Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства

У статті досліджується історіографія формування та розвитку прапорничої традиції реєстрових полків Гетьманату середини XVIII ст. Дане історіографічне дослідження є завершальною публікацією циклу наукових розвідок щодо ґенези та реформування прапорничої традиції збройних сил Гетьманату другої поло...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Савчук, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:	Історіографічні дослідження в Україні
Теми:	Проблемна історіографія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104858
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства / Ю. Савчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 258-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104858
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1048582019-09-22T11:13:24Z Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства Савчук, Ю. Проблемна історіографія У статті досліджується історіографія формування та розвитку прапорничої традиції реєстрових полків Гетьманату середини XVIII ст. Дане історіографічне дослідження є завершальною публікацією циклу наукових розвідок щодо ґенези та реформування прапорничої традиції збройних сил Гетьманату другої половини XVIIІ ст. The article examines the historiography of the formation and development of flag tradition of Cossack regiment Hetmanate middle of the XVIII century. This historiography study is the final publication of a series of scientific articles dealing with the genesis and reform of the armed forces flag tradition Hetmanate the second half of the XVIII century. 2016 Article Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства / Ю. Савчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 258-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104858 929.6:93/94(477) uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемна історіографія Проблемна історіографія
spellingShingle	Проблемна історіографія Проблемна історіографія Савчук, Ю. Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства Історіографічні дослідження в Україні
description	У статті досліджується історіографія формування та розвитку прапорничої традиції реєстрових полків Гетьманату середини XVIII ст. Дане історіографічне дослідження є завершальною публікацією циклу наукових розвідок щодо ґенези та реформування прапорничої традиції збройних сил Гетьманату другої половини XVIIІ ст.
format	Article
author	Савчук, Ю.
author_facet	Савчук, Ю.
author_sort	Савчук, Ю.
title	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
title_short	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
title_full	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
title_fullStr	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
title_full_unstemmed	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
title_sort	крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Проблемна історіографія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104858
citation_txt	Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства / Ю. Савчук // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 258-249. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT savčukû krízʹprizmuûvílejnoídati125rokívperšoípublíkacíízkozacʹkogopraporoznavstva
first_indexed	2025-07-07T15:58:41Z
last_indexed	2025-07-07T15:58:41Z
_version_	1837004406950723584
