Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку

В даній статті висвітлено вдосконалення економічного стимулювання промислових підприємств до зниження рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферу на прикладі підприємств Дніпропетровської області. Вперше для аналізу природоохоронної діяльності застосований кластерний аналіз, виявлені вимоги д...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Кучкова, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10649
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку / Н.В. Кучкова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 73. — С. 10-15. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-10649
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-106492010-08-05T12:02:11Z Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку Кучкова, Н.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В даній статті висвітлено вдосконалення економічного стимулювання промислових підприємств до зниження рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферу на прикладі підприємств Дніпропетровської області. Вперше для аналізу природоохоронної діяльності застосований кластерний аналіз, виявлені вимоги до створення управляючої комп'ютерної моделі оптимального розподілу грошових коштів між підприємствами області. В данной статье рассмотрены пути стимулирования промышленных предприятий к снижению уровня выбросов загрязняющих веществ в атмосферу. Впервые для анализа природоохранной деятельности применен кластерный анализ, выявлены условия для создания управляющей компьютерной модели оптимального распределения денежных средств между предприятиями Днепропетровской области. Ключевые слова: экологический менеджмент, система экологических платежей, экологическая ситуация, выбросы загрязняющих веществ, кластерный анализ. In the given article the ways of stimulation of industrial enterprises to the decline of level of the troop landing of contaminating matters in an atmosphere are considered. First for the analysis of nature protection activity the cluster analysis is applied, and terms for creation of handling computer model of the optimum distributing of money facilities between the enterprises of the Dnepropetrovsk region are exposed. 2005 Article Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку / Н.В. Кучкова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 73. — С. 10-15. — Бібліогр.: 2 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10649 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Кучкова, Н.В. Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
description	В даній статті висвітлено вдосконалення економічного стимулювання промислових підприємств до зниження рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферу на прикладі підприємств Дніпропетровської області. Вперше для аналізу природоохоронної діяльності застосований кластерний аналіз, виявлені вимоги до створення управляючої комп'ютерної моделі оптимального розподілу грошових коштів між підприємствами області.
format	Article
author	Кучкова, Н.В.
author_facet	Кучкова, Н.В.
author_sort	Кучкова, Н.В.
title	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
title_short	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
title_full	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
title_fullStr	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
title_full_unstemmed	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
title_sort	вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10649
citation_txt	Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку / Н.В. Кучкова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 73. — С. 10-15. — Бібліогр.: 2 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT kučkovanv vdoskonalennâsistemiekologíčnogomenedžmentuvkoordinatahregíonalʹnogorozvitku
