Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України
За результатами двохрічних досліджень заносних видів в агроландшафтах України складено базу даних, яка утримує 796 видів вищих рослин, охарактеризованих за 7 екологічними ознаками. Ці відомості були основою для запропонованої автором інтегральної оцінки екологічної загрози заносних видів (вплив, яки...
Gespeichert in:
Datum: | 2001 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2001
|
Schriftenreihe: | Промышленная ботаника |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105367 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України / Р.І. Бурда // Промышленная ботаника. — 2001. — Вип. 1. — С. 16-21. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-105367 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1053672016-08-12T03:02:28Z Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України Бурда, Р.І. За результатами двохрічних досліджень заносних видів в агроландшафтах України складено базу даних, яка утримує 796 видів вищих рослин, охарактеризованих за 7 екологічними ознаками. Ці відомості були основою для запропонованої автором інтегральної оцінки екологічної загрози заносних видів (вплив, який чинять заносні види на окремі аборигенні або культурні види, екосистеми або довкілля в цілому). За ступенем екологічної загрози усі види розподілені на 6 категорій: експансійні (5,7%), сукцесійні без визначеної перспективи (9,7%), індиферентні (1,8%), рівноважні (38,6%), потенційні (43%) та згасаючі (1,2%). Запропонована модель розвитку поширення заносного виду в агроландшафті, яка придатна для використання при управлінні агроландшафтом, моніторингу його біорізноманітності. On the basis of alien plants two-year study in the agricultural landscape the database with 796 species was created. Each species was described by 7 ecological features. This database is the basis for general assessment of the ecological threat of alien species (theirimpact onaboriginal orcultural species, ecosystems orenvironment). There are6 categories ofecological threat: expansive — 5,7%, successional — without a definite perspective 9,7%, indifferent — 1,8%, well-balanced — 38,6%, potential — 43% and vanishing — 1,2%. The model of alien species expansion in agricultural lands, which is suitable for agricultural landscape management and monitoring of it’s biological diversity was proposed. 2001 Article Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України / Р.І. Бурда // Промышленная ботаника. — 2001. — Вип. 1. — С. 16-21. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105367 631.95:581.52:581.9 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
За результатами двохрічних досліджень заносних видів в агроландшафтах України складено базу даних, яка утримує 796 видів вищих рослин, охарактеризованих за 7 екологічними ознаками. Ці відомості були основою для запропонованої автором інтегральної оцінки екологічної загрози заносних видів (вплив, який чинять заносні види на окремі аборигенні або культурні види, екосистеми або довкілля в цілому). За ступенем екологічної загрози усі види розподілені на 6 категорій: експансійні (5,7%), сукцесійні без визначеної перспективи (9,7%), індиферентні (1,8%), рівноважні (38,6%), потенційні (43%) та згасаючі (1,2%). Запропонована модель розвитку поширення заносного виду в агроландшафті, яка придатна для використання при управлінні агроландшафтом, моніторингу його біорізноманітності. |
format |
Article |
author |
Бурда, Р.І. |
spellingShingle |
Бурда, Р.І. Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України Промышленная ботаника |
author_facet |
Бурда, Р.І. |
author_sort |
Бурда, Р.І. |
title |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України |
title_short |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України |
title_full |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України |
title_fullStr |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України |
title_full_unstemmed |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України |
title_sort |
оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах україни |
publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
publishDate |
2001 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105367 |
citation_txt |
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроландшафтах України / Р.І. Бурда // Промышленная ботаника. — 2001. — Вип. 1. — С. 16-21. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
series |
Промышленная ботаника |
work_keys_str_mv |
AT burdarí ocínkaekologíčnoízagrozizanosnihroslinvagrolandšaftahukraíni |
first_indexed |
2025-07-07T16:43:19Z |
last_indexed |
2025-07-07T16:43:19Z |
_version_ |
1837007215877160960 |
fulltext |
16
УДК 631.95:581.52:581.9
Р.І. Бурда
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ ЗАГРОЗИ ЗАНОСНИХ РОСЛИН В АГРОЛАНДШАФТАХ
УКРАЇНИ
агроландшафт, адвентивна фракція флори, біологічна різноманітність, загроза біологічного
забруднення, заносні рослини, інвазії, оцінка екологічної загрози, флора
У міжнародному масштабі найвищим пріоритетом екологічних досліджень є збір і
узагальнення інформації про адвентивні види. Рослинні інвазії стали важливою теоретичною
проблемою екологічної науки, об’єктом громадської стурбованості. Пізнання їх закономірностей
важливо у прикладних аспектах, зокрема, для рослинництва, землеробства, виробництва кормів,
збереження біологічної різноманітності. У багатьох країнах Європи заносні рослини складають
понад 16% покритонасінних, що набуває загрозливого характеру щодо збереження унікальної
просторової диференціації світової флори [5,14,19,24].