fulltext	238 УДК 929.6:93/94(477) Юрій Савчук* КРІЗЬ ПРИЗМУ ЮВІЛЕЙНОЇ ДАТИ: 125 РОКІВ ПЕРШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ З КОЗАЦЬКОГО ПРАПОРОЗНАВСТВА У статті досліджується історіографія формування та розвитку прапорничої традиції реєстрових полків Гетьманату середини XVIII ст. Дане історіографічне дослідження є завер- шальною публікацією циклу наукових розвідок щодо ґенези та реформування прапорничої традиції збройних сил Гетьманату другої половини XVIIІ ст. Ключові слова: історіографія, гетьманат, реформа, прапор. 125 років тому у журналі «Київська старовина» з’явилась публікація невідомого автора «Заметка о козацких знаменах»1. За своїм форматом – невеличка розвідка, текст якої розмістився на чотирьох сторінках і присвячувався осібним, але вкрай важливим «отрывочным сведениям» з історії прапорів реєст- рових (городових) полків Гетьманату першої половини XVIII ст. Однак значення цієї праці для розвитку українського прапо- рознавства не може бути перебільшене. Достатньо зауважити, що це була перша в українській історіографії публікація, присвячена окремішньому вивченню прапорів2 загалом і козацьких зокрема. У ширшому плані дане дослідження заклало основи наукового вивчення прапорів, яке згодом розвинулося в осібну спеціальну історичну дисципліну – прапорознавство або вексилологію. ———————— * Савчук Юрій Костянтинович – кандидат історичних наук, стар- ший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАНУ. 239 Дана історіографічна праця, що має риси in memoria, по- кликана визначити місце та роль згаданої «Заметки...» у роз- галуженому нині процесі вивчення козацьких прапорів реєст- рових полків XVIII ст. Перш ніж перейти до аналізу самої розвідки, вважаємо за доцільне розглянути питання її авторства. Цілком імовірно ним є видатний український історик Олександр Лазаревський – один з найперших дослідників Гетьманату, співзасновник та один з найближчих співробітників «Киевской старины». Він був по- движником архівної праці, увів у науковий обіг значний масив документів XVII–XVIII ст., який представив у фундаментальних працях. Разом з тим учений мав постійну практику публікації коротких заміток, які вибудовувалися навколо одного або кіль- кох споріднених архівних документів. Такі «мікроісторії», оче- видно, перебували на маргінесі його масштабних та магіст- ральних досліджень. Однак важливість, самобутність, першість у постановці наукової проблеми, історичні цікавинки та сюжетні родзинки окремих тем та документів не могли залишити до- слідника байдужим. Прикладом такої публікації може слугувати повідомлення Олександра Лазаревського у «Киевской старине» за 1882 р. під назвою «Гетманскіе клейноды». Історик незвично завершує публікацію архівного документа інтригуючим мірку- ванням: «Интересно бы получить сведения о том, куда девались эти “клейноды”»3. Із «Заметкою...» їх споріднює не тільки тематика, формат, а й стиль подачі матеріалу. Пошук аргументованої відповіді на питання щодо авторства твору спонукає звернути увагу на ще один важливий момент: повна назва історичної розвідки має підзаголовок «(К рисунку)». Ретельно проаналізувавши та дослідивши іконографічний мате- ріал, опублікований у згаданому журналі, авторитетна дослід- ниця «Киевской старины» Марина Палієнко дійшла висновку, що «ініціатором систематичної публікації в «Киевкой старине» іконографічного матеріалу був О.М. Лазаревський, який одним з перших оцінив джерельне, історико-пізнавальне значення укра- їнського живопису»4. Підсумовуючи вище викладене, вважаємо, що є достатньо, нехай опосередкованих, підстав пов’язувати першу розвідку у вивченні козацьких прапорів з ім’ям Олек- сандра Лазаревського5. 240 Як відомо, об’єктивними критеріями історичних заслуг нау- кової праці є першість у висвітленні тієї чи іншої проблематики та залучення у науковий обіг невідомих раніше джерел. Зазна- чене – головний, але не єдиний позитив згаданої піонерської розвідки. Досліднику вдалося у межах виявленого архівного матеріалу пунктирно означити еволюцію прапорів городових полків першої половини XVIII ст. Попри очевидну фраг- ментарність наведених фактів, що торкалися прапорничої тра- диції тільки двох реєстрових полків – Полтавського та Лубен- ського, автор наважився на певні узагальнення, які навів у кінці тексту. Понад століття вони формували наше уявлення про козацькі прапори Збройних сил Гетьманату у XVIII ст. Інший вагомий