Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні

Предложена система управления отходами на региональном уровне с обоснованием основных элеменов инфраструктуры.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автор:	Пашенцев, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Теми:	Точка зрения
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10227
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні / О.І. Пашенцев // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 66. — С. 213-217. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-10227
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-102272010-08-18T19:08:33Z Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні Пашенцев, О.І. Точка зрения Предложена система управления отходами на региональном уровне с обоснованием основных элеменов инфраструктуры. Запропоновано систему керування відходами на регіональному рівні з обґрунтуванням основних елементів інфраструктури. The control system wastes at a regional level with a substantiation basic elements of an infrastructure is offered. 2005 Article Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні / О.І. Пашенцев // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 66. — С. 213-217. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10227 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Точка зрения Точка зрения
spellingShingle	Точка зрения Точка зрения Пашенцев, О.І. Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
description	Предложена система управления отходами на региональном уровне с обоснованием основных элеменов инфраструктуры.
format	Article
author	Пашенцев, О.І.
author_facet	Пашенцев, О.І.
author_sort	Пашенцев, О.І.
title	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
title_short	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
title_full	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
title_fullStr	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
title_full_unstemmed	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
title_sort	організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Точка зрения
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10227
citation_txt	Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні / О.І. Пашенцев // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 66. — С. 213-217. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT pašencevoí organízacíâkeruvannâvídhodamigospodarsʹkoídíâlʹnostínaregíonalʹnomurívní
first_indexed	2025-07-02T12:09:26Z
last_indexed	2025-07-02T12:09:26Z
_version_	1836536998676922368
fulltext	Точка зрения 213 В результате длительных обсуждений Дума (единогласно) постановила: Признать, что устройство запруды, проектируемой в верховьях Салгира Партией Крымских Водных Изыска- ний, не угрожает существующему водоснабжению города из водосборных сооружений при новой насосной станции и признает желательным, чтобы для водоснабжения города была предоставлена вода из Аянского ис- точника. Работу планировали начать в 1914 г. и закончить не ранее 1920 г.[1, Л.21]. Однако начавшаяся Первая мировая война, а затем революция и Гражданская война нарушили все планы, вернуться к осуществлению которых сумели лишь в середине ХХ столетия. Строительство дамбы на реке Салгир было начато в 1951 г., а в 1955 г. окончено. Водохранилище тянется на 5,5 км, ширина его составляет от 600 до 750 м. Емкость 36 млн. куб метров, средняя глубина 11 м, макси- мальная – 32. Земля вокруг разбита на террасы и засажена деревьями. Это дополнительные легкие города и зона отдыха горожан. Симферопольское водохранилище – место знаменательное. Оно лежит в пределах тектонического разлома, на берегах водоема встречаются редкие минералы и горные породы. Поэтому экскурсии в окрестностях водо- хранилища не случайно входили в обязательную программу международных конференций по геологии и гео- графии. Рождением своим Симферопольское водохранилище обязано Иосифу Виссарионовичу и его Великому Ста- линскому Плану Преобразования Природы конца 40-х гг. ХХ века, в рамках которого, во-первых, предусматри- валось создание крупных водохранилищ около каждого крупного города, а во-вторых, - тотальное озеленение территорий. Так в окрестностях Симферополя возник колоссальный водоем, названный горожанами «морем». Вначале зеркало воды блестело среди голых берегов. Потом вокруг насадили скумпии, айланты и другие деревья и кус- тарники. Они быстро разрослись и через несколько лет надежно скрыли поверхность «моря» от глаз едущих по Алуштинской трассе. На берегу соорудили пирс. На фарватере поставили бакены. На специальном трейлере привезли два неболь- ших рейсовых теплохода «Чайка» и «Волна», похожие на те, что курсировали по бухтам Севастополя. Нет, у Симферопольского водохранилища такой разветвленной сети маршрутов