Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд

Стаття присвячена історіографічному огляду наукової літератури, у котрій висвітлено аспекти технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. Історіографічний аналіз літератури дозволяє хронологічно виділити три періоди, виявивши історичні особливості кожного із них. Проведене дослідження...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Полоз, К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:	Історіографічні дослідження в Україні
Теми:	Проблемна історіографія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104864
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд / К. Полоз // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 335-353. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104864
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1048642019-09-22T11:17:43Z Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд Полоз, К. Проблемна історіографія Стаття присвячена історіографічному огляду наукової літератури, у котрій висвітлено аспекти технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. Історіографічний аналіз літератури дозволяє хронологічно виділити три періоди, виявивши історичні особливості кожного із них. Проведене дослідження дозволяє автору зробити висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, проблема технічного перевороту у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті потребує цілеспрямованого комплексного вивчення. The paper is devoted to historiographic review of scientific literature, which are highlighted the aspects of the technical revolution in Dniper Ukraine of the 19th century. Relying on the results of a historiographic analysis the article singles out three chronological periods and provides a characterization of each. The conducted research allows the author to conclude that despite the availability of these historiographical sources, this problem needs a comprehensive and focused study. 2016 Article Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд / К. Полоз // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 335-353. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104864 94(477) «19» uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемна історіографія Проблемна історіографія
spellingShingle	Проблемна історіографія Проблемна історіографія Полоз, К. Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд Історіографічні дослідження в Україні
description	Стаття присвячена історіографічному огляду наукової літератури, у котрій висвітлено аспекти технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. Історіографічний аналіз літератури дозволяє хронологічно виділити три періоди, виявивши історичні особливості кожного із них. Проведене дослідження дозволяє автору зробити висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, проблема технічного перевороту у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті потребує цілеспрямованого комплексного вивчення.
format	Article
author	Полоз, К.
author_facet	Полоз, К.
author_sort	Полоз, К.
title	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд
title_short	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд
title_full	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд
title_fullStr	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд
title_full_unstemmed	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд
title_sort	технічний переворот у наддніпрянській україні в хіх столітті: історіографічний огляд
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Проблемна історіографія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104864
citation_txt	Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд / К. Полоз // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 26. — С. 335-353. — Бібліогр.: 52 назв. — укр.
series	Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT polozk tehníčnijperevorotunaddníprânsʹkíjukraínívhíhstolíttíístoríografíčnijoglâd
first_indexed	2025-07-07T15:59:09Z
last_indexed	2025-07-07T15:59:09Z
_version_	1837004438250717184
fulltext	335 УДК 94(477) «19» Катерина Полоз* ТЕХНІЧНИЙ ПЕРЕВОРОТ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ХІХ СТОЛІТТІ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД Стаття присвячена історіографічному огляду наукової лі- тератури, у котрій висвітлено аспекти технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. Історіографічний аналіз літератури дозволяє хронологічно виділити три періоди, ви- явивши історичні особливості кожного із них. Проведене дослідження дозволяє автору зробити висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіографічних джерел, проблема технічного перевороту у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті потребує цілеспрямованого комплекс- ного вивчення. Ключові слова: історіографія, технічний переворот, Над- дніпрянська Україна, промисловість. Історія розвитку технічного перевороту України в розрізі ХІХ століття має багато нюансів та аспектів, трактування яких залежить від світоглядних позицій і теоретико-методологічної підготовки науковця. Історіографічний комплекс щодо зазначеної проблеми умов- но можна розділити на такі періоди: дорадянський, радянський, сучасний. Дослідження певних аспектів технічного перевороту у Над- дніпрянській Україні в ХІХ столітті знайшло своє відображення ———————— * Полоз Катерина Юріївна – аспірантка Кіровоградського націо- нального технічного університету. 