Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин

Запропоновано інструментарій відбору країн - торговельних партнерів України, з використанням якого розраховано варіанти гармонізованих ставок ПДВ. Створено модель оцінки впливу різних варіантів гармонізованої ставки ПДВ на надходження даного податку в бюджет України. Розроблено окремі рекомендації щ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Філіппова, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105711
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин / Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 49-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-105711
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1057112016-09-08T03:02:18Z Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин Філіппова, Н.В. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Запропоновано інструментарій відбору країн - торговельних партнерів України, з використанням якого розраховано варіанти гармонізованих ставок ПДВ. Створено модель оцінки впливу різних варіантів гармонізованої ставки ПДВ на надходження даного податку в бюджет України. Розроблено окремі рекомендації щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази України в частині інтенсифікації міжнародних торговельних відносин з урахуванням необхідності виконувати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС. Предложен инструментарий отбора стран - торговых партнеров Украины, с использованием которого рассчитаны варианты гармонизированных ставок НДС. Создана модель оценки влияния различных вариантов гармонизированной ставки НДС на поступления данного налога в бюджет Украины. Разработаны отдельные рекомендации по совершенствованию нормативно-законодательной базы Украины в части интенсификации международных торговых отношений с учетом необходимости выполнять требования Соглашения об ассоциации с ЕС. Ukraine faces the necessity to fulfill the requirements of Association agreement between Ukraine and EU. One of them is the harmonization of the tax legislation and tax system, particularly - value added tax (VAT). This demand is due to the fact that VAT has become the tax that allowed Europe further convergence and trade intensification after border and customs control mitigation. Furthermore, revenues from this tax contribute up to 7 percent of all tax revenues to the budgets of EU member countries. That, in turn, allows national governments to perform economic, social and other programs. But the directions of harmonization (especially of tax rates) must be carefully chosen. In this sense economic and mathematical models can be useful.After conducting thorough analysis of existing models of VAT harmonization and their shortcomings the model of VAT harmonization for Ukraine has been made. It consists of several parts: 1) allocation of criteria of selection of countries that have trade relations with Ukraine; 2) selection of such countries; 3) calculation of harmonized standard VAT rate; 4) defining the influence of harmonized standard VAT rate on VAT revenues of the budget of Ukraine. According to the estimations of the influence of harmonized standard VAT rate on VAT revenues of the budget of Ukraine the recommendations on the choice of harmonized VAT rate have been made. It was noted in the paper that harmonization of VAT rate will not be sufficient for intensifying international trade and process of integration with EU. The state program of international policy, as well as improvement of political and economic situation is needed. And as for the VAT in the context of international trade relations the advancing of the automatic refund of export VAT mechanism is urgent for Ukraine. 2016 Article Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин / Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 49-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105711 336.227.8:339.542.2(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Філіппова, Н.В. Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин Економіка промисловості
description	Запропоновано інструментарій відбору країн - торговельних партнерів України, з використанням якого розраховано варіанти гармонізованих ставок ПДВ. Створено модель оцінки впливу різних варіантів гармонізованої ставки ПДВ на надходження даного податку в бюджет України. Розроблено окремі рекомендації щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази України в частині інтенсифікації міжнародних торговельних відносин з урахуванням необхідності виконувати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС.
format	Article
author	Філіппова, Н.В.
author_facet	Філіппова, Н.В.
author_sort	Філіппова, Н.В.
title	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин
title_short	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин
title_full	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин
title_fullStr	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин
title_full_unstemmed	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин
title_sort	напрями гармонізації ставки пдв в україні в контексті міжнародних торговельних відносин
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105711
citation_txt	Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин / Н.В. Філіппова // Економіка промисловості. — 2016. — № 2 (74). — С. 49-73. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT fílíppovanv naprâmigarmonízacíístavkipdvvukraínívkontekstímížnarodnihtorgovelʹnihvídnosin
first_indexed	2025-07-07T17:16:29Z
last_indexed	2025-07-07T17:16:29Z
_version_	1837009302376677376
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 49 2016, № 2 (74) УДК 336.227.8:339.542.2(477) Наталя Володимирівна Філіппова Інститут економіки промисловості НАН України, Київ НАПРЯМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ СТАВКИ ПДВ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) потребує гармонізації національного за- конодавства та системи податків з євро- пейським. У той же час оскільки відно- сини України не обмежуються виключно країнами-членами ЄС, доцільно проана- лізувати й інші можливі напрями гармо- нізації національного законодавства та податків. З урахуванням того, що ПДВ є од- ним із найпоширеніших податків у світі, напрями гармонізації ставок цього пода- тку становлять значний науковий інтерес. Вибір ставки ПДВ, так само як і на- прями її гармонізації, в конкретній країні можуть залежати від ряду причин: полі- тичних, економічних, таких стратегічних, як необхідність підтримувати та розвива- ти міжнародні відносини в рамках чин- них міжнародних угод тощо. На практиці міжнародні торговель- ні угоди можуть стати інструментом примушення країн зі слабкими економі- ками та незначним торговельним потен- ціалом виконувати умови країн із більш розвинутою економікою. Як наслідок, це призводить до деформацій торговельних відносин на міжнародному рівні, поглиб- лення економічних протиріч між країна- ми [27, с. 11]. Подоланню цих явищ, проявів по- даткової конкуренції та розвитку єдиного ринку, особливо в межах інтеграційних об’єднань типу ЄС, має сприяти гармоні- зація законодавства та податкової сфери країн. Проте вибір напрямів гармонізації (фактично – торговельних партнерів) ви- значатиме також і рівень надходжень до бюджетів країн, що її здійснюють, і, від- повідно, можливість реалізовувати в них економічні, соціальні й інші програми. Зміни податкового законодавства позна- чаються на всіх економічних агентах кра- їн, особливо великих підприємствах, се- ред яких в Україні важливе місце посі- дають металургійні, машинобудівні та підприємства з видобутку корисних ко- палин (які також відіграють важливу роль у міжнародних торговельних опера- ціях країни). Саме тому наукове обґрунтування напрямів гармонізації податків (у першу чергу ПДВ як податку, за рахунок надхо- джень від якого формується суттєва час- тина доходів бюджету [41]) набуває особ- ливої важливості. Здійснити це можна шляхом визначення впливу гармонізова- них ставок ПДВ на рівень надходжень від цього податку. Зважаючи на те що ПДВ у світі іс- нує понад 40 років й інтеграційні проце- си також відбуваються тривалий час, у межах фінансової науки розроблено низ- ку економіко-математичних моделей га- рмонізації цього податку. Одну з перших моделей запропону- вав Р.В. Баль. Хоча цей учений дослі- джував податкову взаємодію країн, а не гармонізацію податків, його робота стала першим кроком у даному напрямі. На ба- зі моделі Р.В. Баля можна здійснювати оцінку реальної та потенційної часток податків у ВВП країн, порівняння цих показників у різних країнах. Однак автор моделі зазначає, що в разі зміни ситуації (наприклад, цін на корисні копалини, співвідношення імпорту й експорту в країнах, економічного становища країн або їх переорієнтації із сільського госпо- © Н.В. Філіппова, 2016 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) дарства на видобуток корисних копалин) цю модель не можна буде використову- вати [1, с. 606]. Модель П. Кругмана та М. Фельдш- тейна [11] присвячена вивченню впливу ПДВ на міжнародну торгівлю в контексті впливу цього податку на конкуренто- спроможність продукції на міжнародних ринках товарів. За її допомогою було до- ведено, що ПДВ не є елементом протек- ціоністської політики [11, с. 1, 4]. Проблеми гармонізації ПДВ на міжнародному рівні досліджували Дж. Френкель, Е. Разін та С. Шиманські [6]. Проте, як визнають автори, їх робота має суттєвий недолік: на основі моделі для двох країн робляться висновки для всієї світової економіки (без урахування розходжень в економічному розвитку), що є грубим узагальненням [6, с. 32]. Питанням поліпшення добробуту суспільства та поліпшення за Парето ста- новища країн, що здійснюють експортно- імпортні операції і застосовують ПДВ, присвячено роботи британського вченого М. Кіна [8-10]. Також у цих роботах роз- робляються напрями гармонізації даного податку. У всіх проаналізованих моделях, що стосувалися ПДВ, вважалося, що цей по- даток стягується за принципом визначен- ня юрисдикції «країна призначення» (COD). Через те що принцип «країна по- ходження» (СОО) не застосовується на практиці, йому майже не приділялося уваги при розробці моделей. Тим не менш моделі, в яких ПДВ побудовано за принципом СОО, у світі існують. Проблема гармонізації непрямих податків (ПДВ) у разі застосування прин- ципу COO досліджується М.