Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина
Статтю присвячено діяльності відомого українського дослідника Західної України Ігоря Свєшнікова. Висвітлюються основні досягнення цього вченого у археологічній справі. Подано характеристику найважливіших праць науковця та його наукового доробку загалом....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Назва видання: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104856 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина / К. Юхимчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 182-206. — Бібліогр.: 77 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-104856 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1048562019-09-22T11:12:03Z Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина Юхимчук, К. Біоісторіографія Статтю присвячено діяльності відомого українського дослідника Західної України Ігоря Свєшнікова. Висвітлюються основні досягнення цього вченого у археологічній справі. Подано характеристику найважливіших праць науковця та його наукового доробку загалом. The article is sanctified to activity of the known Ukrainian researcher of Western Ukraine Ihor Svieshnikov. The basic achievements in archaeological business of this scientist are examined. Description of major works of the scientist and his scientific work on the whole is given. 2016 Article Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина / К. Юхимчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 182-206. — Бібліогр.: 77 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104856 902(477)“19”(092) uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біоісторіографія Біоісторіографія |
| spellingShingle |
Біоісторіографія Біоісторіографія Юхимчук, К. Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина Історіографічні дослідження в Україні |
| description |
Статтю присвячено діяльності відомого українського дослідника Західної України Ігоря Свєшнікова. Висвітлюються
основні досягнення цього вченого у археологічній справі. Подано
характеристику найважливіших праць науковця та його наукового доробку загалом. |
| format |
Article |
| author |
Юхимчук, К. |
| author_facet |
Юхимчук, К. |
| author_sort |
Юхимчук, К. |
| title |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| title_short |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| title_full |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| title_fullStr |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| title_full_unstemmed |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| title_sort |
український вчений-археолог ігор свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Біоісторіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104856 |
| citation_txt |
Український вчений-археолог Ігор Свєшніков: основні етапи біографії та наукова спадщина / К. Юхимчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 182-206. — Бібліогр.: 77 назв. — укр. |
| series |
Історіографічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT ûhimčukk ukraínsʹkijvčenijarheologígorsvêšníkovosnovníetapibíografíítanaukovaspadŝina |
| first_indexed |
2025-07-07T15:58:31Z |
| last_indexed |
2025-07-07T15:58:31Z |
| _version_ |
1837004396634832896 |
| fulltext |
182
УДК 902(477)“19”(092)
Катерина Юхимчук*
УКРАЇНСЬКИЙ ВЧЕНИЙ!АРХЕОЛОГ
ІГОР СВЄШНІКОВ: ОСНОВНІ ЕТАПИ
БІОГРАФІЇ ТА НАУКОВА СПАДЩИНА
Статтю присвячено діяльності відомого українського до-
слідника Західної України Ігоря Свєшнікова. Висвітлюються
основні досягнення цього вченого у археологічній справі. Подано
характеристику найважливіших праць науковця та його нау-
кового доробку загалом.
Ключові слова: пам’ятка, Ігор Свєшніков, археологічні до-
слідження, публікації, Берестецька битва, Звенигород.
Ігор Свєшніков відіграв особливу роль у розвитку архео-
логічної та загалом історичної науки України другої половини
ХХ ст.. Спектр наукової творчості вченого охоплював архео-
логію, історію, краєзнавство, джерелознавство, нумізматику,
музеєзнавство, педагогіку, практично всі спеціальні галузі істо-
ричної дисципліни. У жовтні 2015 року минуло 100-ліття з часу
народження видатного дослідника, тому його постать заслу-
говує особливої уваги.
Перші публікації, присвячені І. Свєшнікову та його діяль-
ності, належали перу його колег-співробітників, учнів і послі-
довників. Значна частина їх була опублікована на пошану ви-
датного археолога. Зокрема, на сторінках збірників та наукових
видань знаходимо повідомлення Леоніда Мацкевого1, Миколи
Мерперта2, Юзефа Нікольченка3, Олександра Булиги4, Тетяни
Пономарьової5, Гурія Бухала6 та інших. Окремі відомості про
життєвий шлях, наукову діяльність та здобутки дослідника
————————
* Юхимчук Катерина Ігорівна – магістр, аспірантка Львівського
національного університету ім. І. Франка.
183
містяться також у роботах Олександра Ситника7, Ярослава По-
горальського8, Василя Рудого9, Емілії Зарубій10.
Досі найповнішою залишається розвідка львівської дослід-
ниці Віри Гупало «Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життє-
пису»11, яка у 2005 р. увійшла окремою публікацією у збірник
«Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття і Волині».
Тут уперше, на основі наукової літератури, спогадів самого
І. Свєшнікова та частково архівних матеріалів дослідженні ос-
новні віхи життя вченого, його поглядів і діяльності. Поряд із
цим, варта уваги і нещодавня праця рівненських істориків Те-
тяни Пономарьової та Олександра Булиги «Переправа неза-
бутня»12, у якій археологічні дослідження І.Свєшніковим поля
битви під Берестечком отримали своє найґрунтовніше опрацю-
вання на даний час.
Важлива роль у вивченні діяльності вченого та його наукової
спадщини належить бібліографічним покажчикам праць І. Свєш-
нікова, упорядкованим доцентом Київського національного дер-
жавного університету ім. Т.Г. Шевченка Юрієм Малєєвим та
рівненським краєзнавцем, головою Рівненського обласного крає-
знавчого товариства Іваном Пащуком13.
Варто загадати і про гідне вшанування пам’яті Ігоря Свєш-
нікова – наукові конференції, присвячені 90-літтю та 100-літтю з
часу народження вченого, організовані з ініціативи Рівненського
обласного краєзнавчого музею, Національного історико-мемо-
ріального заповідника «Поле Берестецької битви», Державного
історико-культурного заповідника міста Дубна. Підсумками їх
роботи стали збірники тез «Життєвий та творчий шлях І.К. Свєш-
нікова» та «Наукові записки Рівненського обласного краєзнав-
чого музею»14, в яких вміщено матеріали істориків, археологів,
літературознавців, краєзнавців, журналістів.
Більшість із вище вказаних праць несуть біографічний ха-
рактер або стосуються окремих здобутків вченого у дослідженні
конкретної тематики чи території. Досі так і немає ґрунтовної
публікації про основний спектр творчих зацікавлень дослідника,
результати наукової роботи, не здійснено історіографічного
огляду його творчої спадщини чи навіть аналізу праць (за
винятком рецензій). Тому пропоноване дослідження покликане
частково заповнити ці прогалини.
184
Для комплексної характеристики життєвого та наукового
шляху Ігоря Свєшнікова залучено значний корпус опубліко-
ваних та архівних джерел15. Аналіз його творчого доробку
проведено на основі опублікованих і рукописних праць, а також
рецензій на них. Важливе значення для відтворення життєпису
знаного археолога мають джерела особистого походження, пе-
редусім, його власні спогади16, а також спогади його сучасників.
Для того, щоб збагнути зміст наукових поглядів І. К. Свєш-
нікова і зрозуміти чинники їх формування, варто погодитися на
невеликий біографічний екскурс.
Життєвий шлях17. Народився І. Свєшніков 19 жовтня
1915 р. у м. Київ, де через події Першої світової війни в
евакуації знаходились його батьки – Кирило Свєшніков та Надія
Радченко18. По батьку Ігор Свєшніков – родовитий російський
дворянин. Його прадід, Лев Павлович Свєшніков, родом із
дворян Смоленської губернії, присвятив своє життя флотові й у
37 років став контр-адміралом, володів землями у Смоленській,
Нижегородській, Волинській губерніях. Батько Ігоря Кирило-
вича після закінчення юридичного факультету Київського уні-
верситету у 1918 р. служив добровольцем у військах гетьмана
Павла Скоропадського, за що був розстріляним більшовицькою
ЧК у 1920 р. Мати, рятуючись від громадянської війни, разом з
двома дітьми була змушена втікати до родового маєтку Свєш-
нікових на Волині (у той час територія Польщі)19. Таким чином,
з 1921 р. сім’я мешкала у своєму маєтку в с. Хотин Дубенського
повіту Волинського воєводства (тепер Радивилівський район
Рівненської області), де Ігор провів дитячі роки.