336 у вигляді монографічних та дисертаційних роботах, навчальної літератури, матеріалів наукових конференцій, наукових статей та ін. З огляду на вищесказане історіографію з даної проблеми роз- ділено за такими групами: узагальнюючі, спеціальні та регіо- нальні праці. Розглянемо історіографію дорадянського періоду. Слід від- значити відому роботу Сергія Андрійовича Подолинського1 «Ремесла і фабрики на Україні» (1880 р.) – одного з перших пропагандистів соціалізму та марксизму в Україні. Особливу увагу у своєму дослідженні автор приділяє стану промисловості у пореформеній Україні, а також ролі робітничого класу. С.А. Подолинський підкреслював, що феодалізм затримує роз- виток капіталізму та засуджував приватну власність на засоби виробництва. У праці, описуючи майже дармову працю людей на цукроварнях, де не було належних умов праці, що при- зводило до смертельних випадків, автор акцентував увагу на величезних прибутках, що отримувалися за рахунок встанов- лення на фабриках машин. Тому капіталізм учений пропонував замінити соціалізмом, який створив би потрібне середовище для розвитку продуктивних сил і відповідав моралі. Одним із напрямків вивчення промислового розвитку у до- радянській історіографії було дослідження торгово-промисло- вого законодавства. Л.Н. Нісселович у своїй роботі «История заводско-фабрич- ного законодательства в Российской империи»2 широко ви- світлив політику уряду Російської імперії щодо торгово-про- мислової діяльності. Оскільки праця написана за державним дорученням, автор висвітлює лише позитивну сторону законо- давчої діяльності. Тому робота не містить аналітики та є, по суті, переказом промислового законодавства ХVІІІ – першої половини ХІХ століття, що має суб’єктивний характер. Часткова інформація відносно характеристики промисловості Російської імперії міститься в роботі Д.І. Менделєєва. У своїй праці «Основи фабрично-заводської промисловості»3 (1897) р. учений намагався показати необхідність індустріалізації. Його увага сконцентрована на пропаганді прогресивності великого 337 машинного виробництва, на роз’ясненні суспільству загальних основ роботи фабрики і заводів, пробудження в суспільстві під- приємницького духу. Автор дає своєрідне визначення поняттю «промисловість». У ширшому сенсі розуміє промисловість як створення і реалізація шляхів купівлі та продажу благ та послуг. Промисловість у вузькому сенсі розуміє як створення матері- альних благ3. Науковець вважав, що недостатня кількість під- готовлених кадрів стримує економічний розвиток. Автор під- креслював, що компетентними повинні бути не тільки інженери та техніки, але й прості робітники. Індустріальний розвиток учений вважав невідокремленим від технологічного прогресу. Зі вступу до книги видно, що Д.І. Мендєлєєв планував розробити галузеву структуру фабрично-заводської промисловості, проте в опублікованій праці він лише почав це, написавши тільки один розділ «Паливо». Недоліком праці є неповнота, умовність і неточність представленої соціально-економічної інформації у цифрах. В. Вітчевський4 є автором монографії, в якій найбільш ши- роко встановлено взаємозв’язок між торгівельною, митною і промисловою політикою уряду. Учений переконаній, що на тен- денцію розвитку промисловості впливає безпосередньо кваліфі- кація робітників та технічні знання. Роблячи висновок відносно історіографії дорадянського пе- ріоду, слід зауважити, що спеціальних досліджень, які б харак- теризували розвиток технічного перевороту, не було. Були лише окремі спроби науковців висвітлити певні аспекти розвитку про- мисловості, які містили статистичний матеріал. Зокрема, об- межена кількість фактичного матеріалу не давала можливості науковцям дати обґрунтований та глибокий аналіз тим чи іншим явищам у процесі розвитку промисловості. Майже відсутня ін- формація про розвиток виробництв на території України, не ка- жучи про технічний прогрес. Але ми повинні зазначити, що ва- гомість дореволюційних досліджень полягає в тому, що їх науковці були свідками та особисто учасниками всіх процесів. Саме вони започаткували основу для подальшого розгляду проблеми. Проблему історії розвитку промисловості в цілому та зокре- ма технічного перевороту більш детально досліджували пред- 338 ставники радянської історіографії. У даному періоді загально- обов’язковою основою наукової роботи була панівна на той час марксистсько-ленінська концепція. Тому праці дослідників були підпорядковані політичним цілям і наказам правлячого уряду і вели боротьбу з умовним соціалістичним лібералізмом у трак- туванні історичних подій. Все це значно локалізувало коло питань, що потрапляли у поле зору істориків, які вивчали суспільно-політичні та економічні процеси в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст. У радянській історіографії технічний переворот досліджу- вався у світлі соціально-економічного і загального формального підходів. Прослідковується нехтування взаємозалежністю між економічними та соціальними процесами, що ослаблює наукову значущість цих праць. Так, у 1925 році вийшов нарис про історію українських фабрик О.