В узагальнюючій фундаментальній праці В.В. Протопопової [13] подано різнобічний аналіз
синантропної флори і вперше надруковано вичерпний анотований список синантропних рослин
України (1125 видів, у тому числі понад 630 є адвентивними). Види, що належать до
агроекосистем, окремо не виділені, як і не подано якоїсь оцінки їх інвазійної загрози. За останнє
десятиріччя склад адвентивних рослин агроландшафтів значно поповнився. Отже, постало
завдання обліку видової різноманітності адвентивних рослин і оцінки їх екологічної загрози у
агроландшафтах України.
Дане дослідження ставило за мету розробити інтегральну систему екологічних ознак
місцевих популяцій інвазійних видів рослин для оцінки ступеня їх загрози екосистемам,
оселищам або видам. Для досягнення мети було виконано наступне: виявлено таксономічний
склад вищих рослин, що є заносними і спонтанно оселилися в агроландшафтах; виділено
екологічні ознаки, які сприяють інвазіям неаборигенних видів; проведено типологічний аналіз
адвентивної фракції флори з метою виявлення ступеню загрози інвазій; складено інтегральну
систему ознак місцевих популяцій інвазійних видів для оцінки ступеня їх загрози екосистемам,
оселищам або видам. Об’єкт нашого дослідження — неаборигенні види вищих рослин, що
спонтанно оселилися в агроландшафтах України. До останніх віднесені власне сільсько-
господарські типи, які за Б.В. Виноградовим [7] складають напівприродну (пасовищний,
сіножатний класи екосистем) або трансформовану секції екосистем (польовий, плантаційний,
фітомеліоративний класи екосистем). Приймали до уваги територіально з ними зв’язані класи
екосистем екотехнічної (селітебний, гідробудівний, дорожньо-лінійний) та природоохоронної
(заповідний клас екосистем) секцій. Отже, для заносних рослин у агроландшафтах визначили
наступні типи екотопів: гемінатуральні, рудеральні, сегетальні, селітебні, водні. Відповідно
розрізняли наступні категорії поширення адвентивних рослин у агроландшафті: евритопний —
поширений повсюдно, майже у екотопах усіх типів; природний — у гемінатуральних екотопах;
синантропний — у всіх синантропних екотопах, але на відміну від попереднього не здатний
проникнути до гемінатуральних екотопів; рудеральний — на засмічених місцях, смітниках,
вздовж доріг; сегетальний — на регулярно оброблюваних землях, селітебний — у межах населених
пунктів, дачних ділянок, рекреаційних центрів, інших рудеральних поселень; водний — водойми
різного типу, пов‘язані з агроландшафтом. Окремо виділяли ценофобні види, що надають
перевагу голим, без рослинності екотопам, інтенсивно поширюючись на порушених землях.
Видовий склад адвентивної фракції флори у агроландшафтах України виявлено за
літературними, гербарними матеріалами та власними спостереженнями [1-4, 6, 12,13,17,20,21].
Флористичний список складено за вимогами Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури
[11,23].
17
На можливість неаборигенних видів натуралізуватися та стати інвазійними впливають
багато чинників. Виявити їх є важливим для вживання превентивних заходів щодо збереження
різноманітності місцевої біоти. Визначити ступінь інвазійної загрози без тривалого обліку
чисельності, трапляння та поширення того чи іншого виду важко. Використовують ряд
відносних показників, за якими адвентивні види поділяються на певні категорії [1,8,9,13-
16,18,22,24,25]. Використані еколого-морфолого-географічний та порівняльно-флористичний
методи дослідження. Порівняльний аналіз виконано з використанням комп’ютерної програми
Statistica.Soft.Inc.,1995. Складена комп‘ютерна база даних, у якій кожен вид описаний за
наступною схемою: таксономічна належність (родина, рід, латинська видова назва, автор виду),
ступінь освоєння агроландшафтів (евритопний, природний, синантропний, рудерально-
сегетальний, сегетальний, рудеральний, селітебний, водний, ценофобний), ступінь натуралізації
(агріофіт, епекофіт, колонофіт, ефемерофіт), час занесення (археофіт, неофіт, еунеофіт), спосіб
поширення (аколютофіт, ергазіофігофіт, ергазіоліпофіт, ксенофіт), екобіоморфа за К. Раун-
кієром (фанерофіт, xамефіт, гемікріптофіт, геофіт, терофіт, трав‘яниста ліана, дерев‘яниста
ліана). Вона зберігається у лабораторії екологічної генетики та моніторингу Інституту
агроекології та біотехнології УААН. На основі цих матеріалів проведено таксономічний та
типологічний аналіз адвентивної фракції флори агроландшафтів та наступну оцінку інвазійної
загрози заносних рослин і адвентивної фракції флори в агроландшафтах України, що подані
нижче.
