Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями

У результаті аналізу ключових тенденцій світового виробництва та споживання металопродукції виявлено ключові напрями неоіндустріалізації металургії у зарубіжних країнах, які є цілком актуальними для реалізації в Україні. Досліджено тенденції, особливості та результати діяльності металургійної промис...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Нікіфорова, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2016
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106823
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями / В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 33-64. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-106823
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1068232016-10-07T03:02:13Z Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями Нікіфорова, В.А. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості У результаті аналізу ключових тенденцій світового виробництва та споживання металопродукції виявлено ключові напрями неоіндустріалізації металургії у зарубіжних країнах, які є цілком актуальними для реалізації в Україні. Досліджено тенденції, особливості та результати діяльності металургійної промисловості України в цілому та Донбасу зокрема у 2013-2015 рр. у контексті військових дій на сході країни. З урахуванням особливостей розвитку галузі визначено стратегічні напрями неоіндустріалізації металургії України, запропоновано напрями впровадження відповідної державної галузевої політики. В результате анализа ключевых тенденций мирового производства и потребления металлопродукции выявлены основные направления неоиндустриализации металлургии в зарубежных странах, которые вполне актуальны для реализации в Украине. Исследованы тенденции, особенности и результаты деятельности металлургической промышленности Украины в целом и Донбасса в частности в 2013-2015 гг. в контексте военных действий на востоке страны. С учетом особенностей развития отрасли определены стратегические направления неоиндустриализации металлургии Украины, предложены направления внедрения соответствующей государственной отраслевой политики. The key trends in the world production and consumption of steel are analyzed. It has been revealed that in the period from 1970 to 2015 an unprecedented growth in the volume of metal production was observed, in which the steel production increased by 2,7 times. The geographical pattern of production and consumption of steel changed crucially. There was a shift of "centers" of metals trade and smelting to the rapidly developing countries of Asia, North Africa, and South America. Metal overproduction and change in its geographic production structure have led to an aggravation of supply, environmental and resource issues in the global steel industry. These trends are the prerequisites for alterations of industrial policy in most countries, dubbed "neoindustrialization". In the article the main directions of neoindustrialization of metallurgy in foreign countries are identified, which is quite relevant for implementation in Ukraine. The trends, features and results of performance of the Ukrainian steel industry as a whole and the Donbass one in particular in 2013-2015 in the context of military operations in the East of the country have been researched in details. It has been revealed that neoindustrial model for the metallurgy in Ukraine should take into account the specific differences of development, and above all, the availability of economic and political factors blocks of the branch activities at the present stage.The characteristics of the industry are given, strategic directions of neoindustrialization of Ukrainian metallurgy are identified, and the introduction of the corresponding directions of the state industrial policy is proposed. Today there is an urgent need for the elaboration and adoption of two basic regulatory documents that will directly or indirectly govern the development of the steel industry at neoindustrial basis: the long-term nationwide strategy for the development of domestic steel industry and the strategy of revival of the territory of Donbass, which is temporarily not controlled by Ukraine.Solution of problems and further development of the metallurgy of Donbass in particular and in Ukraine as a whole are also seen in the modernization of production using the new industrial base. At the same time, the recovery of Donbass should be considered as one of the main points of the growth of the entire Ukrainian economy and its steel industry. 2016 Article Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями / В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 33-64. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106823 338.2:669 (477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Нікіфорова, В.А. Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями Економіка промисловості
description	У результаті аналізу ключових тенденцій світового виробництва та споживання металопродукції виявлено ключові напрями неоіндустріалізації металургії у зарубіжних країнах, які є цілком актуальними для реалізації в Україні. Досліджено тенденції, особливості та результати діяльності металургійної промисловості України в цілому та Донбасу зокрема у 2013-2015 рр. у контексті військових дій на сході країни. З урахуванням особливостей розвитку галузі визначено стратегічні напрями неоіндустріалізації металургії України, запропоновано напрями впровадження відповідної державної галузевої політики.
format	Article
author	Нікіфорова, В.А.
author_facet	Нікіфорова, В.А.
author_sort	Нікіфорова, В.А.