-А. Лопез- Гарсією [13]. Розроблена ним модель до- зволила принаймні в теорії визначити, що при гармонізації ПДВ, побудованого за принципом COO, можливе потенційне Парето-поліпшення (potential Pareto-imp- rovement). Однак для досягнення справж- нього Парето-поліпшення (actual Pareto- improvement) необхідно виконати масу умов: отримати й обробити необхідну статистичну інформацію, вирішити про- блеми впровадження політики гармоніза- ції в реальних країнах, що наразі здається складним завданням, особливо якщо такі країни не є членами міжнародного інтег- раційного об’єднання, тощо [13, с. 23]. Теоретичний і практичний інтерес має розроблена C. Лі та Дж. Валлі модель оцінки впливу на надходження від ПДВ і торговельний баланс Китаю переходу від принципу COD до принципу COO. Пере- вагою та особливою рисою цієї моделі є те, що на відміну від більшості існуючих моделей, у яких оцінюються переваги та недоліки принципів COD і COO та ствер- джується нейтральність результатів із застереженням про збалансованість тор- говельних операцій, у даній моделі роз- глянуто реально існуючий випадок тор- гового профіциту Китаю, виходячи з чого виконується оцінка наслідків оподатку- вання ПДВ міжнародних торговельних операцій [12, с. 2]. Однак автори цієї мо- делі не врахували одну особливість прин- ципу COO – яким чином і за допомогою яких органів податки однієї країни відш- кодовуватимуться іншою державою. Тобто фактично дану модель неможливо реалізувати на практиці через політичні й організаційні причини [2, с. 5], попри те, що розрахунки в ній зроблені на реаль- них даних. Аналіз наведених моделей дозволяє зробити висновок про деяку схематич- ність і значний, часом грубий, рівень абс- трагування. Ці моделі мають теоретич- ний інтерес, але не спрямовані на вирі- шення конкретних практичних проблем. Широке використання в них функції ко- рисності обмежує можливість їх застосу- вання на практиці, оскільки сучасне сус- пільство представлене великою кількістю людей із різними вподобаннями, і скла- дання узагальненої функції корисності –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 51 2016, № 2 (74) членів суспільства потребує розробки механізму виявлення цих вподобань та їх агрегування. Тому спроби перенести фу- нкцію корисності з теорії на практику наразі є майже неможливими [5, с. 288]. Так само величезний масив важкодоступ- ної інформації, якої вимагає практична реалізація перелічених моделей, унемож- ливлюють процес отримання за допомо- гою цих моделей будь-яких кількісних результатів навіть за умови їх модифіка- ції. У проаналізованих моделях не пос- тає завдання знаходження гармонізованої ставки ПДВ. Вона є проміжним етапом при вирішенні інших завдань. Сам про- цес гармонізації зводиться до деякого усереднення ставок ПДВ, причому мо- жуть змінюватися (зменшуватися або збільшуватися) ставки даного податку одночасно в досліджуваній країні й у ре- шті країн світу, що в реальності є вкрай малоймовірною подією. Також слід урахувати, що на прак- тиці, на відміну від моделей, світ не об- межується двома країнами («дім» − «ре- шта світу» в моделях), а самі країни мо- жуть значно відрізнятися одна від одної. У зв'язку з цим при вирішенні практич- них завдань відразу виникатиме питання щодо того, за якими ознаками відбирати країни і скільки країн потрібно відібрати для знаходження гармонізованої ставки ПДВ. Досі аналізувалися роботи зарубіж- них авторів. Для української науки даний напрям досліджень є порівняно новим. Так, питаннями гармонізації податків за- ймалися А. Крисоватий та Т. Кощук, які вивчали цю проблему з позиції уніфікації часток надходжень від різних податків (ПДВ, акцизів, на прибуток, на доходи населення, на нерухомість) у загальному обсязі податкових надходжень у країнах ЄС [29], а також В. Шевчук і Р. Римарсь- ка, робота яких присвячена гармонізації ставок податків і, зокрема, ПДВ, в Украї- ні [43]. Проте остання робота не підкріп- лена розрахунками або результатами мо- делювання, на підставі яких можна суди- ти про обґрунтованість пропозиції В. Шевчука та Р. Римарської про зміну ставки ПДВ в Україні. З урахуванням вищенаведеного, а також вимог Угоди про асоціацію з ЄС щодо гармонізації податків [42, Додаток XXVIII], актуальним є завдання створен- ня інструментарію щодо знаходження гармонізованої ставки ПДВ для України, визначення за його допомогою такої ста- вки. Метою статті є створення економі- ко-математичної моделі гармонізації ста- вки ПДВ в Україні й оцінки її впливу на обсяг надходжень до бюджету країни. Зважаючи на недоліки й особливості проаналізованих моделей, у цій мають бути враховані такі положення: критерії відбору країн; кількість країн; у відібра- них за критеріями відбору країнах необ- хідно додатково виділити ті країни, в яких застосовується ПДВ; скласти масив даних про ставки ПДВ у країнах із попе- реднього пункту. У разі відсутності та (або) неможливості отримати відповідну інформацію необхідно принаймні визна- чити стандартну або середню (з ураху- ванням пільг і звільнень від цього подат- ку) ставку ПДВ у кожній країні. Процес моделювання гармонізації ставки ПДВ в Україні зі ставками ПДВ у відібраних для аналізу країнах доцільно здійснювати з урахуванням обсягу екс- портно-імпортних операцій у напрямі зближення ставок ПДВ в Україні зі став- ками ПДВ у таких країнах. Причому оскільки метою є гармонізація ставки ПДВ саме в Україні (тобто не очікується, що ставки ПДВ у країнах − торговельних партнерах будуть гармонізуватися зі ста- вкою ПДВ в Україні), то і змінювати- меться значення ставки ПДВ в Україні, а не інших країнах. У результаті будуть отримані кількісні значення, що визнача- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) тимуть напрям зміни ставки ПДВ в Укра- їні (збільшувати або зменшувати) з ме- тою її гармонізації з прийнятими ставка- ми податку в основних країнах − торго- вельних партнерах України. Надалі також необхідно визначити вплив гармонізованої ставки ПДВ в Україні на обсяг податкових надходжень, оскільки саме за рахунок своїх доходів (податкових і неподаткових) держава має можливість надавати своїм громадянам суспільні блага, а також стабілізувати економіку. Відбір країн − торговельних парт- нерів України При побудові економіко-матема- тичної моделі ПДВ, що матиме практич- не значення, потрібно врахувати два важ- ливих моменти: 1) для точного відображення реаль- ності необхідно врахувати якомога біль- ше факторів, що впливають на події та явища, які нас цікавлять; 2) модель як така являє собою «условный образ объекта исследования, сконструированный для упрощения этого исследования» [30, с. 476], і значна кіль- кість деталей зробить модель надто гро- міздкою для практичного застосування. Таким чином, необхідно створити таку модель, яка, з одного боку, не є над- мірно громіздкою, а з іншого – дозволяє виявити характеристики поведінки моде- льованої області. Щодо гармонізації ста- вки ПДВ це означає, що за допомогою моделі бажано виявити, в якому напрямі (зменшення або підвищення) має зміню- ватися ставка ПДВ в Україні для того, щоб це призвело до її гармонізації зі ста- вками ПДВ у зарубіжних країнах. Першим кроком до реалізації подіб- ної моделі є відбір країн-партнерів Укра- їни з міжнародної торгівлі. Для побудови моделі взято масив статистичних даних про експортно-імпортні операції (експорт й імпорт товарів і послуг) в Україні за період з 2005 по 2013 р. включно [25]. Статистична вибірка закінчується 2013 р. у зв’язку з тимчасовою окупацією АР Крим та м. Севастополя [21, ст. 1, п. 2], а також загальною дестабілізацією еконо- мічної ситуації в країні, що може вплива- ти на статистичні дані. Для здійснення відбору країн – тор- говельних партнерів України необхідно визначитися з його критеріями. Пропо- нуються такі критерії: 1) постійні торговельні відносини з Україною (відібрати мінімальну кількість країн, обсяг міжнародних торговельних операцій з якими у сумі даватиме до 90% від усього обсягу таких операцій із краї- нами − постійними партнерами); 2) географічна близькість (відібрати країни та (або) міжнародні об'єднання, що межують з Україною); 3) стратегічні міркування (відібрати країни та (або) міжнародні об'єднання, відносини з якими мають стратегічний інтерес для України). Відбір країн − постійних партнерів України у міжнародних торговельних відносинах Цей варіант відбору країн є най- більш складним і трудомістким із перелі- чених вище. Порядок відбору країн част- ково успадковує порядок відбору видів економічної діяльності, запропонований Р. Прокопенко [39], однак зі змінами та доповненнями, зумовленими специфікою дослідження. Такими відмінностями є: 1) більш тривалий аналізований пе- ріод (36 кварталів 2005-2013 рр., а не 12 місяців); 2) необхідність відбору на початко- вих етапах країн, що здійснюють експор- тно-імпортні операції з Україною на ре- гулярній основі (тобто впродовж усього року і всього аналізованого періоду ча- су); –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 53 2016, № 2 (74) 3) відсіювання країн, у податкових системах яких відсутній ПДВ; 4) необхідність приведення даних за обсягами міжнародних торговельних операцій у порівнянний вигляд для усу- нення впливу інфляції та випадкових ко- ливань валютного курсу. На першому етапі вибірки необхід- но з наявних статистичних даних за 2005- 2013 рр. відібрати список країн, з якими Україна вступала в торговельні відноси- ни в кожному з кварталів окремого року аналізованого періоду часу. У термінах формальної логіки цю умову можна за- писати як   ! 