Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету
30 березня – 13 квітня 2013 р. в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету відбувся черговий міжнародний семінар....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106596 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 231-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-106596 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1065962016-10-02T03:02:18Z Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету Лаас, Н.О. Хроніка 30 березня – 13 квітня 2013 р. в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету відбувся черговий міжнародний семінар. 2013 Article Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 231-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106596 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Лаас, Н.О. Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету Український історичний журнал |
| description |
30 березня – 13 квітня 2013 р. в інституті славістичних, східноєвропейських та
євразійських студій Каліфорнійського університету відбувся черговий міжнародний
семінар. |
| format |
Article |
| author |
Лаас, Н.О. |
| author_facet |
Лаас, Н.О. |
| author_sort |
Лаас, Н.О. |
| title |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету |
| title_short |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету |
| title_full |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету |
| title_fullStr |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету |
| title_sort |
міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій каліфорнійського університету |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106596 |
| citation_txt |
Міжнародний семінар із розробки дослідницьких проектів в інституті славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 231-234. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT laasno mížnarodnijsemínarízrozrobkidoslídnicʹkihproektívvínstitutíslavístičnihshídnoêvropejsʹkihtaêvrazíjsʹkihstudíjkalíforníjsʹkogouníversitetu |
| first_indexed |
2025-07-07T18:44:54Z |
| last_indexed |
2025-07-07T18:44:54Z |
| _version_ |
1837014864058384384 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2013. – №3
Інститут славістичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфор ній сь-
кого університету (Берклі, США) щосеместра, починаючи з 2006 р., запрошує науковців
і викладачів із країн СНД для презентації результатів своїх досліджень та ознайом-
лення зі здобутками американських колеґ у відповідній царині. Програму розроблено
у співпраці з центром науково-дослідної роботи та освіти Європейського гуманітар но го
університету (Вільнюс, Литва), кавказькими центрами наукових ресурсів (Вірменія,
Азербайджан, Ґрузія) та за фінансової підтримки Фундації Карнеґі.
30 березня – 13 квітня 2013 р. в інституті славістичних, східноєвропейських та
євразійських студій Каліфорнійського університету відбувся черговий міжнародний
семінар. Чотирма його учасниками-стипендіатами стали Любов Козик (історичний фа-
культет Білоруського державного університету, Мінськ, Білорусія), Арсен Хакобян (фа-
культет кавказьких студій Єреванського державного університету, Вірменія), Світлана
Хутка (факультет соціальних наук і соціальних технологій Національного університе-
ту «Києво-Могилянська академія») та Наталія Лаас (Інститут історії України НАНУ).
Кожен з учасників працював під керівництвом професорів-наставників, обраних
серед провідних науковців Каліфорнійського університету та найбільш обізнаних із
пропонованою темою індивідуального проекту, – Джона Коннеллі (John Connelly),
Стефена Астуряна (Stephan Astourian), Вікторії Боннелл (Victoria Bonnell) та Юрія
Сльозкіна (Yuri Slezkine). До програми також активно долучилися молоді дослідники
з Берклі – Девід Бічер (David Beecher), Сара Ґардінґ (Sarah Garding), Марсі Маккулаф
(Marcy McCullaugh), Алекс Бєляєв (Alex Beliaev), Ліса Мін (Lisa Min).
Перше засідання семінару відбулося 1 квітня 2013 р. Із вітальним словом до учас-
ників заходу звернувся професор історичного факультету, директор інституту славіс-
тичних, східноєвропейських та євразійських студій Каліфорнійського університету
Ю.Сльозкін. Професор факультету політології, виконавчий директор програми славіс-
тичних, східноєвропейських та євразійських студій Едвард Вокер (Edward Walker) роз-
повів про саму ідею міжнародного семінару й набутий досвід його проведення, наголо-
сивши на принциповому завданні, котре ставлять перед собою організатори, – наукове
знання, зіперте на найновіші теоретичні розробки, повинно активно впроваджуватися
у студентські аудиторії та слугувати матеріалом для інноваційних університетських
курсів і програм. Оскільки мета семінару визначається як розширення наукового та
педагогічного досвіду, кожен учасник за своєю темою мав підготувати програму нав-
чального курсу чи спецкурсу для студентів.