title	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями
title_short	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями
title_full	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями
title_fullStr	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями
title_full_unstemmed	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями
title_sort	неоіндустріальний розвиток металургії україни: передумови, проблеми, напрями
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106823
citation_txt	Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями / В.А. Нікіфорова // Економіка промисловості. — 2016. — № 3 (75). — С. 33-64. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT níkíforovava neoíndustríalʹnijrozvitokmetalurgííukraíniperedumoviprobleminaprâmi
first_indexed	2025-07-07T19:04:56Z
last_indexed	2025-07-07T19:04:56Z
_version_	1837016124356558848
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 33 УДК 338.2:669 (477) Віра Анатоліївна Нікіфорова, канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України, Київ НЕОІНДУСТРІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОБЛЕМИ, НАПРЯМИ Однією з основних тенденцій роз- витку світової економіки в сучасних умо- вах є «загострення» уваги до реального сектору. Найбільш значущі зміни у про- мисловій політиці багатьох країн спосте- рігалися після фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., яка продемонстру- вала необхідність прискореного розвитку промисловості на якісно новій основі. Головну роль при цьому відіграє можли- вість реалізації інноваційних рішень на всіх етапах виробничої діяльності – від видобутку ресурсів до утилізації вико- ристаної готової продукції. Важливою особливістю нової про- мислової політики, що одержала назву «неоіндустріалізація» (або «реіндустріа- лізація»), виступає не тільки можливість, але і критична необхідність упроваджен- ня новітніх технологій та інших видів інновацій у базових галузях промислово- сті, зокрема у металургії, яка залишається провідним видом діяльності в усьому світі внаслідок того, що метал виступає основним конструкційним матеріалом у машинобудуванні та будівництві. Для національного господарства України металургія є стратегічною галуз- зю, від рівня розвитку якої залежить про- грес в інших, металоспоживаючих видах економічної діяльності. Для неї харак- терна висока залежність від кон’юнктури світових ринків унаслідок експортної спрямованості через перевищення вироб- ничих потужностей над потребами внут- рішнього споживання. Це зумовлює не- обхідність активної участі галузі у про- цесі інтернаціоналізації виробництва і посилює конкуренцію зі світовими ви- робниками як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Проте конкурентоспроможність віт- чизняного металургійного виробництва нижча, ніж в інших країнах, через пос- тійне зростання собівартості продукції та її невисоку якість, що пов’язано з техніч- ною і технологічною відсталістю вико- ристовуваних потужностей, низькою ін- новативністю виробничого процесу, де- фіцитом та високою вартістю деяких си- ровинних ресурсів, нестабільністю рин- ків збуту української металопродукції та інституційного середовища, надскладною політичною ситуацією у країні внаслідок військових дій у Донецькій та Луганській областях. На сьогоднішній день найбільш ак- туальним шляхом вирішення цих про- блем можна вважати реалізацію в галузі нової промислової політики – неоіндуст- ріалізації – з урахуванням основних особ- ливостей та передумов розвитку вітчиз- няної економіки. Перехід металургії на неоіндустрі- альну основу багато в чому залежить від ефективної державної промислової полі- тики, адже саме в ній визначаються ос- новні напрями і пріоритети розвитку га- лузі відповідно до інтересів усієї націо- нальної економіки. Таким чином, доцільність науково- го опрацювання питань неоіндустріаль- ного розвитку металургії України зумо- вила необхідність дослідження щодо ви- значення стратегічних напрямів розвитку галузі на новітній високотехнологічній основі, зокрема наукових засад форму- вання сучасної державної галузевої полі- © В.