0; ! ! i n j i T r n r      , де j – рік аналізованого періоду 2005;2013j  ;  – країна − торговельний партнер України (їх кількість може бути різною у кожному з аналізованих років); i – номер кварталу в кожному ана- лізованому році, 1,4i  ; i T – обсяг міжнародних торговель- них операцій із країною у період i . Згідно з попереднім аналізом що- квартальних статистичних даних Україна у 2005-2013 рр. мала торгові відносини майже з 200 країнами. У деяких випадках ці відносини мали випадковий характер або здійснювалися одноразово. Напри- клад, коли в якомусь із кварталів року не було жодної експортної або імпортної операції між Україною та її закордонним партнером, то така країна виключається з подальшого аналізу. В іншому разі країна досліджується далі. Процедуру відбору країн на цьому етапі можна спростити шляхом виклю- чення з подальшого розгляду країн, ви- ключених у 2005 р. Проте за необхідності розширення (до 2005 р.) або звуження (період після 2005 р.) діапазону дослід- жень буде отримано некоректну вибірку. Після проходження першого етапу у списках залишається від 155 до 184 країн (із попередніх даних виключено від 2 до 40 країн). На другому етапі необхідно відібра- ти країни, міжнародна торгівля з якими здійснювалася у кожному з років аналізо- ваного періоду. При цьому графа "Інші країни" або "Невизначені країни" з роз- гляду виключається, оскільки в подаль- шому потрібна детальна інформація щодо низки показників у кожній з аналізованих країн. Тобто формується така множина країн    2005 2011 ,...,К   , в якій 1j j j      , де j змінюється від 2005 до 2013 р. Після здійснення цього етапу зали- шився список зі 136 країн, з якими в України були постійні торгові відносини в аналізований період. Слід зауважити, що оскільки Сербія і Чорногорія до 2008 р. були однією краї- ною, то вони не включаються до списку постійних партнерів навіть попри те, що у 2009-2013 рр. кожна з них здійснювала торговельні операції з Україною. На третьому етапі зі сформовано- го на попередньому етапі списку відби- раються ті країни, в податкових системах яких є ПДВ. У результаті такого відбору список країн скорочується до 97. Причо- му слід зазначити, що наприклад, в Індії ставки ПДВ встановлюються окремо в кожному штаті, у Бразилії існує федера- льний ПДВ, ставки якого змінюються за- лежно від виду товару (від 0 до 330% йо- го вартості) та ПДВ на рівні штатів [7]. Оскільки аналізується період з 2005 по 2013 р., то з подальшого розгляду ви- ключаються країни, що ввели ПДВ після 2005 р., та такі екстремальні випадки, як Бразилія та Індія. Фактично, після завер- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) шення третього етапу відбору залишаєть- ся 89 країн. У деяких країнах в аналізований період відбулися зміни стандартних ста- вок ПДВ. До уваги береться саме така змінена ставка. Тобто якщо у Чехії 1 тра- вня 2004 р. була встановлена стандартна ставка ПДВ 19%, з 1 січня 2010 р. вона підвищилася до 20%, а з 1 квітня 2012 – до 21% [7], то в подальших розрахунках використовується ставка ПДВ 21%. На цьому етапі можна оцінити діа- пазон стандартних ставок ПДВ у різних країнах − торговельних партнерах Украї- ни: найнижча ставка ПДВ спостерігаєть- ся в Нігерії та Тайвані (5%), а найвища – в Угорщині (27%). Четвертий етап відбору країн по- діляється на кілька стадій. 1. Суми міжнародних торговельних операцій (експорт й імпорт товарів і по- слуг) мають бути приведені у порівнян- ний вигляд. Для цього вибирається ба- зисний рік (2005), з яким зіставляються всі інші роки (2006-2013). Порівняння здійснюється за допомогою дефлятора ВВП [32]. Даний індекс використову- вався у зв'язку з його універсальністю. Так, згідно з методологічними роз'яснен- нями Державної служби статистики України [26] інформація про суми опе- рацій за міжнародними торговельними операціями спочатку збирається в грив- нях, а потім конвертується в долари США за курсом Національного банку України на відповідний період часу. Кур- си валют із часом змінюються, що необ- хідно враховувати. Крім того, індекси, які пропонуються Державною службою статистики для приведення даних за міжнародними торговельними опе- раціями в порівнянний вигляд (напри- клад, індекс цін зовнішньої торгівлі), ро- зраховуються окремо за експортними й окремо за імпортними операціями, а та- кож окремо по товарах і послугах. У да- ному дослідженні інтерес становить сума зовнішньоторговельних угод (тобто екс- порт плюс імпорт) товарів і послуг. Ви- ходячи з цих міркувань обрано дефлятор ВВП. 2. Безпосередній відбір країн. На даній стадії завдання полягає у відборі з наявного переліку мінімального кількості країн, обсяг міжнародних торговельних операцій між якими та Україною в сумі давав би не менше 90% від загальної су- ми таких операцій у вибірці, сформованої на третьому етапі. Для вирішення цієї задачі використовувалася модель цілочи- сельного лінійного програмування. 89 1 min i i b   , 89 36 89 36 1 1 1 1 0,9j j i i i i j i j b T T              , де ib – булева змінна (0 або 1), що пока- зує, чи включається країна i до остаточ- ного переліку країн-партнерів; j – номер кварталу в періоді часу (тобто 36 кварталів); j i T – обсяг торговельних операцій у кварталі j України з країною i . Розв’язок даної задачі знаходиться за допомогою методу відсікань. Для ав- томатизації процесу пошуку і знахо- дження розв’язку застосовувалася надбу- дова "Пошук рішення" програмного до- датка Microsoft Excel. У результаті список країн скоротив- ся з 89 до 31: Австрія, Азербайджан, Ал- жир, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Велико- британія, Ізраїль, Індонезія, Іран, Іспанія, Італія, Казахстан, Китай, Кіпр, Республі- ка Корея, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Російська Федера- ція, Румунія, Словаччина, Туреччина, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан, Франція, Чехія, Швейцарія. У сумі обсяг експортно-імпортних операцій в аналізо- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 55 2016, № 2 (74) ваний період із цими країнами становить 828 576,48 млн дол., або 89,92% обсягу зовнішньоторговельних операцій із 89 країнами, з числа яких здійснювався ос- таточний відбір. Відбір країн − торговельних парт- нерів України за географічною ознакою Урахування географічної ознаки при вирішенні питань, пов'язаних з опо- даткуванням, обумовлене тим, що сусідні країни зазвичай взаємодіють упродовж свого існування, тоді як із більш віддале- ними в територіальному відношенні кра- їнами таких довгих відносин може не бу- ти. У процесі тісної взаємодії між су- сідніми країнами може проявлятися запо- зичення, зокрема у податковій сфері. По- дібне врахування географічної ознаки вже було запропоноване у статті Р. Баля [1, с. 600-604]. У зв'язку з інтеграційними проце- сами, що відбуваються в світі, завдання відбору країн за географічною ознакою може бути розділене на дві частини: 1) відбір країн, що безпосередньо межують з Україною; 2) відбір країн, що входять до між- народних об'єднань, які межують з Укра- їною. У першому випадку до списку країн входять: Росія, Білорусь, Польща, Сло- ваччина, Угорщина, Румунія, Молдова – разом 7 країн. У податкових системах усіх зазначених країн є ПДВ. Дані про обсяги міжнародних торговельних опе- рацій у 2005-2013 рр. між цими країна- ми та Україною приведені до порівнян- ного вигляду за допомогою дефлятора ВВП. У другому випадку список країн розшириться за рахунок країн, що вхо- дять до ЄС (у період з 2005 по 2013 р. до складу ЄС входило 25 країн, які далі і аналізуються, та Болгарія, яка, хоч і увійшла до ЄС пізніше, проте безпосе- редньо межує з Україною) та СНД (оскі- льки Грузія з 2009 р. не входить у СНД, то вона в аналіз не включається). У результаті було відібрано 36 кра- їн, у податкових системах яких є ПДВ. Дані про обсяги зовнішньоторговельних операцій у 2005-2013 рр. між ними і Україною приведені до порівнянного вигляду за допомогою дефлятора ВВП (табл. 1). Відбір країн − торговельних парт- нерів України за стратегічною ознакою У Законі України «Про засади внутріш- ньої і зовнішньої політики» зазначено, що стратегічним партнером України є ЄС [23, ст. 11, п. 2]. Відповідно до цього За- кону до країн, що включаються у список торговельних партнерів України за стра- тегічною ознакою, мають бути включені 25 країн. Саме ця кількість країн входила до ЄС у 2005-2013 рр. (табл. 2, дані про обсяги зовнішньоторговельних операцій приведено до порівнянного вигляду за допомогою дефлятора ВВП). Гармонізація ставки ПДВ в Україні Оскільки, як зазначено вище, гар- монізація ставки ПДВ спрямована на по- шук середнього значення та, відповідно до умов побудови моделі, змінюватися може тільки ставка цього податку в Укра- їні, то вирішення завдання гармонізації ставки ПДВ в Україні зводитиметься до пошуку деякого середнього значення ставки ПДВ у відібраних для моделю- вання країнах, яка і буде вважатися в ме- жах даної роботи гармонізованою. Також у зв'язку з тим, що гармоні- зована ставка ПДВ ( ) певною мірою має відображати обсяги міжнародних то- рговельних операцій між Україною та країнами-партнерами, то пропонується розраховувати її як середньозважене: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) Таблиця 1 Результати відбору країн − торговельних партнерів України (критерій – географічна близькість та членство у міжнародних об’єднаннях) 1 № Країна Обсяг експортно-імпортних операцій за 2005-2013 рр., млн дол. США 1 Австрія 12009,56 2 Азербайджан 7372,50 3 Бельгія 9135,21 4 Білорусь 35013,71 5 Великобританія 19378,56 6 Вірменія 1791,88 7 Греція 3469,46 8 Данія 4253,22 9 Естонія 3361,93 10 Ірландія 1674,39 11 Іспанія 10474,32 12 Італія 33496,96 13 Казахстан 24519,86 14 Киргизстан 750,25 15 Кіпр 10521,97 16 Латвія 3565,53 17 Литва 7057,66 18 Люксембург 541,15 19 Мальта 899,19 20 Молдова 7940,507 21 Нідерланди 14529,68 22 Німеччина 61176,55 23 Польща 39826,64 24 Португалія 2526,15 25 Російська Федерація 295266,8 26 Румунія 10762,63 27 Словаччина 9690,88 28 Словенія 2302,20 29 Таджикистан 608,94 30 Туркменістан 18069,75 31 Угорщина 19091,35 32 Узбекистан 7495,20 33 Фінляндія 4566,17 34 Франція 16148,34 35 Чехія 12909,21 36 Швеція 5657,18 1 Складено автором. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 57 2016, № 2 (74) Таблиця 2 Результати відбору країн − торговельних партнерів України (критерій – стратегічне партнерство) 1 № Країна Обсяг експортно-імпортних операцій за 2005-2013 рр., млн дол. США 1 Австрія 12009,56 2 Бельгія 9135,21 3 Великобританія 19378,56 4 Греція 3469,46 5 Данія 4253,22 6 Естонія 3361,93 7 Ірландія 1674,39 8 Іспанія 10474,32 9 Італія 33496,96 10 Кіпр 10521,97 11 Латвія 3565,53 12 Литва 7057,66 13 Люксембург 541,15 14 Мальта 899,19 15 Нідерланди 14529,68 16 Німеччина 61176,55 17 Польща 39826,64 18 Португалія 2526,15 19 Словаччина 9690,88 20 Словенія 2302,20 21 Угорщина 19091,35 22 Фінляндія 4566,17 23 Франція 16148,34 24 Чехія 12909,21 25 Швеція 5657,18 1 Складено автором. 1 1 N i i i N i i t T T        , де i – порядковий номер країни, 1,i N ; N – кількість відібраних для розра- хунку гармонізованої ставки ПДВ країн (залежить від критерію відбору країн); i t – стандартна ставка ПДВ у країні i , %; i T – сумарний обсяг зовнішньотор- говельних операцій України з країною i за 2005-2013 рр., млн дол. Оскільки в роботі сформовано декі- лька списків країн − торговельних парт- нерів, відповідно, буде декілька варіантів розрахунків гармонізованої ставки ПДВ: варіант А – відібрано 31 країну − постійного партнера України за міжна- родними торговельними операціями; варіант Б – відібрано 7 країн, що безпосередньо межують з Україною; –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) варіант В – відібрано 36 країн, що входять до міжнародних об'єднань, які межують з Україною; варіант Г – 25 країн − стратегічних партнерів України. Результати розрахунків наведено в табл. 3. Таблиця 3 Результати розрахунку гармонізованої ставки ПДВ за методом відбору країн − основних торговельних партнерів України 1 Варіант Середньозважена (гармонізована) ставка ПДВ, % А 18,56 Б 19,30 В 19,41 Г 21,10 1 Розрахунки автора. Як видно з наведених у табл. 3 да- них, найнижче значення середньозваже- ної ставки одержано за варіантом А, що може пояснюватися впливом на отримані дані низьких ставок ПДВ у Швейцарії та Ірані (8%), Республіці Кореї та Індонезії (10%), Казахстані (12%), а також тим, що у 14 з 31 країни − постійного торговель- ного партнера України ставки ПДВ вста- новлено на рівні нижче 20%. У той же час у країнах ЄС серед- ньозважена ставка ПДВ складає 21,1%, що є найвищим показником серед розра- хованих варіантів. Для порівняння: се- редньозважена ставка за 28 країнами- членами ЄС (тобто з урахуванням Болга- рії, Румунії та Хорватії, які вступили до цього об’єднання після 2014 р.), стано- вить 21,18%. І таке зростання середньо- зваженої ставки ПДВ відбувається на тлі рекомендованого Директивою ЄС 2006/112/ЕС для всіх країн-членів ЄС ма- ксимального значення стандартної ставки ПДВ у 15% [3]. Слід зазначити, що досить близькі за значенням гармонізовані ставки ПДВ обумовлені тим, що майже у всіх варіан- тах розрахунків (окрім варіанта Б) пере- лік країн значною мірою дублюється. У цілому розраховані гармонізовані ставки ПДВ за варіантами А-В виявилися незначно нижче за ставку ПДВ, що вико- ристовувалася в Україні до 31 грудня 2013 р. та після 1 квітня 2014 р. (20%) [37, Розділ XX, п. 10]. Лише гармонізо- вана ставка ПДВ за варіантом Г переви- щувала 20%. Втім усі розраховані гармо- нізовані ставки перевищують ставку ПДВ, що пропонувалася в Податковому кодексі України у період з 1 січня 2014 р. по 1 квітня 2014 р., – 17% [37, п. 193.1, пп. а, Розділ XX, п. 10]. Проте перш ніж робити висновок про те, якому значенню гармонізованої ставки ПДВ і, відповідно, варіанту відбо- ру країн слід віддати перевагу в Україні, необхідно встановити, як застосування цих ставок вплине на надходження від ПДВ, оскільки такі надходження є істот- ним джерелом доходів бюджету України. Обґрунтування шляхів гармонізації ПДВ в Україні Для аналізу впливу гармонізованих ставок ПДВ на обсяг надходжень від да- ного податку в Україні необхідно встано- вити залежність між базою оподаткуван- ня та обсягом податкових надходжень за –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 59 2016, № 2 (74) стандартною ставкою ПДВ. Оскільки до- сі аналізувався період 2005-2013 рр., то спочатку буде проаналізовано можливий вплив зміни ставки ПДВ на податкові на- дходження саме в цей період. Відповідно до Податкового кодексу України в країні існують операції, які є об’єктом оподаткування ПДВ [37, п. 1 ст. 185], операції, які не є об'єктом оподат- кування [37, ст. 196], та звільнені від оподаткування [37, ст. 197]. Крім того, відповідно до ст. 193 п. б та п. Податкового кодексу України [37], крім стандартної ставки ПДВ (20% 1 ), у країні існує також ставка ПДВ 0 та 7%. Для побудови точної моделі впливу гармонізованої ставки ПДВ на податкові надходження слід було б урахувати всі зазначені вище особливості обкладання цим податком. Однак оскільки така дета- лізація пов’язана з проблемами отриман- ня необхідної статистичної інформації в повному обсязі та значною трудомісткіс- тю її обробки, в рамках цього досліджен- ня буде проведено узагальнення та спро- щення самої моделі за рахунок урахуван- ня лише стандартної ставки ПДВ. Для визначення податкової бази ви- користовуватимуться такі показники: 1) обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у період з 2005 по 2013 р., млн грн; 2) обсяг експорту товарів та послуг України в 2005-2013 рр., млн грн; 3) обсяг імпорту товарів і послуг України в 2005-2013 рр. Відповідно до методологічних по- яснень Державної служби статистики 1 Стандартна ставка ПДВ у розмірі 17% в Україні відповідно до законодавства [22, ст. 193, п. 1, пп. а, 22, п. 10] використовувалася впродовж 1 січня − 1 квітня 2014 р. Зважаючи на обмеже- ний період її застосування, далі в цій роботі для цілей моделювання вважатиметься, що в Україні у 2005-2016 рр. використовувалася стандартна ставка ПДВ у розмірі 20%. України показник «обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)» «…визнача- ється за ціною продажу відвантаженої готової продукції (товарів, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах (уключаючи продукцію (то- вари, послуги) за бартерним контрактом) за вирахуванням ПДВ» [20, с. 22]. База оподаткування має бути змен- шена на вартість експортованих Украї- ною товарів і послуг, оскільки ці операції оподатковуються за ставкою 0% ПДВ. У той же час відповідно до ст. 185 та 194 Податкового кодексу [37] імпорт товарів на територію України, підлягає оподат- куванню ПДВ за стандартною ставкою (20%), тому база оподаткування має бути збільшена на вартість імпортованих в Україну товарів і послуг. Крім того, зважаючи на те, що Державна служба статистики дані про обсяги експортних та імпортних операцій формує в доларах США, а дані про обся- ги реалізованої продукції та надходжень ПДВ – у гривневому еквіваленті [18, с. 31, 19, с. 31, 20, с. 6], необхідно привести всі показники до єдиної одиниці вимірю- вання. У даній роботі для аналізу зміни надходжень використовується гривня. Обсяги експортних та імпортних операцій були виражені у гривневому еквіваленті за допомогою встановленого НБУ середньорічного курсу долара США до гривні [35]. Середньорічний курс до- лара США обрано у зв'язку з тим, що дані щодо експортних та імпортних операцій для моделі беруться в цілому за рік, а Державна служба статистики надає ін- формацію за цими операціями покварта- льно (експортні операції) та щомісячно (імпортні операції) з урахуванням курсу долара США, що склався на кінець від- повідного періоду часу [26]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) У табл. 4 наведено показники зов- нішньоторговельних операцій за сумар- ними обсягами експорту товарів і послуг та імпорту товарів і послуг, оскільки далі в моделі будуть використовуватися саме вони (без розподілу на товари і послуги). Залежність обсягів надходжень ПДВ від бази оподаткування матиме та- кий вигляд: Таблиця 4 Обсяги експортних та імпортних операцій в Україні (2005-2013 рр.), млн грн 1 Рік Експорт товарів і послуг Імпорт товарів і послуг 2005 206 848,78 200 228,69 2006 231 661,18 246 227,90 2007 294 591,75 331 272,93 2008 414 573,94 484 599,78 2009 384 059,41 394 286,14 2010 501 249,00 525 256,57 2011 654 828,52 707 868,59 2012 658 693,34 730 806,52 2013 624 708,90 676 174,23 1 Розрахунки автора. 