Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву

У статті аналізуються механізми вербальної сугестії в українських молитвах, в яких наявна емотивна кореляція з гнівом. Значну увагу приділено засобам вербалізації даного емоційного модусу та їх взаємодії з різними рівнями текстової організації; прокоментовані модифікаційні процеси на основі негативн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Климентова, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
Назва видання:	Русская литература. Исследования
Теми:	Лингвистическая прагматика и поэтика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105449
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву / О.В. Климентова // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2011. — Вип. XV. — С. 325-333. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-105449
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1054492016-08-13T03:02:26Z Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву Климентова, О.В. Лингвистическая прагматика и поэтика У статті аналізуються механізми вербальної сугестії в українських молитвах, в яких наявна емотивна кореляція з гнівом. Значну увагу приділено засобам вербалізації даного емоційного модусу та їх взаємодії з різними рівнями текстової організації; прокоментовані модифікаційні процеси на основі негативно та позитивно конотативних сем. В статье анализируются механизмы вербальной суггестии в украинских молитвах, в которых используется эмотивная корреляция с гневом. Существенное внимание уделено средствам вербализации данного эмоционального модуса и их взаимодействию с разными уровнями организации текста; прокомментированы модификационные процессы на основе негативно и позитивно коннотативных схем. The article is devoted to the verbal suggestion, which correlates with feeling of guilt in the prayers servicing in Ukrainian. Considerable attention is concentrated on the means of verbalization of this emotional modus and co-operating turn out with the different levels of text organization; modification process based on negative and positive connotative sems is commented. 2011 Article Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву / О.В. Климентова // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2011. — Вип. XV. — С. 325-333. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105449 81.22 uk Русская литература. Исследования Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Лингвистическая прагматика и поэтика Лингвистическая прагматика и поэтика
spellingShingle	Лингвистическая прагматика и поэтика Лингвистическая прагматика и поэтика Климентова, О.В. Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву Русская литература. Исследования
description	У статті аналізуються механізми вербальної сугестії в українських молитвах, в яких наявна емотивна кореляція з гнівом. Значну увагу приділено засобам вербалізації даного емоційного модусу та їх взаємодії з різними рівнями текстової організації; прокоментовані модифікаційні процеси на основі негативно та позитивно конотативних сем.
format	Article
author	Климентова, О.В.
author_facet	Климентова, О.В.
author_sort	Климентова, О.В.
title	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
title_short	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
title_full	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
title_fullStr	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
title_full_unstemmed	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
title_sort	специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Лингвистическая прагматика и поэтика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105449
citation_txt	Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву / О.В. Климентова // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2011. — Вип. XV. — С. 325-333. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Русская литература. Исследования
work_keys_str_mv	AT klimentovaov specifíkaverbalʹnoísugestíínaosnovíkorelâcíísakralʹnihtekstívzemocíêûgnívu
first_indexed	2025-07-07T16:53:02Z
last_indexed	2025-07-07T16:53:02Z
_version_	1837007827671973888
