До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)

Рассмотрена проблема влияния локальных природных и техногенных факторов на изменение инженерно-геологических условий строительных участков на примере Ренийского р-на Одесской обл. Проведен анализ геоморфологических, тектонических, литологических, гидрогеологических, геодинамических факторов в предел...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Жирнов, П.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2015
Schriftenreihe:	Геофизический журнал
Schlagworte:	Научные сообщения
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103743
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) / П.В. Жирнов // Геофизический журнал. — 2015. — Т. 37, № 1. — С. 115-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-103743
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1037432016-06-24T03:02:47Z До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) Жирнов, П.В. Научные сообщения Рассмотрена проблема влияния локальных природных и техногенных факторов на изменение инженерно-геологических условий строительных участков на примере Ренийского р-на Одесской обл. Проведен анализ геоморфологических, тектонических, литологических, гидрогеологических, геодинамических факторов в пределах Ренийского р-на, что позволило отнести строительные участки к категории сложных по инженерно-геологическим условиям. С учетом данных факторов более точно и качественно выполнено инженерно-геологическое районирование исследуемого региона и выделены особо опасные участки для строительного освоения. This article is devoted to the problem of influence of local natural and technogenic factors on the engineering geological conditions change of building sites, the Reni district of Odessa region as an example. In the article the analysis of geomorphological, tectonic, lithological, hydrogeological, geodynamic factors in the limits of Reni district has been done that determines the definition of building sites as ones of the complicated category by engineering geological conditions . Taking these factors into account helps to carry out more precisely and qualitatively engineering geological zoning of research area and to allocate especially dangerous sites for construction development. 2015 Article До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) / П.В. Жирнов // Геофизический журнал. — 2015. — Т. 37, № 1. — С. 115-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0203-3100 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103743 624.131.1 uk Геофизический журнал Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Научные сообщения Научные сообщения
spellingShingle	Научные сообщения Научные сообщения Жирнов, П.В. До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) Геофизический журнал
description	Рассмотрена проблема влияния локальных природных и техногенных факторов на изменение инженерно-геологических условий строительных участков на примере Ренийского р-на Одесской обл. Проведен анализ геоморфологических, тектонических, литологических, гидрогеологических, геодинамических факторов в пределах Ренийского р-на, что позволило отнести строительные участки к категории сложных по инженерно-геологическим условиям. С учетом данных факторов более точно и качественно выполнено инженерно-геологическое районирование исследуемого региона и выделены особо опасные участки для строительного освоения.
format	Article
author	Жирнов, П.В.
author_facet	Жирнов, П.В.
author_sort	Жирнов, П.В.
title	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)
title_short	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)
title_full	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)
title_fullStr	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)
title_full_unstemmed	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)
title_sort	до проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі ренійського р-ну одеської обл.)
publisher	Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Научные сообщения
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103743
citation_txt	До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) / П.В. Жирнов // Геофизический журнал. — 2015. — Т. 37, № 1. — С. 115-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Геофизический журнал
work_keys_str_mv	AT žirnovpv doproblemiínženernobudívelʹnoíocínkiteritoríjzurahuvannâmlokalʹnihprirodnihítehnogennihfaktorívnaprikladíreníjsʹkogornuodesʹkoíobl
first_indexed	2025-07-07T14:17:12Z
last_indexed	2025-07-07T14:17:12Z
_version_	1836998021890441216
