ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність»
8–9 жовтня 2009 р. в місті Лодзь (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна конференція «Історія – ментальність – ідентичність», організована спільними зусиллями однойменного міжнародного (в основі своїй польсько-українського) дослідницького колективу (співголови – професори Є.Матерницький і Л.О.Зашкільняк...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104935 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» / В.В. Тельвак, В.П. Педич // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 225-226. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-104935 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1049352016-07-31T03:02:17Z ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» Тельвак, В.В. Педич, В.П. Хроніка наукового життя 8–9 жовтня 2009 р. в місті Лодзь (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна конференція «Історія – ментальність – ідентичність», організована спільними зусиллями однойменного міжнародного (в основі своїй польсько-українського) дослідницького колективу (співголови – професори Є.Матерницький і Л.О.Зашкільняк), Міждисциплінарної групи досліджень над історією традиції та історичних міфів (Лодзь), кафедри історії історіографії Лодзинського університету й лодзинського відділу Інституту національної пам’яті. 2009 Article ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» / В.В. Тельвак, В.П. Педич // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 225-226. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104935 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Тельвак, В.В. Педич, В.П. ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» Український історичний журнал |
| description |
8–9 жовтня 2009 р. в місті Лодзь (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна конференція
«Історія – ментальність – ідентичність», організована спільними зусиллями однойменного міжнародного (в основі своїй польсько-українського) дослідницького колективу (співголови – професори
Є.Матерницький і Л.О.Зашкільняк), Міждисциплінарної групи досліджень над історією традиції та
історичних міфів (Лодзь), кафедри історії історіографії Лодзинського університету й лодзинського
відділу Інституту національної пам’яті. |
| format |
Article |
| author |
Тельвак, В.В. Педич, В.П. |
| author_facet |
Тельвак, В.В. Педич, В.П. |
| author_sort |
Тельвак, В.В. |
| title |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» |
| title_short |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» |
| title_full |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» |
| title_fullStr |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» |
| title_full_unstemmed |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» |
| title_sort |
ііі міжнародна конференція «історія–ментальність–ідентичність» |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/104935 |
| citation_txt |
ІІІ Міжнародна конференція «Історія–ментальність–ідентичність» / В.В. Тельвак, В.П. Педич // Український історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 225-226. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT telʹvakvv ííímížnarodnakonferencíâístoríâmentalʹnístʹídentičnístʹ AT pedičvp ííímížnarodnakonferencíâístoríâmentalʹnístʹídentičnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-07T16:04:57Z |
| last_indexed |
2025-07-07T16:04:57Z |
| _version_ |
1837004801755316224 |
| fulltext |
225Хроніка наукового життя
політичних процесів під час хрущовської «відлиги» простежив канд. іст. наук О.Ф.Нікілєв. Аспірант-
ка Н.С Захарова присвятила свій виступ співпраці колишніх радянських республік із Радою Європи у
питаннях розвитку історичної освіти, зробивши спробу порівняти досягнення в її реформуванні в
Україні та у Російській Федерації.
На заключному спільному засіданні керівники секцій підбили підсумки їх роботи, ухвалили від-
повідні рекомендації. Широкий спектр питань, котрі обговорювалися на Других наукових читаннях,
присвячених пам’яті професора А.М.Черненка, зацікавлене їх обговорення і дискусії на пленарному й
секційних засіданнях у черговий раз продемонстрували важливе значення вивчення актуальних проб-
лем політичної історії України та Росії. Матеріали виголошених доповідей і повідомлень будуть
на друковані в наступному випуску збірника наукових праць кафедри української історії й етнополіти-
ки ДНУ «Проблеми політичної історії України».
В.В.Тельвак (Дрогобич), В.П.Педич (Івано-Франківськ)
ІІІ МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІСТОРІЯ – МЕНТАЛЬНІСТЬ – ІДЕНТИЧНІСТЬ»
8–9 жовтня 2009 р. в місті Лодзь (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна конференція
«Історія – ментальність – ідентичність», організована спільними зусиллями однойменного міжна-
родного (в основі своїй польсько-українського) дослідницького колективу (співголови – професори
Є.Матерницький і Л.О.Зашкільняк), Міждисциплінарної групи досліджень над історією традиції та
історичних міфів (Лодзь), кафедри історії історіографії Лодзинського університету й лодзинського
відділу Інституту національної пам’яті. Головною темою цієї вже третьої зустрічі польських та укра-
їнських гуманітаріїв* було обрано міфи і стереотипи в історії Польщі й України ХІХ і ХХ ст. У робо-
ті форуму взяли участь понад 40 учених, у тому числі 15 – з України. Географія його учасників була
доволі широкою: польські дослідники прибули з Варшави, Жешува, Познані, Ґданська, Кельц,
Любліна, Катовіц, Щецина, Вроцлава. Українські учасники конференції представляли наукові осе-
редки Києва, Львова, Дрого бича, Івано-Франківська, Острога, Рівного, Полтави, Тернополя, Черкас,
Кривого Рога, Бердянська.
