Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.

У статті висвітлено стан та особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я у Станіславській (Івано-Франківській) області протягом 1944–1945 рр. Проаналізовано здобутки та прорахунки радянської влади у процесі розбудови медицини регіону....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Шуст, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2015
Назва видання:	Український історичний збірник
Теми:	Проблеми історії XIX–XXI ст.
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103306
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр. / Т. Шуст // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 253-260. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-103306
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1033062016-06-16T03:02:11Z Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр. Шуст, Т. Проблеми історії XIX–XXI ст. У статті висвітлено стан та особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я у Станіславській (Івано-Франківській) області протягом 1944–1945 рр. Проаналізовано здобутки та прорахунки радянської влади у процесі розбудови медицини регіону. The article deals with the condition and special features of the recovery of soviet health protection system in Stanislav (Ivano-Frankivsk) Region during 1944–1945. The achievements and failures of Soviet Power in the process of recovery of medicine in the Region are analyzed. 2015 Article Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр. / Т. Шуст // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 253-260. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2307-5848 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103306 94(477.86)«1944/1945» uk Український історичний збірник Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст.
spellingShingle	Проблеми історії XIX–XXI ст. Проблеми історії XIX–XXI ст. Шуст, Т. Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр. Український історичний збірник
description	У статті висвітлено стан та особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я у Станіславській (Івано-Франківській) області протягом 1944–1945 рр. Проаналізовано здобутки та прорахунки радянської влади у процесі розбудови медицини регіону.
format	Article
author	Шуст, Т.
author_facet	Шуст, Т.
author_sort	Шуст, Т.
title	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.
title_short	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.
title_full	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.
title_fullStr	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.
title_full_unstemmed	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.
title_sort	особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я станіславської (івано-франківської) області 1944–1945 рр.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Проблеми історії XIX–XXI ст.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103306
citation_txt	Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр. / Т. Шуст // Український історичний збірник — 2015. — Вип. 18. — С. 253-260. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Український історичний збірник
work_keys_str_mv	AT šustt osoblivostívídbudoviradânsʹkoísistemiohoronizdorovâstaníslavsʹkoíívanofrankívsʹkoíoblastí19441945rr
first_indexed	2025-07-07T13:35:36Z
last_indexed	2025-07-07T13:35:36Z
_version_	1836995404701368320
fulltext	252 Український історичний збірник, Вип. 18, 2015 УДК 94(477.86)«1944/1945» Тарас Шуст∗ ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СТАНІСЛАВСЬКОЇ (ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ) ОБЛАСТІ 1944–1945 рр. У статті висвітлено стан та особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я у Станіславській (Івано-Франківській) області протягом 1944–1945 рр. Проаналізовано здобутки та прорахунки радянської влади у процесі розбудови медицини регіону. Ключові слова: Станіславська (Івано-Франківська) область, відбудова, радянська влада, система охорони здоров’я, медицина. Останнім часом в українській історичній науці проявляється