Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років
Дослідження проводилися в Запорізькій області на території Ботієвської вітроенергетичної станції, а також на прилеглих водоймах. Експедиційні виїзди здійснено у весняні періоди 2013-2014 років. Всього за 36 днів зібрано матеріал з 217 годин реєстрацій на пункті спостережень. Протяжність автомобільни...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105351 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років / П.І. Горлов, В.Д. Сіохін, В.І. Долинний, А.І. Сидоренко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2014. — Вип. 17. — С. 19-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-105351 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1053512016-08-12T03:02:34Z Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років Горлов, П.І. Сіохін, В.Д. Долинний, В.І. Сидоренко, А.І. Экология Дослідження проводилися в Запорізькій області на території Ботієвської вітроенергетичної станції, а також на прилеглих водоймах. Експедиційні виїзди здійснено у весняні періоди 2013-2014 років. Всього за 36 днів зібрано матеріал з 217 годин реєстрацій на пункті спостережень. Протяжність автомобільних обліків склала 505 км. Використано 2 автомобілі і 3 спостерігача. У весняний період за ретроспективними і сучасними даними в регіоні достовірно відзначено 229 видів птахів, а безпосередньо в зоні Ботієвської ВЕС близько 115 видів. У 2013-2014 роках нами зареєстровано 63 види. У 2013 році загальна чисельність зареєстрованих 52 видів птахів склала 19741 ос., з яких 7921 ос. (40,1%) знаходилися в межах вітропарку і 11820 ос. (59,9%) - на прилеглих ділянках (Ботієвські риборозплідні ставки та Тубальский лиман). У 2014 році також зареєстровано 52 види птахів загальною чисельністю 10572 ос., з яких 6708 ос. (63,5%) спостерігалися на ділянці Ботієвської ВЕС, і 3867 ос. (36,5%) - на прилеглих водоймах. Найчисельнішими на ділянці ВЕС були брижач, грак, мартин середземноморський, а на Тубальскому лимані і Ботієвських ставках домінували брижач, чирянка велика і галагаз. Видове розмаїття птахів за весь період спостережень характеризується 27-37 видами в межах ділянки ВЕС, 32-34 видами на прилеглих водоймах. У березні в обидва сезони переважали північний, північно-східний і східний напрямок прольоту (80,4% від усіх зареєстрованих мігрантів в 2013 році і 63,4% - у 2014 році). У квітні 2013 близько 94% птахів мігрувало в нетиповому для транзитних мігрантів південно-західному напрямку, а в 2014 році 79,2% птахів летіли в північних, північно-східних і східних напрямках. Більшість птахів (близько 98%) використовувала безпечні висоти до 50 м. Для оцінки впливу інфраструктури Ботієвської ВЕС на птахів була застосована нова методика. Результати оцінки дозволяють стверджувати, що рівень негативного впливу вітропарку на птахів низький. Исследования проводились в Запорожской области на территории Ботиевской ветроэнергетической станции, а также на прилегающих водоемах. Экспедиционные выезды были осуществлены в весенние периоды 2013-2014 годов. Всего за 36 дней собран материал за 217 часов регистраций на пункте наблюдений. Автомобильные учеты имели протяженность 505км. Было использовано 2 автомобиля и 3 наблюдателя. В весенний период по ретроспективным и современным данным в регионе достоверно отмечено 229 видов птиц, а непосредственно в зоне Ботиевской ВЭС около 115 видов. В 2013-2014 годах нами были зарегистрированы 63 вида. В 2013 году общая численность зарегистрированных 52 видов птиц составила 19.741 ос., из которых 7.921 ос. (40,1%) находились в пределах ветропарка и 11.820 ос. (59,9%) – на прилегающих участках (Ботиевские рыборазводные ставки и Тубальский лиман). В 2014 году также зарегистрировано 52 вида птиц общей численностью 10.572 ос., из которых 6.708 ос. (63,5%) наблюдались на площадке Ботиевской ВЭС, и 3.867 ос. (36,5%) на прилегающих водоемах. Самыми многочисленными на площадке ВЭС были турухтан, грач, чайка черноголовая, а на Тубальском лимане и Ботиевских ставках доминировали турухтан, чирок-трескунок и пеганка. Видовое разнообразие птиц за весь период наблюдений характеризуется 27-37 видами в пределах площадки ВЭС, 32-34 видами на прилегающих водоемах. В марте в оба сезона преобладали северное, северо-восточное и восточное направления пролета (80,4% от всех зарегистрированных мигрантов в 2013 году и 63,4% – в 2014 году). В апреле 2013 года около 94% птиц мигрировало в нетипичном для транзитных мигрантов юго-западном направлении, а в 2014 году 79,2% птиц летели в северных, северо-восточных и восточных направлениях. Большинство птиц (около 98%) использовала безопасные высоты до 50 м. Для оценки влияния инфраструктуры Ботиевской ВЭС на птиц была применена новая методика. Результаты оценки позволяют утверждать, что уровень негативного влияния ветропарка на птиц низкий. The studies were conducted in Zaporizhia region at the Botiyevo wind farm and in the adjacent wetlands. The expeditions were carried out in spring 2013 and 2014. During 36 days (217 hours) the information has been collecting at the observation points. The car counts had the length of 505 km, 2 cars and 3 observers were involved. In the spring season 229 species of birds were marked in the region according to the retrospective and current data. 115 species of them were registered at the Botiyevo wind farm. But in 2013-2014 only 63 species were recorded. In 2013 the total number of birds (52 species) consisted of 19741 inds., 7921 inds. of them (40.1%) were at the Botiyevo wind farm and 11820 inds. (59.9%) in the adjacent areas of high biodiversity (Botiyevo ponds and Tubalskyy Liman). In 2014 the total number of birds (52 species, too) consisted of 10572 inds., 6708 inds. of them (63.5%) were observed at the Botiyevo wind farm and 3867 inds. (36.5%) in the adjacent wetlands. The most numerous birds were Ruff, Rook and Mediterranean Gull. Ruff, Garganey and Shelduck dominated on the Tubalskyy Liman and Botiyevo ponds. The diversity of birds is characterized by 27-37 species registered at the wind farm area and 32-34 species in the adjacent wetlands. In March 2013 and 2014 the north, northeast and northwest directions of migration prevailed. In these directions 80.4% of birds in 2013 and 63.4% in 2014 were registered. In April 2013 about 94% of the birds migrated in south-west direction which was untypical for transit migrants. In 2014 79.2% of the birds were flying in the north, north-east and east directions. Most of the birds (about 98%) were flying at the altitude up to 50 m which is safe for them. The new method of the assessment of the impact on birds was applied. The results of the assessment allow to affirm that the level of negative impact of the wind farm on birds is low. 2014 Article Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років / П.І. Горлов, В.Д. Сіохін, В.І. Долинний, А.І. Сидоренко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2014. — Вип. 17. — С. 19-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1994-1722 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105351 [57.081.11:598.2 ,,321*2013/2014]:621.311.245(477.64-37) uk Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Экология Экология |
| spellingShingle |
Экология Экология Горлов, П.І. Сіохін, В.Д. Долинний, В.І. Сидоренко, А.І. Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| description |
Дослідження проводилися в Запорізькій області на території Ботієвської вітроенергетичної станції, а також на прилеглих водоймах. Експедиційні виїзди здійснено у весняні періоди 2013-2014 років. Всього за 36 днів зібрано матеріал з 217 годин реєстрацій на пункті спостережень. Протяжність автомобільних обліків склала 505 км. Використано 2 автомобілі і 3 спостерігача. У весняний період за ретроспективними і сучасними даними в регіоні достовірно відзначено 229 видів птахів, а безпосередньо в зоні Ботієвської ВЕС близько 115 видів. У 2013-2014 роках нами зареєстровано 63 види. У 2013 році загальна чисельність зареєстрованих 52 видів птахів склала 19741 ос., з яких 7921 ос. (40,1%) знаходилися в межах вітропарку і 11820 ос. (59,9%) - на прилеглих ділянках (Ботієвські риборозплідні ставки та Тубальский лиман). У 2014 році також зареєстровано 52 види птахів загальною чисельністю 10572 ос., з яких 6708 ос. (63,5%) спостерігалися на ділянці Ботієвської ВЕС, і 3867 ос. (36,5%) - на прилеглих водоймах. Найчисельнішими на ділянці ВЕС були брижач, грак, мартин середземноморський, а на Тубальскому лимані і Ботієвських ставках домінували брижач, чирянка велика і галагаз. Видове розмаїття птахів за весь період спостережень характеризується 27-37 видами в межах ділянки ВЕС, 32-34 видами на прилеглих водоймах. У березні в обидва сезони переважали північний, північно-східний і східний напрямок прольоту (80,4% від усіх зареєстрованих мігрантів в 2013 році і 63,4% - у 2014 році). У квітні 2013 близько 94% птахів мігрувало в нетиповому для транзитних мігрантів південно-західному напрямку, а в 2014 році 79,2% птахів летіли в північних, північно-східних і східних напрямках. Більшість птахів (близько 98%) використовувала безпечні висоти до 50 м. Для оцінки впливу інфраструктури Ботієвської ВЕС на птахів була застосована нова методика. Результати оцінки дозволяють стверджувати, що рівень негативного впливу вітропарку на птахів низький. |
| format |
Article |
| author |
Горлов, П.І. Сіохін, В.Д. Долинний, В.І. Сидоренко, А.І. |
| author_facet |
Горлов, П.І. Сіохін, В.Д. Долинний, В.І. Сидоренко, А.І. |
| author_sort |
Горлов, П.І. |
| title |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| title_short |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| title_full |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| title_fullStr |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| title_full_unstemmed |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| title_sort |
сезонні орнітологічні особливості території ботієвського вітропарку (запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років |
| publisher |
Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Экология |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105351 |
| citation_txt |
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку (Запорізька область) за результатами спостережень у весняні періоди 2013-2014 років / П.І. Горлов, В.Д. Сіохін, В.І. Долинний, А.І. Сидоренко // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2014. — Вип. 17. — С. 19-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Бранта: Cборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции |
| work_keys_str_mv |
AT gorlovpí sezonníornítologíčníosoblivostíteritorííbotíêvsʹkogovítroparkuzaporízʹkaoblastʹzarezulʹtatamispostereženʹuvesnâníperíodi20132014rokív AT síohínvd sezonníornítologíčníosoblivostíteritorííbotíêvsʹkogovítroparkuzaporízʹkaoblastʹzarezulʹtatamispostereženʹuvesnâníperíodi20132014rokív AT dolinnijví sezonníornítologíčníosoblivostíteritorííbotíêvsʹkogovítroparkuzaporízʹkaoblastʹzarezulʹtatamispostereženʹuvesnâníperíodi20132014rokív AT sidorenkoaí sezonníornítologíčníosoblivostíteritorííbotíêvsʹkogovítroparkuzaporízʹkaoblastʹzarezulʹtatamispostereženʹuvesnâníperíodi20132014rokív |
| first_indexed |
2025-07-07T16:42:17Z |
| last_indexed |
2025-07-07T16:42:17Z |
| _version_ |
1837007149597720576 |
| fulltext |
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
19
УДК [57.081.11:598.2 ,,321*2013/2014]:621.311.245(477.64-37)
СЕЗОННІ ОРНІТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ БОТІЄВСЬКОГО
ВІТРОПАРКУ (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ) ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ВЕСНЯНІ ПЕРІОДИ 2013-2014 РОКІВ
П. І. Горлов1, В. Д. Сіохін2, В. І. Долинний3, А. І. Сидоренко4
1 – НДІ Біорізноманіття наземних та водних екосистем України
2 – ННЦ «Біорізноманіття»
3 – ГЕО «Лагуна»
4 – Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана
Хмельницького
E-mail: petro-gorlov@mail.ru
Ключові слова: птахи, ВЕС, Україна.
