Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування
Статтю присвячено становленню, організації та особливостям функціонуванням в’язниці в м. Луцьку між двома світовими війнами. Луцька в’язниця, як складова польської правоохоронної системи, була створена в травні 1919 р. Вона служила для попереднього (превентивного) арешту та відбування покарання в...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний збірник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101976 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування / О. Разиграєв // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 185-193. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-101976 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1019762016-06-10T03:03:29Z Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування Разиграєв, О. Проблеми історії XIX–XXI ст. Статтю присвячено становленню, організації та особливостям функціонуванням в’язниці в м. Луцьку між двома світовими війнами. Луцька в’язниця, як складова польської правоохоронної системи, була створена в травні 1919 р. Вона служила для попереднього (превентивного) арешту та відбування покарання відповідно до рішення суду. Наприкінці 1921 р., окрім керівника, Луцька в’язниця налічувала 40 осіб персоналу. Згідно розпорядження президента Польщі щодо організації в’язниць від 7 березня 1928 р. та відповідного розпорядження міністра юстиції від 22 червня того ж року, Луцька тюрма належала до І класу з можливістю утримування понад 450 в’язнів. Нерідко пенітенціарний заклад був переповнений в’язнями. Окрім кримінальних злочинців, у в’язниці відбували покарання особи засуджені за діяльність на користь українського націоналістичного та комуністичного рухів. Статья посвящена становлению, организации и особенностям функционирования тюрьмы в г. Луцке между двумя мировыми войнами. Луцкая тюрьма, как составляющая часть польской правоохранительной системы, была создана в мае 1919 г. Она служила для предварительного (превентивного) ареста и отбывания наказания в соответствии с решением суда. В конце 1921 г. кроме руководителя, Луцкая тюрьма насчитывала 40 человек персонала. Согласно распоряжению президента Польши по организации тюрем от 7 марта 1928 г. и соответствующего распоряжения министра юстиции от 22 июня того же года, Луцкая тюрьма принадлежала к І-му классу с возможностью содержания более 450 заключенных. Нередко пенитенциарное заведение было переполнено заключенными. Кроме уголовников, в тюрьме отбывали наказание лица осужденные за деятельность в пользу украинского националистического и коммунистического движений. The article is devoted to the establishment, organization and functioning of the prison in Lutsk between the two world wars. Lutsk prison, as an integral part of the Polish judicial system, was founded in May 1919. It was used for the preliminary (preemptive) arrest and serving a sentence in accordance with the decision of the court. In late 1921 p. except for the head, Lutsk prison consisted of 40 staff members. According to the order of the President of Poland on the organization of prisons from March 7, 1928 and the corresponding order of the Minister of Justice of 22 June of the same year, Lutsk prison belonged to the I-th class with the ability to contain more than 450 prisoners. Often this penal institution was overcrowded. Besides criminals in prison served their sentences people convicted for activities in favor of Ukrainian nationalist and communist movements. 2014 Article Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування / О. Разиграєв // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 185-193. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101976 94(477+483)»1919/1939» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| spellingShingle |
Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст. Разиграєв, О. Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування Український історичний збірник |
| description |
Статтю присвячено становленню, організації та особливостям функціонуванням в’язниці в м. Луцьку між двома світовими війнами. Луцька
в’язниця, як складова польської правоохоронної системи, була створена в травні
1919 р. Вона служила для попереднього (превентивного) арешту та відбування
покарання відповідно до рішення суду. Наприкінці 1921 р., окрім керівника,
Луцька в’язниця налічувала 40 осіб персоналу. Згідно розпорядження президента
Польщі щодо організації в’язниць від 7 березня 1928 р. та відповідного розпорядження міністра юстиції від 22 червня того ж року, Луцька тюрма належала до І класу з можливістю утримування понад 450 в’язнів. Нерідко
пенітенціарний заклад був переповнений в’язнями. Окрім кримінальних злочинців, у в’язниці відбували покарання особи засуджені за діяльність на користь українського націоналістичного та комуністичного рухів. |
| format |
Article |
| author |
Разиграєв, О. |
| author_facet |
Разиграєв, О. |
| author_sort |
Разиграєв, О. |
