Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання»
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105932 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» / В.В. Пришляк // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 222-225. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-105932 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1059322016-09-14T03:02:50Z Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» Пришляк, В.В. Хроніка 2012 Article Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» / В.В. Пришляк // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 222-225. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105932 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Пришляк, В.В. Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» Український історичний журнал |
| format |
Article |
| author |
Пришляк, В.В. |
| author_facet |
Пришляк, В.В. |
| author_sort |
Пришляк, В.В. |
| title |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» |
| title_short |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» |
| title_full |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» |
| title_fullStr |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» |
| title_sort |
міжнародна наукова конференція «берестецька битва 1651 р. в історії україни й польщі: дискусійні питання» |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105932 |
| citation_txt |
Міжнародна наукова конференція «Берестецька битва 1651 р. в історії України й Польщі: дискусійні питання» / В.В. Пришляк // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 222-225. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT prišlâkvv mížnarodnanaukovakonferencíâberestecʹkabitva1651rvístorííukraínijpolʹŝídiskusíjnípitannâ |
| first_indexed |
2025-07-07T17:39:33Z |
| last_indexed |
2025-07-07T17:39:33Z |
| _version_ |
1837010752763854848 |
| fulltext |
Укр.іст.журн. – 2012. – №1
В.В.пРишлЯк (лУцьк)
МІЖнАРОДнА нАУКОВА КОнФеРенЦІЯ
«беРестеЦьКА битВА 1651 р. В ІстОРІЇ УКРАЇни й ПОльщІ:
ДисКУсІйнІ ПитАннЯ»
У світовій історії є чимало прикладів, коли програні битви важили набагато більше,
аніж блискучі перемоги. Серед них, певно, і волинське Берестечко зі знакової для укра-
їнської минувшини доби Хмельниччини. Минуло рівно 360 літ, як на берестецьких полях
відгриміла одна з найбільших від часів Ґрюнвальда битв у Центрально-Східній Європі
середини XVII ст. В українській історіографії вона назавжди залишилася прикладом
стійкості й мужності та певним символом козацької звитяги, який із середини XVII ст.
потужно сприяв формуванню національної ранньомодерної ідентичності. У польській
історіографії, що висвітлює так звану і прийнятну в сучасній історичній польській тер-
мінології епоху «Вогнем і мечем», Берестечко донині залишається символом беззапереч-
ної військової перемоги та нищівного козацького розгрому – своєрідного реваншу за по-
разки коронних військ першого, 1648-го, року війни. Водночас Берестецька битва, що
тривала з 18 (28) червня до 30 червня (10 липня) 1651 р., стала тим вододілом, відколи
велике козацьке повстання, яке, за концепцією Валерія Смолія та Валерія Степанкова,
знаменувало Українську національну революцію XVII ст. (1648–1676 рр.), і навпаки –
польськими істориками здебільшого загалом трактовану як громадянська війна («wojna
domowa») в Речі Посполитій, остаточно переросло у запеклу польсько-українську війну.
Саме розглядові та обговоренню цих дражливих, від початку дискусійних і дово-
лі складних питань було присвячено міжнародну українсько-польську наукову конфе-
рен цію, що відбулася 6–7 червня 2011 р. в Луцьку на базі історичного факульте ту
Во линського національного університету ім. Лесі Українки та в Національному історико-
меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» (с. Пляшева Радивилівського
р-ну Рівненської обл.). Ініціатором проведення заходу виступив ВНУ ім. Лесі Українки
(зокрема, факультети історичний і міжнародних відносин) спільно з ґенеральним кон-
сульством Республіки Польща в Луцьку.
Конференція відкрилася привітаннями декана історичного факультету ВНУ, канд.
іст. наук, доц. кафедри нової та новітньої історії України Анатолія Шваба й ґенерально-
го консула Республіки Польща в Луцьку Томаша Яніка (Tomasz Janik), а її робота зосе-
редилася на перебігу, оцінках, інтерпретаціях, дискусійних питаннях Берестецької бит-
ви, впливі цієї події на подальші українсько-польські відносини та визначенні її місця
в українській і польській історіографіях, а також у культурних традиціях обох народів.