Bird seasonal features of territory
Botievo wind farm based on observa-
tion spring 2013-2014. – P.I. Gorlov1,
V.D. Siokhin2, V.I. Dolynny3, A.I. Sidoren-
ko4. 1 – Research Institute of Biodiversity
of terrestrial and aquatic ecosystems of
Ukraine; 2 – Research and Training Cen-
tre “Biodiversity”; 3 – Environmental
NGO “Laguna”; 4 – Bogdan Khmelnitsky
Melitopol State Pedagogical University.
The studies were conducted in Zaporizhia
region at the Botiyevo wind farm and in
the adjacent wetlands. The expeditions were carried out in spring 2013 and
2014. During 36 days (217 hours) the information has been collecting at the
observation points. The car counts had the length of 505 km, 2 cars and 3 ob-
servers were involved.
In the spring season 229 species of birds were marked in the region accord-
ing to the retrospective and current data. 115 species of them were registered
at the Botiyevo wind farm. But in 2013-2014 only 63 species were recorded.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....20
In 2013 the total number of birds (52 species) consisted of 19741 inds., 7921
inds. of them (40.1%) were at the Botiyevo wind farm and 11820 inds. (59.9%)
in the adjacent areas of high biodiversity (Botiyevo ponds and Tubalskyy Li-
man). In 2014 the total number of birds (52 species, too) consisted of 10572
inds., 6708 inds. of them (63.5%) were observed at the Botiyevo wind farm
and 3867 inds. (36.5%) in the adjacent wetlands. The most numerous birds
were Ruff, Rook and Mediterranean Gull. Ruff, Garganey and Shelduck domi-
nated on the Tubalskyy Liman and Botiyevo ponds. The diversity of birds is
characterized by 27-37 species registered at the wind farm area and 32-34
species in the adjacent wetlands. In March 2013 and 2014 the north, northeast
and northwest directions of migration prevailed. In these directions 80.4% of
birds in 2013 and 63.4% in 2014 were registered. In April 2013 about 94%
of the birds migrated in south-west direction which was untypical for transit
migrants. In 2014 79.2% of the birds were flying in the north, north-east and
east directions. Most of the birds (about 98%) were flying at the altitude up to
50 m which is safe for them.
The new method of the assessment of the impact on birds was applied. The
results of the assessment allow to affirm that the level of negative impact of the
wind farm on birds is low.
Key words: bird life, wind farm, Ukraine
У наукових колах і досі точаться суперечки щодо негативного впливу
вітроенергетики на природні комплекси, зокрема на птахів і кажанів. На нашу думку,
цей вплив дуже перебільшений: він значно менший за інші несприятливі види
діяльності людини. При цьому проблемі загибелі пернатих від роботи вітрових станцій
приділяється особлива увага.
Першими застереженнями щодо будівництва ВЕС як об’єктів, які несуть загрозу
птахам, ймовірно, були дослідження, проведені на вітростанції Altamont Pass поблизу
Сан-Франциско (США). Збудований в 1982 році вітропарк налічує 5400 турбін. Із
літературних джерел відомо, що від зіткнення з лопатями ВЕС тут щорічно гине від
800 до 1300 хижих птахів та 22000 горобцеподібних птахів (Fact Sheet…,2005). Такі ж
проблеми були характерні й для Іспанської станції в Наварро. Згідно з даними Lekuona,
J.M., Ursúa С. (2006) на 11 станціях цієї провінції щороку від однієї турбіни гинуло 20.6
грифів та декілька тисяч інших (дрібних) птахів.
Однак подальші спеціальні дослідження впливу ВЕС на птахів дали доволі
несподівані та малоочікувані результати. Виявилося, що показник зіткнень птахів із
сучасними вітровими агрегатами коливається в межах від 0.04 до 1.83 особин на одну
турбіну на рік (Barrios, Aguilar,1995; Erickson et al.,2001; Erickson et al., 2002; Howe
et al., 2002; Janss, 2000; Lowther, 2000; Orloff, Flanery, 1992). Аналіз міжнародного
досвіду в цій галузі також свідчить про незначний негативний вплив ВЕС на птахів
(Андрющенко, Попенко, 2012; Горлов, Сиохин, 2012). Стає зрозумілим, що об’єктивна
оцінка впливу ВЕС на птахів може бути лише за умов спеціальних досліджень із
використанням адаптованих методик (Сиохин, Горлов, 2012).
У нашій статті подано аналіз весняного перебування птахів у межах Ботієвського
вітропарку та на прилеглих територіях в 2013-2014 роках, виявлені ризики для існування
птахів та надана оцінка впливу вітрових агрегатів на орнітокомплекси.
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
21
Матеріал та методика
Дослідження проводилися навесні 2013-2014 років. Були здійснені спеціальні
експедиційні виїзди, коли дослідники спостерігали за міграційними явищами як на
Ботієвській ВЕС, так і на суміжних
територіях, використовуючи
загальноприйняті методики. Крім
того, нерегулярні спостереження в
районі досліджень були проведені з
метою оперативного реагування на
інформацію щодо активізації процесу
міграції.
Територія досліджень охо-
плювала площадку Ботієвської ВЕС,
а також прилеглі місця підвищеного
видового різноманіття – Ботієвські
риборозплідні ставки та Тубальський
лиман.
Під час нерегулярних спосте-
режень частина інформації збиралася
в місцях, функціонально пов’язаних із
територією досліджень. Найчастіше
це були ділянки узбережжя Азовсько-
го моря в районі селищ Степанівка-І,
Чкалове Приазовського району та м.
Приморськ (коса Обитічна). Загальна
логістична характеристика проведе-
них досліджень наведена в табл. 1.
Використовувалися автомо-
більні та пішохідні методи обліку
птахів, а також спостереження на
спеціальних пунктах. Під час кожно-
го виїзду площа, охоплена обліками
птахів, становила не менше, ніж
90% для площадки ВЕС, і 70% для
територій Тубальського лиману та
Ботієвських ставків.
Спостереження проводили-
ся на двох автомобілях (НИВА ВАЗ
21213 та Chevrolet Niva) за допо-
могою біноклів Etherna (10-х) та
Bushnell (10-х), телескопа VIXEN
Geoma 20-60х80. Для визначення
видової належності, статі, віку птахів,
а також характеристики шлюбного та
сезонного оперення, використовував-
ся визначник птахів Європи (Collins
Дата
Date D O A L Т
Характер
спостережень
Character of
observations
2013
28.02-05.03 6 1 - - 18 нерегулярні
not regular
15-17.03 3 3 1 75 27 спеціальні
special
23-27.03 5 1 - 30 6 нерегулярні
not regular
29-31.03 3 3 2 75 34 спеціальні
special
04-07.04 4 1 1 25 10 нерегулярні
not regular
19-20.04 2 2 1 40 17 спеціальні
special
Разом 2013
Total 2013 23 1-3 1-2 245 112
2014
28.02-03.03 4 1 1 60 20 нерегулярні
not regular
15-17.03 3 3 1 75 34 спеціальні
special
29-31.03 3 2 1 75 29 спеціальні
special
26-28.04 3 2 1 50 22 спеціальні
special
Разом 2014
Total 2014 13 1-3 1 260 105
Разом
2013-2014
Total 2013-
2014
36 1-3 1-2 505 217
19 – нерегулярні
/ not regular,
17 – спеціальні /
special
Примітки: D – Тривалість (днів); O – Кількість
спостерігачів; A – Кількість автомобілів; L – Протяжність
автомобільного маршруту, км (розрахована лише для
території досліджень); Т – Тривалість спостережень на
пункті, год. (є сумарною для всіх обліковців протягом ран-
кових та вечірніх годин).
