Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн

Статтю присвячено виявленню напрямів податкового стимулювання НДДКР в Україні для забезпечення інноваційного розвитку економіки країни. Розглянуто зміни в законодавстві України щодо використання інструментів стимулювання НДДКР. Обґрунтовано, що всучасних умовах Податковим кодексом України не передба...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Мазур, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105710
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн / Ю.О. Мазур // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 33-48. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-105710
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1057102016-09-08T03:02:17Z Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн Мазур, Ю.О. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Статтю присвячено виявленню напрямів податкового стимулювання НДДКР в Україні для забезпечення інноваційного розвитку економіки країни. Розглянуто зміни в законодавстві України щодо використання інструментів стимулювання НДДКР. Обґрунтовано, що всучасних умовах Податковим кодексом України не передбачено скорочення податкових зобов’язань платників податків у результаті здійснення ними інноваційної діяльності. На практиці податкове стимулювання інноваційної діяльності в Україні розкривається через звільнення від оподаткування основними бюджетоутворюючими податками законодавчо встановлених видів господарської діяльності. Визначено, що сучасна практика інноваційного розвитку країн світу передбачає значне зростання інвестицій у НДДКР. Одним із найбільш гнучких інструментів державної політики у сфері інновацій виступають податкові стимули НДДКР. Запропоновано впровадження механізму надання інвестиційного податкового кредиту у сфері НДДКР у вигляді знижки на податок на прибуток підприємств, єдиний податок та податок на доходи фізичних осіб для інноваційно активних суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що впровадження запропонова- них напрямів стимулювання НДДКР (за умови стабільного інституційного середовища і незмінних протягом багатьох років правил податкового стимулювання НДДКР) сприятиме поступовому переходу до інноваційного розвитку економіки країни, формуванню нового, більш ефективного механізму державно-приватного партнерства у науково-технічній сфері та в цілому більш сприятливого інституційного середовища господарювання. Статья посвящена выявлению направлений налогового стимулирования НИОКР в Украине для обеспечения инновационного развития экономики страны. Рассмотрены изменения в законодательстве Украины относительно использования инструментов стимулирования НИОКР. Обосновано, что в современных условиях Налоговым кодексом Украины не предусмотрено сокращение налоговых обязательств плательщиков налогов в результате осуществления ими инновационной деятельности. На практике налоговое стимулирование инновационной деятельности в Украине раскрывается через освобождение от налогообложения основными налогами законодательно установленных видов хозяйственной деятельности. Определено, что современная практика инновационного развития во многих странах мира предусматривает значительный рост инвестиций в НИОКР. Одним из наиболее гибких инструментов государственной политики в сфере инноваций выступают налоговые стимулы НИОКР. Предложено внедрение механизма предоставления для инновационно активных субъектов хозяйствования инвестиционного налогового кредита в виде скидки на налог на прибыль предприятий, единый налог и налог надоходы физических лиц, занятых в сфере НИОКР. Обосновано, что внедрение предложенных направлений стимулирования НИОКР (при условии стабильной институциональной среды и неизменных на протяжении многих лет правил налогового стимулирования НИОКР) будет способствовать постепенному переходу к инновационному развитию экономики страны, формированию нового, более эффективного механизма государственно-частного партнерства в научно-технической сфере и в целом более благоприятной институциональной среды хозяйствования. In modern conditions decreasing total GDP in comparative prices reduces the share of innovation expenditures in GDP, which indicates a lack of innovation development in Ukrainian economy. The article is devoted to identifying the prospects of research and development (RD) tax incentives in Ukraine for the economy innovation development. The changes in the Ukrainian legislation in the sphere of the RD stimulation are reviewed. It is proved that in modern conditions the Tax Code of Ukraine does not provide a reduction of tax liabilities as a result of private innovation activities. In practice, the tax incentives for innovative activity in Ukraine are revealed through tax exemption of priority economic activities from basic taxes, such as income tax of enterprises and VAT. One of the most flexible instruments of state policy in the field of innovation is the RD tax incentives. RD tax incentives are used throughout the world to encourage RD in private sector. It was determined that the current practice of innovation development in many countries provides a significant increase in investment in RD. Tax credits and other fiscal incentives (for example, tax allowances) increase investments in RD activity. Governments use tax credits both as a tool to support broad RDand a targeted public policy to foster innovation in specific fields such as small and medium enterprises, energy, information systems, and others. The main requirement of RD investment tax incentives should be the systematic innovation activity in the sphere of the scientific and technological progress in terms of scientific or technological uncertainty. The study compares the design features and generosity of RD tax incentives across innovation developed countries. In general, the choice of RD tax measures depends on country-level variables such as overall innovation performance and the nature of corporate tax systems. Gradual implementation of the mechanism of investment tax credit in the form of allowances for innovation economic entities is offered. RD investment tax credit should be given to enterprises that operate in Ukraine. It may be granted for income tax of enterprises, personal income tax and a flat tax. The reduction is made for each tax, which provided for RD tax credit. The decision to support private RD through tax incentives is important for innovation development of Ukraine within the context of modern political and economic changes. The design of Ukrainian RD tax incentives depends on the general configuration of the tax system and the particular policy goals being pursued. 2016 Article Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн / Ю.О. Мазур // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 33-48. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105710 336.22:001(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Мазур, Ю.О. Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн Економіка промисловості
description	Статтю присвячено виявленню напрямів податкового стимулювання НДДКР в Україні для забезпечення інноваційного розвитку економіки країни. Розглянуто зміни в законодавстві України щодо використання інструментів стимулювання НДДКР. Обґрунтовано, що всучасних умовах Податковим кодексом України не передбачено скорочення податкових зобов’язань платників податків у результаті здійснення ними інноваційної діяльності. На практиці податкове стимулювання інноваційної діяльності в Україні розкривається через звільнення від оподаткування основними бюджетоутворюючими податками законодавчо встановлених видів господарської діяльності. Визначено, що сучасна практика інноваційного розвитку країн світу передбачає значне зростання інвестицій у НДДКР. Одним із найбільш гнучких інструментів державної політики у сфері інновацій виступають податкові стимули НДДКР. Запропоновано впровадження механізму надання інвестиційного податкового кредиту у сфері НДДКР у вигляді знижки на податок на прибуток підприємств, єдиний податок та податок на доходи фізичних осіб для інноваційно активних суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що впровадження запропонова- них напрямів стимулювання НДДКР (за умови стабільного інституційного середовища і незмінних протягом багатьох років правил податкового стимулювання НДДКР) сприятиме поступовому переходу до інноваційного розвитку економіки країни, формуванню нового, більш ефективного механізму державно-приватного партнерства у науково-технічній сфері та в цілому більш сприятливого інституційного середовища господарювання.
format	Article
author	Мазур, Ю.О.
author_facet	Мазур, Ю.О.
author_sort	Мазур, Ю.О.