fulltext	Выпуск XV (2011) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 325 УДК 81.22 О.В. КЛИМЕНТОВА (Київ) СПЕЦИФІКА ВЕРБАЛЬНОЇ СУГЕСТІЇ НА ОСНОВІ КОРЕЛЯЦІЇ САКРАЛЬНИХ ТЕКСТІВ З ЕМОЦІЄЮ ГНІВУ Анотація. У статті аналізуються механізми вербальної сугестії в українських молитвах, в яких наявна емотивна кореляція з гнівом. Значну увагу приділено засобам вер- балізації даного емоційного модусу та їх взаємодії з різними рівнями текстової організації; прокоментовані модифікаційні процеси на основі негативно та пози- тивно конотативних сем. Ключові слова: вербальна сугестія, емотивна кореляція, молитва, вербаліза- ція, гнів. Аннотация. В статье анализируются механизмы вербальной суггестии в украинских мо- литвах, в которых используется эмотивная корреляция с гневом. Существенное внимание уделено средствам вербализации данного эмоционального модуса и их взаимодействию с разными уровнями организации текста; прокомментированы модификационные процессы на основе негативно и позитивно коннотативных схем. Ключевые слова: вербальная суггестия, эмотивная корреляция, молитва, вер- бализация, гнев. Summary. The article is devoted to the verbal suggestion, which correlates with feeling of guilt in the prayers servicing in Ukrainian. Considerable attention is concentrated on the means of verbalization of this emotional modus and co-operating turn out with the different levels of text organization; modification process based on negative and posi- tive connotative sems is commented. Keywords: verbal suggestion, emotive correlation, prayer, verbalization, guilt. На важливість кореляції з емоцією зазвичай вказується дослідниками різноманітних аспектів вербального впливу. В контексті дослідження су- Русская литература. Исследования ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 326 гестії дана проблематика вивчалась у психотерапевтичних текстах [В.Бехтерєв, М.Лінецький, Е.Костандов, І.Смирнов, Р.Ільюченок та ін.], дидактичних [Г.Лозанов, С.Пальчевський, І.Рум’янцева, В.Цикін, Є.На- умкіна та ін.], рекламних [І.Черепанова, Н.Слухай, Т.Смирнова, М.Тя- гунова, О.Феофанов, З.Ротар, М.Фурдуй та ін.], медійних [М.Желтухіна, Л.Компанцева,О.Чадюк, Л.Шпанер] тощо. У конфесійних текстах, які з позицій мовознавчої науки почали досліджуватись порівняно недавно [А.Журавльов, І.Черепанова, І.Бугаєва, Л.Прокоф’єва, Н.Мечковська, В.Карасик, Т.Вільчинська та ін.], це питання піднімалось фрагментарно. Водночас існує величезна кількість джерел про осмислення ролі та місця емоцій у світоглядних конфесійних системах. Певні аспекти мовного впливу через емоцію у свій час вивчались богословами [Ф.Прокопович, І.Огієнко, Д.Болгарський, В.Медушевський та ін]. На україномовному матеріалі сугестивні механізми вербалізації емотивної кореляції майже не досліджувались [Лінгвістичне програмування 2010, 1:161-72]. Це зу- мовлює актуальність даної студії. Метою даної статті є аналіз специфіки вербальної сугестії на основі кореляції з гнівом в українських молитовних текстах. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання: виявити й проаналізувати засоби вербалізації емотивної кореляції з гнівом; з'ясувати їх роль та спе- цифіку у процесах впливу на особистість. Згідно з теорією диференційних емоцій [Изард 1999: 201], жодну з емоцій не можна вважати цілковито позитивною чи цілковито негатив- ною, доброю чи поганою, корисною чи шкідливою. Це справедливо й стосовно гніву, що зазвичай асоціюється з негативом. У рамках сучасних підходів до аналізу емоцій гнів визначається як емоція гаряча, пов'язана з великою кількістю енергії. Її позитивні аспекти полягають у тому, що вона дає людині силу й упевненість у собі, мобілізує її до дій. Проте по- чинає діяти людина під впливом інших емоцій, не гніву. Водночас усі емоції відкриті до трансформаційної взаємодії. Так, гнів часто задіяний у тріаді гнів – відраза – презирство. Презирство, як результат ланцюга пе- ретворень, цілком відмінне від гніву. Це, навпаки, емоція холодна, що призводить до деперсоналізації об’єкта гніву, позбавлення його ознак упізнаваності. Власне, у фокусі цієї емоції об'єкт починає сприйматись як щось недосконале, позбавлене права на існування. Тому презирство і ви- Выпуск XV (2011) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 327 ступає мотивом до його