не было, имелся один: «Марьино- Лозовое» со стоимостью билета 30 копеек. Сумма по тем временам немалая – 10 трамвайных поездок. Но овчи- на стоила выделки. Отбоя от желающих покататься на теплоходах не было. Еще бы с тех пор как в начале XIX века Салгир обмелел, речной транспорт стал для симферопольцев экзотикой, за которую стоило платить. А, го- ворят, было время, когда по Салгиру ходили струги, доставлявшие воинам Суворова провиант. И даже колесные пароходы (правда, по слухам, пока ничем не подтвержденным, но и не опровергнутым). В рекреационный период истории водохранилища здесь работала лодочная станция, проводились соревно- вания по гонкам на глиссерах и, разумеется, был пляж. Так называлась ближайшая к «морю» остановка трол- лейбуса. И вдруг все переменилось в одночасье. Пляжи ликвидировали. Песок смыло в воду осенними дождями. Глиссеры отправили на побережье настоящего моря. Что стало с теплоходами, никто достоверно не знает. Дере- вья и кустарники разрослись еще пуще. Появились многочисленные таблички, строго запрещающие купаться. Остановку «Пляж» переименовали в «Улицу Генерала Родионова». Так звали одного из героев Второй ми- ровой войны, командовавшего войсками, освобождавшими столицу Крыма. Разумеется, эти запреты не относились к бойцам подводного спецназа внутренних войск МВД Украины, об- любовавшим экс «море» для тренировок в пресной воде (в соленой воде тренировались в Балаклаве под Сева- стополем). Особой жизнью жил противоположный, правый, берег. Тот, к которому примыкало заповедное урочище «Кесслеровский лес», где поначалу гуляли «животные невиданной красы». А потом прямо в охранной зоне поя- вились такой же невиданной красы виллы… Официально статуса рекреационной зоны Симферопольское водохранилище лишилось, но из-за того, что в реальности его берега почти не патрулируются, до сих пор на них можно встретить не только рыболовов, но и купальщиков [2, С.27-28]. Такова история строительства не самого крупного, но, пожалуй, самого известного в Крыму водохранилища, пятидесятилетний юбилей существования которого мы, симферопольцы, отметили в этом 2005 году. Источники и литература 1. Государственный Архив Автономной Республики Крым. – Ф.88. - Оп.1. - Д.128. Переписка с разными лицами и учреждениями по водным вопросам (об использовании водохранилища в долине Салгира для нужд городского водоснабжения и широком развитии в Крыму мелиорации) Л.17-21. 2. Синица Дмитрий. Купание Вольфовича в море от Виссарионовича.//Крымская Ривьера.- 2003. - № 6. – С.27-30. Пашенцев О.І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЕРУВАННЯ ВІДХОДАМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Існуюча в Україні екологічна ситауція, зв'язана з відходами промислового і побутового походження, давно викликає тривогу і вимагає термінових і цілеспрямованих дій у її рішенні. Визначені кроки в цьому напрямку робляться, однак вони непорівнянні з масштабом проблеми. Загальні обсяги щорічного утворення відходів в Україні з населенням 47,135 млн. люд. перевищують сумарні показники країн Західної Європи з Пашенцев О.І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЕРУВАННЯ ВІДХОДАМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 214 населенням близько 400 млн. люд. у 3 – 3,5 рази. Сучасна ситуація свідчить про необхідність залучення пи- льної уваги до даної проблеми всіх шарів населення й органів державної влади. Динаміка й обсяги утворен- ня різних видів відходів за останні роки свідчить про постійний і значний ріст небезпечного протиправного поводження економічних субьєктів і збільшення погрози для стану навколишнього середовища. Тому створення максимальне ефективного механізму звертання з відходами є важливою еколого – економічною задачею. Питанням екологічної безпеки Криму, у тому числі і звертанню з відходами, присвячені роботи україн- ських учених: К. С. Заволотнюк, Н. С. Сабка [ 1, с. 45 - 47], Г. А. Прокопова, В. С. Тарасенка [ 2, с. 225 - 236]. Однак у них, у більшості випадків, розглядаються питання оцінки стану санітарних полігонів, меха- нізм безпосереднього сортування, переробки, захорения відходів, ставиться питання необхідності розробки концепції комплексного керування відходами. У цьому зв'язку метою дійсної роботи є пропозиція й обґрун- тування системи керування відходами на прикладі конкретного регіону України, а саме Криму і насамперед м. Сімферополь. Керування відходами – це складова частина загальної системи керування, що включає до себе структу- ру, відповідальність, практичні методи, процедури і процеси, що повинні бути скоординовані з роботами, проведеними у виробничої, економічної сферах, а також у сфері охорони здоров'я населення. Керування відходами доцільно розглядати з позиції ієрархії послідовних етапів освоєння відходів, алгоритм якого містить у собі