А. Нікіфорова, 2016 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) тики в контексті військових дій на Дон- басі. Перші спроби переосмислення про- мислової політики з’явилися у США ще в другій половині 1980-х років [1; 2], однак головні дослідження щодо обґрунтування необхідності кардинальної зміни вектора розвитку промисловості почали активно публікуватися після світової кризи 2008- 2009 рр., яка найбільшою мірою торкну- лася саме розвинутих країн. Починаючи з 2009 р. значна кіль- кість західних учених і фахівців, зокрема F. Eder [3], P. Marsh [4], D. North [5], A. Szirmai [6], F. Tregenna [7], E. West- kämper [8] та ін., у своїх роботах звертали увагу на нагальну необхідність повер- нення на територію розвинених держав раніше винесених за їх межі промисло- вих виробництв [8] та «перезавантажен- ня» вже наявних підприємств. Основний акцент робився на тому, що нова промис- лова політика, яка одержала назву «реін- дустріалізація», повинна забезпечити як повернення промислових виробництв, включаючи підприємства базових галу- зей, на територію розвинутих країн (ре- шоринг), так і ґрунтуватися на застосу- ванні якісно нових, інноваційних прорив- них технологій. Дослідження питань нової промис- лової політики останніми роками також здійснювалися в Росії та країнах БРІКС у цілому [9-16]. Цей процес тут в основно- му отримав назву «неоіндустріалізація», хоча деякі вчені також використовують термін «реіндустріалізація». Він передба- чає головним чином модернізацію вже наявних підприємств і має полягати, на думку С. Губанова, у повній автоматиза- ції всього виробничого процесу – від ви- добутку сировини до утилізації відходів [17, с. 78-79]. В Україні науково-практичних на- працювань з проблем нової промислової політики, особливо її галузевого аспекту, на сьогоднішній день не так багато. Їй присвячено роботи О. Амоші, В. Виш- невського, Л. Збаразської [18], О. Біло- руса [19], В. Ляшенка [20], Ю. Кіндзерсь- кого [21] та деяких інших авторів [22-24]. Однак унаслідок відставання розвитку вітчизняної промисловості від провідних зарубіжних аналогів (перш за все, за рів- нем ресурсо- й енергоефективності) та традиційно величезного значення про- мислових виробництв (зокрема, металур- гійного) для української економіки це питання потребує серйозного і невідклад- ного осмислення. Мета статті полягає у визначенні стратегічних напрямів неоіндустріально- го розвитку металургії України з ураху- ванням фінансово-економічних і техно- логічних особливостей функціонування галузі в контексті військових дій на Дон- басі. Інформаційну базу дослідження становлять нормативні акти України та зарубіжних країн, статистичні дані Дер- жавної служби статистики України, Го- ловного управління статистики в Донець- кій області, Головного управління статис- тики у Луганській області, Федеральної служби державної статистики Росії, Euro- stat, World Steel Association, EUROFER, Державної установи «Агентство з розвит- ку інфраструктури фондового ринку України», аналітичні матеріали і статис- тичні дані про стан та напрями розвитку провідних металургійних компаній світу та України тощо. Розгляд питання доцільно розпоча- ти з визначення основних передумов нео- індустріалізації металургійної галузі від- повідно до загальносвітових тенденцій її розвитку. Стан та ключові тенденції роз- витку світової металургії в сучасних умовах На сьогоднішній день однією з най- більш значущих галузей промисловості у всьому світі залишається металургія. Не- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 35 зважаючи на те що за темпами зростання металургійна галузь зарубіжних країн (навіть тих, що є основними металови- робниками) останніми роками відстає від темпів зростання в інших видах еконо- мічної діяльності 1 , її продукція виступає своєрідним базисом для розвитку бага- тьох інших металоспоживаючих галузей. Тому роль металургії в забезпеченні еко- номічного зростання в сучасних умовах є досить вагомою, та існує необхідність виявлення ключових тенденцій її розвит- ку у світовому масштабі. Першою ключовою глобальною те- нденцією є безпрецедентне зростання обсягів металовиробництва у світі. У період з 1970 по 2015 р. обсяг виплавки сталі збільшився у 2,7 раза – з 595 до 1621 млн т (рис. 1). Деяке зниження (на 2,9%) обсягів виплавки сталі у 2015 р. порівняно з по- переднім роком викликане головним чи- ном загальним спадом у світовій еконо- міці та не є визначальним для цієї тен- денції розвитку галузі. Складено за даними World Steel Association: www.worldsteel.org Рис. 1. Динаміка обсягів виплавки сталі у світі ________________________ 1 Так, за даними служб статистики зарубіж- них країн та міжнародних організацій, у країнах ЄС-28 індекс металургійного виробництва у 2013 р. (порівняно з 2012 р.) склав 99,1%, тоді як по промисловості в цілому – 99,5%; у Японії у 2012 р. індекс виробництва чорних металів (2005 = 100) дорівнював 100,4%, індекс вироб- ництва металовиробів – 87,9, загальний індекс промислового виробництва – 103,8, а індекс ви- робництва в загальному машинобудуванні – 106,0%; у Туреччині індекси виробництва чорних