зростання інтересу до регіональної історії. При цьому варто підкреслити, що цей напрям історичних досліджень сьогодні сприймається якісно по-новому, істотно позбу- ваючись політичного контексту. На перший план у сучасній історичній регіоналістиці виходить насамперед антропологічний компонент, неодмінною складовою якого є дослідження соці- ально-побутових умов життя місцевого населення, зокрема особливостей функ- ціонування медичної та освітньої систем на місцевому рівні, а також їхнього безпосереднього впливу на соціально-побутові та культурні умови, у яких проживало місцеве населення. Інтерес до історії розвитку системи охорони здоров’я на завершальному етапі війни пояснюється стурбованістю сучасного суспільства загостренням багатьох проблем, пов’язаних із вітчизняною медициною під час фактичного перебування України в стані війни. Об’єктом дослідження є соціальна сфера Станіславщини (Івано-Фран- ківщини) під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Предметом є особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області на завершальному етапі війни — протягом 1944–1945 рр. Метою публікації є виокремлення та аналіз особливостей відбудови ме- дичної сфери Станіславської (Івано-Франківської) області протягом 1944– 1945 рр. Завдання, які ставить перед собою автор, продиктовані метою і полягають у наступному: ———————— ∗ Тарас Шуст — аспірант кафедри історії України, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, shusttaras@ukr.net 253 – висвітлити стан та особливості функціонування системи охорони здо- ров’я області після звільнення регіону від німецької окупації; – проаналізувати основні тенденції розвитку системи охорони здоров’я Станіславщини (Івано-Франківщини) протягом 1944–1945 рр.; – розглянути основні проблеми, виокремити здобутки та прорахунки ра- дянської влади, що мали місце при відновлені системи охорони здоров’я регіону і, передусім — медичного обслуговування у розглядуваний період. Наукова новизна публікації полягає у тому, що автором введено у науковий обіг маловідомі архівні джерела, завдяки чому сформовано цілісну картину становища у медичній сфері Станіславської (Івано-Франківської) області на завершальному етапі війни. Також на основі статистичних даних проаналізовано основні здобутки та прорахунки радянської влади, які мали місце при вирішенні конкретних завдань у системі охорони здоров’я у 1944–1945 рр. Незважаючи на значну актуальність теми, дослідники становлення системи охорони здоров’я регіону висвітлювали її досить фрагментарно. Зокрема, окремі аспекти відбудови медичної сфери Станіславщини (Івано-Франківщини) розгля- нув Н. Владико1. Цінна інформація стосовно особливостей відбудови міститься також у монографії К. Васюти2. Окремої уваги заслуговує робота А. Гара- гаш’яна, у якій автор фундаментально проаналізував ряд проблем, зокрема боротьбу із епідеміологічними захворюваннями на Прикарпатті у 1944– 1945 рр.3. Джерельна база цієї проблеми є значно ширшою. Процес відбудови системи охорони здоров’я на Станіславщині (Івано-Франківщині) у 1944–1945 рр. зна- йшов широке відображення у архівних документах Державного архіву Івано- Франківської області, зокрема у фонді «Обласний відділ охорони здоров’я», який налічує кілька тисяч справ, зосереджених у семи описах. Автором пуб- лікації введено у науковий вжиток більше 15 архівних джерел. Хронологічні рамки роботи охоплюють період від визволення Станіслав- ської (Івано-Франківської) області (квітень 1944 р.) до закінчення німецько- радянської війни (травень 1945 р.). Під час Другої світової війни Станіславська (Івано-Франківська) область зазнала чималих руйнувань. Протягом окупації було пограбовано та знищено більше 300 великих та середніх промислових підприємств, збудованих у між- воєнний період та протягом 1939–1941 рр. Також зазнали руйнувань 30 рай- промкомбінатів та 141 промислова артіль. Значною мірою була знищена мате- ріально-технічна база 25 МТС, які були створенні радянською владою протягом 1940–1941 рр. Крім того, під час окупації було реквізовано майно близько 295 колгоспів4. ———————— 1 Владико Н. Радянське Прикарпаття / Н. Владико. — Ужгород: Карпати, 1964. — 512 с. 2 Васюта К. «Назустріч мрії» / К. Васюта. — Ужгород: Карпати, 1978. — 224 с. 3 Гарагаш’ян А. Розквіт охорони здоров’я на радянському Прикарпатті / А. Гара- гаш’ян. — Київ: Здоров’я, 1972 . — 140 с. 4 Владико Н. Радянське Прикарпаття... — С. 122. 