Notes: D – Duration (days); O – Number of observers; A – Number
of cars; L – Driving route length, km (calculated only for the area of
research); T – Duration (h) at observation points (is the total for all
counters during morning and evening hours).
Таблиця 1. Логістична характеристи-
ка міграційних спостережень
навесні 2013-2014 років.
Table 1. Logistic characteristic observations
spring migration years 2013-2014.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....22
Bird guide…, 2009). Картування місць скупчень птахів і просторова характеристика
наших пересувань зроблені за допомогою навігатора GARMIN GPSMAP 78s. Лінійні
розміри між об’єктами та висота польоту пташиних зграй вимірювалися за допомогою
лазерного висотоміра NICON Forestry 550. Метеорологічні дані фіксувалися компак-
тною метеостанцією Le Crosse 1700. Фотографування біотопів і птахів здійснювалося
за допомогою камер Nicon D7000 та Canon EOS 550D з обов’язковим супроводом кож-
ного кадру EXIF метаданими (дата, координати, умови зйомки). Статистична обробка
одержаних даних проводилася в програмах Microsoft Excel 2007 та Statistica Release 7
(модуль Basic Statistic).
Характеристика району досліджень
Ботієвська ВЕС. Площадка ВЕС розташована в Приазовському районі
Запорізької області між селами Приморський Посад (на заході) і Ботієво (на сході).
На півдні площадка ВЕС межує з берего-
вою лінією Азовського моря, яка тягнеться
з південного заходу на північний схід, а на
півночі розташовані сільськогосподарські
угіддя (рис. 1). Максимальні фізичні розміри
площадки – 9x5 км.
У межах вітропарку розташовані
сільськогосподарські угіддя, на яких виро-
щують зернові культури (соняшник, пше-
ниця, ячмінь). Поля між собою розділені
захисними лісосмугами різного ступеня зни-
щення, представлені в основному акацією
білою (Robinia pseudoacacia) віком близько
30-40 років.
Облік птахів проводився також
на прилеглій до ВЕС морській акваторії
Азовського моря з глибинами 2.5-4.5 м та
в населених пунктах Ботієво і Приморсь-
кий Посад. Усі будівлі в селищах переважно
одноповерхові, лише будинки агропромис-
лового комплексу (ферми, елеватор) мають висоти від 15 м і вище. У наведеній нижче
таблиці 2 подані основні технічні характеристики вітрового парку.
Висота кожного з 65 вітрових агрегатів дорівнює 90 м, довжина лопасті – 55 м,
діаметр вітрового колеса – 112 м, потужність – 3 МВт (генератор Vestas v112 3.0 MW).
Відстань між вітроустановками за міжнародними стандартами становить мінімум
3 максимальні висоти й у межах Ботієвського вітропарку коливається від 550 до 750 м.
Відстань від населеного пункту Ботієво дорівнює 1.7 км, від Приморсього Посаду –
1.1 км.
Швидкість руху вітроколеса в середньому – 7.5 об/хв. Технічні характеристи-
ки генератора дають змогу тримати однакову швидкість, незважаючи на силу вітру.
Лише під час сильного вітру (понад 13.8 м/с або більше 7 балів за шкалою Бофорта)
швидкість зростає до 12 об/хв. або ж вітроколесо автоматично припиняє роботу.
– вітрові агрегати / wind turbines
Рис. 1. Схема розміщення площадки
Ботіївської ВЕС.
Fig. 1. Layout of Botiyevo Wind Farm.
Ботієво
Botievo
Приморський Посад
Prymorsky Posad
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
23
Таблиця 2. Інженерно-технічні характери-
стики Ботіївського вітропарку.
Table 2. Engineering specifications of Boti-
yevo wind farm.
Структура
Structure
Кількість
Number
Mаксимальна
висота, м
Maximum
height, m
Вітроустановка
Wind turbines 65 150
Вітровимірювальна вежа
Wind measuring tower 2 92
Підстанція
Electrical maintenance station 4 10
Офіс
Office 1 25
Перша черга з 30 вітроге-
нераторів потужністю 90 МВт
була введена в експлуатацію
восени 2012 року, друга чер-
га з 35 генераторів – наприкінці
2013 року.
Гирло р. Корсак. Найменш
трансформована людиною ділянка
території площею близько 14 км2. На
ній розташовані декілька мілководних
(0.2-1.0 м) озер із солонуватою водою.
Деякі з них упродовж літа пересиха-
ють, місцями утворюючи ділянки без
рослинного покриву, вкриті тонким
шаром солі. Під час весняної повені
та після великих опадів ці ділянки
перетворюються на заболочені со-
лончаки.
Очеретяні смуги вздовж гирла ріки мають різну площу, але поширені всюди.
Очерет висотою до 3-4 м в місцях найбільшого розповсюдження є привабливим для
гніздування деяких видів птахів очеретяного комплексу (чаплі, лиска, очеретянки).
Риборозплідні ставки – відокремлена дамбами частина гирла ріки Корсак. Гли-
бини води не постійні і коливаються в межах 0.6-2 м. Береги вкриті вузькими смугами
очерету, але інколи ці масиви бувають завширшки 40 м. Взимку воду з риборозплідних
ставків найчастіше спускають, що призводить до утворення мулових мілин, проте бу-
вають роки, коли рівень води не знижують, створюючи тим самим умови для перебу-
вання тут птахів водно-болотного комплексу.
Урочище Тубальський лиман, розташоване між селами Приморський Посад
і Новокостянтинівка, являє собою мілководну водойму, утворену злиттям річок Акчо-
крак (27 км) і Домузла (23 км). Лиман впадає в Азовське море. У посушливий період
пересихає майже повністю. Навесні та восени, залежно від наявності води, слугує
місцем концентрації мігруючих птахів.
Результати
Особливістю регіону є наявність міграційного коридору, що тягнеться по
північному узбережжю Азовського і Чорного морів, огинаючи їх. Цей фактор зумовлює
високу різноманітність пролітних видів – під час міграцій у регіоні нараховується
близько 200 видів птахів.
Під час весняного прольоту частина міграційного потоку, яка огинає Азовсь-
ке море із заходу, розділяється на декілька рукавів. Один із них перетинає морський
простір у північному напрямку і прямує углиб континентальної частини Східної
Європи, використовуючи акваторію Молочного лиману й долину Дніпра. Птахи, що
летять від узбережжя углиб материка на схід від Молочного лиману, становлять не-
значну частку. Решта потоку прямує вздовж північного узбережжя Азовського моря на
північний схід. Таким чином, у районі ключових водно-болотних угідь (Утлюкський та
Молочний лимани, коса Обитічна та затока Обитічна, Бердянська затока) відбувається
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....24
згущення міграційного потоку, який, однак, одразу ж розділяється на потоки нижчого
порядку. Велика частка мігрантів далі летить уздовж Азовського узбережжя в північно-
східному напрямку (Черничко, 2011).
Видовий склад та терміни прольоту
Весняна міграція птахів над узбережжям Азовського моря в 2013 році розпоча-
лася вже наприкінці лютого. У цей період і в першу декаду березня спостерігалася знач-
на хвиля прольоту ряду водно-болотних видів. Насамперед гусеподібні птахи, серед
яких найпомітнішими були міграційні переміщення гуски білолобої (Anser albifrons).
Окремі зграї (до 100 ос.) спостерігалися вже 28 лютого-5 березня.
Пік першої хвилі прольоту припав на середину березня. Висока інтенсивність
першої хвилі прольоту зберігалася протягом двох-трьох днів, а потім поступово зни-
зилася. У цей час було зафіксовано проліт гуски білолобої (Anser albifrons), гуски сірої
(Anser anser), крижня (Anas platyrhynchos), шилохвоста (Anas acuta), свища (Anas
penelope), чирянки великої (Anas querquedula). Доволі масово за чисельністю, але з
невисокою інтенсивністю в цей час летять представники ряду мартинових: мартин
жовтоногий (Larus cachinnans), мартин сивий (Larus canus), мартин звичайний (Larus
ridibundus), мартин тонкодзьобий (Larus genei).
У середині березня (15-17.03.2013) в околицях сіл Чкалове та Новокостянтинівка
Приазовського району (5-10 км від Ботієвської ВЕС) спостерігався проліт таких видів,
як: журавель сірий (Grus grus), лебідь-шипун (Cygnus olor), черні червоноголова (Aythya
ferina), морська (Aythya marila) та чубата (Aythya fuligula), турухтан (Philomachus
pugnax). При цьому журавлі та лебеді спостерігалися над сушею, а качині, головним
чином, над акваторією Азовського моря в межах 10-километрової берегової смуги.
