Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України

У статті досліджено основні напрями співробітництва між Україною та Вишеградською групою. Розглянуто можливість використання Україною євроінтеграційного досвіду країн Вишеградської четвірки. У ході проведеного аналізу транскордонного та міжрегіонального співробітництва були виявлені проблеми, що с...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Артьомов, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Український історичний збірник
Теми:	Проблеми історії XIX–XXI ст.
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101984
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України / І. Артьомов // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 226-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-101984
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1019842016-06-10T03:02:44Z Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України Артьомов, І. Проблеми історії XIX–XXI ст. У статті досліджено основні напрями співробітництва між Україною та Вишеградською групою. Розглянуто можливість використання Україною євроінтеграційного досвіду країн Вишеградської четвірки. У ході проведеного аналізу транскордонного та міжрегіонального співробітництва були виявлені проблеми, що стоять на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в євро регіонах, та запропоновані шлях їх подолання. В статье исследованы основные направления сотрудничества между Украиной и Вышеградской группой. Рассмотрена возможность использования Украиной евроинтеграционного опыта стран Вышеградской четверки. В ходе проведенного анализа трансграничного и межрегионального сотрудничества были выявлены проблемы, препятствующие выполнению важных целей регионального сотрудничества в еврорегионах, и предложены пути их преодоления. The article examined the main areas of cooperation between Ukraine and Visegrad group. Author has examined the opportunity of Visegrad Four Eurointegration experience using for Ukraine. Conducted analysis of cross-border and inter-regional cooperation could indicate problems which impeding the implementation of the important goals in Euroregions and propose ways to overcome them. 2014 Article Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України / І. Артьомов // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 226-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101984 327.7: 341.1, 341.24 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст.
spellingShingle	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст. Артьомов, І. Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України Український історичний збірник
description	У статті досліджено основні напрями співробітництва між Україною та Вишеградською групою. Розглянуто можливість використання Україною євроінтеграційного досвіду країн Вишеградської четвірки. У ході проведеного аналізу транскордонного та міжрегіонального співробітництва були виявлені проблеми, що стоять на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в євро регіонах, та запропоновані шлях їх подолання.
format	Article
author	Артьомов, І.
author_facet	Артьомов, І.
author_sort	Артьомов, І.
title	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України
title_short	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України
title_full	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України
title_fullStr	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України
title_full_unstemmed	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України
title_sort	регіональна політика країн вишеградської четвірки: досвід для україни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Проблеми історії XIX–XXI ст.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101984
citation_txt	Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України / І. Артьомов // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 226-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT artʹomoví regíonalʹnapolítikakraínvišegradsʹkoíčetvírkidosvíddlâukraíni
first_indexed	2025-07-07T11:40:35Z
last_indexed	2025-07-07T11:40:35Z
_version_	1836988169338224640
