Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106220 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики / О.І. Галенко // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 196-198. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-106220 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1062202016-09-22T03:02:51Z Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики Галенко, О.І. Дискусії 2012 Article Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики / О.І. Галенко // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 196-198. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106220 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Галенко, О.І. Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики Український історичний журнал |
| format |
Article |
| author |
Галенко, О.І. |
| author_facet |
Галенко, О.І. |
| author_sort |
Галенко, О.І. |
| title |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| title_short |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| title_full |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| title_fullStr |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| title_full_unstemmed |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| title_sort |
уроки історії не роблять винятку й для фольклористики |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106220 |
| citation_txt |
Уроки історії не роблять винятку й для фольклористики / О.І. Галенко // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 196-198. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT galenkooí urokiístorííneroblâtʹvinâtkujdlâfolʹkloristiki |
| first_indexed |
2025-07-07T18:07:59Z |
| last_indexed |
2025-07-07T18:07:59Z |
| _version_ |
1837012541510778880 |
| fulltext |
Укр.іст.журн. – 2012. – №5
О.І.ГАленКО*
УроКИ ІсторІЇ не робЛЯть
ВИнЯтКУ Й ДЛЯ ФоЛьКЛорИстИКИ
Я вдячний колегам-фольклористам за відгук на мою статтю шестирічної
давнини. Він сам по собі демонструє актуальність порушених тоді питань, тим
більше що й колеги прямо висловилися про це.
Інша річ, що основний зміст відповіді не тішить. Справа не в тому, що коле-
ги експресивно таврують «грубі помилки», «кавалерійську атаку», «аматорство»,
«радянськість» (чи пострадянськість?), а головне – реконструювання історичних
фактів на підставі фольклору. У дискусії не гріх дозволяти собі емоційність.
Мені й самому хочеться вказати на смішний дотеп на мою адресу, мовляв, пи-
сати історію на підставі фольклору – все одно, що писати історію Франції за
романами Александра Дюма. Смішний тут, власне, не сам дотеп, бо він досить
заяложений (я його чув ще студентом на лекціях із джерелознавства), а те, що
колега, будучи фольклористом, у гніві прирівняв фольклор до історичних ро-
манів. Це все-таки завелика жертва на оборону отієї фольклористики. Я вже не
кажу про подив, що колега тамував отакі сильні емоції впродовж кількох років.
Гірше з аргументацією, без якої місія оборони істини зводиться до перебранки,
від якої нудить непричетних.
Для наукової рецензії трьома обов’язковими складовими є оцінка постав-
леної проблеми, аргументації на її користь (даних, методики) та одержаних у
рецензованій праці висновків. У відгуку колег жодна з цих складових не від-
значається змістовністю.
Навіть згадане вище визнання того, що відповідь українців на «турецьку
неволю» є цікавою та малодослідженою темою, нічим не обґрунтоване. Ба біль-
ше, рецензенти геть проігнорували відправний пункт, що спонукав мене до
постановки оцієї проблеми. Це було заперечення поширеної думки, нібито від-
повіддю українського народу на «турецьку неволю» стало утворення козацтва.
Натомість ця теорія в рецензії видається за неспростовну істину, і їй присвячено
цілу сторінку. Питається, як можна схвалювати висновок, але відкидати його
докази?
Опонуванню методики, що запропоновано у моїй статті, теж бракує сис-
темності, і воно обмежується лише окремішними й не завжди виразними за-
переченнями. Мені, наприклад, незрозумілий сумнів у положенні, що думи
орієнтувалися на селянську аудиторію. Самі ж рецензенти згадують про під-
лаштовування дум до смаків селян, називаючи це явище «редукцією традицій-
них мотивів». Якби вони справді наважилися ревізувати це положення під тим
оглядом, що думи складалися не селянами, а мешканцями міст, то фольклорис-
тиці гарантовані якщо не революція, то як мінімум скандал.
Моє визначення дев’ятнадцяти дум на невільницьку тематику – а це ж є і
об’єкт дослідження, і коло джерел, і аргументація – не обговорюється. Усупереч
* Галенко Олександр Іванович – кандидат історичних наук, керівник сектору дослідження
цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ.
Укр.іст.журн. – 2012. – №5
Дискусії 197
йому побіжно зазначається, мовляв, фольклористи знають п’ять невільницьких
плачів і що деякі з них можуть бути фальсифікатами. Здавалося б, чотирнад-
цять зайвих дум давали привід для знищення моєї праці, але на це пороху не
стало.
