Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону

Статья посвящена вопросу оптимизации территориальной структуры в условиях перехода к новым формам хозяйствования. В статье освещены методологические аспекты проведения оптимизации с помощью математического метода линейного программирования....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автор: Бойко, Е.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10277
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону / Е.В. Бойко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-10277
record_format dspace
spelling irk-123456789-102772010-07-30T12:03:35Z Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону Бойко, Е.В. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Статья посвящена вопросу оптимизации территориальной структуры в условиях перехода к новым формам хозяйствования. В статье освещены методологические аспекты проведения оптимизации с помощью математического метода линейного программирования. The article is devoted to the question of optimization of territorial structure in the conditions of transition to new forms of management. The methodological aspects of conducting of optimization by the mathematical method of the linear programming are lighted up in the article. 2005 Article Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону / Е.В. Бойко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10277 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Бойко, Е.В.
Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
description Статья посвящена вопросу оптимизации территориальной структуры в условиях перехода к новым формам хозяйствования. В статье освещены методологические аспекты проведения оптимизации с помощью математического метода линейного программирования.
format Article
author Бойко, Е.В.
author_facet Бойко, Е.В.
author_sort Бойко, Е.В.
title Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
title_short Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
title_full Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
title_fullStr Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
title_full_unstemmed Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
title_sort оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2005
topic_facet Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10277
citation_txt Оптимізація територіальної структури, як необхідна умова сучасного розвитку регіону / Е.В. Бойко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С. 12-14. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT bojkoev optimízacíâteritoríalʹnoístrukturiâkneobhídnaumovasučasnogorozvitkuregíonu
first_indexed 2025-07-02T12:11:20Z
last_indexed 2025-07-02T12:11:20Z
_version_ 1836537118108680192
fulltext Блага Н.Н. ЭКОЛОГО-РЕКРЕАЦИОННАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ: ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ, ОПТИМИЗАЦИЯ 12 Рис. 1. Принципиальная схема оптимизации рекреационного природопользования. Бойко Е.В. ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ, ЯК НЕОБХІДНА УМОВА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ Проблема оптимізації територіальної структури в сучасних умовах розвитку суспільства та потреб людства у більш якісному природному середовищі стає значно актуальною. Даною проблемою займалися такі видатні вчені як А.Г. Ісаченко, В.С. Преображенський, А.Г. Топчієв, М.Ф. Реймерс, Б.Б. Родоман, І.В. Панченко, Г.О.. Бачинський, Ю.Г. Марков, І.М. Статівка та інші. Метою статті є теоретичне обґрунтування питання стосовно процесу оптимізації. Завдання, як логічна послідовність поставленої мети будуть наступними: визначити методологічну сторону проблеми, та конк- ретизувати методи за допомогою, котрих можливо здійснювати оптимізацію; розкрити поняття «територі- альний оптимум». На сучасному етапі розвитку суспільства, техніки і технологій, а також існуючої територіальної орга- нізації постає потреба не лише в розширенні територіальних досліджень практичного призначення, але і в здійсненні аналізу функціонування такої складної системи як “суспільство-природа”, у вивченні процесу взаємодії її структурних елементів. Сьогодні в процесі географічних досліджень науковці все частіше звертаються до математичних ме- тодів. Зауважимо, що деякі розділи математики, або навіть окремі дисципліни виникли при необхідності вивчення складних систем. За допомогою яких можливо отримати стислі, об'єктивні числові характерис- тики емпіричних закономірностей описаних мовою цифр, що є вкрай важливим у здійсненні господарсь- кої діяльності. За допомогою математичних методів можливо більш конкретно вивчити процеси, які здій- снюються в геосистемі, і на сам перед у взаємозв’язку елементів суспільства та природи. Де необхідні більш конкретні географічні дослідження та прогнози для створення або підтримання вже існуючих тери- торіальних утворень як на глобальному рівні, так і на регіональному. Одна з основних регіональних про- блем – це більш доцільна організація території з метою більш повного та ефективного використання її ре- сурсів (природних, матеріальних, трудових), і насамперед, задоволення різноманітних потреб населення. Економічний, а отже, і соціальний комфорт – однобічний і недостатній навіть для сьогоднішнього по- коління, а тим більше для майбутнього щоб воно мало хоча б такі умови життєдіяльності які маємо ми. Треба зазначити, що, сьогодні здійснюється зміна пріоритетів у бік вивчення умов існування людини з ме- тою їх поліпшення, ресурсна парадигма