До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст.
У статті досліджується вплив стародруків на письмо книг міської канцелярії міста Ліська 1641–1652 рр. Наводяться критерії пошуку друкованих видань, зовнішній вигляд яких могли копіювати писарі. Подається історія розвитку шрифту антиква, що був запозичений із друкованих книг канцеляристами уряду Лі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний збірник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101986 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. / Т. Барабаш // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 246-256. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-101986 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1019862016-06-10T03:02:50Z До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. Барабаш, Т. Джерелознавство та історіографія У статті досліджується вплив стародруків на письмо книг міської канцелярії міста Ліська 1641–1652 рр. Наводяться критерії пошуку друкованих видань, зовнішній вигляд яких могли копіювати писарі. Подається історія розвитку шрифту антиква, що був запозичений із друкованих книг канцеляристами уряду Ліська. В статье исследуется влияние старопечатных книг на письмо книг городской канцелярии города Лиско 1641–1652 гг. Приводятся критерии поиска печатных изданий, внешний вид которых могли копировать писцы. Подается история развития шрифта антиква, который был заимствован из печатных книг канцеляристами Лиска. This paper examines the impact of early printed books in writing of books City Secretariat of City Lis'ko 1641–1652. Biennium are given search criteria of publications whose appearance can copy writer. Served history of the font antique that was borrowed from printed books Lis'ko government clerks. 2014 Article До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. / Т. Барабаш // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 246-256. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101986 930.2.003.07 uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія |
| spellingShingle |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія Барабаш, Т. До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. Український історичний збірник |
| description |
У статті досліджується вплив стародруків на письмо книг міської
канцелярії міста Ліська 1641–1652 рр. Наводяться критерії пошуку друкованих
видань, зовнішній вигляд яких могли копіювати писарі. Подається історія розвитку шрифту антиква, що був запозичений із друкованих книг канцеляристами уряду Ліська. |
| format |
Article |
| author |
Барабаш, Т. |
| author_facet |
Барабаш, Т. |
| author_sort |
Барабаш, Т. |
| title |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. |
| title_short |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. |
| title_full |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. |
| title_fullStr |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. |
| title_full_unstemmed |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. |
| title_sort |
до питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в україні: особливості письма міської канцелярії ліська середини xvii ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Джерелознавство та історіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101986 |
| citation_txt |
До питання про взаємовплив рукописної та друкованої книги в Україні: особливості письма міської канцелярії Ліська середини XVII ст. / Т. Барабаш // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 246-256. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT barabašt dopitannâprovzaêmovplivrukopisnoítadrukovanoíknigivukraíníosoblivostípisʹmamísʹkoíkancelâríílísʹkaseredinixviist |
| first_indexed |
2025-07-07T11:40:45Z |
| last_indexed |
2025-07-07T11:40:45Z |
| _version_ |
1836988178973589504 |
| fulltext |
245
ІV. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО
ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
246
Український історичний збірник, Вип. 17, 2014
УДК 930.2.003.07
Барабаш Тарас*
ДО ПИТАННЯ ПРО ВЗАЄМОВПЛИВ РУКОПИСНОЇ
ТА ДРУКОВАНОЇ КНИГИ В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ПИСЬМА
МІСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ЛІСЬКА СЕРЕДИНИ XVII ст.
У статті досліджується вплив стародруків на письмо книг міської
канцелярії міста Ліська 1641–1652 рр. Наводяться критерії пошуку друкованих
видань, зовнішній вигляд яких могли копіювати писарі. Подається історія роз-
витку шрифту антиква, що був запозичений із друкованих книг канцеляристами
уряду Ліська.
Ключові слова: рукописне письмо, стародруки, антиква, Лісько,
О. Гваньїні.
Проблему взаємовпливу рукописної та друкованої книги включають до
найбільш важливих і мало вивчених проблем теорії книгознавства1. Зазвичай
стародруки та рукописи вивчають окремо кодикологами, кодикографами, архео-
графами і т.д. Та історія книги повинна вивчатись в контексті епохи, контексті
історії техніки, культури письма із врахування усіх її зв’язків у сфері побу-
тування2. Свого часу для дослідження зв’язків між рукописними і друкованими
текстами, книгами чеські палеографи В. Кайзер і Я. Кашпар виділили окрему
палеотипографічну дисципліну серед спеціальних історичних дисциплін, одним
із завдань якої поставили дослідження впливу рукописного письма на друковане
і навпаки3.
