Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт
У статті розглянуто природні й індустріальні чинники, які дозволяють встановити межі раціональної повноти вилучення запасів, при взаємодії яких зумовлюється рівень економічних результатів роботи шахти. Таким чином, створені передумови до ранжування шахт на основі кількісної оцінки запасів....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
2015
|
| Назва видання: | Розробка родовищ |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104628 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт / О.Р. Мамайкін, С.В. Саллі, В.М. Почепов, О.М. Ащеулова // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 135-139. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-104628 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1046282016-07-14T03:02:30Z Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт Мамайкін, О.Р. Саллі, С.В. Почепов, В.М. Ащеулова, О.М. Розробка вугільних родовищ У статті розглянуто природні й індустріальні чинники, які дозволяють встановити межі раціональної повноти вилучення запасів, при взаємодії яких зумовлюється рівень економічних результатів роботи шахти. Таким чином, створені передумови до ранжування шахт на основі кількісної оцінки запасів. В статье рассмотрены природные и индустриальные факторы, позволяющие установить границы рациональной полноты извлечения запасов, при взаимодействии которых предопределяется уровень экономических результатов работы шахты. Таким образом, созданы предпосылки к ранжированию шахт на основе количественной оценки запасов. At the article considered natural and industrial factors that allowing to establish the boundaries of rational recovery ratio which the interaction is predetermined by the level of economic results of mines work. Thus, the preconditions were created for the ranking of the mines on the basis of reserves complex assessment. 2015 Article Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт / О.Р. Мамайкін, С.В. Саллі, В.М. Почепов, О.М. Ащеулова // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 135-139. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. 2415-3435 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104628 622.013.364 ru Розробка родовищ УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Розробка вугільних родовищ Розробка вугільних родовищ |
| spellingShingle |
Розробка вугільних родовищ Розробка вугільних родовищ Мамайкін, О.Р. Саллі, С.В. Почепов, В.М. Ащеулова, О.М. Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт Розробка родовищ |
| description |
У статті розглянуто природні й індустріальні чинники, які дозволяють встановити межі раціональної повноти вилучення запасів, при взаємодії яких зумовлюється рівень економічних результатів роботи шахти. Таким чином, створені передумови до ранжування шахт на основі кількісної оцінки запасів. |
| format |
Article |
| author |
Мамайкін, О.Р. Саллі, С.В. Почепов, В.М. Ащеулова, О.М. |
| author_facet |
Мамайкін, О.Р. Саллі, С.В. Почепов, В.М. Ащеулова, О.М. |
| author_sort |
Мамайкін, О.Р. |
| title |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| title_short |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| title_full |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| title_fullStr |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| title_full_unstemmed |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| title_sort |
количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт |
| publisher |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Розробка вугільних родовищ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104628 |
| citation_txt |
Количественная оценка полноты извлечения запасов убыточных шахт / О.Р. Мамайкін, С.В. Саллі, В.М. Почепов, О.М. Ащеулова // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 135-139. — Бібліогр.: 4 назв. — рос. |
| series |
Розробка родовищ |
| work_keys_str_mv |
AT mamajkínor količestvennaâocenkapolnotyizvlečeniâzapasovubytočnyhšaht AT sallísv količestvennaâocenkapolnotyizvlečeniâzapasovubytočnyhšaht AT počepovvm količestvennaâocenkapolnotyizvlečeniâzapasovubytočnyhšaht AT aŝeulovaom količestvennaâocenkapolnotyizvlečeniâzapasovubytočnyhšaht |
| first_indexed |
2025-07-07T15:37:50Z |
| last_indexed |
2025-07-07T15:37:50Z |
| _version_ |
1837003095285956608 |
| fulltext |
135
УДК 622.013.364 © О.Р. Мамайкін, С.В. Саллі, В.М. Почепов, О.М. Ащеулова
О.Р. Мамайкін, С.В. Саллі, В.М. Почепов, О.М. Ащеулова
КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПОВНОТИ ВИЛУЧЕННЯ ЗАПАСІВ
ЗБИТКОВИХ ШАХТ
У статті розглянуто природні й індустріальні чинники, які дозволяють встановити
межі раціональної повноти вилучення запасів, при взаємодії яких зумовлюється рівень
економічних результатів роботи шахти. Таким чином, створені передумови до
ранжування шахт на основі кількісної оцінки запасів.
КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА ПОЛНОТЫ ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЗАПАСОВ УБЫТОЧНЫХ
ШАХТ
В статье рассмотрены природные и индустриальные факторы, позволяющие устано-
вить границы рациональной полноты извлечения запасов, при взаимодействии кото-
рых предопределяется уровень экономических результатов работы шахты. Таким
образом, созданы предпосылки к ранжированию шахт на основе количественной
оценки запасов.
COMPLEX ASSESSMENT OF THE RECOVERY RATIO OF UNPROFITABLE MINES
At the article considered natural and industrial factors that allowing to establish the bounda-
ries of rational recovery ratio which the interaction is predetermined by the level of economic
results of mines work. Thus, the preconditions were created for the ranking of the mines on the
basis of reserves complex assessment.
ВСТУП
Проблема повноти вилучення запасів
виникла відразу ж, як розпочалось видобу-
вання вугілля, але не була актуальною до
тих пір, доки видобуток за своїми абсолю-
тними обсягами залишався порівняно не-
великий. Положення істотно змінилося в
другій половині минулого століття через
особливо швидке зростання обсягу видо-
бутку. Тривалі терміни експлуатації вугі-
льних шахт, що обчислюються десятиріч-
чями (а деякі підприємства мають 100-
річну історію), призвели до такого усклад-
нення технологічних схем видобутку, що
виникла загроза припинення роботи шахт з
черговим загостренням соціальної обста-
новки в Донбасі.
АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
У результаті ринкових реформ у пост-
соціалістичних державах Східної Європи
провідну роль у промисловості стали грати
не старі комбінати-гіганти, а нові малі
компанії, створені на приватному капіталі.
В Україні такі нові виробництва на закри-
тих шахтах і заводах ще не виникли. Сьо-
годні в Україні – 450 міст, 344 з них відно-
сяться до категорії малих: їх населення
становить менше 50 тис. жителів. У зага-
льній складності в них проживає близько
6,5 млн чоловік або 13,5% усього населен-
ня країни. І тільки 7% малих міст зараз ві-
дчувають себе більш або менш комфорт-
ними. Всі інші належать до так званих де-
пресивних, оскільки вони відносяться до
136
категорії монофункціональних населених
пунктів, життя яких забезпечували одне-
два промислових підприємства. Деякі дон-
баські міста сьогодні виявилися типовими
депресивними регіонами. Якщо звернутися
до конкретики, то головними проблемами,
які хвилюють громадян міст Шахтарська,
Дзержинська, Українська, Тореза, Сніжно-
го і багатьох інших, є низькі доходи, без-
робіття і стан навколишнього середовища.
Завдання з економічного оздоровлення не-
стійких вуглепромислових регіонів тісно
взаємопов’язані й доповнюють один одно-
го, їх належить вирішити у найближчу пе-
рспективу. Якщо модернізацію шахти від-
кладають через відсутність необхідних
коштів, то повинна бути здійснена програ-
ма диверсифікації виробництва. При цьо-
му, можливо, відтермінування ліквідації
залежать від того, чи покривають інші ша-
хти регіону потреба у вугіллі, підготовлені
робочі місця для звільнених шахтарів та ін.
Можливі перенесення виконання тих чи
інших робіт з найближчих років на більш
віддалену перспективу або навпаки, в тому
числі і прийняття рішень за повнотою ви-
добування запасів.
Ступінь повноти відпрацювання запасів
стала дуже суперечливою в даний час, во-
на ще більше загостриться в майбутньому,
при цьому не дуже віддаленому. Питання
вимагає глибокого теоретичного осмис-
лення, без чого неможливі істотно важливі
практичні рішення, наслідки яких іноді ді-
ють протягом тривалого часу, наприклад,
екологічні наслідки.