0 1 ( ) i i i i R S E I      , (1) де i – індекс, що відображає номер періо- ду (тобто 2005, 2006, …, 2013 рр.); iR – надходження ПДВ у періоді i ; 0 1 ,  – коригуючі коефіцієнти, що відображають наявність у податковій си- стемі України різних пільг з ПДВ, звіль- нень від цього податку тощо;  – стандартна ставка ПДВ у част- ках від 1 (тобто  = 0,2); i S – обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді i , млн грн; i E – обсяг експортних операцій у періоді i , млн грн; i I – обсяг імпортних операцій у пе- ріоді i , млн грн. У результаті проведення кореляцій- но-регресійного аналізу знайдені значен- ня коефіцієнтів 0  та 1  : 0,1904 та - 27812,25 відповідно. Коефіцієнт детермі- нації становить 2 0,994R  . Порівняння фактичних даних про обсяги надходжень від ПДВ 1 з модельними наведено в табл. 5. Із табл. 5 видно, що лише у двох випадках відносне відхилення модельних даних від фактичних становить понад 10%. У всіх інших випадках відхилення не перевищує 5%. Середня помилка апроксимації роз- робленої моделі становить 3,86%, у той час як припустимим є рівень 10-12%. То- му можна стверджувати, що запропоно- вана залежність досить точно відображає дійсність. Наступним кроком буде встанов- лення впливу отриманих раніше значень гармонізованої ставки ПДВ на надхо- дження від даного податку. Для цього проводиться перевірка, у процесі якої у формулі (1) значення показника  змі- нюється з 0,2 на значення гармонізованих 1 У роботі під показником «надходження від ПДВ» мається на увазі різниця між зібраними сумами ПДВ до Зведеного бюджету України та відшкодуванням ПДВ. Таблиця 5 Порівняння надходжень ПДВ (модель і факт) у 2005-2013 рр. 1 Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Надходження (факт), млрд грн 33,50 47,50 59,37 90,03 79,89 102,75 133,51 144,15 139,89 Надходження (модель), млрд грн 29,61 45,14 65,68 89,82 77,14 101,29 134,24 144,76 139,20 Відносне відхилення від факту, % 11,61 4,97 -10,64 0,24 3,45 1,42 -0,55 -0,43 0,49 1 Розрахунки автора за джерелом [16]. за різними варіантами відбору країн − торговельних партнерів України ставок ПДВ. У такому разі можна визначити по- тенційну зміну надходжень від ПДВ до бюджету України у 2005-2013 рр., якщо окрім стандартної ставки цього податку інші умови залишалися постійними. Результати перевірки наведено в табл. 6. У ній також викладено розрахун- ки для випадку, якби в Україні у 2005- 2013 рр. використовувалося рекомендо- ване ЄС значення стандартної ставки ПДВ – 15% (варіант Д). Якби замість ставки ПДВ у розмірі 20% застосовувалася інша ставка, то до бюджету України в середньому за 2005- 2013 рр. надійшло на 5,21-11,02% менше надходжень цього податку (варіанти А- В). У разі застосування 15% ставки ПДВ бюджет у зазначений період втратив би 35,36% надходжень від цього податку (варіант Д). Проте якби в Україні вико- ристовувалася ставка ПДВ у розмірі 21,1% (яка фактично є середньою по кра- їнах-членах ЄС), то надходження цього податку до бюджету країни мали б збі- льшитися на 6,35%. Тобто відповідно до проведених ро- зрахунків найкращим варіантом вибору ставки ПДВ з позицій її впливу на подат- кові надходження до бюджету є варіант Г (відбір країн − торговельних партнерів за стратегічною ознакою). Досі дослідження та моделювання здійснювалося з використанням даних до 2013 р., що обумовлено можливим впли- вом на коректність результатів моделю- вання дестабілізації економічної ситуації в Україні, пов’язаної, зокрема, з тимчасо- вою окупацією АР Крим та м. Севасто- поля. Проте з метою формування уявлен- ня про вплив зміни ставки ПДВ на над- ходження цього податку у період після 2013 р. доцільно виконати розрахунки, аналогічні наведеним вище. У даному випадку використовуватиметься скори- гована відповідно до реалій цього періо- ду статистична інформація від Державної служби статистики України 1 . Залежність обсягів надходжень ПДВ від бази оподаткування матиме та- кий самий вигляд, як у фомулі (1). Зна- чення коефіцієнтів 0  та 1  складати- муть 0,2178 та -37897,3 відповідно. Для періоду 2010-2015 рр., що аналізувався в моделі, коефіцієнт детермінації 1 Державна служба статистики України пе- рерахувала частину показників, у яких відобра- жено інформацію по Україні за виключенням тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Але точних відомостей щодо пере- рахування показників надходжень ПДВ для 2010- 2015 рр. немає [16]. Тому в моделі використову- ватиметься наявна інформація, що знижує досто- вірність отриманих за її допомогою результатів. Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– 61 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) Таблиця 6 Порівняння надходжень від ПДВ (ставка 20% і гармонізовані), 2005-2013 рр. 1 Варіант Ставка ПДВ ( ) Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Середнє відхилення за період від факту, % А 0,1856 Надходження, млрд грн 25,48 39,89 58,95 81,35 69,58 91,99 122,57 132,34 127,18 Відносне відхилення від факту, % -23,95 -16,03 -0,70 -9,64 -12,91 -10,47 -8,19 -8,19 -9,09 -11,02 Б 0,193 Надходження, млрд грн 27,60 42,58 62,41 85,70 73,46 96,77 128,57 138,72 133,36 Відносне відхилення від факту, % -17,61 -10,34 5,13 -4,81 -8,05 -5,82 -3,70 -3,76 -4,67 -5,96 В 0,1941 Надходження, млрд грн 27,92 42,99 62,92 86,35 74,04 97,48 129,46 139,67 134,28 Відносне відхилення від факту, % -16,67 -9,50 5,99 -4,09 -7,32 -5,13 -3,03 -3,11 -4,01 -5,21 Г 0,211 Надходження, млрд грн 32,77 49,15 70,82 96,29 82,91 108,39 143,15 154,26 148,39 Відносне відхилення від факту, % -2,19 3,48 19,30 6,95 3,78 5,49 7,22 7,01 6,08 6,35 Д 0,15 Надходження, млрд грн 15,25 26,90 42,31 60,41 50,90 69,01 93,72 101,62 97,45 Відносне відхилення від факту, % -54,46 -43,36 -28,73 -32,90 -36,29 -32,84 -29,80 -29,50 -30,34 -35,36 Надходження (факт, ставка ПДВ 20%), млрд грн 33,50 47,50 59,37 90,03 79,89 102,75 133,51 144,15 139,89 1 Розрахунки автора. – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 6 2 IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X 2 0 1 6 , № 2 (7 4 ) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 63 2016, № 2 (74) 2 0,987R  , а середня помилка апрокси- мації ( A ) складає 1,45%, що значно ниж- че граничного для цього показника зна- чення (10-12%). У табл. 7 наведено порівняння над- ходжень від ПДВ за стандартною став- кою та гармонізованими для періоду 2010-2015 рр. з урахуванням факту тим- часової окупації АР Крим та м. Севасто- поля. Як значення гармонізованих ставок ПДВ використовувалися ті самі значення, що і для попередньої моделі (тобто варі- анти А-Д). Як видно з табл. 7, за умови вико- ристання гармонізованих ставок за варіа- нтами А-В бюджет України за період 2010-2015 рр. мав би отримати на 3,29- 8,82% надходжень ПДВ менше, ніж фак- тично. У разі використання рекомендо- ваної для країн-членів ЄС ставки ПДВ (варіант Д, 15%) ця різниця становила би 32%. І лише за умови використання гар- монізованої ставки ПДВ за варіантом Г (21,1%) надходження ПДВ на 7,71% пе- ревищували би фактичні. Зважаючи на ці розрахунки, серед усіх варіантів гармонізованих значень ставок ПДВ найкращою з позицій впливу на надходження цього податку до бю- джету України так само, як і в попередніх розрахунках, залишається ставка 21,1% (варіант Г – вибір країн торговельних партнерів за стратегічною ознакою). Проте, враховуючи існуючі угоди між Україною та ЄС, зокрема Угоду про асоціацію з ЄС, встановлення саме цієї ставки ПДВ потребуватиме проведення переговорів та укладання відповідних угод між урядом України та Європейсь- кою комісією, що може зайняти тривалий час. Крім того, для отримання більш то- чних результатів та висновків, які мо- жуть бути корисні під час зазначених пе- реговорів для підтвердження необхіднос- ті встановлення в Україні саме такої гар- монізованої ставки ПДВ, у майбутньому в моделі потрібно врахувати існуючі в Україні пільги, звільнення від цього по- датку. Для розширення наукової значущо- сті моделі також у перспективі можливо буде розробити додаткові блоки для про- гнозування впливу гармонізованої ставки ПДВ на обсяги експортно-імпортних операцій в Україні та оцінки масштабів шахрайства з цим податком при експорт- но-імпортних операціях. Крім того, лише шляхом гармоніза- ції ставок ПДВ досягти інтенсифікації міжнародних торговельних відносин складно. Це завдання потребує комплекс- ного підходу, а не лише вдосконалення законодавчих норм, що стосуються окре- мих податків (таких як ПДВ), та навіть усієї системи законодавства країни. Окремі рекомендації щодо вдоско- налення законодавства в Україні Значення законодавства в контексті торговельних відносин не можна приме- ншувати, оскільки воно завдає правові рамки, в межах яких функціонують еко- номічні агенти конкретної країни та їх об’єднань (за будь-якими ознаками). Можна припустити, що у випадку міжнародних торговельних відносин для успішної взаємодії з торговельними парт- нерами законодавство країн повинно ма- ти вигляд деякої ієрархічної структури (див. рисунок). Тобто в країні має існувати деяка національна державна програма, що ви- значає для її економічних агентів основні орієнтири здійснення експортних та ім- портних операцій. Звичайно, така програма не матиме жорсткого вказівного характеру, оскільки економічні агенти (виробники, посеред- ники та ін.) можуть здійснювати торгове- льні операції відповідно до власних впо- добань і цілей, виходячи з рівня цін на продукцію та послуги, що склалися на –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) Таблиця 7 Порівняння надходжень від ПДВ (ставка 20% і гармонізовані) для періоду 2010-2015 рр. з урахуванням тимчасової окупації АР Крим та м. Севастополя 1 Варіант Ставка ПДВ ( ) Показник 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Середнє відхилення за період від факту, % А 0,1856 Надходження, млрд грн 96,33 122,18 130,89 124,00 128,48 164,06 Відносне відхилення від факту, % -6,25 -8,48 -9,20 -11,36 -7,59 -8,86 -8,82 Б 0,193 Надходження, млрд грн 101,69 128,56 137,62 130,45 135,11 172,11 Відносне відхилення від факту, % -1,04 -3,70 -4,53 -6,75 -2,82 -4,39 -4,00 В 0,1941 Надходження, млрд грн 102,48 129,51 138,62 131,41 136,10 173,31 Відносне відхилення від факту, % -0,26 -2,99 -3,84 -6,06 -2,11 -3,72 -3,29 Г 0,211 Надходження, млрд грн 114,70 144,09 153,99 146,15 151,24 191,70 Відносне відхилення від факту, % 11,63 7,93 6,82 4,48 8,79 6,50 7,71 Д 0,15 Надходження, млрд грн 70,59 91,48 98,51 92,94 96,56 125,32 Відносне відхилення від факту, % -31,30 -31,48 -31,66 -33,56 -30,54 -30,38 -32,00 Надходження (факт, ставка ПДВ 20%), млрд грн 102,75 133,51 144,15 139,89 139,03 180,01 1 Розрахунки автора. E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м ік а п р о м и сло во ст і 6 4 IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X 2 0 1 6 , № 2 (7 4 ) IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X 2 0 1 6 , № 2 (7 4 ) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 65 2016, № 2 (74) Рисунок. Напрями формування (вдосконалення) національного законодавства в частині міжнародних торговельних