fulltext	До проблеми інженерно-буДівельної оцінки територій з урахуванням ... Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 115 Актуальність статті. У зв’язку з майбутнім масштабним будівельним освоєнням Реній- ського р-ну Одеської обл. під об’єкти курорт- ного господарства виникає потреба у його інженерно-будівельному оцінюванні. З огля- ду на те, що район розташований у складних природних умовах, ухвалено рішення про про- ведення інженерно-геологічного районування його території. Аналіз природних умов району виявив, що без урахування природних і тех- ногенних локальних факторів геологічного се- редовища результати інженерно-геологічного районування будуть спотворені. Щоб уникнути цих проблем, потрібно дослідження впливу за- значених факторів на результати інженерно- геологічного районування [Золотарев, 1990]. Постановка проблеми. Як показує практи- ка, для якісного інженерно-будівельного оці- нювання території передусім слід визначити увесь спектр природних і техногенних фак- торів, які впливають на вибір фундаментів і конструктивні особливості будівель, умови бу- дівництва та експлуатації споруд, організацію інженерного захисту [Петренко, 1987]. На сьо- годні існуючі методи інженерно-геологічного районування не завжди в змозі забезпечити по- вною мірою отримання необхідної інформації про інженерно-геологічні умови будівельних УДК 624.131.1 До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.) © П. В. Жирнов, 2015 Науково-дослідний та проектний інститут містобудування, Київ, Україна Надійшла 4 червня 2015 р. представлено членом редколегії о. в. кендзерою Рассмотрена проблема влияния локальных природных и техногенных факторов на из- менение инженерно-геологических условий строительных участков на примере Ренийского р-на Одесской обл. Проведен анализ геоморфологических, тектонических, литологических, гидрогеологических, геодинамических факторов в пределах Ренийского р-на, что позволило отнести строительные участки к категории сложных по инженерно-геологическим условиям. С учетом данных факторов более точно и качественно выполнено инженерно-геологическое районирование исследуемого региона и выделены особо опасные участки для строительного освоения. Ключевые слова: инженерно-строительная оценка, инженерно-геологическое райониро- вание, природные факторы, техногенные факторы, опасные геологические процессы. майданчиків та їх зміни під час експлуатації бу- дівель і споруд [Касымов, 1980]. Це пов’язано з недостатнім рівнем наукового опрацювання деяких методичних питань інженерної геології та інженерно-геологічного районування. До- свід вивчення наслідків небезпечних фізико- геологічних, інженерно-геологічних процесів і явищ в Україні та за кордоном, а також ана- ліз результатів робіт з інженерно-геологічного районування в різних природних умовах за- свідчують, що величина і характер негативного впливу вказаних процесів та явищ визначають- ся, крім регіональних, численними локальни- ми природними особливостями геологічного середовища [Методика…, 1991]. Крім того, під впливом господарського освоєння, особливо на міських територіях, від бувається техногенна зміна геологічного се редовища, що, в свою чергу, призводить до зміни локальних інженерно-геологічних умов [Мироненко, 1988]. Аналіз останніх досліджень. Проблему впливу локальних природних і техногенних факторів на інженерно-будівельну оцінку де- тально розглянуто в роботах учених Національ- ної академії наук України, Академії наук Росії та академій країн СНД. Величезний внесок у дослідження цих питань зробили С. В. Горба- п. в. жирнов 116 Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 тюк, Г. С. Золотарьов, Г. Г. Скворцов, Л. Б. Ро- зовський, І. П. Зеленський, С. І. Петренко. Детальне інженерно-геологічне районування є обов’язковою умовою для проведення мікро- сейсмічних досліджень, тому багато важливих теоретичних і практичних аспектів вдалося з’ясувати завдяки працям Ю. М. Вольфма- на, А. А. Кульчицького, Б. Г. Пустовітенко, С. М. Касимова, Ю. І. Бауліна, А. І. Скляра, П. С. Кармазіна, В. А. Корольова. Результати геодинамічних досліджень і вплив небезпечних фізико-геологічних та ін- женерно- геологічних процесів на інженерно- будівельну оцінку територій детально відобра- жені у працях Ф. В. Котлова, В. М. Мироненко, Є. М. Сергєєва. Зв’язок з важливими науковими або прак- тичними завданнями. Стаття має важливе на- укове та прикладне значення: викладені ре- зультати досліджень є основою для створення картосхеми інженерно-будівельної оцінки та комплексної оцінки природних умов терито- рії Ренійського р-ну (1:50 000), а також скла- дання робочого звіту «Схема планування те- риторії Ренійського району» згідно з догово- ром ДП «НДПІ містобудування» № 2014-63 від 21.07.2014 з Ренійською районною державною адміністрацією. Мета статті — оцінювання впливу при- родних і техногенних факторів на результати інженерно-геологічного районування Реній- ського р-ну Одеської обл. з виділенням різних за ступенем придатності ділянок для будівель- ного освоєння. Виклад основного матеріалу. Проаналізу- ємо вплив природних факторів на інженерно- будівельне оцінювання території Ренійського р-ну. До них ми відносимо такі фактори: 1) гео- морфологічні (морфогенетична та морфоме- трична характеристики); 2) тектонічні (харак- теристика сучасних рухів тектонічних блоків); 3) літологічні (літологічний склад, фізико- механічні властивості гірських порід); 4) гід- рогеологічні (рівні залягання ґрунтових вод); 5) геодинамічні (небезпечні фізико-геологічні процеси) [Касымов, 1980]. Ренійський р-н входить у межі Дунай- Дністровської терасової рівнини Причорно- Інженерно-геологічне районування та інженерно-будівельна оцінка території Ренійського району, сприятливої (1), малосприятливої (2) та несприятливої (3) для будівництва. До проблеми інженерно-буДівельної оцінки територій з урахуванням ... Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 117 морської низовини, що розчленована долина- ми річок, озер та яружно-балковою мережею (рисунок). Тут виділено два основні типи рельє- фу: денудаційно-акумулятивний (вододільна рівнина та її схили) та ерозійно-акумулятивний (річкові долини, озера, балки, яри та їх схили). Основні геоморфологічні елементи серед виді- лених генетичних типів такі: 1) вододільна рів- нина; 2) схили вододільної рівнини; 3) заплави річок, озер і дно балок; 4) надзаплавні тераси; 5) схили долин річок, балок, озер. Будівельні ді- лянки, що представлені заплавами озер і річок Ренійського р-ну, яружно-балковою мережею, еродованими, зсувними та обсипними схила- ми долин річок, схилами озер Ялпуг, Кагул з крутістю понад 12°, слід віднести до територій, які мають бути виключені з проекту забудови. Досліджуваний район розташований у За- хідному Причорномор’ї, в тектонічній будові якого виділено такі елементи: 1) південно- західний схил Українського щита; 2) система палеозойських грабенів; 3) південна зона ви- ступів пізньопротерозойсько-палеозойського фундаменту. Територія Ренійського р-ну входить до складу південної зони давнього протерозойсько-палеозойського фундаменту (Болградський виступ). У межах Болградсько- го виступу виділено блоки, що східчасто за- нурюються у північному та північно-східному напрямках. Південний (Орлівський) блок має глибину залягання від 0 до 0,4 км. Він відділе- ний від розташованого на північ блока Ізмаїль- ським насувом. Територія, що входить у межі Орловського блока, в наш час зазнає низхідних рухів. На північ від Ізмаїльського насуву зна- ходиться Котловинський блок, обмежений з півночі Болградським розломом. На території Котловинського блока переважають висхідні рухи. Зона Ізмаїльського насуву є зоною акти- візації тектонічних рухів у четвертинному пері- оді, що підтверджується даними буріння: амп- літуда зміщення алювію шостої тераси сягає 25 м; збільшується потужність четвертинних відкладів в опущеному блоці. Будівельні ділян- ки, що розташовані на межі зчленування двох блоків з протилежними тектонічними рухами, відносять до територій, де існуватиме загроза активізації небезпечних геологічних явищ і процесів, що знижує їх інженерно-будівельний потенціал [Вольфман и др., 2000]. Четвертинні відклади в Ренійському р-ні поширені повсюдно, суцільним чохлом вони вкривають вододільну рівнину та її схили, до- лини річок, озер і балок. Саме четвертинні відклади становлять найбільший інтерес для інженерно-геологічного вивчення, оскільки вони слугують основою для закладання фун- даментів будівель та інженерних споруд. Чет- вертинні відклади представлені алювіально- еолово-делювіальними, еоловими, озерни- ми, озерно-алювіальними, пролювіальними відкладами. Підстеляються червоно-бурими верхньопліоценовими глинами, комплексом піщано-глинистих неогенових порід або корою вивітрювання палеозой-кайнозойських утво- рень. У складі четвертинних відкладів доміну- ють суглинки, рідше трапляються глини, піски, супіски, алеврити, мули, торф. Будівельні ді- лянки, в межах яких поширені озерні, озерно- алювіальні суглинки та глини, зсувні, обсипні делювіальні та колювіальні несортовані відкла- ди, алювіально-делювіальні просідні суглинки з прошарками мулу, торфу, віднесено до те- риторій, де можливе виникнення будівельних ризиків із закладанням фундаментів споруд, оскільки геотехнічні властивості зазначених інженерно-геологічних елементів є незадо- вільними [Гидрогеология…, 1975]. Алювіальні та озерно-алювіальні відкла- ди поширені у південній частині Ренійського р-ну. Складені суглинками, глинами, мулами з прошарками торфу, пісками. Потужність про- шарків торфу 2,1—4,0 м. У районі виділяють руслові та старичні фації. Делювіально-колювіальні відклади пошире- ні на крутих обвально-осипних схилах, крутість 10—15°, на північ від с. Плавні в долині оз. Ял- пуг і на північ від с. Нагірне в долині оз. Кагул. Алювіально-делювіальні просідні суглинки поширені в межах яружно-балкової мережі з прошарками кварцового піску, алевритів; глини світло-сірі, червоно-бурі піщанисті, з включеннями різноокатаної гальки піщано- вапнякових порід, рідше кварцу та кременю. Потужність відкладів збільшується від верхів’я балок до їх гирла. Сумарна потужність зміню- ється від 1,5 до 14,6 м. У Ренійському р-ні за гідрогеологічними умовами виділено зони сухих та обводнених ґрунтів. Ґрунтові води поширені спорадич- но в нижньо-верхньочетвертинних