П. Оглобліна5, в якому зібраний матеріал присвячено вивченню докапіталістичної фабрика, також боротьбі дворян- ського (кріпосного) і купецького (капіталістичного) підприєм- ництва у фабричній промисловості. У праці вчений значну увагу приділив дослідженню розвитку суконної промисловості Черні- гівщини, яка займала перше місце за своїм технічним осна- щенням серед усіх губерній Російської імперії. У монографії М.Є. Слабченка «Матеріали до економічно- соціальної історії України ХІХ ст.»6 (1927 р.) основна увага приділяється соціально-економічній історії України ХІХ – по- чатку ХХ ст. Цінність праці полягає у тому, що робота побу- дована на значному архівному матеріалі. М.Є. Слабченко висвітлив в роботі промисловий розвиток та зрушення в сільському господарстві, які відбулися на зламі століть. У статті О.Л. Варнеке «До історії залізничного транспорту на Україні» (1927р.)7 головна увага приділяється огляду урядової політики щодо розвитку залізниць та участі відомих аристо- кратів у розвитку залізничної справи. Праця І.М. Бровера «Україна на переломі до промислового капіталізму (Соціально-економічні нариси й матеріали)» скла- дається з двох томів, перший був оприлюднений у 19318, а 339 другий у 19339 році. Автор висвітлює стан нагромадження капіталів, процес переходу поміщицького господарства до ка- піталістичного способу виробництва і процес переростання ку- пецького (торгівельного купецького) капіталу у промисловий. Слід відзначити, що ця робота має досить значну джерельну базу і відповідно, представляє широкий аналіз статистичних відомостей про розвиток сільського господарства, мануфактур- ної і фабрично-заводської промисловості, організацію кредитної системи та ярмаркової торгівлі тощо. В.О. Фесенко у статті «Початки металургійної промисловості на Україні»10 (1932 р.) дослідив питання розвитку Луганського ливарного заводу на великій кількості архівних матеріалів, зо- крема розкрив питання формування кадрів «потомствених ро- бітників», а також становлення технічної інтелігенції на заводі, яка зробила чималий внесок у науково-технічний прогрес країни. Обсяг інформації Ф.О. Ястребова в нарисі «Україна в першій половині ХІХ століття»11 щодо розвиту промисловості є досить обмеженим і не розкриває повною мірою всіх аспектів розвитку галузей промисловості. Хоч автор і відзначає, що розвиток про- мисловості у другій чверті ХІХ століття характеризується змі- нами, що виявлялись у переході частини підприємств до дос- коналішої техніки (застосування машин, механічних верстатів і парових двигунів) і в рості вільнонайманої праці11. Разом з тим роботі не представлено чіткого переходу мануфактурного ви- робництва до фабричного. М.Ф. Злотніков у статті «От мануфактуры к фабрике»12 ос- новний наголос робить на недостатній вивченості промисло- вості у феодально-кріпосний період. Учений висвітлює такі важливі на той час питання змішувані форм промисловості (між фабриками та мануфактурами), кількість яких заносилася до звітності Мануфактур-колегій, а потім, у свою чергу, викорис- товувалася в дореволюційній літературі; недостовірна статис- тика щодо кількості та співвідношення вільнонайманої та крі- посної праці; зародження в Російській імперії машинної техніки; застосування іноземної техніки; початок промислового пере- вороту. 340 Помітне місце в історіографії поданої проблеми посідає ро- бота відомого економіста та історика П.І. Лященка13. У ній міс- титься велика кількість фактичного матеріалу, який і нині не втрачає свого значення. Проте дослідження має ряд недоліків, а саме: не було визначено різницю між мануфактурою і фабри- кою, тому підрахована дійсна їхня кількість є сумнівною. Особливе місце в радянській історіографії проблеми техніч- ного розвитку української промисловості посідає наукова спад- щина І.О. Гуржія14. Так, зокрема, вчений досліджував питання розвитку промисловості України в системі всеросійського рин- ку; питання технічного стану провідних галузей виробництва; розклад феодально-кріпосницької системи; використання най- маної праці та застосування машин; розвиток капіталістичних відносин у селянському господарстві; соціально-економічний та торгівельний розвиток міст України. Важливу роль відіграла опублікована у 1952 році стаття В.К. Яцунського15, присвячена проблемі поняття «технічної сто- рони промислового перевороту» як заміни мануфактур, засно- ваних на ручній праці, фабриками, де організовано розподіл праці між машинами, котрі провадяться в рух паром і обслу- говуються найманими працівниками15. Автор зазначив, що існує нерівномірність і специфічність систематичного застосування машинної техніки в різних галузях російської економіки, що у свою чергу ускладнювало аналіз впливу промислового перево- роту на розвиток народного господарства в цілому15. Так, роз- виток промислового перевороту в гірничій металургії, на думку В.К. Яцунського, був пов’язаний із заміною кричного горна на пудлінгову піч, а водяного колеса – паровою машиною і водя- ними турбінами. Технічний переворот у промисловості супро- воджувався технічною революцією в транспорті, що призвело до виникнення нової галузі промисловості – машинобудування. Завершальним етапом промислового перевороту слід вважати виробництво машин машинами15. Проте, зосереджуючись лише на технічному боці процесу, автор недостатньо торкається пи- тань соціального характеру. С.