| title |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| title_short |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| title_full |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| title_fullStr |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| title_full_unstemmed |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| title_sort |
луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Проблеми історії XIX–XXI ст. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101976 |
| citation_txt |
Луцька в’язниця між двома світовими війнами: становлення, організація, особливості функціонування / О. Разиграєв // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 185-193. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT razigraêvo lucʹkavâznicâmíždvomasvítovimivíjnamistanovlennâorganízacíâosoblivostífunkcíonuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-07T11:39:56Z |
| last_indexed |
2025-07-07T11:39:56Z |
| _version_ |
1836988127853412352 |
| fulltext |
185
Український історичний збірник, Вип. 17, 2014
УДК 94(477+483)»1919/1939»
Олег Разиграєв*
ЛУЦЬКА В’ЯЗНИЦЯ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ:
СТАНОВЛЕННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ
Статтю присвячено становленню, організації та особливостям функ-
ціонуванням в’язниці в м. Луцьку між двома світовими війнами. Луцька
в’язниця, як складова польської правоохоронної системи, була створена в травні
1919 р. Вона служила для попереднього (превентивного) арешту та відбування
покарання відповідно до рішення суду. Наприкінці 1921 р., окрім керівника,
Луцька в’язниця налічувала 40 осіб персоналу. Згідно розпорядження президента
Польщі щодо організації в’язниць від 7 березня 1928 р. та відповідного роз-
порядження міністра юстиції від 22 червня того ж року, Луцька тюрма
належала до І класу з можливістю утримування понад 450 в’язнів. Нерідко
пенітенціарний заклад був переповнений в’язнями. Окрім кримінальних злочин-
ців, у в’язниці відбували покарання особи засуджені за діяльність на користь
українського націоналістичного та комуністичного рухів.
Ключові слова: становлення, організація, функціонування, в’язниця, злочи-
нець, охоронець, Луцьк.
Упродовж міжвоєнного періоду Луцьк перебував у складі Другої Речі
Посполитої та слугував центром Волинського воєводства, утвореного в 1921 р.1
Складову частину державних структур міжвоєнного Луцька становили польські
правоохоронні органи, до яких належали, зокрема, й заклади пенітенціарної
системи2.
Вивчення організації та діяльності Луцької в’язниці періоду Другої Речі
Посполитої є актуальним питанням сучасної історичної науки, адже дозволяє
дослідити становлення та розвиток пенітенціарної системи на регіональному
рівні, а також з’ясувати ряд маловідомих аспектів внутрішньої політики поль-
ської держави на її східних теренах.
————————
* Разиграєв Олег — кандидат історичних наук, доктор гуманістичних наук в галузі
новітньої історії (PhD in the Humanities), доцент кафедри всесвітньої історії Східно-
європейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк).
1 Ustawa z 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach,
przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i
rozejmie podpisanej w Rydze 12 października 1920 r. // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej
Polskiej (dalej — DzU RP). — 1921. — № 16. — Poz. 93. — S. 216–217.
2 Разиграєв О.В. Правоохоронні органи у м. Луцьку в 1919–1939 рр. // Науковий
вісник СНУ ім. Лесі Українки. Серія «Історичні науки». — 2013. — № 12 (261). — С. 37–
43.
186
Метою зазначеної розвідки є дослідження становлення, організації та особ-
ливостей функціонування в’язниці в м. Луцьку в 1919–1939 рр.
Луцька в’язниця, як елемент польської правоохоронної системи, була ство-
рена одночасно з судовими органами в травні 1919 р. Вона розташовувалась на
вулиці Бригідок, 6 (сучасна вулиця Кафедральна). Будівля в’язниці має давню
історію: спочатку вона слугувала резиденцією луцького старости та литовського
канцлера А. Радзивілла, упродовж 1624–1845 рр. тут розмістився монастир
Св. Бригіти, який російська імперська влада наприкінці ХІХ століття пере-
творила в окружну в’язницю3.
У перший рік функціонування пенітенціарного закладу в умовах польської
адміністрації спостерігалася його адаптація до нових реалій. Так, наприклад, до
другої половини червня 1919 р. реєстраційні книги арештованих укладалися
російською мовою. Лише згодом діловодство вдалося перевести на польську
мову4. В 1920 р., в результаті контрнаступу більшовиків, персонал Луцької
в’язниці, як і однойменного окружного суду, був евакуйований до м. Пьотркова,
але вже восени того ж року відновив свою роботу. Слід зазначити, що не всі
службовці в’язниці залишили м. Луцьк. Так, наприклад, молодший охоронець
З. Нольде, прийнятий на службу в серпні 1919 р., не виїхав в евакуацію з
приводу опіки над хворою матір’ю похилого віку. Однак, після відновлення
польської влади в Луцьку він був повторно прийнятий на службу до в’язниці
9 листопада 1920 р.5.