відносин (складено автором) міжнародних ринках, та умов торгівлі в різних країнах. Така національна про- грама має бути спрямована більшою мі- рою на визначення стратегічних напря- мів оптимізації зовнішньоторговельних відносин із ключовими партнерами [14]. Наступним завданням формування полі- тики зовнішньої торгівлі є якраз визна- чення перспективних і стратегічно важ- ливих ринків збуту. Його критеріями може бути географічне сусідство, обсяг міжнародних торговельних операцій упродовж деякого проміжку часу, пос- тійність торговельних відносин, страте- гічні міркування (основу яких можуть становити не лише міркування збіль- шення обсягів торгівлі) або інші крите- рії. Формування державної програми щодо міжнародних торговельних відно- син та вибір ринків збуту є досить мінли- вими та взаємопов’язаними процесами. Наприклад, попри те що історично Росія була надзвичайно важливим торговель- ним партнером для України 1 , події 2013- 2015 рр. обумовлюють необхідність по- шуку нових торговельних партнерів та ринків збуту для українських товарів і послуг. Відповідно, в таких випадках має коригуватися державна програма щодо міжнародних торговельних відносин. Коли визначено коло партнерів з міжнародної торгівлі, наступним кроком має стати укладання міжнародних угод з ними. Проте цей процес також має зво- ротний зв'язок із державною програмою щодо формування політики у сфері між- народних торговельних відносин, оскіль- ки на момент формування такої програми деякі угоди вже можуть бути укладені, що має бути враховано при розробці державної програми. Заключним етапом формування на- ціональної програми є приведення норм національного законодавства (законодав- ства щодо ПДВ у контексті цієї роботи) у 1 На частку Росії припадала чверть валово- го експорту та майже третина імпорту товарів і послуг [14]. Державна програма реалізації політики у сфері міжнародних торговельних відносин Визначення перспективних та стратегічно важливих ринків збуту Укладання міжнародних торговельних угод Приведення норм національного законодавства у відповідність до міжнародних угод і норм –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) відповідність до законодавства перспек- тивних та стратегічно важливих країн- партнерів та угод, укладених на поперед- ніх етапах. Зазначена державна програма не є статичною, але змінюється відповідно до глобальних світових тенденцій та регіо- нальних зрушень. У той же час оскільки вона передбачає зміни в законодавстві, то і її коригування має відбуватися з ураху- ванням того, що національні виробники, експортери й імпортери мають пристосо- вуватися до зазначених змін. Це, у свою чергу, вимагає часу, ретельного і вива- женого підходу уряду до вибору страте- гічних партнерів й урахування націона- льних інтересів. Наприклад, деякі фахівці вважають, що перспективними ринками збуту для України, окрім країн-членів ЄС, є Кана- да, Казахстан, Туркменістан, Киргизстан, Туреччина, Ізраїль [14]. Канада та Киргизстан вважаються особливо при- вабливими для здійснення експортно- імпортних операцій з тих позицій, що в їх податкових системах відсутній ПДВ. Ці міркування, так само як і наяв- ність шахрайських схем з ПДВ у міжна- родній і внутрішній торгівлі, проблеми з відшкодуванням ПДВ щодо експортних операцій та уявлення про високі адмініс- тративні витрати, пов’язані з цим подат- ком, призвели до того, що вітчизняні на- уковці й урядовці регулярно пропонують замінити ПДВ іншими податками [15, с. 5; 41]. Проте в цих пропозиціях зазвичай не враховано всі можливі наслідки таких дій і недостатньо обґрунтованим є саме уявлення про неефективність ПДВ. Зок- рема, аналіз статистичної інформації сві- дчить, що в Україні відсутні суттєві про- блеми з ефективністю ПДВ порівняно з іншими країнами ЄС у контексті впливу цього податку на рівень надходжень: у країнах ЄС вони становлять приблизно 7% ВВП, у той час як в Україні – близько 10% [15]. Пропозиція щодо усунення ПДВ з податкової системи та компенсації над- ходжень від нього підвищенням ставок інших податків, зокрема на доходи або прибуток (як пропонується, наприклад, у джерелі [41]), є також недостатньо об- ґрунтованою. Так, дослідження О. Бет- лій, Р. Джуччі та Р. Кірхера свідчать про те, що такі дії негативно позначаться на рішеннях щодо заощаджень, інвестицій та обсягах міжнародної торгівлі [15, с. 9]. Заміна ПДВ іншими непрямими по- датками також має свої недоліки. Так, наприклад, у разі застосування податку з обороту можливим є виник- нення «каскадного ефекту» внаслідок відсутності можливості вирахування сум податку, сплачених на попередніх етапах просування товару до кінцевого спожи- вача. Через це останні в ланцюгу просу- вання товарів (послуг) підприємства за- знаватимуть підвищення цін на свою продукцію, що негативно позначиться на їх конкурентоспроможності не лише на міжнародних ринках (унаслідок відсут- ності механізму відшкодування податку на оборот при експортних операціях), але навіть на внутрішньому, де товари націо- нальних виробників конкуруватимуть між собою та з імпортними товарами. Спроби створити механізм визна- чення суми відшкодування податку з обороту у випадку експортних операцій можуть виявитися більш складними, ніж аналогічний механізм щодо ПДВ унаслі- док «каскадного» характеру першого з податків. Це дозволяє стверджувати, що податок з обороту не має властивості нейтральності щодо кількості транзакцій і міжнародної торгівлі, а також є більш складним в адмініструванні порівняно з ПДВ. У разі застосування податку з обо- роту фактично оподатковується не лише додана вартість, але і витрати, зазнані –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 67 2016, № 2 (74) підприємствами на виробництво і реалі- зацію товарів (послуг), що призводить до нерівномірного розподілу податкового тягаря на різні сектори економіки залеж- но від їх структури видатків. Також цей податок може призвести до відносного подорожчання основних фондів для національних підприємств (особливо промислових підприємств із високою часткою основних витрат у со- бівартості, таких як металургійних, добу- вних та ін.), оскільки їх придбання також супроводжуватиметься обкладанням по- датку з обороту. Це знижуватиме моти- вацію керівництва та власників підпри- ємств до здійснення модернізації, що не- гативно позначиться на темпах економіч- ного зростання та можливості зберегти й удосконалити свої позиції на міжнарод- ній арені як країни, здатної створювати інноваційні продукти та продукти з висо- кою часткою доданої вартості. Унаслідок цього, наприклад, Україна ризикує посіс- ти на міжнародних ринках лише позицію країни, що може запропонувати лише си- ровину та продукцію аграрного сектору та, відповідно, отримувати за це порівня- но незначні (щодо високотехнологічної, наукоємної продукції) доходи. Ще одним аргументом проти заміни ПДВ на податок з обороту є сумнівність можливості забезпечення за рахунок по- датку з обороту хоча б таких самих, як від ПДВ, надходжень до бюджету. Так, якщо ставка податку з обороту станови- тиме 2%, то надходження, за окремими оцінками, становитимуть приблизно 4,9% ВВП, що майже вдвічі нижче за надхо- дження від ПДВ. У разі застосування ставки 7% надходження становитимуть 16,8% (тобто більше, ніж при застосу- ванні ПДВ), проте це призведе до суттє- вих викривлень в економіці. Крім того, в останньому випадку можна очікувати збільшення частки тіньової економіки внаслідок розширення випадків вертика- льної інтеграції компаній. Урахування останньої тенденції може зменшити очі- кувані від застосування податку з оборо- ту за ставкою 7% надходження до рівня 8% ВВП [15, с. 11]. Щодо заміни ПДВ податком на продажі слід зазначити таке. У теорії та за умови досконалого функціонування ПДВ та податок на про- дажі мають забезпечувати однакові над- ходження до бюджету. Проте на практиці кожен податок має свої особливості, що віддаляють його від ідеального зразка, а платники податків завжди шукають спо- соби зменшення своїх податкових зо- бов’язань. Якщо супротивники ПДВ ствер- джують, що цей податок супроводжуєть- ся значною кількістю випадків ухилення від його сплати, застосуванням шахрай- ських схем, що знижують рівень надхо- джень від нього до бюджету, то слід за- уважити таке. Саме внаслідок такої особ- ливості ПДВ як часткове формування на- дходжень цього податку до бюджету, не- законні спроби зменшення податкових зобов’язань призведуть до втрати лише частини сум ПДВ, що мають бути спла- чені до бюджету. У той же час оскільки податок на продажі стягується на етапі продажу товару кінцевому споживачу, застосування незаконних схем у цьому випадку призведе до втрати бюджетом всієї суми податку, що утворилася у про- цесі такої транзакції. І хоча є емпіричні дані, що свідчать про нижчий рівень ухилення від сплати податку на продажі, ніж це спостеріга- ється у випадку з ПДВ, це пояснюється порівняно низькою ставкою першого з податків, яка зазвичай не перевищує 10%. У разі застосування вищої ставки (наприклад, 12% і вище) ухилення від сплати податку на продажі стрімко зрос- туть та можуть перевищити масштаби ухилення від сплати ПДВ. Разом з тим застосування в Україні податку на про- дажі зі ставкою 10% забезпечуватиме –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) значно нижчі надходження до бюджету, ніж наразі забезпечує ПДВ навіть попри існування спроб ухилення від його спла- ти [15, с. 10]. Крім того, застосування податку на продажі також супроводжується адмініс- тративними труднощами, такими як не- обхідність визначення кінцевого спожи- вача в ланцюгу просування товарів. Про- те витратність й адміністративну склад- ність цього податку для державних стру- ктур порівняно з ПДВ ще потрібно оці- нити. Ще одним важливим аргументом проти усунення з податкової системи України ПДВ та заміни його на податок з обороту або податок на продажі є необ- хідність виконання країною міжнародних