first_indexed	2025-07-02T12:30:09Z
last_indexed	2025-07-02T12:30:09Z
_version_	1836538302500438016
fulltext	Вершицкий А.В. ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОДВИЖЕНИЯ АВТОМОБИЛЬНОГО ТУРИЗМА С ПОМОЩЬЮ ИНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГА 10 пользуются достаточно мало в нашей стране. За рубежом посетитель в Интернет может покупать туры, авиабилеты на любые направления, желез- нодорожные билеты, бронировать отели или автомобили, дополнительные услуги. Все это можно опла- тить сразу же кредитной картой. Ничего этого в нашей стране пока нет. На сегодняшний день единствен- ным сервисом, который предоставляют некоторые отечественные туроператоры, является online брониро- вание авиабилетов и гостиниц. В экономически развитых странах в 2004 г. продажа туруслуг составляла почти половину всего рынка продаж частным клиентам и являлась одним из наиболее динамически разви- вающихся направлений бизнеса в Интернет. Выводы. С учетом значительного числа иностранных клиентов у предприятий автомобильного туриз- ма Интернет-маркетинг является перспективным и способен стать эффектиным инструментом продвиже- ния услуг автотуризма. Актуальной в настоящее время является разработка нового специализированного сайта об автотуризме (или совершенствование структуры существующих) и продвижение комплексного туристского продукта и услуг автотуризма. Основным преимуществом распределения туристского про- дукта через Интернет является обеспечение непосредственной связи клиента и поставщика туристских ус- луг, предоставление полной информации о предлагаемых услугах. Задача, которую необходимо решить для эффективного развития подобного сайта - организация процесса размещения и обновления на сайте информации о множестве разрозненных предприятий автотуризма. Источники и литература 1. Успенский И.В. Интернет-маркетинг. – СПб.: Изд-во СПГУЭиФ, 2003. 2. Яковлев Г.А. Экономика и статистика туризма: Учебное пособие. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Изда- тельство РДЛ, 2005. – 368 с. 3. http://ratanews.ru 4. http://cnews.ru Кучкова Н.В. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КООРДИНАТАХ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ВСТУП. В екологічному менеджменті основні цілі і відповідні критерії оцінки їх досягнення пов’язані з процесами постійного поліпшення й удосконалення. Щорічне послідовне поліпшення повинне досягатися за всіма екологічно значимими аспектами діяльності підприємства. У такий спосіб ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах із усіма зацікавленими сторонами. Основним стимулом до впровадження систем екологічного менеджменту на вітчизняних під- приємствах на цей час є зацікавленість у відносинах з закордонними партнерами. Розвиток відносин істо- тно полегшується при наявності у підприємства сертифікованої системи екологічного менеджменту чи наявності висновків за підсумками екологічного аудиту з приводу одержання сертифіката в перспективі. Це особливо значимо при зацікавленості в одержанні іноземних інвестицій чи кредитів. Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує еко- номічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Вжи- вана на сьогоднішній день практика оподаткування промислових підприємств-забруднювачів атмосферно- го повітря слабо впливає на зниження їх шкідливих викидів. Існує декілька причин даних обставини. Які б не були високі ставки податків на забруднюючі речовини підприємству часто вигідніше щорічно їх виплачувати, ніж вживати заходів по придбанню, установці і наладці дорогого очисного устаткування, реактивів і т.