Міжвоєнна луцька в’язниця служила для попереднього (превентивного)
арешту та відбування покарання відповідно до рішення суду. Упродовж 1919–
1921 рр. вона перебувала в підпорядкуванні Люблінської окружної дирекції
тюрем. Нагляд за її функціонуванням здійснювало Луцьке повітове староство
(до 1921 р.) та прокуратура Луцького окружного суду.
Приміщення Луцької в’язниці мало три поверхи, крім того тюремний комп-
лекс включав лазню, пральню, стайню та кузню. У будівлі в’язниці розташо-
вувалось помешкання її начальника, інспектора, двох старших охоронців та
казарми для 20 неодружених охоронців. При в’язниці функціонувала школа,
бібліотека та каплиця для реалізації релігійних потреб ув’язнених.
1 жовтня 1920 р. начальником Луцької в’язниці було призначено
Л. Вондру6. Після нього, в різний час міжвоєнну Луцьку тюрму почергово
очолювали: Ж. Стемпковський, А. Генелі, А. Сурмінський, Е. Новаковський та
В. Овчарек. Станом на лютий 1921 р. персонал в’язниці налічував 31 особу7.
Загалом в 1921 р. спостерігалася тенденція до збільшення особового складу
Луцької тюрми. Якщо на початку серпня того ж року особовий штат, окрім
————————
3 Куделя М. Під мурами Луцької тюрми (спогади колишнього в’язня) [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://exlibris.org.ua/text/kudela.html; Троневич П.О., Хілько М.В.,
Сайчук Б.Т. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк: Діксон, 2001. — С. 47–49.
4 Державний архів Волинської області (далі — Держархів Волинської обл.), ф. 47,
оп. 4, спр. 2, арк. 59.
5 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 11, арк. 2, 5.
6 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 5, арк. 59–60.
7 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 19, арк. 96–97, 111.
187
керівництва, складало 36 осіб (5 цивільних службовців, 2 старших охоронців,
29 охоронців (в т. ч. 1 жінка), то в середині листопада зафіксовано вже
40 працівників (5 цивільних службовців, 2 старших охоронців, 33 охоронців
(в т.ч. 1 жінка)8. В середині 20-х рр. ХХ ст. під керівництвом начальника
в’язниці Ж. Стемпковського працювали тюремні інспектори Є. Радишкевич та
С. Цєхельський, старший канцелярист О. Нікітін, канцелярист Б. Шимчак, лікар
Є. Древновський, вчитель С. Яйко, фельдшер Я. Шупліца та 34 охоронці9.
В умовах війни та повоєнного часу працівники досліджуваного пенітенціар-
ного закладу відчували значні матеріальні проблеми попри те, що під час
визначення заробітної платні враховувалася не лише займана посада, але й
величина родини службовця. Так, в грудні 1920 р. начальник Луцької в’язниці
Л. Вондра одержував заробітну платню у розмірі 7750 польських марок, а його
заступник Є. Радишкевич — 6210. Вищевказані зарплати складалися з окладу,
спеціальної доплати та коштів на утримання родини. Заробітна платня охоронців
в’язниці не містила спеціальної доплати, але враховувала сімейний стан. Напри-
клад, одружений старший охоронець Л. Вишинський отримував 3950 польських
марок, в тому числі 800 на утримання родини. Натомість, для його неодру-
женого колеги С. Пладкого заробітна платня була визначена на рівні 3150 поль-
ських марок. Багатодітні службовці в’язниці одержували зарплату навіть більшу
від колег, які були вищі за рангом. Так, молодший охоронець Е. Зубрицький
отримував зарплату 4740 польських марок, яка включала 2000 на утримання
родини10.
Враховуючи зростання цін та інфляцію в державі, Міністерство юстиції в
1921 р. призначило для службовців в’язниць східного регіону держави додат-
кові, т.зв. «кресові доплати» до заробітної платні11. Крім того, більшість служ-
бовців Луцької в’язниці на початках функціонування закладу в умовах між-
воєнної Польщі щомісячно одержували від держави продукти харчування12.
