Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки

Стаття присвячена висвітленню причин та процесу становлення Автономної Молдавської СРР, проблем, що виникли у ході реалізації цього політичного проекту та радянських методів їх вирішення....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Бабюх, Ю.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:	Український історичний журнал
Теми:	Студії
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104922
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки / Ю.А. Бабюх // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 80-87. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-104922
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1049222016-07-31T03:02:19Z Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки Бабюх, Ю.А. Студії Стаття присвячена висвітленню причин та процесу становлення Автономної Молдавської СРР, проблем, що виникли у ході реалізації цього політичного проекту та радянських методів їх вирішення. The article is dedicated to the explanation of causes and process of the formation of the Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic, the problems which emerged in course of realization its political project and soviet methods of their decision. 2009 Article Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки / Ю.А. Бабюх // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 80-87. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104922 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Студії Студії
spellingShingle	Студії Студії Бабюх, Ю.А. Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки Український історичний журнал
description	Стаття присвячена висвітленню причин та процесу становлення Автономної Молдавської СРР, проблем, що виникли у ході реалізації цього політичного проекту та радянських методів їх вирішення.
format	Article
author	Бабюх, Ю.А.
author_facet	Бабюх, Ю.А.
author_sort	Бабюх, Ю.А.
title	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки
title_short	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки
title_full	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки
title_fullStr	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки
title_full_unstemmed	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки
title_sort	створення автономної молдавської срр: причини і наслідки
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Студії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104922
citation_txt	Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки / Ю.А. Бабюх // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 80-87. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT babûhûa stvorennâavtonomnoímoldavsʹkoísrrpričiniínaslídki
first_indexed	2025-07-07T16:03:49Z
last_indexed	2025-07-07T16:03:49Z
_version_	1837004730229850112
fulltext	80 Ю.А.Бабюх 65 Там само. – Ф.5. – Оп.1. – Спр.18. – Арк.31. 66 Красная Армия. – 1919. – 16 июля. 67 ЦДАВО України. – Ф.3204. – Оп.1. – Спр.81. – Арк.41. 68 Там само. – Арк. 68. On the basis of the investigated material, the author of article shows evolutionary process of forming political position the well-know commander Nykyfor Hryhoriev – in period civil war in Ukraine in the first of XX cen. Ю.А.Бабюх* СТВОРЕННЯ АВТОНОМНОЇ МОЛДАВСЬКОЇ СРР: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ Стаття присвячена висвітленню причин та процесу становлення Автоном- ної Молдавської СРР, проблем, що виникли у ході реалізації цього політичного про- екту та радянських методів їх вирішення. 12 жовтня 2009 р. виповнилося 85 років із моменту проголошення Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки у складі УСРР. Це державно- політичне утворення з моменту створення й до наших днів не має однозначної, чіткої оцінки як з боку політиків і державних діячів, так і серед істориків. У дано- му дослідженні ми спробуємо визначити причини утворення Автономної Мол дав- ської Радянської Соціалістичної Республіки; проблеми, що супроводили цей про- цес, а також заходи, за допомогою яких влада СРСР та УСРР їх вирішувала. Питання створення молдавської автономії в різних аспектах висвітлювали радянські вчені. Зокрема, у працях С.Афтенюка, що охоплюють період 1917– 1941 рр., характеризуються політичні фактори утворення Республіки1. А.