Перша секція присвячувалася темі «Суб’єктивне благополуччя в перехідних сус-
пільствах Східної Європи та країнах колишнього Радянського Союзу», яку презентува-
ла С.Хутка. За допомогою квантитативних методик дослідниця прагнула визначити
суб’єктивні почування благополуччя/щастя у соціумі. Професор факультету соціології,
директор програми славістичних, східноєвропейських та євразійських студій В.Боннелл
запропонувала окрім, власне, обробки конкретних даних щодо перехідних суспільств ре-
ґіону, поміркувати над теоретичними та методологічними аспектами цієї теми: катего-
ріями «суб’єктивного благополуччя», «щастя», «задоволення життям»; наскільки їх зміст
н.о.лааС (київ)
МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР ІЗ РОЗРОБКИ
ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ В ІНСТИТУТІ СЛАВІСТИЧНИХ,
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА ЄВРАЗІЙСЬКИХ СТУДІЙ
КАЛІФОРНІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (БЕРКЛІ, США)
Український історичний журнал. – 2013. – №3
232 Хроніка
культурно детермінований; які стандарти порівняння слід використовувати для даних
із різних країн; чи вимірювані емоції та якими саме методами тощо.
Під час другої секції відбувалося обговорення проекту Н.Лаас «Культурна історії
Радянського Союзу у сучасній англо-американській історіографії». Було наголошено
на тому, що «культурний поворот» та активне використання методик і теоретичних
підходів «нової культурної історії» кардинально вплинули на зміст праць тих науков-
ців, котрі вивчають радянське минуле. Історії повсякдення, емоцій, сексуальності, ґен-
дерна, усна та міська історія, дослідження пам’яті, символічна географія, візуальні
студії – ось домінантні напрями історіографії у царині радянських студій, що виводять
науковців поза межі дискусії лише про політичні та соціально-економічні аспекти то-
талітаризму й авторитаризму. Ю.Сльозкін запропонував звернути уваги на не менш
популярні напрями в дослідженні СРСР, як-от транснаціональна історія, локальна та
реґіональна історія, історія навколишнього середовища («environmental history»), які,
проте, ставлять під сумнів універсальність і всеохопність «культурного підходу» в іс-
торичному аналізі.
На третій секції А.Хакобян доповідав про культурну та етнічну історію Кавказу.
Амбітний проект, що охоплює широкі хронологічна й територіальні межі, викликав
жваве обговорення. Професор історичного факультету, директор програми вірмен-
ських студій С.Астурян виділив дві серйозні проблеми, з якими має дати собі раду
дослідник модерної історії Кавказу. По-перше, брак якісної фахової літератури. Навіть
порівняно краще вивчена тема російських/радянських взаємовідносин із національни-
ми групами Кавказького реґіону чимало запитань залишає без відповідей. По-друге,
це проблема синтезу: в який спосіб дослідник може поєднати складні, суперечливі,
часто взаємовиключні історичні наративи всіх етнічних груп, що мешкають на цій те-
риторії, в одну когерентну історію Кавказу.
Четверту секцію відкрив виступ Л.Козик «Національні історичні міфи в Польщі,
1991–2012». Дослідниця торкнулася проблеми історичних міфів, їх ролі в констру-
юванні національної спільноти та зв’язку з історієписанням. У польському випадку
міфотворчості особливо популярними стали події Другої світової війни та періоду
Польської Народної Республіки. Обговорюючи тему, професор історичного факультету
Дж.Коннеллі та аспірант історичного факультету Д.Бічер запропонували скориста-
тися компаративним підходом, порівнявши теперішню ситуацію в Польщі з публіч-
ними дискусіями про минуле, а надто Голокост, котрі відбувалися в Німеччині. Тим
паче, що найгарячіші суперечки у сучасній Польщі спровокувала якраз книжка Яна
Томаша Ґросса «Сусіди» (2000 р.) – про участь поляків у Голокості та їх співвідпові-
дальність за масові вбивства євреїв1. Загалом доцільніше зосередитися на окремих «мі-
фах» та їх надужитті: польські сарматизм і традиція парламентаризму, поділи Польщі
як національна трагедія, Варшавське повстання 1944 р., революційна діяльність
«Солідарності» тощо.
Друга частина семінару мала на меті інтенсивне й усебічне ознайомлення запроше-
них учасників із системою організації викладання та наукової діяльності у Сполучених
Штатах Америки. Кожен із них мав можливість відвідати лекції та семінари для сту-
дентів-бакалаврів, наукові семінари для аспірантів, отримати консультації в універ-
ситетських центрах навчальних ресурсів (покрокове пояснення організації всього на-
вчального процесу) та освітніх технологій (майстер-класи інтерактивного викладання з
використанням технічних засобів), скористатися бібліотечними й архівними ресурсами.