title	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн
title_short	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн
title_full	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн
title_fullStr	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн
title_full_unstemmed	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн
title_sort	перспективи податкового стимулювання нддкр в україні: досвід інноваційно розвинутих країн
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105710
citation_txt	Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн / Ю.О. Мазур // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 33-48. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT mazurûo perspektivipodatkovogostimulûvannânddkrvukraínídosvídínnovacíjnorozvinutihkraín
first_indexed	2025-07-07T17:16:23Z
last_indexed	2025-07-07T17:16:23Z
_version_	1837009295441395712
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 33 2016, № 2 (74) УДК 336.22:001(477) Юлія Олександрівна Мазур, канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України, Київ ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ НДДКР В УКРАЇНІ: ДОСВІД ІННОВАЦІЙНО РОЗВИНУТИХ КРАЇН Вибір Україною стратегічного кур- су економічного розвитку держави шля- хом інтеграції у Європейське Співтова- риство, що визначено у посланні "Про внутрішнє та зовнішнє становище Украї- ни в 2015 році" [1, с. 228], визначає впро- вадження змін, спрямованих на форму- вання сприятливих умов інноваційного середовища для вітчизняних й іноземних підприємств, які здійснюють діяльність на території країни. Відомо, що державна політика держав-членів ЄС спрямована на стимулювання сприятливого інвести- ційного клімату у сфері інноваційної дія- льності суб’єктів господарювання. За да- ними Європейського комітету статистики [2], у 2014 р. видатки на дослідження та розробки у країнах ЄС зросли в серед- ньому до 283 млрд євро. У 2013 р. вони склали 2,03% ВВП та у 2014 р. збільши- лися на 15% порівняно з 2004 р. Найбі- льшими такі видатки були у Фінляндії (3,17% ВВП), Швеції (3,16% ВВП) та Да- нії (3,05% ВВП), а найменшими − в Ру- мунії (0,38% ВВП), Латвії (0,69% ВВП) та Сербії (0,77% ВВП). В Україні питома вага видатків на інноваційну діяльність у загальному обсязі ВВП скорочується: якщо в 2004 р. вона складала 1,3%, то в 2014 р. зменшилася майже в 2,7 раза та склала 0,49% [3]. Ураховуючи те, що в умовах фінансової та політичної кризи в Україні загальний обсяг ВВП у порів- няльних цінах постійно скорочується, зниження питомої ваги інноваційних ви- трат у ВВП свідчить про недостатнє за- безпечення розвитку інноваційної скла- дової економіки України. Проблемам стимулювання іннова- ційного розвитку економіки України присвячено низку наукових праць, серед яких важливе місце посідають сучасні дослідження під керівництвом В. Гейця [4], де обґрунтовано необхідність зміни засад економічного розвитку в Україні та створення умов для активного викорис- тання можливостей вітчизняного науко- во-технічного й інноваційного потенціа- лів; М. Диби і Т. Майорової [5], які ви- значають напрями підвищення ролі інве- стиційної політики держави у стимулю- ванні економічного розвитку країни, фо- рмуванні інвестиційних ресурсів суб'єк- тів господарювання; C. Ілляшенка [6], де розкриваються проблеми державної по- літики щодо забезпечення інноваційно- го розвитку промисловості; О. Амоші, А. Землянкіна та І. Підоричевої [23; 31] щодо визначення поточного стану й ос- новних проблем інноваційної діяльності у промислових регіонах України, а також щодо обґрунтування доцільності збіль- шення якості діючої системи державного управління інноваціями на національно- му та регіональному рівнях з метою при- скорення структурних реформ на основі розвитку комунікаційних взаємозв’язків органів влади з наукою, бізнесом та сус- пільством. Зарубіжні автори при дослідженні інноваційного розвитку економіки приді- ляють увагу державним інструментам стимулювання наукових досліджень і розробок у країні. Так, наприклад, J. Fich- tner i A. Michel [7] аналізують особливос- © Ю.О. Мазур, 2016 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) ті використання інвестиційного податко- вого кредиту на проведення наукових до- сліджень та розробок у США з метою об- ґрунтування його економічної ефектив- ності. Автори дійшли висновку, що осно- вними вимогами щодо забезпечення ефе- ктивності використання такого стимулу мають бути такі: по-перше, незмінність умов надання інвестиційного податково- го кредиту, що дозволяє підприємствам мати впевненість при плануванні майбу- тніх інвестицій; по-друге, заборона на законодавчому рівні внесення поправок щодо повернення податкового кредиту; по-третє, визначення кваліфікованих ви- трат (з метою оподаткування) мають бути розширені та максимально спрощені. У дослідженні A. Rao [8] викладено аналіз попередніх праць щодо оцінки еластичності інвестицій у наукові дослі- дження та розробки від фіскальних сти- мулів у США, Канаді та Австралії; вияв- лено переваги та недоліки надання пода- ткового кредиту; визначено доцільність його надання нарівні з іншими держав- ними стимулами (наприклад, урядовими грантами, розширеним захистом прав ін- телектуальної власності тощо) тим під- приємствам, які інвестують кошти у роз- робку нових біотехнологій загальносві- тового значення. Аналіз впливу інвестиційного пода- ткового кредиту на величину кваліфіко- ваних витрат підприємства в умовах ре- формування податкового законодавства через зміну ставки такого кредиту протя- гом 2000-2003 рр. у Японії виконано у роботі H. Kasahara, K. Shimotsu та M. Suzuki [9]. За податковою реформою 2003 р. японським урядом запроваджено загальну систему податкового кредиту- вання, відповідно до якої сукупний по- датковий кредит став значно більшим, ніж був при прирісній системі до 2002 р. включно. Проведені авторами дослі- дження показали, що сукупні витрати на наукові дослідження та розробки в 2003 р. були б нижчими на 3,0-3,4% за відсутності реформування механізму на- дання податкового кредиту, а також вони були б більшими на 3,1-3,9% за умови не обмеження суми податкових кредитів. В Україні дослідження податкового стимулювання інноваційного розвитку економіки базується, з одного боку, на оцінці методів податкового регулювання діяльності суб’єктів господарювання – через оцінку впливу податкових стимулів на ефективність розвитку економіки України [10; 11]; з іншого – на аналізі за- рубіжного досвіду щодо інноваційного розвитку економіки за допомогою відпо- відних податкових інструментів: у дослі- дженнях [12; 13] висвітлюються особли- вості інноваційного розвитку в розвину- тих країнах світу та країнах з емерджент- ною економікою, а також аналізуються напрями податкового стимулювання нау- кових досліджень та розробок у них. І. Алексеєєв та Р. Желізняк [14] узагаль- нюють досвід розвинутих країн, які за- стосовують податкові стимули іннова- ційної діяльності підприємств, і визна- чають, що найбільш розповсюдженими їх видами є податковий кредит і спеціальні вирахування; авторами дослідження [15, с. 159] на основі аналізу зарубіжного до- свіду обґрунтовуються напрями вдоско- налення бюджетного та податкового стимулювання інновацій в Україні. У цілому зарубіжні підходи спря- мовані на вирішення проблеми підви- щення ефективності податкових стимулів інноваційного розвитку економіки відпо- відної держави, а вітчизняні – на пошук оптимального механізму податкового стимулювання підприємств в умовах об- меженості фінансових ресурсів й інсти- туційних перетворень в Україні. На від- міну від здійснених досліджень, пропо- нується підхід, який, базуючись на аналі- зі актуальних трендів у податковому за- конодавстві та податковій політиці різ- них груп країн світу (розвинених і