еолово- делювіальних відкладах, на глибинах 12—20 і понад 20 м. Глибина залягання ґрунтових вод змінюється у напрямку від вододілів та схилів до водотоків (р. Дунай, озера Ялпуг, Кагул, Кар- тал, Кугурлуй). Найменші глибини (0—3 м) від- мічають в озерно-алювіальних, озерних, верх- ньочетвертинних еолово-делювіальних, алюві- альних, алювіально-делювіальних відкладах. Водомісткими породами є суглинки, супіски, п. в. жирнов 118 Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 піски, мули, гравійно-галькові відклади. Їх по- тужність 5—30 м. Будівельні ділянки з рівнем ґрунтових вод менш як 3 м від земної поверхні віднесено до територій, не придатних для бу- дівельного освоєння [Гидрогеология…, 1975]. На території Ренійського р-ну відбуваються небезпечні геологічні процеси: ерозійні, аку- мулятивні, абразійні, гравітаційні, суфозійні, заболочування, підтоплення, затоплення, за- солення ґрунтів. У межах будівельних ділянок з проявом указаних процесів виникатимуть аварійні ситуації за відсутності рішень щодо обмеження забудови або організації інженер- ного захисту проти небезпечних геологічних процесів [Котлов, 1978]. Найінтенсивніша ерозійна діяльність спо- стерігається на правому схилі оз. Ялпуг (на пів- ніч і південь від с. Котловина), на правому та лівому схилах оз. Кагул (на північ від сіл Лиман- ське та Нагірне), тобто у блоках, що зазнають найбільших сучасних піднять. Абразійні процеси поширені на узбереж- жях озер Ялпуг, Кагул, Кугурлуй, Картал та Дервент, передусім у напрямку на південь від лінії с. Нагірне — с. Плавні, на ділянці сучас- них опускань, де переважають акумулятивні береги озер. Активна зсувна діяльність спостерігається на правому схилі оз. Ялпуг – на північ і на пів- день від с. Котловина. Характерною особливіс- тю зсувної ділянки в районі с. Котловина є про- яв розсіяних джерел, заболочених поверхонь. Зсуви поширені північніше лінії с. Нагірне — с. Плавні, на ділянці сучасних піднять. Осипи поширені на денудаційних схилах з інтенсивною ерозійною діяльністю, по берегах озер у південній частині району, на крутих (по- над 30°) стінках ярів і балок. Процеси підтоплення та затоплення відбу- ваються в межах заплавних територій р. Ду- най, озер Ялпуг, Кагул. Підтоплення спосте- рігається в межах м. Рені вздовж автодороги Рені—Ростов, у зоні можливого підтоплення знаходиться 400 садиб. У межах північної око- лиці с. Долинське періодично підтоплюються землі, на яких розташована залізнична дорога. У с. Орлівка підтоплення негативно впливає на 50 садиб у межах населеного пункту. Заболочування відбувається в заплавах р. Дунай, озер Ялпуг, Кагул і в пригирлових частинах великих балок. Це сильно зволоже- ні території з високим рівнем ґрунтових вод (0—2 м). У межах їх поширення сильно та не- рівномірно стискаються болотні відклади. Під час будівництва споруд осідання може досяга- ти кількох метрів за великої нерівномірності (див. таблицю) [Сейсмическое…, 1981]. Нижче подано перелік техногенних фак- торів, що ускладнюють інженерно-геологічні умови будівельних ділянок Ренійського р- ну [Горбатюк, 1999]. Гідрогеологічні фактори. техногенне підто- плення (T1) відбувається в зоні впливу меліо- ративних систем, урбанізованого середовища, через дефекти в будівництві та недоліки в екс- плуатації будівельних об’єктів. Особливо акту- альними є проблеми підтоплення в тих населе- них пунктах, де природні умови спричинюють розвиток техногенного підтоплення, — наяв- ність ділянок, складених слабкопроникними та набухлими ґрунтами, з погано розвиненою ерозійною мережею, неглибоким заляганням водопідпорів, утрудненим поверхневим відто- ком і обмеженим підземним стоком. Геодинамічні фактори. техногенна суфозія (T2) — втрати води, інтенсивна іригація в зо- нах впливу меліоративно-зрошувальних систем призводять до механічної суфозії у піщаних і лесових ґрунтах, з утворенням подів — плоско- донних замкнутих знижень рельєфу розміром до кількох десятків метрів у поперечнику і пло- щею до сотень квадратних метрів. Суфозійні процеси часто спостерігаються на схилах річко- вих долин у відкосах котлованів і берегах водо- сховищ за швидкого спадання паводкових вод, у місцях виходу на поверхню ґрунтових вод. техногенні гравітаційні процеси (T3) відбу- ваються в межах експлуатаційних і недіючих кар’єрів, на ділянках вирубування лісів, ве- дення сільськогосподарської діяльності на не- стійких схилах, через підмивання та підрізання схилів, невдале закладання виробок відносно нашарування та напрямку тріщинуватості. техногенна яружна ерозія (T4) спостеріга- ється у межах сільськогосподарських земель через втрати води з аварійних ділянок зро- шувальних систем, неправильні методи оран- ки ґрунту, вирубування лісів, відсутність або зношеність захисних гідротехнічних споруд, неконтрольоване випускання промислових і побутово-господарських вод на схилах місце- вості. переробка берегів водосховищ (T5) — харак- терна переробка берегів для озер Кагул, Ялпуг, Кугурлуй та Картал, що функціонують у ре- жимі водосховищ. Ці водосховища створюють підпір ґрунтовим водам, а підземні води — до- даткове навантаження на схили, що зумовлює активізацію зсувів та обвалів; подекуди харак- терні процеси заболочування. До проблеми інженерно-буДівельної оцінки територій з урахуванням ... Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 119 просідні процеси в лесових ґрунтах (T6) спо- стерігаються через неякісне планування буді- вельних площ для відведення поверхневих вод, відсутність водонепроникних підлог, покрит- тів, підмосток, аварійний витік промислових і побутово-господарських вод. Це призводить до різноманітних деформацій інженерних споруд та появи тріщин у будівлях. Висновки. З урахуванням згаданих природ- них і техногенних локальних факторів було здійснено інженерно-геологічне районування території Ренійського р-ну, результатом яко- го стало виділення відповідних таксономічних областей та районів. У межах району робіт виділено дві області: А і Б. За межу між ними умовно прийнято межу поширення червоно- бурих глин. У межах кожної області виділено райони, що різняться за геоморфологічними, тектонічними особливостями, літологічним складом порід, умовами залягання ґрунтових вод, поширенням природних і техногенних геологічних процесів [Сейсмическое…, 1981]. Область А. Це акумулятивно-денудаційна рівнина. Абсолютні висоти її поверхні 40— 120 м. Складена область понт-сарматськими відкладами, перекритими середньо-верхньо- пліо ценовими алювіальними та червоноколір- ними субаеральними відкладами. Верхньоплі- оценові глини є першим водопідпором. У верх- ній частині залягають спорадично обводнені четвертинні елювіально-еолово-де лю віальні відклади, загальна потужність до 40 м. Осно- вний водопідпірний горизонт приурочений до порід понтичного ярусу, є безнапірним, залягає на глибині від 0 до 70 м. В області виділено 3 райони. район а-і розташований на вододільній рів- нині зі слабкостічною поверхнею з уклоном від 0,5 до 1°, абсолютні відмітки висот варіюють від 90 до 120 м. У районі виділено три комплекси гірських порід (зверху вниз): 1) алювіально- еолово-делювіальні суглинки середньою по- тужністю 35,0 м; 2) верхньопліоценові червоно- бурі глини потужністю до 14,0 м; 3) однорідні кварцові тонко- та дрібнозернисті пліоценові піски. Глибина залягання ґрунтових вод понад 20 м. Під час будівництва необхідно уникати піднімання рівня ґрунтових вод. Суглинки пер- шого комплексу в разі замочування можуть просідати. район а-II охоплює схили вододільної рів- нини із сильностічною поверхнею, з укло- ном 2—3°. Абсолютні відмітки висот варію- ють від 40 до 90 м. Перший комплекс порід — алювіально-еолово-делювіальні суглинки середньою потужністю 30,0 м, просідні про- цеси — в разі замочування; другий комплекс – верхньопліоценові глини середньої потужності 17,0 м; третій комплекс — кварцові пліоценові піски з прошарками глин. Глибина залягання ґрунтових вод понад 20 м. район а-Iіі включає схили балок з дуже сильностічною, слабкоеродованою поверхнею, уклон 4—5°. Абсолютні відмітки висот зміню- ються від 40 до 60 м. Делювіальні суглинки, не- просідні, середня потужність 4,0 м, залягають на червоно-бурих глинах другого комплексу, середньою потужністю 13,0 м. Виділено дві ділянки з глибиною залягання ґрунтових вод 12—20 м і понад 20 м. Область Б. До її складу входять річні долини, балки, озера, їх схили, тераси. Абсолютні від- мітки висот змінюються від 4 до 80 м. Основний водоносний горизонт — у верхньопоратських і пліоценових відкладах. В області виділено 9 районів. район б-і охоплює заплави озер Ялпуг і Ка- гул, уклон земної поверхні 0,5—1°. Абсолютні висоти не перевищують 5 м над рівнем моря. Перший комплекс порід — сучасні озерні су- глинки, глини з прошарками пісків, мулів, піски кварцові з галькою, гравієм, черепашником, по- тужність відкладів 25—37 м; другий комплекс – неогенові глини та піски. Глибина залягання ґрунтових вод повсюдно 0—4 м. Характерні процеси затоплення, підтоплення та абразії. район б-іі розташований у заплаві р. Дунай зі слабкостічною, заболоченою поверхнею, уклон земної поверхні 0,5—1°. Абсолютні ви- соти не перевищують 10 м над рівнем моря. Перший комплекс – сучасні озерно-алювіальні відклади, представлені глинами з прошарками суглинків, пісків, мулу, торфу, суглинками не- просідними, потужність відкладів 10—30 м; другий комплекс —міоцен-четвертинні піски, прошарки глинисті, з гравієм та галькою, по- тужність до 65 м. Глибина залягання ґрунтових вод 0—4 м. Характерні процеси заболочення, затоплення, підтоплення та абразії. район б-IIі включає схили озер Ялпуг, Ка- гул, уклон 6—10°. Абсолютні висоти становлять 20—30 м над рівнем моря. Верхній комплекс — делювіально-колювіальні суглинки, непро- сідні, потужністю 0,2—7,0 м; нижній комплекс – глини та піски. Глибина залягання ґрунтових вод 8—12 та 12—20 м. Поверхня району інтен- сивно еродована, з численими обвалами, оси- пами, зсувами. район б-IV охоплює схили долин річок, озер і балок, уклон