Із привітальним словом до учасників конференції звернулися господарі форуму: декан історико-
філософського факультету Лодзинського університету проф. З.Анусик, директор інституту історії
цього навчального закладу проф. М.Нартонович-Кот, директор лодзинського відділу Інституту націо-
нальної пам’яті М.Друзка, керівник Міждисциплінарної групи досліджень над історією традиції та
історичних міфів проф. С.Питлас, а також завідувач кафедри історії історіографії Лодзинського уні-
верситету проф. Р.Стобецький.
Перше пленарне засідання відбулося на тему ролі міфу у сучасній гуманістиці з особливим акцен-
том на історичній науці. Як головні доповідачі виступили: з української сторони професори Л.За -
шкільняк (Львів) і В.Тельвак (Дрогобич), із польської – Є.Матерницький (Жешув), В.Вжосек (Поз-
нань) та С.Новиновський (Лодзь).
Друге пленарне засідання, присвячене проблемам долання й творення міфів в історіографії, від-
булося у звичному форматі заслуховування доповідей та їх подальшого обговорення. Було продискуто-
вано виступи проф. А.Вежбицького (Варшава) «Міф слов’янщини у польській історіографії ХІХ століт-
тя», доц. І.Куцого (Тернопіль) «Польща в українській галицькій історіографії ХІХ століття: міф про
цивілізаційну зраду слов’янства», професорів В.Масненка (Черкаси) «Міфологізація образу Богдана
Хмельницького в українській історичній думці й національній свідомості ХІХ–ХХ століття» і
Р.Стобецького (Лодзь) «Юзеф Пілсудський та його місце у національному імаґінаріумі поляків».
Далі дослідники розійшлися по секціях, де було розглянуто низку конкретних історіографічних
проблем. На першій секції «Поляки й українці щодо культу національних героїв» було обговорено
доповіді професорів І.Колесник (Київ) «Ідентичності Миколи Гоголя: міфи і реальність», Е.Коко
(Ґданськ) «Образ русинів-українців у працях Францішка Равіти-Ґавронського», доктора М.Сикорсь-
кої-Ковальської (Лодзь) «Микола Ганкевич – герой двох народів», професорів Г.Вуйцик-Лаґан (Кельце)
«Пілсудський та Україна на сторінках шкільних видань тридцятих років ХХ ст. Причинок до культу
маршалка» й З.Анусика (Лодзь) «Феномен Івана Мазепи в польській історіографії ХІХ і ХХ століть».
На другій секції, названій «Між міфом, легендою та стереотипом», виступили проф. В.Пусь
(Лодзь) «Міф промислової революції в польській історіографії», доктор М.Іванська (Лодзь) «Місто й
міський простір у свідомості жителів Лодзі межі ХІХ–ХХ ст.», канд. іст. наук Л.Лазурко (Дрогобич)
«Інтелектуальне коло «Квартальника історичного» львівської доби: творення культу національних
героїв» і доктор К.Блаховська (Варшава) «Повернення до Матері»? – інтерпретація приєднання
Галицької Русі до Корони в польській історіографії ХІХ ст.».
Другий день форуму розпочало пленарне засідання, присвячене польсько-українським дис-
кусіям щодо міфу про українське козацтво. Вони розгорнулися довкола доповідей проф.
* Звіт про попередню конференцію див.: Зашкільняк Л.О. II Міжнародна конференція «Істо-
рія – ментальність – ідентичність» // Укр. іст. журн. – 2009. – №1. – С.232–234.
226 Хроніка наукового життя
А. Стемпника (Люблін) «Міф козаччини у польській історіографії ХІХ та ХХ століть», доц.
В. Яремчука (Острог) «Інтерпретація козацького міфу в українській радянській історіографії
50–80 рр. ХХ ст.», проф. Ю.Волошина (Полтава) «Шляхетські ідеали у козацькому середовищі
Лівобережної України 60–70 рр. XVIII ст.», доктора В.Юльковської (Познань) «Міф козаччини в
інтерпретації Кароля Шайнохи, а також його творча рецепція у польській історіографії й літерату-
рі ХХ ст.», проф. В.Шандри (Київ) «Історія і влада на Правобережній Україні в ХІХ ст.: творення
легітимаційних міфів» та доктора Д.Мальчевської-Павелець (Катовіце) «Генеза козаччини у синте-
зах історії Польщі доби ПНР».