здобуток, що увічнив дану розвідку, – публі- кація особливо цінного зображення та опису Національного герба – козака з мушкетом, який лубенський полковник Іван Кулябка мав намір розмістити на сотенних прапорах полку. Це одне з трьох6 відомих графічних зображень герба Нації, які походять з XVIII ст. «Заметка...» стала першою ластівкою у дослідженні збере- жених прапорів Гетьманату – вкрай рідкісних артефактів у музейних колекціях. Автор умістив опис козацького знамена, яке наступними поколіннями дослідників атрибутоване як со- тенне Лубенського полку. Представлений детальний опис пра- пора із зазначенням розмірів став відправною точкою цілої низки подальших студій та важливим фактором ідентифікації знамена у майбутньому. Також у статті опубліковано малюнок7 та цінні відомості про місце зберігання прапора Домонтовської сотні Переяславського полку. На жаль, ця унікальна пам’ятка на сьогодні втрачена. Наріжним каменем майбутніх прапорознавчих студій стало системне спостереження Олександра Лазаревського, щодо ста- лого і взаємопов’язаного зображення відповідних емблем на сотенних прапорах городових полків. Вчений у прикінцевих висновках слушно акцентував: «На знаменах изображались: с одной стороны – «національный герб», т. е. козак с мушкетом и саблей, а на другой – полковой или сотенный гербы. При этом заметим, что изображения последних сохранились на оттисках сотенных и ратушных печатей»8. 241 Безумовною заслугою автора є також спроба аналізу, класи- фікації та інтерпретації історичної термінології, яка розкривала функції та статус козацьких прапорів. Разом з тим, прогалини у джерелах, наукова цілина тематики, на чому автор наголошував у першому вступному реченні своєї розвідки: «Мы почти вовсе не имеем печатных сведений о козацких знаменах» – не могли не спричинити окремих огріхів. Одним з них є творення міфу, ґрунтованого на поодинокому факті, про те, що «до половины XVIII ст. козачьи знамена изготовлялись на деньги, собираемые для этого с шинкарей и «бражниц», которые за это увольнялись от других «обще- народных» повинностей»9. Завершуючи побіжний огляд піонерської праці з історії козацьких прапорів, ще раз акцентуємо на обставинах її появи та історичному значенні для подальшого розвитку наукових досліджень з даної тематики. На необробленість дослідницького поля української вексилології наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. промовисто свідчить той факт, що серед 6251 публікації у 92 томах «Киевской старины»10, які побачили світ упродовж 25 років, «Заметка о козацких знаменах» була єдиним до- слідженням11 у сфері вивчення прапорів загалом і козацьких зокрема. Наступна публікація, пов’язана з окресленим у «Заметке...» предметом дослідження, з’явилася через сто (sic!) років12 – 1990 р.13. Галина Ярова – автор музейної розвідки здійснила перше спеціальне і ґрунтовне дослідження сотенного прапора Лубенського полку14 – безцінного раритету15, що зберігся у колекції Державного історичного музею УРСР16. Дослідниця зуміла зібрати великий фактичний матеріал та досить повно простежити «біографію» реліквії. Щодо атрибуції пам’ятки, то музейник традиційно розглядала домінуючою версію про належність прапора Сенчанській сотні. Разом з тим Галина Ярова уникнула авторського трактування низки стержневих питань. Зокрема поза увагою залишилося найбільш проблемне питання загадкового зображення булави (пернача), що допов- нювало малюнок хреста, розміщеного на зворотній стороні знамена17. 