254 Було знищено близько 60 сіл, зруйновано 10 тис. житлових будинків, знищено господарства всіх 50 колгоспів, забрано в Німеччину понад 17 тис. коней, 5 тис. корів, 53 тис. свиней, близько 10 тис. овець і кіз, розграбовано сільськогосподарський інвентар. У населення було реквізовано 11 тис. коней, близько 32 тис. корів, 1155 тис. центнерів зерна тощо. Внаслідок активних бойових дій повністю знищеними були близько 10 тис. будівель промислових підприємств і артілей. Значних руйнувань зазнав і жит- ловий фонд. Так, під час бойових дій весни-літа 1944 р. постраждало більше 30 тис. приватних будинків мешканців краю, без помешкань залишилося більше 150 тис. осіб. Крім того, було зруйновано 523 школи та 49 дошкільних дитячих установ. Також під час бойових дій в області було знищено більше 87 лікарень і поліклінік. У роки окупації було практично повністю пограбовано фонди музеїв, спалено майже усе майно бібліотек області. Загальна сума збитків, завдана області під час німецької окупації була оцінена спеціальною урядовою комісією на суму близько 14,4 млрд карбованців5. У цих складних умовах радянська влада приділяла значну увагу віднов- ленню соціальної сфери області, а особливо системи охорони здоров’я. Акту- альність проблеми насамперед зумовлювалася значним підвищенням рівня захворюваності місцевого населення та необхідністю налагодження функціону- вання повноцінної соціальної сфери, яка б мала забезпечити комфорті та без- печні умови проживання для мешканців краю. Стан же системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) об- ласті після звільнення від німецької окупації був катастрофічним. Збитки, які були завдані медицині області вивчалися спеціальною урядовою комісією. За підрахунками загальна сума збитків, заподіяна медицині області складала біль- ше 190 млн карбованців6. Зауважимо, що структура розподілу ресурсів в умовах колосальної роботи, спрямованої на відбудову системи охорони здоров’я регіону регулювалася виключно постановами Раднаркому УРСР і Наркомату охорони здоров’я УРСР від 10 грудня 1943 р., в якій зазначалося, що не менше 70% коштів, які виді- ляються на систему охорони здоров’я у визволених регіонах, повинна йти саме на будівництво приміщень, ще 10% — на лікування дітей. Залишок фінансів асигнувалося на медикаменти та заробітну плату7. Не була винятком і Станіславська (Івано-Франківська) область, оскільки із 2,8 млн крб, які було виділено на потреби медицини у перших двох кварталах 1945 р., 70% коштів припадало на обласну та районні лікарні, 10% — на фельдшерсько-акушерські пункти, інші 8% — на лікарські заклади спеціалізо- ———————— 5 Васюта К. «Назустріч мрії» / К. Васюта. — Ужгород: Карпати, 1978. — С. 126. 6 Гарагаш’ян А. Розквіт охорони здоров’я на радянському Прикарпатті… — С. 44. 7 Державний архів Івано-Франківської області (далі — ДАІФО). Ф. Р-7, оп. 2, Спр. 75, арк. 149. 255 ваного типу, на зразок туберкульозних та венерологічних диспансерів, та 2% — на фінансування діяльності Червоного Хреста в області8. На території області було створено 688 лікарняних закладів, із них 377 — у сільській місцевості. Протягом 1944 р. було відкрито обласну, дві міські та 19 районних санітарно-епідеміологічних станцій. Згідно зі звітом начальника обласного відділу Савченка загальна кількість ліжко-місць в області станом на 8 грудня 1944 р. склала 1403 одиниці. Починаючи із січня 1945 р. в області регулярно розгорталося по 200–250 ліжко-місць на місяць9. Після визволення області від окупантів радянській владі довелося в ос- новному відновлювати також і мережу сільської медицини. Із 120 фельд- шерсько-акушерських пунктів, які діяли у 1941 році, станом на липень 1944 року не функціонував жоден. Ситуація ускладнювалася тим, що при розподілі матеріальних ресурсів та кадрів перевага надавалася