Майже всі зареєстровані зграї летіли на північний схід (уздовж берегової лінії) і в
меншій кількості – на північ, углиб материка.
У третій декаді березня (23-27.03.2013) зареєстровано пролітну хвилю
гусеподібних, насамперед гуски білолобої, у значно меншій кількості – гуски сірої,
казарки червоноволої (Rufi brenta rufi collis) та качок (Anatidae).
Наприкінці березня спостерігаються останні помірні хвилі прольоту гусей. У
третій декаді продовжується й майже закінчується міграція гуски сірої, лебедя-шипуна
та кликуна, крижня, чирка-тріскунця й інших видів качок.
У цей час добре виражена міграція чомги (Podiceps cristatus) та черні
морської, але переважно над прибережною морською акваторією. Над узбережжям
та полями спостерігаються активні кормові та міграційні переміщення зграй бакла-
на великого (Phalacrocorax carbo), мартинів звичайного, середземноморського (Larus
melanocephalus), тонкодзьобого, малого (Larus minutus), сивого, чайки (Vanellus
vanellus).
Серед видів, занесених до Червоної книги України, спостерігалися прольо-
ти сірого журавля, кроншнепа великого (Numenius arquata), реготуна чорноголового
(Larus ichthyaetus), луня степового (Circus macrourus), кулика-сороки (Haematopus
ostralegus), особливо вздовж морського узбережжя.
Особливістю весняної міграції 2013 року є доволі пізня квітнева хвиля міграції
гусеподібних. Так, у період із 4 до 7 квітня по всьому регіону (дані від спостерігачів із
сіл Новокостянтинівка, Чкалове, Степанівка-І Приазовського району та м. Мелітополя)
були зареєстровані зграї гуски білолобої. В основному міграція проходила в темряві.
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
25
За візуальними спостереженнями зграй та за оцінкою голосової активності вночі
констатуємо, що чисельність гусей у зграях була невеликою (від 7 до 130), і всі птахи
пройшли транзитом на великих висотах (понад 300 м).
У квітні завершилася міграція журавлів, гусей, мартинів, чапель і бакланів.
Деякі представники ряду сивкоподібних – турухтан, чайка, побережник червоногру-
дий (Calidris ferruginea), побережник чорногрудий (Calidris alpina) – ще траплялися
на прольоті. У цей період на міграції домінували представники ряду горобцеподібних:
шпак звичайний (Sturnus vulgaris), плиска біла (Motacilla alba), плиска жовта (Motacilla
fl ava), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), просянка (Miliaria calandra), горихвістка
чорнушка (Phoenicurus ochruros), вільшанка (Erithacus rubecula), дрізд чорний (Turdus
merula) та співочий (Turdus philomelos).
Таксономічна характеристика орнітокомплексу
Проведення порівняльних досліджень за декілька років необхідно насамперед
для з'ясування таких моментів, як максимально повний видовий список птахів, вияв-
лення розбіжностей у фенологічних проявах життєвого циклу, середньорічна характе-
ристика умов існування птахів із боку абіотичних (кліматичні показники) та біотичних
(антропогенне навантаження, хижацтво) чинників впливу. Власне кажучи, проведен-
ня моніторингу птахів не може бути лише щорічною фіксацією основних параметрів
дослідження без порівняльної характеристики та виявлення трендів чисельності, видо-
вого складу, стану біотопів тощо.
Саме для підвищення рівня оцінки орнітологічної ситуації в районі досліджень
ми і провели такі порівняння, які стали основою експертного висновку щодо впливу
вітрових агрегатів на птахів за результатами дворічного моніторингу.
Ретроспективні дослідження, а також спеціальні спостереження за орнітологічною
ситуацією навесні 2013 та 2014 років дають нам право говорити про можливість фіксації
протягом весняної міграції в межах Ботієвського вітропарку понад 40 видів птахів, а на
прилеглих територіях підвищеного видового різноманіття – 54 видів птахів (табл. 3). У
2013 році в межах вітропарку зареєстровано 27 видів, а в 2014 році – 37 видів птахів.
Були виявлені представники деяких таксонів, які реєструвалися лише в один із років.
Наприклад, лелекоподібні (Ciconiiformes) – чаплі, які спостерігалися в невеликій
кількості в 2013 році, у 2014 році були відсутні. Натомість в 2014 році спостерігалися
гусеподібні (Anseriformes), одудоподібні (Upupiformes), совоподібні (Strigiformes) та
серпокрильцеподібні (Apodiformes), яких ми не бачили в 2013 році.
Більш стабільна ситуація з видовим складом мігруючих птахів на Ботієвських
ставках і Тубальському лимані. У 2013 році зафіксовано 38 видів, а в 2014 році –
32 види птахів. Перерозподіл видового складу стався за рахунок виявлення в 2014 році
деяких видів горобцеподібних (Passeriformes) та сивкоподібних (Charadriiformes), яких
не спостерігали у 2013 році, а також через відсутність куроподібних (Galliformes) та
голубоподібних (Columbiformes), які в 2013 році зустрічалися поодинокими особина-
ми. Останні два таксони не є типовими мешканцями водно-болотних угідь, тому слід
вважати їх випадковими зальотними видами.
Отже, переконуємося, що у водно-болотних угіддях видовий склад більш
стабільний, а на території вітропарку він коливається у межах широкого діапазону –
10 видів. Цей факт пояснюється тим, що під час міграцій птахи використовують водно-
болотні угіддя як місця міграційних зупинок, скупчень та для відпочинку. Основні
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....26
біотопи тут характерні для певної групи гідрофільних птахів, через що видовий склад
доволі стабільний.
Таблиця 3. Таксономічна характеристика міграційного орнітокомплексу в межах
Ботієвської ВЕС та прилеглих територій навесні 2013-2014 років
(видове представництво).
Table 3. Taxonomic characteristics of migratory ornithocomplexes within Botiyevo wind farm
and adjacent areas in the spring of 2013-2014 (number of species).
Ряд
Taxon
Кількість видів за роками / Numbers of species by the years
2013 2014 2013-2014
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Pelecaniformes 1 - 1 - 1 -
Ciconiiformes 1 1 - - - 1
Podicipediformes - 1 1 - 1 1
Anseriformes - 12 3 10 3 12
Gruiformes - 1 - 1 - 1
Galliformes 1 2 1 - 1 2
Upupiformes - 1 1 1 1 1
Falconiformes 2 2 3 1 3 3
Charadriiformes 8 9 7 10 8 12
Strigiformes - - 1 - 1 -
Apodiformes - - 1 - 1 -
Columbiformes 1 1 2 - 2 1
Passeriformes 13 8 16 9 20 20
Разом / Total 27 38 37 32 42 54
Територію вітропарку птахи пролітають, долаючи відстані до наступних місць
міграційної зупинки. Агроценози, які тут є домінантними біотопами, характеризують-
ся збідненим видовим складом, тому приваблюють невелику кількість видів птахів, в
основному горобцеподібних. Інші види можуть траплятися під час випадкових зальотів
чи транзитної міграції. Саме це зумовлює ту особливість, що видовий склад птахів у
межах Ботієвської ВЕС менш стабільний.
Крім видового представництва, цікавою щодо розуміння природних процесів є
характеристика чисельності птахів тих чи інших таксономічних груп. Реєстрація видів
конкретного таксона свідчить лише про видовий склад, який може бути незмінним.
Однак характеристика чисельності, що формувалася впродовж декількох років, указує
на тенденції існування виду чи взагалі таксона. Наприклад, у 2013 році 13 видів
горобцеподібних нараховували 2868 особин, а в 2014 р. – 16 видів мали показник
4186 особин. Більш детальний аналіз ситуації всередині таксона свідчить про те, що
збільшення чисельності сталося не за рахунок виявлення трьох нових видів, а через
міграційну активність таких видів, як шпак звичайний, плиска біла та грак.
Цікавою також є динаміка чисельності птахів на водно-болотних угіддях.
Склад гусеподібних у 2014 році змінився з 12 (2013) до 10 (2014) видів (табл. 4). Од-
нак чисельність птахів має характеристики стрімкого зниження з 4869 ос. у 2013 році
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
27
до 1874 ос. у 2014 році. Без спеціальних моніторингових досліджень такі тенденції
можуть бути пояснені не зовсім коректно й, спираючись на зменшення чисельності,
помилково можна констатувати незадовільний стан популяцій гусеподібних. Це не
зовсім так. Паралельно з орнітологічними дослідженнями ми провели спостережен-
ня за кліматичними характеристиками, особливо гідрологічного стану водойм. Заува-
жимо, що рівень води в Тубальському лимані та на Ботієвських ставках в 2014 році
був значно нижчим, ніж у 2013 р. Період існування водного дзеркала на Тубальському
лимані був значно коротшим і наприкінці квітня 2014 року – води на більшій частині
акваторії лиману майже не було. Отже, стан біотопів зіграв роль чинника, що лімітує
чисельність птахів. Більш детальна характеристика видового складу та чисельності
птахів подана в табл. 3-4.
Таблиця 4. Таксономічна характеристика міграційного орнітокомплексу в межах
Ботієвської ВЕС та прилеглих територій навесні 2014 року (чисельність
птахів).
Table 3. Taxonomic characteristics of migratory ornithocomplexes within Botiyevo wind farm
and adjacent areas in the spring of 2013-2014 (number of birds).
