До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105853 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка / В.С. Степанков // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 226-230. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-105853 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1058532016-09-12T03:02:20Z До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка Степанков, В.С. Ювілеї 2011 Article До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка / В.С. Степанков // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 226-230. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105853 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Ювілеї Ювілеї |
spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Степанков, В.С. До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка Український історичний журнал |
format |
Article |
author |
Степанков, В.С. |
author_facet |
Степанков, В.С. |
author_sort |
Степанков, В.С. |
title |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка |
title_short |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка |
title_full |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка |
title_fullStr |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка |
title_full_unstemmed |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка |
title_sort |
до 60-річчя ректора кам’янець-подільського національного університету ім. і.огієнка о.м.завальнюка |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Ювілеї |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105853 |
citation_txt |
До 60-річчя ректора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка О.М.Завальнюка / В.С. Степанков // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 226-230. — укр. |
series |
Український історичний журнал |
work_keys_str_mv |
AT stepankovvs do60ríččârektorakamânecʹpodílʹsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímíogíênkaomzavalʹnûka |
first_indexed |
2025-07-07T17:32:43Z |
last_indexed |
2025-07-07T17:32:43Z |
_version_ |
1837010323522977792 |
fulltext |
Укр. іст. журн. – 2011. – №6
ВІЛЕЇ
Серед науково-педаго гіч-
ної громадськості України доб-
ре відоме ім’я таланови то го
вче ного (автора понад 500 нау -
ко вих праць, у тому чис лі
64 моногра фій, посіб ни к ів і
бро шур) та успішного мене-
джера вищої освіти – ректора
й професора Ка м’я нець-По діль-
ського на ціо на ль ного універ-
ситету ім. І. Огієн ка Олексан д-
ра Ми хай ло ви ча За вальнюка.
У творчій та адміністративній
діяльності йому випала, ма-
буть, уні кальна в країні доля –
поєднати набуті ака демічні
знання з комплекс ного вивчен-
ня проблематики становлення
й функціонування української
вищої освіти у добу визвольних
змагань 1917–1921 рр. (опублі-
ковано впродовж понад 20-річ-
ного наукового пошуку близько
350 робіт) із практикою транс-
формації провінційного педаго-
гічного вишу в національний університет уже у часи утвердження незалежності
України. І нині, підбиваючи попередні підсумки, маємо підстави констатувати: рек-
торові вдалося, спираючись на попередні здобутки й підтримку однодумців, заклас-
ти підвалини відродження демократичних засад функціонування університетських
структур, атмосферу поваги до особистості викладача й студента, культ наукової
творчості та кращих національних традицій духовного буття українського народу.
В.С.СтеПаНкоВ (каМ’яНець-ПоДІЛьСький)
ДО 60-РІЧЧЯ РЕкТОРА кАМ’ЯНЕЦь-пОДІЛьСькОГО
НАЦІОНАЛьНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. І.ОГІєНкА О.М.ЗАВАЛьНЮкА
Укр. іст. журн. – 2011. – №6
227Ювілеї
Олександр Михайлович народився 28 листопада 1951 р. у м.Сміла на черкащині
у сім’ї фронтовика-військовослужбовця. Зростав і формувався як особистість уже у
мальовничому подільському селі Підпилип’ї (батьки переїхали сюди 1954 р.), де з
1957 р. тато (математик за фахом) почав працювати директором середньої школи.
Становлення моральних принципів і світоглядних уявлень проходило під визна-
чальним впливом двох чинників: своєрідного пуританізму, притаманного сільській
інтелігенції 1950–1960-х рр. з її культом чесності, порядності, скромності, вимогли-
вості, працелюбності, самопожертви й потягу до знань, та всепроникаючої атмо-
сфери шкільного колективу, адже через брак власного житла родині доводилося
мешкати у шкільному приміщенні. Великою трагедією для емоційного й вразливого
підлітка стала смерть (1962 р.) матері – Ольги Яківни. На щастя, нова дружина
батька – Ольга Пилипівна (вчителька української мови й літератури) виявилася
напрочуд чуйною й мудрою жінкою, котра спромоглася стати для нього та його се-
стрички Світланки справжньою матір’ю.