Спираючись на літературні дані, гербарні збори та власні спостереження, складено перелік
заносних вищих рослин, що поширені, будь-коли відмічались або були зібрані у агроландшафтах.
Список включає 796 видів вищих рослин, що належать до 365 родів з 87 родин. Під екологічною
загрозою розуміємо той вплив, який чинять заносні види на окремі аборигенні або культурні
види, екосистеми або довкілля в цілому [10]. Для оцінки екологічної загрози заносного виду
важливо визначити три екологічні показники, а саме: час занесення, ступінь натуралізації та
ступінь поширення в агроландшафті. Результати аналізу адвентивної фракції флори
агроландшафтів за цими ознаками наведені в таблиці 1. Аналізуючи дані таблиці 1, відмітимо,
що в агроландшафтах України серед заносних рослин переважають за часом занесення неофіти,
Таблиця 1. Ступінь натуралізації заносних видів в агроландшафтах України залежно від часу їх
занесення
Категорія за ступенем натуралізації
Ефемерофіт
Колонофіт
Епекофіт
Агріофіт
Категорія за типом екотопу
Ценофобний + водний
Селітебний
Сегетальний
Рудеральний
Рудерально-сегетальний
Синантропний
Напівприродний
Евритопний
Разом
Ступінь натуралізації
в агроландшафті
Час занесення, види
Археофіт Неофіт Еунеофіт Разом
6
0
144
26
3
4
48
8
15
40
13
45
176
59
74
189
56
11
71
46
27
23
86
60
54
378
151
48
34
9
3
105
24
51
8
27
14
10
242
216
122
367
91
17
180
118
86
46
153
87
109
796
18
за ступенем натуралізації — епекофіти, а за ступенем освоєння агроландшафту — види
синантропних екотопів, зокрема, селітебного та сегетального. Існує певна пряма залежність
між ступенем натуралізації та часом занесення адвентивних рослин. Із 216 ефемерофітів
переважна більшість (151) є еунеофітами, а деякі — неофітами. Колонофіти є неофітами або
еунеофітами; епекофіти та агріофіти — неофітами, археофітами і лише частково — еунеофітами.
Залежність між часом занесення і ступенем освоєння агроландшафту не є прямою. Але впадає
в око, що близько половини еунеофітів є селітебними, проте вони поширені також в
синантропних, рудеральних, сегетальних екотопах і лише десята частка їх проникає до
природних екотопів або є евритопними. Неофіти поширені майже рівномірно в усіх типах
екотопів, хоча перевагу вони надають синантропним типам. Наведений аналіз свідчить про те,
що адвентивна фракція флори агроландшафтів в Україні знаходиться у фазі інтенсивного
формування.
Для визначення екологічної загрози окремого виду пропонуємо інтегральну оцінку, що
спирається на наступні екологічні показники: ступінь натуралізації, ступінь освоєння
агроландшафту, трапляння та рясність, сукцесійний статус. Розроблена нами шкала оцінки
екологічної загрози заносного виду подана в таблиці 2. За ступенем екологічної загрози усі
заносні види належать до наступних шести категорій (табл.3).
Експансійний сукцесійний вид з визначеною перспективою — це агріофіт, поширений в
синантропних або (та) напівприродних екотопах з дуже високими траплянням та рясністю.