Репіда провів комплексне дослідження створення Автономної Республіки, глибоко про- аналізував історичні джерела, зокрема рішення політбюро ЦК РКП(б), що були визначальними при обранні місця й форми державності молдаван України2. Процес створення Молдавської АРСР досліджувався в роботі Б.Віленського3. Після розпаду СРСР та утворення на його території незалежних держав виник ли передумови для об’єктивного дослідження історії Молдавської Автоном- ної Республіки. Одними з перших таку спробу здійснили В.Боєчко, О.Ганжа та Б.Захарчук4. В їхньому дослідженні у контексті проблеми кордонів розглянуто адміністративні зміни, що відбулися у Придністров’ї в період утворення автоном- ної республіки. Ідея створення молдавської державності на лівобережжі Дністра (у складі радянської України) була пов’язана з новим злетом революційної ініціативи в лавах більшовицької партії, що керувалася логікою продовження (після деякої перерви) боротьби за «світову революцію». Вирішення бессарабського питання було завданням-мінімум, тоді як завдання-максимум полягало в тому, щоб роз- палити полум’я революції на балканському напрямку, революціонізувати ситуа- цію в південно-східній Європі5. Слід відмітити, що в діяльності з її створення активну участь брали члени «ініціативної групи»; спеціальна комісія ВУЦВК, яку командирували в При- дністров’я; делегації бійців та командирів 2-го кінного корпусу, яким командував Г.І.Котовський. У цій роботі також брала участь комісія студентів і викладачів молдавсько-румунського відділення Університету народів Заходу (їх робота зводи- лася насамперед до ознайомлення зі становищем краю, участю у зборах та мітин- * Бабюх Юрій Антонович – аспірант центру теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики Інституту історії України НАНУ. 81Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки гах трудящих, бесідах із населенням про внутрішнє та зовнішнє становище Радянського Союзу, про політику комуністичної партії та радянського уряду. На таких зборах трудящі майже всіх міст і сіл Придністров’я ще до початку вересня 1924 р. виразили прагнення до створення Молдавської АРСР і прийняли резолю- ції із проханням прискорити цей процес). Проте, основна робота зі створення авто- номії була покладена на ЦК КП(б)У та ВУЦВК. «Вісь Бессарабія – Румунія – Балкани, як штик, що вспорює південно-західне «підбрюшшя» буржуазної Європи, – ось ціль, заради якої досвідчені революціоне- ри почали свою діяльність і породили ідею про створення молдавської автономної республіки, – вважає придністровський політолог Д.Соїн. – Про штучний харак- тер МАСРР говорить вже той факт, що етнічні молдавани на території автономії були в явній меншості. Але для цілей, що поставили автори проекту, це не мало значення. Навіть якби в усій МАСРР не проживало жодного молдаванина, їх би просто призначили на партійних зборах»6. Як бачимо, утворення молдавської автономії на південному заході України мало сприяти створенню стратегічного клину, геополітичного плацдарму для здійснення нового революційного прориву на Балкани, коли б для цього склалися сприятливі зовнішньополітичні умови. «Розповсюдження радянської влади на терени Бессарабії має тим більше значення, що цей край впирається на півночі і сході в Буковину та Галичину, русинське населення яких повністю на боці УСРР і СРСР, а на півдні в Доброджу з болгарським населенням»7. Вирішальну роль тут відігравали мотиви революційного й геополітичного характеру, оскільки пред- ставники «ініціативної групи» на чолі з Г.Котовським (група бессарабських біженців і румунських політичних емігрантів у складі 11 осіб (А.Бедулеску, П.Ткаченко, С.Тікельман, А.Ніколау, І.Діческу-Дік та інші), що звернулися в ЦК РКП(б) із доповідною запискою про необхідність створення Молдавської Соціалістичної Республіки), будучи переконаними інтернаціоналістами, не нада- вали національній мотивації великого значення (пізніше цей фактор став надзви- чайно актуальним і, відповідно, суперечливим). Тобто, відмічаючи зовнішньополітичне значення Молдавської республіки, слід сказати, що вона мала відігравати роль політико-пропагандистського плац- дарму, з якого б більшовики розповсюджували свій вплив на населення Бессара- бії, Румунії та врешті всього балканського регіону. У згаданій вище доповідній записці зазначалося, що «Молдавська республіка може відіграти ту ж роль політико-пропагандистського фактору, що й Білоруська республіка по відношен- ню до Польщі, і Карельська – по відношенню до Фінляндії. Вона слугувала б об’єктом привернення уваги та симпатій бессарабського населення й дала б ще більший привід претендувати на возз’єднання з нею Задністров’я»8. Ідею підхопив не лише Г.