тих, –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 35 2016, № 2 (74) що розвиваються) у посткризовий період, передбачає обґрунтування напрямів по- даткового стимулювання НДДКР в Укра- їні з урахуванням новітніх тенденцій роз- витку її економіки та інститутів. Метою статті є виявлення перспек- тив й обґрунтування механізмів податко- вого стимулювання НДДКР в Україні в умовах подолання наслідків економічної кризи з урахуванням особливостей су- часного етапу реформування господарсь- кого законодавства, специфіки сформо- ваного інституційного середовища і стра- тегічних напрямів розвитку економіки держави. Прийняті протягом останнього часу зміни в податковому законодавстві Укра- їни спрямовані на забезпечення податко- вими надходженнями бюджетів усіх рів- нів. Надаючи податкові пільги, Податко- вим кодексом України (ПКУ) обмежено введення податкових стимулів, спрямо- ваних на розвиток інноваційної діяльнос- ті суб'єктів господарювання. Згідно зі змінами, внесеними до ПКУ, з початку 2015 р. виключені статті про податкове стимулювання впровадження підприємс- твами енергоефективних технологій, а також про надання тимчасових пільг з податку на прибуток, отриманий від та- ких напрямів діяльності: виробництво біопалива; виробництво електричної і теплової енергії та/або виробництво теплової ене- ргії з використанням біологічних видів палива; виробництво техніки, обладнання для виготовлення та реконструкції техні- чних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських ма- шин та енергетичних установок, які спо- живають біологічні види палива. У сучасних умовах ПКУ не перед- бачено скорочення податкових зобов’я- зань платників податків у результаті здій- снення ними інноваційної діяльності. Винятком є діяльність підприємств, яку визначено у ст. 142 ПКУ, що не має без- посереднього відношення до інновацій [17, ст. 142], а також у п. 2 ст. 4 Закону України "Про стимулювання інвестицій- ної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових ро- бочих місць" [16, ст. 4] як ту, що нале- жить до пріоритетних галузей економіки України та відповідає вимогам до загаль- ної кошторисної вартості (3 млн євро – для суб’єктів великого підприємництва, 1 млн євро – для суб’єктів середнього підприємництва, 500 тис. євро – для суб’єктів малого підприємництва) та кі- лькості створених нових робочих місць для працівників виробництва. На практиці податкове стимулю- вання інноваційної діяльності в Україні розкривається через звільнення від опо- даткування основними бюджетоутворю- ючими податками законодавчо встанов- лених видів господарської діяльності в умовах дії таких чинників: неузгодженість та фрагментарність державної політики у сфері НДДКР; недостатнє фінансування держав- них програм у сфері НДДКР, наукової і науково-технічної діяльності в Україні; відсутність організаційної та фінан- сової підтримки інноваційних підпри- ємств; відсутність ефективної системи ко- нтролю за інноваційною діяльністю під- приємств й обґрунтованого механізму коригування інноваційної політики. Сучасна практика інноваційного розвитку багатьох держав світу як з роз- виненою, так і з економікою, що розвива- ється, передбачає значне зростання інве- стицій у НДДКР. Державні органи влади у європейських країнах, країнах Азії, Пів- денної Америки та США визнають важ- ливість інвестування в інноваційні скла- дові розвитку вітчизняної економіки. Од- ним із найбільш гнучких інструментів державної політики у сфері інновацій ви- ступають податкові стимули НДДКР. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) Вибір податкових стимулів НДДКР за- лежить від макроекономічних чинників, таких як рівень інноваційного розвитку та значних ринкових провалів у сфері НДДКР, структура промисловості та ро- змір підприємств, особливості оподатку- вання прибутку підприємств. Наприклад, Швеція та Фінляндія не надають субсидії та не застосовують пільгове оподатку- вання інноваційної діяльності, але мають високий рівень приватних витрат на НДДКР. Інші країни (наприклад, Нова Зеландія) віддають більшу перевагу суб- сидіям, ніж податкам, щоб реалізувати цілі НДДКР та запобігати загрозам нейт- ральності податкової системи. Велико- британія, США та Франція використову- ють комбінацію субсидій та податкових стимулів для стимулювання приватних інвестицій у НДДКР. Залежні від інституційних особли- востей розвитку економіки відповідної держави, податкові стимули НДДКР є ефективним інструментом для сприяння запровадженню НДДКР у приватному секторі. Це пов’язано з тим, що вони мо- жуть збільшувати приватні витрати на дослідження до кількості, еквівалентної в середньому витратам податкових дохо- дів. Однак ефективність податкових сти- мулів НДДКР визначається дизайном за- ходів щодо цілей податкової політики. Основними характеристиками дизайну податкового стимулювання НДДКР є та- кі: 1) адміністрування – визначеність у податковій підтримці НДДКР дозволяє забезпечити довготермінове планування діяльності підприємства; 2) форма податкового стимулу – податкові знижки та податкові кредити на НДДКР спрямовані на отримання різного ефекту для великих та малих під- приємств, а також на прийняття рішення щодо НДДКР; 3) форма витрат (об’ємні або при- рісні НДДКР) – використання податко- вих стимулів за об’ємними витратами на НДДКР або за витратами, які зростають у поточному періоді порівняно з поперед- нім, має різні адміністративні та фінан- сові наслідки; 4) цільовий характер – об’єктами надання податкових стимулів НДДКР є інноваційні розробки малих підприємств, сумісні державно-приватні дослідження тощо; 5) напрям НДДКР – податкові сти- мули можуть бути спрямовані на фунда- ментальні дослідження або прикладні НДДКР залежно від часового періоду проведення досліджень; 6) положення щодо ухилення від сплати податків – запровадження спе- ціальних положень запобігає ухиленню підприємств від сплати податків у разі бажання отримати податкові стимули для необґрунтованих НДДКР; 7) вимоги для іноземних підпри- ємств – податкові правила у сфері стиму- лювання НДДКР впливають на інве- стиційно-інноваційну привабливість країни у сфері проведення міжнародних досліджень. Аналіз досвіду використання подат- кових стимулів НДДКР в інноваційно розвинутих країнах світу [7; 9; 18] дозво- ляє виділити ряд адміністративних реко- мендацій щодо провадження податкових стимулів НДДКР. Серед них особливе значення мають чіткість, логічність і пе- редбачуваність у наданні державою по- даткових стимулів НДДКР для підпри- ємств, які приймають рішення щодо реа- лізації інноваційних розробок. Необхідно чітко визначити, що НДДКР має право на податковий стимул. Визначеність під- приємства щодо надання податкового стимулу НДДКР дозволяє йому планува- ти господарську діяльність протягом від- повідного періоду. Якщо такий період –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 37 2016, № 2 (74) часу є тривалим, то ефективність подат- кового стимулювання НДДКР збіль- шується. Надмірно складні схеми адмі- ністрування податкового стимулювання НДДКР або такі, що часто змінюються, є стримуючим чинником інвестицій у НДДКР. При впровадженні податкових кре- дитів (знижок) у сфері НДДКР необхідно враховувати витрати на дотримання ви- мог надання податкового кредиту, які можуть бути особливо обтяжливим для невеликих підприємств. Так, досліджен- ня, проведені для Канади, показали, що витрати на дотримання таких вимог склали 15% від вартості податкового кредиту на НДДКР для малих підпри- ємств порівняно з 5,5% для великих під- приємств [18, c. XIV-XV]. У світовій практиці поширеним є використання податкових стимулів НДДКР, які спряють збільшенню квалі- фікованих витрат підприємств на прове- дення НДДКР. Економічними категорія- ми, на які може поширюватися вплив по- даткових стимулів, можуть бути такі: витрати на НДДКР − база стимулю- вання включає різноманітні витрати, які в деяких країнах можуть бути обмежені кваліфікованими витратами на придбан- ня машин й обладнання, а в деяких – ви- тратами, які здійснюються у країні; заробітна плата у сфері НДДКР − базою стимулювання є фонд заробітної плати підприємства, працівники якого зайняті у сфері НДДКР; витрати інтелектуальної власності: за базу стимулювання приймаються ви- трати на придбання патентів, інвестиції в нематеріальні активи чи придбання но- вих технологій; витрати на НДДКР та інтелектуаль- ної власності − база стимулювання вклю- чає як витрати на НДДКР, так і витрати інтелектуальної власності; дискреційна база − деякі країни ви- користовують нижчі ставки податку на прибуток підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність; прибуток інтелектуальної власнос- ті − базою стимулювання є прибуток, отриманий від комерціалізації продуктів, захищених правом інтелектуальної влас- ності. Визначення кваліфікованих витрат залежить від країни, в якій використову- ються податкові стимули НДДКР. Деякі країни за їх допомогою стимулюють ви- датки, спрямовані на розвиток фундаме- нтальних досліджень [7, c. 19, 26; 20, c. 408-409]. Ураховуючи ті обставини, що використання податкового стимулювання видатків на НДДКР на етапі проведення фундаментальних досліджень пов’язане з високим ступенем ризику і таке стиму- лювання можуть дозволити лише розви- нені держави зі сталою економікою, най- більш поширеним у країнах є податкове стимулювання витрат, пов’язаних з упро- вадженням прикладних досліджень, що супроводжується меншим ризиком та від чого користь для економіки є більш яв- ною. У деяких країнах вважається, що податкові стимули НДДКР мають нада- ватися протягом усього періоду розробки й упровадження інноваційного продукту в господарську діяльність підприємства. Наприклад, до кваліфікованих витрат на проведення НДДКР в аерокосмічній промисловості Великобританії [25, c. 14] відносять заходи, пов’язані з вивченням, дослідженням, розробкою продуктів, тех- нологій, прототипів, зразків, призначених для підтримки або розширення знання (або технології базового рівня), тесту- ванням і сертифікацією щодо подальшо- го виробництва. Найбільш поширеними формами податкових стимулів НДДКР, які позна- чаються на величині кваліфікованих ви- трат, є такі: податкові кредити – через скоро- чення податкового зобов’язання підпри- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) ємств. Вони можуть застосовуватися до податку на прибуток підприємства (кор- поративного податку) або податку на до- хід фізичних осіб, зайнятих у сфері НДДКР; податкові знижки – через вираху- вання коштів на НДДКР із сукупного до- ходу підприємства з метою досягнення оподатковуваного доходу; податкова амортизація – через від- строчку зі сплати податку на прибуток підприємств. Вона дозволяє знижувати вартість придбаних основних засобів за вищими ставками в перші роки викорис- тання активу, що зменшує загальний оподатковуваний прибуток у відповідні періоди часу. У загальному розумінні з позицій підприємства вибір податкового кредиту або знижки у сфері НДДКР залежить від ефективної граничної ставки податку на прибуток підприємств. Зазвичай великим підприємствам можуть надаватися як по- даткові кредити, так і податкові знижки на НДДКР, які є нижчими за їх сукупні податкові зобов’язання. Невеликі підпри- ємства, які не мають значних податкових зобов’язань, можуть отримати більше ко- ристі від податкових знижок, які нижчі їх оподатковуваного прибутку. Однак деякі країни (наприклад, Ве- ликобританія [24, c. 8], Канада [18; 24, c. 46]) мають можливість надавати невели- ким підприємствам податкові кредити у сфері НДДКР. Податкові знижки на НДДКР виступають видом супер-знижки, яка непрямо зараховується до кваліфіко- ваних видатків. Тому для деяких підпри- ємств податкові кредити на НДДКР є більш ефективними при прийнятті рі- шення щодо НДДКР, ніж податкові зни- жки, у зв’язку з тим, що податковий кре- дит відразу відноситься до фінансового кошторису підприємства. Кредити, таким чином, є більш відчутними з позицій за- безпечення кваліфікованих витрат під- приємства та більш підходящими до за- охочення інвестицій у НДДКР. Тому ра- зом зі знижками вони є дієвим інструме- нтом стимулювання інноваційної діяль- ності підприємств. Вибір об’ємної або прирісної схеми витрат на НДДКР залежить від оцінки кожною країною їх переваг і недоліків. Об’ємна схема витрат є найпростішою як для підприємств, так і для держави. Ве- ликі підприємства, які проводять значну кількість НДДКР, віддають перевагу об’ємній схемі витрат на НДДКР. Вони вважають, що прирісні схеми не врахо- вують циклічну природу досліджень, які здійснюють суб’єкти господарювання, та виробничі цикли, а також те, що в таких умовах підприємства не можуть зберігати кошти на зростання виробництва у їх фі- нансовому кошторисі на НДДКР. При- рісні схеми можуть руйнувати здатність великих підприємств отримувати користь від податкових стимулів в умовах довго- строкового інноваційного планування, а також скорочувати значну частину дже- рел фінансування НДДКР. У той же час об’ємні схеми податкового стимулюван- ня НДДКР є достатньо затратними для уряду, але можуть сприяти зростанню прибутку великих підприємств для його спрямування як інвестицій на НДДКР. А більш складні за дизайном та адміністру- ванням прирісні податкові схеми можуть бути кращими для нових досліджень та малих підприємств. У цілому прирісні податкові схеми можуть бути більш ефективними в умо- вах співвідношення вартості НДДКР та його якості за умови, що визначено базо- вий період податкового стимулювання НДДКР для уникнення хибного податко- вого стимулювання підприємств. Такі схеми можуть призвести до викривлень у поведінці підприємств з метою за- безпечення максимального доступу до податкових кредитів. Це може бути част- ково подолано за рахунок використан- ня фіксованих або максимальних ква- ліфікованих видатків на НДДКР як ба- зи для податкового стимулювання –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 39 2016, № 2 (74) НДДКР. Податкові кредити на основі та- ких схем мають достатній стимулюючий ефект для підприємств, щоб збільшувати їх кваліфіковані витрати на проведення НДДКР. Цільовий характер податкових сти- мулів на НДДКР проявляється в такому. Відомо, що вони є доступними для під- приємств, різних за розміром, видами економічної діяльності та напрямом про- ведення наукових досліджень, які можуть бути фундаментальними чи прикладни- ми, виконуватися самостійно або спільно з державними науково-дослідними уста- новами. Ураховуючи це, багато податко- вих стимулів на НДДКР затребувані ве- ликими підприємствами, які здійснюють більшу частку інноваційних досліджень. Податкові заходи, спрямовані на малі підприємства, зазвичай не мають значно- го впливу на сукупні інвестиційні витра- ти, але можуть стимулювати граничні інноваційні витрати. Так, податкове сти- мулювання інноваційної діяльності неве- ликих підприємств допомагає їм у період створення та на початку розвитку інно- ваційної діяльності, тому що на перших етапах вони не можуть бути достатньо прибутковими, щоб скористатися перева- гами податкових стимулів. Також усе більш популярним об'єктом для надання податкових стимулів у сфері НДДКР стає проведення наукових досліджень за кон- трактом або спільно з державними нау- ково-дослідними інститутами й універси- тетами. Таким чином, податкове стиму- лювання НДДКР має цільову спрямова- ність та орієнтоване на: підприємства пе- вних видів економічної діяльності; ново- створені підприємства, які є більш інно- ваційними та менш прибутковими, ніж інші підприємства; стратегічно важливі напрями наукових досліджень (напри- клад, інформаційно-комунікаційні техно- логії, біотехнології тощо). Підходи до інноваційного розвитку економіки в кожній державі різні. Так, у США здійснюється фінансування зако- нодавчо закріплених напрямів фундамен- тальних досліджень, але в умовах вільної конкуренції приймається рішення, які технології розширювати в більших мас- штабах. У Китаї, де витрати на НДДКР досягли рівня 2,2% від ВВП у 2015 р., значна частка інвестицій спрямовується в нові види економічної діяльності (на- приклад, масштабне розміщення під- приємств, що використовують екологіч- но чисту енергію або провідні грід- технології) порівняно з фінансуванням фундаментальних і прикладних наукових досліджень і розробок. Але при різних підходах до інноваційного розвитку еко- номік багато держав широко використо- вують відповідний інструментарій сти- мулювання інвестицій та інновацій у НДДКР. У даний час у ЄС тільки Німеч- чина та Естонія не застосовують інстру- менти, спрямовані безпосередньо на по- даткове стимулювання інновацій. Використання податкових стимулів на НДДКР може супроводжуватися ухи- ленням від сплати податків підприємст- вами у випадку, коли некваліфіковані ви- трати заявляються підприємством- платником податків як ті, що потребують податкового стимулювання шляхом на- дання податкового інвестиційного креди- ту тощо. Німеччина є однією з країн ОЕСР, яка в середині 1990-х років скасу- вала надання податкового кредиту на НДДКР через проблеми, пов'язані з його зловживанням [24, c. 17]. Деякими країнами прийнято поло- ження, спрямовані проти штучного розд- роблення підприємства на окремі суб’єкти господарювання, мета якого по- лягає у тому, щоб скористатись спеціаль- ними податковими знижками для неве- ликих підприємств. Такі країни, як Авст- ралія [24, c. 1; 26, с. 12], мають обов'яз- кові правила групування для підпри- ємств, що претендують на податкове стимулювання їх інноваційної діяльності. Інші країни прийняли спеціальні поло- ження або правила для відокремлення –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) прирісних витрат на НДДКР від звичай- них річних витрат. Загалом у країнах, які використо- вують податкове стимулювання іннова- ційного розвитку економіки, реалізують- ся законодавчо встановлені положення, щоб запобігти отриманню підприємства- ми податкових стимулів для необґрунто- ваних НДДКР й уникати або ухилятися, таким чином, від сплати податків. Країни ОЕСР відрізняються за пра- вилами щодо податкового стимулювання НДДКР іноземних підприємств. Для та- ких підприємств вимогами щодо надання права отримання податкових стимулів у сфері НДДКР є такі: територіальність − НДДКР мають проводитися в країні, яка забезпечує на- дання відповідних податкових стимулів; національний контент − серед спів- робітників підприємства, зайнятих у сфе- рі НДДКР (наприклад, наукових співро- бітників), має бути певна кількість гро- мадян країни, в якій здійснюється подат- кове стимулювання інноваційної діяль- ності; експлуатація − результати НДДКР мають використовуватися на благо країни, що надала податкові стимули; права інтелектуальної власності − право власності на продукт (товар, по- слугу), отриманий у результаті податко- вого стимулювання НДДКР, належить державі, що надала податкові стимули. Такі держави, як Бразилія, Індія, Канада США та ін. [24, с. 52], підтриму- ють положення про те, що інновації ма- ють бути виконані в країні для того, щоб підприємство отримало право на подат- кові стимули у сфері НДДКР. Проте ква- ліфіковані витрати національних підпри- ємств або їх іноземних дочірніх компаній на проведення науково-дослідних проек- тів не мають права здійснюватися за ме- жами країни (наприклад, витрати щодо виплати заробітної плати, оплати подо- рожей дослідників). Інші країни розширюють податкові стимули для своїх підприємств, які за- ймаються НДДКР в іноземних юрисдик- ціях. Так, наприклад, Австралія має такі положення щодо національного контенту та експлуатації інноваційного продукту як результату НДДКР: основні наукові співробітники повинні бути громадянами Австралії і вигоди, отримані від прове- дення НДДКР, мають бути застосовані в Австралії. Проведений аналіз напрямів дизай- ну податкового стимулювання НДДКР в інноваційно розвинутих країнах свідчить, що, з одного боку, знижуючи собівар- тість НДДКР, податкові стимули сприя- ють підвищенню чистої приведеної вар- тості перспективних науково-дослідних проектів; фіскальні заходи держави у сфері НДДКР визначають розподіл інвес- тицій за різними проектами, підприємст- вами та секторами економіки, спряючи її інноваційному розвитку, з іншого − по- даткові стимули для НДДКР мають бути правильно спроектовані з метою знижен- ня адміністративних витрат на їх викори- стання. При проектуванні механізму подат- кового стимулювання НДДКР необхідно зауважити, що Україна входить у групу держав із рівнем доходів нижче серед- нього (у 2014 р. обсяг ВВП склав 131,8 млрд дол. [30]). На відміну від країн із високим рівнем доходу (переважна біль- шість країн ЄС, Канада, США, Японія) і з рівнем доходу вище середнього (Брази- лія, Китай, деякі країни ЄС та ін.), Украї- на має особливості, які негативно позна- чаються на умовах її інноваційного роз- витку. По-перше, це політична криза. Українська держава характеризується ви- соким рівнем корумпованості органів влади та управління. За даними міжна- родних експертів [31, c. 6; 32; 33], Украї- на посідає 130 місце серед 168 країн світу за індексом корумпованості у державно- му секторі економіки. У 2015 р. значення –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 41 2016, № 2 (74) даного індексу зросло порівняно з попе- редніми періодами. Як відзначається у "The Washington Times", корупція в Укра- їні перешкоджає її виходу із фінансової кризи та соціально-економічному розви- тку [33]. Крім цього, мають місце постій- ні зміни в державному апараті, відсутня законодавчо обґрунтована та виважена стратегія інноваційного розвитку пріори- тетних видів економічної діяльності. По-друге, економічна криза, яка проявляється через зниження ВВП країни (на 9,9% у 2015 р. порівняно з 2014 р.), зростання рівня інфляції (у 2015 р. спо- стерігалося найбільше зростання індексу інфляції, його величина склала 143,3%), зниження державного фінансування НДДКР (93,5 млн грн у 2015 р., що скла- дає 0,0047% ВВП, порівняно з 349,8 млн грн у 2014 р.), низький рівень інновацій- но орієнтованих підприємств (у 2015 р. інноваційною діяльністю займалося 17,3% загальної кількості промислових підпри- ємств із середньою кількістю працівників від 50 чол.), зниження інвестиційної ак- тивності в багатьох сферах господарської діяльності (у 2015 р. в економіку України іноземних інвестицій вкладено на суму 3763,7 млн дол. США, що у 12,2 раза ме- нше порівняно з 2014 р.). По-третє, соціальна криза, яка зна- ходить відображення у зниженні чисель- ності населення (у січні-листопаді 2015 р. середня чисельність населення України скоротилася на 154,7 тис. чол. порівняно з аналогічним періодом 2014 р.), перед- усім, через міграційні процеси та війсь- кові дії, а також у зниженні рівня суспі- льного добробуту. Тому досвід держав із високим рів- нем доходів є корисним з точки зору ви- користання податкових стимулів як ефек- тивних інструментів промислової політи- ки типу catch-up (Ірландія, Іспанія, Чехія тка ін.), а також політики інноваційного та конкурентоспроможного типу (Вели- кобританія, Канада, США, Франція, Япо- нія) [27, c. 5], але явно недостатнім у зв’язку з існуючими відмінностями між Україною та інноваційно розвинутими державами щодо передумов податкового стимулювання НДДКР. У даному кон- тексті основними принципами запрова- дження механізму податкового стимулю- вання НДДКР в Україні мають бути про- стота і стабільність правил щодо викори- стання податкових стимулів НДДКР, прозорість звітності про використання, а також жорсткий контроль за діяльністю органів державної влади та управління у зв’язку з високим рівнем їх корумпова- ності. Прикладом відносно простої схеми податкового стимулювання НДДКР мо- жуть виступати країни BRICS, які є дер- жавами з емерджентною економікою, се- реднім або низьким рівнем доходів [28, с. 4; 29, с. 6] і характеризуються високим рівнем корумпованості й обмеженістю бюджетних коштів. У Бразилії, Індії, Китаї та Південній Африці одним із напрямів податкового стимулювання НДДКР є використання податкових знижок, які базуються на кваліфікованих доходах (Китай) та ква- ліфікованих витратах (Бразилія, Індія та Південна Африка) [13, c. 52; 34, c. 12]. Тому, спираючись на досвід цих країн, впровадження в Україні податкового ін- вестиційного кредиту у сфері НДДКР у формі податкової знижки, що базується на кваліфікованих витратах і залежить від їх абсолютного обсягу, може бути по- чатковою стадією дизайну вітчизняного податкового стимулювання НДДКР. Це пов’язано з тим, що така форма податко- вого стимулювання НДДКР є найбільш простою з позицій податкового адмініст- рування для використання та прозорою в умовах корумпованості державних орга- нів влади й управління. Упровадження таких стимулів в умовах недостатності бюджетних коштів, повільних темпів оновлення основних фондів підприємств, низького рівня витрат на науково- технічну діяльність, невідповідності зна- чної частини вітчизняної продукції світо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) вим стандартам тощо може сприятливо впливати на підвищення інноваційної ак- тивності промислових підприємств та економічне зростання в державі. Податкові стимули НДДКР мають певні переваги перед прямими держав- ними інструментами стимулювання НДДКР, які в умовах обмеженості бю- джетних коштів не справляються із за- вданням сприяння інноваційному розвит- ку економіки (див. рисунок). У той же час податкові стимули НДДКР також мають недоліки, які доцільно враховува- ти при впровадженні податкового меха- нізму стимулювання інноваційного роз- витку економіки в Україні. Прямі державні ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ НДДКР Податкові Недоліки: високі адміністративні витрати; адміністративна обмеженість обробки великої кількості запитів на виконання НДДКР; підприємства не мають можливості виконувати проекти на НДДКР, які не затверджені для державного фінансування. Основні переваги: найкраще підходять для заохочення проектів з високим ступенем ризику і для досягнення конкретних політичних цілей; відповідають цільовому характеру НДДКР з найбільшою невідповідністю між соціальними і приватними доходами; існування конкуренції між підприємствами забезпечує спрямування державних коштів на інвестування найкращих НДДКР; можуть бути використані для вирішення проблем у конкретній технологічній або науковій сфері для подолання циклічних або секторальних уповільнень; сприяють передачі технологій; забезпечують достатній контроль за використанням бюджетних коштів. Основні переваги: сприяють заохоченню до НДДКР різних підприємств та їх груп; надання права приватному сектору економіки вирішувати самостійно найбільш продуктивні напрями інвестування; недискримінаційний характер з точки зору наукового, технологічного та промислового секторів економіки; знижують ризик провалів уряду у виборі проектів НДДКР; забезпечують заохочення підприємств більш точно повідомляти про отримані прибутки; сприяють уникненню незаконного привласнення фондів з боку державних цивільних службовців; нижчі адміністративні витрати планування, розподілу та управління. Недоліки: недостатній бюджетний контроль; збільшення ризику змертвілих збитків (тобто підтримують проекти, які б були виконані в будь-якому випадку); не збільшуються для достатньо великих підприємств; ризик перейменування підприємствами інших напрямів діяльності у НДДКР; підприємства вибиратимуть проекти НДДКР з найвищими приватними показниками прибутковості; ризик того, що глобалізація НДДКР може призвести до зниження локального переливання інновацій до суспільства. Рисунок. Порівняльний аналіз переваг та недоліків інструментів стимулювання НДДКР (складено за джерелами [19, c. 15; 20, c. 402]) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––– 43 2016, № 2 (74) Орієнтуючись у довгостроковій пе- рспективі на європейську модель соці- ально-економічного розвитку [1, c. 228], необхідно враховувати, що підходи до використання податкових стимулів у сфері НДДКР відрізняються. Тому з по- зицій проведеного аналізу напрямів ди- зайну податкового стимулювання НДДКР, виявлених переваг та недоліків податкових стимулів НДДКР доцільним є впровадження механізму надання інвес- тиційного податкового кредиту в Україні (у вигляді знижки, яка базується на ква- ліфікованих витратах) з податку на при- буток підприємств, єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб, зайня- тих у сфері НДДКР. Внесення до "Перехідних поло- жень" ПКУ підрозділу "Інвестиційний податковий кредит у сфері НДДКР" за- безпечить визначення механізму подат- кового стимулювання НДДКР в Україні. Зокрема, цей підрозділ може включати такі пункти: 1. "Визначення інвестиційного по- даткового кредиту у сфері НДДКР". Інвестиційний податковий кредит у сфері НДДКР є інструментом цільового стимулювання інноваційної активності платників податку. Він дозволяє вирахо- вувати з суми податку частину витрат, які законодавством України мають бути визначені як кваліфіковані витрати на проведення НДДКР, скорочуючи тим са- мим суму сформованого податкового зо- бов'язання підприємства перед бюдже- том. 2. "Особливості надання інвестицій- ного податкового кредиту". Інвестиційний податковий кредит у сфері НДДКР має бути доступним під- приємствам незалежно від їх розміру та надаватися на безповоротній основі про- тягом законодавчо встановленого періоду часу. Головною вимогою надання інвес- тиційного податкового кредиту у сфері НДДКР має бути здійснення підприємст- вом систематичної діяльності, спрямова- ної на досягнення науково-технічного прогресу в умовах наукової або техноло- гічної невизначеності. Інвестиційний по- датковий кредит у сфері НДДКР доціль- но надавати підприємствам, які здійсню- ють діяльність на території України. Інвестиційний податковий кредит може надаватися за податком на прибу- ток підприємств, податком на доходи фі- зичних осіб та єдиним податком. Змен- шення робиться за кожним податком, за яким надається податковий кредит у сфе- рі НДДКР. Для обчислення бази інвестиційно- го податкового кредиту використовуєть- ся сума кваліфікованих витрат на НДДКР. Кваліфіковані витрати на НДДКР – це поточні та капітальні витра- ти на придбання машин та обладнання за умови, що вони здійснені для інновацій- ної діяльності, спрямованої на отримання доходу. Такі витрати виникають у проце- сі створення нової або вдосконалення іс- нуючої продукції (товарів, послуг), що виробляється. Кваліфіковані витрати на НДДКР мають бути обґрунтовані та документа- льно підтверджені, тобто вони мають бу- ти, з одного боку, економічно виправда- ними і вираженими у грошовій формі, а з іншого – підтвердженими документально та оформленими відповідно до законо- давства. Вони можуть бути здійснені платником податку самостійно або разом з іншими організаціями. Якщо такі ви- трати не привели до створення нових зразків чи технологій, то вони мають бу- ти включені до складу витрат на загаль- них засадах. Напрямами діяльності підприємств у сфері НДДКР для отримання інвести- ційного податкового кредиту можуть бу- ти такі: проведення підприємством науко- вих досліджень і розробок з метою ство- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 43 2016, № 2 (74) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) рення зразків нової продукції (товарів, послуг); упровадження об'єктів інтелектуа- льної власності у сфері науки і техніки; створення дослідних зразків, прове- дення дослідних випробувань, розробка та передача в експлуатацію нових зразків продукції (товарів, послуг); патентно-ліцензійна діяльність; виконання особливо важливого за- мовлення щодо соціально-економічного розвитку або надання особливо важливих послуг населенню. Напрямами діяльності підприємств у сфері НДДКР, які не передбачають отримання інвестиційного податкового кредиту, мають бути такі: дослідження у сфері соціально- гуманітарних наук та мистецтва; проведення планового тестування та аналізу з метою якісного або кількіс- ного контролю за виробництвом продук- ції (товарів, послуг); зміни косметичного або стилістич- ного характеру у виробництві продукції (товарів, послуг) з метою підвищення її естетичної цінності; оперативні дослідження в управ- лінні підприємством або виявленні його ефективності, які не відносяться до НДДКР; заходи, пов’язані з ремонтом обла- днання для комерційного виробництва продукції (товарів, послуг); правова та адміністративна діяль- ність щодо ліцензування патентів; діяльність, пов'язана з будівницт- вом, переміщенням, перестановкою або запуском об'єктів або обладнання, від- мінних від об'єктів, або обладнання, яке використовуватиметься повністю і ви- ключно з метою здійснення НДДКР; дослідження, тестування та розви- ток ринку, стимулювання збуту або опи- тування споживачів; розвідувальні роботи, а також дія- льність щодо буріння або виробництва з видобутку корисних копалин, нафти або природного газу; комерційна та фінансова діяльність з маркетингу або комерційного виробни- цтва чи розповсюдження нової або вдос- коналеної продукції (товару, послуги то- що); адміністративні та загальні допо- міжні послуги (наприклад, транспорту- вання, зберігання, чищення, ремонт, тех- нічне обслуговування і безпека), не пов’язані з діяльністю у сфері НДДКР. Надання інвестиційного податково- го кредиту у сфері НДДКР передбачає, що отримані результати НДДКР в умовах використання підприємством такого кре- диту сприяють інноваційному розвитку економіки України та є її державною вла- сністю. 3. "Термін надання інвестиційного податкового кредиту у сфері НДДКР". Інвестиційний податковий кредит має застосовуватися до об'єкта оподатку- вання протягом періоду часу, встановле- ного законодавством. Такий період часу має становити від одного до п’яти років. 4. "База і ставка інвестиційного по- даткового кредиту". Розрахунковою базою податкового кредиту є сума кваліфікованих витрат на НДДКР протягом року. Податкова база формується з об'єкта оподаткування (су- ми коштів, яку виділяє платник податку на проведення НДДКР) і вартісно його характеризує. Ставка інвестиційного податкового кредиту у сфері НДДКР встановлюється у відсотковому відношенні до бази опо- даткування. Її розмір може складати 50% (приблизно така ставка діє у Бразилії, Китаї та Південній Африці [36, c. 7]). Во- на має бути єдиною для всіх типів під- приємств протягом встановленого строку надання податкового кредиту. 5. "Вирішення питань щодо надання інвестиційного податкового кредиту у сфері НДДКР". –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 45 2016, № 2 (74) Претензії щодо надання інвестицій- ного податкового кредиту у сфері НДДКР можуть прийматися протягом 12 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в якому були зазнані витрати. Даний підхід до податкового сти- мулювання інноваційного розвитку еко- номіки України заснований на аналізі міжнародного досвіду використання ін- вестиційного податкового кредиту у сфе- рі НДДКР, який показав, що одними з найефективніших інструментів стимулю- вання інноваційного розвитку економіки у різних країнах світу (у тому числі у країнах-лідерах за обсягом інвестицій в інновації – США, Китаї та Японії) є по- даткові стимули НДДКР. До них нале- жать інвестиційні податкові кредити, по- даткові знижки, прискорена амортизація, знижена ставка податку на прибуток то- що. В Україні механізм податкового стимулювання інновацій є обмеженим та недостатнім для залучення інвестиційно активних підприємств у діяльність у сфе- рі НДДКР. Тому запропоновані напрями податкового стимулювання НДДКР на- дають можливість підприємствам функ- ціонувати на інноваційних засадах в умо- вах зниження податкового навантаження на їх господарську діяльність, а державі − реалізувати цілі, встановлені Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" [21, ст. 45], щодо підтримки пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, створення ринку наукової і нау- ково-технічної продукції, а також фінан- сування та матеріального забезпечення фундаментальних і прикладних дослі- джень за рахунок коштів суб’єктів госпо- дарювання. Крім того, запропоновані на- прями податкового стимулювання НДДКР доповнюють положення законо- давства України у сфері інвестицій та ін- новацій, а саме: Закон України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення но- вих робочих місць" [16], де визначається стимулювання інвестиційно активних підприємств у пріоритетних галузях еко- номіки; Закон України "Про наукову і нау- ково-технічну діяльність" [21, ст. 47] що- до податкових інструментів державного регулювання у сфері наукової та науко- во-технічної діяльності; Закон України "Про інноваційну ді- яльність" [22, ст. 6] щодо державного ре- гулювання інноваційної діяльності через підтримку пріоритетних напрямів інно- ваційної діяльності, фінансову підтримку виконання інноваційних проектів, під- тримку функціонування та розвитку су- часної інноваційної інфраструктури, а також щодо визначення особливостей в оподаткуванні інноваційної діяльності (розділ V Закону). Для визначення соціально- економічного ефекту впровадження інве- стиційного податкового кредиту у сфері НДДКР у податкову практику України необхідне проведення додаткових розра- хунків. Попередні оцінки показують, що використання запропонованого механіз- му податкового стимулювання НДДКР збільшило би кваліфіковані витрати ін- новаційних підприємств у наступному після його введення періоді щонайменше на суму наданого кредиту, а саме на 6,9 млрд грн (при розрахунку за вихідними даними про витрати на НДДКР у 2015 р. [35]). Якщо ж припустити, що кваліфіко- вані витрати інноваційних підприємств в Україні зростатимуть аналогічно країнам BRICS у середньому на 0,15% на рік [37, с. 171], то таке зростання призведе до збільшення їх загального обсягу у насту- пному періоді приблизно на 16 млрд грн і тоді вони досягнуть 1,1% ВВП. З ураху- ванням того, що додаткові державні ви- датки з надання кредиту є відносно не- значними (вони склали б приблизно 6,9 млрд грн при ставці кредиту 50%), полі- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) тика податкового стимулювання НДДКР сприятиме розвитку державно-приват- ного партнерства у науково-технічній сфері та зростанню інвестиційної актив- ності інноваційних підприємств України. Висновки. В Україні діючий меха- нізм податкового стимулювання іннова- цій є обмеженим та недостатнім для за- лучення інвестиційно активних підпри- ємств до ефективної діяльності у сфері НДДКР. Упровадження запропонованих рекомендацій у податкове законодавство України щодо напрямів стимулювання НДДКР (за умови стабільного інститу- ційного середовища і незмінних протя- гом багатьох років правил податкового стимулювання НДДКР) сприятиме по- ступовому переходу до інноваційного розвитку економіки країни, формуванню нового, більш ефективного механізму державно-приватного партнерства у нау- ково-технічній сфері й у цілому більш сприятливого інституційного середовища господарювання. Верифікація розробле- них наукових положень і рекомендацій із використанням сучасного економіко- математичного інструментарію є напря- мом подальших досліджень. Література 1. Аналітична доповідь до Щоріч- ного Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році". – К.: НІСД, 2015. – 684 с. 2. Eurostat news release 209/2015 – 30 November 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/euro- stat/documents/2995521/7092226/9-301120 15-AP-EN.pdf/29eeaa3d-29c8-496d-9302- 77056be6d586. 