Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія
Стаття присвячена дослідженню історіографії створення та функціонування інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Дана наукова проблема була предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблем...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний збірник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101990 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія / Л. Годунова // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 298-308. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-101990 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1019902016-06-10T03:03:00Z Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія Годунова, Л. Джерелознавство та історіографія Стаття присвячена дослідженню історіографії створення та функціонування інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Дана наукова проблема була предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. Зроблено висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, особливо спадщини практичних працівників тогочасних фіскальних установ, ця проблема потребує подальшого глибокого розгляду, особливо щодо проблем соціалізації податківців, їхніх політичних уподобань, етнічної приналежності, а особливо діяльності російських фіскальних інститутів в Україні в період Першої світової війни. Статья посвящена исследованию историографии создания и функционирования института податных инспекторов в Приднепровской Украине в конце XIX начале ХХ в. Данная научная проблема была предметом исследования многих тогдашних ученых и практиков, которые оставили корпус разноплановых по проблематике и шириной освещение аспектов, форме и жанру работ. Сделан вывод о том, что несмотря на наличие данных историографических источников, особенно наследия практических работников тогдашних фискальных учреждений, эта проблема требует дальнейшего глубокого рассмотрения, особенно проблем социализации налоговиков, их политических предпочтений, этнической принадлежности, особенно деятельности российских фискальных институтов в Украине в период Первой мировой войны. The article investigates the historiography of the establishment and functioning of the tax inspectors in Dnieper Ukraine in the late XIX — early XX century. This scientific issue has been the subject of study of many researchers and practitioners of that time who have left works which deal with diverse problems and have wide coverage of aspects, among which there are three major groups of works. It is summed up that despite the availability of these historiographical sources, especially the heritage of contemporary practitioners of fiscal institutions, this problem requires further in-depth consideration, especially on the issues of tax socialization, their political views, ethnical affiliation, and especially of the fiscal institutions activity in Ukraine during the World War I. 2014 Article Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія / Л. Годунова // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 298-308. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101990 336.2(091):930.1(477)«18/19» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія |
| spellingShingle |
Джерелознавство та історіографія Джерелознавство та історіографія Годунова, Л. Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія Український історичний збірник |
| description |
Стаття присвячена дослідженню історіографії створення та функціонування інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Дана наукова проблема була предметом дослідження
багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. Зроблено висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, особливо спадщини практичних працівників тогочасних фіскальних установ, ця проблема потребує подальшого глибокого розгляду, особливо щодо проблем соціалізації податківців, їхніх політичних уподобань,
етнічної приналежності, а особливо діяльності російських фіскальних інститутів в Україні в період Першої світової війни. |
| format |
Article |
| author |
Годунова, Л. |
| author_facet |
Годунова, Л. |
| author_sort |
Годунова, Л. |
| title |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| title_short |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| title_full |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| title_fullStr |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| title_full_unstemmed |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| title_sort |
діяльність інституту податних інспекторів у наддніпрянській україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Джерелознавство та історіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101990 |
| citation_txt |
Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія / Л. Годунова // Український історичний збірник — 2014. — Вип. 17. — С. 298-308. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| series |
Український історичний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT godunoval díâlʹnístʹínstitutupodatnihínspektorívunaddníprânsʹkíjukraíní18851917rrdožovtnevaístoríografíâ |
| first_indexed |
2025-07-07T11:41:04Z |
| last_indexed |
2025-07-07T11:41:04Z |
| _version_ |
1836988199387267072 |
| fulltext |
298
Український історичний збірник, Вип. 17, 2014
УДК 336.2(091):930.1(477)«18/19»
Лариса Годунова*
ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ПОДАТНИХ ІНСПЕКТОРІВ
У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ (1885–1917 рр.):
ДОЖОВТНЕВА ІСТОРІОГРАФІЯ
Стаття присвячена дослідженню історіографії створення та функціону-
вання інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні наприкінці
ХІХ на початку ХХ ст. Дана наукова проблема була предметом дослідження
багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопла-
нових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром
праць.
Зроблено висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіо-
графічних джерел, особливо спадщини практичних працівників тогочасних
фіскальних установ, ця проблема потребує подальшого глибокого розгляду,
особливо щодо проблем соціалізації податківців, їхніх політичних уподобань,
етнічної приналежності, а особливо діяльності російських фіскальних інсти-
тутів в Україні в період Першої світової війни.