fulltext	226 Український історичний збірник, Вип. 17, 2014 УДК 327.7: 341.1, 341.24 Іван Артьомов* РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ У статті досліджено основні напрями співробітництва між Україною та Вишеградською групою. Розглянуто можливість використання Україною євро- інтеграційного досвіду країн Вишеградської четвірки. У ході проведеного ана- лізу транскордонного та міжрегіонального співробітництва були виявлені проблеми, що стоять на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в євро регіонах, та запропоновані шлях їх подолання. Ключові слова: Вишеградська четвірка, транскордонне співробітництво, єврорегіон, євроінтеграція. Постановка проблеми. Відносини з країнами Вишеградської четвірки (В-4) для України завжди мали фундаментальне значення. По-перше, три з чотирьох країн Вишеградського об’єднання є сусідніми для України державами, з якими вона мала історично дружні відносини. А, по-друге, всі чотири країни стали прикладом успішного набуття членства в ЄС, а відтак підтримка та авторитет об’єднання для просування євроінтеграційних прагнень України перетворилися на цінне джерело запозичення корисного досвіду. Стан дослідження. На сьогодні проблематика відносин в форматі «В-4 + Україна» досить досліджена. Окремої уваги у розробці цього питання потребує збірник наукових праць за результатами конференції «Україна і Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин»1, Монографія Кіш Є.Б. «Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції»2 та ана- літична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень «Співро- бітництво з країнами Вишеградської Четвірки як інструмент європейської інте- грації та модернізації України»3. Особливої уваги заслуговують надбання навчально-наукового інституту євроінтеграційних досліджень ДВНЗ «УжНУ», а саме: навчальний посібник «Єврорегіональне співробітництво України: проб- ———————— * Артьомов Іван — к.і.н., доцент, директор навчально-наукового інституту євро- інтеграційних досліджень ДВНЗ «Ужгородський національний університет», artjomov@mail.ru). 1 Україна і Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин: збірник наук. праць / упоряд. В. Пулішова, Т. Стражай. — Братислава, 2010. — 166 с. 2 Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції: Монографія. — Ужгород: Ліра, 2008. — 440 с. 3 Співробітництво з країнами Вишеградської Четвірки як інструмент європейської інтеграції та модернізації України: аналіт. доп. / С.І. Мітряєва, М.О. Лендьел, А.Д. Стряпко, А. М. Крижевський [та ін]. — К.: НІСД, 2014. — 128 с. 227 леми і перспективи»4, монографія «Моделі і механізми регулювання євроре- гіонального співробітництва України»5 та навчально-методичний посібник «вро- регіональне співробітництво України: проблеми і перспективи»6. Виклад основного матеріалу. Міжнародна регіональна інтеграція цент- ральноєвропейських країн зумовлюється низкою причин: їх спільним історич- ним минулим та регіональними інтересами, географічним положенням, а також політичними і економічними зв’язками, схожими можливостями та прагнен- нями. Заснування регіонального об’єднання «Вишеградська четвірка», куди уві- йшли Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща, відбулося 15 лютого 1991 року у місті Вишеград в Угорщині. За назвою цього міста об’єднання отримало назву «Вишеградський трикутник», а після розпаду Чехословаччини на 2 незалежні держави — «Вишеградська четвірка». П’ять основних позицій чітко визначали мету Вишеградського об’єднання центральноєвропейських країн7: • відновлення державної незалежності, демократії і свободи; • ліквідація залишків тоталітарного режиму у всіх сферах життя сус- пільства економіки; • формування парламентської демократії і сучасної правової держави поряд із дотриманням основних прав людини і свобод; • створення сучасної ринкової економіки; • повна інтеграція у європейські політичну, економічну, безпекову і пра- вову системи. Співпраця з Україною розвивалася як на двосторонньому рівні, так і в форматі Вишеградська четвірка плюс. Проте в деяких сферах співпраця, роз- почата вже після відновлення Вишеградської групи у 1998 році, вступу країн В-4 до Європейського Союзу, а пізніше підкріплена багатообіцяючими політичними змінами в Україні взимку 2004 року, може вважатися імпульсом для більш ґрунтовної співпраці. Відомо, що єврорегіональний рівень інтеграції базується на спільності територіальних кордонів держав, які інтегруються, на схожих шляхах історич- ного розвитку і доповнюються природним, економічним, транспортно-комуні- каційним, науково-технічним потенціалом, спільністю економічних проблем, зовнішньополітичних та геополітичних інтересів. З огляду на розставлені ———————— 4 Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи: навчальний посібник. — Ужгород: Гражда, 2013. — 500 с. 5 Моделі і механізми регулювання єврорегіонального співробітництва України: Монографія / За заг. ред. І.