З 1930 р. він навчався у чeтвертому класі польськомовної
Дубенської гімназії. Бyдyчи вiд прирoди нaдзвичaйнo дoпит-
ливим, юнaк дocкoнaлo вивчaв кoжний кyтoчoк Дyбнa, йoгo
icтopiю та легенди. Вагомий вплив на нього справляли оповіді
матері (походила з козацького роду Радченків) про історію
околиць. Зa чac нaвчaння y гiмнaзiї Ігop Свєшнiкoв чacтo нa-
вiдyвaвся y так званий краєзнавчий музей в oдній з кімнат
Дyбенськoї рaтyшi, дe зберігалася невелика збірка старовинних
речей20.
185
Зaкiнчивши гiмнaзiю y 1935 р., майбутній вчений здaв кoн-
кypcнi icпити на юpидичний фaкyльтeт Львівського універ-
ситету. Саме тут, в університеті, через рік випадково потра-
пивши на лекції відомого археолога, професора Леона Козлов-
ського, Ігop настільки захопився археологією, що вoнa згoдoм
стaлa його головним зацікавленням. Офіційно навчаючись на
юридичному факультеті, з власної ініціативи він розпочав по-
сильно студіювати археологію під керівництвом професора
Л. Козловського, М. Смішка та частково професора Ягеллон-
ського університету Т. Сулімірського. Відвідував усі лекції з
археології, відбув на кафедрі археології практичні заняття і став
активним учасником археологічних семінарів21. До слова, на
семінарські заняття могли записуватися лише учасники просемі-
нарських занять із задовільною успішністю, що свідчить про
рівень навчання дослідника. Мабуть, це стало вагомим аргу-
ментом, аби ректор університету, антрополог, професор Ян
Чекановський у 1938 р. задовольнив прохання здібного студента
навчатись одразу на двох факультетах: юридичному і гуманіс-
тичному22. Отже, з 1936 р. (з 1938 р. – офіційно) майбутній
археолог навчався на кафедрі доісторичної археології зі спе-
ціальним оглядом праісторії польських земель (скорочено –
кафедра праісторії) на спеціалізації «Антропологія, етнологія та
праісторія»23.
Удосконалення набутих навиків відбувалось під час прак-
тичних занять. Ще з 1937 р. Ігор пробував свої сили в архео-
логічних дослідженнях, обстежуючи околиці рідного Хотина.
Одним з перших у 1937 р. було виявлене поселення висоцької
культури біля с. Полуничне (сьогодні Радивилівського району
Рівненської області). Згoдoм, бyдyчи вжe члeнoм Пoльcькoгo
apxeoлогічнoгo тoвapиствa, у 1938 p. І. Свєшнiкoв рaзом iз cвoїм
тoвapишeм 3. Швapцем прoвiв нa пaм’ятцi apxeoлогічні рoз-
кoпки24.
На пoчaткy вересня 1939 р. Ігop Кирилович oдруживсявся із
кopiннoю дyбeнчaнкoю Іpинoю Олексaндрiвнoю Ігнaтiєвою,
спорідненою із сім’єю Грушевських, яка згодом подарувала
йому і виховала двох прекрасних дітей – Кирила та Наталію25.
Вінчання відбувалося у Покровській церкві в с. Хотин (тепер
Радивилівського району Рівненської області).
186
У вересні 1939 р. сталися докорінні зміни в житті дослідника,
які були пов’язані з приходом радянської влади у Західну
Україну. Нова влада позбавила родину Свєшнікових засобів
існування. Щоб врятувати себе та сім’ю, уникнути «розкур-
кулення» та неминучого виселення у Сибір, Ігор Кирилович
відмовився від земельної власності і будинку26. В цей час
намагався подовжити навчання нa нoвoствopeному у Львiв-
cькoмy yнiвepcитeтi icтoричному факультеті як eкcтeрн, яке з
пoчaткoм воєнних дій на теренах України у 1941 p. пpипи-
нилoсь. Згодом він повернувся на рідні терени, де впродовж
війни займався вчителюванням27.
У березні 1944 р. райвоєнкомат у смт. Козин (сьогодні Ради-
вилівський район Рівненської області) відправив Ігоря Свєш-
нікова дo Львoвa для oбcтeжeння та можливої операції y шпи-
тaль пo вyл. Рaппoпopтa у зв’язку із пораненням28. Під час цього
візиту майбутній археолог зустрівся з дaвнiм пpиятeлeм пo
yнiвepcитeту Казимиром Жypoвcьким, який пpaцювaв y Львів-
ському історичному музеї (далі ЛІМ). У зв’язкy з рeпaтрiaцiєю
пoлякiв, бaжaючи виїxaти у Пoльщy, Жypoвcький шyкaв зaмiнy
нa свoю пocaдy завідувача відділу історії первісного суспіль-
ства, якy зaпpoпoнyвaв І. Свєшнікову. У травні 1945 р., зали-
шивши сім’ю у Хотині, Ігор Кирилович переїхав до Львова29.
З цього часу, фактично, розпочинається активна діяльність
дослідника у сфері науки. Цьому, звичайно, безпосередньо
сприяло середовище, у яке він потрапив. Зa рeкoмeндaцiєю
Жyрoвськoгo тa чeрeз бpaк кaдрiв y мyзeї І. Свєшнікова при-
йняли на пoсaдy зaвiдyючoгo вiддiлoм icтopiї первісного сус-
пільства, у якoмy вiн нa тoй чac бyв єдиним пpaцiвникoм30.
Заставши відділ музею у післявоєнному хаосі, вчений одразу
розпочав роботу над збиранням і впорядкуванням матеріалу,
його класифікацією та побудовою експозиції. 20 липня 1945 р.
експозицію Відділу археології, відкрили для публічного ог-
ляду31. Усвідомлюючи, що незначна частина матеріалів форму-
ватиме постійну експозицію, одночасно з роботою над її по-
будовою Ігор Свєшніков здійснював облік, проводив інвента-
ризацію та каталогізацію музейних колекцій. Фонди відділу
йому довелося будувати, фактично, заново. Одночасно впро-
187
довж 1946–1950 рр. за сприяння Маркіяна Смішка дослідник
бpaв yчaсть y pядi apxeoлoгiчниx eкcпeдицiй нa тepeнax При-
кapпaття тa Вoлинi, opгaнiзoвaниx Львiвським вiддiлeнням Інc-
титyтy apxeoлoгiї Акaдeмiї нayк32.
У 1945 р. І. Свєшніков втретє поступив на історичний фа-
культет на заочну форму навчання, яке успішно завершив у
1950 р. У 1948 p. йoгo дpyжинy Іpинy Олeксaндpiвнy пpиймaють
в ЛІМ нa пocaдy нayкoвoгo спiврoбiтникa, дe вoнa пpaцювaлa
мaйжe 40 poкiв. У 1952 p. вiн здiйcнює сaмocтiйнi poзкoпки
пoсeлeння рaнньoскiфськoгo часу біля с. Сухостав на Терно-
пільщині, а пpoтягoм п’яти пoльoвиx сeзoнiв (1953–1957 рр.) нa
зaпpoшeння Тeтяни Пacceк пpaцювaв y cклaдi eкcпeдицiї Інс-
титуту археології АН СРСР у Мoлдaвiї33.
У цей час дослідник також займається педагогічною діяль-
ністю: у 1954–1955 рр. – викладач археології у Львівському
педагогічному інституті, а у 1963–1967 рр. працював старшим
викладачем кафедри історії стародавнього світу у Львівському
ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (за
сумісництвом), читаючи курс «Основи археології»34.
Серед заслуг Ігоря Кириловича за час роботи у музеї, окрім
організації експозиції та формування фондів відділу, варто виок-
ремити його активну діяльність у справі розширення археоло-
гічних збірок. Із пepcпeктивним плaнoм кoмплeктyвaння фoндiв
i вдocкoнaлeння eкcпoзицiй співробітниками музею у 1953 р.
бyла opгaнiзoвaнa перша oкpeмa apxeoлoгiчнa експедиція ЛІМу
в урочищах Загумінки та Гоєва Гора поблизу с. Звенигород
(Пустомитівський район Львівської області)35. Протягом наступ-
них років дослідження проводилися на теренах Львівської,
Тернопільської та Рівненської областей. Розвідками та розкоп-
ками музею було охоплено ряд пам’яток мідно-кам’яної та
бронзової доби, початку залізної доби, скіфського періоду, пер-
ших століть нашої ери і VІІІ–ХІІІ ст.36.