поверхні 5—10°. Абсолютні ви- п. в. жирнов 120 Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 Вп ли в пр ир од ни х ф ак то рі в на ін ж ен ер но -б уд ів ел ьн у оц ін ку Р ен ій сь ко го р -н у О де сь ко ї о бл . П ри ро дн і ф ак то ри С пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (С ) Ін де кс М ал ос пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (М ) Ін де кс Н ес пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (Н ) Ін де кс Ге ом ор - ф ол ог іч ні М ор ф ог ен ет ич на х ар ак те ри ст ик а 1. А ку м ул ят ив но -д ен уд ац ій на рі вн ин а зі с ла бк ос ті чн ою по ве рх не ю G 1 1. С хи ли б ал ок а ку м ул ят ив но -д ен уд ац ій но ї рі вн ин и з ду ж е си ль но ст іч но ю , сл аб ко ер од ов ан ою п ов ер хн ею G 4 1. З ап ла ви о зе р Ял пу г, К аг ул , К ар та л, К уг ур лу й, Д ер ве нт G 8 2. С хи ли а ку м ул ят ив но -д ен у д а- ці й н ої р ів ни ни з с ил ьн ос ті чн ою по ве рх не ю G 2 2. С ер ед нь ої к ру то ст і с хи ли д ол ин р іч ок , оз ер і ба ло к G 5 2. З ап ла ва р . Д ун ай G 9 3. П ол ог і с хи ли д ол ин р іч ок , о зе р і ба ло к G 3 3. П ер ш а на дз ап ла вн а те ра са р . Д ун ай G 6 3. К ру ті с хи ли о зе р Ял пу г, К аг ул G 10 4. П ер ш а на дз ап ла вн а те ра са о зе р G 7 4. Е ро до ва ні , з су вн і т а об си пн і сх ил и до ли н рі чо к і б ал ок G 11 5. Д но я рі в і б ал ок G 12 М ор ф ом ет ри чн а ха ра кт ер ис ти ка ук ло н зе мн ої п ов ер хн і, гр ад . 2— 3 U 1 0, 5— 1, 0 U 3 12 — 15 U 5 4— 5 U 2 6— 8 U 4 >1 5 U 6 а бс ол ю т ні в ис от и, м 10 — 12 0 V 1 5— 10 V 2 >5 V 3 Те кт он іч ні Ру х те кт он іч ни х бл ок ів н из хі дн і р ух и ви сх ід ні р ух и зо на т ек т он іч ни х ро зр ив ів Бо лг ра дс ьк ий б ло к К 1 К от ло ви нс ьк ий б ло к К 3 М еж і з чл ен ув ан ня б ло кі в з пр от и- ле ж ни м и те кт он іч ни м и ру ха м и К 5 О рл ів сь ки й бл ок К 2 Із м аї ль сь ки й бл ок К 4 Л іт ол ог іч ні Л іт ол ог іч ни й ск ла д Н еп ро сі дн і де лю ві ал ьн і су гл ин ки (0 — 4 м ) Ч ер во но -б ур і с уг ли нк и (4 — 17 м ) L1 А лю ві ал ьн о- ео ло во -д ел ю ві ал ьн і п ро сі дн і су гл ин ки (0 — 35 м ) Ве рх нь оп лі оц ен ов і ч ер во но -б ур і г ли ни (3 5— 49 м ) К ва рц ов і т он ко зе рн ис ті п іс ки (4 9— 60 м ) L5 С уч ас ні о зе рн і с уг ли нк и, г ли ни з пр ош ар ка м и пі ск ів , м ул ів , п іс ки кв ар цо ві з г ал ьк ою , г ра ві єм , че ре па ш ни ко м (0 — 37 м ) Н ео ге но ві г ли ни ,п іс ки (3 7— 50 ) L9 До проблеми інженерно-буДівельної оцінки територій з урахуванням ... Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 121 Л іт ол ог іч ні Д ел ю ві ал ьн о- ко лю ві ал ьн і су гл ин ки , н еп ро сі дн і ( 0— 7 м ) Гл ин и та п іс ки (7 -1 5 м ); L2 А лю ві ал ьн о- ео ло во -д ел ю ві ал ьн і п ро сі дн і су гл ин ки (0 — 30 м ) Ве рх нь оп лі оц ен ов і г ли ни (3 0— 47 м ) К ва рц ов і п лі оц ен ов і п іс ки з п ро ш ар ка м и гл ин (4 7— 60 м ) L6 С уч ас ні о зе рн о- ал ю ві ал ьн і гл ин и з пр ош ар ка м и су гл ин кі в, пі ск ів , м ул у, т ор ф у, с уг ли нк ам и не пр ос ід ни м и (0 — 30 м ) М іо це н- че тв ер ти нн і п іс ки , пр ош ар ки г ли н з га ль ко ю (3 0— 65 м ) L1 0 П іс ки к ва рц ов і р із но зе рн ис ті з гр ав іє м , г ал ьк ою , пр ош ар ки г ли н (0 — 44 м ) П ор ат сь кі п іс ки т а гр ав ій но - га ль ко ві в ід кл ад и (4 4— 75 м ) L3 Д ел ю ві ал ьн і с уг ли нк и, п ро сі дн і т а не пр ос ід ні (0 — 5 м ) Н ео ге н- че тв ер ти нн і г ли ни т а пі ск и (5 — 20 м ) L7 Зс ув ні , о бс ип ні д ел ю ві ал ьн і т а ко лю ві ал ьн і н ес ор то ва ні в ід кл ад и (0 — 10 м ) Н ео ге но ві г ли ни т а пі ск и (1 0— 25 м ) L1 1 Н еп ро сі дн і с уг ли нк и з пр ош ар ка м и че рв он о- бу ро ї гл ин и (0 — 20 м ) П іщ ан о- гл ин ис ті ві дк ла ди (2 0— 35 м ) L4 О зе рн о- ал ю ві ал ьн і г ли ни т а ал ев ри ти (0 — 16 м ) Н ео ге н- че тв ер ти нн і п іс ки з г ал ьк ою т а пр ош ар ка м и гл ин (1 6— 30 м ) L8 А лю ві ал ьн о- де лю ві ал ьн і п ро сі дн і су гл ин ки (0 — 9 м ) Н ео ге н- че тв ер ти нн і п іщ ан о- гл ин ис ті в ід кл ад и (9 — 25 м ) L1 2 Гі др ог ео ло - гі чн і Рі ве нь з ал яг ан ня ґ ру нт ов их в од , м <2 0 W 1 4— 8 W 4 0— 3 W 5 12 — 20 W 2 8— 12 W 3 Ге од ин а- м іч ні С уч ас ні п ри ро дн і н еб ез пе чн і г ео ло гі чн і п ро це си П ов ні ст ю в ід су тн і P1 За со ле нн я ґр ун ті в P2 За то пл ен ня P4 За бо ло чу ва нн я P5 П ід то пл ен ня P6 П ло щ ин ни й та с тр ум ин ни й зм ив P3 А бр аз ія P7 Яр уж на е ро зі я P8 Зс ув и, о си пи P9 С уф оз ія P1 0 Вп ли в пр ир од ни х ф ак то рі в на ін ж ен ер но -б уд ів ел ьн у оц ін ку Р ен ій сь ко го р -н у О де сь ко ї о бл . П ри ро дн і ф ак то ри С пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (С ) Ін де кс М ал ос пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (М ) Ін де кс Н ес пр ия тл ив і д ля б уд ів ни цт ва (Н ) Ін де кс Ге ом ор - ф ол ог іч ні М ор ф ог ен ет ич на х ар ак те ри