Далі учасники конференції знову розійшлися по секціях. У першій було обговорено доповіді
проф. М.Гошовської (Жешув) «Міф Матері Польки в історичних опрацюваннях ХІХ ст.», доцентів
В.Константинової (Бердянськ) «Свій» чи «чужий»: взаємні міфи й стереотипи у свідомості україн-
ського і польського населення Північного Приазов’я (на підставі матеріалів історично-археографічних
експедицій)», Т.Цимбал (Кривий Ріг) «Міфи українських емігрантів як спосіб утримання зв’язку з
Батьківщиною», К.Івангородського (Черкаси) «Радянський історіографічний міф про Люблінську унію
як «загарбання України Польщею» та В.Педича (Івано-Франківськ) «Історія як міф: дискусії в україн-
ській галицькій історіографії 1918–1939 рр.».
У другій секції обговорення точилося довкола доповідей професорів С.Трояна (Рів не) «Най новіша
польська історіографія про польсько-українське минуле», А.Киридон (Київ) «Історична па м’ять як
травматичний розрив із минулим: проблемне поле сучасного історичного дискурсу», доктора А.
Кавалець (Жешув) «Національний заклад ім. Оссолінських – початок легенди», проф. П.Вайн-
ґертнера (Лодзь) «Польщею керує законспірована мафія» – зі стереотипу масонства у II Речіпоспо-
литій» і доктора Й.Пісулинської (Жешув) «Львівське історичне середовище міжвоєнного часу очима
інших».
На останньому, пленарному засіданні форуму, названому «Для чого нам міфи й стереотипи?»,
дискусії розгорілися довкола доповідей проф. Б.Плонки-Сироки (Вроцлав) «Стереотипні риси поль-
ського романтичного політика – порівняльний аналіз», докторів М.Новак (Ґданськ) «Митрополит
Андрій Шептицький – міфи та реальність» і К.Полясик-Вжосек (Познань) «Етнографія/етнологія як
свідчення етнічного стереотипу».
Під час обміну думками з приводу винесених на обговорення проблем підкреслювалися їх недо-
статня розробленість у сучасній польській та українській історіографії, потреба їх міждисциплінарно-
го опрацювання за участю представників багатьох галузей гуманітарного знання. Було вирішено, що
наступну, четверту, міжнародну конференцію організують Львівський національний університет імені
Івана Франка й Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. Вона присвячувати-
меться обговоренню цікавої проблеми історичної пам’яті в українському й польському суспільствах
ХІХ–ХХ ст.
В.М.Матях (Київ)
ДО ЮВІЛЕЮ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА
МАРИНИ ВОЛОДИМИРІВНИ СКРЖИНСЬКОЇ
У серпні 2009 р. свій славний ювілей відсвяткувала відомий вчений-антикознавець, доктор істо-
ричних наук Марина Володимирівна Скржинська. Вона народилася 23 серпня 1939 р. в Ленінграді.
Соціокультурна атмосфера цього уславленого своїми традиціями міста на Неві не могла не накласти
відповідний карб на характер і світосприйняття майбутнього науковця. Природні здібності дівчинки
розвивалися й формувалися у творчій атмосфері, яка панувала в родині всесвітньо визнаної дослідниці
середньовічних Візантії та Італії О.Ч.Скржинської, її матері. Саме під впливом Олени Чеславівни
Марина вже з дитинства почала цікавитися історією та культурою античної цивілізації. Закінчивши з
відзнакою в 1961 р. класичне відділення філологічного факультету Ленінградського державного уні-
верситету, М.В.Скржинська вступила до аспірантури, де її науковим керівником був доктор історич-
них наук А.І.Доватур. 1968 р. вона успішно захистила кандидатську дисертацію «Новелістична тради-
ція про тиранію в Греції в VІІ–VІ ст. до н.е.» й отримала посаду викладача давньогрецької та латин-
ської мов у ленінградських державному університеті та медичному інституті.
Із 1972 р. життєва і творча доля М.В.Скржинської тісно пов’язана з Україною. По переїзді до
Києва вона працює старшим, а згодом – провідним науковим співробітником академічного Інституту
археології. Саме праця у цій науковій інституції підсилила її інтерес до минулого античних держав
Північного Причорномор’я. Окрім численних статей (а їх у творчому доробку дослідниці близько 150)
цій проблематиці Марина Володимирівна присвятила три монографії: «Північне Причорномор’я в
описі Плінія Старшого» (1977 р.), «Давньогрецький фольклор і література про Північне Причорно -
мо р’я» (1991 р.) і «Скіфія очима еллінів» (1998 р.), які ґрунтуються на глибокому вивченні свідчень
давньогрецьких і латинських джерел про античні держави регіону та їх сусідів. Плідна багаторічна
|