Різні погляди на взаємовплив рукописної і друкованої книги серед коди-
кологів сформувались вже щодо перших інкунабул4, що з’явились в другій
половині XV століття. Одні стверджували про абсолютну різницю інкунабул і
сучасних їм рукописів, інші говорили про тотожність і про те, що інкунабули
запозичили складові рукописних творів. К. Бюлер у 1960 році виступив пред-
ставником окремої візії, стверджуючи, що майже всі рукописні книги другої
половини XV століття копіювались з першодруків. Як аргументи, він наводить і
копії з типографських текстів, і рукописні фальсифікати друкованих видань,
————————
* Барабаш Тарас Мстиславович — молодший науковий співробітник Центрального
державного історичного архіву України у м. Львові, аспірант кафедри давньої історії
України та архівознавства ЛНУ ім. І. Франка, arhivist@ukr.net; paleograf@gmail.com
1 Мыльников А. Вопросы изучения поздней рукописной книги (проблематика и
задачи) // Рукописная и печатная книга. — М., 1975. — С. 19.
2 Сидоров А. Советская история книги// Книга. Исследования и материалы. — М.,
1967. — С. 170.
3 Juda M. Pismo drukowane w Polsce XV–XVIII wieku. — Lublin, 2001. — S. 51.
4 Інкуна́були — книги, видані в Європі від початку книгодрукування до1501 р.
247
відтворення орнаменту друкованих книг і т.д.5. Однак, як вказує Л. Киселева, це
хибний висновок. Більшість рукописних книг того часу не скопійовані з дру-
кованих, і написані не книжним каліграфічним письмом, а курсивним6.
В. Люблінський, навпаки, вважає, що Бюлер найпослідовніше аргументує вплив
першодруків на рукописні видання, швидку динаміку естетичного впливу
інкунабул, буквально з моменту їх появи, на авторів рукописів7.
Варто сказати, що предмет цієї дискусії не є надто дискусійним, і має
враховувати в собі різні особливості розвитку інкунабул, палеотипів8 та спів-
існування їх із рукописами. Першодрукарі, вслід за Й. Гутенбергом намагалися
якомога точніше відтворити в друкованих книгах зовнішність книг рукописних9.
Палеограф О. Добіаш-Рождественська твердить, що літери деяких інкунабуль-
них латинських книг були настільки схожими із рукописними, що на перший
погляд друковану книгу важко відрізнити від рукописної10. Одним із перших,
хто почав витворювати нові шрифти для друку, відмінні за виглядом від ру-
кописних взірців, був Н. Жансон, що працював у Венеції з 1470 по 1480 рр.11.
Заголовні літери його шрифту нагадували зразки римського капітального
письма, а рядкові — гуманістичного курсиву XV століття12, була продумана
архітектоніка літер з урахування пропорційності їх складових13. Вже відтоді
друкована книга почала набирати самобутніших, своєрідніших ознак. З почат-
ком ери палеотипів (1501 рік) кожен друкар прагнув зробити свої видання
унікальними, властивими лише його друкарні. Провадились постійні експери-
менти з форматами книг, їх художнім оформленням, шрифтами14. Ці нові еле-
менти щораз більше відрізняли друковану книгу від її рукописного прототипу15.
З початку XVI століття можна вести відлік естетичної незалежності друкованої
книги від рукописної16.
Та всі ці моменти торкаються значною мірою світської, художньої чи релі-
гійної книги. Саме вони із XVI століття вже не пишуться, а друкуються.
————————
5 Buhler F. The Fifteenth Century Book. The Scribes. The Printers. The Decorators. —
Philadelphia, 1961.
6 Киселева Л. Западноевропейская рукописная и печатная книга XIV–XV вв. — Л.,
1985. — С. 116.
