До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт

У статті подано методичні підходи до оцінки системи підтримки потужності державних збиткових шахт.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Саллі, С.В., Мамайкін, О.Р., Ащеулова, О.М., Салєєв, І.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України 2014
Назва видання:	Розробка родовищ
Теми:	Розробка вугільних родовищ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104528
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт / С.В. Саллі, О.Р. Мамайкін, О.М. Ащеулова, І.А. Салєєв // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 41-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104528
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1045282016-07-13T03:02:08Z До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт Саллі, С.В. Мамайкін, О.Р. Ащеулова, О.М. Салєєв, І.А. Розробка вугільних родовищ У статті подано методичні підходи до оцінки системи підтримки потужності державних збиткових шахт. В статье приведены методические подходы к оценке системы поддержки мощности государственных убыточных шахт. Methodological approaches to the evaluation of system of state power to maintain unprofitable mines are given. 2014 Article До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт / С.В. Саллі, О.Р. Мамайкін, О.М. Ащеулова, І.А. Салєєв // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 41-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2415-3435 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104528 502:338:622.3 uk Розробка родовищ УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розробка вугільних родовищ Розробка вугільних родовищ
spellingShingle	Розробка вугільних родовищ Розробка вугільних родовищ Саллі, С.В. Мамайкін, О.Р. Ащеулова, О.М. Салєєв, І.А. До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт Розробка родовищ
description	У статті подано методичні підходи до оцінки системи підтримки потужності державних збиткових шахт.
format	Article
author	Саллі, С.В. Мамайкін, О.Р. Ащеулова, О.М. Салєєв, І.А.
author_facet	Саллі, С.В. Мамайкін, О.Р. Ащеулова, О.М. Салєєв, І.А.
author_sort	Саллі, С.В.
title	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
title_short	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
title_full	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
title_fullStr	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
title_full_unstemmed	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
title_sort	до побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт
publisher	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Розробка вугільних родовищ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104528
citation_txt	До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт / С.В. Саллі, О.Р. Мамайкін, О.М. Ащеулова, І.А. Салєєв // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 8. — С. 41-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Розробка родовищ
work_keys_str_mv	AT sallísv dopobudovisistemiznižennârívnâzbitkovostívugílʹnihšaht AT mamajkínor dopobudovisistemiznižennârívnâzbitkovostívugílʹnihšaht AT aŝeulovaom dopobudovisistemiznižennârívnâzbitkovostívugílʹnihšaht AT salêêvía dopobudovisistemiznižennârívnâzbitkovostívugílʹnihšaht
first_indexed	2025-07-07T15:29:33Z
last_indexed	2025-07-07T15:29:33Z
_version_	1837002573964378112
fulltext	41 УДК 502:338:622.3 © С.В. Саллі, О.Р. Мамайкін, О.М. Ащеулова, I.А. Салєєв С.В. Саллі, О.Р. Мамайкін, О.М. Ащеулова, І.А. Салєєв ДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ЗБИТКОВОСТІ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ У статті подано методичні підходи до оцінки системи підтримки потужності державних збиткових шахт. К ПОСТРОЕНИЮ СИСТЕМЫ СНИЖЕНИЯ УРОВНЯ УБЫТОЧНОСТИ УГОЛЬНЫХ ШАХТ В статье приведены методические подходы к оценке системы поддержки мощности государственных убыточных шахт. ON THE BUILDING A SYSTEM OF REDUCTION OF LOSS RATIO LEVEL OF COAL MINES Methodological approaches to the evaluation of system of state power to maintain unprofitable mines are given. ВСТУП Вугільна промисловість Донецького ба- сейну давно і довго була й залишається збитковою. На думку фахівців, головними причинами збитковості видобутку донба- ських вугіль є великі глибини залягання вугільних пластів (від 600 до 1000 м і бі- льше, низька потужність пластів – близько 1 м). Висока зольність рядового вугілля (до 40%) з великим змістом