Ряд
Taxon
Чисельність птахів (ос.) за роками / Number of birds (ind.) by the years
2013 2014 2013-2014
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Ботієвська
ВЕС
Botiyevo
wind farm
Прилеглі
території
Adjacent
areas
Pelecaniformes 87 65 152
Ciconiiformes 11 4 11 4
Podicipediformes 60 101 101 60
Anseriformes 18 4869 291 1874 309 6743
Gruiformes 402 142 544
Galliformes 15 10 6 21 10
Upupiformes 2 1 2 1 4
Falconiformes 9 12 68 2 77 14
Charadriiformes 293 10919 1711 1600 2004 12519
Strigiformes 2 2
Apodiformes 252 252
Columbiformes 7 2 25 32 2
Passeriformes 2868 150 4186 244 7054 394
Всього / Total 3308 16430 6708 3864 10016 20294
Кількісна характеристика орнітокомплексу
У весняний період за ретроспективними (Черничко, Фалько, 1999) і сучас-
ними даними в регіоні достовірно зафіксовано 229 видів птахів, а безпосередньо в
зоні Ботієвської ВЕС – близько 115 видів. У 2013-2014 роках у регіоні досліджень
зареєстровано 63 види (табл. 5).
У 2013 році загальна чисельність зареєстрованих 52 видів птахів дорівнювала
19741 ос. (табл. 5), із яких 7921 ос. (або 40.1% від усіх зареєстрованих птахів) пере-
бували у межах Ботієвського вітропарку, а 11820 ос. (59.9%) – на прилеглих ділянках
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....28
високого біологічного різноманіття (Ботієвські ставки та Тубальський лиман).
Найчисельнішими на площадці ВЕС були турухтан, грак (Corvus frugilegus), мартин
середземноморський, а на Тубальському лимані та Ботієвських ставках домінували ту-
рухтан, чирянка велика та галагаз (Tadorna tadorna).
Видове різноманіття птахів за весь період спостережень нараховує: 27 видів,
зареєстровані в межах площадки ВЕС, 34 види (10153 ос.) на Тубальському лимані
й 33 види (1667 ос.) на Ботієвських ставках. Домінантом серед мігруючих видів
був турухтан, а серед видів, що траплялися під час обліків і не виявляли активної
міграційної поведінки, – грак. Саме ці види дали максимальні значення в квітні (19.04),
коли було зареєстровано 1450 ос. турухтана (91.2% від усіх птахів за цей день) і 770 ос.
грака (93.7%).
У 2014 році також зареєстровано 52 види птахів загальною чисельністю
10572 ос. (табл. 5), із яких 6708 ос. (63.5% від усіх зареєстрованих птахів) були
зафіксовані на площадці Ботієвської ВЕС, а 3867 ос. (36.5%) – на прилеглих водоймах.
Таке співвідношення птахів, коли в межах невеликої за розміром та одноманітної за
біотопами площадки ВЕС чисельність птахів більша за водно-болотні угіддя (Тубальсь-
кий лиман та Ботієвські ставки), є доволі незвичним. Пояснюється така ситуація зро-
станням чисельності грака на території вітропарку в 2014 році, коли з’явилися 2 нові
колонії на додаток до 4 існуючих, та зниженням рівня води у ставках та на лимані.
Таблиця 5. Загальна характеристика міграційного орнітокомплексу на Ботієвській
ВЕС та в межах прилеглих територій навесні 2014 року.
Table 5. Migratory ornithocomplexes in Botiyevo wind farms and within the adjacent areas in
spring 2014.
№ Вид
Species
Чисельність птахів (ос.) за роками
Number of birds (ind.) by the years
2013 2014
БВЕС TL Bp Разом
Total БВЕС TL Bp Разом
Total
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Podiceps cristatus 43 17 60 101 101
2 Phalacrocorax carbo 87 87 65 65
3 Egrettа alba 11 1 3 15
4 Cygnus olor 23 8 31 50 15 65
5 Cygnus cygnus 84 84
6 Anser anser 98 98 1 1
7 Tadorna tadorna 1333 132 1465 159 126 609 894
8 Anas platyrhynchos 18 22 86 126 34 70 165 269
9 Anas quеrquedula 1992 377 2369 99 99
10 Anas acuta 110 44 154 35 42 77
11 Anas clypeata 226 87 313 4 4
12 Netta rufina 3 3 6 6
13 Aythya nуroca 1 1
14 Aythya ferina 78 119 197 22 22
15 Anas penelope 38 8 46 73 450 180 703
16 Circus aeruginosus 5 5 1 1
17 Circus cyaneus 1 1
18 Haliaeetus albicilla 2 2
19 Falco tinnunculus 8 1 4 13 45 1 1 47
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
29
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
20 Falco vespertinus 22 22
21 Perdix perdix 23 23 6 6
22 Phasianus colchicus 1 1
23 Fulica atra 361 41 402 22 120 142
24 Vanellus vanellus 15 10 25 23 13 36
25 Himantopus himantopus 2 2 12 12
26 Recurvirostra avosetta 10 10 72 72
27 Tringa totanus 17 32 49 4 4
28 Philomachus pugnax 3055 5470 363 8888 735 111 495 1341
29 Numenius arquata 1 2 3
30 Numenius phaeopus 5 5 10
31 Larus melanocephalus 1521 18 121 1660 558 40 593 1191
32 Larus ridibundus 53 50 46 149 62 86 148
33 Larus genei 90 90 69 69
34 Larus cachinnans 175 63 98 336 259 14 99 372
35 Chlidonias spp. 56 56
36 Asio otus 2 2
37 Columba palumbus 7 2 9 1 1
38 Columba livia var. domestica 24 24
39 Upupa epops 1 1 2 1 2 3
40 Apus apus 252 252
41 Alauda arvensis 20 5 25 158 158
42 Galerida cristata 6 11 17 5 5
43 Motacilla alba 157 5 162
44 Motacilla flava 11 11 34 34
45 Sturnus vulgaris 393 393 654 18 672
46 Pica pica 70 1 1 72 39 2 41
47 Corvus monedula 10 10 8 8
48 Corvus frugilegus 2154 2154 2800 200 3000
49 Corvus cornix 36 2 4 42 43 3 7 53
50 Corvus corax 9 4 2 15 2 2 4
51 Saxicola rubertra 1 2 3
52 Hirundo rustica 212 212
53 Oenanthe oenanthe 5 9 5 19 6 6
54 Turdus pilaris 19 19
55 Turdus merula 6 6
56 Turdus philomelos 1 1
57 Erithacus rubecula 11 11
58 Phoenicurus phoenicurus 2 2
59 Parus major 5 2 7 2 2
60 Passer montanus 20 20 40 40
61 Fringilla coelebs 113 113 18 18
62 Acanthis cannabina 1 1
63 Miliaria calandra 5 10 15 1 1
Anas spp. 25 25
Passerinae spp. 38 42 80
Разом
Total
видів / species 28 34 33 52 38 18 25 52
птахів / birds 7921 10153 1667 19741 6708 1043 2821 10572
Продовження таблиці 5.
Примітки: БВЕС – Ботієвська ВЕС; TL – Тубальський лиман; Bp – Ботієвські ставки.
Notes: БВЕС – Botiyevo wind farms; TL – Tubalskyy Liman; Bp – Botiyevo ponds.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....30
Найчисельнішими на
площадці ВЕС були грак,
мартин середземноморський та
шпак звичайний, яких у сумі
зареєстровано 4012 особин
(59.8%). На прилеглих водно-
болотних угіддях зареєстровано
3864 особини із домінуванням
турухтана, свища та галагаза (у
сумі 1971 особин (51%).
У межах Ботієвської ВЕС
зареєстровано 37 видів птахів, на
Тубальському лимані – 18 видів
(1043 ос.) й на Ботієвських став-
ках 25 видів (2821 ос.). Видове
різноманіття під час обліків про-
тягом періоду спостережень коли-
валося від 9 (30.03) до 19 (16.03)
видів (рис. 2).
Домінантом серед мігрантів
був грак, а субдомінантами – ту-
рухтан і мартин середземно-
морський.
Напрямки весняної міграції
Із погляду впливу вітроагрегатів Ботієвської ВЕС на мігруючих птахів вивчення
напрямків міграції є важливим, насамперед, для масових видів і періодів активного
міграційного руху (так званих «хвиль міграції»). Традиційно для сезонних переміщень
птахів є декілька основних напрямків прольоту. Картина прольоту може змінюватися
залежно від погодних умов, групи птахів, строків міграції, але в загальному вигляді
птахи північної півкулі навесні тримаються північних, північно-східних і східних
напрямків.
Наші порівняльні дослідження напрямків весняної міграції за 2013-2014 роки
виявили різнонаправленність цього процесу. Однак детальний аналіз прольоту в окремі
місяці й окремих груп мігрантів дав змогу з'ясувати деякі закономірності (рис. 3).
У березні в обидва сезони моніторингу переважали північний, північно-східний і
східний напрямки. У цих напрямках пролетіло 80.4% від усіх зареєстрованих мігрантів
у 2013 році та 63.4% – у 2014 році.
Дещо інша картина міграції спостерігалася в квітні. У 2013 році близько 94%
птахів мігрувало в нетиповому для транзитних мігрантів південно-західному напрямку.