Службовці Луцької тюрми відчували й житлові проблеми. За браком місць
та з огляду на сімейні обставини не кожен неодружений охоронець міг осе-
литися в казармі при в’язниці. Так, 28 серпня 1921 р. вищезгадуваний охоронець
З. Нольде скерував до бурмистра м. Луцька письмову заяву наступного змісту:
«Маючи потребу у помешканні, щиро прошу Пана Бурмистра виділити мені
одну кімнату. Моя родина складається з двох осіб: мене і моєї матері. Я маю
53 роки, моя мати 78 років. Нині ми проживаємо в будинку № 6 на вулиці
Домініканській й займаємо одну кімнату в помешканні православного свяще-
ника Нестора Фоміча. Ми змушені залиши цю кімнату з приводу вологості в
квартирі та погіршення стану здоров’я моєї матері»13. Не відомо, чи задо-
вольнила міська влада прохання охоронця в’язниці, натомість архівні документи
————————
8 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 20, арк. 1, 154.
9 Łuck w świetle cyfr i faktów. Na rok 1926. Dział 1. Łuck–Lwów: Odbito w drukarni
akademickiej, 1925. — S. 35.
10 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 5, арк. 59–64.
11 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 16, арк. 144.
12 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 4, арк. 7.
13 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 4, арк. 45.
188
свідчать, що З. Нольде було звільнено з роботи 1 жовтня 1921 р. на підставі
рішення Департаменту в’язниць Міністерства юстиції Польщі14.
Керівництво досліджуваного пенітенціарного закладу звертало належну ува-
гу й на стан дисципліни особового складу як під час несення служби, так і у
вільний від роботи час15. Найбільш поширеним порушенням в’язничної охорони
було спання на посту16. Так, 10 квітня 1922 р. охоронець П. Рожко за спання на
посту одержав попередження від начальника Луцької в’язниці Ж. Стемпков-
ського. При повторенні вищевказаного дисциплінарного порушення службовцю
загрожувало звільнення з роботи17. Крім того, зафіксовані непоодинокі факти
вживання службовцями Луцької тюрми алкогольних напоїв18, надмірне захоп-
лення грою в карти у службових казармах, яке нерідко призводило до програшу
заробітної плати19.
Працівники в’язниці вчиняли й інші дисциплінарні порушення. Наприклад,
в червні 1923 р. начальник тюрми за недотримання службової субординації
відсторонив від виконання службових обов’язків охоронця А. Погребного, а
його справу скерував до прокуратури при Луцькому окружному суді20. В цей же
час, керівництво в’язниці звернуло увагу на недопустиме вживання охоронцями
російської мови, як у відношенні до заарештованих, так і у власному колективі21.
17 жовтня 1923 р. начальник Луцької в’язниці у службовому наказі зазначав:
«Останній раз звертаю увагу в’язничному охоронцю П. Рожку на заборону
здійснення розмов іноземною мовою»22.
Варто зазначити, що найбільш грубими вважалися порушення дисципліни,
які могли спричинити, або спричинили втечу в’язня, а також таємні, неофіційні
контакти з останніми. Так, 23 серпня 1923 р. додатковим чергуванням було
покарано виконуючого обов’язки молодшого охоронця С. Пшибилу, провина
якого полягала у читанні газети під час служби, що спричинило залишення без
нагляду в’язнів, які виконували ремонтні роботи на даху пенітенціарного
закладу23. У вересні того ж року начальник в’язниці покарав триденним арештом
виконуючого обов’язки молодшого охоронця Ф. Пєтжака за службове нед-
бальство, яке спричинило втечу в’язня24.
Своє незадоволення легковажним поводженням із в’язнями висловив керів-
ник Луцької тюрми у наказі № 131 від 25 вересня 1923 р.: «…останнім часом
зауважено під час служби… контакти охоронців із в’язнями… пригощають їх
цигарками, а в замін одержують коробочки для дзеркал, які були нелегально
————————
14 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 11, арк. 4.
15 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 1–1 зв.
16 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 6 зв., 10, 54 зв.
17 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 75, арк. 18.
18 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 20 зв., 33, 34 зв.
19 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 33 зв.
20 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 3 зв.
21 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 5 зв.–6.
22 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 32.
23 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 17.
24 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 23.