Котовський, а й М.Фрунзе, який особисто виступав за те, щоб Молдав- ська республіка була включена до складу УСРР9. М.Фрунзе у доповідній записці з цього приводу писав: «Створення хоча б невеликої території Молдавської респу- бліки чи області стане в наших руках могутньою зброєю для впливу на настрої робітничо-селянських мас Бессарабії з приводу закріплення надій на звільнення від румунського гніту»10. Тобто, у той період цей акт розглядався як можливість розпалити вогнище світової революції на Балканах і в Центральній Європі. Для цього у процес створення Молдавської АСРР залучили близько 300 тис. громадян Бессарабії, які змушені були покинути рідні краї через кривавий політичний терор Румунії і оселитися в СРСР. У Москві, Харкові та інших містах проводилися збори та мітинги бессарабців, на яких вони висловлювалися за створення автоном- ної молдавської республіки та приєднання до неї Бессарабії. Однак, Бессарабія формально перебувала у складі Румунії, тому створення Молдавської республіки могло викликати національно-територіальні міжнародні суперечки, про що попереджав комісар іноземних справ, відомий радянський 82 Ю.А.Бабюх дипломат Г.Чичерін. Зокрема, він зазначав, що ця проблема потребує уважної під- готовки. Закликав зважати на міжнародну ситуацію, зокрема на «експансіоніст- ські претензії румунського шовінізму», доводив, що виявлення великої кількості молдаван на українській території лише посилить позиції румун у суперечці з питань Бессарабії11. Г.Чичерін мав рацію. 1924 р. було закладено «вибухівку» на багато років наперед. Відповідаючи на запит депутатів румунського парламенту, стривожених створенням радянської Молдавії, прем’єр-міністр країни Й.Бретіану зауважив: «Ми (румуни) не можемо бути схвильованими, а навпаки, можемо лише радіти, що сусідня держава визнала, що в наших територіальних претензіях ми не пішли так далеко, як потрібно було б»12. Цей вислів прем’єра цитували у Придністров’ї в 1989–1990 рр., коли в Кишиневі згадали про свою румунську ідентичність і влаш тували в 1992 р. військове вторгнення в регіон, населення якого не захотіло приймати латинську граматику та підручники історії з Бухареста. Але на той час ідея створення Молдавської Республіки потрапила на сприят- ливий ґрунт, яким, окрім геополітичного чинника, виявилася й політика непу. Економічні зрушення, розширення місцевої ініціативи, демократизація суспіль- ного життя позитивно позначилися на національно-державному будівництві в радянських республіках. У рамках проведення політики «коренізації» створюва- лися автономні республіки, автономні області та національні округи. У 1920– 1923 рр. були утворені башкирська, дагестанська, карельська, бурят-монголь ська та інші автономні радянські соціалістичні республіки; у 1924 р. були утворені туркменська та узбецька радянські соціалістичні республіки. Тож коли 1924 р. постало питання про створення молдавської автономної республіки, це мало кого здивувало. У радянській історіографії зазначалося, що важливу роль у створенні авто- номної молдавської республіки відіграло утворення Союзу Радянських Соціа- лістичних Республік, яке увінчало розвиток форм співробітництва «братніх радянських республік» і стало заключним етапом їхнього об’єднавчого руху13. У контексті об’єднавчого руху подавалася і вся історія утворення молдавської радянської автономії. Зокрема, наголошувалося, що на численних зібраннях робітників і селян Придністров’я та біженців із Бессарабії й Румунії у 1923– 1924 рр. приймалися резолюції, в яких молдавський народ просив радянську владу про створення Радянської Молдавії, пізніше вітав відповідні рішення та перші кроки урядів УСРР і СРСР з утілення на практиці цих побажань. Бага- тократно повторювалося, що 2 березня 1924 р. на мітингу бессарабців, що прожи- вають у Москві, прозвучав заклик приєднуватися до протесту, влаштовувати мітинги й збори та підтримати політику уряду СРСР щодо Бессарабії14. На загаль- них зборах батраків села Дубоссари 31 серпня 1924 р. було прийнято рішення під- няти питання перед губвиконкомом про створення молдавської соціалістичної республіки15. Насправді утворення Автономної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки проходи- ло в складній політичній боротьбі, що розгорнулася між різними державними органами та державно-політичними діячами. Ще у 1923 р., коли виникла ідея створення цієї республіки, Г.