Таких видів 47 або 5,7%. Наприклад, Althaea officinalisL., Amaranthus retroflexusL., Anisantha
tectorum(L.) Nevsky, Bromus squarrosusL., Cannabis ruderalisJanisch., Cardaria draba(L.) Desv.,
Centaurea diffusaLam., Coniza canadensis(L.) Cronq., Corispermum hyssopifolium L., Diplotaxis tenuifolia
(L.) DC., Echinochloa crusgalli(L.) P.Beauv., Fallopia convolvulus(L.) A.Love, Impatiens parviflora
Ознака
Ступінь
натуралізації
Ступінь
освоєння
ландшафту,
тип екотопу
Трапляння,
рясність
Сукцесійний
статус
Ступінь
екологічної
загрози
Оцінка,
бал
Синантропні або
напівприродний
Синантропні або
напівприродний
Синантропні або
напівприродний
Синантропні або
напівприродний
Будь-який
один тип
Сегетальний або
рудеральний
Сукцесійний
з визначеною
перспективою
Сукцесійний
з не визначеною
перспективою
Сукцесійний
Рівноважний
з не визначеною
перспективою
Не рівноважний
Не рівноважний
Агріофіт
Агріофіт,
епекофіт
Агріофіт,
епекофіт
Епекофіт,
агріофіт
Ефемерофіт,
колонофіт
Ефемерофіт,
колонофіт,
епекофіт
Дуже
високі
Непостійні
Середні
Низькі
Дуже
низькі
Одиничні
Експансійний
Сукцесійний
Індиферентний
Рівноважний
Потенційний
Згасаючий
5
4
3
2
1
0
Таблиця 2. Шкала оцінки екологічної загрози заносних видів
19
DC., Grindelia squarrosa(Pursh) Dunal, Lepidium ruderaleL., Phalacroloma annuum(L.) Dumort.,
P.septentrionaleTzvelev, Reseda lutea L., Salix fragilisL., Setaria glauca(L.) P.Beauv., S.verticillata(L.)
P.Beauv., S. viridis(L.) P.Beauv., Sinapis arvensisL., Sonchus arvensisL., Tripleurospermum inodorum
(L.) Sch.Bip., Xanthium albinum(Widder) H.Scholz, X. californicumGreene.
Сукцесійний без визначеної перспективи вид — це агріофіт або епекофіт, який поширений
в синантропних інколи напівприродних екотопах з непостійними, але високими траплянням
та рясністю. Таких видів 78 або 9,7%. Наприклад,Amaranthus albus L.,A. blitoides S.Watson,
Acorus calamus L.,Conium maculatum L.,Cynoglossum officinale L.,Galinsoga parvifloraCav., Lycopsis
arvensisL., Senecio vulgaris L., Xanthium spinosum L.
Індиферентний вид — це агріофіт або епекофіт, який не надає перевагу синантропним
екотопам, однаково розвивається у напівприродних та синантропних екотопах, що має середні
трапляння та рясність і особливо не реагує на ступінь антропогенного порушення екотопів.
Насправді таких видів виявилося мало —15 або 1,8%. Наприклад, Clematis flammulaL.,Fraxinus
americanaL.,F. ornusL.,F.pensilvanica L., Malus sylvestrisMill.,Papaver dubiumL.
Рівноважний з невизначеною перспективою епекофіт або агріофіт, поширений в
синантропних або (та) напівприродних екотопах з низькими траплянням та рясністю. Їх 305
або 38,6%. Наприклад, Artemisia annuaL.,Datura stramoniumL.,Eragrostis minorHost, Geranium
molleL.,Senecio viscosusL.,Solidago canadensisL.
Потенційний нерівноважний вид — це ефемерофіт або колонофіт, поширений у будь-
якому одному типу агроландшафту з дуже низькими, майже одиничними, траплянням та
рясністю. Їх 341 або 43%, наприклад,Amaranthus spinosusL.,Cenchrus longispinus Fernald.,
Ceratochloa carinataTutin, Lycium barbarumL.,Salvia reflexa Hornem., Solanum cornutumLam.,
Triticum monococcum L.,T. spelta L.
Згасаючий нерівноважний без перспективи вид — це ефемерофіт, колонофіт або епекофіт,
поширений у одному або декількох синантропних (сегетальних, рудеральних або селітебних)
типах агроландшафту, що має одиничні сучасні оселища з дуже низькими, майже одиничними
траплянням та рясністю, а в історичному минулому епекофіт був інколи широко поширений
як бур‘ян. Вочевидь до згасаючих належать 10 заносних видів або 1,2% Це сегетальні бур‘яни,
зменшення чисельності оселищ, популяцій та рясності яких зумовлено зміною агротехніки, а
саме:Agrostemma githagoL.,Avena fatuaL., Centaurea cyanusL., Cuscuta epilinumWeihe,Persicaria
linicola(Sutulov) Nenjukov,Ranunculus arvensisL., Spergula linicolaBoreau. Сюди належать також
види, які не створили місцевих популяцій в нових умовах і, з‘явившись одного разу в певному
оселищі, зникли на стадії ефемерофітів назавжди: Artemisia canadensisMichx., Proboscidea louisiana
(Mill.) Thell., Sophora alopecuroidesL.