В. Артьомова, О.М. Ващук, О.М. Руденко. — Ужгород: МПП «Гражда», 2013. — 612 с. 6 Артьомов І.В., Діус Н.О. Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи: навч.-метод. посібник. — Ужгород: ПП «Шарк», 2014. — 368 с. 7 Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції: моногр. / Є.Б. Кіш. — Ужгород: Ліра, 2008. — С. 136. 228 акценти у сфері єврорегіональної інтеграції України, досвід країн Вишеградської четвірки є цікавим і може бути використаним для дослідження8: • стану єврорегіонального співробітництва України в умовах активізації «східного» вектору зовнішньої політики після президентських виборів 2010 року; • відповідних кроків ЄС щодо України, які випливають з ініціативи «Східне партнерство», і в першу чергу посилення діалогу щодо асо- ційованого членства і зони вільної торгівлі; • співвідношення єврорегіонального співробітництва України з реаніма- цією українсько-російського діалогу і практичних дій у площині взає- мовигідної співпраці східних регіонів держави з Росією, Білоруссю та окремими азійськими країнами. З урахуванням практики співпраці країн Вишеградської четвірки в Україні активізується єврорегіональне співробітництво по багатьох напрямах. Відомо, що існують чотири рівні реалізації єврорегіональної співпраці: міжнародний рівень: реалізується політика загальноєвропейських інте- ресів, здійснюється координація національних регіональних політик для участі у збалансованому розвитку європейського простору; державний рівень: виробляється національна політика розвитку євро- регіонального співробітництва та узгоджуються національні інтереси з загальноєвропейськими, а також здійснюється гармонізація національ- них та регіональних цілей; регіональний рівень: реалізується політика єврорегіонального співро- бітництва з урахуванням інтересів держави та місцевих органів влади, здійснюється координація між регіонами сусідніх країн; місцевий рівень: здійснюється координація планів розвитку місцевої влади, з істотною увагою до регіональних та національних інтересів, відбувається конкретна співпраця між суб’єктами прикордонних тери- торій. Застосування практики взаємодії наших найближчих західних сусідів і партнерів, апробованих у рамках «Вишеграду» механізмів, форм і видів спів- праці спроможне сприяти нарощуванню зусиль щодо реалізації європейської інтеграційної стратегії Української держави, пошуку нею додаткових важелів, які могли б вплинути на поглиблення стосунків держави з Євросоюзом та нашими найближчими сусідами. Україна та Вишеградська четвірка Одним з важливих для України та країн Вишеградської четвірки є питання транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Подібне співробітництво розглядається сторонами як складова загального європейського інтеграційного процесу. У грудні 2005 р. в м. Братислава за принципово новими стандартами ———————— 8 Артьомов І.В. Актуальні аспекти єврорегіонального співробітництва України в контексті досвіду країн Вишеградської четвірки / І.В. Артьомов // Україна та Више- градська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин. — Братислава, 2010. — С. 158. 229 було укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Словацької Республіки про транскордонне співробітництво. У цьому контексті, зокрема у період з 2004 по 2006 рр., Європейська Комісія запропонувала Україні розпочати «сусідські програми» з метою більш плідного прикордонного співробітництва України з ЄС. Реалізація цих програм сприяла продовженню активної роботи України та країн Вишеградської четвірки з Європейською Комісією. Відповідно до представленого списку «сусідських програм» Україні було запропоновано участь у трьох із них: 1) співробітництво України, Польщі та Білорусі; 2) співробітництво Угорщини, Словаччини та України; 3) співробітництво України з країнами Центральної та Східної Європи (CARDS). Учасникам програм була надана можливість самостійно визначати сумісні пріоритети для прикордонного співробітництва та формувати спільні керівні структури. На сучасному етапі транскордонне та міжрегіональне співробітництво між Україною та країнами В-4 відбувається у таких формах: • реалізація