д. Такій негативній стратегії підприємств сприяє не достатньо гнучка система оподаткування. Інша проблема, яка вимагає свого рішення – адекватна компенсація реальних екологічних наслідків нанесених навколишньому середовищу окремими забруднювачами і їх сумішами. Відкритим залишається питання, чи є правильним підходом при оцінці екологічного збитку формальне підсумовування об'ємів викидів різних по своїй природі шкідливих речовин? Що приносить біосфері більшу шкоду, велика кіль- кість забруднюючих речовин в малих дозах або одна-дві речовини, чиї об'єми викидів значно перевищу- ють нормативи? Ясно, що, необхідний облік ефекту від сумарної дії деяких забруднюючих речовин. До таких речовин відносяться, наприклад, достатньо поширені забруднювачі як ацетон і фенол. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ. Очевидно, необхідна розробка системи економічного стимулювання підприємств направлена на поступове і стійке зменшення об'ємів викидів кожної забруднюючої речовини. Цю задачу можна вирішити двома шляхами або прогресивним зниженням податків, або виплатою грошо- вих коштів тим підприємствам, які стабільно з року в рік знижують об'єми викидів шкідливих речовин. Можливо також застосування обох стимулів. Спробуємо поглянути на проблему забруднення навколишнього середовища з системної точки зору. Системний підхід припускає розгляд підприємств і їх атмосферних викидів окремо, а у взаємозв'язаному єдиному комплексі. Такий підхід необхідний, оскільки забруднюючі викиди всіх підприємств одночасно впливають на екологічний стан регіону. Для вивчення екологічної ситуації в Дніпропетровській області були вибрано 18 підприємств енерге- тичної, металургійної, хімічної і ін. галузей промисловості з даними по річних викидах 43 забруднюючих речовин різної природи за 1999–2004 рр. Структура початкових даних сформована у вигляді матриці «об'єкт – ознака» , де об'єкти – промислові підприємства, а ознаки – об'єми викидів кожної забруднюючої речовини [1]. Оскільки точні критерії класифікації підприємств по ступеню забруднення атмосфери не визначені, http://ratanews.ru http://cnews.ru Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 11 для розділення підприємств на групи з близькими показниками забруднення скористаємося кластерним аналізом як одним з методів розпізнавання образів «без вчителя». В даній роботі застосовується англоме- ративний метод Уорду з використанням евклидової метрики, який, як правило, приводить до утворення приблизно рівних гиперсферичних кластерів. Значення всіх початкових ознак були заздалегідь стандарти- зовані. Результати кластеризації забруднюючих викидів підприємств за 2001–2004 рр. представлені у ви- гляді дендрограми (рис.1–4). Процедура кластер – аналізу приводить до чіткого розділення підприємств на дві групи умовно «чисті» і умовно «брудні». Крім цього досліджувався розподіл об'ємів викидів шкідливих речовин по сумі обсягів приведених викидів та класу небезпеки за той ж період часу (табл.1–4). З таблиці видно, що такий відомий регіональ- ний забруднювач, як Придніпровська ТЕЦ має максимальні значення загального об'єму викидів, при цьо- му викиди самих небезпечних забруднюючих речовин 1-го і 2-го класів повністю відсутні. Відзначена не- відповідність спостерігається в показниках за 2001–2004 роки. Табл. 1. Сумарні об'єми приведених викидів забруднюючих речовин згруповані по класах небезпеки за 2001 рік Клас небезпеки № Підприємство 1 2 3 4 Сума 1 "Придніпровська ТЕС" 0 0 1206493 1403,79 1207897 2 ВАТ "Дніпропетровський трубний завод 0,1 227,02 1524,91 35,83 1787,87 3 ВАТ "ДМЗ ім Петровського" 200000 6941,25 24378,35 2261,51 233581,1 4 ВАТ " Дніпропетровський завод металоконстру- кцій ім.