Перше засідання представницького наукового заходу відкрила змістовна й ціка-
во подана доповідь «Берестечко 1651 – спірні питання» авторитетного польського до-
слідника цієї епохи – д-ра габілітованого, професора, заступника директора історично-
го інституту Варшавського університету Мирослава Наґельського (Mirosław Nagielski;
Варшава, Польща), який виділив і проаналізував перелік суперечливих питань з окрес-
леної тематики. Так, доповідач зосередив увагу на військових аспектах розташування
та маршу королівського табору з-під Сокаля до Берестечка, в історичній ретроспекти-
ві цікаво витлумачив також блискуче виграну гетьманом Б.Хмельницьким битву під
Батогом 1652 р. як свого роду «трагедію відплати» за переможне для польського війська
Берестечко-1651.
Д-р іст. наук, завідувач відділу історії і теорії археографії та споріднених наук Ін-
сти туту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,
проф. кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Вік тор Бре хуненко (Київ, Україна), виголосив доповідь на тему «Образ битви під
Укр.іст.журн. – 2012. – №1
Хроніка 223
Берестечком у свідомості еліт Гетьманщини». Дискутуючи з попереднім доповідачем,
він обґрунтував тезу, згідно з якою ця битва не сприймалася старшиною та рядови-
ми козаками як катастрофа й не була нею ані у військовому, ані в політичному сен-
сі. Свідченням цього стали некритичні фізичні втрати козацького війська (порівняні зі
втратами поляків під час зимово-весняної кампанії Мартина Калиновського на Поділлі),
збереження Б.Хмельницьким булави, спроможність гетьмана швидко навести лад у вій-
ську й організувати оборону під Білою Церквою, а також немалою мірою той факт, що
попри поразку під Берестечком очільник Гетьманщини восени 1651 р. на переговорах
із царськими посланцями й далі обстоював ідею українсько-московських стосунків як
відносин між двома правителями. В.Брехуненко, до речі, підготував до друку свою ори-
ґінальну розвідку про Берестечко-1651, яка побачить світ у започаткованій відомим ки-
ївським видавництвом «Темпора» серії «Militaria Ucrainica».
Науковий співробітник історичного інституту Варшавського університету д-р наук
Кон рад Бобятинський (Konrad Bobiatyński; Варшава, Польща) у своїй доповіді «Кам па-
нія 1651 р. в Литві» зосередився на значенні та впливі, що його справило здобуття вели-
ким гетьманом литовським Янушем Радзивіллом Києва, на перебіг подальших воєнних
дій того року.
Як свого роду антитеза з доповненням прозвучала доповідь «Події 1651 р. на Сі вер-
щині», виголошена д-ром іст. наук, професором кафедри історії України Ні жинсь кого
державного університету ім. Миколи Гоголя Сергієм Леп’явком (Ніжин, Україна). Зна-
ний історик української козаччини звернув увагу на малодосліджені фактори подієвої
канви того ж 1651 р. на північних українських теренах, охарактеризувавши специфіку
Любецької округи та висвітливши проблему комунікацій серед прип’ятських боліт на
лінії Овруч – Чорнобиль як природному кордоні у ході бойових дій. Доповідач окремо
зупинився на маловідомій кровопролитній битві під Ріпками поблизу Лоєва 26 червня
1651 р., в якій полягли майже всі козаки Чернігівського та Ніжинського полків на чолі
з чернігівським полковником Мартином Небабою, що захищали Сіверщину від литов-
ського війська.
Науковий співробітник історичного інституту Варшавського університету д-р наук
Пьотр Кроль (Piotr Kroll; Варшава, Польща) у своїй доповіді «Польсько-українські до-
несення після Берестечка за Б.Хмельницького» зробив досить вдалу спробу характерис-
тики таких важливих для відтворення політичних і військових подій писемних джерел,
якими були реляції, тобто рапорти про хід воєнних дій. Тут також доцільно зазначити
про нову колективну студію польських дослідників, серед авторів якої, зокрема, і учас-
ники конференції М.Наґельський та П.Кроль, де представлено біограми козацьких про-
відників від Предслава Лянцкоронського та Євстахія Дашкевича до Івана Мазепи й
Пилипа Орлика, що порівняно недавно вийшла друком у Польщі (див.: Hetmani zapo-
roscy w służbie króla i Rzeczypospolitej. – Zabrze, 2010).