1 Gross J.T. Sąsiedzi: Historia zagłady żydowskiego miasteczka. – Sejny, 2000.
Український історичний журнал. – 2013. – №3
Хроніка 233
Наукова робота інституту славістичних, східноєвропейських та євразійських сту-
дій Берклі має міждисциплінарний характер, адже побудована за зразком реґіональ-
них досліджень («area studies»), коли спільнота, а отже й простір для формальних і
неформальних наукових дискусій створюється не за дисциплінарним, а за географіч-
ним принципом вивчення реґіону колишнього СРСР та Східної Європи. Водночас біль-
шість членів інституту (а їх усього 45 професорів та понад 150 аспірантів) афілійовані,
тобто передовсім працюють на своїх факультетах. Утім, викладацьке навантаження у
дві – три пари на тиждень і можливість раз на кілька років узяти оплачувану річну
відпустку («sabbatical leave») створюють вельми сприятливі умови для наукової роботи.
Інститут було створено 1957 р. як центр славістичних та східноєвропейських студій,
теперішньої своєї назви він набув у 2000 р. До його складу входять професори факульте-
тів славістики, історії, політології, антропології, соціології тощо. Факультет славістики,
котрий засновано ще 1901 р., загалом один із найстаріших у Сполучених Штатах. Свого
часу в Берклі викладали польський поет і нобелівський лауреат Чеслав Мілош (Czesław
Miłosz, 1911–2004 рр.), літературознавець і перекладач Ґлєб Струве (Gleb Struve, 1898–
1985 рр.), літературознавець Сємьон Карлинський (Simon Karlinsky, 1924–2009 рр.), іс-
торики Ніколай Рязановський (Nicholas Riasanovsky, 1923–2011 рр.), котрий написав
класичний американський підручник з історії Росії, Мартін Маліа (Martin Malia, 1924–
2004 рр.), Реджинальд Зельник (Reginald Zelnik, 1936–2004 рр.) та ін.
Нині в університеті працюють літературознавець та історик, автор студій про
Мелетія Смотрицького Девід Фрік (David Frick)2; Ерік Наймен (Eric Naiman), ко-
трий спеціалізується на вивченні радянської літератури й культури 1920-х рр.3; Іріна
Паперно (Irina Paperno), яка, окрім іншого, досліджує еґо-документи, пов’язані з радян-
ським минулим4; знавець російського модернізму Ольґа Матич (Olga Matich)5; літера-
турознавець Г’ю Маклін (Hugh McLean)6; антрополог Алєксєй Юрчак (Alexei Yurchak),
що вивчає суспільство пізнього радянського та пострадянського періодів7; історик
Джон Коннеллі, фахівець із модерної історії Центральної та Східної Європи, книжку
якого – «Поневолений університет» – нещодавно було перекладено українською8; іс-
торик Юрій Сльозкін, дослідник модерної історії Росії та Радянського Союзу, автор
наукового бестселера «Єврейське століття» (2004 р.)9; політолог Джордж Бреслауер
(George Breslauer), котрий вивчає проблеми політичного лідерства в Росії й СРСР10;
політолог Едвард Вокер, що спеціалізується на націоналізмі та етнічних конфліктах у
країнах колишнього СРСР11; фахівець зі східноєвропейської й порівняльної політики
Ендрю Янош (Andrew Janos); соціолог Вікторія Боннелл, авторка досліджень про «нову
2 Frick D. Meletij Smotryc’kyj. – Cambridge, Mass., 1995; Idem. Rus’ Restored: Selected Writings
of Meletij Smotryc’kyj (1610–1630). – Cambridge, Mass., 2005.
3 Naiman E. Sex in Public: The Incarnation of Early Soviet Ideology. – Princeton, 1997.
4 Paperno I. Stories of the Soviet Experience: Memoirs, Diaries, Dreams. – Ithaca, 2009.
5 Matich O. Erotic Utopia: The Decadent Imagination in the Russian Fin-de-Siecle. – Madison,
2004.
6 McLean H. Nikolai Leskov: The Man and His Art. – Cambridge, Mass., 1977.
7 Yurchak A. Everything Was Forever, Until It Was No More: The Last Soviet Generation. –
Princeton, 2005.
