітників33. ——————— 29 Там само, ф. 32, оп. 3, спр. 30, арк. 1, 3; Гончар Г.В. Роль К.Г. Гуслистого… // Український історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 119, 121. 30 Наулко В. Слово про друга // Університет. — 2010. — № 1. — С. 73. 31 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 30, арк. 3–3 зв.; Гончар Г.В. Роль К.Г. Гуслистого… // Український історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 119. 32 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 30, арк. 1–4; спр. 34, арк. 1; Гончар Г.В. Роль К.Г. Гуслистого у підготовці історико-етнографічної монографії «Українці» // Україн- ський історичний збірник. — 2010. — Вип. 13. — С. 119; Сегеда С. Василь Дяченко в історії української антропології // Університет. — 2010. — № 1. — С. 80–83. 33 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 90, арк. 1–4; Гуслистый К.Г. Украинцы. Очерки этнической истории украинцев // Народы Европейской части СССР. / Под ред. В.А. Александрова, К.Г. Гуслистого, А.И. Залесского, В.К. Соколовой, К.В. Чистова. — Т. 1. — М.: Наука, 1964. — С. 572. 201 В період з 1961 по 1963 рр. Кость Григорович Гуслистий отримав два листи з Москви від Кирила Васильовича Чистова (1919–2007), завідувача сектору слов’янської етнографії ІЕ АН СРСР. Основною темою листування було обго- ворення монографій «Русские» і «Українці». В першому епістолярії К.В. Чистов повідомляє, що обговорення «Українців» в його інституті відбудеться в середині жовтня 1961 р. і просить здати весь ілюстративний матеріал та бібліографію. В другому — просить К.Г. Гуслистого приїхати до Мінська, де у 1963 р. проходила одна з чергових етнографічних сесій, під час якої К.В. Чистов пла- нував «… поделиться всякими соображениями — и общими и конкретными» з приводу монографій. Листування вчених засвідчує тривалу і копітку роботу над монографіями, виключну роль у підготовці яких вони зіграли34. Досліджуючи кореспонденцію К.Г. Гуслистого згідно проблемно-хроноло- гічного методу, доречним було б визначити два її основних періоди — до і після 1954 р., часу, коли науковець перейшов на роботу з Інституту історії до ІМФЕ АН УРСР, де очолив відділ етнографії. З цього періоду наріжним каменем його діяльності став розвиток української етнології. Активними дописувачами вче- ного були колеги з Росії, в тісному листуванні з якими проходить все наукове життя К.Г. Гуслистого. Проаналізовані сюжети здебільшого відображають акту- альні проблеми української і російської етнографії — створення узагальнюючих історико-етнографічних монографій та атласів, проведення спільних експедицій, видання спеціалізованої літератури, залучення до спільної роботи спеціалістів суміжних дисциплін та ін. Однак є листи, присвячені суто історичним про- блемам, адресовані К.Г. Гуслистому від С.В. Юшкова. Весь комплекс розгля- нутого епістолярію засвідчує бажання вченого залучати до розвитку української етнології колег з братньої республіки, його авторитет серед представників обох дисциплін та високу компетентність у багатьох наукових та організаційних питаннях. ИСТОРИКО-ЭТНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ 40–70-х гг. ХХ в. СКВОЗЬ ПРИЗМУ ПЕРЕПИСКИ К.Г. ГУСЛИСТОГО С РОССИЙСКИМИ УЧЕНИМИ Галина Гончар (студентка 2 курса магистратуры исторического факультета Киевского национального университета имени Т. Шевченко, eterios@mail.ru) Статья посвящена анализу эпистолярного наследия известного украин- ского историка и этнографа ХХ в. К.Г. Гуслистого. Освещается его общения с российскими коллегами, анализируются проблемы украинской и русской этно- графии, актуальные в то время. Ключевые слова: К.Г. Гуслистый, эпистолярное наследие, письма, коррес- пондент, этнология, этнография. ——————— 34 ІА НБУВ, ф. 32, оп. 3, спр. 105, арк. 1−2. 202 HISTORICAL AND ETHNOLOGICAL PROBLEMS 40–70 YEARS OF THE 20TH CENTURY THROUGH THE LENS OF CORRESPONDENCE K.G. GUSLISTYI WITH RUSSIAN SCIENTISTS Gonchar Galina (the student of the 2nd year of magistracy of History faculty at National Taras Shevchenko University of Kyiv, eterios@mail.ru) The article is dedicated the epistolary heritage of Ukrainian historian and ethnographer of 20-th century K.G. Guslistyi. The communication with Russian colleagues and analysis of topical problems of Ukrainian and Russian ethnology are noted herein. Keywords: K.G. Huslystyі, the epistolary heritage, letters, correspondence, ethnology, ethnography.

Історико-етнологічні проблеми 40–70-х рр. ХХ ст. крізь призму листування К.Г. Гуслистого з російськими вченими

Репозитарії

Схожі ресурси