міській медицині, тому факт повільного розгортання мережі сільської медицини був цілком законо- мірним10. Для виправлення ситуації, починаючи із жовтня 1944 р. видатки на сільську медицину було збільшено на 25%, або на 5 млн крб. Як результат цих позитивних організаційних змін у сфері політики стосовно сільської медицини у грудні 1944 р. в сільській місцевості вже функціонувало 76 лікувальних за- кладів, у лютому 1945 р. — 210, а станом на 20 квітня 1945 р. — 377 лікувальних закладів. Станом на червень 1941 р. у Станіславській (Івано-Франківській) області працювало 718 лікарів, а у серпні 1944 р. — тільки 51. За даними органів НКВС, які проводили розслідування щодо долі зниклих медичних працівників, 66 спе- ціалістів загинуло у концентраційних таборах або було розстріляно під час окупації. Також у доповідній записці начальника кадрового управління обласного відділу охорони здоров’я Кравцова від 11 серпня 1944 р. близько 80 лікарів були евакуйовані у східні регіони держави під час відступу ра- дянських військ, доля ж решти залишилася невідомою11. Для термінового виправлення ситуації за особистою вказівкою наркома Кононенка постановою Наркомату охорони здоров’я УРСР від 8 вересня 1944 р. на Станіславщину (Івано-Франківщину) було спрямовано 30 лікарів з інших регіонів СРСР. В подальшому Наркомат охорони здоров’я УРСР кожного місяця направляв 10–15 висококваліфікованих спеціалістів і станом на квітень 1945 р. в області вже було близько 100 лікарів, що становило 90% від мінімальної потреби12. Станом на серпень 1944 р. в області було тільки 80 осіб середнього ме- дичного персоналу, тоді як мінімальні потреби регіону у спеціалістах такого класу складали близько 450 осіб. Для вирішення цієї проблеми у Станіславі та ———————— 8 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 150, арк. 150. 9 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 153, арк. 37. 10 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 160, арк. 59. 11 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 42, арк. 89. 12 Гарагаш’ян А. Розквіт охорони здоров’я на радянському Прикарпатті… — С. 82. 256 Коломиї було відкрито медичні училища, які випускали по 120 спеціалістів протягом піврічного прискореного курсу для середнього лікарського персо- налу13. Надзвичайно актуальним було також питання відбудови системи лікуваль- них закладів, які надавали спеціалізовану лікарську допомогу, зокрема і дітей. Станом на 15 липня 1944 р. у регіоні не працював жоден із 8-ми дитячих довоєнних лікарняних закладів, 24-х дитячо-жіночих консультацій та 12-ти мо- лочних кухонь у районних центрах та місті Станіславі. Вщент зруйнованими були також і 3 дитячих будинки та 5 пологових будинків. Як зазначив у своєму листі від 7 серпня 1944 р. до Наркомату охорони здоров’я УРСР начальник обласного відділу охорони здоров’я Савицький, загальна сума збитків, заподіяна дитячим лікувальним закладам області становила понад 40 млн крб.14. Окрім того, на території Станіславської (Івано-Франківської) області спосте- рігався і вкрай напружений санітарно-епідеміологічний стан, який був наслідком повної відсутності навіть мінімальної профілактичної протиепідемічної роботи серед населення протягом трьох років німецької окупації. Найбільш небезпечними у епідеміологічному плані були Коломийський, Снятинський, Тлумацький, Печеніжський, Городенський та Солотвинський райони — насамперед через їх транспортну недоступність для медичних бригад та особливості гірського клімату. Для протиепідемічної роботи у цих районах протягом літа 1944 р. було залучено близько 15 спеціальних лікарських бригад з фронту чисельністю більше 60 висококваліфікованих спеціалістів. Крім того, варто зауважити, що в області діяло також 25 спеціальних ме- дичних бригад цивільних лікарів. Для координації дій цих бригад було створено оперативний штаб на чолі із заступником голови санепідемстанції Дубцовим. Для подолання надскладної санітарно-епідеміологічної ситуації радянська влада приступила до організації спеціальних санітарних постів на території області. Ці пости було організовано у