У 2014 році 79.2% птахів летіли в північних, північно-східних та східних напрямках.
Однак частка птахів, які прямували в південних напрямках (крім південно-східного),
також зросла. Відсутність прольоту на південний схід пояснюється розташуванням в
цьому напрямку акваторії Азовського моря, яку птахи намагаються оминати сушею.
Рис. 2. Видове різноманіття та чисельність
птахів у межах Ботієвської ВЕС навесні
2014 року.
Fig. 2. Species diversity and number of birds within
Botiyevo wind farm in spring 2014.
0
200
600
800
400
1000
1200
1400
1600
15.03
0
2
4
6
8
10
12
14
18
20
16
Чи
се
ль
ні
ст
ь
пт
ах
ів
(о
с.
) /
N
um
be
r o
f b
ird
s (
in
ds
.)
Чи
се
ль
ні
ст
ь
ви
ді
в
/ N
um
be
r o
f s
pe
ci
es
чисельність видів / number of species
чисельність птахів / number of birds (inds.)
574
467
1480
448441
1418
587
490
803
19
13
9
17
16 14
11
13
16
16.0317.03 29.03 30.03 31.0326.04 27.04 28.04
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
31
N
NE
N
S S
WE EW
NENWNW
SESWSESW
Рис. 3. Характеристика напрямків весняної міграції птахів (ос.) за результатами
моніторингу в 2013-2014 роках на Ботієвській ВЕС.
Fig. 3. Characteristics of the spring migration of birds (inds.) on the results of monitoring in
2013-2014 on Botiyevowind farm.
2013 2014
18271
95
2927
117
0
1322
1230
126
561
242
259
258
1268
715
284
Наявні розбіжності в напрямках прольоту птахів у різні місяці пояснюються
збільшенням у квітні частки птахів, для яких характерні різноманітні локальні напря-
ми пересування (в основному в пошуках їжі). Натомість транзитні мігранти в березні,
в обидва сезони, виявили схожу поведінку.
Характеристика висот весняної міграції
Характеризуючи висоти прольоту, деякі автори стверджують, що «близько 95%
усіх видів мігрують на висотах до 150 м. у зоні дії вітрогенераторів» (Петрович, Редінов,
2012, с. 100; Редінов та ін., 2012). Однак зона дії вітрогенератора – це площа вітроколеса,
вісь якого піднесена на певну висоту. Очевидно, що висотні інтервали, які є нижчими
або вищими за це вітроколесо, для птахів не критичні. Якщо метою досліджень є ха-
рактеристика можливих негативних впливів ВЕС на птахів, то з методологічного по-
гляду помилково розглядати міграційний потік як сумарну чисельність усіх видів за
весь період сезонного явища (весняна міграція), бо тоді стає незрозумілим, які види
птахів, на яких висотах та у який період летять. Виходячи з видового складу птахів, які
зареєстровані в межах Ботієвської ВЕС, та особливостей їх біології, ми розробили шка-
лу висотних інтервалів, яка, на нашу думку, диференціює рівень небезпеки. Фізичні па-
раметри вітроустановок, з урахуванням фундаменту на якому вони встановлені, а також
зроблені нами вимірювання за допомогою висотоміра NICON Forestry 550 фіксують
показник нижчої точки вітроколеса – 45-50 м, а верхньої – 145-150 м над рівнем землі.
Висотні інтервали всередині цих показників (45-150 м), безумовно, є небезпечними
для птахів. Виходячи з цього, розставлені акценти спостережень.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....32
Висотні інтервали, у яких ті чи інші групи птахів мігрують, доволі стабільні.
Сильний вітер зазвичай знижує показник висоти прольоту. Туман та опади у вигляді
снігу (таке може траплятися у березні) та дощу також змушують птахів летіти нижче за
традиційні висоти. На збільшення висоти прольоту впливає місце міграційного старту
відносно місця спостереження. Так, наприклад, якщо спостерігач перебуває в межах
Ботієвської ВЕС, а зграя гусей стартувала з Молочного лиману або навіть із Сиваша, то
висоти, на яких ця зграя може з'явитися в полі зору, сягають кількасот метрів (300-500).
Меншими ці показники бувають, якщо птахи стартували недалеко від пункту спосте-
режень (наприклад, з акваторії Тубальського лиману) й ще не набрали характерні для
них висоти.
До того ж показники висоти прольоту всього орнітокомплексу прямо за-
лежать від домінантних видів птахів. Якщо подивитися на таксономічний склад
мігрантів (табл. 3-4), то можна побачити домінування в межах Ботієвської ВЕС
горобцеподібних. Для представників цієї групи характерні висоти в інтервалі до
50 метрів (найчастіше – 5-15 м).
Порівняльний аналіз висот прольоту весняних мігрантів у 2013 та 2014 ро-
ках показав очікуваний розподіл за інтервалами. В обидва сезони понад половини
всіх зареєстрованих на прольоті птахів використовували інтервали до 10 м (51.45%
у 2013 р. та 68.54% у 2014 р.). До цієї групи належать дрібні горобцеподібні птахи
(шпак звичайний, плиска біла, зяблик (Fringilla coelebs), просянка). Особливістю
їх міграцій є використання лісосмуг, які в районі досліджень не перевищують 10 м
(зазвичай це багаторядні лісосмуги акації білої). При перетині відкритих просторів
сільськогосподарських угідь висоти прольоту стають ще нижчими.
Висоти в 10-25 м використовували в 2013 році 29.97% птахів, а в 2014 – 20.66%.
До цієї групи належать представники ряду сивкоподібних, зокрема мартин жовтоно-
гий, мартин середземноморський, мартин тонкодзьобий, мартин звичайний, турух-
тан. Деякі з них також можуть мігрувати на більших висотах. У 2013 році на висотах
25-50 м спостерігали 18.58% птахів, а в 2014 р. – 7.16%.
Окремі зграї білолобої гуски, поодинокі хижі птахи можуть летіти вище за 50 м.
Однак в 2013 році під час спостережень такі випадки не зареєстровані, а в 2014 році їх
частка становила 3.64%.
В
ис
от
ні
ін
те
рв
ал
и
(м
)
H
ig
h-
al
tit
ud
e
in
te
rv
al
s (
m
)
В. 2014
0 10 20 30 40 50 60
51.45
29.97
18.58
0-10
10-25
25-50
50-100
100-150
150-200
Чисельність птахів / Number of birds (%)
А. 2013
0
10 20 30 40 50 60
Чисельність птахів / Number of birds (%)
70 80
0-10
10-25
25-50
50-100
100-150
150-200
В
ис
от
ні
ін
те
рв
ал
и
(м
)
H
ig
h-
al
tit
ud
e
in
te
rv
al
s (
m
)
68.54
20.66
7.16
3.64
Рис. 4. Характеристика висот прольоту птахів на весняній міграції в межах
Ботієвської ВЕС в 2013 (А) та 2014 (В) роках.
Fig. 4. Characteristics of altitude of birds spring migration within Botiyevo wind farm in 2013 (A)
and 2014 (B).
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
33
Отже, можемо констатувати, що за результатами дворічних моніторингових
досліджень весняної міграції в межах Ботієвської ВЕС переважна частина птахів
(близько 98% від усіх зареєстрованих мігрантів) використовувала безпечні висо-
ти до 50 м (рис. 4). В обидва сезони маємо схожі показники, що свідчить про певну
репрезентативність одержаних результатів.
Види птахів Червоної книги України (2009)
У регіоні досліджень можуть зустрічатися 28 видів птахів, занесених до Червоної
книги України (Черничко, Фалько, 1999).
Навесні 2013 р. на досліджуваній території обліковано 9 видів птахів із Червоної
книги України. Характер їх розподілу має такі особливості. Із 9 видів птахів, облікованих
навесні, 2 види зустрічалися на майданчику ВЕС – лунь польовий (Circus cyaneus) та
совка (Otus scops), 3 види на Ботієвських ставках і 4 види – на Тубальському лимані.
Чисельність рідкісних видів скрізь невелика, але нами була зафіксована зграя
із 44 особин лебедів-кликунів, що в період міграції здебільшого є звичайним явищем.
Найбільша частка зареєстрованих рідкісних птахів припадає на Тубальський лиман
(58 ос. або 85.3% від загальної чисельності). На Ботієвських ставках і в межах площад-
ки ВЕС спостерігали 6 ос. (8,8%) і 4 ос. (5.9%) відповідно.
Лебідь-кликун – 29.03.2013 р. – 40 ос.; 31.03.2013 р. – 44 ос. в середині дня три-
малися на воді Тубальського лиману.
Чернь червонодзьоба (Netta rufi na) – 31.03.2013 р. 3 ос. перебували в межах
Ботієвських ставків.
Чернь білоока (Aythya nyroca) – 1 особина зафіксована 20.04.2013 р. разом із зграєю
попелюха (Aythya ferina) на верхньому ставку Ботієвського рибного господарства.
Лунь польовий – 29.03.2013 р. – 1 ос. спостерігалася в повітрі в пошуках їжі
в межах площадки Ботієвської ВЕС (на території другої черги, де той час не було
вітроагрегатів).
Орлан білохвіст (Haliaeetus albicilla) – 31.03.2013 р. – 2 ос. полювали над скуп-
ченням крижня (Anas platyrhynchos) у верхній частині Тубальського лиману.
Ходуличник (Himantopus
himantopus) – 20.04.2013 р. – 2 ос. три-
малися грязьових мілин на Ботієвських
ставках.