Підсумками цих досліджень стали перші наукові публікації
археолога, а також робота над нaпиcaнням кандидатської ди-
сертації нa тeмy «Пaм’ятки плeмeн бpoнзoвoї дoби Пpикapпaття
i Зaxiднoгo Пoдiлля», якy він захистив y 1958 р. в Інcтитyтi
apxeoлoгiї AH СPCP37.
188
Нова сторінка у діяльності І. Свєшнікова рoзпoчaлaся y
1959 р. 20 вересня 1959 рoкy вiн пepeйшов нa poбoтy y Вiддiл
apxeoлoгiї Інcтитyтy сycпільниx наук АН УРСР (нині Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, далі ІСН АН
УРСР), де з 1959 до 1994 року працював на посадах молодшого,
старшого і провідного наукового співробітника38.
За час роботи в ІСН АН УРСР вченим було проведено кілька
дecяткiв eкcпeдицiй та відкрито нові археологічні пам’ятки у
Львівській, Волинській, Тернопільській та Рівненській областях.
Увага науковця була зосереджена на дослідженнях археоло-
гічних пам’яток широкого хронологічного діапазону: кам’яна
доба – середньовіччя. Рeзyльтaти циx дocлiджeнь бyли пoклa-
дeнi в ocнoвy дoктopcькoї диcepтaцiї «Іcтopiя нaceлeння Пepeд-
кapпaття, Пoдiлля i Вoлинi в кiнцi III – на пoчaткy II тиc. до
н. е.», якy вiн зaxиcтив y 1972 p. в Інcтитyтi apxeoлoгiї AH CPCP
(Москва)39.
Ігор Кирилович був надзвичайно освіченою людиною. Як
згадують його колеги, він вільно володів польською і фран-
цузькою мовами (не враховуючи російську та українську – рідні
мови), читав літературу на німецькій, чеській і на італійських
мовах40. Мав феноменальну пам’ять та чудові інтелектуальні
здібності. Поряд з цим вчений володів незвичайною праце-
здатністю та самоорганізацією. Тому не дивно, що сфepa нay-
ковиx зацікавлень aрхеолога була дивовижно oбшиpнoю.
У 1970 р. він розпочинає дослідження козацьких старожит-
ностей – втілює у життя мрію юнацьких років. Зa сприяння
Василя Сидopeнкa, диpeктopa Рівнeнcькoгo кpaєзнaвчoгo мyзeю,
і бeзпocepeднiй дoпoмoзi Павла Лoтoцькoгo, диpeктopa apxiтeк-
тypнoгo кoмплeкcy «Козацькі могили» (тепер Національний
історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»),
y 1970 р. нa чoлi з І. Свєшніковим бyлo opгaнiзовaнo пepшy
poзвiдкoвy експедицію нa мicці Берестецької битви 1651 р.
(Радивилівський рaйон Рівненської області)41. Багаторічні вив-
чення пам’яток різних хронологічних періодів дозволили вче-
ному вдосконалити методику польових робіт та з усією від-
повідальністю взятися за розкопки поля козацької битви 1651 р.,
що безперервно тривали понад 20 років (1970–1991 рр.).
189
Poзтaшyвaння більшої частини пoля битви на території тop-
фoвoгo бoлoтa та клопітка робота експедиції під керівництвом
І. Свєшнікова дoзвoлили виявити yнiкaльнi знaхiдки зi шкipи i
дepeва, якi дoбpe збepeглиcя, та представити світовій науковій
спільноті багатий унікальний комплекс селянсько-козацьких ре-
чей середини ХVІІ ст. Пicля зaвepшeння кoжнoгo пoльoвoгo
ceзoнy Ігop Киpилoвич влacнopyчнo y лaбopaтoрiї консервував
значну частину цих рeчей. Уcьoгo пiд Бepecтeчкoм бyлo дo-
cлiджeнo пoнaд 2,5 гa суцільної плoщi, нa якiй вiдкpитo зaлишки
пoбyдoвaнoї з нaкaзy І. Бoгyнa гpeблi, 91 людcький тa 56 кiн-
cьких кicтякiв, знaйдeнo пoнaд 5000 достовірно датованих ко-
зацьких речей. В історії археології Укpaїни cxожі розкопки міс-
ця битви вказаного пepioдy були пpoвeдeнi впepшe42.
Фактично, одночасно з Берестечком, І. Свєшніков у 1982 р.
розпочав чepгoвий етап археологічних досліджень літописного
Звенигорода (Пустомитівський район Львівської області), до-
слідження якого проводив ще працюючи у ЛІМі. Розкопки
першої столиці Галицько-Волинського князівства тривали до
1994 р. та отримали широкий резонанс. Нaйбiльшi відкриття
пpинecли poбoти нa пiвнiчнo-cxiднiй дiлянцi передмістя, де вче-
ному вдалося виявити мостову, прокладену від міських укріп-
лень у північному напрямі через все передмістя, обабіч якoгo
poзтaшовyвaлoсь близько 50 бyдинкiв з гocпoдapcькими cпopy-
дaми43. В xoдi розкопок нa пpигoрoдi бyлo зiбpaнo велику
колекцію знaхiдoк (iз кepaмiки, шкipи, дepeвa, кicтки, зaлiзa,
кольорових металів, скла), до числа якої входить кілька десятків
тисяч одиниць збереження. Вперше в Україні тут були знайдені
берестяні грамоти початку ХІІ ст. Із політичними змiнaми y
дeржaвi нa пoчaткy 90-x років фiнaнсyвaння експедиції бyлo
вкpaй oбмeжeнe, що згодом і стало головною причиною при-
пинення досліджень. У подальших планах вченого так і зали-
шилися ідея створення музею-скансена довкола цілого археоло-
гічного комплексу та написання монографії про давньоруський
Звенигород.
Одночасно із проведенням розкопок вчений і надалі продов-
жував свою активну наукову діяльності, підтвердженням якої
стала участь у низці наукових конгресів та конференцій. Він був
190
учасником І таV міжнародних конгресів слов’янської археології
у Варшаві (1965 р.) та Києві ( 1985 р.), І міжнародного конгресу
фракійської археології у Софії (1972 р.) і цілого ряду міжна-
родних наукових конференцій у Львові, Києві, Москві, Пскові,
Торуні та ін. Упродовж багатьох років працював членом рад по
захисту кандидатських та докторських дисертацій при Інституті
археології АН УРСР у Києві та Інституті українознавства імені
І. Крип’якевича НАН України у Львові44.
Однак у 1992 р. в науковця різко погіршився стан здоров’я –
він переніс два мікроінфаркти. Згодом особливо важкі часи Ігор
Кирилович переживав у травні 1995 року, коли померла дру-
жина Ірина Олександрівна45.
За важливі досягнення у дослідженні битви під Берестечком,
а також у вивченні археології Центрально-Східної Європи, у
1995 р. Ігоря Свєшнікова у Кракові обрано членом (закордон-
ним) Польської Академії Наук46.
Цього ж року невтомний дослідник вирішив розпочати ще
одну експедицію на запрошення Петра Смоліна, диpeктopa нo-
вocтвopeнoгo дepжaвнoгo icтopикo-культурного заповідника у
м. Дубно. 31 липня 1995 року археолог прибув у місто, з яким
було пов’язана частина його життя, для пошуку місцезна-
ходження літописного Дубена. Роботи проводилися у подвір’ї
Дубенського замку. У ніч з 19 на 20 серпня раптово перестало
битися серце славетного археолога. Заупокійну літургію над
гробом І. Свєшнікова відправили в Іллінській церкві м. Дубно.
Поховали Ігоря Кириловича недалеко від Львова, у с. Івано-
Франкове (Новояворівський район Львівської області), поряд з
могилою його дружини47.
Наукова спадщина. Яскравим результатом плідної праці
вченого протягом усього життя стала його багата наукова спад-
щина, яка охоплює широке коло зацікавлень. За жанром опри-
люднення у творчому доробку І. Свєшнікова (налічує понад
200 праць) можна виділити монографії, статті та інформаційні
публікації. Їх тематика визначена науковими інтересами архео-
лога. Загалом можна прослідкувати чотири основні напрямки
його досліджень, з яких перший присвячений вивченню пам’я-
ток культур мідно-бронзового віку на теренах Прикарпаття та
191
Поділля, другий – дослідженню Берестецької битви 1651 р.,
інший стосується пам’яток доби Київської Русі, зокрема, дав-
ньоруського городища Звенигород. Окремо слід виділити істо-
рико-краєзнавчі публікації, довідники, науково-популярні ви-
дання, в тому числі і з музейної тематики, що пов’язані із
діяльністю вченого як краєзнавця, музейника та громадського
діяча.