Г. Струмлін у статті «К вопросу о промышленном пере- вороте в России»16, опублікованій у 1952 році, висловив думку, 341 що промисловий переворот в Російській імперії завершився на початку 60-х років ХІХ століття. У цій статті учений спробував дати загальне уявлення про співвідношення ручної і механічної праці в промисловості Російської імперії на 1860 р. Із наведених даних можна побачити, що до початку реформ механічне ви- робництво давало 54% промислової продукції16. Намагаючись визначити співвідношення ручної і механічної праці в вироб- ництві, автор опирався на дані обробної промисловості, пов- ністю залишаючи поза увагою видобувну промисловість. Якщо перевірити статистичні дані, зробити поправку в підрахунках, то співвідношення між ручною і механічною працею у виробництві за 1860 р. відразу зміниться на користь ручної праці. Критерієм завершення промислового перевороту, на думку С.Г. Струмліна, стала перемога механічної праці над ручною. О.О. Нестеренко в монографії «Розвиток промисловості на Україні»17 (1959 р.) розглядає промисловість України на всіх основних етапах її розвитку. Автором було зібрано матеріал, по-перше, про історичні передумови промислового розвитку України; по-друге, розвиток дрібних промислів та мануфак- турного виробництва; по-третє, фабрично-заводське виробницт- во. Водночас серйозної перевірки потребують наведені автором статистичні дані губернаторських звітів. У 1970 році О. Дружиніна опублікувала роботу з історії «Южная Україна 1800–1825 гг.»18. Шостий параграф книги при- свячено промисловості трьох губерній: Таврійської, Херсон- ської, Катеринославської. Проте слід зазначити, що досліджу- вані галузі промисловості цих губерній, зокрема соляна, су- конна, вугільна, суднобудівна, винна, шовкова промисловість, перебували лише на початковій стадії свого розвитку. Вчена наголошує на тому, що з точки зору економічного прогресу як в сільському господарстві так і в промисловості важливе значення мав високий процент вільного населення, яке знаходилося на території Південної України. Монографія Л.Г. Мельника «Технічний переворот на Україні у ХІХ ст.»19 є однією з перших спроб розкрити тему в даному напрямку. Учений показав історичну картину технічного осна- щення різних галузей промисловості та визначив хронологічні 342 межі промислового перевороту. Недоліком роботи можна вва- жати те, що автор не розглядав актуальні дискусійні та спірні питання щодо промислового перевороту. Становлення і розвиток великого машинного виробництва та промисловості відображено в могографії П.А. Хромова20. Учений досліджує господарське життя Російської імперії в пері- од промислового і монополістичного капіталізму. У роботі ви- світлено розріст промисловості, сільського господарства, фінан- сово-грошової системи, торгівлі, концентрації банків, фінансо- вого капіталу тощо. Проте в даній праці здебільшого розвиток промисловості має описовий та поверхневий характер, без за- стосування фактичного матеріалу та детального аналізу статис- тики. У роботі надана характеристика розвитку тільки великих галузей промисловості. Серед цих праць вагому роль відіграє робота видатного українського економіста М.І. Туган-Барановського «Русская фабрика в прошлом и настоящем»21. У ній автор намагався описати зміни внутрішнього ладу фабрики під впливом змін суспільно-економічного середовища. Учений розглянув фабрич- не законодавство та наявні в суспільстві погляди на фабричний устрій. Книга як зазначав сам науковець, не претендувала на «изображение развития всей нашей крупной промышленности в ее целом»21. Деякі галузі промисловості взагалі не були пред- ставлені автором (гірнича промисловість). Також ми погоджу- ємося з думкою Т.І. Дерев’янкіна, що в книзі не проводиться навіть чіткої різниці між мануфактурою і фабрикою у нау- ковому значенні цих понять22. Великим недоліком його праці є те, що автор вважає, що за часів Петра І промисловість вже складала «крупнокапиталистическую форму»21. З вищевказа- ного випливає, що в книзі не існує чіткої періодизації розвитку промисловості. В праці зустрічаються досить сумнівні аргу- менти, як наприклад те, що нібито кустарне виробництво було створене фабрикою. Це, а також обмежена кількість дорево- люційної літератури дозволяє нам стверджувати, що проблема промислового перевороту в історико-економічній літературі не ставилася взагалі. Щодо сучасної історіографії, то в ній, на наше переконання, відбулося розширення досліджень стосовно історико-економіч- 343 них проблем. Почали застосовувати більш досконалі теоретико- методологічні та методичні основи як у наукових книгах, так і в наукових статтях. Вагоме значення, на наш погляд, має поява значної кількості досліджень, в яких відображається розвиток національної промисловості відокремленої від Російської імперії та звичних великоросійських губерній. Комплексно питання технічного перевороту в Наддніпрян- ській Україні в ХІХ ст. у сучасній літературі майже не роз- глядалося. Існують лише праці, в яких досліджується технічний переворот або по окремих губерніях, або по окремих галузях виробництва. Сучасним етапом розвитку історіографії проблеми вважа- ється початок 1990-х років. Важливі дослідження останніх десятиліть представлені таки- ми науковцями, як Г.Д. Казьмирчук, Т.