металів і готових металевих виробів (2010 = 100), які відповідно становили у 2013 р. 122,7 і 131,3%, хоч і були вище загального індексу промислового виробництва (117,5%), однак поступалися індек- сам виробництва машин та устаткування (139,2%) та виробництва електроустаткування (129,7%); у Росії у 2013 р. (порівняно з 2012 р.) також спо- стерігалося більш низьке значення індексу мета- лургійного виробництва (100,0%) щодо загально- го індексу промислового виробництва (100,4%); у Казахстані індекс металургійного виробництва у 2013 р. (порівняно з попереднім роком) становив лише 95,1%, а загальний індекс промислового виробництва – 102,3%. http://www.worldsteel.org/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) При цьому, за даними World Steel Association (WSA) [25], 99% чавуну у світі виробляється 39 країнами, 98% ста- лі – 68 країнами, з яких 10 основних ме- таловиробників (Китай, Японія, США, Індія, Південна Корея, Росія, Німеччина, Туреччина, Бразилія, Україна) забезпечи- ли у 2015 р. 80% загального обсягу ви- пуску сталі. Основний пік зростання виробниц- тва металу у світі припав на період 2000- 2005 рр. (рис. 2), коли відбувався стрім- кий економічний розвиток «нових індуст- ріальних країн», а пік спаду – на 1990- 1995 рр. – на період розпаду СРСР, коли обсяги промислового (зокрема, металур- гійного) виробництва колишніх радянсь- ких республік катастрофічно впали. Складено за даними джерела [25, с. 7]. Рис. 2. Динаміка середніх темпів зростання обсягів виплавки сталі Також негативні темпи зростання обсягів виплавки сталі спостерігалися під час світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. (рис. 3), коли металургійна галузь була одним із найбільш постраж- далих видів економічної діяльності. Розраховано за даними World Steel Association: www.worldsteel.org Рис. 3. Динаміка темпів зростання обсягів виплавки сталі у світі –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 37 Другою ключовою глобальною тен- денцією розвитку світової металургії є кардинальні зміни географічної структу- ри виробництва і споживання метало- продукції. За інформацією ОЕСР, «…за остан- нє десятиліття сталеливарна промисло- вість пережила безпрецедентне розши- рення виробничих потужностей, тому що багато країн вступили у стадію інтенсив- ного металургійного зростання» [26, с. 5]. При цьому відбулося зміщення «центрів» виробництва і торгівлі металом у країни Азії, Північної Африки та Південної Америки, що швидко розвиваються (рис. 4). Складено та розраховано за даними джерела [25, с. 14-15]. Рис. 4. Географічна структура світового виробництва споживання металопродукції у 2005 та 2015 рр. Лідером у цьому процесі є Китай, який з 2005 р. (коли він перетворився на основного нетто-експортера сталі), більш ніж у 2,3 раза збільшив виплавку сталі, і у 2015 р. зайняв майже половину загаль- ного обсягу виробництва металу та спо- живання готової металопродукції. Також значно посилилися позиції Індії та Туреч- чини як основних металовиробників, що остаточно закріпило за Азією роль голов- ного сталеливарного регіону. Зріс вплив Бразилії, яка у 2010 р. увійшла до ТОП- 10 виробників сталі та продовжує наро- щувати темпи зростання. Позиції Украї- ни і Німеччини (також як Європи і СНД у цілому), навпаки, дещо погіршилися, що викликало необхідність зміни промисло- вої політики цих країн, зокрема галузе- вої. Серйозних змін зазнала не тільки географічна структура виробництва, але і споживання металопродукції у світі. За 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% Китай Японія НАФТА СНД ЄС-28 Африка Близький Схід Інші країни Європи Інші країни Азії Інші країни 31,0 9,8 11,0 9,9 17,0 1,6 1,3 2,3 11,4 12,6 49,6 6,5 6,8 6,3 10,2 0,8 1,8 2,2 12,6 9,0 33,2 7,3 13,1 4,0 16,0 1,9 3,3 2,3 14,9 13,0 44,8 4,2 9,0 3,3 10,2 2,6 3,5 2,7 16,2 13,1 Частка у загальносвітовому обсязі виробництва сталі у 2005 р. Частка у загальносвітовому обсязі виробництва сталі у 2015 р. Частка у загальному обсязі споживання металопродукції у світі у 2005 р. Частка у загальному обсязі споживання металопродукції у світі у 2015 р. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) останнє десятиліття (у 2015 р. порівняно з 2005 р.) спостерігалося збільшення час- тки КНР майже у 1,4 раза та зниження більш ніж у півтора раза питомої ваги країн ЄС, НАФТА та Японії, частка ж інших регіонів змінилася менш помітно. Також світова криза позначилася на обсягах споживання кінцевої металопро- дукції на душу населення у країнах − основних металовиробниках (табл. 1). Тут зростання порівняно з докризовим 2007 р. спостерігалося у Китаї (більш ніж на 50%), Туреччині (на 45%) та Індії (більш ніж на третину), а найбільший спад (так само, як і у випадку з обсягами виробництва) – в Україні (майже 60%), країнах ЄС (25%), Японії (більше 20%) та США (17%). При цьому необхідно вра- ховувати, що душове споживання сталі залежить не тільки від обсягів виробниц- тва, але і від чисельності населення. Це є однією із причин більш низького спожи- вання сталі в Індії та Росії, а більш висо- кого – у Південній Кореї та Японії. Таблиця 1 Динаміка споживання металопродукції у світі на душу населення, кг/чол. 1 Країна (регіон) Роки 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2015/ 2007, % Країни Південна Корея 1142,1 1210,7 930,5 1067,2 1142,5 1089,9 1038,4 1108,8 1113,6 97,5 Японія 636,9 612,4 414,6 499,3 503,7 503,0 513,8 533,9 497,3 78,1 Німеччина 518,2 514,8 350,3 450,5 506,2 465,9 471,8 491,6 483,8 93,4 Китай 319,6 326,9 413,4 438,2 475,6 487,0 539,5 519,0 488,6 152,9 Туреччина 299,6 262,5 253,0 325,9 366,3 380,3 410,6 396,9 436,8 145,8 Росія 285,6 251,5 173,5 256,7 289,7 298,7 302,1 299,8 274,6 96,1 США 358,5 323,6 192,7 257,8 285,5 305,6 301,8 335,0 297,4 83,0 Бразилія 114,0 122,2 94,4 134,3 130,1 131,3 137,2 124,3 102,6 90,0 Україна 179,4 147,8 84,6 119,9 139,2 138,7 123,6 94,8 74,7 41,6 Індія 45,8 45,1 47,7 52,8 55,9 57,3 57,6 58,7 60,6 132,3 Регіони ЄС-28 403,9 371,7 242,1 291,6 311,6 278,5 281,6 295,5 303,5 75,1 Азія 190,0 191,6 209,0 226,7 242,9 247,5 266,4 261,3 250,5 131,8 Близький Схід 231,1 226,6 221,1 228,3 235,2 228,2 228,1 232,0 225,4 97,5 СНД 220,4 195,0 138,6 190,4 212,3 220,9 224,1 213,5 190,0 86,2 Африка 36,5 39,2 31,5 27,4 27,6 30,1 32,5 32,5 33,1 90,7 Світ у цілому 198,9 193,8 171,4 192,8 205,7 207,4 217,8 217,1 208,2 104,7 1 Складено за даними World Steel Association: www.worldsteel.org. Третьою ключовою глобальною те- нденцією, яка значною мірою є наслідком перших двох, виступає загострення збу- тових, екологічних та ресурсних проблем у світовій металургії. Вищезгадані тенденції зростання металовиробництва та зміни його гео- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 39 графічної структури призвели до значно- го збільшення викидів шкідливих речо- вин у навколишнє середовище, посилен- ня конкуренції між «традиційними» (кра- їни ЄС, СНД, Японія, Південна Корея) і «новими» (Китай, Індія, Туреччина, Бра- зилія) сталевиробниками, а також поси- лили дефіцит сировинних ресурсів для виробництва металопродукції внаслідок їх вичерпності та розташування покладів в основному на території країн, що роз- виваються. Так, залежність від імпорту залізо- рудної сировини найбільшого виробника сталі у світі – Китаю – у 2013 р. зросла до рекордних 58,7% порівняно з 36,0% у 2000 р. [27]. Експерти ОЕСР вважають, що «…значне прискорення зростання вироб- ництва сталі в останнє десятиліття при- звело до різкого збільшення попиту на сировину, зокрема, залізну руду, вугілля, кокс, лом чорних металів та різні легуючі елементи, і виробники цієї сировини зро- били кроки, щоб збільшити їх пропози- цію та інвестувати в нові проекти. Проте інвестиції в сировинні ресурси потребу- ють часу та значних фінансових вкла- день. Крім того, багато шахтарів та інших постачальників сировини просто не очі- кували такого різкого прискорення зрос- тання виробництва сталі, яке почалося на початку 2000-х років, тож їх реакція на збільшення попиту була відстрочена. У результаті відкриття нових шахт та роз- ширення існуючих відстає від розвитку попиту, створюючи суттєві ринкові дис- баланси, які призвели до різкого підви- щення цін на сировину і побоювань з приводу доступності поставок. Однак високі ціни стимулювали бум у гірничо- добувній діяльності та інвестиції в неї, і багато нових проектів, як очікується, на- буде чинності найближчими роками» [26, с. 5]. За даними WSA і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), на чорну металургію припадає 6,7% загального обсягу викидів діоксиду вуглецю (СО2) у світі, що в середньому складає 1,8 т СО2 на тонну виплавленої сталі. І, як відзна- чають експерти цих організацій, знижен- ня викидів діоксиду вуглецю та інших шкідливих речовин у майбутньому мож- ливе тільки за рахунок розробки і впро- вадження радикально нових сталепла- вильних технологій [28, с. 2]. Також з початку 2000-х років відбу- лося безпрецедентне загострення конку- ренції на світовому ринку металопродук- ції, головною причиною якого був при- скорений розвиток сталевого виробницт- ва в багатьох країнах, що розвиваються (перш за все, у Китаї) на базі більш су- часних технологій, що призвело до пере- виробництва металу і виникнення про- блем