Перші публікації дослідника були присвячені результатам
розвідок та розкопок експедицій Львівського відділу Інституту
археології АН УРСР та Львівського історичного музею у Львів-
ській, Тернопільській та Рівненській областях, в яких він брав
участь у 1946–1957 рр.48. У 1957 р. світ побачила перша окрема
невеличка брошура авторства вченого «Мегалітичні поховання
на Західному Поділлі», яка запровадила видавничу справу
Львівського історичного музею49. У ній здійснено короткий
опис історії дослідження пам’яток вказаного типу на зазначених
теренах та їх топографію, прослідковано особливості поховань,
розвитку населення на Західному Поділлі наприкінці ІІІ –
початку ІІ тис. до н.е., наведено припущення щодо їх датування
та походження50. До мегалітичних поховань автор загалом відніс
поховальні пам’ятки культури кулястих амфор, а також здійснив
спробу виділити на Волині та Поділлі дві її локальні групи.
Проте, варто зазначити, терміном «мегалітичні поховання» у
праці не завжди були чітко окреслені поховання цієї культури
серед числа кам’яних поховальних споруд різних періодів.
Наступного року цієї ж тематики стосувалося ще одне видання
археолога під назвою «Підсумки дослідження культур бронзової
доби Прикарпаття і Західного Поділля»51, котре було повністю
пов’язане із його дисертаційним дослідженням.
На початку 60-х років тема історії населення культур епохи
енеоліту та доби бронзи Центрально-Східної Європи стає про-
відною у науковому доробку дослідника. Зумовлено це було
зміною Ігорем Кириловичем місця праці (з 1959 р. перейшов на
посаду молодшого наукового співробітника у вiддiл apxeoлoгiї
ІСН АН УРСР ) та темою його докторської дисертації. У цей час
у наукових збірниках та журналах з’являються статті археолога,
присвяченні вивченню пам’яток культур кулястих амфор, шну-
192
рової кераміки, тшинецько-комарівської, стижижовської, лу-
жицької, милоградської та інших культур. Надалі він також
часто був автором окремих розділів та статей з питань вище
вказаних археологічних культур, що стали частиною колек-
тивних монографій та археологічних збірок52.
Підсумовуючою та основною науковою працею І. Свєшні-
кова, пов’язаною із цією тематикою, без сумніву, варто вважати
його монографію «Історія населення Передкарпаття, Поділля і
Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до н. е.»53,
опубліковану в 1974 р. Книга складається з восьми розділів, у
яких автор описав історію населення зазначеного регіону на
завершальному етапі енеоліту – у період бронзового віку.
Головна увага приділена культурам шнурової кераміки, з яких
виділено підкарпатську, городоцько-здовбицьку та стжижовську
культури. Загалом дослідник розглянув історію вивчення пам’я-
ток культур шнурової кераміки, подав їх характеристику, ви-
світлив загальні питання (господарство, суспільний лад, духовна
культура, питання походження та історичної долі), проблеми
хронології, значення виявлених пам’яток. Головною метою для
написання цієї роботи стало прагнення вченого довести без-
підставність концепції щодо приналежності культур шнурової
кераміки предкам германців, що повинно було виправити тен-
денційні перекручення наукових фактів54. Тому важливими ста-
ли обґрунтування автора щодо співвідношення цих культур у
часі та просторі, зв’язків, взаємодії, місця у загальному процесі
культурогенезу. Науковець також намагався аргументувати
власні концепції стосовно періодизації окремих культурних
груп та їх синхронізації. Варто зазначити, що деякі з них
містили слабкі ланки. Зокрема, його міркування стосовно виді-
лення раннього етапу розвитку верхньодністровської групи під-
карпатської культури отримали шквал критики, особливо у
сучасний час55. Проте, як зазначає український археолог Кате-
рина Бунятян, вказана праця Ігоря Свєшнікова закрила, певною
мірою, прогалину у відтворенні етнокультурної ситуації на пів-
нічно-західних просторах України по занепаду там старих ран-
ньоземлеробських культур (трипільська, лійчастих кубків), яка
існувала у тогочасній радянській археологічній науці56.
193
Дещо пізнішим здобутком у вивчення історії населення ІІІ –
початку ІІ тис до н. е. у Східній Європі стала праця І.К. Свєш-
нікова «Культура шаровидных амфор. Археология СССР. Свод
археологических источников»57, присвячена окремій культурі
цього періоду. У цій роботі, на думку відомого російського
археолога Миколи Мерперта, вперше у російськомовній науко-
вій літературі автор дав вичерпне уявлення про один з най-
більших феноменів європейського енеоліту58. У ній автор, окрім
загальної характеристики східної групи культури кулястих
амфор і класифікації її пам’яток, розглядав питання хронології,
господарства, суспільних відносин та духовних вірувань цього
населення. Також проаналізував та узагальнив історію вивчення
цієї групи станом на 80-ті роки ХХ ст. разом із залученням
даних про дослідження західної та середньої груп культури
кулястих амфор в сусідніх країнах – Польщі, Чехії, Німеччині,
Румунії та Білорусії. Ґрунтовні дослідження І.К. Свєшнікова
дозволили йому створити повний каталог археологічних пам’я-
ток, у якому археолог описав 114 відомих на той час пам’яток
східної групи зазначеної культури на території України, Біло-
русії, Румунії та Молдови, таким чином впорядкувавши та
ввівши їх у науковий обіг.
З 1970 р. Ігор Свєшніков у співпраці із Рівненським крає-
знавчим музеєм розпочинає розкопки місця Берестецької битви
1651 р. і ця тема поступово виходить на головний план до-
сліджень археолога. Загалом за понад 20 років проведення
археологічних експедицій під керівництвом І. Свєшнікова на
полі козацької битви цій проблематиці він присвятив близько
30 праць. Стосуються вони, в основному, результатів розкопок
на місці битви, їх значення, унікальних знахідок та їх трак-
тувань, й опубліковані у фахових археологічних збірниках
(українських, польських російських), а також у місцевих періо-
дичних виданнях (газетах, журналах)59.
З їх числа однією з найважливіших у науковому доробку
Ігоря Кириловича стала монографія «Битва під Берестечком
1651 р.», яку можна назвати «апогеєм» творчості дослідника60.
У цій роботі одна з наймасштабніших битв періоду Визвольної
війни отримала, мабуть, своє найповніше монографічне опрацю-
194
вання у тогочасній українській історіографії: як джерелознавче,
так і археологічне.
Книга містить чотири розділи, з яких перших два становлять
її історичну частину. У них дослідник подав огляд опубліко-
ваних та письмових джерел, характеристику історіографії битви
та пояснення подій Берестецької битви на основі аналізу джерел
з погляду власних наукових концепцій. Два останніх розділи
праці можна вважати археологічними, оскільки у них автор
описав особливості археологічних досліджень місця битви, на
основі яких можна відтворити події 28 червня – 10 липня 1651 р.
та локалізувати на полі бою український, польський, татарський
табори, козацькі переправи. Також подано характеристику, де-
тальний опис та інтерпретацію особистих речей козаків та
селян, холодної вогнепальної зброї, побутових речей, реміс-
ничих знарядь, взуття – усього роздобутого у процесі розкопок
матеріалу, який дослідник фактично вперше ввів у науковий
обіг.
Для комплексного дослідження пам’ятки вчений провів ве-
лику пошукову роботу з метою збору доступного матеріалу у
музейних та архівних установах України, Росії, Білорусі, Поль-
щі, Німеччини, Франції61. Автору вдалося систематизувати та
інтерпретувати зібраний ним археологічний та історіографічний
матеріал, розглянути й уточнити ряд важливих подій битви, а
також вирішити ряд дискусійних питань.
Проте, варто зазначити, що деякі судження автора були не
зовсім об’єктивними та мали суперечливий характер. Зокрема, з
точки зору київського історика Ярослава Федорука у рецензії на
книгу дослідника, «у методологічному аспекті автор вдався до
пояснення подій Визвольної війни з класових позицій сумнозвісної
антинаукової схеми, розробленої у радянські роки, про праг-
нення Б. Хмельницького возз’єднатись з Росією»62. Доволі неод-
нозначно сприймаються висновки Свєшнікова щодо знайдених
під час розкопок речей донських козаків та московських стріль-
ців, які підтверджували докази дружби двох братніх народів –
російського та українського63. А також його погляди щодо
проявів класової боротьби у Берестецькій битві. Загалом, дійсно
тенденційні твердження тогочасної радянської ідеології прослід-
195
ковуються і в інтерпретаціях історичних подій Визвольної
війни, й археологічного матеріалу, хоча монографію остаточно
було підготовлено до друку наприкінці 1991 р.64.