програм сусідства; • діяльність єврорегіонів; • діяльність міжнародних регіональних організацій та асоціацій; • міжрегіональна співпраця (угоди про транскордонне співробітництво, укладені з усіма країнами В-4, до яких залучені Львівська, Волинська, Вінницька, Чернівецька, Закарпатська та інші області). Одним з ключових питань під час всіх формальних та неформальних пере- говорів керівництва України з Вишеградською четвіркою вже протягом багатьох років залишається проблема візового режиму, зокрема його лібералізація. Так, обидві країни, підписавши Угоду про малий прикордонний рух, фак- тично здійснили перший крок до безвізових поїздок між громадянами України та ЄС. Поряд з цим, як зазначають європейські експерти, дорожня карта до безвізового режиму для українських громадян ще не є запорукою досягнення реальних змін. Зокрема тому, що запропонований ЄС план пов’язаний з ба- гатьма жорсткими умовами. Загалом можна констатувати, що досягнуті за результатами систематичних зустрічей на різних рівнях домовленості між країнами В-4 та Україною за тривалий проміжок часу успішно реалізуються. Свідченням цього є те, що успішно виконуються План ЄС щодо лібе- ралізації візового режиму з Україною та Національного плану України з цих питань. З 01 липня 2013 року почала діяти Угода з Євросоюзом про спрощений порядок видачі віз для громадян України9. Як Україна, так і країни Вишеградської Групи (ВГ) надають важливе значення розвитку регіонального та транскордонного співробітництва. Адже Україна має значні потенційні можливості щодо розвитку транскордонного ———————— 9 З 1 липня українці отримуватимуть візи до ЄС за спрощеною схемою [Елект- ронний ресурс]. — Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/politics/_z-1-lipnya-ukrajinci- otrimuvatimut-vizi-do-es-za-sproschenoyu-shemoyu/497185 230 співробітництва, яке розглядається як інструмент розвитку прикордонних тери- торій та складова євроінтеграційного процесу України. Насамперед йдеться про необхідність створення сучасної прикордонної інф- раструктури, в першу чергу в пунктах перетину на кордоні України з Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Важливе значення регіональне і транскордонне співробітництво має для ефективного і взаємовигідного економічного співробітництва прикордонних областей України та країн-сусідів, а також об’єднання спільних дій для роз- в’язання екологічних проблем, регулювання потоків жителів прикордонних областей міграційних процесів, пов’язаних з працевлаштуванням. Науковець- регіоналіст Є.Кіш виділяє такі пріоритетні напрями співпраці10: сприяння структурній перебудові та розвитку депресивних регіонів; надання фінансових ресурсів регіонам, де спостерігається стагнація економічної діяльності; боротьба з тривалим безробіттям та підтримка ініціатив зайнятості; адаптація підприємців, робітників промисловості та виробничої сфери до системних проблем, які загрожують безробіттям; фінансування розвитку сільськогосподарських територій та прискорення структурної перебудови сільського господарства. Варто підкреслити, що В-4 має усі можливості стати енергетичним союзом, який використовуватиме геополітичне положення країн-учасниць для коорди- нування транзитної політики. Словаччина, Чехія, Польща й Угорщина разом з Україною є важливими транзитерами російського газу і його споживачами. Через їхню територією здійснюється значний відсоток постачання газу з Росії до Європи (80% російського і середньоазійського газу до ЄС, що становить близько 40% від загального обсягу імпортованого Євросоюзом газу). Збереглася і залеж- ність економіки країн регіону від російських енергоносіїв: Словаччини майже на 100%, Польщі — на 92%, Угорщини — на 90%, Чехії — на 74%. Країни В-4 також є імпортерами і можливими транзитерами електроенергії з України до інших країн Європи. Головним партнером «Укрінтеренерго» (дер- жавний оператор експорту електроенергії) з постачання української електро- енергії в Європу є угорська компанія System Consulting, співпраця з якою почалася ще у 1994 р. В перспективі можуть стати партнерами для української сторони й компанії інших країн ВГ. Як зазначає науковець-регіоналіст А. Кудряченко, «значне місце в питанні забезпечення енергетичної незалежності України може мати досвід країн В-4 у переході на світові ціни розрахунку за російські енергоносії, адже раніше ці країни, як і Україна, мали пільгові ціни на постачання енергоресурсів. Особливо ———————— 10 Кіш Є. Регіональна політика Європейського Союзу / Є. Кіш // Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України: [Проект Київського центру Ін-ту Схід– Захід]. С. Максименко, Є. Кіш, М. Лендьел, І. Студенніков;за ред. С. Максименка. — К.: Логос, 2000. — С. 35–36. 