угод та прагнення до інтеграції в ЄС. Так, у ЄС використання ПДВ закріплено по- ложеннями Директиви ЄС 2006/112/ЕС. Україна, як сторона, що ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС, не може ска- сувати ПДВ, оскільки це буде суперечити положенням ст. 351 гл. 4, розд. V цієї Угоди та Додатку XXVIII до неї [42]. У підсумку можна стверджувати, що, попри існуючі недоліки ПДВ, його заміна на інші непрямі податки є нелогіч- ною, суперечитиме укладеним країною міжнародним угодам та може призвести до суттєвого зменшення дохідної частини бюджету, підвищення тінізації економіки та послаблення конкурентних позицій України на міжнародних ринках. Такий наслідок є неприйнятним, особливо зва- жаючи на складну економічну ситуацію в країні та фактичну втрату Україною най- більшого закордонного ринку збуту (Ро- сія). Зважаючи на це, пропозиції щодо виключення з Податкового кодексу Укра- їни Розділу V «Податок на додану вар- тість» є недоцільними. Більш перспективним на сучасному етапі розвитку України з урахуванням як її інституціональних особливостей, так і необхідності пожвавлення міжнародної торгівлі та дотримання вимог Угоди про асоціацію з ЄС є гармонізація законодав- ства та вирішення питання відшкодуван- ня ПДВ. Останнє залишається одним із найактуальніших у податковій сфері, де- структивно впливає на експортоорієнто- вані підприємства внаслідок зменшення їх ліквідності. У той же час несумлінні платники використовують механізм від- шкодування ПДВ при експортних опера- ціях для реалізації шахрайських схем, що зменшує обсяги надходжень цього пода- тку до бюджету. Тому ця особливість ПДВ робить його уразливою ланкою як з позицій виконання обов’язків держави щодо відшкодування ПДВ перед сумлін- ними платниками, так і з позицій можли- вості реалізації шахрайських схем несум- лінними платниками. Саме тому на етапі відшкодування ПДВ виникає як необхідність у своєчас- ному поверненні податкового кредиту, так і постійний контроль з боку податко- вих органів за тим, наскільки обґрунто- ваними є вимоги щодо такого відшкоду- вання. За даними Державної казначейської служби України, у 2014 р. відшкодування ПДВ було виконано на 84%, тобто дер- жава заборгувала платникам податків по- над 8 млрд грн [17]. Наприкінці березня 2016 р. ця заборгованість складала 10 млрд грн, у той час як на початок 2016 р. вона становила 13,6 млрд грн [33]. Слід особливо підкреслити, що вирішення проблеми відшкодування ПДВ не обмежується лише сферою міжнародних торговельних операцій, які досліджуються в цій роботі. Однак мож- на навести окремі пропозиції щодо вирішення цієї проблеми саме в контексті експортно-імпортних операцій. У першу чергу доцільно здійснити уніфікацію та чітке визначення термі- на «експорт» у чинних нормативно- законодавчих актах України та приве- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 69 2016, № 2 (74) дення його у відповідність до того, що використовується в ЄС. Наразі термін «експорт» в Україні визначено у трьох нормативно-законо- давчих документах, причому у його трак- туванні є розбіжності. Так, у Законі України «Про зов- нішньоекономічну діяльність» цей термін трактується як «продаж товарів українсь- кими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам госпо- дарської діяльності (у тому числі з опла- тою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через мит- ний кордон України, включаючи ре- експорт товарів. При цьому термін «ре- експорт» (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарсь- кої діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпор- товані на територію України» [24, ст. 1]. Митний кодекс України визначає експорт (остаточне вивезення) як «… митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної тери- торії України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення» [31, Розд. 5, гл. 15, ст. 82]. Тобто обов’язковою умовою експорту за цим документом є перети- нання товарами митного кордону Ук- раїни, що відрізняє дане визначення від наведеного в Законі України «Про зов- нішньоекономічну діяльність». У той же час це трактування з Митного кодексу корелюється з визначенням експорту в Податковому кодексі України [37, ст. 14, п. 14.1.21]. Законодавство ЄС визначає експорт як процедури, які дозволяють виробле- ним у ЄС товарам та послугам залишати митну територію ЄС [4, art. 161], що ко- релюється з визначеннями цього терміна, наведеними в Митному та Податковому кодексах України. Проте європейське за- конодавство також до експортних відно- сить операції з реекспорту [4, art. 182], що частково відповідає трактуванню терміна «експорт», наведеному в Законі України «Про зовнішньоекономічну ді- яльність». Для подолання існуючих розбіж- ностей у визначенні термінів у норматив- но-законодавчих актах України, а також з метою гармонізації законодавства України з європейським пропонується в Законі України «Про зовнішньоеко- номічну діяльність» визначити експорт як митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної тери- торії України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення та реекспорту то- варів. При цьому термін «реекспорт» (ре- експорт товарів) означає продаж інозем- ним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі митної території України товарів, що були раніше імпор- товані на митну територію України. Щодо безпосередньо процедур ав- томатичного відшкодування ПДВ, то цей недолік уряд України вже намагається подолати шляхом запровадження проце- дури автоматичного відшкодування ПДВ [37, ст. 200]. Проте, як свідчать до- слідження [28; 36] критерії відбору підприємств, що мають право на таке відшкодування, є недостатньо аргумен- тованими. Як наслідок, лише найбільші експортери можуть отримувати таке відшкодування, що негативно впливає на конкуренцію між підприємствами- експортерами та є преференційним. З урахуванням вищезазначеного для послаблення проблеми відшкодування експортного ПДВ та поліпшення стану конкуренції між підприємствами-експор- терами доцільно послабити критерії від- бору підприємств, яким, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію» [38], –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) може бути здійснене автоматичне від- шкодування ПДВ. Зокрема, слід послабити вимоги п. 200.19.3 Податкового кодексу України щодо залишкової балансової вартості не- оборотних коштів та питомої ваги то- варів, вивезених за межі митної території України. Наскільки послабляти ці ви- моги – необхідно додатково проаналі- зувати з метою запобігання надмірному збільшенню адміністративних витрат та навантаженню на податкові органи, що здійснюватимуть перевірки підприємств- експортерів у такому випадку. Однак у 2015 р. замість спрощення процедури автоматичного відшкодування ПДВ відбулося посилення її преферен- ційності внаслідок запровадження двох реєстрів з відшкодування ПДВ. Фактично це призвело до штучного розподілення підприємств, які подали заявки на від- шкодування ПДВ, на ті, яким держава здійснює відшкодування в першу чергу, та решту [33]. Для справедливого відшкодування ПДВ в Україні актуальним є завдання створення єдиного реєстру заяв про по- вернення суми бюджетного відшкоду- вання платникам податку, що пропо- нується Проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість» [34]. Щодо ще одного напряму вдоско- налення системи ПДВ в Україні – гар- монізації ставок ПДВ відповідно до єв- ропейських, – то попередній аналіз пока- зав, що наразі застосована стандартна ставка цього податку в цілому коре- люється із середньою по країнах-членах ЄС ставкою та навіть є дещо нижчою (20% порівняно з розрахованою гар- монізованою ставкою ПДВ 21,1%). Проте існуючі вимоги законодавства ЄС щодо встановлення максимальної ставки цього податку в розмірі 15% можуть призвести до суттєвого зниження рівня податкових надходжень в Україні та, зважаючи на фіскальне значення цього податку для бюджету країни, негативно вплинути на її розвиток. Тому питання зниження ставки ПДВ в Україні до 15%, як того вимагає європейське законодавство, по- требує проведення переговорів між уря- дами України та країн-членів ЄС, тим більше, що відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС в Україні є щонайменше ще 4 роки на гармонізацію цього податку відповідно до європейських вимог [42, Додаток XXVIII]. Висновки. В Україні для вдоскона- лення системи ПДВ, у першу чергу з по- зицій активізації міжнародної торгівлі, потрібно здійснити комплекс заходів, що не обмежуються ПДВ. Так, першочерговим завданням для уряду України має стати стабілізація економічної та політичної ситуації в країні. Одночасно потрібно вживати за- ходів щодо вдосконалення законодавства в економічній сфері з урахуванням необ- хідності виконання вимог, зазначених в Угоді про асоціацію з ЄС (зокрема, щодо детінізації економіки) та необхідності посилення міжнародної торгівлі в Україні (розробка Державної програми зовнішньоторговельної діяльності). Та- кож як складова процесу вдосконалення законодавства в економічній сфері має відбуватися вдосконалення законодав- ства не лише щодо ПДВ, але і Податко- вого, Митного кодексу тощо. Так, у ча- стині міжнародної торгівлі мають бути внесені зміни щодо визначення терміна «експорт» у вітчизняне законодавство, а саме ст. 82 Митного кодексу України має бути сформульована таким чином: «експорт – це: 1) митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної те- риторії України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення; 2) митний режим, при якому здійснюється вивезення за межі митної території України товарів, що були раніше імпортовані, на митну територію України (реекспорт)». –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 71 2016, № 2 (74) Щодо гармонізації стандартної ставки ПДВ, то відповідно до ро- зрахунків за допомогою запропонованої моделі рекомендується залишити чинну ставку 20%, яка є нижче середнього по країнах-членах ЄС значення стандартної ставки (21,1%). Проте щодо її зниження до 15% необхідно вести переговори з Єв- ропейською комісією). З урахуванням того, що запропоно- вана модель розроблена виключно для стандартної ставки, наступним етапом досліджень доцільно виконати моделю- вання гармонізації пільг, звільнень від ПДВ та його знижених ставок або визна- чити фактичну ставку ПДВ в Україні (тобто врахувати стандартну та знижені ставки) і напрями її гармонізації з євро- пейською. Також доцільно визначити, яким чином гармонізована ставка ПДВ позначиться на підприємствах, що здійснюють міжнародні торговельні опе- рації, та обсягах міжнародної торгівлі. Література 1. Bahl R.W. A regression approach to tax effort and tax ratio analysis / R.W. Bahl // International Monetary Fund Stuff Papers. – 1971. – № 3. – Vol. 18. – P. 570-612. 