Схему розвитку та поширення заносного виду в агроландшафтах України зображено на
рисунку 1. Будь-який заносний вид проходить фазу потенційного виду, нагромаджує чисельність
особин, популяцій, оселищ, освоює новітні типи екотопів, перетворюючись поступово або
швидко у рівноважний з невизначеною перспективою вид. Якщо ці процеси з якоїсь причини
Категорія видів за ступенем
екологічної загрози Бал
Чисельність,
видів % від загального
Експансійний
Сукцесійний
Індиферентний
Рівноважний
Потенційний
Згасаючий
Разом
5
4
3
2
1
0
—
47
78
15
305
341
10
796
5,7
9,7
1,8
38,6
43
1,2
100
Таблиця 3. Склад адвентивної фракції флори агроландшафтів України за ступенем екологічної
загрози
20
не відбуваються, потенційний вид згасає. Рівноважні види у подальшому стають
індиферентними, або сукцесійними без визначеної перспективи, або зразу експансійними. У
подальшому, як сукцесійні без визначеної перспективи, так і індиферентні види можуть стати
експансійними або згаснути. Через невиразність і бідність категорії індиферентних видів знайти
приклад згасаючого виду цієї категорії, як до речі, і такого, який став би експансійним, не
вдалося. Це є свідченням тупикового положення індиферентних видів, або ж підтверджує
штучність виділення такої категорії. Насправді, види, що ніяк, ні позитивно, ні негативно не
реагують на антропогенні зміни, у природі відсутні, а серед заносних немає видів, поширення
яких у нових районах не є позитивною реакцією на антропогенні зміни довкілля.
Таким чином, проведений аналіз показав наступне. Переважна більшість серед заносних
видів адвентивної фракції флори в агроландшафтах України за ступенем екологічної загрози
є потенційними (43%) або рівноважними без визначеної сукцесійної перспективи (38,6%).
Найзагрозливіші — експансійні, або сукцесійні з визначеною перспективою види складають
лише 5,7% (47 видів). Отже, при оптимізації агроландшафтів необхідно здійснювати контроль
та регулювання не лише експансійних інвазійних видів, що очевидно, але що особливо важливо
для запобігання біологічного забруднення — видів, сукцесійний статус яких ще не визначений —
потенційних та рівноважних. З одного боку, саме ці дві категорії є шляхом і засобом
проникнення до агроландшафтів України заносних квіткових рослин, а з іншого — саме на
етапі сукцесійної невизначеності вид є найуразливішим, а тому його найлегше вилучити з
екосистеми. Запропонована модель розвитку поширення заносного виду в агроландшафті
придатна для використання при формуванні, утриманні і управлінні агроландшафтом,
моніторингу його біорізноманітності.
1. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. – Киев: Наук. думка, 1991. – 169 с.
2. Бурда Р.І. Загроза збереженню флористичної різноманітності агроландшафтів в Україні // Агроекологія та
біотехнологія. – Вип.2, К.: Аграрна наука, 1999. – С. 43–56.
3. Бурда Р.І. Інвазійні рослини родини Аsteraceae та їх сегетальний потенціал в агроландшафтах України // Держ.
агроекологіч. акад. України, спецвипуск, 2000. – С. 4–5.
4. Бурда Р. І., Муленкова О.Г., Шпильова Н.В. Агріофіти Південного Сходу України. – Донецьк: Б.в. 1998. – 78 с.
5. Бурда Р. І., Протопопова В.В., Тохтар В.К., Шевера М.В. Міжнародний форум з екологічних проблем
фітоінвазій // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, №1. – С. 112–114.
6. Бур’яни України. – К.: Наук. думка, 1970. – 508 с.
7. Виноградов Б.В. Основы ландшафтной экологии. – М. : ГЕОС, 1998. – 418 с.
8. Вульф Е.В. Историческая география растений: История флор Земного шара. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1944.–
545 с.
9. Камышев Н.С. Основы географии растений. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1961. – 191 с.