Закінчивши у 1968 р. із золотою медаллю Приворотську середню школу (рідну
перетворили на восьмирічку), юнак вступив на історичний факультет Кам’янець-
Подільського педінституту ім. В.Затонського (нині – національний університет
ім. І. Огієнка). Під час навчання проявив блискучі здібності у науково-дослідній сфері.
Не випадково підготовлена ним на Всесоюзний конкурс студентських наукових
праць робота здобула диплом першого ступеня, а дипломна («„Колокол” Герцена і
буржуазні реформи 1860-х рр. у Росії») була відзначена ДЕК однією з найкращих.
Одержавши 1972 р. диплом із відзнакою, почав працювати вчителем істо-
рії Крилівської середньої школи Корецького району на Рівненщині. Наступного
року пішов на строкову службу до лав радянської армії, яку відбував у Німецькій
Демократичній Республіці. Після демобілізації (1974 р.) продовжував учительську
кар’єру в Орининській середній школі-інтернаті Кам’янець-Подільського району.
Внутрішній потяг до інтелектуальної творчості викристалізувався у мрію про аспі-
рантуру, яка й реалізувалася 1976 р. за сприяння тодішнього проректора з наукової
роботи Кам’янець-Подільського педінституту доцента А.Копилова. Під керівниц-
твом доктора історичних наук, професора М.Березовчука підготував кандидатську
дисертацію «Селянський рух на Правобережній Україні (березень 1917 – січень
1918 рр.)», яку успішно захистив 1980 р. Кінець 1970-х – початок 1980-х рр. ознаме-
нувалися важливими подіями в особистому житті. По-перше, восени 1979 р. уже як
ректор А.Копилов запропонував Олександрові Михайловичу перейти на роботу до
педінституту на посаду асистента кафедри історії СРСР й УРСР, на що він із вдяч-
ністю погодився. По-друге, наступного року одружився з коханою дівчиною Ольгою
(згодом у щасливого подружжя народилися доньки Олеся й Оксана).
Уже з перших років роботи яскраво проявилися його здібності талановито-
го науковця й педагога, що органічно перепліталися зі щирістю, відповідальніс-
тю, постійною готовністю допомогти іншим у скрутну хвилину життя. У 1982 р.
О.Завальнюка призначено заступником декана. Упродовж 1980–1990 рр. він опуб-
лікував 64 роботи. У ці роки спостерігався активний пошук майбутньої наукової
проблематики періоду Української революції 1917–1921 рр. Воднораз уперше в його
творчості окреслилася краєзнавча (регіональна) тематика, присвячена вивченню
Подільського краю. Рубіж 1980–1990-х рр. став, як і для більшості вчених нашо-
го покоління, переломним як у розвитку національно-політичної самосвідомості,
так і в методологічних засадах пізнання минулого. Глибоке знання джерельного
матеріалу визвольних змагань українців 1917–1921 рр., а також раніше забороне-
ної мемуарної й наукової літератури, помножене на сумління науковця й почуття
Укр. іст. журн. – 2011. – №6
228 Ювілеї
патріотизму, дозволило Олександрові Михайловичу порівняно швидко й не особливо
болісно переосмислити зміст драматичної історії України новітнього часу, відмовив-
шись від радянської концепції її тлумачення. Цей процес народження нового бачен-
ня минувшини знайшов відображення у публікаціях, в яких він уперше торкнувся
проблематики становлення української вищої освіти протягом 1917–1921 рр., яка
невдовзі стане провідною у науковій творчості. На цей час завершується становлен-
ня молодого вченого і як високопрофесійного викладача вишу (1986 р. йому було
присвоєне звання доцента), котрого шанували як колеги й керівники навчального
закладу, так і студенти. його ініціативність, генерування нових ідей, працелюб-
ність і доброзичливість стали складовими одноголосного обрання радою історичного
факультету у 1993 р. деканом.
Попри скрутні часи для вищої школи (особливо у сфері фінансування, коли
гостро давалися взнаки наслідки розкручування інфляційної спіралі), Олександр
Михайлович не «поплив за течією» й не став у позу байдужого спостерігача.
Особистою цілеспрямованістю, енергією, щирістю й організаційним хистом він
спромігся згуртувати колектив та, спираючись на його підтримку, досягнути якіс-
них позитивних зрушень в усіх сферах життя факультету. Тоді було започаткова-
но комп’ютеризацію навчального процесу, відкрилися магістратура й аспірантура,
почав функціонувати Центр дослідження історії Поділля (створений при Інституті
історії України НАНУ), поновився випуск «Наукових записок історичного факуль-
тету», збірників наукових праць, було проведено ремонт навчального корпусу, який
набув вигляду справжнього храму історичної науки тощо.