7 Люблинский В. Ранняя книга как ступень в развитии информации // Пятьсот лет
после Гуттенберга. 1468–1968. Статьи. Исследования. Материалы. — М., 1968. — С. 147.
8 Палеотипи — книги, друковані в Європі у 1501–1550 рр.
9 Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки: Навчальний посібник. — К., 2011. —
С. 43.
10 Добиаш-Рождественская О. История письма в средние века: руководство к
изучению латинской палеографии. — М., 1987. — С. 226, див. також: Рейснер С. Русская
палеография нового времени. Неография. — М., 1982. — С. 61.
11 Ковальчук Г. Рукописні книги… — С. 41.
12 Різник М. Письмо i шрифт. — К., 1978. — С. 56.
13 Киселева Л. Западноевропейская рукописная…. — С. 110.
14 Ковальчук Г. Рукописні книги…. — С. 48
15 Люблинский В. Ранняя книга… — С. 151.
16 Капр А. Взаимоотношение между почерком, печатным шрифтом и каллиграфией //
Рукописная и печатная книга. — М., 1975. — С. 80.
248
Натомість в адміністративних установах, канцеляріях письмо не витіснилось
друком, а розвивалось самобутнім шляхом, часто само ще надаючи нові форми
букв для шрифтів17. І якщо вплив друкованої книги на рукописну світську книгу
в загальних рисах відомий, то про вплив на канцелярські акти і книги такого
сказати не можна.
В рамках написання нашого кандидатського дослідження, присвяченого
латинському письму міських канцелярій Руського воєводства Речі Посполитої
XVI–XVII століття, в черговому порядку була опрацьована книга міської
канцелярії Ліська, Сяноцької землі, 1641–1652 рр.18. Одразу була зауважена
специфічність її письма, а саме наявність друкованих відповідників рукописним
літерам у тексті. На взірець друкарського шрифту антиква, маюскулом виведені
не тільки заголовки документів, а й початкові літери слів основного змісту
(додаток 1). З 1643 року кількість «друкованих» літер в тексті, заголовках по-
чинає зменшуватись, ще більших темпів цей процес набуває у другій половині
1640-на початку 1650-х рр. Дукт19 літер часто залишається попереднім, однак
значно зменшується вага20, і складові елементи стають тонкішими. Нашим
завданням стало реконструювати джерела і причини, обставини запозичення,
апробації шрифту для канцелярської роботи.
Відповідь на ці дослідницькі питання варто почати із огляду особливостей
самого шрифту «антиква», як він зародився, розвивався і поширювався.
Антиква був розроблений на основі гуманістичного книжного письма, і став
витвором фактично трьох інтелектуалів: Н. Жансона, що в 1460–1470-х рр.
розробив його прототип21, Ф. Гріффо, що вдосконалив його і передав для А. Ма-
нуція22, який у 1495–1499 рр. друкував антиквою свої книги23. Архітектоніка
антикви відповідала прагненню гуманістів відродити античне письмо24. До і на
початку книгодруку він пройшов кілька стадій свого розвитку: 1) мінускульна
«готико-антиква» Франческо Петрарки, де відчувається вплив готичної ротунди,
2) маюскульна гуманістична антиква, де модифікувались ініціальні готичні
літери, що пішли від римського капітального письма I–V століття н.е.25.
Для гуманістичної антикви стали характерними прямі і косі штрихи з
потовщеннями, напливами завдяки вільному обертанню пера, контраст потов-
————————
17 Semkowicz W. Paleografia Łacińska. — Kraków, 2002. — S. 392.
18 Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі — ЦДІА Украї-
ни, м. Львів). — Ф. 84 (Магістрат міста Ліська). — Оп. 1. — Спр. 1.
19 Дукт — послідовність і напрямок начерку складових елементів графеми (варіанту
зображення літери).
20 Вага — товщина складових елементів графеми.
21 Есипова В. История книги: Учебник по курсу «История книжного дела». —
Томск, 2011. — С. 225.
22 Milroy R. Francesco Griffo da Bologna: fragments & glimpses: a compendium of
information & opinions about his life and work. — Vancouver, 1999; див. також: Morison S.