змінюється на соціальну. Але вже доведено що досягнення люд- ського благополуччя неможливе без деградації природного середовища, тому екологічний фактор є важ- ливою умовою функціонування населення, господарства й природи [5]. Сьогодні в наслідок змінення соціально-економічного становища та переходу до нових форм господа- рювання в Україні, здійснилися значні зміни в режимі природокористування, все більше уваги приділяєть- ся вивченню умов існування людини, та їх покращенню через підвищення якості природного середовища. З цього приводу постала необхідність здійснити кроки щодо оптимізації територіальної структури регіо- ну. І як вже доведено вченими не одноразово, що оптимізація соціально-природних відносин повинна розглядатися не з економічної точки зору, а з позиції здійснення територіального оптимуму. Територіальний оптимум треба розуміти як найбільш сприятливе поєднання життєво важливих чин- Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 13 ників та умов у рамках території яку розглядаємо, та такий що оцінюється за тим чи іншим критерієм. До- тримання територіального оптимуму важливе в процесі формування територіально–природних комплек- сів, рекреаційних зон, кварталів у містах та інше. Саме в цих випадках постає питання про оптимальне по- єднання природних та соціально–економічних чинників, за якими забезпечується максимальне задоволен- ня суспільних потреб в умовах високоякісного природного середовища [6,1]. Процес оптимізації здійснюється за допомогою комплексу методів, котрі допомагають вибрати з аль- тернативних варіантів один оптимальний – найкращій з точки зору заданого критерію оптимальності. Для вирішення питання оптимізації територіальної структури регіону, більш доцільним є математич- ний метод лінійного програмування. Також для виявлення оптимуму, на сам перед з економічної точки зору, існують інші методи, а саме: упорядкування багатомірних альтернатив, або метод “Електра” запро- понований Р. Бенайоном, Б. Руа, Б. Сусманом, метод оптимальності по Паррето, оптимальність Пігу. [2,3]. Оптимізація територіальної структури регіону характеризується своєю варіативністю. Для обрання більш оптимальних умов існування людини та ведення господарства необхідно вивчити передумови для їх здійснення, а саме: • природно-ресурсний потенціал регіону, • структуру населення, • рівень зайнятості • сучасний стан економічного розвитку • транспортну сітку. При вирішенні питання оптимізації територіальної структури регіону ми вважаємо доречним викори- стання математичного методу лінійного програмування. Який дозволяє вирішити задачу, стосовно знахо- дження сукупності значень перемінних, які задовольняють задані лінійні обмеження та максимізують (або, мінімізують) деяку лінійну функцію цих перемінних. Основне завдання знайти максимум чи мінімум цільової функції. В n-мірній задачі необхідно знайти такі значення xi (і = 1,2,.....,n), які б оптимізували цільову функцію [7]: F = c1x1+c2x2+…..+cnxn. та одночасно задовольняли умовам: а11x1+a12x2+…. +a1nxn {≤ ≥} x10 а21x1+a22x2+…. +a2nxn {≤ ≥} x20. Важливою умовою при постановці економіко-математичного завдання та при його формуванні є вибір перемінних та обмежень. Наприклад, при здійсненні оптимізації сільськогосподарського виробництва в якості перемінних можуть бути запропоновані такі: • площа сівби сільськогосподарських культур (га); • валове виробництво основної та допоміжної продукції рослинництва та тваринництва (ц); • показники динаміки гумусу на ріллі; • витрати робітничих ресурсів (чол.-годин); • обсяги мінеральних та органічних добрив (ц., т.); • економічні показники ефективності виробництва сільськогосподарської продукції Вказаний метод дозволяє вирішувати питання оптимізації не лише стосовно цілої галузі (наприклад, рослинництва чи тваринництва), але і стосовно окремих складаючи її елементів ( наприклад, сівозмін). Це особливо важливо в сучасних умовах господарювання, бо кожний сівозмінний масив або інше територіа- льне утворення, окрема галузь можуть виступати в якості самостійного об’єкту господарювання. Насам- перед це значно ускладнить завдання, але доцільність отримання таких показників оправдовує засоби. Окрім визначення перемінних при формуванні завдання, важливо вірно врахувати відповідні умови, як природного так і організаційно-економічного, соціального та екологічного характеру. Такими умовами можуть бути: • обмеження, котрі забезпечують можливість покращення якості землі в процесі її використання ( умо- ви за балансом гумусу, за составом культур, за обсягами проведення хімізації); • сівозмінні умови; • умови за наявністю чи потребою всіх видів ресурсів; • умови за балансом площ сільськогосподарських угідь. Прискорений розвиток виробничих сил та зростання чисельності населення призводять до все більш інтенсивного використання земельних ресурсів у зв’язку з необхідністю забезпечення потреб населення в продовольстві, а промисловості в сільськогосподарській сировині. Тому пошук найбільш економічно та екологічно обумовлених рішень що до розташування виробничих сил з урахуванням забезпечення най- більш раціонального використання та охорони земель, а також максимального збереження земель сільсь- когосподарського призначення складає основне завдання оптимізації. Не можна не погодитися, що на су- часному етапі розвитку суспільно-природних відносин необхідним є завдання стосовно пошуку територіа- льного оптимуму. В основі раціональної господарської організації території лежить пріоритетна вимога збереження природи в процесі її використовування. Ця проблема розв'язується і за рахунок самої економіки і госпо- дарської практики. Встановлюються стандарти якості навколишнього середовища – що єдині відповідають досягнутому рівню науково-технічного прогресу вимоги (правила, нормативи) до стану середовища і дія- льності господарських об'єктів з метою охорони природи, раціонального використовування природних ре- Бойко Е.В. ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ, ЯК НЕОБХІДНА УМОВА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 14 сурсів і забезпечення найсприятливіших умов життєдіяльності людини на основі раціонального співвід- ношення економічних і екологічних інтересів суспільства. Сьогодні чітка національна стратегія сталого розвитку є запорукою приближення України до світових стандартів соціоекологічного та економічного прогресу. А для її вдалої реалізації необхідно: • націлювати заходи регіональної політики на сбалансованність екологічного, соціального та економіч- ного розвитку, саме дотримання цього балансу і буде важливою основою для оптимізації територіаль- ної структури. • використання новітніх досягнень вітчизняної наукової думки, що стосується проблем оптимізації з урахуванням особливостей менталітету, виробничої культури, досвіду та традицій нашого народу. Таким чином постає питання вибору оптимальних варіантів територіальної організації у системі “при- рода-суспільство”, тобто усіх об'єктив та явищ, що забезпечують сталий розвиток та функціонування біо- , техно-, соціосфери на усіх рівнях просторово–часової та функціональної організації. Джерела та література 1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно терминологический словарь. – М.: Мисль, 1983. 2. Боков В.А. Пространственно-временной анализ в территориальном планированнии. – Симферополь: ТНУ, 2003. – 174 с. 3. Вопросы анализа и принятия решений / Под ред. И.Ф. Шахнова. – М.: Мир, 1976. – 229 с. 4. Географические проблемемы стратегии устойчивого развития природной среды и общества. – М.: Научный совет по фундаментальным географическим проблемам. – 1996. – 324 с. 5. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. – М.: Мысль. 1980. – 206 с. 6. Марков Ю.Г. Городские системы: принципы территориального оптимума // Известия всесоюзного географического общества. – 1990. – Вып.№5. – С.272–277. 7. Михеева В.С. Математические методы в экономической географии. Ч.1. Применение метода линейного программирования: курс лекций. – М.: изд-во МГУ, 1981. – 158 с. 8. Реймерс Н.Ф. Экология: законы, правила, принципы, теории и гипотеза. – М.: Россия молодая, 1994. – 364 с. Варивода Е.А. ПРИДОНЕЦКИЙ ПРИРОДНЫЙ РЕГИОН ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СЕТИ: ОСОБЕННОСТИ СТРАТЕГИЧЕСКОЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ Описание задачи. Качество и состояние окружающей среды представляет собой серьезную экологи- ческую, социальную и экономическую проблему. Одним из важных и наиболее перспективных направле- ний ее разрешения является применение оценки воздействия антропогенной деятельности на окружаю- щую среду [1]. Анализ экологических последствий стратегических решений получил название стратегиче- ская экологическая оценка. Согласно одному из определений, стратегическая экологическая оценка — систематический процесс выявления и учета экологических факторов и возможных экологических последствий предлагаемых стра- тегий, политик, планов и программ [2]. В 2003 году в Киеве, в рамках Конференции Министров “Окружающая среда для Европы”, более по- ловины стран – членов Европейской Экономической Комиссии ООН подписали Протокол ЕЭК ООН по стратегической экологической оценке к Конвенции об оценке воздействия на окружающую среду в транс- граничном контексте. Украина оказалась в их числе [3]. Это говорит о значительной роли, которая отво- дится процедуре СЭО в процессе планирования и осуществления хозяйственной деятельности в Украине в частности. Стратегическая экологическая оценка инициатив природоохранного характера, предлагаемая в этой работе, является первоначальным «пилотным» шагом в расширении возможностей реализации Протокола по СЭО и развития этого вида деятельности, т.к. она прямо не предусмотрена международными директи- вами и национальным законодательством, поэтому до сих пор не проводится. В то же время, некоторый опыт участия автора в работах по проектированию и оцениванию природоохранных объектов свидетель- ствует о том, что такая деятельность должна иметь место, в особенности в тех случаях, когда объекты та- кого рода находятся в окружении территорий альтернативного природопользования. Таким объектом яв- ляется проектируемый Придонецкий природный регион. Целью данной работы является отображение процесса территориальной организации природоохран- ного объекта и подхода к проведению СЭО природоохранной деятельности на примере Придонецкого природного региона - составного элемента экологической сети Украины. Методическая основа. В своей работе автор основывается на исследованиях ведующих ученых и экспертов в данной области: С.В. Кали- новского, Н. Ли, Р. Теривел и др. Существенными для проведения данного исследования являются разра- ботки украинских и зарубежных ученых в области экологической оценки и экологической экспертизы, а также работа, выполняемая автором в рамках проекта по СЭО, который реализуется Программой Развития ООН совместно с Региональным Экологическим Центром Восточной и Центральной Европы. Проектиро- вание структуры Придонецкого природного региона осущестлялось в соответствии с документами [4,5].