Ключові слова: історіографія, податні інспектори, фіскальні органи, опо-
даткування, податкова політика, Наддніпрянська Україна.
Інститут податних інспекторів, як відомо, було створено відповідно до
закону від 30 квітня 1885 р. За задумом законодавця, податний інспектор був
виконавчим органом казенних палат, завідував певною податною дільницею.
У 1897 р. вводиться інститут помічників інспекторів, яких закріплювали за
найбільш складними дільницями. Для координації діяльності податківців та
пошуку найбільш раціональних шляхів реалізації їх посадових обов’язків з ура-
хуванням регіональних особливостей, керівництвом казенних палат проводи-
лися з’їзди податних інспекторів у губерніях. На з’їзди виносилися найваж-
ливіші питання податкової політики та економічного розвитку регіону, зокрема
селянське. З початком Першої світової війни діяльність податкових інспекторів
ускладнилася, на них стали покладатися не властиві їм функції з мобілізації для
потреб армії автомобілів і мотоциклів приватних і юридичних осіб, членство у
міському присутствію з надання допомоги родинам військовослужбовців, ви-
значали цінність конфіскованої у австрійських і німецьких підданих авто- і
мототехніки та ін. А у 1916 р. після введення державного прибуткового податку
навіть було збільшено кількість податкових дільниць і податних інспекторів.
Проблеми дожовтневої історіографії податкової політики на українських
теренах наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. знайшли певне висвітлення у
————————
* Годунова Лариса Василівна — аспірантка кафедри суспільних наук та докумен-
тознавства Кіровоградського національного технічного університету.
299
науковій літературі, зокрема в працях Віктора Жвалюка1, Олександра Головка2,
Василя Орлика3 та ін. На сьогодні як у вітчизняній так і в зарубіжній історичній
науці немає спеціального історіографічного дослідження з проблем становлення
та розвитку інституту податних інспекторів, який був одним із вагомих скла-
дових імперської системи російських органів податкового контролю в Наддніп-
рянській Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Наукові пошуки в галузі податкової політики Росії в українських землях,
зокрема, проблем функціонування імперських фіскальних органів на території
Наддніпрянської України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. засвідчують, що
ця проблематика знайшла певне висвітлення у тогочасній науковій літературі.
Перш за все вона є предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та
практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й шириною
висвітлювання аспектів, формою і жанром праць.
Аналізуючи проблеми діяльності фіскальних інститутів, не можна залишити
поза увагою творчий доробок професора Івана Озерова, котрий у своїх працях
приділяв значну увагу й питанням організації податкового контролю в
————————
1 Жвалюк В.Р. Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині
ХІХ — на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності / В.Р. Жвалюк. — К.:
Атіка, 2001. — 161 с.
2 Головко О.М. Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець ХVІІІ —
початок ХХ ст.): історико-правове дослідження / О.М. Головко. — Х.: СІМ, 2005. —
448 с.; Головко О.М. Апарат управління фінансами Російської імперії на українських
землях у роки Першої світової війни: історико-правова характеристика / О.М. Головко //
Право України. — 2005. — № 3. — С. 129–131; Головко О.М. Організаційно-правові
засади фінансової адміністрації Російської імперії у дореволюційній історіографії /
О.М. Головко // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2005. —
Вип. 30. — С. 286–293; Головко О.М. Теоретичні засади історико-правового дослідження
фінансової адміністрації Російської імперії в Україні (кінець ХVІІІ — початок ХХ ст.) /
О.М. Головко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2005. — № 3. —
С. 27–32.
3 Орлик В.М. До питання історії міністерства фінансів Російської імперії кінця
XVIII — початку ХХ ст. / В.М. Орлик // Вісник Академії праці і соціальних відносин
Федерації профспілок України. — 2004. — Вип. 2 (26). — С. 179–185; Орлик В.М.