зі збутом продукції. На основі даних WSA було виявле- но, що за десятирічний період з 2006 по 2015 р. середній щорічний темп зростан- ня виробництва сталі та споживання го- тової металопродукції становив 104%, тоді як середній темп зростання профіци- ту металу у світі (перевищення вироб- ництва над споживанням) за той самий період перебував на рівні 108,6%; частка профіциту в загальному обсязі виробниц- тва металу в середньому складала 7,5%, або 108,6 млн т. Зазначені тенденції зумовили необ- хідність внесення змін у промислову по- літику багатьох країн (неоіндустріаліза- ція), що потребує більш докладного нау- кового дослідження. Основні напрями неоіндустріалі- зації у металургії зарубіжних країн Слід зазначити, що в більшості за- рубіжних країн неоіндустріальний розви- ток металургійної галузі розглядається в контексті розвитку всієї промисловості, спирається на однакову базу, має схожі напрями і проблеми реалізації [29]. Від- мінності можуть полягати лише у прин- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) ципових особливостях функціонування металургії, таких як висока (порівняно з іншими високотехнологічними видами діяльності) ресурсоємність виробництва, адже неможливо одержати метал «із по- вітря»; неможливість повністю уникнути забруднення навколишнього середовища; капіталоємність виробництва, викликана необхідністю будувати виробничі майда- нчики та інфраструктуру й використову- вати громіздке обладнання тощо. Дослідження світового досвіду нео- індустріалізації у металургії дозволило виявити, що більшість країн намагається комплексно підійти до вирішення цього питання. Так, концепція країн БРІКС щодо майбутнього розвитку галузі полягає у міжнародному промисловому співробіт- ництві, яке включає економічну і техні- ко-технологічну складову, співробітниц- тво у сфері науки та інновацій, професій- ну підготовку, перепідготовку та підви- щення кваліфікації кадрів, а також орга- нізаційні форми такої співпраці [30]. При цьому акцент робиться на роз- витку пріоритетних промислових класте- рів, коли металургійна галузь тісно взає- мопов’язана з видобувною промисловіс- тю, інфраструктурою та будівництвом, енергетикою, агропромисловим комплек- сом, інформаційними та «зеленими» тех- нологіями, розробкою принципово нових технологічних рішень і технічних засобів на різних етапах виробництва з активним використанням нанотехнологій [31]. Найбільш показовим у питанні роз- робки й упровадження нової індустріаль- ної політики є приклад країн ЄС. У черв- ні 2013 р. ними було прийнято «Action Plan for a competitive and sustainable steel industry in Europe» («Steel Action Plan») [32], у якому передбачено план дій щодо подальшого розвитку металургії в корот- ко-, середньо- та довгостроковій перспе- ктиві. Він стосується таких сфер її діяль- ності, як правове регулювання, підви- щення попиту на сталь, забезпечення рівних умов торгівлі й доступу до сиро- вини на міжнародному рівні, екологічна політика, підвищення енергоефективнос- ті, інновації та соціальна сфера. При цьому як технологічні драйве- ри розвитку галузі розглядаються пріори- тетне використання електродугових пе- чей, що працюють на металобрухті, а не на залізорудній сировині; розгортання виробництва заліза прямого відновлення, при якому використовується природний газ, а не кокс; застосування проривних технологій для скорочення викидів діок- сиду вуглецю, зокрема промислових установок його уловлювання та зберіган- ня [32, с. 4-5]. Крім цього, внаслідок падіння (по- рівняно з докризовим 2007 р.) практично всіх основних показників європейської металургії (табл. 2) з’явилися численні дослідження та нормативні документи [33-38], у яких визначено пріоритети та напрями діяльності галузі, адекватні су- часним викликам, що сприятимуть її нео- індустріальному розвитку. Основним і найбільш комплексним серед цих документів, який можна вва- жати продовженням прийнятого раніше «Steel Action Plan», є комюніке, предста- влене Європейською Комісією 16 березня 2016 р. «Сталь: забезпечення стійких ро- бочих місць та економічного зростання у Європі» («Steel: Preserving sustainable jobs and growth in Europe») [39]. У ньому зазначається, що металургія забезпечує 1,3% європейського ВВП, надає понад 320 тис. прямих робочих місць та сприяє значній непрямій зайнятості, виступає другим за обсягами після Китаю сталеви- робником та залишається світовим ліде- ром у сегменті високотехнологічної ме- талопродукції. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 41 Таблиця 2 Динаміка основних показників розвитку металургійної промисловості країн ЄС 1 Показники Роки 2015/ 2007, % 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Обсяг випуску сталі, млн т 209,7 197,9 138,8 172,9 177,4 168,5 165,6 169,1 166,0 80,6 Обсяг видимого спожи- вання сталі на душу насе- лення, кг/чол. 403,9 371,7 240,7 294,4 310 278,5 274,2 287,7 303,5 75,1 Індекс обсягу виробництва металопродукції, % до по- переднього періоду 104,9 96,9 76,0 110,5 106,6 96,4 98,9 101,7 100,7 - Кількість працівників, тис. чол. 406,0 416,2 378,7 367,7 364,1 350,6 336,7 328,6 320,8 80,8 Частка у світовому вироб- ництві сталі, % 15,6 14,9 11,3 12,2 11,7 10,9 10,3 10,1 10,2 - Частка у світовому спожи- ванні готової металопро- дукції, % 16,0 15,2 10,7 11,3 11,1 9,9 9,3 9,5 10,2 - Обсяг експорту метало- продукції, млн т 161,8 155,6 113,4 134,6 146,1 141,5 133,8 138,4 140,2 86,7 Обсяг імпорту метало- продукції, млн т 169,3 162,2 102,6 125,1 144,0 133,3 125,9 133,7 144,1 85,1 Обсяг внутрішньорегіона- льної торгівлі металопро- дукцією, млн т 127,7 119,6 81,8 123,0 108,0 101,8 95,1 101,3 106,4 83,3 1 Складено та розраховано на основі даних European Steel Association: http://www.eurofer.org/; World Steel Association: http://www.worldsteel.org/; Eurostat: http://ec.europa.eu/eurostat. Однак надлишкове виробництво металу, особливо розвиненими країнами, призвело до різкого зростання експорту, дестабілізації світових ринків і різкого (до 40%) падіння цін на сталеву продук- цію, результатом чого стало введення багатьма країнами торговельних обме- жень та сплеск недобросовісної торгової практики, що викривлює глобальне ігро- ве поле. Для подолання цієї несприятливої для європейської металургійної промис- ловості ситуації у комюніке та пов’язаних із ним документах і дослідженнях запро- поновано такі заходи: визнання металургії однією з основ- них точок зростання всієї промисловості Євросоюзу; виробництво інноваційної високо- якісної продукції з високою доданою ва- ртістю, орієнтованої на клієнта, смарт- спеціалізація галузі (зокрема в рамках програми Horizon 2020); необхідність повної вторинної пе- реробки металу в контексті реалізації плану дій щодо впровадження циркуляр- ної економіки (Circular Economy), що істотно підвищує значення металобрухту для галузевого розвитку та передбачає впровадження нових норм і вимог щодо його заготовки та зберігання; http://www.eurofer.org/ http://www.worldsteel.org/ http://ec.europa.eu/eurostat –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) жорстка політика щодо захисту до- вкілля, яка б не суперечила промислово- му зростанню; підвищення енерго- й ресурсоефек- тивності металургійного виробництва; забезпечення рівних умов із конку- рентами (єдиного «ігрового поля») у пи- таннях кліматичної, енергетичної політи- ки, доступу до ресурсів тощо за допомо- гою модернізації інструментів торгове- льного захисту (наприклад ліцензування імпорту); інвестиції «в людей» з метою під- вищення кваліфікації робочої сили, збе- реження високого рівня заробітної плати та соціальних стандартів у галузі. Таким чином, основними страте- гічними напрямами неоіндустріалізації світової металургії виступають: зниження ресурсо- та енергоємності на всіх етапах виробництва; підвищення екологічності виробни- чого процесу; інтенсифікація здійснення та впро- вадження інноваційних розробок зі ство- рення принципово нових техніко- технологічних рішень для металургійно- го виробництва; удосконалення сортаменту продук- ції, що випускається, з акцентом на інди- відуальних потребах та вимогах замов- ника; поглиблення співпраці металургій- ної галузі з іншими видами економічної діяльності з метою одержання позитив- ного мультиплікативного ефекту для всього національного господарства. Зазначені тенденції розвитку мета- лургійної промисловості зарубіжних кра- їн та їх досвід у вирішенні відповідних проблем доцільно враховувати при прий- нятті рішень щодо подальшої діяльності галузі в Україні, яка наразі переживає один із найнесприятливіших періодів за весь час свого існування. Розвиток металургії України в контексті військових дій на Донбасі Металургійна галузь України була і залишається ключовим сектором промис- ловості, що тісно пов’язаний з іншими видами діяльності вітчизняної економіки. Проте у 2014-2015 рр. унаслідок украй несприятливої кон’юнктури на світових ринках та серйозних внутрішніх проблем, пов’язаних із військовими діями на Дон- басі, українські метпідприємства опини- лися у надзвичайно складній ситуації, яка вельми негативно позначилася майже на всіх основних показниках металургійно- го виробництва (табл. 3). За даними Державної служби ста- тистики України, у 2014-2015 рр. за