Шилодзьобка (Recurvirostra
avosetta) – 31.03.2013 р. – 10 ос. поо-
диноко годувалися на мілководді Ту-
бальського лиману.
Кроншнеп великий –
29.03.2013 р. – 2 ос. та 31.03.2013 р. –
1 ос., зареєстровані на Тубальському
лимані.
Совка – 19-20 квітня 2013 року
2 голоси було чутно біля лісового ма-
сиву поблизу Ботієвських ставків та
1 голос у лісосмузі біля автомобільного
шляху (Приморський Посад – Ботієво).
Таблиця. 6. Види птахів занесених до
Червоної книги України, які
обліковані навесні 2014 р.
Table 6. Bird species listed in the Red Book
of Ukraine, which accounted in
spring 2014.
№ Вид / Species БВЕС TL Bp ∑
1 Netta rufina - - 6 6
2 Numenius phaeopus - 5 - 5
3 Himantopus himantopus - - 12 12
4 Recurvirostra avosetta - - 72 72
Всього / Total 0 5 90 95
Примітки: БВЕС – Ботієвська ВЕС; TL – Тубальський
лиман; Bp – Ботієвські ставки.
Notes: БВЕС – Botiyevo wind farms; TL – Tubalskyy Liman;
Bp – Botiyevo ponds.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....34
Під час спостережень у березні-квітні 2014 р. обліковано 4 види птахів Червоної
книги України (табл.6), з яких на Тубальському лимані перебував 1 вид (кроншнеп
середній (Numenius phaeopus), а на Ботієвських ставках інші 3 види (чернь червонод-
зьоба, ходуличник, шилодзьобка). У межах Ботієвської ВЕС не зареєстровано жодного
виду птахів із Червоної книги України. Характеристика розподілу птахів по ділянках
та їх чисельність наведені в табл. 6.
Обговорення
Головною метою моніторингових досліджень у межах Ботієвської ВЕС та на
прилеглих територіях були розрахунки ступеня впливу вітропарку на птахів у різні
сезони річного циклу. Унікальність ситуації полягає в тому, що дослідники у 2013 році
мали можливість провести спостереження як на території першої черги вітроагрегатів
Ботієвської ВЕС, що вже працювали, так і в межах другої черги, де активне будівництво
ще не розпочалося. У 2014 році були введені в експлуатацію всі 65 вітроустановок.
Це дало порівняльні матеріали, аналіз яких об'єктивно відображає тенденції існування
популяцій домінантних видів.
За результатами консультацій із закордонними колегами (Німеччина, Поль-
ща) та на основі наших пропозицій була розроблена та використана методика оцінки
впливу, яка враховувала найбільш важливі аспекти життя птахів та етапи будівництва
інфраструктурних елементів вітропарку (вітрові агрегати, вежі, дороги, підстанції).
Оцінка впливів, зумовлених будівництвом та експлуатацією площадки Ботієвської
ВЕС на птахів під час весняної міграції
1. Впливи, зумовлені будівництвом.
1а – викиди шкідливих речовин. Під час будівництва викиди шкідливих речо-
вин не перевищуватимуть припустимих норм, оскільки немає стаціонарних джерел за-
бруднення, а період будівельних робіт – короткий. Отже, немає негативного впливу на
мігруючих птахів.
1b – відлякування візуальними ефектами та шумом. Фактор відлякування шу-
мом не критичний, оскільки на території площадки ВЕС немає значних за чисельністю
міграційних скупчень. Кормові мігранти мобільно переміщуються по території і ма-
ють значні площі альтернативних кормових територій у двокілометровій зоні та поза
нею. На прилеглих територіях є більші джерела шуму (сільськогосподарська техніка,
місцеві автомобільні дороги). Відлякування візуальними ефектами не є загрозливим,
тому вплив цих факторів на птахів характеризується як низький.
1с – розташування на території робочих майданчиків і обладнання. Фізичні
параметри площадки Ботієвської ВЕС досить великі (близько 3700 га), що дає змогу
птахам безперешкодно оминати робочі майданчики з розташованим на них у період
будівництва обладнанням. Територія, зайнята під робочі майданчики та обладнан-
ня, становить близько 9 га, тобто технологічні споруди охоплюють усього 0.2% від
загальної площі. Крім того, незначна щільність розміщення робочих майданчиків та
обладнання не перешкоджає кормовим перельотам птахів через велику загальну пло-
щу площадки ВЕС і значні відстані між вітроагрегатами (500 м і більше). Як показали
власні спостереження, птахи швидко звикають до побудованих ВЕС. Тому цей негатив-
ний вплив на мігруючих птахів у період будівництва станції є мінімальним, а в період
її експлуатації не спостерігається зовсім.
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
35
1d – втрата місць розмноження. Негативний вплив на транзитних мігруючих
птахів не характерний. Для тих видів, що по закінченні міграції залишаються для
гніздування в межах Ботієвської ВЕС, втрата місць розмноження не є суттєвою. Низь-
ка щільність гніздування птахів, незначний видовий склад дають можливість без пере-
шкод обирати місця для гніздування на вже побудованій площадці ВЕС. Незначна втра-
та місць гніздування через будівництво ВЕС носить не суцільний, а мозаїчний характер,
залишаючи більшу частину території ВЕС для вільного вибору місць гніздування. Крім
того, більшість облікованих на гніздуванні видів є звичайними й широко розповсюд-
женими в регіоні, із високим рівнем чисельності. Негативний вплив цього фактора
оцінюється як низький.
1е – втрата окремих індивідуумів видів, що охороняються. На території ВЕС
зареєстровано 10 рідкісних види птахів (лебідь-кликун, чернь червонодзьоба, чернь
білоока, лунь польовий, орлан білохвіст, ходуличник, шилодзьобка, кроншнеп вели-
кий, кроншнеп середній, совка).
Вірогідність зустрічей рідкісних видів незначна. Негативні впливи на них із боку
ВЕС дуже низькі. Це пов'язано з тим, що хижі птахи добре орієнтуються на прольоті
щодо наявних на прилеглих територіях опор електричних мереж, інших висотних спо-
руд, і для них не є типовими міграційні переміщення вночі. Інші види прив'язані до во-
логих біотопів, у межах яких відбуваютья основні їх транзитні переміщення та кормові
міграції. Негативний вплив з боку ВЕС оцінюється як низький.
2. Впливи, зумовлені обладнанням.
2а – тривале зайняття території та зміна характеристик середовища. Оскільки
територія площадки ВЕС представлена виключно антропогенними типами біотопів (с/г
угіддя, лісосмуги), то створення незначної за площею інфраструктури не є загрозли-
вим для скупчень птахів та їх кормових переміщень, оскільки більша частина території
залишається без змін. Техніка та персонал, які незначний проміжок часу працюють на
будівництві, чинять не суттєвий антропогенний вплив на птахів.
Аналіз польових досліджень вказує на брак даних про міграційні скупчен-
ня птахів та міграційні зупинки в межах площадки ВЕС. Щодо кормових мігрантів,
то обліковані види широко розповсюджені та спроможні без перешкод маневрувати
територією. Негативний вплив на мігруючих птахів низький, а під час поетапного та
швидкого будівництва вітроагрегатів зовсім відсутній.
2b – відлякування щогловими вертикальними конструкціями. Для мігруючих
птахів вертикальні конструкції є сигналом для короткочасної зміни курсу, а велика
площа вітропарку дає змогу зробити це без перешкод. До того ж незначна щільність
розміщення робочих майданчиків та обладнання не перешкоджає кормовим перельо-
там птахів через велику загальну площу ВЕС і значні відстані між вітроагрегатами.
Поруч із площадками тягнуться потужні лінії електричних мереж. Спеціальні спосте-
реження не виявили негативного впливу на мігруючих птахів як із боку вертикальних
конструкцій (опори), так і горизонтальних (електричні дроти). Негативний вплив на
мігруючих птахів оцінюється як низький.
2с – бар'єрний вплив і перешкоди для перельоту. Технічні характеристи-
ки вітроагрегатів створюють загрозу для мігруючих птахів, які летять у висотному
інтервалі 45-150 м, унаслідок руху ротора.
Переважна частина птахів (близько 98% від усіх зареєстрованих мігрантів) ви-
користовувала безпечні висоти до 50 м. (рис. 4). На більших висотах (від 10 до 25 м)
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....36
відбувалися перельоти мартинів, грака, а також локальні та віддалені переміщення
окремих особин сірої ворони (Corvus cornix), крука (Corvus corax). В інтервалі 25-50 м
зареєстровані перельоти шпака, грака, мартина жовтоногого. За період спостережень
навесні 2013-2014 років у межах вітропарку та в буферних зонах у висотному інтервалі
50-150 м, який може бути загрозливим для перельотів територією Ботієвської ВЕС,
було зареєстровано лише 3.64% птахів (рис. 4).
Якщо припустити, що певна частка міграційних зграй потрапить у небезпечні
висотні інтервали, то ймовірність таких випадків і чисельність птахів будуть украй
низькими. Багаторічні спостереження за транзитним прольотом птахів (гуси, качки,
журавлі, грак) свідчать про традиційні висоти у 200 і більше метрів. Птахи при цьому
не зупиняються в межах Ботієвської ВЕС.