Податкові органи Російської імперії в Україні (ХІХ — початок ХХ ст.) / В.М. Орлик //
Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. — 2004. —
Вип. 4 (28). — С. 239–247; Орлик В.М. Проблеми історії податкової політики Російської
імперії в українському селі кінця ХVІІІ — початку ХХ ст. в «аграрній» історіографії /
В.М. Орлик // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). Випуск
27. — К.: Інститут історії НАН України, 2004. — С. 224–239; Орлик В.М. Податкові
органи Російської імперії в Україні (історіографія проблеми) / В.М. Орлик // Укра-
їнський історичний журнал, 2005. — № 4 (463). — С. 190–199; Орлик В.М. Дожовтнева
фінансово-правова література як джерело до вивчення проблем фінансової політики
уряду Російської імперії кінця ХVІІІ — початку ХХ ст. [Електронний ресурс] /
В.М. Орлик // Історія науки і біографістика. — 2010. — Вип. 2. — Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2010-2/10_orlyk.pdf. — Заголовок з екрана.
300
Російській імперії4. Особливу увагу формуванню органів контролю за стягнен-
ням податкових платежів до бюджету, зокрема податкових органів, було при-
ділено у праці І. Озерова «Основи фінансової науки»5. Розглядаючи еволюцію
системи оподаткування, автор підводить до того, що у процесі удосконалення
механізму стягнення податків у держави неминуче виникає потреба у створені
спеціального податкового органу, на який би покладався ряд функцій по
реалізації державної податкової політики. Саме на стадії розвинутої форми
стягнення податків установлюється тенденція зближення держави до платників
податків, «в цей час зазвичай у державі створюються спеціальні органи для
стягнення»6 податків. Автором розглянуто увесь шлях розвитку інституту по-
датних інспекторів від його створення 1885 року до 1909 року. Учений показав і
роль податківців Наддніпрянської України у цьому складному процесі станов-
лення даної фіскальної інституції, зазначаючи, що податні інспектори, вперше в
імперії, у 1890 році, були залучені херсонським губернатором до безпосередньої
участі як у зборі податей, так і для перевірки ведення обліку волосними та
сільськими товариствами, зібравши таким чином відомості щодо платоспро-
можності населення регіону. Даний експеримент, як указує автор, виявився
досить успішним, отримав схвалення імператора Олександра ІІІ, а міністр
внутрішніх справ, у підпорядкуванні якого знаходилися цивільні губернатори, у
травні 1892 року визнав необхідність наслідування діяльності херсонського
губернатора7. Особлива увага приділена Іваном Озеровим підсумкам фінансової
реформи 1899 року, яка перш за все стосувалася удосконаленню інституту
спеціальних збирачів податей — податним інспекторам. Саме цією реформою
було розширено функції і повноваження податних інспекторів, визначено функ-
ції помічників податних інспекторів, а поліцію було відсторонено від нагляду за
стягненням податків. Крім того було чітко визначено підконтрольність податних
інспекторів «что руководство, непосредственный надзор и ревизия делопроиз-
водства податных инспекторов и их помощников принадлежат в каждой губер-
нии управляю щему казённой палатой8». Окремо зазначено, що «для поднятия
престижа податных инспекторов: для этого признано необходимым, чтобы в
случае упущений и неправильных действий дознание на месте производил сам
управляющий казённой палатой или его помощник»9. У цілому автором було
дано високу оцінку діяльності податних інспекторів «оценивая по достоинству
————————
4 Озеров И.Х. Экономическая Россия и ее финансовая политика на исходе XIX и в
н. ХХ века / Озеров И.Х. — М., 1905; Озеров И.Х. Финансовая реформа в России /
Озеров И.Х. — М., 1906.
5 Озеров И.Х. Основы финансовой науки: Бюджет. Формы взымания. Местные фи-
нансы. Государственный кредит / Озеров И.Х. — М.: ООО «ЮрИнфоР-Пресс», 2008. —
633 с.
6 Там же. — С. 143–144.
7 Озеров И.Х. Основы финансовой науки: Курс лекций / И.Х. Озеров // Учение об
обыкновенных доходах / И.Х. Озеров. — М.: Тип-фия И. Сытина, 1911. — Вып. 1. —
С. 76.
8 Там же. — С. 205.
9 Там же.