ст ик а 1. А ку м ул ят ив но -д ен уд ац ій на рі вн ин а зі с ла бк ос ті чн ою по ве рх не ю G 1 1. С хи ли б ал ок а ку м ул ят ив но -д ен уд ац ій но ї рі вн ин и з ду ж е си ль но ст іч но ю , сл аб ко ер од ов ан ою п ов ер хн ею G 4 1. З ап ла ви о зе р Ял пу г, К аг ул , К ар та л, К уг ур лу й, Д ер ве нт G 8 2. С хи ли а ку м ул ят ив но -д ен у д а- ці й н ої р ів ни ни з с ил ьн ос ті чн ою по ве рх не ю G 2 2. С ер ед нь ої к ру то ст і с хи ли д ол ин р іч ок , оз ер і ба ло к G 5 2. З ап ла ва р . Д ун ай G 9 3. П ол ог і с хи ли д ол ин р іч ок , о зе р і ба ло к G 3 3. П ер ш а на дз ап ла вн а те ра са р . Д ун ай G 6 3. К ру ті с хи ли о зе р Ял пу г, К аг ул G 10 4. П ер ш а на дз ап ла вн а те ра са о зе р G 7 4. Е ро до ва ні , з су вн і т а об си пн і сх ил и до ли н рі чо к і б ал ок G 11 5. Д но я рі в і б ал ок G 12 М ор ф ом ет ри чн а ха ра кт ер ис ти ка ук ло н зе мн ої п ов ер хн і, гр ад . 2— 3 U 1 0, 5— 1, 0 U 3 12 — 15 U 5 4— 5 U 2 6— 8 U 4 >1 5 U 6 а бс ол ю т ні в ис от и, м 10 — 12 0 V 1 5— 10 V 2 >5 V 3 Те кт он іч ні Ру х те кт он іч ни х бл ок ів н из хі дн і р ух и ви сх ід ні р ух и зо на т ек т он іч ни х ро зр ив ів Бо лг ра дс ьк ий б ло к К 1 К от ло ви нс ьк ий б ло к К 3 М еж і з чл ен ув ан ня б ло кі в з пр от и- ле ж ни м и те кт он іч ни м и ру ха м и К 5 О рл ів сь ки й бл ок К 2 Із м аї ль сь ки й бл ок К 4 Л іт ол ог іч ні Л іт ол ог іч ни й ск ла д Н еп ро сі дн і де лю ві ал ьн і су гл ин ки (0 — 4 м ) Ч ер во но -б ур і с уг ли нк и (4 — 17 м ) L1 А лю ві ал ьн о- ео ло во -д ел ю ві ал ьн і п ро сі дн і су гл ин ки (0 — 35 м ) Ве рх нь оп лі оц ен ов і ч ер во но -б ур і г ли ни (3 5— 49 м ) К ва рц ов і т он ко зе рн ис ті п іс ки (4 9— 60 м ) L5 С уч ас ні о зе рн і с уг ли нк и, г ли ни з пр ош ар ка м и пі ск ів , м ул ів , п іс ки кв ар цо ві з г ал ьк ою , г ра ві єм , че ре па ш ни ко м (0 — 37 м ) Н ео ге но ві г ли ни ,п іс ки (3 7— 50 ) L9 п. в. жирнов 122 Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 соти змінюються від 30 до 100 м над рівнем моря. Делювіальні відклади першого комплек- су — суглинки, просідні та непросідні за за- мочування та навантаження, середня потуж- ність 5,0 м. Підстеляються суглинки неоген- четвертинними глинами та пісками. Глибина залягання ґрунтових вод 4—8, 8—12, 12—20 м. район б-V представлений схилами долин рі- чок і балок, уклон поверхні 5—10°, абсолютні висоти варіюють від 30 до 40 м над рівнем моря. Район включає інтенсивно еродовані, зсувні та обсипні схили, належить до найнебезпечнішої території для забудови, з можливими гравіта- ційними зміщеннями. На ділянках глибина за- лягання ґрунтових вод становить 0—4 м. район б-VI включає першу надзаплавну те- расу р. Дунай з уклоном поверхні 2—3°, абсо- лютні висоти поверхні зафіксовані на позна- чках від 5 до 10 м над рівнем моря. Перший комплекс потужністю 44 м складений пісками кварцовими різнозернистими з гравієм і галь- кою, з прошарками глин; другий — верхньо- поратськими пісками та гравійно-гальковими відкладами. Глибина залягання ґрунтових вод 2—4 м, можливе локальне затоплення та під- топлення. район б-VIі охоплює першу надзаплавну те- расу озер з уклоном поверхні 2—3°, абсолютні значення висот зафіксовано на познач ках від 10 до 50 м над рівнем моря. Породи першого комплексу – озерно-алювіальні глини та алев- рити потужністю 16,0 м, підстеляються неоген- четвертинними пісками з галькою, з прошарка- ми глин. Глибина залягання ґрунтових вод по- всюдно 2—4 м. Можливі локальні підтоплення та заболочування. район б-VIIі представлений пологими схи- лами долин річок, озер і балок, уклон поверхні 2—5°, абсолютні відмітки висот 20—90 м над рівнем моря. Породи першого комплексу – не- просідні суглинки потужністю 20 м з прошар- ками червоно-бурої глини; другого комплексу — піщано-глинисті відклади. Глибина заляган- ня ґрунтових вод понад 12,0 м. район б-іх включає дно балок, уклон ре- льєфу місцевості 6—8°, абсолютні відмітки висот 20—90 м над рівнем моря. Район скла- дений алювіально-делювіальними просідними суглинками потужністю 9 м, які залягають на неоген-четвертинних піщано-глинистих від- кладах. Глибина залягання ґрунтових вод від 0 до 4 м. Характерні процеси яружної ерозії та сезонне підтоплення у зв’язку з розванта- женням у балках підземних вод навесні та за інтенсивних дощів влітку. Таким чином, за сприятливістю до буді- вельного освоєння територію Ренійського р-ну можна розділити на 3 групи [Розовский, Зелинский, 1975]. • сприятливі: 1) А-ІІІ; 2) Б-VIII; • малосприятливі: 1) A-I; 2) A-II; 3) Б-IV; 4) Б-VI; 5) Б-VII; • непридатні для будівництва: 1) Б-I; 2) Б-II; 3) Б-III; 4) Б-V; 5) Б-IX. вольфман Ю. м., кульчицкий а. а., пустовитен- ко б. Г. Сейсмическая опасность юго-западной части Украины. Строительные конструкции. 2000. № 60. С. 114—119. Гидрогеология СССР. Сводный том в пяти выпу- сках. Вып. 5. Инженерно-геологическое райо- нирование и закономерности формирования инженерно-геологических условий территории СССР. Ред. Г. Г. Скворцов. Москва: Недра, 1975. 