М. Соловйова23, які в монографії «Соціально-економічний розвиток Правобережної України в першій чверті XIX століття» на основі нововиявлених архівних матеріалів, публікацій в періодичній пресі, наукових праць, відтворили соціально-економічний розвиток Правобе- режної України у першій чверті ХІХ ст. Дослідили промислове виробництво і торгівлю, а також розвиток сільського господар- ства Правобережної України. Т.І. Лазанська у монографії «Історія підприємництва в Украї- ні (на матеріалах торгово-промислової статистики XIX ст.)»24 дослідила індустріальний розвиток України та пов’язаний з ним процес формування торгово-промислової буржуазії, проаналі- зувала форми державного втручання в економіку, соціальні й національні джерела поповнення буржуазії, господарську діяль- ність торгово-промислового класу та окремих визначних пред- ставників українського підприємництва. На основі архівних документів певні відомості містяться у статті В.В. Крутікова25 про діяльність Луганського заводу, який став первістком чорної металургії України та зробив великий внесок у зміцнення обороноздатності країни. Дослідив, що на Луганському заводі сформувалися численні кадри робітників, наявність яких в основному забезпечила потребу в кваліфіко- ваній робочій силі численних металургійних і машинобудівних 344 заводів Донбасу в період індустріального піднесення наприкінці ХІХ ст., коли Луганськ перетворився у значний промисловий центр країни. Нарешті, з діяльністю заводу пов’язано і станов- лення технічної інтелігенції, яка зробила чималий внесок у науково-технічний прогрес країни. І.В. Довжук26 у своїх публікаціях розглянув стан, в якому перебувала вугільно-металургійна промисловість Донецького басейну в середині ХІХ століття, а також причини, які спо- нукали уряд Російської імперії сприяти розвитку індустрії да- ному регіоні. Розглянув питання забезпечення робочою силою вугільної промисловості Донецького промислового регіону та особливості формування робітничого класу цієї галузі. Зокрема у монографії «Інженерно-технічна інтелігенція у розвитку важ- кої промисловості Півдня України»27, яка була написана у спів- авторстві з І.В. Симоненком, репрезентовано результати комп- лексного дослідження процесів формування та діяльності інже- нерно-технічної інтелігенції на Півдні України у другій поло- вині ХІХ – на початку ХХ ст. Представлено вплив інженерно- технічних кадрів на розвиток залізорудної та металургійної промисловості Півдня в досліджуваний період. Промислову діяльність купецтва в містах Херсонської губер- нії, її значення у розвитку промисловості краю та економіки в цілому розглядає у своїй науковій статті Т.М. Шершун28. На цьому історіографічному фоні істотно вирізняються праці М.М. Москалюка. Так, в монографії «Загальний нарис про- мислового розвитку України в другій половині ХІХ – на початку ХІХ ст.»29 автор показує розвиток промисловості України в системі всеросійського ринку, роль українських губерній в сіль- ськогосподарському виробницті Російської імперії. У роботі проаналізовано становище та динаміку розвитку промисловості, капіталізацію і політику держави в контексті промислового розвитку, показано збут промислової продукції та стан матері- ально-технічної бази промисловості. Концептуальному осмис- ленню теми сприяє розгляд проблеми формування буржуазії, технічної інтелігенції і робітників промисловості в умовах ринку. У 2012 році виходить друга монографія М.М. Москалюка «Розвиток обробної промисловості українських губерній Росій- 345 ської імперії в другій половині ХІХ на початку ХХ століття»30. У роботі розкрито особливості розвитку обробної промисловості українських губерній Російської імперії, проаналізовано еконо- мічну політику царизму, матеріально-технічну базу, показано роль підприємців, технічної інтелігенції і робітників в обробній промисловості, визначено обсяги виробництва та ринки збуту продукції. О.М. Донік31 у своїй праці дослідив місце й роль дворян- ського промислового підприємництва в Україні (ХІХ ст.). Автором проаналізовано урядову політику щодо підтримки по- міщицьких підприємств, узагальнено дані про характер і галу- зеві напрями промислової діяльності дворянства. Розглянуто специфіку розвитку тих галузей промисловості, які були без- посередньо пов’язані з поміщицьким землеволодінням. О.М. Машкін у монографії «Іноземці в соціально-економіч- ному житті України кінця ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»32 висвітлює проблеми перебування на території тогочасної Над- дніпрянщини вихідців з-за кордону та їхню роль в розвитку народного господарського комплексу. Так, зокрема, детально дослідженно місце підданих іноземних держав у процесах за- родження та становлення української промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, фінансів, тощо. Вивченню історії діяльності колишніх поміщицьких селян першої половини ХІХ століття, зокрема Яхненка і Симиренка, присвятив статтю В.В. Морозан33. На основі архівних матеріалів автор дослідив, як складалася їхня підприємницька діяльність, які були в них промислові і торгові обороти, прийоми комер- ційної діяльності, а також висвітлив історію занепаду їхніх підприємств. Цікаву інформацію науковець наводить про тор- гову діяльність їхньої фірми через Одеський порт, як один з найбільших експортерів півдня Росії. О.