Канд. іст. наук, доц., докторант кафедри нової та новітньої історії України ВНУ
ім. Ле сі Українки Володимир Пришляк (Луцьк, Україна) у своїй доповіді на тему «“Нас
тут триста, як скло, товариства лягло”: видимі та невидимі причини поразки козацького
війська під Берестечком» намагався, серед видимих причин, виділити, зокрема, непослі-
довну тактику і раптовий відступ із поля бою нібито з релігійних мотивів (мусульманське
свято Курбан-байрам) кримського хана Іслама III Ґірея, що призвело до оголення лівого
фланґу бойових порядків та фатального обезголовлення козацького війська. Такий роз-
виток подій доповідач пояснює, вірогідно, показовим покаранням Війська Запорозького
з боку султана Мегмеда IV за непоступливість Оттоманській Порті в питанні запропоно-
ваного турецького протекторату, що його так і не прийняв Б.Хмельницький на початку
квітня 1651 р. До причин поразки слід віднести також факти реального відродження
Укр.іст.журн. – 2012. – №1
224 Хроніка
гусарії в коронному війську та існування в козацьких лавах двох таборів – власне ко-
зацького та селянського (ополчення). Паніка в останньому остаточно дестабілізувала об-
становку і фактично майже зірвала заплановану наказним гетьманом Іваном Богуном
рятівну для козаків переправу. До невидимих причин автор зарахував морально-пси-
хологічні фактори, як-от спробу реального амбітного реваншу двох коронних реґімен-
тарів – Миколая Потоцького та Мартина Калиновського – за програні Жовтоводсь ку й
Кор сунську битви і, як наслідок, їх принизливий кримськотатарський полон. На резуль-
татах битви під Берестечком міг неґативно позначитися й важкий морально-психоло-
гічний стан гетьмана Б.Хмельницького, який напередодні отримав від сина Тимоша
травматичну звістку про участь у змові й подружню зраду дружини Мотрони (Гелени)
та її страту в Чигирині.
Маґістр історичного інституту Варшавського університету Томаш Млечек (Tomasz
Mleczek; Варшава, Польща) у доповіді «Озброєння та оснащення військ обох сторін у
період кампанії 1651 р.» на основі археологічних знахідок, зокрема й на матеріалах
п’ятнадцятирічних розкопок, які з 1970 р. на полі Берестецької битви з власної волі, по-
слідовно та самовіддано провадив відомий львівський археолог Ігор Свєшніков, проана-
лізував структурні підрозділи військ супротивників, зразки обладунків, вогнепальної
та холодної зброї, зокрема типи шабель (східних турецької та кавказької роботи), мечів,
бандолетів і т.п.
Один із найцікавіших сучасних дослідників української військової історії козаць-
ко-гетьманської доби, автор ориґінальної монографії про «лицарів другого сорту» (най-
мане або охотницьке військо Гетьманщини 1669–1726 рр.), історичних розвідок про
Конотопську 1658 р. та Полтавську 1709 р. битви канд. іст. наук, доц. кафедри давньої
та нової історії України Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Олексій Сокирко (Київ, Україна) на основі власних архівних знахідок цікаво подав та
розкрив зовсім недосліджену тему «“Гетьманські німці“: війська іноземного автораменту
доби Хмельниччини та Руїни», наголосивши на структурі, комплектуванні, забезпечен-
ні та озброєнні мушкетерських підрозділів, убраних в європейські строї, що перебували
на службі в козацькому війську, як-от «гетьманські німці» архітектора Гадяцької угоди
1658 р. Юрія Немирича.