264 с. Горбатюк С. в. Особенности функционирования геологической среды на урбанизированных территориях. Строительство и техногенная безопасность. 1999. № 24. С. 163—167. золотарев Г. С. Методика инженерно-геологических исследований. Москва: Изд-во МГУ, 1990. 384 с. касымов С. м. Факторы, влияющие на изменение сейсмической интенсивности на поверхности Список літератури Земли. инженерная геология. 1980. № 2. С. 60—71. котлов Ф. в. Изменение геологической среды под влиянием деятельности человека. Москва: Не- дра, 1978. 189 с. методика сейсмического микрорайонирования застраиваемых (осваиваемых) территорий РСФСР с учетом региональных инженерно- сейсмологических особенностей и техногенных факторов. Ред. Ю. И. Баулин. Москва: Госком- архстрой РСФСР, 1991. 23 с. мироненко в. м. Проблемы прогнозирования из- менений геологической среды под влиянием тех- ногенных воздействий. проблемы рационального использования геологической среды. 1988. № 7. С. 5—25. петренко С. и. Инженерно-геологическая типи- зация геологической среды — основа для про- гноза ее изменений. Современные проблемы До проблеми інженерно-буДівельної оцінки територій з урахуванням ... Геофизический журнал № 6, т. 37, 2015 123 инженерной геологии и гидрогеологии. 1987. № 3. С. 52—57. розовский л. б., зелинский и. п. Инженерно- геологические прогнозы и моделирование. Одес- са: Изд-во Одес. ун-та, 1975. 275 с. Сейсмическое микрорайонирование юго-восточного берега Крыма и территории Одесской области, расположенной между городами Измаил, Рени, Болград. Ред. А. И. Скляр, П. С. Кармазин, В. А. Королев. Киев: Изд-во ИГФ НАНУ, 1981. 489 с. Volfman Yu. M., Kulchitskiy A. A., Pustovitenko B. G., 2000. Seismic hazard of the south-western part of Ukraine. Stroitelnye konstruktsii (60), 114—119 (in Russian). Hydrogeology of USSR. Summary volume. Vol. 5. En- gineering geological zoning and appropriateness of engineering geological conditions’ formation of USSR territory, 1975. Ed. G. G. Skvortsov. Moscow: Nedra, 264 p. (in Russian). Gorbatyuk S. V., 1999. Features of functioning of the geological environment in urban areas. Stroitelstvo i tekhnogennaya bezopasnost (24), 163—167 (in Rus- sian). Zolotarev G. S., 1990. Methodology of engineering geo- logical researches. Moscow: Publ. House of MSU, 384 p. (in Russian). Kasymov S. M., 1980. Factors that influence seismic ac- tivity’s intensity on the surface of the Earth. Inzhen- ernaya geologiya (2), 60—71 (in Russian). Kotlov F. V., 1978. Environment geological changes under the influence of human activities. Moscow: Nedra, 189 p. (in Russian). To the problem of engineering construction territories assessment based on local natural and technogenic factors (Reni district, Odessa region as an example) © P. V. Zhyrnov, 2015 This article is devoted to the problem of influence of local natural and technogenic factors on the engineering geological conditions change of building sites, the Reni district of Odessa region as an example. In the article the analysis of geomorphological, tectonic, lithological, hydrogeologi- cal, geodynamic factors in the limits of Reni district has been done that determines the definition of building sites as ones of the complicated category by engineering geological conditions . Taking these factors into account helps to carry out more precisely and qualitatively engineering geological zoning of research area and to allocate especially dangerous sites for construction development. Key words: engineering-construction assessment, engineering-geological zoning, natural fac- tors, technogenic factors, dangerous geological processes. References Seismic zoning methods of built territories of the RS- FSR with the regional engineering and seismo- logical features and technogenic factors, 1991. Ed. Yu. I. Baulin. Moscow: Goskomarhstroy RSFSR, 23 p. (in Russian). Mironenko V. M., 1988. Problems of forecasting changes in the geological environment under the influence of technogenic effects. Problemy ratsionalnogo ispolzovaniya geologicheskoy sredy (7), 5—25 (in Russian). Petrenko S. I., 1987. Engineering-geological typifica- tion of the geological environment is the basis for the forecast of its changes. Sovremennye problemy inzhenernoy geologii i gidrogeologii (3), 52—57 (in Russian). Rozovskiy L. B., Zelinskiy I. P., 1975. Engineering geo- logical forecast and modeling. Odessa: Publ. House of Odessa Univ., 275 p. (in Russian). Seismic microzoning of the southeast coast of Crimea and Odessa region, located between the cities of Ismail, Reni, Bolgrad, 1981. Eds. A. I. Sklyar, P. S. Karmazin, V. A. Korolev. Kiev: Publ. Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, 489 p. (in Rus- sian).

До проблеми інженерно-будівельної оцінки територій з урахуванням локальних природних і техногенних факторів (на прикладі Ренійського р-ну Одеської обл.)

Institution

Ähnliche Einträge