Заболотові, Городенці, Снятині, Коломиї та Косові15. Мало місце також і створення спеціальних комісій для боротьби з епіде- міями інфекційних хвороб, насамперед висипним тифом. У всіх районах області будувалися спеціальні лазні та дезінфекційні камери. Загалом таких закладів на території області було 82 одиниці. Найбільше їх було у Снятинському та Калушському районах — по 10 лазень. оскільки захворюваність на висипний тиф у цих районах була найбільшою. Варто відзначити, що в області траплялися також спалахи захворювань на висипну віспу серед дітей. Так, станом на 10 листопада 1944 р. було зафіксовано більше 3 тис. випадків захворювання на цю небезпечну хворобу, 70% з них припадало на гірські райони області16. Тому вже у жовтні 1944 р. починається масова вакцинація як дитячого, так і дорослого населення від вірусу висипної віспи. Як свідчить звіт начальника обласного відділу охорони здоров’я Савченка ———————— 13 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 53, арк. 74. 14 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 11, арк. 178. 15 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 13, арк. 19. 16 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 37, арк. 27. 257 від 15 січня 1945 р., масштаби вакцинації були значними. Так, тільки впродовж жовтня–грудня 1944 р. вакцинації було піддано більше 200 тис. осіб, із них 50% — діти17. Також значні зусилля радянська влада приділяла боротьбі з туберкульозом. У багатьох районах області ситуація була критичною. Зокрема, як свідчать звіти Миколаєнка та Петрова — голів районних відділів охорони здоров’я Коломий- ського та Снятинського районів — рівень захворюваності був удвічі вищим за середній по області, а у деяких населених пунктах кількість хворих складала до 10–15% населення18. Для виправлення ситуації розпорядженням голови обласного відділу охо- рони здоров’я від 7 серпня 1944 р. було створено 15 спеціальних бригад для боротьби із епідемією туберкульозу у області. Їх координував заступник на- чальника обласного відділу охорони здоров’я Лебединський. Першочерговим їх завданням було виявлення та госпіталізація хворих. Проте, станом на квітень 1945 р. в області не було створено спеціального туберкульозного диспансеру. Натомість було започатковано кілька туберку- льозних відділень у районних лікарнях загальною кількістю 145 ліжко-місць, що було явно недостатньо. За незадовільний стан роботи по організації протиту- беркульозної боротьби у області 4 грудня 1945 р. було навіть винесено догану начальнику обласного відділу охорони Савченку. Також слід зазначити, що активно практикувалося лікування хворих на дому та вакцинація населення. Станом на березень 1945 р. захворюваність на туберкульоз знизилася на 15% у порівнянні із серпнем 1944 р. Варто зауважити, що дані показники були значно нижчими, ніж на території сусідніх областей. Приміром, у Тернопільській області за аналогічний період часу захворюваність населення туберкульозом зменшилася на 35%, а у Львівській — на 30%19. Більшість дослідників схильні до думки, що такий стан речей був викли- каний насамперед наявністю на території Станіславської (Івано-Франківської) області значної частини гірських районів, які були важкодоступними для робіт спеціальних лікарських бригад. А. Гарагаш’ян схильний вважати, що особливо складна ситуація із захво- рюваністю населення гірських районів на туберкульоз була спричинена і особливістю умов праці лісорубів. Окрім того, селяни дуже неохоче зверталися до лікарів, віддаючи перевагу традиційним народним методам лікування та часто вдаючись до допомоги ворожок, мольфарів та інших цілителів. Медична допомога при захворюванні на туберкульоз часто була несвоє- часною. Так, лише протягом січня–лютого 1945 р. районними відділами охорони здоров’я Надвірнянського та Снятинського районів було зафіксовано 12 випад- ків, пов’язаних із смертю хворих на туберкульоз внаслідок надання несвоє- часного звернення за медичною допомогою20. ———————— 17 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 38, арк. 250. 18 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 43, арк. 54. 