242 Новий етап у розгортанні напрямку дослідження прапорів городових полків Гетьманату, започаткованого у 1890 р. авто- ром «Заметки…», розгортається у другій половині 90-х рр. ХХ ст. Його початкує невелика наукова розвідка під дещо претензійною та надто загальною назвою «Прапорництво у Гетьманщині»18 В. Стафійчука. У ній історик оприлюднив ви- сліди власного вивчення козацьких прапорів реєстрових полків середини XVIII ст. Підставою для висновків став аналіз (за під- рахунками автора) «9 одиниць зберігання, більше 20 доку- ментів»19. Щоправда, зміст самих архівних документів не був розкритий20. Згадана праця стала своєрідним розширенням до- слідницького формату «Заметки...», якій багато у чому упо- дібнюється. Передусім структурно: так само завершується ну- мерованими тезами прикінцевих висновків, у яких помітні виразні паралелі з публікацією у «Киевской старине». Зокрема, на основі введених в обіг нових джерел, В. Остафійчук уточнює, доповнює та дещо розширює (з п’яти до восьми) попередні підсумкові тези автора «Заметки...». Кроком уперед у порівнянні з розвідкою кінця ХІХ ст. стали такі наукові здобутки: – уточнення деяких аспектів функціонування сотенних пра- порів; – виявлення ордера гетьмана Кирила Розумовського від 18 березня 1755 р.21, який зобов’язував зображати на сотенних прапорах Національний герб – козак з мушкетом та регла- ментував оздоблення прапорів відповідними гербами; – з’ясування процедури виготовлення та ремонту прапорів; – встановлення способу фінансування нових сотенних пра- порів, яке здійснювалося централізовано коштом Генерального скарбу; – представлення відомостей про прапори інших козацьких підрозділів, зокрема жолдацьких команд. Цього ж року доповнений та значно розширений текст ана- лізованої вище праці під зміненою назвою був опублікований у віснику Українського геральдичного товариства «Знак»22. Примітною ознакою нової редакції тексту стало його джерельне наповнення, що є беззаперечною заслугою розвідки. Загалом публікація містить ті чи інші відомості щодо прапорничої 243 традиції шести сотень Ніжинського полку, однієї Переяслав- ського, значка, що був при генеральному осавулові Ф. Лисенку у Хотинському поході, жолдацьких команд та полкових знамена і значка того ж таки Переяславського полку. Наведені цитати архівних документів з відповідним науковим апаратом додали як аргументованості, так і наукової ваги декларованим автор- ським висновкам. Разом з тим, розширення дослідницького поля було занадто малим, аби відтворити цілісну мозаїку козацького прапоро- творення Гетьманату середини XVIII ст. Принагідно відзначимо, що останній об’єднував десять реєстрових полків, загальна чи- сельність сотень у яких сягала близько 170 одиниць. Більшість слушних висновків, опертих на незначний корпус архівних документів, при екстраполяції на загальнодержавний масштаб потребувала для своєї переконливості ширшого джерельного фундаменту. Окрім того, спроба дослідника проаналізувати та узагальнити деякі статистичні дані, як наприклад, щодо вико- ристання тієї чи іншої термінології, ґатунків та кольорів матерії, з якої виготовлялися прапори, тих чи інших прапорових барв видається цілком передчасною. Завдання всеохоплюючої реконструкції цілісного історич- ного полотна козацького прапоротворення українського Геть- манату середини XVIII ст. постало на порядку денному век- силологічних досліджень на порозі ХХІ століття. Вперше про ротацію сотенних і полкових прапорів реєстрових полків сере- дини XVIII ст., як про масштабну реформу у межах всього Гетьманату, автором цих рядків було заявлено у 2000 р.23. Було визначено строки її перебігу, головні ознаки: масштабність, уніфікація емблематичного ряду, централізоване фінансування, спільна правова база. Результати всебічного вивчення сотенних та полкових прапорів Гетьманату другої половини XVIII ст., виготовлених згідно з приписами гетьманського ордера від 8 березня 1755 р., знайшли висвітлення у 2002–2015 рр. у циклі публікацій. Комплексне дослідження опиралося на спільну ме- тодологію та схему викладу матеріалу. Дев’ятьма публікаціями загальним обсягом близько восьми друкованих аркушів було охоплено всі десять реєстрових полків: Гадяцький24, Київ- 244 ський25, Лубенський26, Миргородський, Ніжинський27, Переяс- лавський28, Полтавський, Прилуцький29, Стародубський30 та