знищення, практично, мотивом до найтяжчих злочинів. Презирство – необхідний елемент будь-яких агресивних упере- джень, й, зокрема, на релігійному ґрунті, тому воно нерідко задіяне у се- ктантських технологіях впливу. Натомість гнів виступає активатором цієї холодної емоції. З іншого боку, гнів може мати кореляцію з сумом, що якраз дає по- штовх до конструктивної діяльності, спрямованої на виправлення недос- коналого світу [Изард 1999: 239]. У свою чергу, когнітивна регуляція су- му – це активація діяльності та уваги до аспектів, котрі дають радість. Вони нерідко спрямовані на самовіддачу. Отже, через посередництво су- му гнів можна трансформувати у цілком бажану емоцію радості. Подібні кореляції виявляють трансформаційний потенціал гніву, що, як показали приклади, може мати не тільки різні, але й цілком протилежні вектори вияву. Гнів часто згадується у сакральних текстах. Цю емоцію переживають як люди, так і Бог. У богословських джерелах підкреслюється, що гнів Бога відрізняється від гніву звичайної людини тим, що він завжди праве- дний. Бог може гніватись і навіть насилати прокляття. У Старому Завіті мовиться про гнів Божий, переважно спрямований на обраний ним народ за його неправильні вчинки. Вказується на його непередбачуваність. Однією з вербальних форм експресії гніву виступає прокляття. Відпо- відні за семантикою біблійні слова-синоніми єврейською та грецькою мовами наявні в сакральних текстах [Новый, 2,656]. Їх вимовляють як люди, так і Бог. «Іудеї сприймали слово не як звук, що злітає з вуст, а як дещо активно дієве. Тому усне П. вважалось чимось, що активно шко- дить. За словом стояла душа, що його породила. Тому слова, що за ними немає жодної духовної сили, – “порожні слова” (4 Цар.18:20), але коли душа могутня, слово також наділене могутністю (Екл.8:4; 1 Пар. 21:4)» [Новый, 2,657]. Про гнів згадується й у Новому Завіті: «І увійшов Ісус у храм Божий і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі, і поперевер- тав столи міняйл і лави тих, що продавали голубів» (Мф. 21:12). Загалом авторами Нового Завіту й у святоотцівській літературі ця емоція в житті християнина не ігнорується. На думку дослідників цього питання, «Сло- во Божої милости і слово Божого гніву – це те саме слово: слово, що обі- цяє життя, непокірним несе тільки смерть та осуд, як і П.» [Новый, Русская литература. Исследования ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 328 2,657]. У Книзі пророка Захарії (Зах.5:1 – 5) прокляття – це сувій. Він ле- тить над землею, знаходить грішників і карає їх. Уникнути його неможна. Таке метафоричне втілення прокляття може тлумачитись у синергетич- них категоріях і через контекст з емотивною кореляцією: якщо гнів за- лишає простір для виправлення ситуації, дає на це енергію, то прокляття – ні. Жахлива невідворотність покарання асоціюється з цілковитою від- сутністю почуттів, емоційною скам’янілістю. Отже, посутньо емоційна реакція будь-якої модальності, навіть гнів Божий, утримує в собі певний енергійний потенціал, що може бути використаним на добре чи на зле. В таку образність закладена ідея вибору, але обмеженого в часі. Бог – дов- готерпеливий, проте тільки до моменту Божого суду, що так само буде безпристрасний, холоднокровний. Тому асоціатом до образу прокляття виступає Страшний суд. Така кореляція наділяє образ сувою потужною символічністю, й при входженні у мовну картину світу православного християнина він активує всі асоціати страху. Водночас стосовно переживання гніву пересічною людиною зазнача- ється, що гнів є гріховним за природою, тому його слід уникати, проти- ставляючи йому смиренність і покірливість. У такому контексті ця емо- ційна реакція представлена й у молитвах, які мають завжди читатись без гніву, адже гнів не сприяє праведному життю: «Щоб Господь Бог почув голос моління нашого, Господу помолімось! Щоб визволитися йому і нам від усякої журби, гніву та нужди, Господу помолімось!» [Евхологіон 1954,1:31]. Конструктивні аспекти гніву в православній традиції розкри- ваються через наступні позиції: «Гнів є корисним для того, щоб пробу- джувати нас від сонливості, щоб збадьорювати душу, щоб сповнювати нас обуренням за ображених»; «аби ревно противитись гріху» тощо [Ше- ховцова 