Бабушкіна" 0,67 54,67 77,93 23,32 156,59 5 НПО ДЄВЗ 3,42 804,18 328,99 34,92 1171,5 6 ВАТ "Нижньдніпровський трубопрокатний за- вод" 110003,3 16394,8 7 31595,07 2914,47 160907,7 7 ВАТ "ДЄПВ" 0 29 422,43 53,63 505,06 8 ВАТ " Дніпропетровський завод "Червоний про- фітрен" 0 218,88 5,09 8,65 232,61 9 ВАТ " Дніпротяжмаш" 113,33 147,9 1876,16 32,32 2169,72 10 ВАТ "Дніпрометиз" Т 0 64,61 116,73 2,72 184,05 11 Днепропетровський тепловагоноремонтний за- вод 20134,08 545,14 253,35 2681,01 23613,58 12 ВАТ "Дніпропрес" 7,8 526,79 350,53 14,61 899,72 13 ЗАТ "Дніпропетровський маслоекстракційний завод" 0 466,75 114,27 193,64 774,66 14 ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Комінтерна" 0 18,49 1116,38 2,06 1136,93 15 ПО "ПМЗ" 10 1833,6 4528,23 257,96 6629,79 16 ВАТ "Дніпрококс" 40000 6548,75 47969,45 16098,31 110616,5 17 ВАТ "Дніпрошина" 0 246,71 10179,28 283,41 10709,41 18 ДЗТП ТПВ 4523,33 3852,53 2238,7 158,67 10773,24 п17 п13 п14 п8 п7 п4 п12 п10 п2 п6 п15 п11 п9 п5 п18 п16 п3 п1 Промислові підприемства 0 20 40 60 80 100 В ід но сн і в ід ст ан ні о б' єд на нн я, % Рис. 1. Дерево об'єднання підприємств в багатовимірному просторі викидів забруднюючих речовин за 2001 рік. Табл. 2. Сумарні об'єми приведених викидів забруднюючих речовин згруповані по класах небезпеки Кучкова Н.В. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КООРДИНАТАХ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 12 за 2002 рік Клас небезпеки № Підприємство 1 2 3 4 Сума 1 "Придніпровська ТЕС" 0 0 1324930 1555 1326485 2 ВАТ "Дніпропетровський трубний завод 0,1 250,16 1673,3 39,32 1962,87 3 ВАТ "ДМЗ ім Петровського" 200000 7627,5 26785,67 2485,37 236898,5 4 ВАТ " Дніпропетровський завод металоконст- рукцій ім.Бабушкіна" 0,67 62,67 85,37 24,86 173,56 5 НПО ДЄМЗ 3,42 804,18 328,99 34,92 1171,5 6 ВАТ "Нижньдніпровський трубопрокатний за- вод" 110003,3 27194,28 34616,02 3193,44 175007,1 7 ВАТ "ДЄПВ" 0 32 464,27 58,92 555,19 8 ВАТ " Дніпропетровський завод "Червоний профітрен" 0 218,88 5,09 8,65 232,61 9 ВАТ " Дніпротяжмаш" 120 167 2041,15 35,21 2363,36 10 ВАТ "Дніпрометиз" Т 0 64,61 116,73 2,72 184,05 11 Днепропетровський тепловагоноремонтний за- вод 30134,08 554,41 260,22 2741,69 33690,4 12 ВАТ "Дніпропрес" 7,8 581,77 384,19 16,12 989,87 13 ЗАТ "Дніпропетровський маслоекстракційний завод" 0 604,75 149,8 213,28 967,83 14 ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Комінтерна" 0 18,49 1116,38 2,06 1136,93 15 ПО "ПМЗ" 10 10290,12 194,68 231,28 10726,08 16 ВАТ "Дніпрококс" 40000 7198,67 52716,53 17689,95 117605,1 17 ВАТ "Дніпрошина" 0 270,05 11186,2 311,38 11767,63 18 ДЗТП ТПВ 40560,33 4239,33 2460,23 174,39 47434,29 п17 п13 п14 п8 п7 п4 п12 п10 п2 п6 п9 п15 п11 п5 п18 п16 п3 п1 Промислові підприемства 0 20 40 60 80 100 В ід но сн і в ід ст ан ні о б' єд на нн я, % Рис. 2. Дерево об'єднання підприємств в багатовимірному просторі викидів забруднюючих речовин за 2002 рік. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 13 Табл. 3. Сумарні об'єми приведених викидів забруднюючих речовин згруповані по класах небезпеки за 2003 рік Клас небезпеки № Підприємство 1 2 3 4 Сума 1 ВАТ"Придніпровська ТЕС" 0,00 0,00 1210394 361,2 1210755 2 ВАТ "Дніпропетровський трубний завод 0,04 191,87 1270,68 22,85 1485,45 3 ВАТ "ДМЗ ім Петровського" 240000 7590 43280,93 2202,80 293073,7 4 ВАТ " Дніпропетровський завод металоконст- рукцій ім.Бабушкіна" 0,67 64,33 108 26,62 199,62 5 НВО ДЄВЗ 3,42 804,18 328,99 34,92 1171,5 6 ВАТ "Нижньдніпровський трубопрокатний за- вод" 120004 17367 63796,77 2784,67 203952,4 7 ВАТ "ДЄПВ" 0,00 25 442,53 38,21 505,74 8 ВАТ " Дніпропетровський завод "Червоній про- фітрен" 0,00 218,88 5,09 8,65 232,61 9 ВАТ " Дніпротяжмаш" 93,33 130,8 1567,23 46,26 1837,62 10 ВАТ "Дніпрометиз Т" 0,00 64,61 116,73 2,72 184,05 11 ВАТ “Днепропетровський тепловагоноремонт- ний завод” 20134,06 445,77 438,04 2406,90 23424,77 12 ВАТ "Дніпропрес" 3,2 744,8 622,61 27,89 1398,5 13 ЗАТ "Дніпропетровський маслоекстракційний завод" 0,00 531,75 1438,53 190,99 2161,28 14 ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Комінтерна" 0,00 18,49 1116,38 2,06 1136,93 15 ПО "ПМЗ" 12,50 1918,28 6661,66 106,2 8698,64 16 ВАТ "Дніпрококс" 34000 6226,58 39507,27 15415,93 95149,78 17 ВАТ "Дніпрошина" 0,00 227,71 3756,9 302,35 4286,97 18 ДЗТП ТПВ 5606,33 