3. Державна служба статистики Ук- раїни. Наукова та інноваційна діяльність (1990-2014) [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 4. Інноваційна Україна 2020: націо- нальна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін.; НАН України. – К., 2015. – 336 с. 5. Активізація інвестиційного про- цесу в Україні: монографія / Т.В. Майоро- ва, М.І. Диба, С.В. Онишко, Ю.І. Козак, О.О. Ляхова; ред.: М.І. Диба, Т.В. Майо- рова. – К.: КНЕУ, 2012. – 473 c. 6. Научные основы маркетинга ин- новаций: монография в 3 т. Т. 1. / под ред. С.Н. Ильяшенко. – Сумы: ООО "Пе- чатный дом "Папирус", 2013. – 279 с. 7. Fichtner J.J. Can a research and development tax credit be properly designed for economic efficiency? / J.J. Fichtner, A.N. Michel. – Washington: Mercatus Cen- ter - George Mason University, 2015. – 30 p. 8. Rao A. R&D tax credits. A tool to advance global health technologies? / A. Rao. – Washington: Center for Glo- bal Health R&D Policy Assessment, 2011. – 24 p. 9. Kasahara H. Does an R&D tax credit affect R&D expenditure? The Japa- nese R&D tax credit reform in 2003 / H. Kasahara, K. Shimotsu, M. Suzuki // Journal of the Japanese and International Econo- mies. – 2014. – Vol. 31. – P. 72‐97. 10. Варналій З.С. Вплив оподатку- вання прибутку на економічний розвиток України / З.С. Варналій, Д.М. Серебрян- ський // Економіка України. – 2010. – № 5. – С. 55-70. 11. Система податкових пільг в Україні у контексті європейського до- свіду / Соколовська А.М., Єфименко Т.І., Луніна І.О. та ін.; за заг. ред. А.М. Соко- ловської. – К.: НДФІ, 2006. – 320 с. 12. Ирландия: кельтский тигр или инновационный оффшор? Анализ опыта реформ для старопромышленных регио- нов Украины: монография / А.М. Бобков, А.А. Володина, Н.Г. Каптуренко, В.И. Ля- шенко, Ю.А. Чернодуб; Гос. ун-т инф-ки и искусст. интеллекта, НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк: МСПСБ-Пресс, 2010. – 119 c. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 47 2016, № 2 (74) 13. Формирование и реализация налоговой политики в сфере управления развитием промышленности / В.П. Виш- невский, А.С. Веткин, В.Д. Чекина и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром- сти. – Донецк, 2014. – 148 с. 14. Алєксєєв І.В. Важливість пра- вильного підбору податкових пільг і шляхів їх надання при податковому сти- мулюванні інноваційної діяльності під- приємств / І.В. Алєксєєв, Р.Й. Желізняк // Бізнес Інформ. – 2014. – № 2. – С. 314- 320. 15. Экономика налоговых реформ: монография / под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова, Л.Л. Тарангул. – К.: Алер- та, 2013. – 432 с. 16. Закон України "Про стимулю- вання інвестиційної діяльності у прі- оритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" від 06.09.2012 р. № 5205-VI // Відомості Вер- ховної Ради України. – 2013. – № 32. – Ст. 410. 17. Податковий кодекс України (зі змін. та доп.) № 2755-17 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13- 17. – Ст. 112. 18. The Federal system of income tax incentives for scientific research and exper- imental development: evaluation report / De- partment of Finance Canada. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.col- lectionscanada.gc.ca/webarchives/200711270 90927/http://www.fin.gc.ca/resdev/fedsys4a _e.html#SR&EDTax. 19. Carvalho A. Why are tax incen- tives increasingly used to promote priva- te R&D? / A. Carvalho. Working Paper 2011/04. – CEFAGE-UE, 2011. – 22 p. 20. Hodžić S. Tax incentives for re- search and development in Austria and Cro- atia: B-index / S. Hodžić S. // Ekonomic misao praksa DBK. – 2013. – God. XXII. – Br. 2. – P. 397-416. 21. Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 р. № 848-VІІI // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 3. – Ст. 25. 22. Закон України "Про інновацій- ну діяльність" від 04.07.2002 р. № 40-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 266. 23. Землянкін А.І. Інноваційна ді- яльність у промислових регіонах Укра- їни: поточний стан, тенденції, виклики / А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева // Еконо- міка промисловості. – 2015. – № 2(70). – С. 5-19. 24. 2014 Global survey of R&D tax incentives. – Deloitte. – March, 2014. – 82 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www2.deloitte.com/content/dam/Deloi tte/global/Documents/Tax/dttl-tax-global-rd- survey-aug-2014.pdf 25. Niosi J. R&D support for the aer- ospace industry. A Study of eight countries and one region / J. Niosi / Department of Management and Technology UQAM Can- ada. – 2012. – July 13. – 25 p. [Елект- ронний ресурс]. – Режим доступу: http://aerospacereview.ca/eic/site/060.nsf/ vwapj/Niosi_-_support_programs_in_other_ countries.pdf/$FILE/Niosi_-_support_prog- rams_in_other_countries.pdf. 26. Global research & development incentives group / PwC. – 2014. – May. – 32 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.pwc.com/gx/en/tax/ assets/pwc-global-r-and-d-incentives-bro- chure-nov-2013.pdf. 27. Weiss J. Industrial policy in high- income economies / J. Weiss. – Geneva: ICTSD, 2015. – 5 p. 28. Lee K. Industrial policies for up- per-middle-income countries / K. Lee. – Geneva: ICTSD, 2015. – 6 p. 29. Guadagno F. Industrial policies in lower-middle-income countries / F. Guadag- no – Geneva: ICTSD, 2015. – 10 p. 30. Ukraine. The World Bank. IBRD – IDA. [Електронний ресурс]. – Режим до- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) ступу: http://data.worldbank.org/country/ ukraine. 31. Амоша А.И. Совершенствова- ние системы управления инновациями как условие ускорения структурных ре- форм в Украине / А.И. Амоша, А.И. Зем- лянкин, И.Ю. Пидоричева // Экономика Украины. – 2015. – № 9 (638). – С. 49-65. 32. Corruption perceptions index 2015. Transparency International. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.iaca.int/images/news/2016/Cor- ruption_Perceptions_Index_2015_report.pdf. 33. Ukraine Corruption Index 1998- 2016. Trading Economics. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tra- dingeconomics.com/ukraine/corruption-index. 34. Wood T.L. Behind the curtain: two years after Ukrainian revolution, corrup- tion undermines democracy / T.L. Wood // The Washington Times. – 2016. – Thursday, March 10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.washingtontimes.com/ news/2016/mar/10/ukraines-corrupt-oligarchs- betray-youths-fighting-/. 35. Raising the returns to innovation: structural policies for a knowledge-based economy // OECD Economics Department Policy Notes. – 2013. – May. – № 17. – 14 р. 36. Інноваційна діяльність проми- слових підприємств у 2015 році: експрес- випуск / Державна служба статистики України, 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm. 37. Review of R&D Tax Credit. Invi- tation for Submissions. – Department of Fi- nance, 2013. – 7 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://taxpolicy.gov.ie/wp- content/uploads/downloads/2013/04/Invita- tion-for-Submissions-for-Consultation-on- RD-Tax-Credit.pdf. 38. OECD Science, technology and industry scoreboard 2015. Innovation for growth and society. – OECD, 2015. – 260 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/down- load/9215031e.pdf?expires=1462610020&id =id&accname=guest&checksum=0C250298 818AEA7EB248E3B2D72CF88C. Надійшла до редакції 13.05.2016 р.

Перспективи податкового стимулювання НДДКР в Україні: досвід інноваційно розвинутих країн

Репозитарії

Схожі ресурси