наступне: скорочення відходів у підприємства – виробника і населення - переробка відходів на спеціалізованих підприємствах - виготовлення продукції з продуктів переробки відходів - виробництво електроенергії при спалюванні відходів - поховання на полігонах залишків невикористаних відходів, що не підлягають подальшої обробці, не містять токсичні речовини. Полігонна система поховання відходів, застосовувана сьогодні в Криму, практично себе вичерпала. Бі- льшість полігонів біля великих кримських міст, таких як: Білогірськ, Джанкой, Євпаторія, Керч, Червоно- перекопськ, Саки, Сімферополь, Севастополь, Феодосія, Щолкино, Ялта, практично вичерпали свій ре- сурс і сьогодні функціонують понад установлену потужність. Цьому сприяло призначення параметрів полі- гонів без всебічного обліку росту населення міст і промислових підприємств, а також відсутністю послідов- ного збору й обробки відходів. Сьогодні поховання відходів у Криму здійснюється без системного аналізу цього процесу, тобто усі відходи просто звозяться на полігон при цьому не здійснюються послідовні етапи освоєння відходів. В умовах недостатності фінансування діяльності полігонів, місцевій владі доцільно розглянути питання про розвиток малого і середнього підприємництва в області збору, сортування і переробки відходів, при цьому здійснюючи загальний процес керування відходами. Принципова схема керування відходами на умо- вах розвитку малого і середнього підприємництва на регіональному рівні наведена на мал. 1. Стійкий роз- виток підприємництва в сфері освоєння відходів багато в чому залежить від функціонування інфраструкту- ри підтримки малих підприємств як на рівні держави, так і на регіональному рівні. Важливою функцією мі- сцевих органів влади самоврядування є розробка і реалізація регіональних програм підтримки підприємни- цтва в цій сфері. Розвиток підприємництва в сфері освоєння відходів доцільно прийняти у виді відповідної програми на рівні Верховної Ради Криму, виконання якої повинно контролюватися структурним підрозді- лом по екологічній безпеці при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим. Цей підрозділ здійснює свою діяльність через міські і районні в містах департаменти по екологічній безпеці. Однак успіх у реалізації комплексної програми в області екологічної безпеки і насамперед в освоєнні відходів, залежить від пого- дженості республіканської, міських і районний програм, наявності нормативної бази й інфраструктури. Ефективність реалізації програм екологічної безпеки в області керування відходів повинна контролювати суспільно - експертна рада, до складу якої входять народні депутати, вчені і представники громадськості. Інфраструктура містить у собі наступні складені елементи: 1. Консалтинговий центр призначення, якого полягає в проведенні наукових досліджень у сферах за- бруднення атмосферного повітря стаціонарними і нестаціонарними джерелами, водних і земельних ресур- сів, розробці схем збору і сортування відходів, оцінці можливостей економічних суб'єктів працювати в сфері освоєння відходів. 2.Агентство екологічного аудита, що повинне здійснити первинні висновки про ступінь екологічної безпеки конкретного регіону на підставі зібраної інформації по наступного розділам: А. Відходи і їх оцінка : на яких підприємствах є відходи, виробництво, можлива продаж чи покупка відходів, бюро, склад, є допоміжні підприємства, їдальні. Властивості цих відходів: чи існує баланс для відходів з наступними даними: вид, кількість, місце утворення, частота утворення, куди відправляються, де зберігаються, вартість їх утилізації. Оцінка впливу на навколишнє середовище: чи існують дані по балансу, спеціальні відході, коштовні ре- човини і їхня загальна кількість, загальна кількість відходів. Використовувалися ці дані для: порівняння з іншими підприємствами в цій сфері, побудови концнепції для зменшення спеціальних і змішаних відходів. Оцінка на зменшення: (чи використані наступні заходи) роздільний збір спеціальних відходів і корис- них речовин, зменшення упакування, використання повторного застосування, зворотне прийняття вже до- сліджених продуктів, уведення вторинної сировини, зменшення втрат. Організація і контроль: установлено відповідальність за заходи, хто відповідає і як, чи ведеться на- вчання і виробничі заходи, чи контролюється і чи документується шлях від місця появи відходів до їхньої утилізації, чи є всі дозволи на діяльність, є місце утилізації і чи бездоганні вони, чим транспортуються відходи, чи є контроль по шляху проходження відходів. Точка зрения 215 3.