Спонтанная эмиссионная активность литосферы и сейсмоэлектромагнитные явления
Обговорено нові ідеї та підходи до опису спонтанних емісій літосфери (сейсмічної, сейсмоакустичної і електромагнітної), що спираються на аналіз нестаціонарних процесів і метастабільних станів в активному геосередовищі. Підкреслено, що емісії являють собою не лише динамічний, а й просторово-часовий х...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Геофизический журнал |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/103760 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Спонтанная эмиссионная активность литосферы и сейсмоэлектромагнитные явления / В.Н. Шуман // Геофизический журнал. — 2016. — Т. 38, № 2. — С. 79-87. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Обговорено нові ідеї та підходи до опису спонтанних емісій літосфери (сейсмічної, сейсмоакустичної і електромагнітної), що спираються на аналіз нестаціонарних процесів і метастабільних станів в активному геосередовищі. Підкреслено, що емісії являють собою не лише динамічний, а й просторово-часовий хаос в енергонасичених геосистемах. Увагу сконцентровано на дифузійно-релаксаційній компоненті літосферного шуму, який можна тлумачити як відображення нелінійної динаміки нерівноважного геосередовища, підсумку взаємодії між механізмами його самоорганізації, які визначають тенденції розвитку еволюційних процесів, та ефектами динамічної релаксації, які відображують роль флуктаційно-дисипативних факторів. Указано на визначальну роль під час генерації цих процесів фронтів критичності, зокрема перколяційно-дифузійних, і пов'язаних з ними перехідних процесів у нестаціонарному геосередовищі, що називають перехідним розсіюванням. Суттєво, що спонтанні емісії як упорядковані просторово-часові структури, які визначаються властивостями геосистем, можуть бути інтерпретовані в термінах автохвильових коливань релаксаційного типу, наприклад, автоструктур. |
|---|