Поміж цим, зазначена книга вже понад 20 років залишається,
мабуть, кращою працею з матеріальної культури козацтва (у
2008 р. здійснено її перевидання тиражем 1000 примірників).
Нею послуговуються, як каталогом, в якому найдостовірніше
представлена типологія і хронологія козацького озброєння і
спорядження української національної війни. Тому матеріали
книги становлять значний інтерес для дослідників військової
та соціально-побутової історії українського народу середини
ХVІІ ст. Згодом археолог виступив також співавтором цінної
праці з археології доби українського козацтва ХVІІ – ХVІІІ ст.,
яку було видано уже після його смерті65.
Незважаючи на скориговану часом зміну наукових уподобань
І.К. Свєшнікова, у колі його найближчих інтересів завжди пе-
ребували дослідження давньоруського Звенигорода, до вивчення
якого він повертався декілька раз (у 1953–1959, 1977–1978,
1982–1993 рр.). Перші публікації стосовно цієї пам’ятки у твор-
чості вченого з’являються ще у 1954 р., що слід пов’язувати із
його роботою у ЛІМі66. За рік до цього було організовано першу
археологічну експедицію музею на цих теренах. Надалі, до
1959 р. надруковано ще чотири статті, в яких загалом описано
результати археологічних розкопок та досліджень околиць Зве-
нигорода67. У 1983 р. окрема праця була присвячена розкопкам
залишків дерев’яної церкви Параскеви П’ятниці ХІІ ст. у схід-
ному передмісті Звенигорода68, які у 1977–1978 рр. здійснювали
І. Свєшніков разом з Олегом Іоаннисяном та Іваном Моги-
тичем69.
У 1982 р. експедицією під керівництвом І. Свєшнікова запо-
чатковано новий етап наукового дослідження пам’ятки (тривав
аж до 1993 р.), що було пов’язано з її активним руйнуванням.
Він став наймасштабнішим за часи її вивчення. Власне, про це
свідчать численні публікації науковця у збірниках, журналах,
газетах, колективних монографіях, пов’язані із пам’яткою та
результатами її розкопок70.
У 1987 р. видано окрему працю «Звенигород» авторства вче-
ного, яка радше була краєзнавчим нарисом71. У дослідженні
196
подано та проаналізовано історію городища у літописних згад-
ках, охарактеризовано археологічні джерела, які дають можли-
вість встановити особливості соціально-економічного розвитку
Звенигорода початку ХІІ–ХІІІ ст., прослідковано історію міс-
течка аж до радянських часів. Важливими стали судження
вченого щодо особливостей забудови міста, його руйнування
(пожеж), датування пам’ятки. У майбутньому дослідник мав
наміри видати повноцінну монографію про давньоруський Зве-
нигород, проте вони залишилися так і нездійсненними.
Ще один напрям, вартий нашої уваги, в науковому доробку
вченого становлять публікації, котрі стосуються його музейної
та пам’яткоохоронної діяльності. Варто зазначити, що початок
наукової кар’єри дослідника був нерозривно пов’язаний із му-
зеєм, а подальші археологічні дослідження вченого включали у
себе також музейну роботу. Зокрема, одним з перших таких
напрацювань став путівник 1958 р. «Львівський історичний
музей. Відділ історії первісного суспільства»72, у якому І. Свєш-
ніков подав опис музейної експозиції відділу з огляду на того-
часну класову побудову соціалістичного суспільства. Авторству
вченого також належали «Каталог найважливіших знахідок з
місця Берестецької битви 1651 р.»73 (1986 р.) та путівник по
музею-заповіднику «Козацькі могили»74 (1990 р.), котрий знайо-
мив відвідувачів з музейною експозицією та історико-мемо-
ріальними пам’ятками. Пopяд з цим, будучи головою бюpo
секції археології тa членом Пpaвлiння i Пpeзидiї Львiвськoї
обласної opгaнiзaцiї Укpaїнcькoгo тoвapиcтвa oхopoни пaм’ятoк
історії i кyльтypи (УТОПІК) та беручи участь у краєзнавчому
русі Рівненщини, Ігор Свєшніков активно займався історико-
краєзнавчою і пам’яткоохоронною діяльністю, про що свідчать
його численні публікації та повідомлення у місцевих періодич-
них виданнях (газетах, журналах)75. Такі праці привертали увагу
громадськості щодо стану збереження пам’яток та сприяли їх
популяризації. У 1976 р. вчений став автором «Довідника з
археології України. Львівська область» – першого довідника
археологічних пам’яток окремого регіону України, а у 1982 р. у
співпраці із співробітником Рівненського обласного краєзнав-
чого музею Юзефом Нікольченком був виданий аналогічний
довідник Рівненської області76. У них було здійснено хроно-
197
логічну та територіальну систематизацію усіх відомих на той
час археологічних пам’яток вказаних регіонів із описами історії
їх досліджень, датування, місцезнаходження. Разом з цим де-
тальніші відомості про кожну пам’ятку читач міг почерпнути із
вказаних у довідниках літературних джерел. Такі видання спри-
яли, у першу чергу, ефективній охороні археологічних об’єктів
та їх популяризації77.
Отже, проведене дослідження сприяє осмисленню наукової
вагомості особи І. Свєшнікова та його творчої спадщини.
Зрозуміло, що нами представлено далеко не повний огляд
наукових праць І. Свєшнікова (лише найважливіші), однак цього
достатньо, щоб висвітлити чималий внесок, зроблений видатним
науковцем у розвиток археології та історичної науки ХХ ст.
Його наукові положення отримали низку нових підтверджень, а
значна частина гіпотез все ще зберігає актуальність і сьогодні.
————————
1 Мацкевий Л. Багатогранність таланту Ігоря Свєшнікова / Леонід
Мацкевий // Постаті української археології. Матеріали та дослідження
з археології Прикарпаття та Волині (далі МДАПВ). – Л., 1998. –
Вип. 7. – С. 53–54.
2 Мерперт М. Бронзовий вік у творчості Ігоря Свєшнікова / Микола
Мерперт // Постаті української археології. МДАПВ. – Л., 1998. –
Вип. 7. – С. 55–56.
3 Нікольченко Ю. Історико-краєзнавчі студії І.К. Свєшнікова /
Ю. Нікольченко // Життєвий і творчий шлях І.К. Свєшнікова : до
90-річчя від дня народження видатного історика-археолога : зб. тез
наук. конф. / Держ. іст.-мемор. Заповідник «Поле Берестец. Битви»;
упоряд. Л. Галабуз. – Рівне : Нестеров С.Б., 2005. – C. 61–64.
4 Булига О. Археологічні матеріали Ігоря Свєшнікова у фондах Рів-
ненського обласного музею / О. Булига, Т. Пономарьова // Там само. –
C. 8–11.
5 Пономарьова Т. Архів І.К. Свєшнікова / Тетяна Пономарьова //
Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Науковий збірник. –
Рівне, 2001. – С. 82–88.
6 Бухало Г.В. Рівненський обласний краєзнавчий музей, 1963–2006.
Спогади / Г.В. Бухало // Наукові записки / Рівнен. обл. краєзн. музей. –
Рівне : Волин. обереги, 2006. – Вип. 4. – С. 16–23.
198
7 Ситник О. Постаті археології Львівського університету у фокусі
столітньої історії / О. Ситник // Археологічні дослідження Львівського
університету : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 8. – С. 11–46.; Його ж.
Археологічна наука у Львові. Перша половина ХХ століття / Олек-
сандр Ситник. – Львів–Жешів, 2012. – 365 с.
8 Погоральський Я. Пам’ятки доби Київської Русі у дослідженнях
археологів Львівського університету / Я. Погоральський // Археоло-
гічні дослідження Львівського університету : зб. наук. пр. – Л., 2005. –
Вип. 8. – С. 133–150.
9 Рудий В. Видатні та маловідомі археологи України (біографічні
нариси): довідник / Василь Рудий. – Л., 2007. – 322 с.
