Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок

На сучасному етапі відробка покладів залізних руд у Кривбасі ведеться в умовах як сумісних відкритих і підземних гірничих робіт, так і відкритої розробки родовищ у зонах, що підроблені підземними виробками. Наведені технологія, нові способи та пристрої ліквідації воронок обвалення у межах робочої зо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Бабець, Є.К.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України 2015
Schriftenreihe:	Розробка родовищ
Schlagworte:	Розробка рудних родовищ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104636
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок / Є.К. Бабець // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 191-197. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104636
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1046362016-07-14T03:02:42Z Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок Бабець, Є.К. Розробка рудних родовищ На сучасному етапі відробка покладів залізних руд у Кривбасі ведеться в умовах як сумісних відкритих і підземних гірничих робіт, так і відкритої розробки родовищ у зонах, що підроблені підземними виробками. Наведені технологія, нові способи та пристрої ліквідації воронок обвалення у межах робочої зони кар’єрів шляхом засипки їх рядовими скельними породами розкриву безпосередньо з поверхні, що дозволяє суттєво підвищити безпеку гірничих робіт у кар’єрі й отримати значну економію за рахунок попередження порушення довкілля зовнішніми відвалами. На современном этапе отработка залежей железных руд в Кривбассе ведется в условиях как совместных открытых и подземных горных работ, так и открытой разработки месторождений в зонах, подработанных подземными выработками. Приведены технология, новые способы и устройства погашения воронок обрушения в пределах рабочей зоны карьеров путем засыпки их рядовыми скальными породами вскрыши непосредственно с поверхности, что позволяет существенно повысить безопасность горных работ в карьере и получить значительную экономию за счет предупреждения нарушения окружающей среды внешними отвалами. At the present stage, the development of iron ore deposit in Kryvbas is conducted in conditions as open and underground mining operations, and open mining in zones of undermining by drivage. The technology, new methods and facility of pitcrater reclamation in limits of quarry working area by overburden hard rock filling directly from the surface that allows to increase the safety of mining operations and gain significant economy at the expense of prevention of environment disturbance are presented. 2015 Article Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок / Є.К. Бабець // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 191-197. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2415-3435 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104636 622.271 uk Розробка родовищ УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розробка рудних родовищ Розробка рудних родовищ
spellingShingle	Розробка рудних родовищ Розробка рудних родовищ Бабець, Є.К. Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок Розробка родовищ
description	На сучасному етапі відробка покладів залізних руд у Кривбасі ведеться в умовах як сумісних відкритих і підземних гірничих робіт, так і відкритої розробки родовищ у зонах, що підроблені підземними виробками. Наведені технологія, нові способи та пристрої ліквідації воронок обвалення у межах робочої зони кар’єрів шляхом засипки їх рядовими скельними породами розкриву безпосередньо з поверхні, що дозволяє суттєво підвищити безпеку гірничих робіт у кар’єрі й отримати значну економію за рахунок попередження порушення довкілля зовнішніми відвалами.
format	Article
author	Бабець, Є.К.
author_facet	Бабець, Є.К.
author_sort	Бабець, Є.К.
title	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
title_short	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
title_full	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
title_fullStr	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
title_full_unstemmed	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
title_sort	вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок
publisher	УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Розробка рудних родовищ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104636
citation_txt	Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок / Є.К. Бабець // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 9. — С. 191-197. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Розробка родовищ
work_keys_str_mv	AT babecʹêk viríšennâproblemvídpracûvannâbortívzalízorudnihkarêrívuzonahvplivupídzemnihgírničihvirobok
first_indexed	2025-07-07T15:38:27Z
last_indexed	2025-07-07T15:38:27Z
_version_	1837003133872504832
fulltext	191 УДК 622.271 © Є.К. Бабець Є.К. Бабець ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ВІДПРАЦЮВАННЯ БОРТІВ ЗАЛІЗОРУДНИХ КАР’ЄРІВ У ЗОНАХ ВПЛИВУ ПІДЗЕМНИХ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК На сучасному етапі відробка покладів залізних руд у Кривбасі ведеться в умовах як сумісних відкритих і підземних гірничих робіт, так і відкритої розробки родовищ у зонах, що підроблені підземними виробками. Наведені технологія, нові способи та пристрої ліквідації воронок обвалення у межах робочої зони кар’єрів шляхом засипки їх рядовими скельними породами розкриву безпосередньо з поверхні, що дозволяє суттєво підвищити безпеку гірничих робіт у кар’єрі й отримати значну економію за рахунок попередження порушення довкілля зовнішніми відвалами. РЕШЕНИЕ ПРОБЛЕМ ОТРАБОТКИ БОРТОВ ЖЕЛЕЗОРУДНЫХ КАРЬЕРОВ В ЗОНАХ ВЛИЯНИЯ ПОДЗЕМНЫХ ГОРНЫХ ВЫРАБОТОК На современном этапе отработка залежей железных руд в Кривбассе ведется в условиях как совместных открытых и подземных горных работ, так и открытой разработки месторождений в зонах, подработанных подземными выработками. Приведены технология, новые способы и устройства погашения воронок обрушения в пределах рабочей зоны карьеров путем засыпки их рядовыми скальными породами вскрыши непосредственно с поверхности, что позволяет существенно повысить безопасность горных работ в карьере и получить значительную экономию за счет предупреждения нарушения окружающей среды внешними отвалами. SOLVING THE PROBLEM OF WORKING OUT THE SIDES OF IRON ORE QUARRIES IN THE AREAS OF INFLUENCE OF UNDERGROUND MINING At the present stage, the development of iron ore deposit in Kryvbas is conducted in conditions as open and underground mining operations, and open mining in zones of undermining by drivage. The technology, new methods and facility of pitcrater reclamation in limits of quarry working area by overburden hard rock filling directly from the surface that allows to increase the safety of mining operations and gain significant economy at the expense of prevention of environment disturbance are presented. ВСТУП Добування залізних руд у Криворізько- му родовищі проводиться з 1881 р. За цей час із надр видобуто понад 6 млрд м3 гір- ничої сировини, заскладовано у зовнішніх відвалах біля 4 млрд м3 порід розкриву та понад 1,3 млрд м3 відходів збагачення. Це призвело до порушення понад 34 тис. га земельної території. До 1906 р. гірничі ро- боти проводили переважно відкритим спо- собом. Проте після відновлення затопле- них рудників та неефективності відкритих 192 розробок до кінця першої п’ятирічки у ба- сейні добували вже біля 90% багатої заліз- ної руди підземним способом. У 1934 р. питома вага відкритого способу добування руди знизилась до 4,6% і залишалась на цьому рівні до 1955 р., коли почався новий етап у розвитку гірничодобувної промис- ловості Кривбасу на базі освоєння потуж- них покладів залізистих кварцитів. До останнього часу відкритим способом добу- вають понад 86% сирої руди у басейні. Натепер у межах м. Кривий Ріг та його околицях розробку бідної залізної руди з наступним її збагаченням ведуть п’ятьма потужними гірничо-збагачувальними ком- бінатами, річна проектна потужність яких дорівнює 140 млн т. Поряд з цим обсяг ви- ймання порід розкриву становить біля 112 млн м3, а відходів збагачення – 31,4 млн м 3. Оскільки межі зовнішніх відвалів і хвос- тосховищ обмежені, суттєвим вирішенням проблеми складування відходів гірничого виробництва є можливість використання для цієї мети виробленого простору підзе- мних рудників. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Показовим підприємством, що виконує добувні роботи у межах дії підземних руд- ників, є кар’єр № 1 ПАТ «Центральний ГЗК». Він функціонує у зонах зсуву гірсь- ких порід і земної поверхні в границях бу- вших рудників ім. Фрунзе, ім. Комінтерна та ім. К. Лібкнехта. З поглибленням гірни- чих робіт понад 350 м і розширенням його виробок поверхнею все більша частина по східному борту кар’єру опиняється у зонах можливого утворення воронок. Розвиток гірничих робіт у таких умовах повинен здійснюватися із забезпеченням встанов- лених заходів безпеки, що спрямовані на попередження раптових обвалень і зсувів уступів у кар’єрі. Оскільки зовнішні відва- ли знаходяться на великій відстані, підви- щення ефективності відкритої розробки й суттєве зниження собівартості добування сирої руди можливо здійснювати за раху- нок складування основної частини порід розкриву в зонах зсуву й обвалення підзе- мних виробок. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ Для забезпечення безпеки виконання гірничих робіт на кар’єрі протягом бага- тьох років здійснюється розвідувальне бу- ріння з метою виявлення підземних поро- жнин і встановлення приладів, що сигналі- зують про порушення масиву на початку зсуву гірських порід. Здійснюється закла- дення виявлених порожнин і виробок пус- тими породами з кар’єру. Був здійснений перехід на ведення гірничих робіт уступа- ми висотою по 12 м з горизонту –110 м. Аналіз проектного рішення по розвитку кар’єру № 1 до глибини 500 м дозволив провести систематизацію інженерно- геометричних перерізів по його східному борту й виділити п’ять проектних профі- лів, що визначають його стійкий стан [1 – 5]. Це дозволяє враховувати геологічну структуру масиву гірських порід, що скла- дають борт, і провести чисельний розраху- нок його стійкості (таблиця). Як видно із таблиці, наведені показники коефіцієнта запасу стійкості по розрахун- кових профілях східного борту кар’єру, що визначені з урахування рівня прогнозова- ного ступеня порушення прибортового ма- сиву воронками зсуву, відповідають нор- мативним параметрам (не менше 1,20). Для забезпечення довготермінової стій- кості східного борту кар’єру № 1 (понад 10 років) з постановкою його в проектне по- ложення згідно проекту відробки до гли- бини 500 м з відповідним коефіцієнтом за- пасу міцності ( =зn 1,3) слід забезпечити параметри східного борту з кутами нахилу 33º у центральній частині й 35º – у північ- но-східній та південно-східній. Вихід воронок вторинного обвалення на поверхню східного борту може призвес- ти до раптового локального деформування як одного, так і декількох уступів. Тому такі підземні пустоти слід засипати з пове- 193 рхні скельними породами розкриву, що не тільки забезпечує стійкість прибортового масиву, а й стабілізує економіку розкрив- них робіт. РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ВЕРОЯТНОСТЕЙ ВЫВАЛОВ В РАЗЛИЧНЫХ ЗОНАХ ВЫРАБОТОК Таблица Номер геологіч- ного розрізу Маркшейдер- ські осі Розрахунковий коефіцієнт за- пасу стійкості Ступінь про- гнозованого порушення ма- сиву, % Коефіцієнт запасу стійко- сті масиву, частка од. 1 – 1 275 – 310 1,42 21 1,36 2 – 2 236 1,24 11 1,21 3 – 3 192 1,27 не очікується 1,27 4 – 4 146 1,22 10 1,20 5 – 5 76 – 128 1,29 27 1,23 На рис. 1 показано технологічну схему формування неробочого борту кар’єру, що підроблений підземними виробками, де у плані та у поперечному перерізі позначено: 1 –неробочий борт кар’єру; 2 – контури неліквідованих підземних виробок; 3 – стелі необваленої скельної породи у закон- турному масиві; 4 – воронка обвалення від підземної розробки залізної руди; 5 – пер- ший зверху уступ м’яких порід; 6, 7 – кон- тури захисних породних валів з боку воро- нки обвалення 4 і неробочого борту кар’єру 1 відповідно; 8, 9 – площадки без- пеки від захисних валів відповідно зі стро- ни неліквідованої підземної виробки 2 та неробочого борту кар’єру 1 відповідно; 10 – ширина транспортної полоси на пове- рхні першого зверху уступу 5; 11 – транс- портна полоса з протилежної сторони від виходу воронок обвалення 4 на поверхню; 12, 13 – допоміжні захисні породні вали з протилежногобоку від неробочого борту кар’єру 1 та збоку дороги 11; 14 – напря- мок руху автосамоскидів при засипці ви- ронок обвалення 4. Попередньо, у межах неробочого борту кар’єру 1 зі сторони проведення підземних гірничих робіт, визначають контури нелік- відованих підземних виробок 2 та висоту стель необваленої поверхні над ними по скельних породах у вертикальному перері- зі 3, встановлюють висоту залишкового вільного простору по скельних породах вh (м) над нижньою площиною воронки обва- лення 4 та потужність м’яких порід мh (м). Згідно норм проектування на верхній пло- щадці першого зверху уступу по м’яких породах 5 визначають контури будівницт- ва захисних валів 6 зі сторони воронки об- валення 4 і неробочого борту кар’єру 7 (рис. 1). Рис. 1. Спосіб формування неробочого борту кар’єру При цьому формування відповідних за- хисних валів зі сторони воронки обвалення 4 ведуть з будуванням площадок безпеки на відстані 8 від контуру неліквідованої підземної виробки 2, а зі сторони неробо- чого борту 1 – на відстані 9. Ширину тран- спортної полоси 10 визначають з ураху- ванням габаритів гірничотранспортного устаткування, яке планується використо- вувати для ремонту захисних запобіжних валів 6 і 7 та ліквідація підземної ємності 4. Площу денної поверхні над підземними 194 ємностями 4, за необхідності, засипають скельними породами розкриву, які достав- ляють транспортною полосою 10 або її ро- зміщують з протилежної сторони виходу воронок обвалення на поверхню 11 і ого- роджують захисними породними валами 12 з боку можливих обвалень, а скельну породу розкриву доставляють транспорт- ними засобами з діючого кар’єру. При пос- тановці уступів неробочого борту 1 в кін- цеве положення проводять їх заукіску ста- ндартними методами з досягненням стій- кого значення кута укосу на рівні 40 і 80º, відповідно для м’яких і скельних порід. Процес засипки підземних ємностей здійс- нюють постійно, контролюючи їх запов- нення по всій висоті виробок. При формуванні неробочого борту 1 для збільшення кута його стійкого укосу можливо здвоювати уступи м’яких порід по висоті, а по скельних породах – строю- вати із забезпеченням їх необхідної стійко- сті відповідними методами заукіски й по- переднього щілиноутворення. Це забезпе- чує формування робочої зони кар’єру з бі- льшою площею його та введенням додат- ково до експлуатації значних забалансових обсягів залізної руди. Запропонована технологія формування неробочого борту кар’єру [6] дозволяє отримати у сукупності значну економію ма- теріальних і грошових ресурсів. Так, при експлуатації кар’єру № 3 ПАТ «Арселор- Міттал Кривий Ріг» підошвоуступна техно- логія з постановкою неробочого східного борту на контакті з зоною ведення підзем- них робіт в осях XIІ і ХІVб зі збереженням тільки трьох транспортних площадок на го- ризонтах ±0 м, –120 і –180 м дозволяє тим- часово законсервувати 15 млн м3 окислених роговиків па період до 2030 р. Мінімально можливу ширину безпечної площадки =А 163 м на поверхні між верх- ньою брівкою неробочого уступу 5 та за- лишковою підземною ємністю 2 визнача- ють із співвідношення ( ) ( )×+++++≥ мсвб hhhШctghhA α212 21 ССctghctg ммo +++× ββ , де 1h і 2h – висота захисних породних ва- лів зі сторони виробленого простору кар’єру й підземної ємності, м; бα – кут укосу породи в захисних ва- лах, град; Ш – ширина транспортної полоси для проїзду гірничотранспортних засобів, м; ch , вh – висота залишкових підземної необваленої скельної породи і виробленого простору, м; мh – потужність м’яких порід верхньо- го уступу, м; оβ , мβ – кути укосу обвалення скель- них і м’яких порід, град; 1С , 2С – безпечна відстань поверхнею між захисними валами зі сторони кар’єру й підземної ємності, м. Кут укосу неробочого борту =нα 50º визначається за формулою ( )[ ]бcc.бccccм.бммм о.к н BnNВnctghNВnctgH arctgH −++++ = αα α , де о.кH , мH – потужність залягання оки- слених роговиків і наносів, м; мα , сα – стійкі кути укосів тимчасово неробочих бортів по м’яких і скельних по- родах, град; мn , сn – кількість транспортних пло- щадок по м’яких і скельних породах, од.; cN , cn – кількість (од.) і висота усту- пів по скельних породах, м; бB – ширина берми безпеки, м. Збільшення кута укосу уздовж профілю неробочого борту до 50º на позначеній ді- 195 лянці дозволяє додатково залучити до екс- плуатації біля 100 млн т магнетитових ква- рцитів. Річна економічна ефективність =E 95,13 млн грн за рахунок тимчасового вилучення з експлуатації тільки окислених роговиків визначається за формулою ( ) o oo T eqVE ⋅⋅= , де oV – обсяг довготривалої консервації окислених роговиків, млн м3; oq – собівартість розробки 1 м3 окис- лених роговиків, дол. США; e – перевідний коефіцієнт в національ- ну валюту, грн/дол.; oT – термін консервації окислених ро- говиків, роки. Загальна ефективність запропонованого способу буде обґрунтована у процесі вико- нання проектної документації й суттєво збільшена за рахунок не тільки збільшення величини кутів укосу неробочих уступів і неробочого борту в цілому, а й додатково- го розширення сировинної бази кар’єру та зменшення відстані перевезення окислених роговиків до місця складування у виробле- ному просторі. Окрім описаного вище способу ліквіда- ції воронок обвалення можливо також сут- тєво підвищити безпеку ведення гірничих робіт шляхом застосування буріння сверд- ловин на всій площі стелі підземної вироб- ки і, за рахунок якісного дроблення нави- саючих порід повністю заповнити вироб- лений простір, засипати його породами ро- зкриву, підвищити безпеку складування та у цілому зменшити собівартість добування корисної копалини [7 – 9]. При цьому від- повідно до міцності скельних порід і висо- ти стелі підземної виробки встановлюють розміри сітки для буріння свердловин роз- пушення у масиві першого зверху уступу по скельних породах у робочій зоні кар’єру 1 (рис. 2). Визначають положення підзем- ної виробки 2 та встановлюють потужність її стелі 3. Робочу площадку по м’яких по- родах 4 переміщують на певну ширину, достатню для формування робочої площа- дки 5 першого зверху уступу 1 по скельних породах, на якій породними валами 6 ого- роджують площу можливого виходу стелі 2 підземної виробки 3. Рис. 2. Спосіб ліквідації виробки у масиві робочого борту кар’єру Драглайн 7 розміщують за безпечними межами можливого виходу воронки обва- лення підземної виробки 2 на робочу пло- щадку 5. Замість ковша драглайн 7 спору- джують підвісною платформою 8, встанов- люють на неї буровий верстат 9 і опуска- ють на потрібне місце роботи. За встанов- леними параметрами послідовно одну за однією по зовнішньому контуру стелі 3 бурять свердловини заукіски 10 – під ку- том γ зі сторони робочого борту кар’єру, та 11 – під кутом α – зі сторони непору- шеного масиву. Потім, по заданій сітці та на певну глибину, проходять свердловини розпушення 12. Для обслуговування буропідривних ро- біт на безпечній відстані від захисних валів 6 на протилежних межах можливого вихо- ду воронки обвалення 2 встановлюють ре- версивні лебідки: 13 – зі сторони виробле- ного простору та 14 – зі сторони непору- шеного масиву. Споряджують їх підвісним канатом 15, по якому до місця буріння све- рдловин 12 подають вибухівку та матеріал забивки. Переміщення обслуговуючого пе- рсоналу здійснюють підвісним трапом на двох канатах 15 і 16. Підвісний канат 15 і пішохідний трап 16 повністю перекрива- ють поперечний переріз підземної виробки 2. Після завершення спорядження свердло- 196 вин вибухівкою та забивкою робоче обла- днання виводять за межі виконання буро- підривних робіт. У процесі руйнування стелі 2 розпушена порода заповнює прос- тір підземної виробки 3. Кути укосів γ і α формують на рівні 85 і 60º. Після цього уступ в робочій зоні кар’єру 1 відпрацьо- вують в установленому порядку. Запропонована технологія ліквідації пі- дземної виробки у масиві робочого борту кар’єру дозволяє отримати у сукупності значну економію матеріальних і грошових ресурсів. Так, при експлуатації кар’єру № 3 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у ма- сиві східного борту існує декілька підзем- них виробок, що заважають нормальному посуванню робочих уступів. Оскільки ви- хід їх у робочу зону кар’єру планується ві- дповідно до плану ведення розкривних ро- біт протягом року або п’ятирічки, економі- чну ефективність впровадження заявлено- го технічного рішення доцільно розрахо- вувати тільки по капітальних вкладеннях на придбання основного робочого облад- нання. У цьому разі річна економічна ефе- ктивність E (тис. грн) розраховується за формулою ( ) нECKmmE ⋅⋅⋅−= 21 , де 1m , 2m – маса робочого обладнання, т; відповідно до технічних характеристик за прототипом застосовують екскаватор ЕКГ-5 масою 248 т; приймальний бункер БС-120 масою 13 т; щокову дробарку ЩДП-12×15 масою 115,7 т; конвеєрний перевантажувач довжиною 16 м масою 15 т; буровий верстат СБШ-250МН масою 66 т; за заявленим способом роботи ведуть драглайном ЕШ-6/45МН масою 295 т; бу- ровим верстатом 2СБР-125-30 масою 12 т, який переміщують на платформі масою 5 т; K – вартість 1 т обладнання, тис. дол. США, =K 10 000 дол. США; C – курс НБУ 1 дол. США станом на 2015 р., =C 21 грн; нE – нормативний коефіцієнт освоєння капітальних вкладень, =нE 0,12. Згідно наведених даних, річний еконо- мічний ефект за рахунок впровадження но- вої технології становить 3168 тис. грн. ВИСНОВКИ На сучасному етапі відробки покладів залізних руд у Кривбасі ведеться в умовах як сумісних відкритих і підземних гірни- чих робіт, так і відкритої розробки родо- вищ у зонах, що підроблені підземними виробками. Процес зсуву підроблених товщ породи ще не завершений. Фронти відкри- тих гірничих виробок наступають на площі, на які дотепер ще не вийшли воронки обва- лення, тераси й тріщини. Мульди зсуву продовжують розвиватись у часі. На підста- ві проведеного в Науково-дослідному гір- ничорудному інституті аналізу результатів обстеження та геолого-маркшейдерської документації виготовлена карта, що систе- матизує суміщений план підземних воро- нок обвалення й аномальних зон, виконана оцінка виробленого простору та можливо- го виходу його на поверхню. Доведено, що ведення відкритих гірничих робіт у межах таких ділянок неможливо без попередньої ліквідації пустот. Розроблена технологія ліквідації воронок обвалення за допомогою нових способів і пристроїв їх засипки ске- льними породами розкриву безпосередньо з поверхні, що дозволяє суттєво підвищити безпеку гірничих робіт у кар’єрі й отрима- ти значну економічну ефективність за ра- хунок попередження порушення земної поверхні зовнішніми відвалами. 197 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Сборник технико-экономических показателей горнодобывающих предприятий Украины в 2009 – 2010 гг. / [Бабец Е.К., Штанько Л.О., Салганик В.А. и др.]. – Кривой Рог: ГП «НИГРИ», 2011. – 329 с. 2. Безопасная совместная эксплуатация месторо- ждений железных руд Кривбасса / [Бабец Е.К., Перегудов В.В., Романенко А.В., Ступник Н.И.]. – Кривой Рог: Изда- тель ФЛ-П Чернявский Д.А., 2012. – 407 с. 3. Бабец Е.К. Стратегия управления качеством продукции Криворожских горно-обогатительных комби- натов в условиях их реструктуризации / Е.К. Бабец, В.П. Хорольский, Т.В. Хорольская // Качество минераль- ного сырья: сб. науч. тр. – Кривой Рог: КТУ, 2000. – С. 227 – 230. 4. Выбор места расположения и расчет парамет- ров отвалов для современных условий разработки Пет- ровского и Артемовского месторождения / Е.К. Бабец, А.Н. Костянский, Р.М. Логвинчук [и др.] // Форум гірни- ків: матеріали міжнар. конф. – Д.: НГУ, 2009. – С. 145 – 154. 5. Бабец Е.К. Современное состояние горного произ- водства на глубоких карьерах, основные проблемы и пути их решения / Е.К. Бабец // Зб. наук. пр. ДП «Наук.- дослід. гірничоруд. ін-т». – Кривий Ріг: ДП «НДГРІ», 2010. – Вип. 52. – С. 10 – 16. 6. Пат. 108040 Україна, Е21С41/26. Спосіб форму- вання неробочого борту кар’єра що підроблений підзем- ними виробками / А.Ю. Дриженко, Г.В. Козенко, О.В. Дре- млюга, Є.К. Бабець. – опубл. 10.11.14; Бюл. № 5. 7. Бабец Е.К. Аналіз негативного впливу підземних гірничих робіт на навколишнє природне середовище Кривбасу / Е.К. Бабец // Зб. наук. пр. ДП «Наук.-дослід. гірничоруд. ін-т». – Кривий Ріг: ДП «НДГРІ», 2010. – Вип. 52. – С. 212 – 219. 8. Оценка технологических вариантов реконструк- ции карьеров при расширении их сырьевой базы / Е.К. Бабец, В.А. Ковальчук, Б.Е. Ященко [и др.] // Разработка рудных местороджений. – Кривий Ріг: КТУ, 2011. – Вып. 94. – С. 44 – 47. 9. Бабец Е.К. Железорудная промышленность Ук- раины: современное состояние и проблемы развития / Е.К. Бабец, В.А. Салганик, Л.О. Штанько // Форум гірни- ків: матеріали міжнар. конф. – Д.: НГУ, 2011. – С. 31 – 37. 10. Проектирование железорудных карьеров в усло- виях поддержания их мощности / Е.К. Бабец, Б.Е. Ящен- ко, В.А. Ковальчук [и др.] // Зб. наук. пр. ДП «Наук.- дослід. гірничоруд. ін-т». – Кривий Ріг: ДП «НДГРІ», 2012. – № 53 – С. 61 – 69. ПРО АВТОРІВ Бабець Євген Костянтинович – к.е.н., директор Науково-дослідного гірничорудного інституту.

Вирішення проблем відпрацювання бортів залізорудних кар’єрів у зонах впливу підземних гірничих виробок

Institution

Ähnliche Einträge