Котовський та ініціативна група готувалися до зустрічі з В.Леніним. Воєначальник був переконаний, що Ленін «зрозуміє споді- вання молдаван» і підтримає проект16. Однак через смерть останнього зустріч не відбулася. 4 лютого 1924 р. ця група направила в ЦК РКП(б) і в ЦК КП(б)У вже згадувану доповідну записку про необхідність створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. У ній, зокрема, зазначалося, що на лівому березі Дністра, в колишній Херсонській та Подільській губерніях, компактно прожива- ють не менше ніж 500–800 тис. молдаван, які займають територію 16 000 квадрат- 83Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки них верст. Етнографічний момент, отже, фігурував як головний аргумент на користь створення автономної Молдавської одиниці в межах УСРР чи в системі СРСР17. Стосовно більш реалістичної мотивації Г.Котовський та М.Фрунзе в роз- мовах із маршалом Радянського Союзу С.Будьонним висловлювалися так: «Лише молдавська республіка дасть можливість нашому народу побороти бідність і за допомогою російського пролетаріату побудувати світле життя»18. Ознайомившись на початку лютого з доповідною запискою, члени політбюро ЦК КП(б) України після місячної перерви вирішили зосередити увагу на етнічній стороні проблеми. Адже існуюча практика районування базувалася на економіч- них показниках, а також виходила з кількості населення, що проживає на певній території. У резолюції ІІІ сесії ВУЦВК із питання адміністративно-територіаль- ного поділу УСРР від 16 жовтня 1922 р., було встановлено територію сільської адміністративної одиниці з кількістю населення не менше 1000 осіб, радянської волосної одиниці (району) від 25 тис. до 40 тис. осіб і повітової одиниці (округу) – від 400 тис. до 600 тис. осіб19. Окрім того в тезах «Про радянське будівництво», виголошених на VІІ Всеукраїнському з’їзді рад 9 грудня 1922 р., наголошувалося, що в основі нового господарсько-адміністративного поділу мають лежати усталені умови економічного тяжіння населення до певних пунктів, господарська ціліс- ність району, умови зв’язку, шляхів сполучення та комунікацій, перспективи економічного розвитку району, а в інших випадках і національний склад населен- ня20. Тобто, етнічний аспект відігравав далеко не провідну роль на початковій стадії адміністративно-територіальної реформи радянської України. Коли політ- бюро ЦК КП(б)У 7 березня 1924 р. прийняло рішення про політичну доцільність створення молдавської автономії у складі УСРР, воно знайшло за потрібне пере- страхуватися, зазначивши, що це питання має бути розглянуте повторно. Аргу- ментацією слугувала необхідність проведення значної підготовчої роботи для вивчення етнічного складу населення, встановлення статусу автономії, визначен- ня її територіальних меж, розподілу державного майна тощо. Зокрема, органам внутрішніх справ України було доручено визначити реальну чисельність молдав- ського населення і ступінь компактності його проживання для проектування кор- донів майбутньої автономії (для чого було використано дані переписів 1897 та 1920 років). Однак у ситуації, що склалася, ініціативу на себе знову взяв Г.Котовський. Із бійців та командирів 2-го кавалерійського корпусу він створив спеціальну комі- сію, яка зайнялася збиранням інформації на місцях. Обидві сторони надали в ЦК КП(б)У власні підрахунки, що мають значущу різницю, насамперед щодо чисельності молдавського населення в Подільській та Одеській губерніях. Мож- ливість детально простежити розподіл результатів по губерніях, округах і районах, а також виділити розбіжності в результатах, про які йшлося вище, дає таблиця (див. табл. на стор.85). В офіційній доповідній записці з питання районування місцевостей, заселених молдавською національністю, зазначалося, що дані, які зібрав Г.