189
виготовлені в’язнями… після повернення з прогулянки випускають на коридор
інших в’язнів не задумуючись над тим, які наслідки це може мати… випускають
партіями в’язнів з камери з метою виливання ємкості з фекаліями, залишаючи
при цьому відчиненими їхні камери»25. Ще більш критичним був начальник
в’язниці у наказі № 164 від 29 листопада того ж року: «Останнім часом доходять
чутки, що в’язні контактують із зовнішнім світом і, що ці контакти уможливлює
в’язнична охорона. Не можу припустити, щоб хтось із службовців довіреної мені
в’язниці міг допуститися такого низького вчинку знаючи про те, яка доля його
очікує…»26.
Службовці досліджуваного пенітенціарного закладу в міру можливостей
дбали про підвищення власного фахового рівня. Зокрема, на початку травня
1924 р. при Луцькій в’язниці розпочала роботу школа для рядових службовців.
Так, на перший курс начальник тюрми скерував 20 охоронців27. Станом на
березень 1926 р. рядові службовці в’язниці вивчали дев’ять навчальних дис-
циплін, а саме: тюрмознавство, кримінальне право, державний устрій Польщі,
приписи щодо державної служби, кримінальну процедуру, закон про в’язничний
статут, гігієну і рятівництво, польську мову та арифметику28. В цей же час
Міністерство юстиції рекомендувало керівництву Луцької в’язниці звертати
більшу увагу на висвітлення організації саме польської пенітенціарної системи29.
Слід зазначити, що рядові службовці вищевказаного пенітенціарного закладу
проходили навчання не лише за місцем служби, але й у Центральній школі для
рядових службовців в’язничної охорони, яка розміщувалася у столиці держави —
Варшаві. Так, 10 жовтня 1926 р. розпочався сьомий навчальний курс у зга-
дуваному навчальному закладі, на який адміністрація Луцької в’язниці була
зобов’язана скерувати 2 особи30.
Луцька в’язниця налічувала 28 камер різних категорій та 6 камер при-
значених для тюремного шпиталю31. При тюрмі функціонував також відділ
праці, де працювали в’язні з відповідною фаховою кваліфікацією. Так, на
початку січня 1934 р. зазначений відділ налічував 25 фахівців — столярів,
шевців та ковалів32. Наприкінці липня 1923 р. начальник Луцької в’язниці
рекомендував щоденно залучати в’язнів до прибирання кварталу, який прилягав
до тюрми33.
В 1921 р. Луцька в’язниця максимально могла вмістити 350 в’язнів, однак,
на практиці вона часто була переповненою34. Так, якщо в серпні 1921 р. у тюрмі
————————
25 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 25.
26 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 35 зв.
27 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 55.
28 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1255, арк. 74–76.
29 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1255, арк. 86.
30 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1255, арк. 140.
31 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 1, спр. 2, арк. 82.
32 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 1, спр. 4, арк. 8–10.
33 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 333, арк. 10.
34 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 19, арк. 111.
190
перебувало 226 в’язнів (в листопаді того ж року — 255)35, то станом на жовтень
1925 р. в’язниця налічувала вже 396 в’язнів, в тому числі 208 чоловіків та
18 жінок, які відбували покарання за рішенням суду, а також 165 чоловіків та
5 жінок арештованих на час проведення слідства36.
Згідно розпорядження президента Польщі щодо організації в’язниць від
7 березня 1928 р. та відповідного розпорядження міністра юстиції від 22 червня
того ж року, Луцька тюрма належала до І класу з можливістю утримування
понад 450 в’язнів37. В січні 1932 р. кількість в’язнів Луцької тюрми становила
455 (в т.ч. 42 жінки), з яких 164 відбували покарання за комуністичну
діяльність38.
В 1921 р. щоденний харчовий раціон в’язня складався із хліба, ранішньої
кави, борщу або супу на обід та юшки з крупами на вечерю39. Харчування
хворих в’язнів значно різнилося від звичайних. Знаний учасник національно-
визвольного руху за незалежність України М. Куделя, який перебував у Луцькій
тюрмі, згадував: «…Щодо харчів, то вони були не гірші, як у лікарнях на волі:
білий хліб, борщ, юшка завжди з порцією м’яса, каша гречана зі шкварками,
каша манна з маслом. Перед обідом приносили парне молоко з булкою й
маслом. Я все це поїдав і, здавалося, ще стільки з’їв би»40.