10 Зарубій Е. Відділ археології Львівського історичного музею у
1940–1945 рр. / Е. Зарубій // Наукові студії : зб. наук. пр. / Історико-
краєзнавчий музей м. Винники. – Л. ; Винники : Апріорі, 2013. –
Вип. 6. – С. 150–159; Її ж. Історія відділу археології Львівського
історичного музею / Е. Зарубій // Наукові записки / Львів. іст. музей. –
К. : Лазурит Поліграф, 2009. – Вип. 13. – С. 157–167.
11 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 7–14.
12 Пономарьова Т. Переправа незабутня. Історія однієї експедиції /
Т. Пономарьова, О. Булига. – Луцьк : Волин. старожитності, 2014. –
188 с. : іл.
13 Ігор Кирилович Свєшніков : [бібліогр. покажч.] / НАН України,
Ін-т археології; упоряд. І.Г. Пащук. – Рівне : [б.в.], 1995. – 38 с.;
Малєєв Ю. Список наукових праць професора, доктора історичних
наук Ігоря Кириловича Свєшнікова / Ю. Малєєв // Волино-Подільські
археологічні студії : зб. наук. пр. – Л. : ЛІМ, 1998. – Вип. 1 : Пам’яті
І.К. Свешнікова (1915–1995). – С. 5–10.
14 Життєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова : до 90-річчя від дня
народження видатного історика-археолога : зб. тез наук. конф. / Держ.
іст.-мемор. заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз. –
Рівне : Нестеров С.Б., 2005. – 95 c.; Наукові записки : зб. наук. пр. /
Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне : Дятлик М., 2015. – Вип. 13, ч. 1 :
Матеріали наук. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. Ігоря
Кириловича Свєшнікова. – 292 с, іл..
15 Архів Львівського національного університету імені І. Франка
(м. Львів). – Ф. Р-119. – Оп. 65. – Спр. 8279. – 8 арк.; Там само –
Ф. Р-119. – Оп. 120. – Спр. 6158 (Особова справа І.К. Свєшнікова,
1965). – 10 арк.; Протокол засідання працівників Львівського держав-
199
ного Республіканського історичного музею (21.03.1949 р.) // Держав-
ний архів Львівської області (ДАЛО). – Ф. Р-2591. – Оп. 1. – Сп. 7. –
59 арк.; Протокол засідання працівників Львівського державного Рес-
публіканського історичного музею (1951 р.) // ДАЛО. – Ф. Р-2591. –
Оп. 1. – Сп. 7. – 59 арк.; Звіт про роботу відділів музею за 1944 р. //
ДАЛО. – Ф. Р-2591. – Оп. 1. – Спр. 7. – 59 арк.; Звіт про роботу відділу
первісного суспільства за 1945 р. // ДАЛО. – Ф. Р-2591. – Оп. 1. –
Спр. 13. – 317 арк.; Звіт про роботу відділу первісного суспільства за
1949 р. // ДАЛО. – Ф. Р-2591. – Оп. 1. – Спр. 13. – 317 арк.
16 Свєшніков І. Спогади музейного працівника / І. Свєшніков //
Пам’ятки України: історія та культура. – К., 2008. – Ч. 2. – C. 108–144;
Ящук В. Постала в уяві історія, далека й близька: листи І. Свєшнікова в
Радивилів / В. Ящук // Життєвий і творчий шлях І.К. Свєшнікова : до
90-річчя від дня народження видатного історика-археолога : зб. тез
наук. конф. / Держ. іст.-мемор. Заповідник «Поле Берестец. Битви»;
упоряд. Л. Галабуз. – Рівне : Нестеров С.Б., 2005. – C. 84–92.
17 Опираючись на публікацію Віри Гупало. Ігор Кирилович Свєш-
ніков: віхи життєпису / Віра Гупало // МДАПВ. – Л., 2005. – Вип. 9. –
С. 7–14.
18 Архів Львівського національного університету імені І. Франка
(м. Львів). – Ф. Р-119. – Оп. 65. – Спр. 8279. – Арк. 5.
19 Малєєв Ю. Невтомний дослідник козацької старовини / Ю. Ма-
лєєв // Життєвий і творчий шлях І.К. Свєшнікова : до 90-річчя від дня
народження видатного історика-археолога : зб. тез наук. конф. / Держ.
іст.-мемор. заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз. –
Рівне : Нестеров С. Б., 2005. – C. 42.
20 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 7.
21 Свєшніков І. Спогади музейного працівника / І. Свєшніков //
Пам’ятки України: історія та культура. – К., 2008. – Ч. 2. – C. 4.
22 Ситник О. Археологічна наука у Львові: перша половина ХХ
століття / О. Ситник. – Львів; Жешів, 2012. – С.146.
23 Білас Н. Розвиток археології у Львівському університеті у між-
воєнний період (1919–1939) / Наталія Білас // Археологія – К., 2002. –
№ 2. – С. 153.
24 Мельник Н. Хотин у житті Свєшнікових / Н. Мельник // Життєвий
і творчий шлях І.К. Свєшнікова : до 90-річчя від дня народження ви-
датного історика-археолога : зб. тез наук. конф. / Держ. іст.-мемор.
заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз. – Рівне :
Нестеров С.Б., 2005. – C. 56.
200
25 Там само.
26 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 8.
27 Свєшніков І. Спогади музейного працівника / І. Свєшніков //
Пам’ятки України: історія та культура. – К., 2008. – Ч. 2. – C. 8.
28 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДПАВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 9.
29 Там само.
30 Свєшніков І. Спогади музейного працівника / І. Свєшніков //
Пам’ятки України: історія та культура. – К., 2008. – Ч. 2. – C. 11.
31 Там само.
32 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 9.
33 Там само.
34 Архів Львівського національного університету імені І. Франка
(м. Львів). – Ф. Р-119. – Оп. 120. – Спр. 6158 (Особова справа
І.К. Свєшнікова, 1965). – Арк 6.
35 Свєшніков І. Археологічні роботи Львівського історичного музею
в 1952–1957 рр. / І.К. Свєшніков // Археологічні роботи музею в 1952–
1957 рр. / Львів. держ. іст. музей; [відп. ред. І.К. Свєшніков]. – Л. :
Вид-во ЛІМ, 1959. – C. 3.
36 Там само – С. 5.
37 Свешников И.К. Памятники племен бронзового века Прикарпатья
и Западной Подолии : автореф. дис. ... канд. ист. наук / Свешни-
ков И.К.; АН СССР, ИИМК. – М., 1958. – 16 с.
38 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 10.
39 Свешников И.К. История населения Предкарпатья, Подолии и
Волыни в конце ІІІ – начале ІІ тисячелетия до н. э. : автореф. дис. ...
д-ра ист. наук / Свешников И.К.; АН СССР, Ин-т археологии. – М.,
1971. – 41 с.
40 Архів Львівського національного університету імені І. Франка
(м. Львів). – Ф. Р-119 – Оп. 120 – Спр. 6158 (Особова справа
І.К. Свєшнікова, 1965). – Арк 4.
41 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 11.
42 Булига О. Археологічні матеріали Ігоря Свєшнікова у фондах
Рівненського обласного музею / О. Булига, Т. Пономарьова // Життє-
201
вий і творчий шлях І.К. Свєшнікова : до 90-річчя від дня народження
видатного історика-археолога : зб. тез наук. конф. / Держ. іст.-мемор.
заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз. – Рівне :
Нестеров С.Б., 2005. – C. 10.
43 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 12.
44 Ткачук Я. Творчий набуток І. К. Свєшнікова / Я. Ткачук // Жит-
тєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова : до 90-річчя від дня народ-
ження видатного історика-археолога : зб. тез наук. конф. / Держ. іст.-
мемор. заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз. – Рівне :
Нестеров С.Б., 2005. – C. 74.
45 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 13.
46 Ящук В. Постала в уяві історія, далека й близька: листи І. Свєш-
нікова в Радивилів / В. Ящук // Життєвий і творчий шлях І.К. Свєш-
нікова : до 90-річчя від дня народження видатного історика-археолога :
зб. тез наук. конф. / Держ. іст.-мемор. заповідник «Поле Берестец.
Битви»; упоряд. Л. Галабуз. – Рівне : Нестеров С.Б., 2005. – C. 92.
47 Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / В. Гупало //
МДАПВ : зб. наук. пр. – Л., 2005. – Вип. 9. – С. 14.
48 Свєшніков І.К. Звіт експедиції до с. Затока Львівської області /
І.К. Свєшніков // Археологічні пам’ятки УРСР. – К. : АН УРСР, 1949. –
Т. 2 : Матеріали польових досліджень Інституту археології АН УРСР
за 1945–1946 рр. – С. 212–216 : іл.; Його ж. Поховання ХІ ст. н. е. в с.
Смільниці коло Старого Самбора / І.К. Свєшніков // Археологічні па-
м’ятки УРСР. – К. : АН УРСР, 1949. – Т. 1 : Матеріали польових до-
сліджень Інституту археології АН УРСР за 1945–1946 рр. – С. 86–90 :
іл.
49 Свєшніков І.К. Мегалітичні поховання на Західному Поділлі /
І.К. Свєшніков; Львів. держ. іст. музей. – Л. : Вид-во ЛІМ, 1957. – 31 с. :
іл.
50 Свєшніков І.К. Мегалітичні поховання на Західному Поділлі /
І. К. Свєшніков; Львів. держ. іст. музей. – Л. : Вид-во ЛІМ, 1957. –
С. 20.
51 Свєшніков І.К. Підсумки дослідження культур бронзової доби
Прикарпаття і Західного Поділля / І.К. Свєшніков; Львів. держ. іст.
музей. – Л., 1958. – 29 с. : іл.
52 Свєшніков І.К. Культура кулястих амфор / І. Свєшніков // Архео-
логія Української РСР : в 3 т. / голов. ред. С.М. Бібіков. – К. : Наук.
202
думка, 1971. – Т. 1. – С. 240–250; Його ж. Культури шнурової кера-
міки західної частини УРСР / І. Свєшніков // Там само. – С. 292–308;
Його ж. Племена культури кулястих амфор / І.К. Свєшніков // Старо-
давнє населення Прикарпаття і Волині (доба первіснообщинного ладу). –
К. : Наук. думка, 1974. – C. 152–158; Племена культур шнурової ке-
раміки / І. К. Свєшніков // Там само. – С. 158–159; Племена При-
карпаття і Поділля / І.К. Свєшніков // Там само. – С. 159–167; Племена
Волині / І.К. Свєшніков // Там само. – С. 167–181; Племена кома-
рівської культури / І.К. Свєшніков // Там само. – С. 183–195; Племена
культури Ноа / І.К. Свєшніков // Там само. – С. 195–201; Племена
лужицької культури / І.К. Свєшніков // Там само. – С. 223–227;
Племена милоградської культури / І.К. Свєшніков // Там само. –
С. 268–272; Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу пер-
віснообщинного ладу та в давньоруський час : [монографія] / редкол.:
І.К. Свєшніков, М.Ю. Смішко, О.П. Черниш [та ін.]. – К. : Наук. думка,
1976. – 221 с.; Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного
віку / І.П. Герета, Р.Т. Грибович, І.К. Свєшніков [та ін.] ; АН УРСР,
Ін-т сусп. наук. – К. : Наук. думка,1981. – 310 с.; Археологічні па-
м’ятки Прикарпаття і Волині доби бронзи та раннього заліза / Л.І. Кру-
шельницька, Л.Г. Мацкевой, І.К. Свєшніков [та ін.] / АН УРСР, Ін-т
сусп. наук. – К. : Наук. думка,1982. – 194 с. : карти; Его же. Горо-
доцко-здолбицкая культура на Волыни / И.К. Свешников // Археология
Украинской ССР : в 3 т. – К. : Наук. думка, 1985. – Т. 1 : Первобытная
археология. – С. 381–384; Культура шаровидных амфор / И.К. Свеш-
ников // Там же. – С. 280–291; Подкарпатская культура / И.К. Свеш-
ников // Там же. – С. 375–380; Почапская группа на Подолии /
И.К. Свешников // Там же. – С. 380–381; Стжижовская культура /
И.К. Свешников // Там же. – С. 384–391.
53 Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і
Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до н. е. : [монографія] /
І.К. Свєшніков; АН УРСР, Ін-т сусп. наук. – К. : Наук. думка, 1974. –
208 с. : іл.
54 Там само. – C. 6.
55 Бунятян К. Хронологія та періодизація поховань середньодніп-
ровської культури Правоберехної України / К.П. Бунятян // Архео-
логія. – К., 2005. – № 4. – С. 26–27; Її ж. Середньодніпровська куль-
тура на території України: періодизація та хронологія / К.П. Бунятян //
Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці археологічної
комісії. – Т. ССLIII. – Л., 2007. – С. 37–38; Її ж. Підкарпатська куль-
тура шнурової кераміки / К.П. Бунятян // Археологія. – К., 2010. –
203
№ 2. – С. 18–19; Бандарівський М. Проблеми етно-культурної атри-
буції пам’яток на північному-західному Поділлі, Волинській височині і
прилеглому Поліссі наприкінці середнього і пізньому періодах епохи
бронзи / М. Бандарівський // МДАПВ: зб. наук. ст. / Ін-т україно-
знавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Вип. 10. – Л., 2006. –
С. 72; Войтович М. Культура шнурової кераміки на українському
Прикарпатті: пам’ятки типу Кавсько-Колпець / Марія Войтович // Там
само. – Вип. 16. – Л., 2012. – С. 141; Machnik J. Ze studiow nad kulturą
ceramiki sznurowej w dorzeczu gornego Dniestru / Jan Machnik // AAC. –
Cracoviae, 1979. – T. 19. – S. 61.
56 Бунятян К. Підкарпатська культура шнурової кераміки / К.П. Бу-
нятян // Археологія. – К., 2010. – № 2. – С. 18–19.
57 Свешников И.К. Культура шаровидных амфор / И.К. Свешников. –
М. : Наука, 1983. – 86 с. : ил. – (Археология СССР. Свод археологи-
ческих источников / АН СССР, Ин-т археологии; вып. В1-27).
58 Мерперт М. Бронзовий вік у творчості Ігоря Свєшнікова /
М. Мерперт // МДАПВ. – Л., 1998. – Вип. 7 : Постаті української
археології. – С. 55.
59 Свєшніков І. У глибину століть / І. Свєшніков, В. Сидоренко //
Червоний прапор. – 1971. – 3 серп. – С. 4; Його ж. Розкопки на місці
Берестецької битви / І.К. Свєшніков // ХV наукова конференція Ін-ту
археології АН УРСР : тези пленар. і секц. доп., м. Одеса, 19-23 квіт.
1972 р. – Одеса, 1972. – С. 368–370; Его же. Новые раскопки места
Берестецкой битвы / И.К. Свешников // Археологические открытия
1973 года / АН СССР, Ин-т археологии. – М. : Наука, 1974. – С. 340–
341; Його ж. На місці Берестецької битви / І. Свєшніков // Жовтень. –
1977. – № 7. – С. 118–125; Swiesznikow І. Obrazu lub portret? / I. Swiesz-
nikow // Z otchlani wiekow. – Warszawa ; Poznan, 1980. – Т. 46, z. 3. –
S. 216–221; Його ж. Берестечко / І.К. Свєшніков // Жовтень. – 1985. –
№ 7. – С. 91–108 : іл.; Його ж. Приватні шляхетські листи ХVI –
першої половини ХVII ст. / І.К. Свєшніков // Українська археографія:
сучасний стан та перспективи розвитку : тези доп. республік. наради. –
К., 1988. – С. 102–103; Його ж. Одяг і озброєння українського козака
середини XVII ст. / І.К. Свєшніков // Берестецькій битві – 340 років :
тези 2-ої республік. наук.-теорет. конф., 15 черв. 1991 р. / упоряд.
В.Й. Сидорук, І.Г. Пащук, В.О. Лящук [та ін]. – Рівне : Ред.-вид. відділ
упр. по пресі, 1991. – C. 49–52; Його ж. Розкопки місця Берестецької
битви 1651 р. / І.К. Свєшніков // Укр. істор. журн. – 1992. – № 12. –
С. 140–151; Swiesznikow І. Bitwa Berestechko w świetle źródeł history-
cznych i konsekwencje badań archeologicznych / I. Swiesznikow //
Muzeynytstvo wojskowy. – Warszawa, 1992. – Vol. 5. – S. 66–98.
204
60 Пономарьова Т. Переправа незабутня. Історія однієї експедиції /
Т. Пономарьова, О. Булига. – Луцьк : Волин. старожитності, 2014. –
С. 125.