Котовський, пере- вищують статистичні відомості про кількість молдаван більше, ніж на 100 000 осіб, навіть у межах прикордонних із Бессарабією губерній (по Подільській губернії молдаван у 1897 і в 1920 рр. не переписували, їх зарахували до графи «інші», з огляду на малу кількість)21. У квітні 1924 р. Конституційна комісія при ВУЦВК розглядала питання про створення молдавської автономії, але, зважаючи на відсутність достатніх матеріа- лів і суперечливості тих даних про Молдавію, якими володіла комісія, вирішення цього питання було відкладено. Центральній адміністративно-територіальній комісії при ВУЦВК, за участю ЦСУ та Одеського губвиконкому було доручено з’ясувати наявність молдавського населення в округах, районах і селах УСРР, зібрати відомості про мову, побут і життя молдаван. 84 Ю.А.Бабюх З огляду на відсутність етнографічних і територіальних даних політбюро ЦК КП(б)У 18 квітня 1924 р. постановило вважати створення молдавської респу- бліки недоцільним22. Проте, незважаючи на спротив багатьох державних діячів, зокрема М.О.Скрипника, НКВС було запропоновано продовжувати подальшу роз- робку питання про створення адміністративної одиниці з переважанням молдав- ського населення. Для цього рекомендувалося залучити до роботи комісію націо- нальних меншин при ВУЦВК. У рамках проведення цієї роботи в травні 1924 р. на засіданні Одеської губерн- ської адміністративно-територіальної комісії прийнято рішення направити у Цент- ральну АТК матеріали, розроблені комісією національних меншин при губвиконко- мі стосовно молдаванського району, а саме, щодо норм чисельності населення для національних районів (німців та молдаван), які пропонувалося зменшити до 20000 жителів для району і 500 жителів для сільрад23 (РНК у серпні визнала доцільним зменшити ці норми до 10000 жителів – для району і 500 для сільрад)24. У червні 1924 року на засіданні секретаріату Одеського губкому партії було вирішено організувати при губпартшколі молдавське відділення для підготовки відповідних партійних та радянських працівників. У плані роботи агітпропу губ- кому на червень–серпень намічалися заходи з оформлення та пожвавлення мол- давської секції, організація курсів підготовки й перепідготовки вчителів для молдавських шкіл, випуск літератури молдавською мовою і т. д.25 Але в Москві поспішали і на аргументи української сторони не зважали. Політичний аспект створення молдавської автономії чітко проглядається в поста- нові політбюро ЦК РКП(б) від 29 липня 1924 р. «Про Молдавську РСР» в якій говорилося про необхідність, передусім із політичних міркувань, виділення мол- давського населення в спеціальну автономну республіку у складі УСРР і пропо- нувалося ЦК КП(б)У дати відповідні директиви українським радянським орга- нам26. Зрозуміло, що саме ця постанова й визначила форму державності в Молда- вії на тому історичному етапі. Про хід робіт з організації молдавської автономної республіки ЦК КП(б)У у місячний термін мусило надати повідомлення в політбю- ро ЦК РКП(б). Головну роль у прийнятті цього рішення відіграв М.Фрунзе, якому доручили спостерігати за якнайшвидшим проведенням в життя цього питання. Його підтримали Й.Сталін, Л.Каменєв та інші керівники СРСР, які потребували в цей час підтримки М.Фрунзе у боротьбі за владу. 12 серпня 1924 р. політбюро ЦК КП(б)У вирішило створити в Одесі організа- ційну комісію на чолі з А.Грінштейном. Їй доручалося попередньо визначити кор- дони автономії та опрацювати інші, пов’язані з утворенням нової республіки, питання. Почалася кампанія зі збирання підписів й організації мітингів на під- тримку створення автономної республіки для того, щоб показати, що ідея вихо- дить з низів, від молдавського населення, яке, нібито, бажає створити свою власну державу. Інспірований згори рух молдавського населення з метою утворення мол- давської республіки поширюється, охоплюючи майже все Придністров’я. У мол- давських селах Тея, Глинне, Токмазея, Слободзея й Григоріополь відбулися вели- кі зібрання молдаван, які вилилися в маніфестації, що наполегливо вимагали організації автономної молдавської республіки. Така пропаганда, подекуди із заздалегідь складеними закликами й резолюціями, продовжувалася майже два місяці. Наголошуючи на масовості руху за утворення молдавської автономії, газе- та «Известия» заявила, що ця республіка народжується волею молдавського і немолдавського населення радянського Придністров’я. На початку вересня 1924 р. із заявою про майбутнє створення молдавської радянської республіки виступив голова РНК УСРР В.