Теоретично в межах гірничого відводу
можуть бути відпрацьовані всі запаси, але
це далеко не завжди доцільно, а точніше
кажучи – завжди недоцільно, і тоді потріб-
но спробувати відповісти на питання про
межі доцільної повноти видобування запа-
сів. Строго кажучи, втрати запасів (в гео-
логічному розумінні цього слова) передба-
чаються вже при встановленні гірничого
відводу, і відповідні величини втрат пе-
редбачені та містяться в його межах.
Як відомо, проблема повноти видобу-
вання запасів вугільних шахт обумовлена
трьома об’єктивно існуючими та некеро-
ваними факторами: обмеженістю запасів,
їх невідтворюваністю і різноякісністю ді-
лянок родовища. Ці три чинники діють од-
ночасно і завжди спільно, породжуючи
складність і суперечливість проблеми. В
сучасних умовах набули великого значен-
ня і мають явну тенденцію до загострення
екологічні наслідки, як похідні від певної
повноти виймання запасів вугілля. Слід
підкреслити, що при оцінці втрат запасів у
ринковій економіці регулювання повноти
вилучення запасів в інтересах держави
(наприклад, в умовах збиткових державних
шахт) здійснюється економічними та пра-
вовими методами.
Техніко-економічна суть оцінки повно-
ти вилучення запасів збиткових шахт, як
природокористувачів, полягає в необхід-
ності вибору альтернативи: забезпечення
повного відпрацювання запасів в умовах
зрослих витрат на видобуток і охорону на-
вколишнього середовища або відпрацю-
вання тільки кращих запасів, що залиши-
лися, і закриття шахти. Для відповіді на
вибір такої альтернативи потрібно ство-
рення комплексу оціночних параметрів,
інтегруючих стан системи як природного
ресурсу, так і як гірничодобувного підпри-
ємства з певним рівнем тиску на навколи-
шнє середовище. При цьому слід оцінюва-
ти ті природні й індустріальні параметри
системи, які можуть бути виражені кількі-
сно, і на основі економіко-математичного
моделювання стане можливим побудувати
рейтинг підприємств за пріоритетністю ін-
вестування для простого відтворення по-
тужності або виведення неперспективних
шахт з експлуатації з втратою запасів, що
залишилися.
Аналіз екологічної та демографічної
ситуації в Донецькому вугільному басейні
України підтверджує необхідність розроб-
ки таких економічних механізмів, які сти-
мулюють держава та суб'єкти господарю-
вання до вирішення економічних проблем і
проблем природокористування. Крім того,
в економічних умовах, що склалися остан-
нім часом, багато підприємств вугільної
137
промисловості будуть вдаватися до дивер-
сифікації виробництва, тобто крім основ-
ного продукту – вугілля, – переробляти те-
хногенні відходи. Такі економічні механі-
зми стимулювання природоохоронної дія-
льності забезпечать шахтам і збагачуваль-
ним фабрикам входження в коло екологіч-
но безпечних.
При цьому головним у такому механіз-
мі має бути економічна зацікавленість
державних підприємств у власних екологі-
чних інвестиціях при відповідному обліку
за допомогою системи перерозподілу кош-
тів на довгострокові природоохоронні цілі.
Все це працюватиме, якщо буде створена
наукова та методична база оцінки стану
шахт і ступінь їх впливу на навколишнє
середовище.
РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Як відомо [1], ступінь тиску вугледобу-
вного підприємства, як природокористува-
ча, на навколишнє середовище визначаєть-
ся, з одного боку, ефективністю кожного
виробничого підрозділу, що входить в ньо-
го, з іншого – взаємною координацією ці-
лей всіх виробничих підрозділів, що спри-
яє досягненню загальних цілей підприємс-
тва. Тобто для вугільних шахт, що відріз-
няються специфікою впливу природної
компоненти, можливості досягнення зага-
льних цілей являють собою суму локаль-
них можливостей досягнення цілей за всі-
ма виробничими підрозділами з умовою
мінімізації тиску на навколишнє середо-
вище ( F )
minWGRCF →+++= . (1)
Тому що у виразі (1) всі доданки пози-
тивні, мінімізація суми означає мінімізацію
кожного доданку. Мінімізація першого до-
данку С рівносильна зниженню відходів
збагачення і збитків від підробки поверхні
до мінімально допустимого значення. Мі-
німізація другого доданку R означає мак-
симальний об’єм породи, що залишається
в шахті та її використання, як об’єкта ди-
версифікації виробництва. Зокрема, якщо
вся порода не видається на поверхню, R
приймає своє мінімальне значення, рівне
нулю. Мінімізація третього доданка G ве-
де до зниження викидів метану в атмосфе-
ру, а зниження значень параметра W – до
зниження об’єму високомінералізованої
шахтної води, яка скидається в навколиш-
нє середовище. Всі доданки у виразі (1) не-
залежні, та їх мінімізація реалізує в низці
випадків протилежні тенденції, тому порі-
вняльна величина коефіцієнтів цільової
функції повинна відображати баланс впли-
ву цих протилежних тенденцій [2]. Досвід
показує, що сприятливі по одному з цих
показників шахти в цілому не обов’язково
відносяться до числа дбайливих природо-
користувачів. Наприклад, значні запаси
можуть залягати в несприятливих гірничо-
геологічних умовах, вугілля високозольні і
відпрацьовуються в умовах високої декон-
центрації гірничих робіт.
Вплив природної компоненти добре уз-
годжується з параметром економічної на-
дійності, представлений трьома компонен-
тами, один з яких ступінь забезпеченості
запасами [3]. Показник економічної надій-
ності оцінює технологічний стан шахти та
її геологічну базу, а раціональна повнота
видобування запасів, у свою чергу, зале-
жить від стану шахти. При малому значен-
ні показника економічної надійності пов-
нота відпрацювання запасів (або допусти-
мих втрат) має істотне значення, і необхід-
но прагнути до можливо повного виймання
запасів. Межа такої можливості визначаєть-
ся конкурентоспроможністю вугілля, що
добуваються на цій шахті. У випадку, коли
рівень економічної надійності шахти пере-
вищує 1,5, тобто у підприємства достатньо
запасів на 30 – 40 років роботи, то втрати
запасів (неповний їх видобуток) мають від-
далені наслідки. Звичайно, втрати запасів
можуть мати істотне місцеве значення, і до-
цільна повнота видобування запасів у таких
випадках визначається шляхом зіставлення
додаткових витрат, викликаних залишенням
запасів, і шкоди від більш раннього введен-
138
ня в експлуатацію нового горизонту або ви-
їмкового блока.
Аналіз зв’язку між показником економі-
чної надійності та доцільної повноти видо-
бування запасів, ілюстрований наведеними
прикладами, дає підставу для висновку про
те, що чим вище показник економічної на-
дійності шахти, тим менше значення мають
для даної шахти втрати запасів у надрах, що
призводять до віддалених наслідків, і чим
менше показник економічної надійності,
тим більшою мірою втрати вугілля в надрах
наближають їх наслідки, і ці втрати набу-
вають істотне значення для даної шахти.
Група шахт досліджується на можли-
вість управління продуктивними потоками
з метою мінімізації ентропійного впливу
на навколишнє середовище. Встановлено,
що технологічні схеми видобутку і пере-
робки вугілля характеризуються відно-
шеннями між потоками ресурсів на вході
та потоками вугілля ( D ), породи ( R ), ру-
дникового газу ( G ) і води (W ) на виході
розглянутої системи. Як критерій резуль-
тативності використовувались комплексні
показники економічної eK і функціональ-
ної fK ефективності. Перший з них вра-
ховує умову максимізації вихідних пара-
метрів потоків D , R , G і W , а другий
відображає характеристику працездатного
стану системи. Крім того, враховуються
якісні характеристики гірничої маси iA ,
що визначають рівень відходів збагачення.
При цьому показник топологічної ентропії
мережі шахти складається з двох компоне-
нтів, і його величина характеризує інвес-
тиційний вплив на технологічні ланки під-
приємства
= 54321 i
i
i
i
i
p
i
i
i
i
i
p
i
i
p
e Z
W
W,Z
G
G
,Z
R
R,Z
A
A
,Z
D
D
K ii ;
{ }54321 iiiiif Z ,Z ,Z ,Z ,ZK i = , (2)
де ijZ – коефіцієнт стабільності i -ї озна-
ки, що визначається як коефіцієнт варіації
параметра вихідного потоку, що входить
до складу eK .