Чернігівський31. Прапорничій традиції кожного реєстрового полку присвячувалася окрема стаття. Виняток склала об’єднана публікація щодо еволюції прапорничих традицій Миргород- ського та Полтавського полків32, у яких не вдалося виявити та дослідити жодного успішного випадку ротації сотенних пра- порів у другій половині XVIII ст. на підставі засадничого ордера Кирила Розумовського від 8 березня 1755 р. Загалом вдалося виявити та описати 54 випадки ротації сотенних прапорів у восьми городових полках, що становило 33% відсотки від за- гальної кількості сотень усіх десяти полків Гетьманату. Окрім того у зазначений період окремою розвідкою опри- люднені нові відомості щодо сотенного прапора Лубенського полку – раритету Національного музею історії України, які були виявлені під час його реставрації у 2009 р.33. Завдяки рестав- раційному втручанню музейна пам’ятка розкрила свої багато- вікові таємниці. Зокрема було встановлено, що зі зворотного боку прапора мало місце нашарування сучасних одне одному зображень. Поєднання «польових» досліджень з більш поглиб- леним текстологічним аналізом архівних матеріалів (вперше оприлюднених ще наприкінці ХІХ ст.), здійсненим в іншій публікації автора34, дозволило вийти на новий рівень дослід- ження сотенного прапора Лубенського полку, прояснити істо- ричний контекст та змоделювати гіпотетичний перебіг подій щодо обставин його творення. Окремий аспект наукової ваги «Заметки...» проявляється у широкому її використанні у дослідженнях суміжних спеціаль- них дисциплін. Зокрема сфрагістики та геральдики35. Аналізуючи історичне значення «Заметки...» не можна не згадати, що наведені у статті витяги з документів та опуб- лікований ілюстративний матеріал згодом склали вагомий ар- сенал наукової аргументації під час дискусії щодо національних гербових відзнак та прапорових барв у працях з української державної геральдики та прапорництва. Під цим оглядом однією з перших є робота Георгія Нарбута та Вадима Модзалевського, що побачила світ у буремному для української історії 1918 р.36. 245 Великою мірою історичні відомості, запозичені з публікації у «Киевской старине» і доволі розлого цитовані Г. Нарбутом та В. Модзалевським під час розгляду історичних емблем – мож- ливих претендентів на державний герб України, спричинилися до твердого переконання авторитетних знавців української геральдики у тому, що «більше всього має за собою права з боку історичного, як гербова емблема, – золотий (жовтий) козак з рушницею на блакитному полі»37. Широко використовувалися матеріали «Заметки...» й у поле- міці про національну символіку під час національного відрод- ження наприкінці 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. З потужного пласту наукової та науково-популярної літератури з даної тема- тики адресуємо до кількох найбільш суспільно резонансних публікацій того часу. Зокрема джерельний потенціал «За- метки...» використано у працях А. Гречила38, К. Гломозди та Д. Яневського39. Окрему сторінку в історіографічному літописі першої пуб- лікації з українського прапорознавства становить історична література діаспори. Питання прапорничих традицій україн- ського козацтва, історія національного прапора завжди живили науковий інтерес українських вчених на еміграції. Здебільшого вексилологічні та геральдичні праці не обходилися без істо- ричного матеріалу, який став науковим надбанням ще напри- кінці ХІХ ст. Принагідно згадаємо тільки кілька з них40. Підсумовуючи наш короткий історіографічний огляд, при- свячений 125-літтю першої публікації з українського прапоро- знавства загалом і козацького зокрема, відзначимо неабияке наукове довголіття «Заметки...». Понад сто років остання пере- бувала у фокусі дослідницької уваги дослідників спеціальних історичних дисциплін та істориків козацтва. Зазначена публі- кація стала відправною точкою цілого напряму досліджень сотенних та полкових прапорів реєстрових полків середини XVIIІ ст. Гетьманату, яким уповні судилося розвинутися тільки на рубежі ХХ–ХХІ століть. 