Чубар, підкресливши, що робітники й селяни України будуть допомагати господарському, політичному та культурному розвитку Молдавії. Важливе місце в підготовці до створення Мол- дав ської АСРР зайняла ІV сесія Одеського губвиконкому, депутати якої не лише 85Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки Адмін.-тер. одиниця Чисельність молдаван перепис 1897 р. перепис 1920 р. дані Г.Котовського Подільська губ.: 1) Тульчинський округ 1.Каменський р-н – – 18 001 2.В.-Косницький р-н – – 12 225 3.Пісчанський р-н – – 980 Усього 8135 – 31 206 Одеська губ. 1) Балтський округ 1. Балтський р-н – – 6231 2. Олексіївський р-н – 6263 12 091 3. Валегуцуловський р-н – 1235 4806 4. Рибницький р-н – 2086 26 586 5. Троїцький р-н – 56 5843 6. Ясиновський р-н – 2550 2498 7. Крутянський р-н – 1377 27 418 8. Ананьївський р-н – 14 330 25 065 9. Бірзульський р-н – 2919 11 020 Усього – 30 816 121 558 2) Одеський округ 1. Дубоссарський р-н – 22 176 21 196 2. Захар’ївський р-н – 1076 2094 3. Слободзейський р-н – 26 179 33 106 4. Себриковський р-н – 275 135 5. Григоріопольський р-н – 9413 11 926 6. Біляєвський р-н – 6884 8577 7. Яновський р-н – 30 80 8. Березовський р-н – 21 219 9. Тираспольський р-н – 12 612 18 875 Усього – 78 666 96 206 3) Первомайський округ – 11 696 8374 4) Миколаївський округ – 6909 13 885 5) Єлисаветградський округ – 11 083 11 277 6) Херсонський округ – 105 891 Усього – 139 275 283 391 Катеринославська губ. 1) Олександрійський округ 1. Аджамський р-н – 7991 – 2. Користовський р-н – 9438 – 3. Знам’янський р-н – 5612 – Усього по губ. – 23 041 – По Подільській та Одеській губ. – 147 410 283 398 Усього по УСРР 170 451 – 86 Ю.А.Бабюх вітали та схвалювали ідею появи радянської Молдавії, а й виявили бажання допо- могти молдавському народу у звільненні від румунської окупації та в побудові соціалістичного суспільства. Таким чином, до кінця вересня 1924 р. були вирішені основні питання підго- товки створення молдавської автономії. 19 вересня 1924 р. ЦК КП(б)У прийняв розгорнуте рішення про створення у складі України Молдавської АСРР, а вже за тиждень ця постанова отримала схвалення на засіданні Політбюро ЦК РКП(б). «Підтримуючи прохання молдавських трудящих, партійних і радянських органів Лівобережної Молдавії про створення Молдавської СРР», Раднарком УСРР виніс це питання на розгляд ІІІ сесії ВУЦВК VІІІ скликання, що відбулася 8–12 жовтня 1924 р. у Харкові27. Юридичне оформлення створення Молдавської АСРР відбулося 12 жовтня 1924 р. на III сесії ВУЦВК восьмого скликання. Підсумковий документ щодо цього мав такий вигляд: «Беручи до уваги твердо виражену волю робітників та селян радянської Молдавії й виходячи з непохитних основ Конституції Союзу РСР, ІІІ сесія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету VІІІ скликання постановила: утворити в складі Української Соціалістичної Республіки Автоном- ну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку»28. 10 травня 1925 р. IX Всеукраїнський з’їзд рад затвердив Конституцію Молдав- ської АСРР. Він же вніс у Конституцію України ряд змін та доповнень. У резолю- ції з’їзду «Про зміни Конституції УСРР» підкреслювалося: «Намагаючись створи- ти вільну й добровільну, а відповідно, тим більше повну та міцну єдність трудя- щих всіх національностей, що населяють Українську Соціалістичну Радянську Респуб ліку, й визнаючи повністю право всіх націй на самовизначення аж до відо- кремлення, Українська Соціалістична Радянська Республіка, беручи до уваги твердо виражену волю молдавського народу на оформлення свого державного буття в складі УСРР, об’єднується з ним на принципах утворення в складі УСРР Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки, що управляється на підставі особливої Конституції, остаточно утвердженої, після схвалення її Всемолдавським з’їздом робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, Всеукраїнським з’їздом Рад робітничих, селянських і червоноармійських депу- татів»29. Отже, Конституція України задекларувала право