301
полезную деятельность института податных инспекторов»10, відзначено дієвість
та ефективність їхніх з’їздів з метою обміну досвідом в оподаткуванні. Заува-
жено, що на утримання податних інспекторів у 1909 році було виділено
1.578.400 руб., на утримання помічників — 266.000 руб; на витрати за від-
рядженнями — 588.300 руб, а всього — 2.938.400 руб.11 Цілком погоджуємося із
тезою сучасного українського дослідника історії податкових органів Віктора
Жвалюка про те, що «праця І.Х. Озерова взагалі є одним із кращих взірців
комплексного підходу щодо дослідження як питань правового регулювання
податкової справи, так і її здійснення спеціально уповноваженими державними
органами у дореволюційній юридичній історіографії»12. Серед історіографічних
джерел першої групи не можна залишити поза увагою й наукову спадщину
відомого економіста Павла Гензеля13.
Окрім праць відомих науковців початку ХХ ст., важливим історіографічним
джерелом слугують тогочасні спеціалізовані ювілейні видання, зокрема книги,
присвячені 100-річчю Міністерства фінансів Російської імперії14 та 25-ти річчю
введення інституту податних інспекторів15. Зупинимось детальніше на цих двох
історіографічних джерелах. Ювілейне видання, підготовлене до 100-річчя Мініс-
терства фінансів російської імперії, структурно складалося із двох частин, кожна
з яких хронологічно поділена на періоди правління російських імператорів, а в
кожному з таких періодів виділені розділи, присвячені тим чи іншим фінан-
совим інститутам. Проблеми становлення та функціонування інституту подат-
них інспекторів розглядаються у другій частині видання в періоди царювання
Олександра ІІІ та перших років правління Миколи ІІ. Автори видання наголо-
шують, що початково «податным инспекторам не отводилось определённой
области дел, а только надзор за действиями других нефинансовых учреж-
дений»16. У цій праці наводяться деякі статистичні дані щодо кількісного складу
податних інспекторів, зокрема, вказується, що початково 1885 р. було введено
500 посад податних інспекторів, а згодом, у зв’язку із збільшенням кола
обов’язків податківців, 1892 р. у зв’язку із змінами порядку оцінки нерухомого
————————
10 Там же. — С. 204.
11 Там же. — С. 207.
12 Жвалюк В.Р. Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині
ХІХ — на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності / В.Р. Жвалюк. — К.:
Атіка, 2001. — С. 12.
13 Гензель П.П. Новейшие изменения в действующем положении о государственном
промысловом налоге // Русское экономическое обозрение. 1900. — № 9. — С. 49–60;
Гензель П.П. Обзор финансовых мер к немедленному осуществлению для покрытия
предстоящих дефицитов в государственном бюджете России // Финансовая реформа в
России. — М., 1917. — Вып. II. 4.+48 с.
14 Министерство финансов, 1802–1902. Исторический обзор: в 2 ч. — СПб.: Экс-
педиция заготовления государственных бумаг, 1902.
15 Податная инспекция в России (1885–1910): Очерк деятельности податной инс-
пекции за 25 лет ее существования. — СПб.: Тип. И.И. Сойкина, 1910. — 210 с.
16 Министерство финансов, 1802–1902. Исторический обзор: в 2 ч. — СПб.: Экспе-
диция заготовления государственных бумаг, 1902. — С. 35.
302
майна для земського оподаткування додано ще 111 посад, 1893 р. через введення
квартирного податку ще 60 посад, а наприкінці правління Олександра ІІІ в
імперії було 769 податних інспекторів17. Щодо діяльності податних інспекторів
у перші роки правління Миколи ІІ, то автори цього видання підкреслюють
значне посилення ролі даного фіскального інституту в організації оподаткування
на місцях та збільшення їхньої штатної чисельності у 1897 р. на 40 осіб і
введенням початково 150 посад помічників податних інспекторів18. Значна увага
авторів видання приділена впорядкуванню діяльності податних інспекторів та
їхніх помічників відповідно до Положення від 24 травня 1899 р. Так в книзі
зазначається, що вказаний нормативно-правовий акт визначав основні засади
організації податкового контролю, зокрема умови призначення на посади по-
датних інспекторів та їхніх помічників, «а именно требование, для занятия этих
должностей, высшего образовательного ценза и подготовительных занятий при
казённых палатах; порядок сношения инспекторов с правительственными, обще-
ственными и сословными учреждениями, а также с частными лицами; под-
чинение их деятельности непосредственному надзору управляющего местною
казенною палатою; круг ведомства чинов податного надзора, применительно к
действующим законоположениям; наконец, обязанность чинов податной инспек-
ции, в случае обнаружения неправильных действий по предметам, относящимся
до податной части, доводить о том до сведений подлежащих правительственных
и общественных учреждений и должностных лиц, вместе с предложениями о тех
мерах, которыми неправильности эти могли бы быть устранены»19. Проте
найбільше уваги у цій праці приділено реформуванню процесу стягнення ок-
ладних (прямих) податків відповідно до закону від 23 червня 1899 р., яким на
податних інспекторів покладалися раніше не властиві цій інституції фіскальні
функції20. Аналізуючи розширення повноважень податних інспекторів, автори
видання вказують, що станом на 1902 р. кількість податних інспекторів зросла
до 1017, а їхніх помічників до 26621. Проте, ювілейне видання є ювілейним, у
ньому залишилися поза увагою ряд важливих проблем діяльності тогочасних
податківців і, перш за все, корупції, яка була завжди супутницею імперських
установ у Російській імперії. Окрім того, за парадно-офіційними лаштунками
книги залишилися платники податків та регіональні, конфесійні й етнічні ас-
пекти їхньої діяльності.