А. Шаригіна34 у своїй роботі дослідила залізничне будів- ництво Півдня України в другій половині ХІХ століття, яке було пов’язане з процесами формування капіталістичного ладу в економіці Російської імперії. Авторка проаналізувала також вплив урядової політики на розвиток морського торгівельного флоту. 346 Г.Д. Казьмирчук35 у своїй публікації дослідив проблему ста- новлення виноробної промисловості на Київщині в умовах агропромислового розвитку. Г.В. Вєтрова36 у статті розглядає джерела формування, на- ціональний склад, динаміку зростання, процеси концентрації робочої сили і складання кваліфікованих кадрів, рівень пись- менності промислових робітників на Півдні України (на при- кладі Катеринославської і Херсонської губерній) у другій по- ловині ХІХ ст. О.П. Реєнт, О.В. Сердюк37 у монографії на основі широкого кола архівних джерел, періодичних видань та фахової літе- ратури розкривають особливості розвитку сільського госпо- дарства України та його інтеграції в світовий продовольчий ринок у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. У праці, зокрема, проаналізовано структуру землеробства і тваринництва в пореформену добу, визначено обсяги продовольчих ресурсів України і світу в тісному взаємозв’язку з потребами країн Західної Європи і Близького Сходу, висвітлено здобутки укра- їнських господарств в експорті збіжжя та іншої аграрної про- дукції, а також з’ясовано причини, що гальмували розвиток вивізної торгівлі й призводили до фінансових втрат вітчизняних виробників. Цукрову промисловість як складову частину землеробської культури досліджує О.М. Гайдай38, на прикладі підприємства цукрозаводчиків Харитоненків автор досліджує історію станов- лення та розвитку галузі. К.О. Єлесін39 у науковій статті представив дуже цікавий ма- теріал щодо основних напрямків діяльності О.О. Бобринського у розбудові цукрового виробництва на Середньому Подніпров’ї в кінці 1830–1860-х рр. Ю.М. Чекушина, А.Г. Перетокін40 в монографії, яка вийшла в 2013 році на основі широкої джерельної бази висвітили місце і роль гірничозаводської преси в технічній журналістиці України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Визначили та докладно проаналізували етапи розвитку гірничо-металургійного комп- лексу Донецько-Придніпровського регіону у 1880–1917 рр. і персоніфікували інженерне підприємництво України. 347 У дисертації А.В. Леня41 «Розвиток науково-технічного про- гресу в харчовій промисловості Українських губерній Росій- ської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ с.» зосередженно увагу на комплексному вивченню чинників фор- мування і розвитку технічного прогресу в українських губерніях досліджуваного періоду. Досліджено матеріально-технічну базу харчової галузі. Вивчено процес капіталізації та політику дер- жави щодо розвитку харчової промисловості, окреслено фор- мування ринків збуту продукції, проаналізовано особливості формування буржуазії, розкрито джерела формування технічної інтелігенції і промислових робітників. М.В. Онопрієнко42 у статті розглядає специфіку взаємодії науки і техніки в період промислової революції в Європі ХVІІІ – початку ХІХ ст., становлення такої організаційної форми діяль- ності по виробництву і застосуванню науково-технічних знань, як спеціалізована лабораторія, виникнення, інституціалізація та диференціація технічних наук. Н.Г. Аннєнкова43 у науковій праці розглянула вплив митної політики Російської імперії у сфері металопромисловості на розвиток виробництва верстатного обладнання на українських теренах у другій половині ХІХ століття. Н.В. Проць44 у статті представляє огляд дворянських гос- подарств Харківської губернії після проведення реформи 1861 р. Автор розкриває економічне становище харківського дворянства в процесі становлення та подальшого розвитку промисловості краю. Характеризує основні галузі промислового виробництва, які набули поширення серед представників дворянського стану. Окремо слід виділити ряд праць, присвячених торгово-про- мисловій політиці та промисловому законодавству уряду Росій- ської імперії. Представниками, які висвітлювали це коло проб- лем є: Н.В. Ковалева45, В.М. Орлик46, Ю.Я. Рибаков47, Л.В. Сте- панов48, О.Є. Пилипенко49, Т.Я. Валетов50, Ю.Г. Кисловський51, Л.В. Старцев52 та інші. Проаналізувавши радянську, пострадянську та сучасну істо- ріографію з теми дослідження, можна зробити узагальнення, що праці попередників не містять комплексного дослідження пи- тання технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ 348 столітті, а лише висвітлюють окремі аспекти технічного пере- вороту. Хоча в цілому українська та російська наукова літе- ратура представляє значну історіографічну базу, що є підставою для подальшого досконалого вивчення історико-економічного розвитку технічного перевороту в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. ———————— 1 Подолинський С.А. Ремесла і фабрики на Україні. – К., 1880. – 148 с. 2 Нисселович Л.М. История заводско-фабричного законодательства в Российской империи /Л.М. Нисселович. – СПб., 1883–1884. – Ч. 1–2. – 360 с. 3 Менделеев Д.И. Основы фабрично-заводской промышленности. Д.И. Менделеев СПб.: Тип, В.Демакова,1897. – С. 34. 4 Витчевский В. Торговая, таможенная и промышленная политика России со времен Петра Великого до наших дней / В. Витчевский; [пер. с нем. А. Брауде]. – СПб. : Изд. Д.А. Казицына и Ю.Д. Филипова, 1909. – 362 с. 5 Оглоблин А.П. Очерки истории украинской фабрики – Предкапи- талистическая фабрика / А.