Схема розвитку поширення
заносного виду в агроландшафті
Цифрами позначений ступінь екологічної
загрози в балах, суцільною лінією —
існуючі напрями розвитку, а пунктирною —
його імовірні напрями.
21
10. Конвенція про біологічну різноманітність. [Ратифікована Верховною Радою України 27 листопада 1994 р.].
Рукопис.
11. Международный кодекс ботанической номенклатуры, принятый ХV Международным ботаническим конгрессом,
Иокогама, авг.–сент. 1993 г. – СПб.: Мир и семья, 1996. –191 с.
12. Определитель высших растений Украины. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.
13. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. – Киев: Наук. думка, 1991. – 202 с.
14. Созінов О.О., Бурда Р.І. Моніторинг біологічної різноманітності в агроекосистемах // Агроекологія та
біотехнологія. – Вип. 3. – Київ, 1999. – С. 9–19.
15. Туганаев В.В. Агрофитоценозы современного земледелия и их история. – М.: Наука, 1984. – 88 с.
16. Туганаев В,В., Пузырев А.Н. Гемерофиты Вятско-Камского междуречья. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988.–
124 с.
17. Фисюнов А.В. Сорные растения. – М.: Колос,1984. – 320 с.
18. Шафер В. Основы общей географии растений. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956. – 380 с.
19. Элтон Ч. Экология нашествий животных и растений. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960. – 228 с.
20. Burda R. Flora of rural settlements in the industrial regions /Antropiz. and environ. of rural settl. Flora and vegetations:
Proc. Int. Conf. Satoraljaujhely 22–26.08.94. – Kosice: Olympia, 1994. – P. 9–13.
21. Burda R. The alien trees and shrubs of the Ukrainian agricultural landscapes // Abstracts Phytogeographical problems
of synanthropic plants. IY.Antropization and environment of rural settlements. Flora and vegetation. Cracow, Poland
13–15 Sept. 2000. Jagiellonian Univ. Cracow, 2000. – P. 20.
22. Lochmeyer W., Sukopp H. Agriophyten in der Vegetation Mitteleuropas. – Bonn: Bad Godesbery, 1992. – 185 s.
23. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine: A nomenclatural Checklist. – K., 1999. – 345 p.
24. Sukopp H. On the study of anthropogenic plant migrations in Central Europe // Plant invasions. – Leiden: Backhuys
Publ., 1998. – P. 43–56.
25. Sykora K.V. Plants in the footsteps of man // Endeavour., 1984. – V.8, № 3. – P. 118–122.
Інститут агроекології Надійшла 7.11.2000
та біотехнології УААН
м. Київ
УДК 631.95:581.52:581.9
Оцінка екологічної загрози заносних рослин в агроланшафтах України / Бурда Р.І. // Промышленная
ботаника. – 2001. – Вып.1. – С. 16–21
За результатами двохрічних досліджень заносних видів в агроландшафтах України складено базу даних, яка утримує
796 видів вищих рослин, охарактеризованих за 7 екологічними ознаками. Ці відомості були основою для
запропонованої автором інтегральної оцінки екологічної загрози заносних видів (вплив, який чинять заносні види
на окремі аборигенні або культурні види, екосистеми або довкілля в цілому). За ступенем екологічної загрози усі
види розподілені на 6 категорій: експансійні (5,7%), сукцесійні без визначеної перспективи (9,7%), індиферентні
(1,8%), рівноважні (38,6%), потенційні (43%) та згасаючі (1,2%). Запропонована модель розвитку поширення
заносного виду в агроландшафті, яка придатна для використання при управлінні агроландшафтом, моніторингу
його біорізноманітності.
Табл.3, іл. 1, бібліогр. 25
Assessment of alien plants ecological threat for the Ukrainian agricultural landscape / Burda R.I. // Industrial
botany. – 2001. – V.1. – P. 16–21
On the basis of alien plants two-year study in the agricultural landscape the database with 796 species was created. Each
species was described by 7 ecological features. This database is the basis for general assessment of the ecological threat of
alien species (their impact on aboriginal or cultural species, ecosystems or environment). There are 6 categories of ecological
threat: expansive — 5,7%, successional — without a definite perspective 9,7%, indifferent — 1,8%, well-balanced — 38,6%,
potential — 43% and vanishing — 1,2%. The model of alien species expansion in agricultural lands, which is suitable for
agricultural landscape management and monitoring of it’s biological diversity was proposed.
|