246 1 Заметка о козацких знаменах (К рисунку). // Киевская старина. – 1890. – Т. ХХХІ. – С. 153–157. 2 До цього відомості щодо козацьких прапорів були представлені у виданнях з історії російських прапорів. Під цим кутом найбільшу цінність становить фундаментальна праця директора Палати зброї Московського кремля Лукіана Яковлєва (див.: Яковлев Л. Русскія старинныя знамена / Древности Россійского государства. Дополненіе к ІІІ отделению. М., 1865). 3 Л-ій, Ал. [Лазаревський О.] Гетманскіе клейноды (1758 г.) // Киев- ская старина. – 1882. – Т. ІІ. – С. 344–345. 4 Палієнко М. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець XIX – початок ХХ ст.). – К., 2005. – С. 114. 5 На О. Лазаревського як автора «Заметки...» покликався, не на- даючи жодних роз’яснень, в одній зі своїх праць дослідник В. Пан- ченко. Див.: Панченко В. Козацьке прапорництво XVII–XVIII ст. // Військово-історичний альманах. – 2008. – Ч. 2 (17). – С. 119. 6 Окрім згаданого малюнка йдеться про споріднені між собою зображення козака з мушкетом у літописі Григорія Грабянки та «Книзі» Івана Забіли. Останнє див.: Тисяча років української печатки. – К., 2013. – С. 226–227. 7 За інформацією автора «рисунок взят из хранящегося в числе рукописей церк.-археол. музея при кіевск. дух. акад. альбома доктора Делафлиза». Пор. малюнок прапора у публікації рукопису. Див.: Де ля Фліз Д.П. Альбоми. – К., 1996. – Т. І. – С. 127. 8 Заметка о козацких знаменах... – С. 156. 9 Там само. 10 Палієнко М. «Киевская старина». Систематичний покажчик змісту журналу (1882–1906). – К., 2005. – С. 436. 11 У предметно-систематичний покажчик вище згаданої праці, що вимагав від дослідниці титанічної бібліографічної праці, вкрався не- величкий огріх: у гаслі «вексилологія» подано відсилку на розвідку Олександра Лазаревського «Гетманская надворная корогва», яка не є студією з прапорознавства. Див.: Палієнко М. «Киевская старина». Систематичний покажчик... – С. 447. 12 Дослідниками козацької доби прапор сотні Лубенського полку, вперше згаданий і описаний у «Заметке...», інколи використовувався як ілюстративний матеріал (див.: Апанович О.М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. – К., 1969. – С. 48 (кольорова вкладка)). 13 Ярова Г. Прапор сотні Лубенського полку // Наука і культура. Україна. – Вип. 24. – 1990. – С. 206–209; передрук: Ярова Г. Прапор 247 сотні Лубенського полку XVIII ст. / Матеріали першої республ. наук.- практичної конф. : Проблеми історії Запорозького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці : 16-20 січня 1990. Запоріжжя. – Дніпропетровськ, 1990. – С. 138–145. 14 В іншій публікації Г. Ярова робить деякі уточнення та допов- нення щодо власних попередніх досліджень прапора сотні Лубен- ського полку. Див.: Ярова Г. Козацькі прапори XVIII ст. / Матеріали першої республ. наук.-практичної конф. : Проблеми історії Запорозь- кого козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці : 16-20 січня 1990. Запоріжжя. – Дніпропетровськ, 1990. – С. 137. 15 Це єдиний у Музейному фонді України козацький прапор XVIII ст. із зображенням Національного герба – козака з мушкетом. 16 Нині – Національний музей історії України. 17 Савчук Ю. Козацьке знамено з Національним гербом з колекції НМІУ / Тематичний збірник наукових праць: Національному музею історії України – 110. – К., 2009. – Ч. 2. – С. 264. 18 Стафійчук В. Прапорництво у Гетьманщині / Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. – К., 1997. – Т. 2. – С. 119–122. 19 Там само. – С. 120. 20 Автор обмежився представленням загального списку джерел наприкінці публікації. Див.: Стафійчук В. Прапорництво у Геть- манщині. – С. 122. 21 Це одна з дат запису гетьманського ордера до канцелярських книг. У більшості випадків ордер датується 7 чи 8 березня 1755 р. 22 Стафійчук В. Роль Генеральної військової канцелярії у забез- печенні прапорами полків, сотень і окремих військових частин Геть- манщини // Знак. – 1997. – Ч. 13. – С. 6–7. 