2005:72-73]. Але в цілому людина, «заглиблена у тугу (про свої гріхи), – вважав Іоанн. Золотоустий, – не здатна ані роздратовуватись, ані гніватись. Де туга, там гнів не можливий; де печаль, там немає місця для злоби; де зажуреність духу, там не може бути обурення. Душа, розкраяна тугою, не має і часу для роздратування» [Шеховцова 2005:73]. Як засвід- чує наведена цитата, отці церкви вміли використовувати динамічну здат- ність гніву конструктивно взаємодіяти з сумом і трансформувати гнівну модальність у більш позитивну, про що вже йшлося вище. Тому в молит- вах на відпуст тяжких гріхів (насамперед убивства) чи крайніх форм по- Выпуск XV (2011) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 329 рушення заповідей, справедливою реакцією на які є гнів Бога, активуєть- ся сум як більш стримана, проте цілком доречна реакція на певний гріхо- вний вчинок. Вербалізація модусу суму здійснюється за рахунок акцен- тації людської слабкості та гріховності, що супроводжуються постійним переживанням страху. Про що б не йшлося (злочин, хвороба, перелюб тощо), «людське» завжди утримує конотацію з негативом. Натомість Бог позиціонується хоч і здатним до гніву, проте милостивим і терплячим, а умовне поле божественності має обов’язкову конотацію з позитивом, що створюється накопиченням семантично привабливих слів. Приміром, у молитвах за жінок, які пройшли через самоаборт і хворіють після нього, до Бога звертаються із проханням: І підведи її з ложа, на якому лежить, бо ми в гріхах та в беззаконнях народилися, й усі нечисті перед Тобою, Господи. І зо страхом взиваємо й кажемо: Споглянь із Небес, і побач не- міч нас, осуджених, і прости цій рабі Своїй (ім'я), у гріхах сущій, яка ві- льно чи невільно впала в убивство, й зачате в ній скинула. І всіх, що тут, і доторкались її, з великої Своєї милости, як Добрий і Чоловіколюбний Бог, помилуй і прости [Евхологіон 1954,1:18]. Прикметно, що у тексті молитви присутній натяк на потенційну кореляцію гніву з відразою та презирством: І всіх, що тут, і доторкались її... помилуй і прости. Вище вже йшлося про те, що така тріада вкрай загострює негативізм гніву і є дуже небажаною. Вона якраз і веде до жорстоких форм агресії. Проте в тексті молитви вона ледь окреслена, захована в контекст. Останнє і передостаннє речення даної молитви мають формальні ознаки каузальності (Бо Ти...). Натомість функціонально вони вказують не на причину, а містять твердження. У реченні: Бо Ти один маєш владу прощати гріхи й беззаконня, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх Святих констатується верховенство Бога над людиною (ключовим є сло- во один), а в останньому реченні: Бо Тобі подобає вся слава...звучить хвала Богу за реалізацію цього права прощати. Традиційна для молитов- ного тексту кінцівка має емотивну кореляцію з радістю. Отже, посутньо в даній молитві було вербалізовано емотивну кореляцію з тріадою гнів – сум – радість. Латентно корелюють з емоцією гніву насамперед тексти, що презен- туються як заборонні. Для прикладу візьмемо молитви, що читаються у чині св. Таїнства Хрещення й миропомазання [Евхологіон 1954,1:19-28]. Русская литература. Исследования ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 330 Зважаючи на властиву релігійному вербальному дискурсу в цілому ато- нальність, гнів у них вербалізується імпліцитно, експліцитно вербалізу- ється насамперед страх перед Божим гнівом і силою. Сила Божа оприявнюється не через реалістичні деталі, а через мета- форичні й масштабні сцени підкорення стихій, потужних процесів, могу- тніх істот тощо. У молитовних текстах силу Бога нерідко показано через емоційну реакцію інших актантів: «Він на Дереві супротивні сили пере- міг, коли сонце померкло, і земля затряслася, і гроби повідкривалися, і тіла Святих повставали. Він смертю смерть зруйнував і знищив того, хто має владу смерти, цебто тебе, диявола»; «Побійся Бога, що сидить на Херувимах і зорить на безодні»; «Хто ходить на крилах вітру, що чи- нить вітри Своїми вісниками, а огонь палаючий слугами Своїми» тощо. Сила Бога есплікується різноманітними текстовими засобами, проте най- частіше метафорично. Формою реагування на цю силу є страх. Серед численних форм пере- живання емоції страху актуалізуються найбільш «біологічні». Приміром, такою формою є тремтіння: «перед Ним тремтять Анголи, Арханголи, Престоли, Господства, Влади, Начальства, Уряди, Сили, многоокі Херу- вими і шестикрилі Серафими, і перед Ним тремтять Небеса і земля, мо- ре, і все, що в них». Іншою природною реакцією на страх є бажання дис- танціюватись. У заборонних молитвах, що читаються в чині св. Таїнства Хрещення й миропомазання [Евхологіон 1954, 1:19-28], де священик зве- ртається до диявола, демонструються холоднокровна сила й вербальний натиск: «Побійся, вийди й відступися від створіння оцього, і щоб ти не вертався, ані притаївся в ньому, ані стрічав його, ані діяв ні вночі, ні вдень чи в яку пору, чи опівдні, але відійди у свій тартар аж до пригото- ваного великого Дня Судного» [Евхологіон 1954, 1: 21]. Природне бажання бігти якнайдалі від об’єкта страху чи сховатись від нього підтримується особливою предикативністю. Група предикатів об'- єднана навколо семи «йди геть!» – «вийди, відступися, не вертався, ані притаївся, ані стрічав, ані діяв, відійди». Сугестивність таких форм емо- тивної вербалізації полягає у добре досліджених на гіпнотичних текстах ефектах, коли бажаний стан реципієнта формується вербальними стиму- лами сугестора. Низку семантичних асоціатів дистанціювання підсилю- ють універсальні квантифікатори, вербалізовані повторюваними запереч- Выпуск XV (2011) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 331 ними частками (не, ані, ні) у поєднанні з асоціатами часу, об’єднаними навколо семи «ніколи»: ні вночі, ні вдень чи в яку пору, чи опівдні, що увиразнюють дистанціювання. Чітку емоційну кореляцію має повторю- вана в різних частинах тексту наказова форма «побійся». Ключовим є значення «забороняти» (забороняє, забороняю, будь заборонений, бо за- бороняю тощо). Заборона передається священиком від імені Бога: «Забо- рони нечистим духам, і вижени їх, ї очисти діла рук Твоїх, і, вживши су- ворої сили Своєї, скоро скруши сатану під ноги його» [Евхологіон 1954,1:24]. Ключові предикативні смисли, схематично представлені у послідовності: Забороняє... Господь – Забороняю тобі – Побійся Бога – Вийди й відступися, – утверджуються через початкову позицію в кожно- му новому абзаці й композиційно утворюють інтертекст. Заборонна мо- дальність, укрупнена мовними асоціатами різної морфологічної прина- лежності, імпліцитно вербалізує страх. В арсеналі вербалізаторів сили наявні й залякування як реакція на порушення заборони. Залякування можуть вербалізуватись через алюзію до біблійного текс- ту: «Вийди з людини, і більше вже не входь у неї! Відступися, пізнай мар- ну свою силу, що навіть над свинями не має влади, – згадай Того, Хто звелів тобі, на твоє прохання, увійти в гурт свиней» [Евхологіон 1954,1:22]; нагадування про Божий суд: «бо прийде Він, і не забариться, Суддя всієї землі, і тебе, і твою допоміжну силу приборкає в геєнні огне- нній, вкинувши в темряву найдальшу, де червяк невсипущий та огонь не- вгасимий» [Евхологіон 1954,1:23]. Як видно з останнього прикладу, у ве- рбалізації страху задіяні семантичні стимули, що корелюють із моторош- ними чи відразливими реаліями й «оздоблені» атрибутивами, що вказу- ють на найвищий вияв негативізму. Асоціатом Страшного суду є геєнна огненна, що виконує роль своєрідної межі, за якою вже знаходиться пек- ло. Його асоціатами є темрява найдальша, червяк невсипущий, огонь не- вгасимий. Отже, в заборонних молитвах демонстрація сили Бога поєдну- ється із залякуванням диявола, що в цілому вербалізує кореляцію з емо- цією страху. Диявол, у свою чергу, об’єктивується через численні нега- тивні асоціації: «рабства ворожого», «усякого підступу супротивного», «зустрічі лукавої», «демона південного», «усякої мани лукавої» [Евхоло- гіон 1954, 1:24]; «духа спокуси, духа лукавства, духа ідолослуження й усякої лихви, духа лжі й усякої нечистоти, що діють з диявольської на- Русская литература. Исследования ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 332 мови» [Евхологіон 1954, 1:25] тощо. Як це властиво сакральним текстам, у багатьох випадках денотати ключових слів розмиті, занадто абстрактні й відкриті до наповнення і суб’єктивним, і маніпулятивним змістом. Натомість результати очищення від