Наприкінці жовтня 1926 р. одна з центральних польських газет «Ранковий
кур’єр» опублікувала статтю під назвою «Небезпечний бандит сьомий раз втік
розпилявши грати», де повідомлялося, що один з найнебезпечніших злодіїв,
40-річний рецидивіст Т. Федак, який перебував у Луцькій в’язниці та спеці-
алізувався на залізничних крадіжках, втік з тюрми розпилявши грубі віконні
грати. За інформацією кореспондента газети, втеча Т. Федака спричинила серед
місцевого населення гучний резонанс. Зазначена стаття викликала незадово-
лення тодішнього начальника Луцької тюрми А. Генелі, який 30 жовтня того ж
року скерував до редакції лист, де назвав опубліковану інформацію «неточною
та спізнілою». Так, за інформацією А. Генелі, Т. Федак втік не з в’язничної
камери, а з тюремного подвір’я. Більше того, утікач не був «найнебезпечнішим
злочинцем», а належав до звичайних кримінальних злодіїв, засуджених за
крадіжку. Крім того, невдовзі Т. Федака було знайдено та повторно скеровано до
в’язниці для відбування покарання. У зв’язку з вищезазначеними неточностями,
————————
35 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 20, арк. 1, 154.
36 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1255, арк. 12–12 зв.
37 Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 7 marca 1928 r. w sprawie
organizacji więziennictwa // DzU RP. — 1928. — № 29. — Poz. 272. — S. 556; Roz-
porządzenie Ministra Sprawiedliwości z dnia 22 czerwca 1928 r. o wykonaniu rozporządzenie
Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 7 marca 1928 r. w sprawie organizacji więziennictwa //
DzU RP. — 1928. — № 64. — Poz. 591. — S. 1476.
38 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 1, спр. 2, арк. 8.
39 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 19, арк. 119.
40 Куделя М. Вказана праця [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://exlibris.org.ua/text/kudela.html
191
начальник Луцької тюрми А. Генелі звернувся до редакції газети з вимогою
оприлюднення відповідного спростування41.
Зафіксовані факти, коли тюремні наглядачі застосовували необґрунтовану
фізичну силу щодо ув’язнених. Наприклад, в 1922 р. начальник зазначеного
карного закладу Ж. Стемпковський за побиття арештанта покарав суворою
доганою наглядача Я. Новосада42. Один із в’язнів луцької тюрми згадував:
«Спочатку били головою об муровані стіни [...], піднімали за волосся і кидали на
підлогу, били палицями «по чому попало». Коли те все не допомагало, поміж
руки і ноги просували палицю так, що людина не могла поворухнутись [...], по
босих ногах били гумовими палицями»43.
На початку 30-х рр. ХХ ст. комуністичні активісти, які перебували в різних
пенітенціарних закладах Волині та Східної Галичини, організували низку акцій
протесту вимагаючи дотримання їхніх прав та покращення умов утримання. Так,
у відозві Міжнародної організації допомоги революціонерам за 1931 р. читаємо:
«6 травня ц.р. 205 політв’язнів у Луцькій тюрмі голодувало більше тижня на
знак протесту проти биття поліції в тюрмі, за приспішення слідства і другі
домагання…»44.
Не всі в’язні були задоволені й рівнем медичного забезпечення у тюрмі. Так,
29 травня 1926 р. ув’язнений К. Хлапук скерував до начальника пенітенціарного
закладу лист наступного змісту: «Я, нижче підписаний, прошу Пана Начальника
провести доходження в справі негативного відношення до своїх обов’язків
фельдшера в’язничної амбулаторії. Почуваючи себе хворим, звернувся… фельд-
шер мені відмовив… залишивши мене на цілу добу без лікарської допо-
моги…»45. Слід відмітити, що фельдшер у пояснювальній записці від 30 травня
1926 р. на ім’я начальника зазначив, що жодної хвороби у К. Хлапука не
виявив46.
Уявити окремі грані щоденного життя в’язня Луцької тюрми дозволяють
надзвичайно інформативні вищезазначені спогади М. Куделі, який в 1939 р.
провів дев’ять тижнів у в’язниці: «Переступивши поріг масивної металевої
брами, я вперше побачив споруду Луцької тюрми, яка знаходилася… в куль-
товій будівлі… Згідно з в’язничними правилами потрапляю в ізоляційну каран-
тинну камеру, де назбиралося до 20 новачків… Потому повели до лазні, зняли
скуйовджену чуприну, дезинфікували одяг. …Після нас у лазню привели
постійних в’язнів. …Медична комісія прискіпливо обстежувала кожного. В
результаті визнано всіх здоровими, тільки в мене виявили страшну, як на той
час, хворобу… туберкульоз легенів… Через це всі сахалися від мене, як від
прокаженого. Староста камери, якийсь польський злодій-рецидивіст, з брудною
лайкою накинувся на мене, не на жарт кричав, що я приніс жахливу хворобу і
————————
41 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1255, арк. 165–165 зв.