Four Centuries of fine printing. — Benn, 1960. — P. 26.
23 Есипова В. История книги… — С. 153.
24 Різник М. Письмо і шрифт. — К., 1978. — С. 50.
25 Там само.
249
щеного і волосного штрихів, засічки (серіфи) на кінчиках штрихів, округлі
букви вписувались у квадрат26. В ньому, як і в рукописному письмі, ще збе-
рігалось розмаїття графіки букв. Антиквою Альд Мануцій надрукував твір
П. Бембо «Про Етну» в 1495 році, а в наступній книзі «Сон Поліфіла» (1499 рік)
Ф. Гріффо змінив форму деяких букв і зменшив контраст27. Ці шрифти (гума-
ністична антиква альдинського типу) швидко поширились по Європі, завоювали
масову популярність і суттєво вплинули на європейську культуру книги28. Хоча
й друкували ним латиномовні твори, а тексти на національних мовах ще
готичним шрифтом29.
Для ідентифікації друкарні та друкованого видання, вигляд якого наслі-
дували писарі міста Ліська, було використано кілька джерел. Першим із них
стали книжкові інвентарі приватних бібліотеках мешканців Львова. Про такі ж
інвентарі із Ліська нам не відомо, тому залучено їх із географічно найближчого
коронного міста, центру Руського воєводства, з метою виявити, які саме дру-
ковані книги побутували у той час. Польський кодиколог Е. Ружицький, про-
аналізувавши 72 інвентарі львів’ян, за 1551–1700 рр. показав, що найбільше
читали праці античних римських і грецьких класиків: Ціцерона, Арістотеля,
Плутарха, Вергілія, Овідія, Тіта Лівія, Горація та ін. За ними студіювали гео-
графію, астрономію, математику і медицину. Не нехтували працями і гуманістів
Е. Роттердамського, Л. Валли, інших авторів популярних трактатів з риторики,
поетики, філософії, граматики. Важливо і наявною в той час була юридична
література, Corpus iuris civilis і його частини, збірників законів Я. Тухольчика,
Б. Гроїцького, П. Щербіча та ін. Були в бібліотеках львівських міщан і купців
також історичні хроніки польських хроністів: В. Коховського, М. Кромера,
А. Гваньїні30. Майже всюди були примірники Біблії, причому різними мовами
(всього близько 100 екземплярів)31. Попит на книги релігійно-наукового харак-
теру був загальноєвропейською тенденцію, саме для друку і поширення творів
такої тематики Гутенберг і задумував свій винахід32. Значна частина книг, що
надходила до Львова в XVI — на початку XVII ст., була надрукована в Кельні,
Базелі, Франкфурті-на-Майні. В місто вони потрапляли через Краків та
————————
26 Таранов Н. Рукописный шрифт. — М., 1986. — С. 118–119.
27 Киселева Л. Западноевропейская рукописная и печатная книга... — С. 110–111.
28 Juda M. Pismo drukowane w Polsce XV–XVIII wieku. — Lublin, 2001. — S. 177.
29 Киселева Л. Западноевропейская рукописная и печатная книга... — С. 111.
30 Історія Львова. У 3-х тт. Т. 1 / Ред. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів,
2006. — С. 188. Детальніше про книгозбірні Львова див. праці Е. Ружицького:
Różycki E.Z. dziejów książki we Lwowie w XVII wiеku. Studia nad introligatorstwem i
handlem książką. — Katowice, 1991; Idem. Książka polska i księgozbiory we Lwowie w
epoce renesansu i baroku. — Wrocław, 1994.
31 Ружицький Е. Західноєвропейська книга у Львові в XVI–XVII ст. (до постановки
питання) // Нескінченна подорож: Книга пам’яті Ореста Мацюка. — Львів, 2009. — С. 58.
32 Мак-Люен М. Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги. —
К., 2008. — С. 193.
250
Гданськ33. Власне продукція польських друкарень на загальному фоні була
незначною і складала 7 відсотків від усього складу приватних книгозбірень.
Хоча ця статистика не завжди мала місце, коли йшлося про окремих львівських
інтелектуалів: так, серед книг родини Алємбеків у Львові найбільше книг було із
Базеля та Кракова34.
І другим джерелом, за яким було проведено пошук схожих на вжиті у книзі
Ліська друковані літери, став ілюстрований каталог друкованих видань 1500–
1900 рр. Стенлі Морісона35. Було виявлено збіг деяких графем із виданнями
базельського друкаря Фробена 1519 та 1523 років. Та для верифікації базель-
ського походження літер канцелярії Ліська було проаналізовано ще шрифти
книг із переліку Е.Ружицького. Екземпляри багатьох із цих видань зберігаються
в науковій бібліотеці Центрального державного історичного архіву України у
Львові. В тексті вписаних декретів книги Ліська часто йдуть відсилання до
збірника законів Speculum Saxonum, виданого у 1581 році, наймовірніше, автор-
ства Павла Щербіча, львівського правника36. Та антиквою там надрукованою
кілька початкових аркушів, чого мало для аматорського опанування техніки
виведення друкованих літер через копіювання тексту. Найбільше схожих графем
вдалось зафіксувати у книзі Алессандро Гваньїні «Хроніка європейської Сар-
матії», виданій в Кракові в 1578 році друкарем Мацеєм Вежбентою37.
«Хроніка…» була доволі популярною і постійною перевидавалась ще у XVII
столітті38. Вєжбента для друку самого тексту вибрав базельський вид альдін-
ського курсиву, основою якого були каліграфічні взірці письма Л. Аріггі з 1526
року39, а шрифт заголовків був близький до того, що використовував у другій
половині XVI століття у Флоренції Л. Торрентіно і теж мав базельський харак-
тер40. Даними з біографії друкаря вдалось підтвердити наше початкове при-
пущення про базельське походження друкованих літер, вжитих в канцелярії
Ліська. Деякі літери своєю морфологією тяжіють до шрифту видання Публія
Корнелія Таціта «Opera quae extant ex justi lipsi editione ultima» Х. Плантіна з
————————
33 Історія Львова. У 3-х тт. Т. 1 / Ред. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів,
2006. — С. 189.
34 Ружицький Е. Західноєвропейська книга у Львові…. — С. 58.
35 Morison S. Handbuch der Druckerkunst: 250 Beispiele mustergültiger Antiquadrucke
aus den Jahren 1500–1900. — Berlin, 1925.
36 Szczerbic P. Speculum Saxonum: abo prawo saskie y magdeburskie porza�dkiem
obiecadła, z laćinskich y niemieckich exemplarzow zebrane. — We Lwowie, 1581.
37 Gwagnin A. Sarmatiae Europeae description, quae Regnum Poloniae,Lithuaniam,
Samogitiam, Russiam, Musquiam, Prussiam, Pomeraniam Liuoniam, et Moschuiae Tarta-
riaeque partem complectitur Alexandri Gwagnini Veronensis, Eguitis aurati peditunque
praefecti Diecentia conscriptae. — Warzawa, typi Matthiae Wirzbiętae, 1578.
38 Дмитренко Т. Хроніст XVI–XVII ст. Олександр Гваньїні / Тамара Дмитренко //
Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти:
матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 15-річчю створення Держав-
ного історико-культурного заповідника міста Дубна. — Дубно, 2008. — С. 30.
39 Juda M. Pismo drukowane…. — S. 149.
40 Tam samo. — S. 178.
251
Антверпена (1585 рік)41. Плантін створив французький стиль альдинської ан-
тикви, що вживалась у польських друкарнях аж до 1670-х років42. І всього кілька
схожих графем трапляються у тексті видання Біблії М. Шаффенберга з 1575
року, але не в друкованому, а в рукописному письмі, яким записано перший
розділ Старого Заповіту43. Заголовні літери тут теж мають шрифтовий, «дру-
кований» характер.
Для унаочнення відмінностей і схожостей між ранніми друкованими видан-
нями, шрифтами Вежбенти і «друкованими» формами рукописних літер кан-
целярії Ліська створено збірну таблицю взірців літер із кожного джерела
(додаток 2).