За визначенням, показник ефективності
природокористування (рейтинг) повинен
містити технологічні, економічні й еколо-
гічні компоненти, об’єднані певним чином
[4]. Згідно з цим запропоновано порівня-
льний рівень природокористування (рей-
тинг) висловлювати чотирма елементами
або складовими частинами: рівнем видобу-
тку, показником економічної надійності,
характеристикою концентрації гірничих
робіт та індексом використання продукти-
вних потоків шахти iJ (2).
Таким чином, для еколого-економічної
оцінки функціонування вугільної шахти
необхідно використовувати модель управ-
ління продуктивними потоками в плані їх
потужності та придатності до диверсифі-
кації виробництва. При цьому ступінь
державної підтримки діяльності підприєм-
ства з видобутку вугілля має порівнювати-
ся з його впливом на екологічну ситуацію
в регіоні за критерієм максимізації сумар-
ного позитивного ефекту.
ВИСНОВКИ
1. Досвід закриття шахт, у процесі яко-
го виникли значні труднощі технічного,
економічного та соціального характеру,
показав, що неминуче доводиться стикати-
ся з проблемою раціональної повноти ви-
лучення запасів вугілля в різних аспектах
(втрати запасів, що залишилися при за-
критті шахти; черговості відпрацювання
пластів на шахтах, які зберігаються в ме-
жах початкових границь гірничого відводу
на полях, що прирізуються). Запаси вугілля
139
слід розглядати не тільки як геологічний,
але і як еколого-економічний фактор, і то-
му межі раціональної повноти вилучення
запасів повинні встановлюватися залежно
від стану і перспективи розвитку кожної
конкретної шахти.
2. Шахта, як складна динамічна систе-
ма, синтезує в процесі свого функціону-
вання природні й індустріальні чинники. Їх
взаємодія зумовлює рівень економічних
результатів роботи шахти, а також раціо-
нальну повноту виймання запасів вугілля.
3. Запропоновано набір економічних
факторів, що дозволяють встановити межі
раціональної повноти вилучення запасів.
Основна ідея полягає в тому, що раціона-
льна повнота видобування запасів повинна
встановлюватися індивідуально для кожної
шахти залежно від конкретних умов. В
окремих випадках може виявитися доціль-
ним відпрацювання запасів, які зазвичай
відносилися до некондиційних або забала-
нсових, і навпаки – відмова від виймання
запасів, які перебувають на балансі шахти.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Воспроизводство шахтного фонда и инвестици-
онные процессы в угольной промышленности Украины
/ [Пивняк Г.Г., Амоша А.И., Ященко Ю.П. и др.] – К.: Нау-
кова думка, 2004. – 331 с.
2. Краснянский Г.Л. Экономические аспекты разви-
тия топливно-энергетического комплекса России / Г.Л.
Краснянский. – М.: Из-во АГН, 2000. – 128 с.
3. Райхель Б.Л. Показатель экономической надежно-
сти как характеристика угольной шахты / Б.Л. Рай-
хель, С.В. Шинкаренко // Сб. науч. тр. ИЭП НАНУ. – До-
нецк: ИЭП НАНУ, 1999. – С. 499 – 508.
4. Амоша А.И. Системный анализ шахты как объ-
екта инвестирования: монография / Амоша А.И., Илья-
шов М.А., Салли В.И. – Донецк: ИЭП НАНУ, 2002. – 68 с.
ПРО АВТОРІВ
Мамайкін Олександр Рюрикович – к.т.н., асистент
кафедри підземної розробки родовищ Національного
гірничого університету.
Сллі Сергій Володимирович – к.т.н., доцент кафед-
ри підземної розробки родовищ Національного гірничого
університету.
Почепов Віктор Миколайович – к.т.н., доцент
кафедри підземної розробки родовищ Національного
гірничого університету.
Ащеулова Олександра Миколаївна – старший
викладач кафедри економіки підприємства Національ-
ного гірничого університету.
|