Авторитетний і знаний дослідник українського малярства, завідувач відділу іс-
торії середніх віків Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ д-р іст. наук
Володимир Александрович (Львів, Україна), сферою наукових зацікавлень якого впро-
довж багатьох років залишається історія українського мистецтва кінця X–XVIII ст., виго-
лосив супроводжувану комп’ютерною графікою доповідь на рідкісну тему «Римська ґра-
вюра Франсуа Коліньйона “Битва під Берестечком” і сприйняття Берестецької битви».
Рецепцію Берестечка дослідник показав у порівняльному ключі на прикладі окремих
мистецьких творів художників Західної та Центрально-Східної Європи.
Питання Берестечка в польській історіографії розглянув науковий співробіт-
ник історичного інституту Варшавського університету д-р наук Пшемислав Ґаврон
(Przemysław Gawron; Варшава, Польща), звернувши увагу на тривкість Берестецького
«переможного міфу» та зазначивши об’єктивність і особливість наукових праць, в яких
розглядалася битва 1651 р., що належали перу класиків польської військової історіо-
графії Людвіка Кубалі, Яна Віммера, Збіґнева Вуйцика, а також науково-популярної
розвідки про Берестечко-1651 Ромуальда Романського, яка вже встигла витримати два
видання (1994, 2007 рр.) у варшавському військово-історичному видавництві «Bellonа».
Канд. іст. наук, завідувач відділу джерел з історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ Ігор
Гирич (Київ, Україна) в доповіді «Берестецька битва і українська історична пам’ять»
Укр.іст.журн. – 2012. – №1
Хроніка 225
акцентував на тому, як перед Першою світовою війною великодержавно-шовіністичний
задум про увічнення подвигу козаків – передусім як ревних оборонців православ’я та
імперської держави – на о. Журавлиха у Пляшевій під Берестечком трансформувався в
питомо український пантеон національного духу «Козацькі могили». Туди з діда-праді-
да як на прощу ходили й досі ходять місцеві та мешканці навколишніх сіл. Центральна
споруда комплексу – Свято-Георгіївська церква, збудована у стилі українського мо-
дерну за проектом Санкт-Петербурзької академії мистецтв із розписами уславленого
Івана Їжакевича, поряд зі спеціально перевезеною сюди з сусіднього с. Острова Свято-
Михайлівською дерев’яною церквою, в якій, за переказами, перед битвою молився
Богові Б.Хмельницький, перетворилася на справжню національну святиню. Оглядаючи
українську історіографію початку ХХ ст. про Берестечко-1651, І.Гирич згадав також і
про нереалізований задум В’ячеслава Липинського написати книжку про битву.
Кожна з доповідей супроводжувалася цікавими запитаннями, влучними репліка-
ми, конструктивним обговоренням, яким уміло модерували професори М.Наґельський,
В.Брехуненко, доцент В.Пришляк та інші учасники конференції.
Після підсумкової дискусії учасники конференції відвідали Музей волинської ікони
Волинського краєзнавчого музею в Луцьку, цікаву екскурсію залами якого зі знанням
і тонким відчуттям справи провів двома мовами блискучий знавець староукраїнсько-
го іконопису проф. В.Александрович, який спеціально зупинився на шедеврі релігійної
мистецької культури княжої доби й ориґінальному об’єкті своїх студій – Холмській іконі
Богородиці ХІ ст., що, як відомо, була привезена в польський табір із Холма тамтешнім
уніатським єпископом Яковом Сушею і побувала на полі Берестецької битви. У цей же
день учасники конференції відвідали історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»
та замок князя Любарта XIV–XVI ст. Спілкування продовжилося під час товариської
вечері у затишному студентському кафе-клубі «Ейнштейн», відкритому в підвальному
крилі корпусу історичного факультету.
На другий день, 7 червня 2011 р., відбулася екскурсія до Національного історико-
ме моріального заповідника «Поле Берестецької битви», під час якої кому вперше, а кому
ще раз випала нагода навіч побачити пантеон «Козацькі могили», відчути сокровенну
землю поля битви й подих тих далеких, героїчних і водночас трагічних подій. Матеріали
доповідей і дискусії, яка відбулася в рамках цього українсько-польського академічного
діалогу, вийдуть друком у Луцьку.
|