піритної сірки (до 10%) вимагають додаткових капітальних витрат на багатостадійне збагачення. При цьому, у міру збільшення глибини відпра- цювання запасів, гірничо-геологічні умови залягання пластів погіршуються, а витрати видобутку, незважаючи на різноманітні можливості її механізації, неминуче збіль- шуються [1]. Нарощування видобутку вугілля на збитковій шахті – це обов’язково суттєві бюджетні капіталовкладення на поліпшен- ня стану гірничого господарства. До того ж, через брак обігових коштів збільшення видобутку вугілля нерідко викликає зрос- тання заборгованості підприємства перед постачальниками. З урахуванням прогре- суючих державних дотацій і боргів реальна ціна вугільної продукції, тобто та, за якою її отримує суспільство, виявляється наба- гато вище декларованої ринкової, що ство- рює макроекономічні проблеми. Зокрема, на момент поновлення Енерге- тичної стратегії збитковість видобутку дон- баського вугілля з 6,3% у 2005 році підви- щилася до 13,2% у 2012 році. При порівня- но низький якості тих же енергетичних до- нецьких вугіль шахтна собівартість їх видо- бутку в середині 2012 року становила $ 121 за тонну, при тому, що ціна FOB на австра- лійське енергетичне вугілля з півторакрат- ною теплотворною здатністю по відношен- ню до донецького вугілля становила в черв- ні – липні 2012 року – $ 91/т [2]. Одна з основних причин виникнення збитків – конкуренція вугілля державних шахт з вугіллям, видобутим на нелегаль- них шахтах, і зниження споживання елект- 42 роенергії в країні. Вугільний ринок пере- повнений гірничою масою, що видобува- ється без сплати податків, за мізерні зар- плати, без витрат на забезпечення безпеки праці. Державні шахти не можуть конку- рувати з таким паливом. При цьому частка нелегального вугілля на ринку зростає, а разом з ним ростуть і збитки державних підприємств. Собівартість видобутку ву- гілля у державних шахт на 20 – 25% вище, ніж у приватних добувачів, і при цьому формування собівартості, по суті, «чорний ящик» в економіці країни [2]. Відомо, що собівартість визначається взаємодією при- родних та індустріальних чинників (гірни- чо-геологічні умови, техніка, технологія й організація виробництва). Розвиток шахти в часі та просторі призводить до усклад- нення підземного господарства, що ство- рює тенденцію зростання собівартості. З деяким ступенем умовно за міру складності підземного господарства шахти можна при- йняти питому протяжність гірничих виро- бок. 1950 року при видобутку 73,8 млн т протяжність гірничих виробок по Україні склала 3831 км, тобто 51,9 км на 1 млн т ви- добутого вугілля; 1975 року ці величини були відповідно рівні 215,8 млн т, 13932 км і 64,6 км/1 млн т; у 1990 році – 164,8 млн т, 17223 км і 104,5 км/1млн.т. Таким чином, подальше нарощування видобутку вугілля в Донбасі при зростаю- чій збитковості саме по собі тільки з відо- мою натяжкою можна віднести до катего- рії, що надає вирішальний вплив на стан економіки в державі, вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людини. Ухвалення рішення про розвиток вироб- ництва на багатьох глибоко збиткових ша- хтах при сформованому стані шахтного фонду і рівні цін на вугільну продукцію можна розцінювати як помилку, яка при- зведе до збільшення збитків та необхідно- сті залучення великих бюджетних ресурсів як дотації. Зростання ступеня збитковості можна уникнути, обмеживши видобуток на досягнутому рівні. Мета статті. Як правило, при вирі- шенні питань фінансування збиткових шахт немає прямих закономірностей впли- ву рівня бюджетних дотацій на ступінь приросту того чи іншого економічного па- раметра. Це принципове положення є ме- тою даної роботи, оскільки зниження сту- пеня збитковості або приріст видобутку хоч і є наслідком інвестиційного процесу, але не розглядається як шукана і не вхо- дить ні до функціоналу, ні до системи об- межень. ДОСЛІДЖЕННЯ Й ОБГРУНТУВАННЯ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Для цілей пошуку шляхів зниження ви- робничих витрат і пошуку оптимальних рішень важливо враховувати очевидну об- ставину, що допустимість вирішення за- вдання в плані використання виробничих ресурсів порівнянна з рівнем «тіньових цін». Останні, як відомо, для практично всіх використовуваних ресурсів повинні бути рівні нулю внаслідок украй неефек- тивного їх використання. Причому це практично об’єктивний процес для глибоко збиткових шахт. У разі, коли константи в правих частинах обмежень задають обся- гами дотаційних