19 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 56, арк. 136. 20 Гарагаш’ян А. Розквіт охорони здоров’я на радянському Прикарпатті… — С. 66. 258 Дослідник К. Васюта схильний вважати, що смертність від туберкульозу серед жителів гірських районів була тільки на 15% більшою, ніж в інших районах області21. На нашу думку, дане твердження можна піддати сумніву, оскільки органи радянської влади у ряді районів Станіславщини (Івано-Фран- ківщини) просто не реєстрували значну частину летальних випадків перебігу захворювання у селян, особливо у віддалених селах, що підтверджується й матеріалами кримінальних справ, відкритих прокуратурою стосовно цілителів, дії яких спричинили смерть людей. Ситуація значно ускладнювалася гострим дефіцитом кваліфікованих медич- них кадрів, які б мали досвід боротьби із туберкульозом. Крім того, протягом грудня 1944 р. — лютого 1945 р. у Снятинський, Тлумацький, Печеніжський, Городенський та Солотвинський райони було направлено тільки 15 кваліфі- кованих спеціалістів у туберкульозні відділення районних лікарень, у той же час як мінімальна потреба у таких спеціалістах складала не менше 40. Для вирішення цієї проблеми начальник обласного відділу охорони здоров’я Савицький у своєму листі від 10 лютого 1945 р. до наркома охорони здоров’я УРСР пропонував збільшити посадовий оклад лікарям, які працюють у гірській місцевості на 30%, а також додатково направити 20–30 спеціалістів, які б мали досвід боротьби із туберкульозом. Реагуючи на це звернення, нарком охорони здоров’я УРСР своїм указом від 20 лютого 1945 р. направив у Станіславську (Івано-Франківську) область додат- ково 15 лікарів та дозволив збільшити на 20% посадовий оклад лікарям, які працювали у гірських районах області. Відзначимо, що ці кошти мали випла- чуватися через надання додаткових премій. Обласне управління охорони здоров’я приділяло також значну увагу пи- танню зведення та купівлі приміщень для туберкульозних відділень районних лікарень. Так, протягом лютого-травня 1945 р. було виділено більше 500 тис. крб на капітальний ремонт та ще 300 тис. крб. — на купівлю приміщень у селян для розміщення у них лікувальних установ, які мали боротися із тубер- кульозом22. Всі вищезазначені заходи радянської влади дали досить швидкий ефект і протягом лютого-квітня 1945 р. захворюваність на туберкульоз в області зменшилася на 35%, у тому числі і на 30% у гірських районах області. Значну увагу радянська влада приділяла також боротьбі із венеричними захворюваннями. Як свідчить звіт голови обласного венерологічного диспансеру Ткаченка від 20 серпня 1944 р. в області було зареєстровано більше 10 тис. хворих на сифіліс та гонорею. В звіті висловлювалося припущення, що хворих могло бути удвічі більше. Реагуючи на надзвичайно високу захворюваність населення на венеричні хвороби, в області вже у серпні 1944 р. було розгорнуто венерологічний диспансер та відкрито венерологічні відділення у 17 районних та 2 міських лікарнях. Станом на березень 1945 р. загальна кількість ліжко-місць у них ———————— 21 Васюта К. «Назустріч мрії»... — С. 130. 22 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 59, арк. 231. 259 склала більше 400 одиниць. Для боротьби із венеричними захворюваннями у лікарнях області було залучено 30 вузькопрофільних спеціалістів та більше 90 осіб середнього медичного персоналу, широко залучалися й лікарі загального профілю. Як наслідок значних організаційних зусиль радянської влади, спрямованих на зниження захворюваності на венеричні хвороби станом на 9 квітня 1945 р. було вилікувано більше 5 тис. осіб. Зниження захворюваності на сифіліс та гонорею склало більше 30%23. Значну увагу радянська влада приділяла і питанню охорони здоров’я мате- рів та дітей. Під час запеклих боїв на фронті у квітні 1944 р. на Станіславську (Івано-Франківську) область було поширено дію постанови Верховної Ради СРСР щодо підвищення допомоги багатодітним матерям, причому передбача- лося надання не тільки коштів, але й продуктів харчування. Для цих цілей на визволеній території засновувалися так звані «молочні кухні». Як свідчить звіт