Щодо другого, згаданого вище, ювілейного видання на честь 25-ти річчя
введення інституту податних інспекторів, то цей нарис, не зважаючи на за-
декларовану у виданні позицію про те, що воно не є науковими дослідженням,
усе ж, завдяки використанню фактичних матеріалів наданих департаментами
окладних та неокладних зборів, на сьогодні без перебільшення є вагомим дже-
релом до вивчення становлення та діяльності такого спеціального фіскального
————————
17 Там же. — С. 40.
18 Там же. — С. 355.
19 Там же. — С. 358.
20 Там же. — С. 359–360.
21 Там же, с. 361.
303
органу як податкова інспекція. Так, зокрема, в згаданому виданні містяться
відомості, щодо освітнього цензу перших 222 податних інспекторів, в рядах
котрих були люди як із вищою (45%), так і середньою (33,78%) та нижчою
(21,18%) освітами з різною кваліфікацію (в т.ч. медичною, військовою, ду-
ховною)22. Звичайно, для нової спеціальності податного інспектора людям необ-
хідно було виписувати «подробные указания, которыми они должны руковод-
ствоваться при исполнении возложеных на них служебных обязанностей»23 у
відповідних інструкціях та наказах, які були охарактеризовані авторами ви-
дання. За 13 років діяльності цього інституту виявилося ряд недоліків законо-
давства, які породжували проблеми у роботі податних інспекторів — «несоот-
ветствие объёма обязанностей с объёмом прав делало положение податных
инспекторов среди уездной администрации неопределённым и затрудняло им
исполнение тех обязанностей, которые составляют сущность их деятельности»,
яка хоч і була «в общем весьма плодотворная, не достигала, однако, той
полноты, которая соответствовала бы целям, имевшимся в виду при учреждении
этого института»24. Автори нарису не могли залишити поза увагою згаданого
вище Положення про податних інспекторів та їх помічників від 24 травня
1899 року та новий Наказ чинам податної інспекції, виданого на основі Поло-
ження. У праці відзначено, що правове регулювання діяльності податних інс-
пекторів значно упорядкувалось, вимоги вищезазначеного Наказу були приве-
дені у відповідність до Закону, що давало можливість «ныне чины податной
инспекции в своей деятельности могут, таким образом находить твёрдую опору
в законе, тогда как до этого они основывали большую часть своих действий на
требованиях Наказа, необязательных для других ведомств»25. Крім того, Нака-
зом для податних інспекторів та їхні помічників були встановлені правила
діловодства, що давало можливість оптимізувати процес документообігу. Як і
більшість авторів, які на початку XX століття у своїх працях розглядали проб-
леми оподаткування, а саме органи адміністрування податків активно аналі-
зували вищезазначений Закон та його позитивне значення, автори цього юві-
лейного видання також зупинилися на основних його позиціях:
1. для податних інспекторів було встановлено освітній ценз на рівні ви-
щого, за певним виключенням для тих працівників, які «при продолжительной
службе проявили выдающиеся способности и отличное знание податного
дела»26;
2. уточнено підпорядкованість податних інспекторів на рівні виключно
управляючого місцевою Казенною палатою;
3. суттєво розширено коло прав і обов’язків податних інспекторів при
стягненні податків і зборів.