61 Виткалов С.В. Національно-визвольний рух українського народу
другої половини XVII ст. у вітчизнній історіографії / С.В. Виткалов //
Національний пантеон «Козацькі могили» : зб. тез наук. конф. / Держ.
іст.-мемор. заповідник «Поле Берестец. Битви»; упоряд. Л. Галабуз,
Г. Лотоцький, – Рівне : Нестеров С.Б., 2007. – С. 56.
62 Федорук Я. Рецензія на «І.К. Свєшніков. Битва під Берестечком –
Львів, 1993 – 304 с.» / Ярослав Федорук // Записки Наукового товари-
ства імені Шевченка. – Том ССХХХIII. Праці Історично-філософської
секції. – Львів, 1997. – С. 526.
63 Свєшніков І.К. Битва під Берестечком : [монографія] / І. Свєш-
ніков. – Л. : Слово, 1993. – С. 266–269.
64 Федорук Я. Рецензія на «І.К. Свєшніков. Битва під Берестечком –
Львів, 1993 – 304 с.» / Ярослав Федорук // Записки Наукового това-
риства імені Шевченка. – Том ССХХХIII. Праці Історично-філософ-
ської секції. – Львів, 1997. – С. 526.
65 Археологія доби українського козацтва XVI–XVIII ст. : навч.
посіб. / Д.Я. Телегін, І.С. Винокур, І.К. Свєшніков [та ін.]. – К. :
[ІЗМН], 1997. – 336 с.
66 Свешников И. Древний Звенигород / И. К. Свешников // Львов-
ская правда. – 1954. – 4 сент. – С. 3.
67 Свешников И. Исследования в с. Звенигород Львовской области /
И.К. Свешников // Краткие сообщения Института археологии / АН
УССР. – К., 1955. – Вып. 4 : Материалы VII науч. конф. Ин-та архео-
логии. – С. 116–118.; Могильник в селе Звенигород Львовской области
(культура ленточной керамики) / И.К. Свешников // Краткие сооб-
щения Института истории материальной культуры / АН СССР. – М.;
Л. : Изд-во АН СССР, 1956. – Вып. 63. – С. 59–68 : ил.; Его же.
Могильники липицкой культуры во Львовской области (раскопки у сс.
Звенигород и Болотное) / И.К. Свешников // Краткие сообщения Инс-
титута истории материальной культуры / АН СССР. – М. ; Л. : Изд-во
АН СССР, 1957. – Вып. 68. – С. 69–74; Його ж. Археологічні роботи
Львівського історичного музею в 1952–1957 рр. / І.К. Свєшніков //
Археологічні роботи музею в 1952–1957 рр. / Львів. держ. іст. музей;
[відп. ред. І.К. Свєшніков]. – Л. : Вид-во ЛІМ, 1959. – C. 3–27 : іл.
68 Иоаннисян О.М., Свешников И.К. Церковь Параскевы Пятницы в
Звенигороде на Белке – памятник деревянного зодчества домонголь-
205
ской Руси / О.М. Иоаннисян, И.Р. Могитич, И.К. Свешников // Памят-
ники культуры. Новые открытия : письменность, искусство, архео-
логия : ежегодник, 1981. – Л.: Наука, 1983. – С. 494–507: ил.
69 Погоральський Я. Пам’ятки доби Київської Русі у дослідженнях
археологів Львівського університету / Я. Погоральський // Археоло-
гічні дослідження Львівського університету : зб. наук. пр. – Л., 2005. –
Вип. 8. – С. 144.
70 Свешников И.К. Раскопки в Звенигороде на Белке / И.К. Свеш-
ников // Археологические открытия 1982 года / АН СССР, Ин-т
археологии. – М. : Наука, 1984. – С. 328; Його ж. Дослідження при-
города літописного Звенигорода / І.К. Свєшніков // Вісн. АН УРСР. –
1985. – № 11. – С. 38–44 : іл.; Его же. Природное окружение населения
древнерусского Звенигорода / И.К. Свешников, К.А. Татаринов,
С.В. Шевченко // Проблемы социальной экологии : тез. докл. первой
Всесоюз. конф., г. Львов, 1-3 окт. 1986 г. – Л., 1986. – Ч. 2. – С. 71–73;
Його ж. Дослідження давнього Звенигорода у 1982–1983 рр. /
І.К. Свєшніков // Археологія. – 1987. – Вип. 57. – С. 94–101 : іл.; Його
ж. Звенигород, якому 900 років / І.К. Свєшніков // Жовтень. – 1987. –
№ 9. – С. 98–106 : іл.; Его же. Древнерусский город Звенигород и его
торговые связи с Востоком / И.К. Свешников // VI Междунар. конгресс
славянской археологии, г. Прилеп (Югославия), 1990 г. : тез. докл.,
подготовл. совет. исследователями / АН СССР, Ин-т археологии. – М. :
Наука, 1990. – С. 195–197; Его же. Звенигород / И.К. Свешников //
Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеслявянский и
древнерусский периоды) / В.В. Аулих, И.К. Свешников, В.И. Цыгылык
[и др.]. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 107–110; Його ж. Звенигородські
грамоти на бересті / І.К. Свєшніков // Дзвін. – 1990. – № 6. – С. 127–
131 : іл.
71 Свєшніков І.К. Звенигород : краєзн. нарис / І.К. Свєшніков. – Л. :
Каменяр, 1987. – 48 с. : іл.
72 Свєшніков І. Львівський історичний музей. Відділ історії первіс-
ного суспільства: путівник / І.К. Свєшніков. – Львів: Кн.-журн. вид-во,
1958. – 44 с.
73 Свєшніков І.К. Каталог найважливіших знахідок з місця Берес-
тецької битви 1651 р.: за матеріалами археологічної експедиції Рів-
ненського краєзнавчого музею / авт. тексту І.К. Свєшніков, Т.О. Поно-
марьова; Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне: Облполіграфвидав, 1986. –
12 с.
74 Свєшніков І. Музей-заповідник «Козацькі Могили»: путівник /
І.К. Свєшніков; худ. оформ. І.П. Плесканка. – Л.: Каменяр, 1990. –
94 с.: іл.
206
75 Свєшніков І.К. Свідки сивої давнини / І.К. Свєшніков // Вільне
життя [Тернопіль]. – 1957. – 4 серп.; Його ж. Про що говорять
розкопки / І. Свєшніков // Медичні кадри [Львів]. – 1958. – 22 лют.;
Його ж. Рідкісна знахідка / І. Свєшніков // Червон. прапор. – 1966. –
16 жовт. – С. 4; Його ж. Звенигород, якому 900 років / І.К. Свєшніков //
Жовтень. – 1987. – № 9. – С. 98–106 : іл.; Його ж. Звенигородські
грамоти на бересті / І.К. Свєшніков // Дзвін. – 1990. – № 6. – С. 127–
131 : іл.; Його ж. Козакова яма / І.К. Свєшніков // Прапор перемоги
[Радивилів]. – 1991. – 15 черв. – С. 1; Його ж. Переправа / І.К. Свєш-
ніков // Прапор перемоги [Радивилів]. – 1992. – 27 черв. – С. 2; Його
ж. Розкопки місця Берестецької битви 1651 р. / І.К. Свєшніков // Укр.
істор. журн. – 1992. – № 12. – С. 140–151.
76 Свєшніков І.К. Довідник з археології України: Львівська область /
І.К. Свєшніков; АН УРСР, Інститут археології. – К. : Наукова думка,
1976. – 95 с.; Його ж. Довідник з археології України: Ровенська об-
ласть / І.К. Свєшніков, Ю.М. Нікольченко. – К. : Наук. думка, 1982. –
113 с.
77 Нікольченко Ю. Археологічні та історико-краєзнавчі студії
І.К. Свєшнікова / Ю.М. Нікольченко // Вісник Маріупольського дер-
жавного університету. Серія : Історія. Політологія. – Маріуполь, 2012. –
Вип. 4/5. – С. 96.
The article is sanctified to activity of the known Ukrainian researcher of
Western Ukraine Ihor Svieshnikov. The basic achievements in archaeo-
logical business of this scientist are examined. Description of major works
of the scientist and his scientific work on the whole is given.
Keywords: sight, Ihor Svieshnikov, archaeological researches, publi-
cations, Berestechko battle, Zvenygorod.
|