Воднораз, незважаючи на завантаженість адміністративною роботою, О.За ва ль-
нюк продовжував інтенсивно займатися науково-дослідною діяльністю. Упродовж
1993–2001 рр. побачили світ понад 100 праць. У центрі творчого пошуку опини-
лася проблематика становлення української вищої освіти у 1917–1921 рр., ставши
темою докторської дисертації. Оскільки її вивчення було безпосе редньо пов’язане з
витоками Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка, вий-
шов ряд праць, присвячених вишу: «І.І.Огієнко і Кам’янець-Подільський держав-
ний український університет (1918–1920 рр.)» (1995 р.), «Ка м’янець-Подільський
дер жав ний український університет: від ідеї створення до ліквідації» (у співавт.;
1998 р.), «С.В.Петлюра і національне університетське будівництво в Україні у
1917–1920 рр.» (2001 р.) та ін. У 2001 р. вийшла друком монографія «Будівництво
української загальноосвітньої школи в роки національно-демократичної револю-
ції (1917–1920)» (у співавт.).
Перетворення факультету в Кам’янці-Подільському на один із кращих історич-
них факультетів України, професійні та людські чесноти Олександра Михайловича
сприяли утвердженню його високого авторитету в колективі, яскравим доказом чого
стала майже одноголосна підтримка у січні 2002 р. кандидатури О.Завальнюка на
посаду ректора вишу. До честі молодого керівника, він відразу ж продовжив страте-
гічний курс свого попередника, учителя і наставника – професора А.Копилова – на
перетворення педуніверситету в один із кращих гуманітарних вищих навчальних
закладів України. Зрозуміло, що першорядна увага приділялася (і приділяється
нині) нарощуванню науково-педагогічного потенціалу, утворенню нових кафедр
і факультетів, збільшенню ліцензійного обсягу підготовки фахівців. Як наслідок,
кількість факультетів із 2001 р. на середину 2011 р. зросла з 6 до 11, а кафедр – з
28 до 53. У 2010–2011 н.р. студенти здобували фах за 28 напрямами й 34 спеціаль-
ностями. Відчутно примножився їх контингент – з 5,3 тис. до 8,5 тис. осіб. Вельми
помітні зміни відбулися в якісному складі професорсько-викладацького колективу.
Укр. іст. журн. – 2011. – №6
229Ювілеї
Якщо у 2001 р. він налічував 27 докторів наук і професорів та 170 кандидатів наук
і доцентів, то в 2010 р., відповідно, 62 і 300.
Усвідомлюючи той факт, що в умовах демографічної кризи й зростання кіль-
кості вишів та їх філій загострюватиметься конкурентна боротьба за кожного май-
бутнього студента, Олександр Михайлович спрямовує ректорат і вчену раду на
якісне поліпшення фахової репутації університету. Створюються оптимальні умови
для наукової роботи та функціонування аспірантур і магістратур, удосконалюється
навчальний процес, поліпшується його науково-методичне забезпечення, приділя-
ється підвищена увага нарощуванню бібліотечного фонду й комп’ютерного парку.
Відтак в усіх найважливіших сферах функціонування вишу відбулися позитивні
зрушення. Приміром, утвердилася стійка тенденція зростання числа захистів док-
торських і кандидатських дисертацій (упродовж 2006–2010 рр. захищено, відповід-
но, 12 і 117 дисертаційних досліджень), а також кількості опублікованих наукових
праць (за 2006–2010 рр. побачили світ 12 400 робіт, із них 144 монографії та 609
підручників і посібників). Щорічно проводяться десятки наукових конференцій.
Університет співпрацює з 96 міжнародними організаціями і фондами з 17 країн
світу. Не менш вагомими виявилися й здобутки студентів. За останні п’ять років
майже 50 осіб посіли призові місця на наукових Всеукраїнських олімпіадах і кон-
курсах, близько 100 співаків, музикантів і майстрів пензля вибороли нагороди на
різноманітних конкурсах, а спортсмени здобули 505 медалей (включаючи олімпій-
ські), у тому числі 216 золотих. Очевидні результати дозволили у 2003 р. отримати
статус державного, а в 2008 р. домогтися відновлення історичної справедливості –
присвоєння університету ім. І.Огієнка статусу національного. У 2010 р. навчальний
заклад увійшов до сотні кращих вишів України.