231 може стати в нагоді досвід Польщі, яка перейшла на ринкові ціни ще у 2006 році»11. Відомо, що Європейська комісія (ЄК) підготувала 12 програм сусідства, у трьох з яких бере участь Україна разом із Вишеградськими партнерами: 1. Програма сусідства «Польща–Білорусь–Україна». В Україні поширю- ється на Волинську, Закарпатську, Львівську області. 2. Програма сусідства «Угорщина–Словаччина–Україна». В Україні поши- рюється на Закарпатську область. 3. Україна приєдналась і до четвертого раунду транснаціональної програми CADSES (програма сприяє транснаціональній співпраці для Зони Центральної Адріатики–Дунаю–Південно-східної Європи). В Україні поширюється на Во- линську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Одеську, Чернівецьку та Тернопільську області. Активною є співпраця України з сусідніми країнами ВГ в рамках євро- регіонів відповідно до наявних двосторонніх та багатосторонніх угод, з метою розв’язання спільних проблем та узгодження механізмів їх реалізації. Відомо, що на сьогодні в Україні діє 6 єврорегіонів, у 2 з яких входять території країн Вишеградської четвірки: «Буг» (Україна, Польща, Білорусь); Карпатський єврорегіон (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія). Окрім цього, Україна активно підтримує одну з останніх ініціатив конгресу Ради Європи зі створення нового єврорегіону в басейні Чорного моря. Проте на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в єврорегіонах існує багато проблем, найголовнішою серед яких є відсутність необхідних повноважень місцевої влади для плідної співпраці, а також надто великий розмір єврорегіонів, зокрема Карпатський єврорегіон сягає більше 140 тис. км2, що позначається на ефективності функціонування12. Слід зазначити надзвичайно важливе значення міжрегіональної співпраці України з сусідніми країнами ЄС і, в першу чергу, у сфері узгодження та реалізації стратегічних пріоритетів регіональної політики, які тісно пов’язані з вирішенням завдань соціально-економічного розвитку та досягнення еконо- мічної безпеки, у першу чергу13: дотримання курсу на лібералізацію, відкритість ринків та економічну інтеграцію як основи розвитку та партнерства; створення підґрунтя для вирішення спільних викликів; ———————— 11 Кудряченко А.І. Україна і Вишеградська четвірка: стан та перспективи співпраці / А.І. Кудряченко // Україна та Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин. — Братислава, 2010. — С. 44–45. 12 Кудряченко А.І. Україна і Вишеградська четвірка… — С. 48–49. 13 Двостороннє співробітництво «Україна–ЄС» у сфері узгодження стратегічних пріоритетів регіональної політики щодо Меморандуму «Діалог Україна–ЄС» про регіо- нальну політику та розвиток регіонального співробітництва» // Національний Конвент України щодо ЄС, рекомендації робочих груп / Укр. незал. центр політ. досл.; за заг. ред. В. Лупація, Ю. Тищенко. — К., 2012. — С. 94–95. 232 узгодженість політики щодо модернізації економіки країн-партнерів; сприяння мобільності громадян та вільному руху капіталу товарів та послуг; посилення стабільності та безпеки на кордонах, що включатиме боротьбу з нелегальною міграцією, створення інтегрованих структур управління кордонами, приведеним у відповідність до законодавства ЄС; посилення можливостей правоохоронних і судових органів у боротьбі проти корупції та організованої злочинності; розробки та прийняття двосторонніх транскордонних проектів та удос- коналення системи транскордонного транзиту енергоносіїв; залучення коштів програм транскордонного співробітництва для ство- рення проектів з модернізації вітчизняних об’єктів та запровадження енергоефективних технологій; законодавче розширення повноважень місцевих органів влади у пи- таннях з вирішення завдань єврорегіонального співробітництва, а також запровадження у практику регіонального самоврядування спеціальних договірних відносин — угод про міжрегіональну співпрацю. Таким чином, співпраця між Україною та Вишеградською четвіркою здійс- нюється у політико-безпекових сферах, є ефективною та перспективною, зде- більшого в плані отримання стимулів та