сатани, повернення до Бога, як життєва альтернатива, представлені виключно через позитивну асоціа- цію: «прийми в Царство Своє Наднебесне. Відкрий йому очі духовні, щоб світло Твоєї Євангелії зоріло в ньому! Поєднай з життям його світлого Ангола, що буде визволяти його від усякого підступу» [Евхологіон 1954,1:24]; «вчини його розумною вівцею Святої отари Христа Твойого, чесним членом Церкви Твоєї, сином і наслідником Царства Твойого, щоб він, живши за Твоїми Заповідями, й охоронивши печать непорушною, і зберігши одіж незаплямованою, одержав блаженство Святих у Царстві Твоїм» [Евхологіон 1954, 1: 25]. І в цьому випадку, як засвідчують цита- ти, високий рівень метафоричності, символізм вербальної стимуляції по- требують декодування, що створює умови для актуалізації одних ціннос- тей і виштовхування на периферію сприйняття та усвідомлення інших. Подібну композицію мають усі заборонні молитви. Завершуються за- боронні молитви прославлянням Бога: «Бо прославилося Ім'я Отця, і Си- на, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь», що експліцит- но фіксує переможну тональність, а імпліцитно «запечатує» заборону. Отже, з позицій сугестивного впливу в заборонних молитвах вербалі- затори Божого гніву виконують роль потужного захисного чинника, що обмежує зло і встановлює справедливість, бо це гнів того, хто «потопив у Йордані саму смерть, і жало спокуси, і адів союз, і що світові подав спа- сенне Хрещення» [Евхологіон 1960, 2: 236]. Людину Божий гнів дисциплінує та очищає. Його дія вербалізується через емотивну кореляцію з тріадою гнів – сум – радість, натомість для диявола – це знак непримиренності. Тому енергійний потенціал гніву включається у сполуки зі страхом й отримує відповідну вербалізацію. Через те що Божий гнів надмірний, цілковито нищівний у своєму негати- візмі, принципово не піддається вербалізації, його функції перебирає на себе емоція страху, як така, що корелює з гнівом і доступна для сприй- няття людиною. Зрозуміло, що чим більший гнів, тим більший страх. Страх у молитвах вербалізується численними текстовими засобами, най- більш поширеними з яких є накопичення лексичних стимулів із лякли- Выпуск XV (2011) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– 333 вою семантикою; їх відповідна атрибуція з доведенням негативізму до найвищих ступенів його вияву; актуалізація біологічних реакцій на страх; присутність численних асоціатів на основі кореляції з концептами «гріх» і «Страшний суд»; предикати з наказовою, заборонною модальністю; «наступальний» синтаксис; алюзії до біблійного тексту; експресивна ме- тафоричність зла тощо. Сугестивний вплив такої вербалізації забезпечується: трансформацій- ною здатністю самих емоційних почувань; можливістю взаємодіяти з на- очно-дієвими та наочно-образними різновидами мислення; перевантаже- ністю каналів сприйняття інформації, що створює передумови для особ- ливих станів свідомості; розмитою об’єктивацією текстових смислів; специфічною експресивністю; міфологізацією. Інтенсифікація певного емоційного модусу, що зазвичай має місце у колективних ритуальних дійствах, безпосередньо пов'язана з ефектами гетеросугестії. ЛІТЕРАТУРА 1. Евхологіон або Требник цебто Чини Святих Таїнств, Благословення, Освя- чення та інші Церковні Моління на різні потреби. Ч.1. – Вінніпег: Видання Укра- їнської Греко-Католицької Церкви в Канаді, 1954. – 340 с. 2. Евхологіон або Требник цебто Чини Святих Таїнств, Благословення, Освя- чення та інші Церковні Моління на різні потреби. Ч.2. – Вінніпег: Видання Укра- їнської Греко-Католицької Церкви в Канаді, 1960. – 324 с. 3. Изард К. Психология эмоций; [пер. с англ. А.Татлыбаева]. – СПб.: Изда- тельство «Питер», 1999. – 440 с. 4. Лінгвістичне програмування поведінки людини. Навчально-методичний посібник. / Укл.: проф. Н.В.Слухай. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2010. – Ч.1. – 100 с.; Ч.2. – 85 с. 5. Новый библейский словарь: В 2 ч. – Ч.2. Библейские реалии / Пер. с англ. – СПб.: Мирт, 2001. – 1014 с. 6. Шеховцова Л.Ф., Зенько Ю.М. Элементы православной психологии. – СПб.: ООО Издательство «Речь», 2005. – 250 с.

Специфіка вербальної сугестії на основі кореляції сакральних текстів з емоцією гніву

Репозитарії

Схожі ресурси