керівника обласного відділу охорони здоров’я Савченка від 5 січня 1945 р., протягом серпня-грудня 1944 р. було створено 45 молочних кухонь, де харчувалося більше 10 тис. дітей. Для їх функціонування радянська влада виділила більше 15 млн крб. Загалом, як свідчить звіт обласного відділу охорони здоров’я від 20 травня 1945 р. в області було розгорнуто 95% «молочних кухонь» від мінімальної потреби24. Яскравим свідченням значних успіхів радянської влади у справі покращення обслуговування пацієнтів у стаціонарних закладах області стало зменшення летальності у квітні 1945 р. майже у 1,5 рази в порівнянні із вереснем попе- реднього року. Це відбулося як завдяки покращенню кадрового та матеріально- технічного забезпечення лікарень, так і завдяки ліквідації епідемій небезпечних захворювань у сільській місцевості. Проте надалі залишалася на високому рівні летальність від інфекційних захворювань, що становила 12% восени 1944 р. і 8,5–9% — весною 1945 р. Левова частка летальних випадків серед хворих на інфекційні хвороби при- падала на осіб із різними формами туберкульозу та висипного тифу25. Таким чином, у справі відбудови системи охорони здоров’я Станіславщини (Івано-Франківщини) радянська влада досягла значних успіхів. Так, було від- новлено систему лікарських стаціонарних закладів у містах та селищах області, організовано значну кількість фельдшерсько-акушерських пунктів на селі, створено та організовано ефективну роботу санітарно-епідеміологічної служби та станцій швидкої медичної допомоги. Даний процес супроводжувався надзви- чайним напруженням та інтенсивним використанням як матеріальних, так і людських ресурсів. У короткий термін було ліквідовано масову захворюваність на такі небез- печні хвороби як туберкульоз та висипний тиф, значно зменшено кількість захворювань на венеричні хвороби. Було знижено смертність і захворюваність ———————— 23 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 82, арк. 279. 24 ДАІФО, Ф. Р-7, оп. 2, спр. 69, арк. 45. 25 Гарагаш’ян А. Розквіт охорони здоров’я на радянському Прикарпатті… — С. 52. 260 дитячого населення регіону та створено ефективну систему попередження та профілактики виникнення небезпечних захворювань. Проте мали місце і певні прорахунки. Гальмівним чинником був дефіцит лікарських кадрів. Із цих причин у лікарнях не вистачало кваліфікованих спе- ціалістів, часто мало місце надання неналежної лікарської допомоги. Об’єктив- ним чинником, який гальмував ефективний розвиток системи охорони здоров’я, була нестача матеріальних ресурсів, які інколи виділялися за залишковим принципом. Із цієї причини повільно відбувався процес становлення системи медичних закладів на селі, не були налагоджені належні комунікативні зв’язки між лікар- ськими закладами. Крім того, значна кількість лікарень не мала змоги через нестачу багатьох видів дорого обладнання лікувати складні захворювання. Також серед проблем було і нерівномірне забезпечення кадрами і медпраців- никами різних районів області. До суб’єктивних чинників, які негативно впливали на розвиток системи охорони здоров’я в регіоні протягом 1944–1945 рр. слід віднести надмірну бюрократизацію управлінського апарату та сувору централізацію коштів, що часто ставало на перешкоді їх ефективного використання. SPECIAL FEATURES OF THE RECOVERY OF SOVIET HEALTH PROTECTION SYSTEM IN STANISLAV (IVANO-FRANKIVSK) REGION DURING 1944–1945 Taras Shust (post-graduate student of the department of history of Ukraine, Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University, shusttaras@ukr.net) The article deals with the condition and special features of the recovery of soviet health protection system in Stanislav (Ivano-Frankivsk) Region during 1944–1945. The achievements and failures of Soviet Power in the process of recovery of medicine in the Region are analyzed. Keywords: Stanislav (Ivano-Frankivsk) Region, the recovery, Soviet Power, health protection system, medicine.

Особливості відбудови радянської системи охорони здоров’я Станіславської (Івано-Франківської) області 1944–1945 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси