Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)»)
Книга присвячена історії Українського наукового (науково-дослідного) інституту книгознавства, навколо якого свого часу згуртувався колектив кращих представників української наукової інтелігенції. Однак на початку 1930-х років розпочалася кампанія проти вчених Інституту, звинувачених у буржуазному...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104838 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») / Л.А. Дубровіна // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 92-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-104838 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1048382016-07-22T03:02:13Z Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») Дубровіна, Л.А. Рецензії Книга присвячена історії Українського наукового (науково-дослідного) інституту книгознавства, навколо якого свого часу згуртувався колектив кращих представників української наукової інтелігенції. Однак на початку 1930-х років розпочалася кампанія проти вчених Інституту, звинувачених у буржуазному націоналізмі, відбулося перепрофілювання діяльності «на практичні рейки» соціалістичного будівництва, а в 1936 р. установу було ліквідовано. І хоча Український науковий інститут книгознавства існував дуже короткий час, він залишив по собі значний доробок. 2016 Article Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») / Л.А. Дубровіна // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 92-94. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104838 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Дубровіна, Л.А. Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») Вісник НАН України |
| description |
Книга присвячена історії Українського наукового (науково-дослідного) інституту книгознавства, навколо якого свого часу згуртувався колектив
кращих представників української наукової інтелігенції. Однак на початку
1930-х років розпочалася кампанія проти вчених Інституту, звинувачених
у буржуазному націоналізмі, відбулося перепрофілювання діяльності «на
практичні рейки» соціалістичного будівництва, а в 1936 р. установу було ліквідовано. І хоча Український науковий інститут книгознавства існував дуже короткий час, він залишив по собі значний доробок. |
| format |
Article |
| author |
Дубровіна, Л.А. |
| author_facet |
Дубровіна, Л.А. |
| author_sort |
Дубровіна, Л.А. |
| title |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| title_short |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| title_full |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| title_fullStr |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| title_full_unstemmed |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| title_sort |
українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію г.і. ковальчук «український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104838 |
| citation_txt |
Українське книгознавство: етапи розвитку (рецензія на монографію Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства (1922—1936)») / Л.А. Дубровіна // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 6. — С. 92-94. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT dubrovínala ukraínsʹkeknigoznavstvoetapirozvitkurecenzíânamonografíûgíkovalʹčukukraínsʹkijnaukovijínstitutknigoznavstva19221936 |
| first_indexed |
2025-07-07T15:57:05Z |
| last_indexed |
2025-07-07T15:57:05Z |
| _version_ |
1837004306895601664 |
| fulltext |
92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6)
УКРАЇНСЬКЕ КНИГОЗНАВСТВО:
ЕТАПИ РОЗВИТКУ
Рецензія на монографію Г.І. Ковальчук
«Український науковий інститут
книгознавства (1922—1936)»
Книга присвячена історії Українського наукового (науково-дослідного) ін-
ституту книгознавства, навколо якого свого часу згуртувався колектив
кращих представників української наукової інтелігенції. Однак на початку
1930-х років розпочалася кампанія проти вчених Інституту, звинувачених
у буржуазному націоналізмі, відбулося перепрофілювання діяльності «на
практичні рейки» соціалістичного будівництва, а в 1936 р. установу було
ліквідовано. І хоча Український науковий інститут книгознавства існував
дуже короткий час, він залишив по собі значний доробок.
Монографія Г.І. Ковальчук «Український науковий інститут
книгознавства (1922—1936)» (Київ: Академперіодика, 2015) —
це фундаментальна праця з історії вітчизняного книгознавства,
в якій на прикладі діяльності Українського наукового (науково-
дослідного) інституту книгознавства (УНІК) розкривається
один з найдраматичніших періодів в історії національної науки
і культури, відомий під назвою «Розстріляне Відродження».
Ця книга є результатом більш як двадцятирічних наукових
розвідок автора в галузі наукової реконструкції історії укра-
їнського книгознавства, яке до 90-х років ХХ ст., тобто до
звільнення української історичної науки від радянської ідео-
логічної стагнації, перебувало в забутті. Автор використовує
ґрунтовну джерельну базу, насамперед комплекси документів
із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, де зберігається архів УНІК, фонди Все-
української академії наук, Головної Книжної Палати в Києві,
особові фонди вчених, які співробітничали з УНІК (зокрема,
членів-кореспондентів АН УРСР С.І. Маслова, П.М. Попова
та ін.), Центрального державного архіву вищих органів влади
та управління України, Центрального державного архіву гро-
мадських об’єднань України, Галузевого державного архіву
Служби безпеки України тощо. Це дало змогу всебічно розгля-
нути діяльність УНІК, дізнатися про долю його співробітників,
РЕЦЕНЗІЇ РЕЦЕНЗІЇ
ДУБРОВІНА
Любов Андріївна —
член-кореспондент НАН України,
доктор історичних наук, професор,
директор Інституту рукопису
Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 6 93
РЕЦЕНЗІЇ
розкрити багатогранну діяльність Інституту та
проаналізувати його наукові досягнення у бі-
бліології — науці про книгу, як тоді називали
книгознавство.
Структура книги добре продумана і розкри-
ває як передумови створення та історію УНІК,
так і історію книгознавства, його стрімкий роз-
квіт і подальшу трагічну долю у 1930-х роках.
Автор детально показує історико-книго знав-
чий контекст періоду 1917—1921 рр., який до-
зволив створити УНІК у важких фінансових
умовах 1922 р.: досвід галузевих журналів
«Книгарь», «Голос друку»; напрацювання Біб-
ліо теч но-архівного управління при Міністер-
стві народної освіти Центральної ради УНР;
створення Національної бібліотеки Україн-
ської держави; роботу Головної Книжної Па-
лати в Києві, правонаступником якої власне
і став УНІК. Історію самого Інституту книго-
знавства автор цілком логічно розділила на
три етапи: поступальний розвиток книгознав-
чих досліджень у 1920-х роках; розгром УНІК
і книгознавства в цілому в 1931 р.; занепад
книгознавчих досліджень у 1932—1936 рр. і
ліквідація УНІК.
Г.І. Ковальчук послідовно описує історію
формування української бібліології як науки,
що стала основним напрямом наукової діяль-
ності УНІК, включала широкий спектр науко-
вих дисциплін, який сьогодні охоплює наукова
спеціальність «Книгознавство, бібліотекознав-
ство, бібліографознавство», в тому числі — тео-
рію та історію книги і книжкової справи з най-
давніших часів, українського та європейського
друку, видавничої діяльності, української пері-
одики, мистецтва і технології книги, методоло-
гічні засади соціології книги та читачезнавства,
створення національної бібліографії та Україн-
ського бібліографічного репертуару, музейну і
бібліотечну діяльність тощо.
Вчені УНІК плідно розвивали ідеї Міжна-
родного бібліографічного інституту, провідних
книгознавчих центрів. УНІК видавав журнал
«Бібліологічні вісті», науковий збірник «Тру-
ди УНІК», численні наукові праці та бібліогра-
фічні покажчики, проводив широку популя-
ризаційну діяльність у галузі книгознавства і,
насамперед, української книги, розвивав тісні
зв’язки із закордонними українськими науко-
вими інституціями та вченими. Окреме зна-
чення має діяльність УНІК з підготовки кни-
гознавчих кадрів, зокрема через аспірантуру.
У монографії розкривається і рушійна сила
надзвичайно енергійної наукової діяльності
УНІК, попри незначну кількість співробіт-
ників — штат Інституту в різні роки налічу-
вав від 8 до 12 осіб, зокрема, Ю.О. Меженко,
Т.Г. Волобуєва, В.В. Шпілевич, В.М. Каліхе-
вич, Н.Б. Заглада, В.А. Ігнатієнко, М.М. Іван-
ченко, Д.А. Балика, Я.І. Стешенко, С.І. Маслов
та ін. Однак до його діяльності на громадських
засадах долучилися провідні вчені того часу,
які у складі різних комісій брали участь в об-
говореннях усіх наукових питань, написанні
наукових праць, розвивали різні напрями кни-
гознавства, виступали з доповідями на засідан-
нях комісій УНІК. Завдяки невтомній праці
директора УНІК, відомого літературознавця,
книгознавця, бібліографа Ю.О. Меженка та
вченого секретаря М.М. Іванченка, а також
молодого енергійного співробітника Я.І. Сте-
шенка навколо УНІК сформувався міцний ко-
лектив науковців-сподвижників, у тому числі
й за підтримки вчених Всенародної бібліотеки
України та інших відомих наукових установ,
які існували під егідою Всеукраїнської акаде-
мії наук, а також вищих навчальних закладів,
науково-просвітницьких установ та бібліотек
України. Так, до складу бібліографічної комі-
сії та комісій з історії книги, мистецтва книги
було запрошено академіків С.О. Єфремова,
П.А. Тутковського, М.В. Птуху, О.І. Левицько-
го, директора Всенародної бібліотеки України
С.П. Постернака, а також таких відомих уче-
них, як С.І. Маслов, П.І. Рулін, А.І. Онищук,
В.А. Ігнатієнко, М.І. Ясинський, О.Г. Кисіль,
В.І. Барвінок, А.С. Криловський, Я.С. Розанов,
Д.А. Вияснівський, Я.І. Стешенко, В.В. Шпі-
левич, П.М. Попов, В.О. Романовський,
П.В. Клименко, М.М. Ткаченко, В.Ф. Іваниць-
кий, М.І. Сагарда, В.Ю. Данилевич, В.В. Мія-
ковський, О.А. Назаревський, М.О. Макарен-
ко, Ф.Л. Ернст, Д.М. Щербаківський, П.П. Ку-
рінний, П.В. Клименко та багато інших, які
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (6)
РЕЦЕНЗІЇ
сьогодні становлять золотий фонд української
біографіки.
Як показала автор монографії, завдяки цій
когорті вчених українське книгознавство в
1920-х роках набуло значного розвитку, ви-
йшло на світовий рівень, започаткувавши ви-
знану українську книгознавчу школу.
У книзі наведено основний зміст журналу
«Бібліологічні вісті» і «Трудів УНІК», серії
брошур «Науково-популярна бібліотека кни-
гознавства», інших праць, опублікованих під
егідою УНІК. Монографія щедро ілюстрована
титульними обкладинками видань УНІК, які
й самі демонструють книжкову культуру того
часу, документами, зразками книжкового мис-
тецтва, виставкової діяльності, фотографіями
діячів УНІК.
Детально розглянуто основні напрями збе-
реження та популяризації української книги:
збирання архіву українського друку, бібліоте-
ки книгознавчої літератури; проведення книж-
кових виставок та виставок плакатів, екслібри-
сів, художнього оформлення видань, у тому
числі виставок робіт Г. Нарбута, ілюстрацій до
творів М. Гоголя тощо.
Значний інтерес становить розділ «Персо-
налістика українського книгознавства», що
містить біографічні нариси. Особливою емо-
ційною силою сповнений виклад історії пере-
слідувань українських бібліографів та книго-
знавців і поступового знищення української
школи книгознавства, що починається у 1931 р.
і закінчується ліквідацією Інституту в 1936 р.
Г.І. Ковальчук додає значний за обсягом і ґрун-
товний за змістом мартиролог репресованих
книгознавців, які працювали в УНІК або були
його позаштатними співробітниками. Цей
мартиролог — плід багаторічної праці з доку-
ментами особових архівів, слідчими справами,
дослідженнями інших учених, який яскраво
свідчить про установку тоталітарного сталін-
ського режиму на повне знищення національ-
ної творчої сили української інтелігенції.
Окремо слід зупинитися на представлених
Г.І. Ковальчук цінних додатках: хронологіч-
ному покажчику видань УНІК, алфавітному
покажчику всіх публікацій журналу «Бібліо-
логічні вісті», списках архівних джерел і літе-
ратури про Інститут, іменному покажчику, що
містить понад тисячу прізвищ.
Похвальне слово було б неповним, якщо
не відзначити, що ця книга, видана академіч-
ним видавництвом «Академперіодика», сама
є зразком сучасної книжкової культури і її
зовнішній вигляд гармонійно перегукується
з проблематикою монографії. Дизайн книги
можна схарактеризувати як неординарний
і вишуканий. Художник Видавничого дому
«Академперіодика» Є.О. Ільницький вдало ви-
користав графіку Г.І. Нарбута на оправі (відоме
нарбутівське зображення козака з обкладинки
журналу «Наше минуле» за 1918 рік наче про-
стрелене трьома кулями), а також мотиви його
орнаментів у шрифтах на титулі, шмуцтитулах
і форзацах.
У післямові до монографії період 1920-х
років названо «проривом українського книго-
знавства» на противагу повній відсутності його
розвитку впродовж наступних десятиліть. Із
сумом Г.І. Ковальчук пише: «за нинішніх умов
книгознавство переживає певний занепад, від-
стає від вимог часу», а також констатує «недо-
статність розробки теорії та історії книгознав-
ства в широкому його розумінні». На нашу
думку, автор дещо песимістично ставиться до
сучасного стану українського книгознавства,
хоча слід визнати, що комплексної історії та те-
орії вітчизняного книгознавства немає й досі.
Однак умови для цього створено. За останні 20
років історія і теорія українського книгознав-
ства широко розвиває різні напрями вивчен-
ня української та зарубіжної книги: проведе-
но значний комплекс досліджень, захищено
близько 70 дисертацій, опубліковано десятки
монографій, наукових довідників, енцикло-
педичних статей та інших наукових праць, і
лідерами в цьому процесі безперечно є Націо-
нальна бібліотека України ім. В.І. Вернадсько-
го та Львівська національна наукова бібліотека
імені Василя Стефаника. І праці Г.І. Ковальчук
є частиною цього великого наукового руху, а
отже, створення комплексної історії та теорії
вітчизняного книгознавства має цілком реаль-
ні перспективи.
|