8 Connelly J. Captive University: The Sovietization of East German, Czech, and Polish Higher
Education, 1945–1956. – Chapel Hill; London, 2000; укр. вид.: Коннеллі Дж. Поневолений універ-
ситет: Совєтизація вищої освіти у Східній Німеччині, Чехії та Польщі, 1945–1956. – Х., 2011.
9 Slezkine Y. The Jewish Century. – Princeton, 2004; рос. вид.: Слёзкин Ю. Эра Меркурия:
Евреи в современном мире. – Москва, 2007.
10 Breslauer G. Gorbachev and Yeltsin as Leaders. – New York, 2002.
11 Walker E. Dissolution: Sovereignty and the Breakup of the Soviet Union. – Lanham, 2003.
Український історичний журнал. – 2013. – №3
234 Хроніка
культурну історію», робітничу історію, візуальні студії в контексті вивчення радянсько-
го минулого12 та ін. Більшість їх у той чи інший спосіб суттєво допомагали учасникам
семінару порадами під час індивідуальних консультацій.
Програма семінару передбачала відвідування Стенфордського університету та
знайомство з роботою його центру російських, східноєвропейських та євразійських сту-
дій. Учасники зустрілися з професорами-істориками Норманом Наймарком (Norman
Naimark), остання книга якого – «Геноциди Сталіна» – два роки тому побачила світ
в українському перекладі13, та Аміром Вайнером (Amir Weiner), дослідником радян-
ського суспільства періоду Другої світової війни й повоєнної доби, автором книжки про
Вінницю під час війни та за пізнього сталінізму14.
Яскраві враження в учасників семінару залишив візит до Гуверівського архіву у
Стенфорді. Архів – це серце Гуверівського інституту війни, революції та миру, засно-
ваного в 1919 р. американським інженером, благодійником, колекціонером Гербертом
Гувером (Herbert Hoover, 1874–1964 рр.). Унікальні колекції книг, брошур, періодики,
матеріалів урядових і неурядових організацій, особових фондів, карт, відео- й аудіоза-
писів, що стосуються історії Росії та України імперської, радянської доби нараховують
сотні тисяч позицій.
У фундаментальній колекції документів періоду Російської імперії (передусім
1870–1917 рр.) містяться матеріали з історії політичних партій, революційних рухів,
російсько-японської війни 1904–1905 рр., участі Росії в Першій світовій війні, дипло-
матичних зв’язків, матеріали «охранки» (документація її паризького бюро охоплює
1883–1917 рр.). Тут зберігаються ориґінальні папери членів імператорської та дея-
ких дворянських родин. Добре представлено період революцій 1917 р., а саме прав-
ління Тимчасового уряду, та радянську добу, зокрема національне питання під час
громадянської війни, дисидентські рухи, матеріали самвидаву, зовнішньополітичні
зв’язки, діяльність Комінтерну, радянсько-фінляндська війна 1939–1940 рр., участь
СРСР у Другій світовій війні тощо. В архіві зберігаються документи російських/радян-
ських посольств і консульств у Парижі (1917–1924 рр.), Вашинґтоні (1900–1933 рр.),
містах Німеччини (1828–1914 рр.), а також папери історика Б.Ніколаєвського, ґе-
нералів П.Вранґеля та Н.Юденича, листування Л.Троцького з сином – Л.Сєдовим
1931–1938 рр. та ін. Серед нещодавніх поповнень – «Ґорбачовська колекція усної іс-
торії» (більше сотні інтерв’ю з політичними діячами «перебудовних» часів), архів радіо
«Свобода» (Мюнхен).
Учасники семінару отримали перелік гуверівських архівних матеріалів зі своїх
дослідницьких проектів, вичерпні консультації щодо роботи архіву, а також мали уні-
кальну нагоду побувати в архівосховищі та на власні очі побачити, в яких умовах збе-
рігаються цінні архівні фонди й колекції.
12 Bonnell V.E. Iconography of Power: Soviet Political Posters under Lenin and Stalin. – Berkeley;
Los Angeles; London, 1997.
13 Naimark N. Stalin’s Genocides. – Princeton, 2010; укр. вид.: Наймарк Н. Геноциди Сталіна. –
К., 2011.
14 Weiner A. Making Sense of War: The Second World War and the Fate of the Bolshevik Re vo-
lution. – Princeton, 2002.
|