Центр екологічного моніторингу. Має на меті збір даних, оцінка і прогноз зміни навколишнього се- редовища під впливом розміщення відходів. Для цієї мети застосовуються наступні системи збору інфор- мації: експедиційні, стаціонарні, комплексні фондові спостереження, дистанційні, информаційно – пошуко- ва, система комплексної інтерпретації даних, прогнозно – діагностична система. Для одержання прогнозних оцінок апарат центра повинний володіти наступними методами: індукція, дедукція, аналогія, експертні оці- нки, статистичний, экстрополяция, моделювання. 4.Центр ділової інформації. Діяльність цього центру повинна відповідати наступним вимогам: актуа- льність інформації, яка означає реальне відображення в кожен наступний момент часу стану навколишньо- го середовища, вірогідність даних,яка ґрунтується на точному відтворенні об'єктивного стану і розвитку виробництва, релевантность даних, яка дозволяє одержати інформацію в точній відповідності зі сформульо- ваними вимогами й уникнути роботи з непотрібними даними, повнота відображення, яка необхідна для об'- єктивного обліку усіх факторів, що формують або роблять вплив на стан і розвиток навколишнього середо- вища, цілеспрямованість даних, яка орієнтує їх на конкретні цілі і задачі в області виробництва продукції, розміщення відходів, як на території підприємства, так і за його межами, погодженість і інформаційна єд- ність, які вимагають розробки такої системи показників, при якій виключалася б можливість протиріччя у висновках і непогодженість первинних і производних даних. 5.Видавничий центр. Мається на увазі наявність регулярного видавничого друкованого науково – дослідницького джерела, яке б представляло інформацію про результати досліджень, практичне упрова- дження розробок в області екологічної безпеки. 6.Лізингова компанія. Призначення цієї компанії полягає в наданні устаткування частині підприємств для збору, сортування, обробки відходів. Найбільш раціональною схемою роботи компанії є фінансовий лі- зинг, але з наданням устаткування з наступним викупом на термін за який амортизується не 90% вартості устаткування, а 65 – 70%, а недоїмку в обсязі 30 – 35 % доцільно покрити або за рахунок міського бюджету, або віднести на тариф суб'єктов виробників – відходів. Для успішного рішення проблеми раціонального керування відходами доцільно агентству екологічного аудита (див. мал. 1) провести аналіз підприємств ре- гіону і відходів, що утворяться на них, з метою виявлення можливостей переробки виробничих і побутових відходів. Міські (побутові) відходи також є невід'ємною частиною системи керування відходами. У цьому зв'язку доцільно запропонувати схему побудови регіональної системи керування відходами (мал. 2) Висновок: запропонована система керування відходами, з позначенням основних елементів інфраструк- тури, дозволить раціонально і диференційовано використовувати фінансові ресурси, виділювані на розмі- щення й утилізацію відходів Джерела та література 1. Заволотнюк К. С., Н. С. Сабко Н. С. Основи техногенной безопасности. – Запорожье, Альфа, 2004.- 289 с. 2. Проокопов Г. А., Тарасенко В. С. Твердые бытовые отходы // Экология Крыма. Справочное посо- бие.Под ред. Н. В. Багрова, В. А. Бокова. – Симферополь, КУПГИ, 2003. – 360 с. Пашенцев О.І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЕРУВАННЯ ВІДХОДАМИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 216 Мал. 1. Керування відходами в умовах розвитку малого і середнього підприємства на регіональному рівні Рада народних депутатів м. Сімферополь Республіканські ор- гани підтримки МП в об- ласті екологічної безпеки Суспільно-експертна рада по МП в області екологічної безпеки Департамент підтрим- ки малого підприємст- ва в області екологіч- ної безпеки Фонд підтримкии МП в області екологічної безпеки м. Сімферополь Районий департамент підтримки МП в області екологічної безпеки Комплексна программа розвитку МП в області екологі- чної безпеки Норма- тивна база Інфрастр уктура Міська програ- ма розвитку МП в областиі ЕБ Района про- грама розви- тку МП в об- ласті ЕБ Теріторіально- отраслеві програми розвитку МП в об- ласті ЕБ Консал- тинговий центр Агентство екологіч- ного ауди- ту Центр екологіч- ного мо- ніто- рингу Центр ділової інформації в області ЕБ Видав- ничий центр Лізингові компанії Точка зрения 217 Мал. 2 Регіональна система керування відходами Підприємство виробник відходів - споживач Сортування відходів підприємством виробником Населення – виробник відхо- дів Збір відходів приватними підприєм- ствами Сортування відходів приватними підприємствамими Спалювання неперероб- нених від- ходів Вироб- ництво енергії Поховання відходів на санітарних полігонах Відправлення споживачам готової сировини Підприємство по переробці відходів у сировину Відправлення перероблених відходів - ТПВ - Відходи утримуючі ртуть - Акумуляторна кислота - Автопокришки - Мастила - Відходи нафтопродуктів - Склобій - Пластмас - Відходи образивных ма- теріалів

Організація керування відходами господарської діяльності на регіональному рівні

Репозитарії

Схожі ресурси