————————
22 Податная инспекция в России (1885–1910): Очерк деятельности податной инс-
пекции за 25 лет ее существования. — СПб.: Тип. И.И. Сойкина, 1910. — С. 33–34.
23 Там же. — С. 35.
24 Там же. — С. 96.
25 Там же. — С. 110.
26 Там же. — С. 98.
304
У підсумку, в нарисі на честь 25-ти річчя інституту податних інспекторів
зазначено, що «хотя закон 24-го мая 1899 года не дал податным инспекторам в
руки всего податного дела в полном объёме, не поставил их во главе само-
стоятельного уездного финансового управления, однако, основные начала ор-
ганизации податного надзора и его компетенция получили в нём ясное и
определённое выражение, и роль податной инспекции для всех стала вполне
понятной, что дало податным инспекторам занять подобающее им место среди
должностных лиц уездной администрации»27. Таким чином, аналізоване юві-
лейне видання дає дослідникам можливість зрозуміти проблеми функціонування
інституту податних інспекторів, проте, як і видання, присвячене історії мініс-
терства фінансів залишає податки знеособленими.
Найбільш інформативними щодо проблем діяльності органів податкового
контролю, на наше переконання, є праці не просто сучасників досліджуваної
епохи і навіть не відомих науковців тих часів, а практичних працівників, котрі у
свої роботах не просто описували діяльність тих чи інших фіскальних
інститутів, а показували наявність проблем у їхній діяльності й часом указували
на можливі шляхи їх вирішення. Саме ці праці ми умовно віднесли до другої
групи історіографічних джерел нашого дослідження. Саме до таких джерел
належать праці податних інспекторів м. Харкова Антона Честухіна28 та Івана
Степаненка, начальника окладного відділу Київської казенної палати Петра
Гаврика.
Так, зокрема, податковий інспектор 2-ї дільниці м. Харкова А. Честухін, в
своїй праці виділяє більше 30 напрямків діяльності податних інспекторів29,
даний перелік яскраво ілюструє складність діяльності тогочасних податківців. За
свідченням А. Честухіна, діяльність податкових інспекторів була досить склад-
ною і вони переважно не мали змоги виконувати усі свої функції однаково
успішно, змушені були обирати на своїх дільницях найважливіше і те, що
перебувало у незадовільному стані. Загалом уся їх діяльність полягала у «бо-
ротьбі з платником, який намагається уникнути сплати податку або заплатити
його у якомога меншому розмірі»30.
Щодо праць інший податних інспекторів, то не можна залишити поза
увагою творчий спадок московського податківця І. Іноземцева та податного
————————
27 Там же. — С. 111.
28 Честухин А.А. О практических приемах в деятельности податного инспектора:
доклад / Честухин А.А. — Харьков: тип. «Печатное дело», 1909. — 43 с.; Честухин А.А.
Практические приемы и указания по деятельности податного инспектора / Честухин А.А. —
Харьков, 1911. — 62 с.; Честухин А.А. Конспект практических приемов по рассмотре-
нию торговых книг / Четухин А.А. — М.: Изд. податных инспекторов г. Москвы, 1913. —
67 с.; Честухин А.А. Пособие для податных инспекторов при промысловом обложении
предприятий по торговым книгам / Честухин А.А. — М.: Тип. Ф.Я. Пригорина, 1914. —
37 с.
29 Честухин А.А. Практические приемы и указания по деятельности податного
инспектора / Честухин А.А. — Харьков, 1911. — С. 9–10.
30 Там же. — С. 11.
31 Иноземцев А.Н. Очерки и заметки податного инспектора / Иноземцев А.Н. —
Златоуст: Тип. Т-ва Лебедева и Белякова, 1910. — Вып. 1. — 98 с.
305
інспектора м. Харкова І. Степаненка, котрий коментує податкове законодавство
з питань стягнення податку на нерухоме майно, у тому числі й його адмі-
ністрування32.
Книга П. Гаврика «Основні завдання податної і оціночної справи»33 вийшла
в світ у 1912 році. Ця праця фактично була вказівником для податних інс-
пекторів, земських та міських управ щодо різних питань, пов’язаних з по-
датковими та оціночними справами. У цій роботі ґрунтовно у вигляді програм та
інструкцій було викладено покрокові дії податних інспекторів у таких на-
прямках адміністрування податків: обстеження економічного стану великих
міст; механізм обстеження економічного стану селян за окремими поселеннями;
вказівки щодо ефективного стягнення недоїмок державних та земських зборів з
селян та приватних власників нерухомого майна, а також недоїмок квартирного
податку. При цьому звернуто увагу на документальне оформлення цієї роботи —
складанні різних реєстрів, інвентарних книг, відомостей, земельних рахунків,
«дабы все сведения об экономическом положении сельского населения в
делопроизводстве Податного Инспектора сохранялись, желательно, чтобы они
составляли собою особое дело, текущего характера, и по группировке зано-
сились в отдельную книгу. Эта книга должна представлять собою настольную
книгу Податного Инспектора и по его наблюдению за налогами с крестьянского
селения»34. Особлива увага приділена адмініструванню та діловодству податку з
нерухомого майна, рекомендовано ведення по ньому «особого отдельного дела»
або «самостоятельного дела по оценке» нерухомого майна, запропоновано
ведення книг особових рахунків за подвірними ділянками, а по міській неру-
хомості «Податным инспекторам прежде всего надлежит произвести по город-
ским поселениям самую точную регистрацию всех имуществ и изготовить
инвентарные описи с полным и всесторонним обозначением состава этих иму-
ществ»35 у детальному порядку, рекомендовано проведення постійного спосте-
реження за роботою оціночних комісій, щодо дотримання ними встановлених
законодавством загальних правил оцінки нерухомостей та розкладки податку
поміж домовласниками, особисто брати участь в засіданнях розкладочних
комісій, вживати заходи по ліквідації недоїмок36. Значна частина інструкцій для
податних інспекторів у цій праці була присвячена тлумаченню законодавства та
застосуванню практичного досвіду повітових оціночних комісій Київської гу-
бернії з визначення оцінки нерухомого майна по дохідності та порядку
обрахунку середніх відсотків по окремим видам витрат на його утримання
————————
32 Степаненко И.Т. Закон 6 июня 1910 г., Положение о государственном налоге с
недвижимых имуществ в городах, посадах и местечках, за исключением посадов
губерний Царства Польского с инструкцией министра финансов 10 дек. 1910 г., а также
циркулярами и распоряжениями Министерства финансов и указами Правительству-
ющего Сената / Степаненко И.Т. — Х., 1913. — 119 с. — (изд. до октября 1912 г.).
33 Гаврик П.Г. Основные задачи податного и оценочного дела / Петр Гаврилович
Гаврик. — К., Сп-б Издание книжного магазина Н.Я. Оглоблина, 1912. — 180 с.
34 Там же. — С. 3.
35 Там же. — С. 111.
36 Там же. — С. 6–7, 16, 41.
306
(ремонт, страхування та охорону)37. Окремі інструкції для роботи податного
інспектора були присвячені адмініструванню квартирного податку, які полягали
у правильності визначення бази оподаткування (податкові оцінки квартир, які
базувалися на дохідності квартир) та веденні обліку відомостей (списків) по
домовласниках з детальним описом в них всіх квартир, а також рекомендовано
заходи, які необхідно проводити з неплатниками цього податку38. У цій праці
також було надано тлумачення певних податкових законів, що давало мож-
ливість визначить завдання та функції податних інспекторів під час справляння
податків і зборів, враховуючи особливості об’єктів (земля, нерухоме майно,
доходи) та суб’єктів оподаткування (селяни, робітники, підприємці, поміщики,
священики). Звернуто увагу на порядок забезпечення повноти, достовірності,
змістовності та своєчасності звітності податних інспекторів до Казенної палати
по всіх вищезазначених податках, а також надано окремо інструкцію (програму)
щодо написання пояснювальної записки до річного звіту39. Варто зауважити, що
у цій книзі був проведений аналіз проекту Закону про прибутковий податок,
який Міністерство фінансів внесло на розгляд у 1909 р. до Державної думи, та
було зазначено, що «непосредственными проводниками реформы в жизнь будут
Податные Инспектора; посему им надлежит заблаговременно же самим тща-
тельным образом к ней подготовиться»40, тобто розпочати готувати матеріали
для складання реєстрів (списків) платників прибуткового податку, розробляти
механізми та прийоми обліку їхніх доходів з урахуванням видів і джерел.