Виходячи з сумарного аналізу висот міграцій, можна констатувати, що вони не є
загрозливими для птахів і вплив ВЕС на останніх оцінюється як низький.
3. Впливи, зумовлені експлуатацією вітропарку.
3а – відлякування внаслідок руху ротора, мерехтіння тіней, відблисків світла.
Технічні характеристики вітроагрегатів потенційно можуть створювати загрозу
для мігруючих птахів, які летять на висотах 45-150 м, унаслідок руху ротора. Аналіз
досліджень показує, що цей висотний інтервал у межах площадки ВЕС майже не
використовується. За нашими короткочасними спостереженнями, на ВЕС, що вже пра-
цюють, впливу цього фактора на птахів у період міграцій не виявлено. Отже, негативні
впливи внаслідок руху ротора, мерехтіння тіней та відблисків світла оцінюються як
низькі, а для більшості птахів, які перебувають на площадці Ботієвської ВЕС, взагалі
не характерні.
3b – додаткове освоєння територій. Вплив цього фактора можуть відчувати
птахи, що гніздяться в межах площадки. Мігруючі птахи такого впливу не зазнають.
Слід ураховувати, що порівняно із впливами від ВЕС, вплив від сільськогосподарських
робіт упродовж року є значно вищим.
3с – турбування внаслідок нічного освітлення. Відсоток птахів, які мігрують
вночі є незначним. А невеликі за чисельністю та видовому різноманіттю транзитні
мігранти не відчувають нічного освітлення у межах площадки завдяки освітленню
прилеглих селищ. Вплив даного фактора оцінюється як дуже низький.
3d – зіткнення з вітроенергетичними установками. Оцінюючи дані спостережень
за міграцією навесні 2013-2014 років, констатуємо, що негативний вплив на мігрантів
був дуже низьким.
Для більш детального вивчення загрози зіткнення птахів із лопастями та опо-
рами вітрових установок нами були проведені спеціальні дослідження, пов'язані з ре-
тельною перевіркою ділянок, прилеглих до вітроагрегатів на предмет пошуку доказів
потрапляння птахів під рухомі частини ВЕУ. Чисельність працюючих вітроагрегатів у
2013 році дорівнювала 30, а під час наших експедиційних виїздів навесні 2014 року їх
вже було 65. Під час кожного виїзду для огляду обирали не менш 25% вітрових устано-
вок, що становило від 8 до 17 майданчиків (обов'язкових моніторингових ділянок – 5,
решта – за вибором) і давало можливість провести коректну екстраполяцію результатів
на всю площу вітропарку. Радіус оглядової ділянки навколо вітряка дорівнював його
висоті й приблизно становив 200 м, таким чином, площа ділянки була близько 12 га
(S = π r2). На вибір оглядових ділянок впливала не лише різноманітність розташу-
вання установок (уздовж автомобільного шляху, біля берегових урвищ та в середині
Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции
Вып. 17. 2014. - Экология
37
вітропарку), а й ситуація зі станом сільгоспугідь. Перевагу надавали полям, на яких
не було трав'янистого покриву, орним землям, де пошук був більш результативним.
Для зменшення фактора хижацтва від лисиць, диких котів і собак перевірку робили
вранці, якомога раніше. Усього оглянуто 47 площадок. Загальна їх площа становила
близько 600 га.
За результатами огляду ділянок жодного загиблого птаха, частин його тіла,
пір'я або інших доказів зіткнення із вітровими установками ми не виявили. Опиту-
вання працівників вітропарку та місцевих жителів також вказує на брак фактів щодо
потрапляння птахів під лопасті ВЕУ. Отже, цей фактор за результатами спостережень
2013-2014 року є не характерним, але потенційно оцінений як дуже низький.
Висновки
Отже, ураховуючи такі важливі для птахів характеристики, як загальна
чисельність, динаміка інтенсивності прольоту, висота та напрямки міграції, добова
активність, чисельність видів фігурантів Червоної книги України, які одержані нами
в умовах польових досліджень навесні 2013-2014 років, можемо стверджувати, що в
межах площадки Ботієвської ВЕС негативний вплив на мігрантів є низьким.
Література
Андрющенко Ю.А., Попенко В.М. Орнитологические проблемы развития ветро-
вой энергетики на юге Украины // Природоохоронні аспекти використання
відновлювальних джерел енергії в Україні.-Миколаїв, 2012. – С. 9-13.
Горлов П.І., Сиохін В.Д. Аналіз міжнародного досвіду вивчення впливу ВЕС на птахів
// Природоохоронні аспекти використання відновлювальних джерел енергії в
Україні. - Миколаїв, 2012. – С. 36-45.
Петрович З.О., Редінов К.О. Прогноз можливого впливу вітрогенераторів на міграцію
птахів у районі Південно-Української ВЕС // Природоохоронні аспекти викори-
стання відновлювальних джерел енергії в Україні.-Миколаїв, 2012. – С.99-102.
Редінов К.О., Гержик І.П., Петрович З.О., Деркач О.М. // Природоохоронні аспекти
використання відновлювальних джерел енергії в Україні.-Миколаїв, 2012. –
С.111-116.
Сиохін В.Д., Горлов П.І. Методичні підходи до підготовки наукового звіту та ек-
спертного висновку з оцінки природних комплексів щодо розміщення вітрових
електростанцій // Природоохоронні аспекти використання відновлювальних
джерел енергії в Україні.-Миколаїв, 2012. – С. 142-154.
Червона Книга України. Тваринний світ / за ред. І.А.Акімова. – К.: Глобалконсалтинг,
2009. – 624 с.
Черничко И.И. Значение Азово-Черноморского побережья Украины в поддержании
структуры трансконтинентальных пролетных путей куликов в Восточной Ев-
ропе // Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук.
– Киев, 2011. – 372 с.
Черничко Й.И., Фалько А.Н. Птицы устьевой зоны р. Корсак // Збірник наукових ста-
тей. – Одеса: Астропринт; Мелітополь: Бранта, 1999. – С. 137-157.
Горлов П.І., Сіохін В.Д., Долінний В.І., Сидоренко А.І.
Сезонні орнітологічні особливості території Ботієвського вітропарку ....38
Barrios, L. Incidencia de las plantas de aerogeneradores sobre la avifauna en la comarca del
campo de gibraltar / Barrios, L. and E. Aguilar // Draft report. R. Marti (ed). Sociedad
Española de Ornitología (SEO/ BirdLife), Madrid. – 1995. - 110 p.
Collins Bird guide / Second edition / Lars Svensson. – Harper Collins Publisher. – London,
2009. – 448 p.
Erickson, W. P. Avian collisions with wind turbines: a summary of existing studies and
comparisons to other sources of avian collision mortality in the United States /
Erickson, W. P., G. D. Johnson, M. D. Stickland, D. P. Young Jr., K. J. Sernka, and
R. E. Good. // National Wind Coordinating Committee, Washington, DC, 2001. –
62 p.
Erickson, W. Synthesis and Comparison of Baseline Avian and Bat Use, Raptor Nesting and
Mortality Information from Proposed and Existing Wind Developments / Erickson, W.,
Johnson, G., Young, D., Strickland, D., Good, R., Bourassa, M., Bay, K., Sernka, K. //
West Inc., prepared for Bonneville Power Administration., 2002. – Р. 7.
Fact Sheet on Altamont Pass Bird Kills // Center for Biological Diversity: San Francisco,
CA. – CFBD, 2005. - Retrieved from http://www.biologicaldiversity.org/swcbd/
Programs/bdes/altamont/factsheet.pdf
Howe, Robert. Effects of Wind Turbines on Birds and Bats in Northeastern Wisconsin /
Howe, Robert and William Evans, and Amy T. Wolf // Report submitted to Wisconsin
Public Service Corporation and Madison Gas and Electric Company. November 21,
2002. – 104 р.
Janss, G. Bird behaviour in and near a wind farm at Tarifa, Spain: management considerations
/ Janss, G // Proceedings of National Avian-Wind Power Planning Meeting III, San
Diego, California, May 1998. Unpublished report for the Avian Subcommittee
of the National Wind Coordinating Committee by LGL Ltd, King City, Ontario. –
2000. – P. 110–114. - Retrieved from www.nationalwind.org/publications/wildlife/
avian98/15-Janss-Tarifa_Spain.pdf
Lekuona, J.M. Avian mortality in wind plants of Navarra (northern Spain) / Lekuona, J.M. &
Ursúa, C. // de Lucas, M, Janss, G. & Ferrer, M. (eds). Birds and Wind Power. Lynx
Edicions, Barcelona. – 2006.
Lowther, S. The European perspective: some lessons from case studies / Lowther, S //
Proceedings of National Avian-Wind Power Planning Meeting III, San Diego,
California, May 1998. Unpublished report for the Avian Subcommittee of the National
Wind Coordinating Committee by LGL Ltd, King City, Ontario. – 2000. – P. 115–124.
- Retrieved from www.nationalwind.org/publications/wildlife/avian98/16-Lowther-
European_Perspective.pdf
Orloff, S. Wind Turbine Effects on Avian Activity, Habitat Use, and Mortality in Altamont Pass
and Solano County Wind Resource Areas. / Orloff, S., Flannery, A. // Work performed
by BioSystems Analysis, Inc., Tiburon, CA. Sacramento, CA: California Energy
Commission, 1992. - Retrieved from http://www.nrel.gov/wind/pdfs/30876. pdf
|