ресурсів, «тіньові ціни» визначають внесок у прибуток (збитки), отримані за рахунок одиниці кожного з ре- сурсів, відповідно до виду оптимального рішення вихідної задачі. Таким чином, стосовно до будь-якої за- дачі цього класу, що має на меті зниження ступеня збитковості шахт, повинна вико- нуватися умова, що сумарний дохід під- приємства пропорційний обсягу наявних ресурсів. Розглянемо деякі теоретичні ас- пекти шляхів зниження рівня збитковості державних шахт. Першочергова вихідна передумова з аналізу збитковості шахт – необхідність видобутку особливо якісних, дефіцитних марок вугілля. Ці міркування визначили використання як основного ін- струменту якісного аналізу параметричні оптимізаційні моделі, що дозволяють якюсь мірою контролювати процес роз- криття внутрішніх резервів, заохочений 43 відповідним рівнем дотацій. Визначення оптимальних значень невідомих не є голо- вним завданням. Більш важливі відповіді на питання про вплив на ефективність ро- боти шахти адресних і своєчасних дотацій або зміни цінової політики за участю шахт у відповідних ринкових структурах (рис. 1). Дотаційний процес не повинний бути лише джерелом компенсації неви- правданих виробничих витрат. На рис. 1 цей аспект підкреслюється необхідністю визначення економічного потенціалу шах- ти та станом екологічної ситуації щодо ди- версифікації виробництва з переробки тех- ногенних відходів. Етап оцінки надійності реципієнта Етап визначення виробничого потенціалу Оцінка можливості переходу на беззбитковий режим Тест на закриття Оцінка інвестиційної привабливості регіону Механізм підтримки потужності збиткових шахт Етап оцінки екологічних та соціальних проблем Потенціал шахти Проблеми: – невизначеність на внутрішньому ринку; – зростання дебіторської та кредиторської заборгованості; – прогресуючt зростання собівартості видобутку. Сприятливі фактори: – близькість споживачів (металургійних заводів та електростанцій); – розвинена інфраструктура; – достатні на 10–15 років роботи шахт якісні запаси енергетичного і ко- ксівного вугілля; – збереження робочих місць. Рис. 1. Механізм оцінки доцільності підтримки потужності збиткових шахт На стадії побудови моделі управління процесами зниження збитковості шахти не- обхідно розглянути 8 – 10 факторних ознак, які можуть визначати формування економі- чного потенціалу з урахуванням особливос- ті залягання запасів, що залишилися, та їх якості, як інтегральної оцінки потенціалу шахти в частині сприйняття інвестицій (державних та недержавних). Поставлена задача зводиться до відбору найменшого числа факторів, які б найбільш адекватно відображали внутрішній потенціал шахти у 44 виразі параметра EVA – економічної дода- ної вартості – як наслідка взаємодії факто- рів економічної діяльності вугільної шахти в конкретних гірничо-геологічних і техно- логічних умовах. Як комплексну складову рівня стану збиткової шахти доцільно використати по- казник економічної надійності [3], який си- нтезує пропускну здатність ланок, економі- чний рівень техніко-економічних показни- ків і обсяг запасів, що залишилися. Останні визначають залишковий термін служби ша- хти. Фізичний зміст пропонованих показни- ків неоднаковий, і саме ця обставина дозво- ляє при їх спільному використанні отрима- ти більш повну, ніж при використанні яко- го-небудь одного показника, оцінку. Показ- ник геологічних ресурсів характеризує пер- спективу шахти щодо продовження роботи або виведення з експлуатації. Цілком оче- видно, що шахта з малими запасами (при малому значенні показника геологічних ре- сурсів) є безперспективним підприємством, навіть у тому випадку, коли дві інші скла- дові у неї високі. Але при вирішенні питан- ня про надійність виживання шахта не може бути віднесена до розряду першочергових. Показник технологічної надійності потен- ційно характеризує рівень інвестицій, які можуть знадобитися для подальшої роботи шахти. Мала величина цього коефіцієнта вказує інвестору на необхідність великих витрат для підтримки і тим більше збіль- шення потужності шахти. Техніко-економічне значення показни- ка економічної надійності полягає в тому, що він представляє комплексну оцінку ша- хти щодо доцільності державної підтримки її потужності. Ця обставина має важливе практичне значення, оскільки наявність об'єктивних і комплексних оцінок дозволяє обґрунтовано підійти до вирішення питань зниження ступеня збитковості шахт. Для будь-якої виробничо-господарської системи досягнення економічної рівноваги є невід’ємною умовою її подальшого зрос- тання або, іншими словами, розширеного відтворення, яке спирається на зростаючу місткість ринку. Збалансована система «попит-пропозиція» опосередковується ринковими цінами, які є рівноважними ці- нами або цінами рівноваги. Теорією дове- дено [4], що збалансування мезологістич- ної моделі з параметрами функціонування структурних одиниць мікрологістичного рівня забезпечується, насамперед, можли- вістю обліку витрат і доходів на виробниц- тво продукції. Кількісно цей взаємозв'язок на мікрологістичному рівні можна відобра- зити за допомогою рівняння (моделі) виро- бничо-торговельного балансу підприємст- ва, загальні принципи формування якого типові і для вугледобувних підприємств. Виробничо-торгівельний баланс вугледо- бувного підприємства можемо записати у наступній цільовій функції ( ) ( )( ) maxzmSDPD f m i r iii I i f ii → ++−= = ΔΔ00 1 , I,...,,i 21= , Ii ∈ , (1) де iD – обсяг видобутку вугілля i-ї марки, т; f iP – фактична ціна виробництва вугі- льної продукції, грн/т; ( ) 0 iD – кількість реалізованої продукції i-ї марки, т; 0 ( )iS – ринкова ціна реалізованої продук- ції, грн/т; r iΔ – відхилення ціни виробництва від фактичної ціни реалізації, грн; m imΔ – відхилення ціни реалізованої продукції від її ринкової вартості, грн; fz – складські запаси товарної вугільної продукції, грн. Таким чином, результатом виробництва й реалізації вугільної продукції по вироб- ничо-торгівельному балансу шахти є як 45 мінімум вартість ресурсів, витрачених на видобування вугілля в обсязі iD . Залежно- сті від рівня співвідношень параметрів f iΔ та m imΔ створюється позитивна чи негати- вна додаткова вартість. Тому можливі різні варіанти співвідношень показників f iΔ та m imΔ і найбільш типовий з них, коли ціна виробництва продукції більше його ринко- вої вартості. У цьому випадку підприємст- во втрачає частину вартості виробництва продукції вже на стадії її продажу. Це є го- ловною причиною збитковості державних вугільних шахт. Тобто, для збереження по- тенціалу збиткових вугільних шахт необ- хідно впроваджувати науково обґрунтова- ну систему державного регулювання та ви- значення сум дотацій шахтам, які видобу- вають особливо цінне коксівне вугілля та антрацит, з точки зору визначення збалан- сованої ціни на вугілля й оптимального розподілу дотацій з урахуванням специфі- ки шахт певного регіону. Якщо виразити цю схему у вигляді цільової функції (1), то взаємовплив її складових дає змогу побу- дувати принципи регулювання доцільності й обсягів державної підтримки збиткових шахт. Рівень дотацій формується під впли- вом параметрів f iΔ та m imΔ співвідно- шення (1). Для зниження ступеня збитковості дер- жавних шахт перш за все потрібні заходи щодо посилення впливу внутрішніх еко- номічних важелів на кінцеві результати роботи шахти. Але такий механізм є діє- вим лише за умови існування державної регуляторної політики, спрямованої на стимулювання скорочення витрат. У тра- диційно збитковій вугільній галузі склада- ється зворотна картина – чим більше вуг- ледобувне підприємство одержує збитків, тим на більшу суму державної підтримки на покриття собівартості воно може розра- ховувати. Процедуру побудови параметричної моделі виробничо-торгівельного балансу шахти необхідно виконувати двома етапа- ми. Перш за все, на основі функціоналу (1) визначається максимально можлива рин- кова ціна видобутого вугілля з урахуван- ням його ринкового попиту та виробничо- економічний потенціал шахти. На другому кроці визначаються основні функціональні взаємозв’язки між параметрами, що вхо- дять до цільової функції та граничних умов: витрати на стадії видобування вугіл- ля (оплата праці, виробничі ресурси та від- новлення основних засобів). Порівняльна величина коефіцієнтів у ці- льової функції (1) в принципі відображає баланс впливу протилежних тенденцій. Тобто, визначення збалансованої ціни на вугільну продукцію й оптимальний розпо- діл дотацій зводиться до вирішення задачі параметричного програмування. Система обмежень моделі включає рівень виробни- чої потужності шахт, рівень попиту на ву- гілля даної марки та комплекс обмежень за стадіями життєвого циклу й економічного стану підприємств, особливо стосовно шахт, які розробляють круті пласти. У постановці задачі передбачається по- стулат про пріоритетність шахт з точки зо- ру якості видобутого вугілля. При цьому перевагу, а разом з ним і верхній рівень ціни віддається