4521 1222,8 191,38 11541,51 п17 п13 п14 п8 п7 п4 п12 п10 п2 п6 п15 п11 п9 п5 п18 п16 п3 п1 Промислові підприемства 0 20 40 60 80 100 В ід но сн і в ід ст ан ні о б'є дн ан ня , % Рис. 3. Дерево об'єднання підприємств в багатовимірному просторі викидів забруднюючих речовин за 2003 рік. Табл. 4. Сумарні об'єми приведених викидів забруднюючих речовин згруповані по класах небезпеки за 2004 рік Клас небезпеки № Підприємство 1 2 3 4 Сума 1 ВАТ"Придніпровська ТЕС" 0,00 0,00 1264145 212,9 1264358 2 ВАТ "Дніпропетровський трубний завод 0,04 191,87 1270,68 22,85 1485,45 3 ВАТ "ДМЗ ім Петровського" 240000 7392,5 43129,73 2063,17 292585,4 4 ВАТ " Дніпропетровський завод металокон- струкцій ім.Бабушкіна" 0,67 64,33 115,47 27,21 207,67 5 НВО ДЄВЗ 3,42 804,18 328,99 34,92 1171,50 6 ВАТ "Нижньдніпровський трубопрокатний 120004 18470,05 62829,49 2999,22 204302,7 Кучкова Н.В. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КООРДИНАТАХ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 14 завод" 7 ВАТ "ДЄПВ" 0,00 47 1152,37 66,29 1265,66 8 ВАТ " Дніпропетровський завод "Червоній профітрен" 0,00 218,88 5,09 8,65 232,61 9 ВАТ " Дніпротяжмаш" 113,33 152,9 2393,65 42,54 2702,42 10 ВАТ "Дніпрометиз Т" 0,00 64,61 116,73 2,72 184,05 11 Днепропетровський тепловагоноремонтний завод 30130,6 3 491,02 439,78 2407,36 33468,79 12 ВАТ "Дніпропрес" 1,47 368,22 446,71 11,3 827,7 13 ЗАТ "Дніпропетровський маслоекстракцій- ний завод" 0,00 547,45 1034,07 198,54 1780,05 14 ВАТ "Дніпропетровський металургійний за- вод ім.Комінтерна" 0,00 18,49 1116,38 2,06 1136,93 15 ПО "ПМЗ" 17,50 2649,68 9030,11 348,02 12045,32 16 ВАТ "Дніпрококс" 33000 6101,08 38705 15118,4 4 92924,52 17 ВАТ "Дніпрошина" 0,00 234,38 5537,98 270,51 6042,87 18 ДЗТП ТПВ 3387 2794 908,87 126,53 7216,4 п17 п13 п14 п8 п7 п12 п4 п10 п2 п15 п11 п9 п6 п18 п5 п16 п3 п1 Промислові підприемства 0 20 40 60 80 100 Ві дн ос ні в ід ст ан ні о б' єд на нн я, % Рис. 4. Дерево об'єднання підприємств в багатовимірному просторі викидів забруднюючих речовин за 2004 рік. РЕЗУЛЬТАТИ. Проведемо порівняльний аналіз трьох способів ранжирування підприємств по сту- пеню забруднюючої дії на оточуюче середовище (табл.5). В першому способі проводиться, часто вживана на практиці, сортування на основі сумарного об'єму викидів всіх забруднюючих речовин. В другому спо- собі підприємства розташовуються спочатку в порядку спадання показників викидів речовин 1-го класу небезпеки до значення 1, далі в порядку спадання показників викидів речовин 2-го класу небезпеки до значення 1 і т.д. По-першим двом способам розділення на групи проводиться за принципом рівної кілько- сті підприємств в групах. Третій спосіб ґрунтується на результатах кластеризації, при цьому розміри груп можуть бути різними. Табл. 5. Оцінка ступеня екологічної небезпеки промислових підприємств (у спадному напрямку) по сумі обсягів приведених викидів всіх речовин – 1, з урахуванням класів небезпеки – 2, на основі кластерного об'єднання – 3. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 3 6 1 3 6 1 3 6 1 3 6 3 6 18 3 6 18 11 6 18 11 6 18 6 16 16 6 18 16 2 16 5 2 16 5 16 11 5 16 16 9 17 11 9 17 11 9 11 18 9 18 11 5 13 18 1 13 18 1 Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 15 18 9 1 11 9 3 3 9 11 3 9 11 17 15 3 17 15 1 15 15 15 12 15 15 15 12 11 15 12 15 16 5 3 16 5 3 9 5 15 9 5 11 10 12 16 9 12 16 2 13 2 2 13 2 18 13 12 18 13 2 5 17 10 5 17 10 5 17 2 5 17 10 14 2 12 14 2 12 12 8 10 15 8 12 12 8 4 12 8 4 9 2 4 10 2 4 13 10 17 13 10 17 14 10 13 14 10 13 7 4 13 7 4 13 7 4 17 6 4 17 8 7 7 8 7 7 4 7 7 4 7 7 10 14 8 10 14 8 8 14 14 8 14 14 4 1 14 4 1 14 6 1 8 7 1 8 Примітка. Жирним шрифтом виділені номери підприємств що відносяться до групи об'єктів підвище- ної забрудненості. Частка збігу приналежності підприємств до однакових груп при порівнянні 1 і 2 способу складає 55,5%, 1 і 3 способу – 52,7%, 2 і 3 способу – 91,6%. Високий відсоток збігу результатів кластеризації і роз- биття на класи небезпеки речовин можна пояснити обліком в другому і третьому способі на різних рівнях додаткової інформації про структуру аналізованих даних. Ця інформація нівелюється при підсумовуванні або усереднюванні об'ємів викидів по різним забруднюючим речовинам в першому способі. Проте другий спосіб також не позбавлений недоліків, сортування з його допомогою привело до тому, що Придніпровсь- ка ТЕЦ (№1) відноситься до умовно чистого підприємства. Вказаний недолік усувається при найгнучкі- шому третьому способі. Цінність результатів кластер – аналізу зростає, якщо врахувати, що розбиття на групи отримано в автоматичному режимі без якої-небудь апріорної інформації про приналежність об'єктів до відповідних класів. ВИСНОВКИ. Виходячи з вищесказаного, представляється доцільним створення управляючої комп'ю- терної моделі оптимального розподілу грошових коштів між підприємствами, яка враховує наступні вимо- ги: 1. Найбільшу частину одержують ті підприємства, які більше за всіх знизили річні показники забруд- нюючих речовин в порівнянні з попереднім роком. 2. Частка зростає, якщо подібна тенденція зберігається, щонайменше, три роки, що є показником стійко- го розвитку екологічної безпеки підприємства. 3. Переважним є зниження об'ємів викидів більш шкідливих по класу небезпеки речовин. 4. Підприємство у якого спостерігається одночасне зниження об'ємів викидів одних речовин і незмінні показники інших, має перевагу перед підприємством у якого разом із загальним зниженням викидів спостерігається зростання об'ємів викидів по окремих речовинах. 5. Одночасне зростання об'ємів викидів забруднюючих речовин володіючих ефектом суммації знижує частку грошових коштів одержувану підприємством. 6. Оскільки збільшення об'ємів викидів часто пов'язаний із зростанням об'єму виробництва, то більше заохочуються ті підприємства, які при зростанні об'ємів виробництва знижують показники викидів або залишають їх на колишньому рівні. Перераховані правила повинні сприяти стимулюванню підприємств по підвищенню своєї екологічної безпеки і тим самим частково компенсувати відзначені недоліки системи оподаткування. Джерела та література 1. Айвазян С. А., Бухштабер В.М. Прикладна статистика. Класифікація зниження розмірності. – М.: Фі- нанси і статистика, 1998. – 601 с. 2. Экономика природопользования / Под ред.Л. Хенса, Л. Мельника. – К.: Наукова думка, 1998. – 481 с. Загорулькин А.Н. ОСОБЕННОСТИ СОЗДАНИЯ ПРОГНОЗНОЙ МОДЕЛИ В ИННОВАЦИОННОЙ СТРАТЕГИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ ИНДУСТРИИ ТУРИЗМА Актуальность. Экстраполяция тренда является одним из наиболее простых и поэтому распространен- ных методов прогнозирования. Метод экстраполяции основан на статистическом наблюдении динамики определенного тренда его развития и продолжения этой тенденции для будущего периода. В прогнозировании методы экстраполяционных трендов дополняются методами корреляции трендов, в рамках которых исследуется взаимосвязь между различными тенденциями в целях установления их вза- имного влияния и, следовательно, повышения качества прогноза. Необходимость применения многомер- ных статистических методов позволяет среди множества возможных вероятностно-статистических моде- лей обоснованно выбрать ту, которая наилучшим образом соответствует исходным данным, характери- зующим реальное поведение исследуемой совокупности объекта, оценивать надежность и точность выво- дов, сделанных на основании ограниченного материала. Кроме того, в ситуациях, когда решения прини- маются на основании анализа неполной и стохастической информации, использование методов многомер- ного статистического анализа является не только оправданным, но и необходимым.

Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку

Institution

Ähnliche Einträge