допомоги Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Висновки. Зважаючи на проведений аналіз, можна з упевненістю визнати, що країни Вишеградської четвірки розвинули доволі гнучкі та різноманітні зовнішні стосунки й співробітництво з Україною в рамках вироблення й реа- лізації добросусідської політики ЄС. Мова йде про такі основні напрями співробітництва України та Вишеграду: 1) забезпечення солідарної підтримки країнами Вишеграду європейських інтеграційних прагнень України; 2) передача країнами Вишеграду досвіду їх європейської інтеграції Україні; 3) координація зовнішньополітичної діяльності України і Вишеградської групи на дво- та багатосторонній основі; 4) формування багаторівневого механізму співробітництва Вишеграду і України у формі участі українських представників у засіданнях різних више- градських структур та спеціально створених комісіях; 5) поширення програм Вишеградського фонду на Україну. Поряд з названими напрямами співробітництва України та Вишеграду слід виділити значення регіональної співпраці, що особливо важливо для вико- ристання в практичній діяльності органів місцевого самоврядування та впро- вадження в практику нових елементів єврорегіонального співробітництва України, враховуючи, що співпраця сприяє14: кращому розумінню перспектив міжрегіонального та транскордонного співробітництва України з сусідніми державами ЄС; ———————— 14 Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі… — С. 128. 233 імплементації головних принципів регіональної політики ЄС у націо- нальне законодавство України; створенню відповідної прикордонної інфраструктури із врахуванням спе- цифіки адміністративного поділу України та ін. Окреслена канва співробітництва між Україною та Вишеградською групою була підкріплена конкретними пропозиціями та рішеннями у таких сферах, як: політичне співробітництво, торговельно-економічна кооперація, співробітницт- во у сфері юстиції та внутрішніх справ, в інфраструктурі транспорту, енергетики та зв’язку, а також у сфері культури, освіти, взаємних контактів між людьми. Перелік цих об’єктивних і суб’єктивних факторів лежить у площині обох сторін, як-то: незадовільний темп структурних та економічних реформ в Україні і адаптації законодавства, норм та стандартів України до існуючих в ЄС, з одного боку, та повільна лібералізація візової політики, цих країн щодо гро- мадян України і недостатній рівень фінансової підтримки ЄС, запропонованих Вишеградською групою, програм розвитку тощо. Якщо робити загальний висновок, то слід відзначити, що модель євро- регіонального співробітництва країн Вишеградської четвірки не може бути повністю застосована. В Україні головна причина полягає в тому, що Україна не має рівнозначних партнерів для інтеграції, а також не має згоди серед її громадян щодо напряму розвитку країни. Цей факт дає нам часткову відповідь на питання,яке неодноразово піднімалося в минулому: чи могла б Україна стати членом Вишеградської групи? РЕГИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА СТРАН ВЫШЕГРАДСКОЙ ЧЕТВЕРКИ: ОПЫТ ДЛЯ УКРАИНЫ Артемов Иван (к.и.н., доцент Ужгородского национального университета, artjomov@mail.ru) В статье исследованы основные направления сотрудничества между Украиной и Вышеградской группой. Рассмотрена возможность использования Украиной евроинтеграционного опыта стран Вышеградской четверки. В ходе проведенного анализа трансграничного и межрегионального сотрудничества были выявлены проблемы, препятствующие выполнению важных целей регио- нального сотрудничества в еврорегионах, и предложены пути их преодоления. Ключевые слова: Вышеградская четверка, трансграничное сотрудни- чество, еврорегион, евроинтеграция. REGIONAL POLICY OF COUNTRIES OF VISEGRAD FOUR: EXPERIENCE FOR UKRAINE Artjomov Ivan (Ph.D. in History, Senior researcher Uzgorod National University, artjomov@mail.ru) The article examined the main areas of cooperation between Ukraine and Visegrad group. Author has examined the opportunity of Visegrad Four 234 Eurointegration experience using for Ukraine. Conducted analysis of cross-border and inter-regional cooperation could indicate problems which impeding the implementation of the important goals in Euroregions and propose ways to overcome them. Keywords: Visegrad Four, cross-border cooperation, the Euroregion, European integration.

Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України

Репозитарії

Схожі ресурси