молдавського народу на самовизначення. Свій політичний програш, пов’язаний з утворенням молдавської автономії, влада радянської України відчула вже у 1940 р., коли у зв’язку з утворенням союз- ної молдавської республіки довелося розв’язувати проблеми територіального роз- межування між УРСР та Молдавською РСР. Але поки існував Радянський Союз, проблемі кордонів ніхто не надавав серйозного значення. Ситуація змінилася у 1990 р., коли прорумунськи налаштовані політичні еліти Молдови оголосили утво- рення свого часу молдавської автономії «незаконним» і «неправочинним» поро- дженням радянського режиму. Із того часу триває гострий конфлікт між прихиль- никами і противниками об’єднання Молдови й Румунії в одну державу, який уже коштував сотень життів і на сьогодні є далеким від розв’язання. 1 Афтенюк С.Я. Ленинская национальная политика Коммунистической партии и обра- зование советской государственности молдавского народа. – Кишинёв, 1971. 2 Репида А.В. Образование Молдавской АССР. – Кишинёв, 1974. 3 Виленский Б.В. Образование Молдавской Советской Социалистической республики.– К., 1951. 4 Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Формування державних кордонів України (1917–1940 рр.). – К., 1991. 5 Стыкалин А. Ещё одна восточнославянская национально-государственная традиция? Полемические заметки // Неприкосновенный запас. – 2009. – №1. – С.275. 6 Там же. 87Організаційне та матеріальне забезпечення поліційних структур і підрозділів... 7 Politica de moldovenizare în RASS moldovenească. Culegere de documente şi materiale. – Chişinău 2004. – А.31 8 Ibid. – A.30. 9 Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии: Сб. док. и мат. – Кишинёв, 1984 – С.45. 10 Там же. – С.55. 11 Стремидловский С. Приднестровье определяет свою судьбу // Российские вести. – 2006. – 30 августа – 6 сентября. 12 Там же. 13 Виленский Б.В. Образование Молдавской Советской Социалистической республи- ки. – К., 1951. 14 Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии. – С.46. 15 Там же. – С.64. 16 Там же. – С.45. 17 Politica de moldovenizare în RASS moldovenească. Culegere de documente şi materia- le. – А.30. 18 Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии. – С.44. 19 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф.1. – Оп.2. – Спр.665. – Арк.1. 20 Там само. – Арк.5. 21 Там само. – Спр.1813. – Арк.80 зв. 22 Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Ф.1. – Оп.6. – Спр.48. – Арк.65. 23 Там само. – Оп.2. – Спр.1068. – Арк.28. 24 Там само. – Спр.1815. – Арк.14. 25 Государственно-правовые акты Молдавской ССР (1924–1941 гг.). – Кишинёв, 1963. – С.4. 26 Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии. – С.55. 27 Репида А.В. Образование Молдавской АССР. – С.103. 28 Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии. – С.85. 29 Съезды Советов Союза ССР, союзных и автономных советских социалистических респуб лик: Сб. док. – Т.V. – Москва, 1964. – С.150. The article is dedicated to the explanation of causes and process of the formation of the Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic, the problems which emerged in course of realization its political project and soviet methods of their decision. І.І.Дерейко* ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛІЦІЙНИХ СТРУКТУР І ПІДРОЗДІЛІВ У РАЙХСКОМІСАРІАТІ УКРАЇНА У статті розглянуто причини, умови і результати залучення українців до формувань німецької поліції в райхскомісаріаті Україна, їх інституційне оформ- лення, матеріальне забезпечення та побутові обставини проходження служби. Проаналізовано рівень ефективності системи допоміжної поліції, її роль у функ- ціонуванні окупаційного режиму. Дослідження Другої світової війни, зокрема, періоду окупації українських земель нацистською Німеччиною, завжди посідали особливе місце у вітчизняній історіографії і мали високий суспільний рейтинг. В ідеологічній конструкції радянської доби вони стали одним із наріжних каменів, оскільки обслуговували аксіому про «морально-політичну єдність радянського народу». Із цієї тези випли- * Дерейко Іван Іванович – канд. іст. наук, наук. співроб. відділу історії України періо ду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ.

Створення Автономної Молдавської СРР: причини і наслідки

Репозитарії

Схожі ресурси