шахтам, які видобувають особливо цінні марки вугілля. Такий підхід не суперечить загальним положенням з економічної оцінки родовища за критерієм диференціальної ренти [5]. Результати роз- рахунків рівня збалансованих цін з ураху- ванням виробничих витрат, економічної надійності та потенціалу групи шахт наве- дено в таблиці. Аналіз свідчить про доцільність бюдже- тної підтримки нарощування потужності шахт «Прогрес» і «Шахтарська-Глибока», оскільки ці підприємства при прирості по- тужності до 900 тис. т/рік здатні перейти на беззбитковий режим роботи. Що стосується групи шахт з крутими пластами (виділені сірим кольором) та шахт з обмеженими запасами пластів зі складни- ми умовами залягання (шахта «Ударник»), для досягнення рівня беззбитковості їм буде 46 потрібно чотириразове збільшення потуж- ності, що нереально з техніки і технології відпрацювання пластів. Ці шахти слід виво- дити з експлуатації у міру відпрацювання запасів діючого горизонту. ВИЗНАЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОЇ ЦІНИ НА ВУГІЛЛЯ МАРОК «А» і«Т» ДЛЯ ГРУПИ ЗБИТКОВИХ ШАХТ Таблиця Шахта Видо- буток, тис. т/рік Собіва- ртість, грн/т Ціна реаліза- ції, грн/т Всього дотацій, млн грн/рік Еконо- мічна надій- ність Еконо- мічний потен- ціал, млн грн Збала- нсова- на ціна, грн/т «Прогрес» 466 758,3 617 139,8 1,22 –65,4 740,4 ім. Лутугіна 62 1704,7 617 18,6 0,54 –68,3 1357,8 «Волинська» 103 1321,1 617 30,9 0,88 –72,0 617,0 «Зоря» 419 946,6 565 125,7 1,09 –162,8 904,6 «Ударник» 141 1319,8 565 42,3 0,99 112,8 565,0 «Шахтарська- Глибока» 449 940,7 570 134,7 1,12 –189,6 689,7 «Єнакіївська» 162 1602,7 684 48,6 0,87 –162,4 684 «Полтавська» 82 1927,8 684 24,6 0,78 –106,4 684 «Булавинська» 82 1944,5 684 22,9 0,76 –108,8 684 «Ольховатська» 56 2007,9 684 16,8 0,66 –78,4 684 «Вуглегірська» 128 1865,7 684 38,4 0,82 –153,6 684 ВИСНОВКИ 1. Потреби ринку у вугільній продукції не можна задовольнити за рахунок відпра- цювання запасів, що залягають в однаково сприятливих природних умовах. На кож- ному шахтному полі вони будуть свої. Старі, збиткові вугільні шахти практично не мають коштів на модернізацію виїмко- вого і прохідницького обладнання в плані його відповідності мінливим умовам заля- гання пластів при відпрацюванні запасів біля меж шахтних полів. 2. Зниження рівня збитковості й під- тримка економічного потенціалу підпри- ємств, збереження робочих місць – суть та головний зміст інвестиційної політики і стратегії держави у вуглепромислових ре- гіонах. На жаль, основна частина фінансо- вих коштів витрачається на компенсацію збитковості видобутку вугілля. При цьому дефіцит деяких марок коксівного вугілля й антрацитів підтримують інтерес спожива- чів на ринку. 3. З метою зниження ступеня збитково- сті державних вугільних шахт та адресної бюджетної підтримки їх потужності запро- понована оптимізаційна економіко- математична модель визначення збалансо- ваної ціни реалізації вугільної продукції з урахуванням економічної надійності та по- тенціалу збиткових шахт. 47 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Воспроизводство шахтного фонда и инвестици- онные процессы в угольной промышленности Украины: монография / [Пивняк Г.Г., Амоша А.И., Ященко Ю.П. и др.]. – К.: Наукова думка, 2004. – 331 с. 2. Звягильский Е.Л. О необходимости широкой моде- рнизации угольной промышленности Украины: моно- графия / Е.Л. Звягильский, Ю.С. Залознова. – Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2013. – 68 с. 3. Амоша А.И. Системный анализ шахты как объе- кта инвестирования: монография / [Амоша А.И., Илья- шов М.А., Салли В.И.]. – Донецк: Ин-т экономики пром- сти НАН Украины, 2002. – 68 с. 4. Бабицкий А.Ф. Социал. Законы и теория экономи- ческих процессов настоящего и будущего: монография / А.Ф. Бабицкий. – К.: МАУП, 2005. – 496 с. 5. Райхель Б.Л. Экономическая оценка угольных ме- сторождений / Б.Л. Райхель. – М.: Недра, 1979. – 224 с. ПРО АВТОРІВ Саллі Сергій Володимирович – к.т.н., доцент кафе- дри підземної розробки родовищ Національного гірничо- го університету. Мамайкін Олександр Рюрикович – асистент кафед- ри підземної розробки родовищ Національного гірничого університету. Ащеулова Олександра Миколаївна – старший ви- кладач кафедри економіки підприємства Національного гірничого університету. Салєєв Ільдар Азізюляйович – директор Дивізіону підземної розробки компанії «Corum Group».

До побудови системи зниження рівня збитковості вугільних шахт

Репозитарії

Схожі ресурси