Найбільшою проблемою для рецензентів виявилося збагнути, що предме-
том дослідження є сюжети дум. Мій вибір зумовлювався тим, що моделі поведін-
ки персонажів дум, а отже, й моделі реакції аудиторії (і творців) на життєві си-
туації (реальні й уявні) визначаються сюжетом. Словесне представлення також
визначається сюжетом, але воно залежить як мінімум ще й від індивідуальної
пам’яті і таланту виконавців, тому думи мають чисельні варіанти, про що не раз
нагадують і рецензенти. Відважитися на систематизацію сюжетів дум за сотня-
ми записів та варіантів, звісно, можуть лише фахівці з фольклористики, і я на
це не зазіхав. Я скористався вже готовою такою систематизацією, що стала під-
сумком праці фольклориста М.Плісецького. Про її авторство, до речі, відверто
зазначено (див. прим.16), тож дорікання рецензентів про моє нібито гребування
доробком фольклористів некоректне. Більше того, брак у рецензії покликань
на альтернативні систематизації підтверджує достатність мого вибору. Отже,
критика за неврахування якихось видань текстів дум, у тому числі нового кор-
пусу (що почав друкуватися через три роки після виходу моєї статті!), ніяк не
стосується моєї аргументації і навіть суперечить попередженням опонентів про
чисельні варіанти дум. Отже, у кращому випадку її можна виправдати як при-
від для реклами колегами-фольклористами доробку власного цеху.
Отже, підсумковий негативний висновок не підважує і результатів моєї роз-
відки. Я не брався відкривати за допомогою фольклору історичні події на зразок
тих, яким присвячено хроніки чи документи, як це приписують мені рецензен-
ти. Нагадаю, що навіть у назві моєї статті зазначено, що у ній ідеться про ідеа-
ли, себто думки, а не реальні вчинки, події чи обставини, і рецензенти не наве-
ли жодного прикладу на підтвердження своїх звинувачень. Словом, рецензія не
просунула розуміння порушеної мною проблеми, бо стосувалася цілком інших
тем. Суть діалогу двох фольклористів – якщо для кращого взаємопорозуміння
скористатися мовою фольклору – добре передає приказка «свій до свого по своє».
Та вигадування вад у моїй статті виявилося не найбільшим гріхом рецензії.
Опоненти й самим думам легко приписують те, чого у них нема. Наприклад,
дума «Маруся Богуславка» розповідає про патріотичний вчинок невільниці, але
їм навіщось треба переконувати себе та інших, ніби у ній ідеться про Христа чи
замовляння повитух. Даруйте, але ці теми доступні й іншим жанрам худож-
нього слова, не обов’язково навіть фольклору, тоді як невільницьку тематику
найвиразніше потрактовано саме у думах. Так само легко опоненти приписують
думам сучасні образи й терміни, яких там нема – українці, Дике Поле, Великий
Кордон тощо. Козаки дум – це не всі українці, адже є ще українські селяни,
міщани, жінки і мало ще хто, не кажучи про шляхту та князів, яким ні до чого
було писатися в козаки. Луг у думах не тотожній значенням терміна Дике Поле.
Про кордон узагалі думи мовчать.
Насамкінець дозволю собі нагадати, що фольклор (на відміну від історич-
них романів) таки є історичним джерелом. Навіть попри відстрочену фіксацію
Укр.іст.журн. – 2012. – №5
198 Дискусії
текстів (що не є унікальністю України), він є відбитком реального минулого.
Власне, фольклористика як спеціальна дисципліна і потрібна, щоби відрізняти
первинний зміст фольклорних творів від пізніших модифікацій, а не для того,
щоби лякати не-фольклористів труднощами. Щонайменше, наївно припускати,
ніби інші історичні джерела, як наприклад, згадані рецензентами літописи, не
мають власної специфіки або простіші за фольклор. Словом, колегам-фольк-
лористам марно сподіватися, що інтерес істориків до фольклористики пропа-
де. Звичайно, треба лише ставити правильні питання до фольклору, але для
цього не зайва конкуренція різних галузей гуманітаристики. Оборона ж права
на ексклюзивне тлумачення фольклору, як виявила відповідь моїх опонентів,
може легко збити на манівці фантазій та модернізування минулого. Небезпека
від цього для самої фольклористики значно серйозніша, ніж від допитливості
істориків.
|