Як бачимо із таблиці, копією із видань Гваньїні стали літери A, D, C, E, H, L,
M, P, T, Q (деякі взірці), S, V, W, X. Із видання Тацита — I, N, O, по одному
взірцю Q i V. Із Біблії Шаффенберга А (остання серед варіантів написання в
Ліську у таблиці) та R (перша). Говорячи про копію, йде мова про наслідування
модульних пропорцій, кута, контрасту волосних і потовщених літер, загального
вигляду. І не більше. У копійовані графеми вносився індивідуальний дукт,
відчувались елементи самобутнього почерку, завдяки чому друковані прототипи
набували рукописного характеру. Так, у літери B міняється графіка сполучення
півовалів, літери C, E, F, G, S, T мають різноманітні графічні модифікації засічок
на кінцівках основних і додаткових штрихів, що складають структуру букви.
В цьому плані шрифтові оригінали були пластичними, стабільними, і засічки,
відповідно, були однотипні. Інша ситуація із графемами А і R Біблії Шаф-
фенберга. Вони вже були скопійовані із певних друкованих видань, і писарі
Ліська просто запозичили без видозмін їхню морфологію. Оригінальним і
незапозиченим є написання Q, коли нижня частина набуває підкововидної
(дуговидної) форми і міститься під овалом, а не справа від нього.
Чим можна пояснити саме таку специфіку письма, і як простежити першо-
основи естетичного смаку і майстерності писарів досліджуваної канцелярії? Під
кінець XVI століття Лісько стає розвинутим торгівельно-господарським містом.
В місті було 11 ремісничих цехів, розвивались близько 40 робітничих спеці-
альностей. Дослідник урбанізаційних процесів в Польщі Єжи Мотилевіч від-
значає, що всі міста Сяноцької землі в XVII ст., крім Сянока, Кросна і Ліська,
були слаборозвинутими, маргінальними осередками промисловості та торгівлі44.
————————
41 Tacitus Cornelius C. Opera quae extant ex justi lipsi editione ultima: et cum eiusdem ad
ea omnia commentariis aut notis. Sctipta et addita ab eodem singulis libris Breviaria Valde ad
memoriam et hisroriae lucem. — Antverpiae, apud Christophorum Plantinum, 1585.
42 Juda M. Pismo drukowane…. — S. 188.
43 Biblia to jest księgi Starego і Nowego Zakonu na polski jęnzyk wedlug lacinskiey
bibliei od Kosciola Krzesciaskiego powrzechnego przyiętey. — Krakόw, w drukarni Mikolaia
Szaffenberga, 1575.
44 Motylewicz J. Miasta ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej połowie XVII i w XVIII
wieku. — Przemyśl-Rzeszów, 1993. — S. 30.
252
У першій половині XVI століття в місті були два римо-католицькі костели,
дві православні церкви та одна синагога45. З 1538 року власником міста стає
Петро Кмита, відомий свого часу меценат культури. Він контактував із багатьма
представниками польського та європейського ренесансу, з правниками, поетами,
письменниками, в тому числі С. Оріховським, М. Бєльським і навіть Е. Рот-
тердамським46. В 1550 році король Сигізмунд Август видав привілеї на про-
ведення в місті ярмарків і дозволив відкрити в місті парафіяльну школу47. З 1580
року місто стало власністю С. Стадницького. Під його урядування місто всту-
пило в епоху свого розквіту, що тривала до другої половини XVII століття. Воно
було одним із основних центрів ремісництва, торгівлі і культури Сяноцької
землі48. Очевидно, що заможність міста, поширення тут гуманістичних ідей, в
тому числі розуміння культури книги і письма, меценатство власників Ліська
заохочували міщан до купівлі, читання друкованих видань класиків і сучасників,
наслідування їх мови, стилю викладу і зовнішнього оформлення.