Незважаючи на те, що зазначений закон було прийнято у 1916 році, а вступив у
дію він з 1 січня 1917 р.
Серед цього комплексу історіографічних джерел особливої уваги заслуговує
книга Я. Козловського41, котрий обіймав посаду начальника відділення в Ліф-
ляндській казенній палаті. Хоча дана праця й не розглядає діяльність казенних
палат безпосередньо в наддніпрянській Україні, проте вона єдина в історіографії
фундаментальна праця, присвячена безпосередньо історії казенних палат з часу
їхнього створення у другій половині XVIII ст. до початку ХХ ст. Я. Козловський
справедливо і цілком аргументовано указує, що після створення інституту
податних інспекторів 1885 р. його функції були досить невизначеними, у пові-
тах, як адміністративно-територіальних одиницях, вони не відігравали особливої
ролі, а при виявленні тих чи інших порушень під час стягнення або розподілу
податків і зборів мали повідомляти про них казенну палату, не вживаючи са-
мостійно якихось заходів42. Невпорядкованість діяльності інституту податних
інспекторів, на думку Я. Козловського, була наслідком позиції міністра фінансів
Миколи Бунге, котрий вважав, що на основі новоствореного інституту податних
————————
37 Там же. — С. 115–173.
38 Там же. — С. 9–10.
39 Там же. — С. 17–20.
40 Там же. — С. 174.
41 Козловский Я.И. Казенные палаты и подведомственные им учреждения в России:
История и современное устройство их / Я.И. Козловский. — Рига, 1901. — 853 с.
42 Там же. — С. 771.
307
інспекторів з часом мала сформуватися нова система податкового адмініст-
рування, тому початкова чітка регламентація їхньої діяльності була непотрібна43.
Отже, проблеми створення та функціонування інституту податних інспек-
торів в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. були
предметом дослідження багатьох науковців та практиків, які залишили корпус
різнопланових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і
жанром праць. Проте, аналіз цього історіографічного комплексу свідчить, що
незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, особливо спадщини
практичних працівників тогочасних фіскальних установ, ця проблема потребує
подальшого глибокого розгляду, особливо щодо проблем соціалізації подат-
ківців, їхніх політичних уподобань, етнічної приналежності, а особливо діяль-
ності російських фіскальних інститутів в Україні в період Першої світової війни.
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ИНСТИТУТА ПОДАТНЫХ ИНСПЕКТОРОВ
В ПРИДНЕПРОВСКОЙ УКРАИНЕ (1885–1917 гг.):
ДООКТЯБРЬСКАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ
Статья посвящена исследованию историографии создания и функциони-
рования института податных инспекторов в Приднепровской Украине в конце
XIX начале ХХ в. Данная научная проблема была предметом исследования
многих тогдашних ученых и практиков, которые оставили корпус разнопла-
новых по проблематике и шириной освещение аспектов, форме и жанру работ.
Сделан вывод о том, что несмотря на наличие данных историографических
источников, особенно наследия практических работников тогдашних фискаль-
ных учреждений, эта проблема требует дальнейшего глубокого рассмотрения,
особенно проблем социализации налоговиков, их политических предпочтений,
этнической принадлежности, особенно деятельности российских фискальных
институтов в Украине в период Первой мировой войны.
Ключевые слова: историография, податные инспекторы, фискальные ор-
ганы, налогообложения, налоговая политика, Надднепрянская Украины.
THE ACTIVITIES OF THE TAX INSPECTORS INSTITUTE IN DNIEPER
UKRAINE (1885–1917 YEARS): PRE-OCTOBER HISTORIOGRAPHY
The article investigates the historiography of the establishment and functioning of
the tax inspectors in Dnieper Ukraine in the late XIX — early XX century. This
scientific issue has been the subject of study of many researchers and practitioners of
that time who have left works which deal with diverse problems and have wide
coverage of aspects, among which there are three major groups of works.
It is summed up that despite the availability of these historiographical sources,
especially the heritage of contemporary practitioners of fiscal institutions, this
————————
43 Там же.
308
problem requires further in-depth consideration, especially on the issues of tax
socialization, their political views, ethnical affiliation, and especially of the fiscal
institutions activity in Ukraine during the World War I.
Keywords: historiography, tax inspectors, fiscal authorities, taxation, tax policy,
Dnieper Ukraine.
|