42 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 75, арк. 19.
43 Разиграєв О.В. Польська державна поліція на Волині у 1919–1926 роках. —
Луцьк: Волинські старожитності, 2012. — С. 244–245.
44 Державний архів Львівської області, ф. 121, оп. 2, спр. 141, арк. 48.
45 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1261, арк. 6.
46 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1261, арк. 7.
192
хочу нею заразити всю… камеру. …Наглядач викликає мене... Заходимо у
комірчину, там здаю свій одяг, одягаюся в усе тюремне: білизну, костюм,
яломок (берет) — усе з білого міцного фабричного полотна. …Кожного дня нас
виводили на двогодинну прогулянку»47.
Нагляд за діяльністю Луцької в’язниці здійснювали місцеві органи про-
куратури. Працівники зазначеного правоохоронного підрозділу перевіряли пра-
вомірність перебування осіб у в’язниці, дотримання обов’язку сегрегації в’язнів,
умови їхнього утримання, тощо48. Так, 5 лютого 1937 р. 15 в’язнів зголосили
свої прохання прокурору Луцького окружного суду під час службової перевірки.
Насамперед, в’язні скаржилися на погане лікування, побиття тюремною охо-
роною, несправедливі дисциплінарні покарання, просили зміни запобіжного
заходу, пришвидшення розгляду справ49.
Таким чином, Луцька в’язниця служила як для попереднього превентивного
арешту, так і для відбування покарання відповідно до рішення суду. Між двома
світовими війнами вона становила інтегральну частину пенітенціарної системи
Другої Речі Посполитої та пройшла два основні етапи: організаційного ста-
новлення та розвитку. Перший супроводжувався значними труднощами матері-
ального та кадрового характеру, другий характеризувався налагодженням ос-
новних напрямів та методів діяльності.
Статья посвящена становлению, организации и особенностям функцио-
нирования тюрьмы в г. Луцке между двумя мировыми войнами. Луцкая тюрьма,
как составляющая часть польской правоохранительной системы, была создана
в мае 1919 г. Она служила для предварительного (превентивного) ареста и
отбывания наказания в соответствии с решением суда. В конце 1921 г. кроме
руководителя, Луцкая тюрьма насчитывала 40 человек персонала. Согласно
распоряжению президента Польши по организации тюрем от 7 марта 1928 г. и
соответствующего распоряжения министра юстиции от 22 июня того же
года, Луцкая тюрьма принадлежала к І-му классу с возможностью содержания
более 450 заключенных. Нередко пенитенциарное заведение было переполнено
заключенными. Кроме уголовников, в тюрьме отбывали наказание лица осуж-
денные за деятельность в пользу украинского националистического и ком-
мунистического движений.
Ключевые слова: становление, организация, функционирование, тюрьма,
преступник, охранник, Луцк.
The article is devoted to the establishment, organization and functioning of the
prison in Lutsk between the two world wars. Lutsk prison, as an integral part of the
————————
47 Куделя М. Вказана праця [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://exlibris.org.ua/text/kudela.html
48 Pawlak K. Więziennictwo Polskie w latach 1918–1939. — Kalisz: Centralny Ośrodek
Szkolenia Służby Więziennej w Kaliszu, 1995. — S. 10.
49 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 1, спр. 2, арк. 4.
193
Polish judicial system, was founded in May 1919. It was used for the preliminary (pre-
emptive) arrest and serving a sentence in accordance with the decision of the court. In
late 1921 p. except for the head, Lutsk prison consisted of 40 staff members.
According to the order of the President of Poland on the organization of prisons from
March 7, 1928 and the corresponding order of the Minister of Justice of 22 June of
the same year, Lutsk prison belonged to the I-th class with the ability to contain more
than 450 prisoners. Often this penal institution was overcrowded. Besides criminals in
prison served their sentences people convicted for activities in favor of Ukrainian
nationalist and communist movements..
Keywords: formation, organization, operation, prison, criminal, security guard,
Lutsk.
|