23 Савчук Ю. К вопросу о знаменной реформе К. Разумовского 1755–1764 гг. // Материалы VIII нумизматической конф. – М., 2000. – С. 217–219. 24 Савчук Ю. Сотенні прапори Гадяцького полку другої половини XVIII ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та мето- дики. – К., 2007. – Число 14. – С. 64–88. 25 Савчук Ю. Ротація сотенних прапорів Київського полку у другій половині XVIII ст. // Україна у Центрально-Східній Європі. – К., 2015. – Вип. 15. – С. 418–424. 26 Савчук Ю. Національний герб та формування прапорничої тра- диції в Україні-Гетьманщині (на матеріалах Лубенського полку XVIII ст.) // Україна крізь віки. – К., 2010. – С. 1073–1091. 248 27 Савчук Ю. З історії формування прапорових традицій Ніжин- ського полку (друга половина XVIII ст.) // Спеціальні історичні дис- ципліни: питання теорії та методики. – К., 2004. – Число 11. – Ч. 1. – С. 54–98. 28 Савчук Ю. Прапори Переяславського полку: реформування та розвиток традиції у другій половині XVIII ст.» // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. – Переяслав-Хмельницький, 2014. – Вип. 35. – С. 250–260. 29 Савчук Ю. Прапорнича традиція Прилуцького полку другої поло- вини XVIII ст. (на виробництві). 30 Савчук Ю. Фрагмент студій над прапорами Стародубського полку ХVІІІ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2002. – Число 8–9. – Ч. 1. – С. 366–379. 31 Савчук Ю. Сотенні прапори Чернігівського полку другої поло- вини XVIII ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2005. – Число 12. – Ч. 2. – С. 6–42. 32 Савчук Ю. Вексилологічний ескіз: прапорнича традиція Полтав- ського та Миргородського полків у середині XVIII ст.» // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2015. – Вип. 26– 27. – С. 151–157. 33 Савчук Ю. Козацьке знамено з Національним гербом з колекції НМІУ / Тематичний збірник наукових праць: Національному музею історії України – 110. – К., 2009. – С. 259–271. 34 Савчук Ю. Національний герб... – С. 1075–1081. 35 Так, наприклад, історик О. Однороженко опублікував вибірку архівних документів, присвячених прапорам городових полків Гетьма- нату середини XVIII ст. Поміж ними описи Національного – козака з мушкетом – та лубенського полкового гербів, вперше опублікованих автором «Заметки...» наприкінці ХІХ ст. Див.: Однороженко О. Ко- зацька територіальна геральдика кінця XVI–XVIII ст. арків, 2009. – С. 367. 36 Модзалевський В., Нарбут Г. До питання по державний герб України // Наше минуле. – 1918. – № 1. – С. 121–128. 37 Там само. – С. 127. 38 Гречило А. До питання про національний прапор. // Пам’ятки України. – 1989. – № 4. – С. 45. 39 Гломозда К., Яневський Д. Українська державно-національна символіка: особливості історичної традиції // Філософська і соціо- логічна думка. – 1990. – № 1. – С. 100; Їх же: Гербові відзнаки та 249 прапорові барви України // Український історичний журнал. – 1990. – № 5. – С. 55 . 40 Січинський В. Український тризуб і прапор. – Вінніпег, 1953. – С. 54; Климкевич Р. Християнська символіка державних інсиґній Ук- раїни // Календар Провидіння на 1958 рік. – С. 105–115 (див.: Розділ 4. Історичні прапори. – С. 114); Його ж: Прапорницгво українського городового козацтва // Українське козацтво. – 1971. – Ч. 3 (17). – С. 24– 29. The article examines the historiography of the formation and deve- lopment of flag tradition of Cossack regiment Hetmanate middle of the XVIII century. This historiography study is the final publication of a series of scientific articles dealing with the genesis and reform of the armed forces flag tradition Hetmanate the second half of the XVIII century. Keywords: historiography, Hetmanate, reform, flag, banner.

Крізь призму ювілейної дати: 125 років першої публікації з козацького прапорознавства

Репозитарії

Схожі ресурси