Переходячи до висновків, варто зосередити увагу на таких аспектах:
1) Характер письма книги міської канцелярії Ліська 1641–1652 рр. засвідчує
вплив друкованих книг і копіювання їх зовнішніх особливостей писарями;
2) Важко сказати, наскільки специфічним для свого часу і регіону було
проаналізоване письмо. Відсутність відповідних досліджень і палеографічних
ілюстрованих альбомів із зразками письма не дає можливості сказати, чи були
поширеними у писарській практиці канцелярій міст Руського воєводства запо-
зичення елементів друкованого шрифту. Так, така сама антиква зустрічається у
записі річної дати книги магістрату Львова, у 1732 році49. Але не можна
однозначно твердити про якусь тяглість чи генетичний зв'язок стилю письма
канцелярій Ліська середини XVI століття і Львова XVIІ століття. Подальші
системні дослідження зможуть з часом дати відповідь і на це питання.
К ВОПРОСУ О ВЗАИМОВЛИЯНИИ РУКОПИСНОЙ И ПЕЧАТНОЙ
КНИГИ В УКРАИНЕ: ОСОБЕННОСТИ ПИСЬМА ГОРОДСКОЙ
КАНЦЕЛЯРИИ ЛЕСЬКА СЕРЕДИНЫ XVII в.
В статье исследуется влияние старопечатных книг на письмо книг го-
родской канцелярии города Лиско 1641–1652 гг. Приводятся критерии поиска
————————
45 Historia Leska [Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.lesko.pwi.pl/2.
historia-leska.php]. Детальніше про історію міста від найдавніших часів до 1772 року
див.: Fastnacht A. Dzieje Leska do 1772 roku. — Rzeszów, 1988.
46 Kowalska H. Kmita (Sobieński, Sobiński) Piotr // Polski Słownik Biograficzny. —
T. 13. — Wrocław–Warszawa–Kraków 1967. — S. 97–100.
47 Lisko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. —
Tom V. — Warszawa, 1884 r. — S. 313.
48 Historia Leska [Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.lesko.pwi.pl/2.
historia-leska.php]
49 ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 52 (Магістрат міста Львова). — Оп. 1. — Спр. 749. —
С. 259.
253
печатных изданий, внешний вид которых могли копировать писцы. Подается
история развития шрифта антиква, который был заимствован из печатных
книг канцеляристами Лиска.
Ключевые слова: рукописное письмо, старопечатные книги, антиква,
Лиско, О. Гваньини.
BY THE QUESTION OFINTER PLAY OF MANUSCRIPTS AND PRINTED
BOOKS IN UKRAINE: PECULIARITIES OF WRITIN GOF CITY
SECRETARIAT OF LIS'KO MIDDLE OF XVII CENTURY
This paper examines the impact of early printed books in writing of books City
Secretariat of City Lis'ko 1641–1652. Biennium are given search criteria of
publications whose appearance can copy writer. Served history of the font antique
that was borrowed from printed books Lis'ko government clerks.
Keywords: manuscript writing, early printed books, antique font, Lis'ko,
O. Hvanyini.
254
Додаток 1
Джерело: ЦДІА України, м. Львів. — Ф. 84 (Магістрат міста Ліська). — Оп. 1. —
Спр. 1. — Арк. 8 зв.
255
Додаток 2
Бу
кв
а Про
Етну50
С
он
П
ол
і-
фі
ла
51
Гваньїні52
(антиква)
Гваньїні53
(курсив) Книги магістрату Ліська54
————————
50 Джерело: Bembo P. De Aetna liber ad Angelum Chabrielem. — Venetiis, 1495.
51 Джерело: Colonna, Fr. Hypnerotomachia Poliphili. — Venice, 1499.
52 Джерело: Gwagnin A. Sarmatiae Europeae description, quae Regnum Poloniae,
Lithuaniam, Samogitiam, Russiam, Musquiam, Prussiam, Pomeraniam Liuoniam, et Mosc-
huiae Tartariaeque partem complectitur Alexandri Gwagnini Veronensis, Eguitis aurati pedi-
tunque praefecti Diecentia conscriptae. — Warzawa, typi Matthiae Wirzbiętae, 1578.
53 Там само.
54 Джерело: Центральний державний історичний архів України, м. Львів. — Ф. 84
(Магістрат міста Ліська). — Оп. 1. — Спр. 1.
256
|