2. Communication from the commis- sion to the European parliament, the council and the European economic and social committee on the future of VAT: Towards a simpler, more robust and efficient VAT sys- tem tailored to the single market // Brusells: European Comission. – 2011. – December, 6. – № COM (2011) 851 final. – 17 p. 3. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax // Official Journal of the European Union. – 11.12.2006. – L 347/1. – 118 р. 4. Council Regulation (EEC) No 2913/92 of 12 October 1992 establishing the Community Customs Code // Official Jour- nal. – 19 Oct. – 1992. – L 302. – P. 0001-0050. 5. Feldman A. Welfare economics and social choice theory / A. Feldman, R. Serrano. – Basel: Birkhäuser Publishing Ltd, 2006. – 403 p. 6. Frenkel J.A. International VAT harmonisation: economic effects / J.A. Fren- kel, A. Razin, S. Symansky // NBER: NBER working paper series. – 1991. – March. – № 3656. – 54 p. 7. International VAT rates [Елект- ронний ресурс] / Сайт TMF-Group. "Inter- national VAT and IPT Services". – Режим доступу: http://www.tmfvat.com/internati- onal-vat-rates.html. 8. Keen M. Pareto-improving indirect tax harmonisation / M. Keen // European Economic Review. – 1989. – № 33. – P. 1- 12. 9. Keen M. The Value-Added Tax: Its Causes and Consequences / M. Keen, B. Lockwood // Journal of Development Economics. – 2010. – Vol. 92. – Р. 138-151. 10. Keen M. Welfare effects of co- modity tax harmonisation / M. Keen // Jour- nal of Public Economics. – 1987. – № 33. – P. 107–114. 11. Krougman P. International trade effects of value added taxation / P. Kroug- man, M. Feldstein // NBER: NBER working paper series. – 1989. – November. – № 3163. – 33 p. 12. Li C. Rebalancing and Chinese VAT: Some numerical simulation results / C. Li, J. Whalley // NBER: NBER working paper series. – 2011. – January. – № 16686. – 26 p. 13. Lopez-Garcia M.-A. Welfare, re- venue and indirect tax harmonization under the origin principle / M.-A. Lopez-Garcia // Hacienda Pública Espaňola / Revista de Economia Pública. – 2004. – № 1. – P. 9-25. 14. Белорус О. Г. Стратегические императивы адаптации и трансформации внешнеторговой деятельности Украины в условиях европейской интеграции / О.Г. Белорус, О. В. Гаврилюк // Эконо- мика Украины. – 2015. – № 11 (640). – С. 4-16. http://www.tmf-vat.com/international-vat-rates.html http://www.tmf-vat.com/international-vat-rates.html –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X 2016, № 2 (74) 15. Бетлій О. ПДВ в Україні: чи спрацює інший непрямий податок ліпше? / О. Бетлій, Р. Джуччі, Р. Кірхнер // Серія консультативних робіт № PP/02/2013. – Київ: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Німецька консультативна група, 2013. – 20 с. 16. Бюджет України. Доходи [Елек- тронний ресурс] / Сайт «Ціна держави». – Режим доступу: http://cost.ua/budget/revenue/ (Дата останнього звернення: 22.03.2016). 17. Державна казначейська служба України. Довідка про виконання держав- ного бюджету України за доходами у січні-грудні 2014 року (за оперативними даними) [Електронний ресурс] / Держав- на казначейська служба України: офіцій- ний веб-сайт. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/ article/241878 (Дата останнього звернен- ня: 15.04.2016). 18. Діяльність суб'єктів господа- рювання: статистичний збірник за 2009 рік / за ред. І.М. Жук / Державна служба статистики України. – К.: Інформаційно- аналітичне агентство (Держаналітін- форм), 2010. – 448 с. 19. Діяльність суб'єктів господа- рювання: стат. зб. за 2010 рік / за ред. І.М. Жук / Державна служба статистики України. – К.: Інформаційно-аналітичне агентство (Держаналітінформ), 2011. – 454 с. 20. Діяльність суб'єктів господа- рювання: статистичний збірник за 2014 рік / за ред. М.С. Кузнєцової / Державна служба статистики України. – К.: Видав- ництво «Консультант», 2015. – 435 с. 21. Закон України «Про забезпе- чення прав і свобод громадян та право- вий режим на тимчасово окупованій те- риторії України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 26. – Ст. 892. 22. Закон України «Про запобіган- ня фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. − № 20-21. – Ст. 745. – (Зі змін. та допов.) 23. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01 липня 2010 р. № 2411-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527. 24. Закон України «Про зовнішньо- економічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №29. – Ст. 377 (Зі змін. та допов.) 25. Зовнішньоекономічна діяль- ність [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби статистики. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua/operative/ menu/menu_u/zed.html (Дата останнього звернення: 10.03.2016). 26. Зовнішньоекономічна діяль- ність. Методологічні пояснення [Елект- ронний ресурс] // Офіційний сайт Держа- вної служби статистики. – Режим досту- пу: ukrstat.gov.ua/operativ/operative2005/ zd/zd_rik/zd_u/zd_met.html. 27. Интеграция России в мировую экономику: монография / Н.П. Гусаков, С.В. Рязанцев, Л.В. Шкваря и др.; под ред. Н.П. Гусакова. − М.: РУДН, 2009. – 418 с. 28. Кміть В.М. Проблеми відшко- дування ПДВ та роль інформаційних те- хнологій у їх вирішенні / В.М. Кміть // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2012. – № 3 (19). – С. 19- 35. 29. Крисоватий А.І. Вплив поглиб- лення інтеграції на податкову політику країн-учасниць ЄС / А.І. Крисоватий, Т.В. Кощук //Фінанси України. – 2009. – № 2. – С. 31-43. 30. Лопатников Л.И. Экономико- математический словарь. Словарь совре- менной экономической науки / Л.И. Ло- патников. − 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2003. − 520 с. 31. Митний кодекс України від 3.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верхов- http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/241878 http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/241878 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 73 2016, № 2 (74) ної Ради України. – 2012. – № 44-48. – Ст. 552 (Зі змін. та допов.) 32. Національні рахунки. Зміна деф- лятора валового внутрішнього продукту (щоквартальні показники) [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної служби статистики. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua/operativ/operative2012/vvp/ def_vvp/arh_def_u.html. 33. Новий сезон податкових воєн. Чи поміняє Рада схему відшкодування ПДВ [Електронний ресурс] / News Дебет-кредит: бухгалтерські новини. – 20 березня 2016. – Режим доступу: https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965 (Дата останнього звернення: 15.04.2016). 34. Острікова Т.Г. Проект Закону України «Про внесення змін до Податко- вого кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість» від 25 січня 2016 р. № 3810 [Електрон- ний ресурс] / Т.Г. Острікова, А.В. Жур- жій, М.П. Курячий та ін. // Верховна Ра- да України: офіційний веб-портал. – Ре- жим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=57722 (Дата останнього звернення: 15.04.2016). 35. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют [Електронний ресурс] // Сайт Національного банку України. – 2016.– Режим доступу: http://www.bank. gov.ua/files/Exchange_r.xls. (Дата остан- нього звернення: 21.03.2016). 36. Очеретько Л.М. Автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платни- кам з позитивною податковою історією по операціях з експорту товару / Л.М. Оче- ретько, Ю.С. Горячковська // Сталий роз- виток економіки. – 2014. – № 1 (23). – С. 227-234. 37. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13- 14/15-16/17. – Ст. 112. – (Зі змін. та до- пов.) 38. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію» від 25.01.2012 № 73 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 11. – Ст. 414. – Код акту 60406/2012. 39. Прокопенко Р.В. Отбор отрас- лей для построения модели экономики региона при планировании бюджета / Р.В. Прокопенко // Модели управления в рыночной экономике. – 2008. – № 11. – С. 77-86. 40. Скрипник А.В. Фіскальна ефек- тивність та можливі шляхи реформуван- ня ПДВ в Україні/ А.В. Скрипник, Т.М. Паянок // Економіка України. – 2008. – № 4. – С. 29-42. 41. Слюсаренко В.Є. Особливості оподаткування податком на додану вар- тість та його економічна доцільність / В.Є. Слюсаренко, К.О. Філіп // Науковий вісник Ужгородського університету. Се- рія: Економіка, 2014. – Вип. 1 (42). – С. 218-222. 42. Угода про асоціацію між Укра- їною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: офі- ційний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_0 11/page (Дата останнього звернення: 15.04.2016). 43. Шевчук В.О. Гармонізація по- даткового законодавства у країнах Євро- пейського Союзу: досвід для України / В.О. Шевчук, Р.Ю. Римарська // Страте- гічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – С. 100-111. Надійшла до редакції 21.04.2016 р. https://news.dtkt.ua/ua/taxation/pdv/37965 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page

Напрями гармонізації ставки ПДВ в Україні в контексті міжнародних торговельних відносин

Institution

Ähnliche Einträge