Упродовж 2002–2011 рр. ректор опублікував 304 праці, у тому числі 24 моногра-
фії і книг-нарисів, 16 навчальних посібників і брошур. Уперше в історіографії гли-
боко проаналізував процес формування української політичної й інтелектуальної
еліти та її роль у творенні вищої освіти, що дозволило розробити власну концепцію
народження української університетської освіти. Її підвалини було закладено у двох
ґрунтовних дослідженнях: «Українська еліта і творення національної університет-
ської освіти: фундатори і будівничі» (2005 р.) та «Історія Кам’янець-Подільського
державного українського університету в іменах (1918–1921 рр.)» (2006 р.). Своє за-
вершення вона отримала у фундаментальній монографії «Утворення і діяльність
державних українських університетів (1917–1921 рр.)» (2011 р.). Написана на ве-
личезній джерельній базі (використано понад 10 тис. документів із більш, ніж 400
архівних справ, понад 700 газетних матеріалів і кілька десятків мемуарів) книга
слугує переконливим аргументом на користь висловленої автором думки, що модер-
на націо нальна вища освіта України з’явилася в добу національно-демократичної
революції 1917–1921 рр., яка органічно вписувалася у параметри тогочасної євро-
пейської університетської освіти. Дослідник не лише з’ясував чинники, що спри-
яли її виникненню, нормативно-правову базу функціонування університетів, їх
кадровий потенціал і студентський контингент, але й висвітлив роль цих закла-
дів у національному державотворенні, церковному і культурно-освітньому відрод-
женні України. Украй актуально для сьогодення звучить зроблений Олександром
Михайловичем висновок, що лише патріотично налаштована влада в умовах
глибокої економічної кризи і низьких суспільних стандартів спроможна успішно
розв’язувати нелегкі завдання творення національної вищої освіти.
Відзначимо також плідну роботу ректора і в інших напрямках науково-дослід-
ної діяльності. Зокрема, під його керівництвом 6 аспірантів захистили кандидатські
Укр. іст. журн. – 2011. – №6
230 Ювілеї
дисертації. Він заснував та очолює наукову школу «Проблеми історії України кінця
ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст.», започаткував і редагує такі видання, як «Освіта, наука і
культура на Поділлі» (вийшло 16 т.), «Наукові праці Кам’янець-Подільського на-
ціонального університету імені Івана Огієнка» (31 т.). Входить до складу редколегій
чотирьох наукових фахових видань.
Не можна оминути й активної участі О.Завальнюка у громадській діяльності.
Так, він є членом Національної спілки краєзнавців України і Національної спілки
журналістів України, Національної ради з питань краєзнавства, головою осередку
Українського історичного товариства ім. М.Грушевського. У 2003–2006 рр. був чле-
ном Кам’янець-Подільського міськвиконкому, а з 2010 р. – депутат Хмельницької
обласної ради.
Плідна праця ректора належним чином поцінована у суспільстві. Ювіляр
має понад 20 державних і рейтингових нагород, у тому числі звання заслужено-
го працівника освіти України (2004 р.), Почесну грамоту Верховної Ради України
(2004 р.), орден «За заслуги» ІІІ ступеня, зірку «Патріот України» Міжнародного
проекту «Україна і українці – цвіт нації і гордість України» (2011 р.) тощо.
Власне 60-річчя Олександр Михайлович Завальнюк зустрів у пору розквіту
творчих сил. Так, незадовго до свого ювілею в Інституті історії України НАНУ він
успішно захистив докторську дисертацію, над якою наполегливо працював в остан-
ні роки. Любов до Вітчизни вимірюється не кількістю сказаних про неї гарних слів
(хоча й вони важливі), а щоденною «чор новою», часто прихованою від людського
ока, самовідданою й безкорисливою працею на благо її процвітання, на благо конк-
ретних людей, котрі працюють поруч. Прикладом цього слугує життя й діяльність
Олександра Михайловича Завальнюка. Побажаймо ж ювілярові здоров’я, щастя,
удачі, наснаги й сил у реалізації творчих планів і задумів!
|