П. Оглоблин – Київ : Госиздат Украины, 1925. – 232 с. 6 Слабченко М.Є. Матеріали до соціально-економічної історії Ук- раїни XIX ст.: В 3 т. – Харків: Держвидав України, 1927. – Т. 2. Очерки торговли и торгового капитализма. – 278 с. 7 Варнеке О. До історії залізничного транспорту на Україні (За даними Одеського архіву) / О. Варнеке. – Б. М і р., 1927. – 22 с. 8 Бровер І.М. Україна на переломі до промислового капіталізму / І.М. Бровер. – Одеса 1. – 1931. – 174с. 9 Бровер І М. Україна на переломі до промислового капіталізму / І.М. Бровер Ч. 2. – 1933. – 193с. 10 Фесенко В. Початки металургійної промисловості на Україні : (Перша домна Луганського заводу) / В. Фесенко, 1932. – С. 231–256. – Окр. відб. – Монографія В. Фесенка про робітництво Луганського ливарного заводу залишається невиданою. 11 Ястребов Ф. Нариси з історії України. – Вип. 8:. Україна в першій половині XIX століття / Відп. ред. С.Н. Бєлоусов. – К. : Вид-во Академії наук УРСР, 1939. – С. 134. 349 12 Злотников М.Ф. От мануфактуры к фабрике // Вопросы истории. 1946. – № 11–12. 13 Лященко П. И. История народного хозяйства СССР. Т. 2. Капи- тализм / П.И. Лященко. – М. : Госполитиздат, 1950. – 736 с. 14 Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60–90-х ро- ків XIX ст. / І.О. Гуржій. – К. : Наукова думка, 1968. – 192 с.; Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. І.О. Гуржій – К.: Дерполітвидав УРСР, 1954. – 451 с.; Гуржій І.О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні (з кінця XVII ст. до 1861 року) І.О. Гуржій / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Вид-во АН УРСР, 1962. – 205 с. 15 Яцунский В.К. Промышленный переворот в России: (К проблеме взаимодействия производственных сил и производственных отноше- ний) // Вопр. истории. 1952. № – 12. – С. 52, 55, 60. 16 Струмлин С.Г. К вопросу о промышленном перевороте в Росии // Вопросы экономики 1952. – № 12. – С. 82. 17 Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні [В 3 ч.]. – Ч. 1: Ремесло і мануфактура / Відп. ред. Л.Е. Горелік. – К. : Вид-во АН УРСР, 1959. – 496 с. 18 Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800–1825 гг. / Е.И. Дру- жинина. – М. : Наука, 1970. – 382 с. 19 Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у XIX ст. / Л.Г. Мельник. – К.: В-во Київського університету, 1972. – 240 с. 20 Хромов П.А. Экономическая история СССР. Период промыш- ленного и монополистического капитализма в России / П.А. Хромов. – М. : Высшая шк., 1982. – 240 с. 21 Туган-Барановский М.И. Избранное. Русская фабрика в прошлом и настоящем : ист. развитие рус. фабрики в XIX веке / М.И. Туган- Барановский; РАН, Ин-т экон. – М. : Наука, 1997. – С. 73–74, 550. 22 Дерев’янкін Т.І. Промисловий переворот наУкраїні: Питання тео- рії та історії. [Текст] / Т.І. Дерев’янкін – К. : Наук. думка,1975. – С. 9. 23 Казьмирчук Г.Д., Соловйова Т.М. Соціально-економічний розви- ток Правобережної України в першій чверті XIX століття / Г.Д. Казь- мирчук, Т.М. Соловйова. – К. : Міжнародна фінансова агенція, 1998. – 174 с. 24 Лазанська Т.І. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики XIX ст.) / Т.І. Лазанська. – К.: Інс- титут історії України НАН України, 1999. – 282 с. 350 25 Крутіков В.В. Із історії Луганського ливарного заводу (до 200-річчя зародження металургійної промисловості України) / Кру- тіков В.В. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. Південна Україна XVIII–XIX століття. – Запоріжжя, РА «Тандем-У», 1999. – Вип. 4(5). – С. 188–195. 26 Довжук І.В. Індустріальний Донбас в історії розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / І.В. Довжук. – Луганськ: В-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 364 с.; Довжук І.В. Вугільно-металургійна промисловість Донбасу та України в кінці 80–90-х роках XIX століття [Текст]. Вип.ІІІ / І.В. Довжук. – К. : Ін-т історії України НАНУ, 1997. – 32 с. 27 Довжук І.В. Інженерно-технічна інтелігенція у розвитку важкої промисловості Півдня України (друга половина XIX – початок XX ст.) [Текст] : монографія / І.В. Довжук, І.В. Симоненко; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ : СНУ, 2013. – 179 с. 28 Шершун Т.М. Роль купецького стану у промисловому розвитку міст Херсонської губернії в першій половині XIX ст. / Т.М. Шершун // Інтелігенція і влада. – 2005. – Вип. 5. – С. 94–100. 29 Москалюк М.М. Загальний нарис промислового розвитку України в другій половині XIX – на початку XX ст. : Монографія / М.М. Мос- калюк .– Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. – 257 с. 30 Москалюк М.М. Розвиток обробної промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття [Текст] : монографія / Микола Москалюк. – Тернопіль : ТНПУ, 2012. – 299 с. 31 Донік О.М. Промислове підприємництво дворянства в Україні (1861–1900 рр.) / О.М. Донік // Пробл. історії України XIX – початку XX ст. – 2007. – Вип. 12. – С. 103–118. 32 Машкін О.М. Іноземці в соціально-економічному житті України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. / О.М Машкін. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2008. – 450 с. 33 Морозан В.В. Деятельность фирмы «Братья Яхненко и Сими- ренко» на Юге России / В.В. Морозан // Торговля, купечество и таможенное дело в России в XVI–XIX вв. : сб. материалов Второй междунар. науч. конф. (Курск, 2009 г.) / сост. А.И. Раздорский. – Курск, 2009. – С. 308–312. 34 Шаригіна О.А. Історія виникнення і розвитку залізничного та морського транспорту на Півдні України (друга половина ХІХ – по- чаток ХХ ст.) [Текст] : монографія / О.А. Шаригіна. – Херсон : ХДМІ, 2009. – 259 с. 351 35 Казьмирчук Г.Д. Винокуріння у Київській губернії в ХІХ ст. Г.Д. Казьмирчук // Соціальна історія: Науковий збірник. – К., 2009. – Вип. V. – С. 25–28. 36 Вєтрова Г.В. Формування промислового робітництва на Півдні України у другій половині ХIХ ст. / Г.В. Вєтрова // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. – 2010. – Вип. 28. – С. 66–71. 37 Реєнт О.П., Сердюк О.В. Сільське господарство України і сві- товий продовольчий ринок (1861–1914 рр.) / НАН України. Інститут історії України. – К. : Ін-т історії України, 2011. – 365 с. 38 Гайдай О.М. Цукрова промисловість як складова частина зем- леробської культури: історія становлення та розвитку на прикладі під- приємств Харитоненків (середина ХІХ – початок ХХ ст.) / О.М. Гайдай // Чорноморський літопис. – 2012. – Вип. 5. – С. 10–15. 39 Єлесіна К.О. Розвиток цукровиробництва на Середньому Под- ніпров’ї в кінці 1830-х – 1860-х рр. у промислових та суспільних ініціативах О.О. Бобринського / К.О. Єлесіна // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. – 2012. – Вип. 32. – С. 138–142. 40 Чекушина Ю.М. Промисловий розвиток та інженерне підпри- ємництво Донецько-Придніпровського регіону (1880–1917 рр.) : моно- графія / Ю.М. Чекушина, А.Г. Перетокін; ДВНЗ «Нац. гірн. ун-т». – Дніпропетровськ : НГУ, 2013. – 119 c. 41 Лень А.В. Розвиток наукового-технічного прогресу в харчовій промисловості українських губерній Російської імперії у другій поло- вині XIX – на початку ХХ ст.: Дис. канд. іст. наук : 07.00.07 / А.В. Лень; Кіровоградський національний технічний університет. – Кіровоград, 2013. – 205 с. 42 Онопрієнко М.В. Технічні знання і науки в контексті промислової революції: методологічний аспект [Електронний ресурс] / М.В. Оноп- рієнко // Вісник Національного авіаційного університету. Сер. : Філо- софія. Культурологія. – 2013. – № 1. – С. 48–52. 43 Аннєнкова Н.Г. Вплив митної політики Росії у сфері метало- промисловості на розвиток виробництва верстатної продукції на укра- їнських землях імперії у другій половині ХІХ ст. / Н.Г. Аннєнкова // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. пр. Темат. вип. : Історія нау- ки і техніки. – Харків : НТУ «ХПІ». – 2013. – № 68 (1041). – С. 8–16. 44 Проць Н.В. Розвиток промисловості у дворянських господарствах Харківської губернії пореформенного періоду / Н.В. Проць // Збірник наукових праць Харківського національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. [Текст] / [редкол. : В.Я. Білоцерківський (відп. 352 ред.) та ін.]. – Харків: Колегіум, 1997 – (Історія та географія). Вип. 50. – 2014. – С. 44–48. 45 Ковалева Н.В. Торгово-промышленная политика и промышлен- ное законодательство Российской империи XIX – начала XX века [Текст] / Н.В. Ковалева // История государства и права. – 2010. – № 1. – С. 16–18. 46 Орлик В.М. Митна політика Російської імперії та організація митного контролю в українських губерніях у дореформений період (1795–1861 рр.) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – № 6 – К. : Ін-т історії України НАН України, 2003. – C. 70–77; Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в доре- формений період / В.М. Орлик. – Кіровоград : Імекс – ЛТД, 2007. – 631 с. 47 Рыбаков Ю.Я. Промышленное законодательство России первой половины XIX века / Ю.Я. Рыбаков. – М., 1986. – 216 с. 48 Степанов В.Л. От фритредерства к протекционизму: Эволюция таможенной политики России в XIX в. / В.Л. Степанов // Торговля, купечество и таможенное дело в России в XVI–XIX вв. : сб. мате- риалов Второй междунар. науч. конф. (Курск, 2009 г.) / сост. А.И. Раз- дорский. – Курск, 2009. – С. 220–224. 49 Пилипенко О.Є. З історії правового регулювання підприємниць- кої діяльності в Росії та Україні у XVIII–XIX ст. / О.Є. Пилипенко // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2012. – Вип. 2. – С. 221–226. 50 Валетов Т.Я. Фабричное законодательство в России до Октябрь- ской революции / Т.Я. Валетов // Экономическая история. Обозрение. – Вып. 13. – М., 2007. 51 Кисловский Ю.Г. История таможенного дела и таможенной политики России. – 3-е изд., доп. / Под общ. ред. А.Е. Жерихова. – М: РУСИНА-ПРЕСС, 2004. – 592 с. 52 Старцев А.В. Торгово-промышленное законодательство и соци- ально-правовой статус предпринимателей в России (XVIII начало XX вв.) // Предприниматели и предпринимательство в Сибири (XVIII – начало XX вв.) – Барнаул: АГУ, 1996. – С. 3–21. The paper is devoted to historiographic review of scientific literature, which are highlighted the aspects of the technical revolution in Dniper Ukraine of the 19th century. Relying on the results of a historiographic 353 analysis the article singles out three chronological periods and provides a characterization of each. The conducted research allows the author to conclude that despite the availability of these historiographical sources, this problem needs a comprehensive and focused study. Keywords: historiography, the technical progress, Dnieper Ukraine, technical revolution, industry.

Технічний переворот у Наддніпрянській Україні в ХІХ столітті: історіографічний огляд

Репозитарії

Схожі ресурси