ви- ключенням обсягів реалізованої металур- гійної продукції у фактичних цінах спо- стерігалося скорочення виробництва ос- новних видів металопродукції приблизно на 20% щорічно, більш ніж на 10% зме- ншилася кількість найманих працівників, істотного зниження (на 20-40%) зазнали обсяги експорту й імпорту металопроду- кції. Щоправда, частка галузі в загально- му обсязі зовнішньоторговельних опера- цій залишилася практично незмінною порівняно з довоєнним періодом. Скоро- чення торкнулося й обсягів залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на 5- 10%. Діяльність метпідприємств була збитковою, однак рентабельність опера- ційної діяльності, навпаки, − позитив- ною, що може бути пов’язано з відобра- женням в офіційній статистиці у 2014- 2015 рр. лише заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Корективи у функціонування віт- чизняної металургії внесли також тенден- ції розвитку гірничодобувних підпри- ємств, які часто входять до складу верти- кально інтегрованих компаній разом із металургійними підприємствами і у кри- зові періоди могли частково перекривати їх втрати. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 43 Таблиця 3 Динаміка основних показників фінансово-економічної діяльності металургії України у 2013-2015 рр. 1 Показники Роки* 2014/2013, % 2015/2014, % 2013 2014 2015 Обсяг реалізованої металургійної продукції, млрд грн (у фактичних цінах) 207,3 237,4 277,1 114,5 116,7 Частка металургії в загальному об- сязі реалізованої промислової про- дукції, % 15,7 16,6 15,9 - - Індекс металургійного виробництва, % до попереднього періоду 94,7 85,5 83,9 - - Обсяг виробництва основних видів металургійної продукції, у тому числі: чавун, млн т 29,1 24,8 21,9 85,2 88,3 сталь, млн т 33,2 27,4 22,9 82,5 83,6 прокат готовий, млн т 17,8 14,3 11,9 80,3 83,2 труби та трубки, профілі порожнис- ті зі сталі, млн т 1,8 1,6 0,97 88,9 60,6 Середньооблікова кількість штат- них працівників, тис. чол. 310 272 244 87,7 89,7 Середньомісячна номінальна заро- бітна плата, грн 4150 4682 5645 112,8 120,6 Обсяг експорту металопродукції, млн дол. 17525,2 15229,0 9470,7 86,9 62,2 Частка металопродукції в загально- му обсязі товарного експорту, % 28,1 28,3 24,8 - - Обсяг імпорту металопродукції, млн дол. 4953,2 3324,4 2004,2 67,1 60,3 Частка металопродукції у загально- му обсязі товарного імпорту, % 6,5 6,1 5,3 - - Обсяг прямих іноземних інвестицій, млн дол. 6217,2 5551,6 5309,7 89,3 95,6 Частка металургії в загальному об- сязі прямих іноземних інвестицій, % 11,4 10,9 12,1 - - Фінансовий результат металургій- них підприємств до оподаткування, млн грн -12081,5 -38640,0 -47061,2 Збільшен- ня збитків у 3,2 раза Збільшен- ня збитків у 1,2 раза Рентабельність операційної діяль- ності, % -2,7 2,8 0,6 - - 1 Складено та розраховано за даними Державної служби статистики України: www.ukrstat.gov.ua. * Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та час- тини зони проведення АТО. http://www.ukrstat.gov.ua/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) Останні два роки у світі спостеріга- вся надлишок виробництва залізорудної сировини (ЗРС) внаслідок нарощування гірничодобувними компаніями виробни- чих потужностей, ґрунтуючись на пози- тивних прогнозах розвитку китайської економіки та збільшення обсягів виплав- ки там сталі. Однак ці прогнози не справ- дилися, і темпи зростання економіки КНР уповільнилися, що стало причиною змен- шення споживання металопродукції та відповідно ЗРС. Це призвело до рекорд- ного зниження цін на залізну руду та по- ставило цілу підгалузь гірничо-металур- гійного комплексу (ГМК) України на ме- жу рентабельності. Так, вітчизняні гірни- чозбагачувальні підприємства у 2015 р. збільшили експорт ЗРС у натуральному вираженні порівняно з 2014 р. на 11,8% (до 45,7 млн т), тоді як валютна виручка за цей період знизилася на 37% (до 2,1 млрд дол.). Таке істотне падіння галузевих по- казників пов’язане із: загальним скоро- ченням промислового виробництва, що зменшило і до цього невелику ємність внутрішнього металоринку; посиленням конкуренції на зовнішніх ринках внаслі- док уповільнення економічного зростан- ня у низці найбільших економік світу (перш за все, у Китаї), що призвело до зменшення споживання сталі; проведен- ням АТО на сході країни, через що офі- ційна статистика не враховує обсяги ме- талу, виробленого на тимчасово непід- контрольній території Донбасу, хоча во- ни і становлять не менше 10% загального виробництва сталі (табл. 4). Експортні ціни на більшість сорта- менту вітчизняної металопродукції у 2014 р. знизилися на 3-10%, тоді як у 2015 р. падіння цін значно прискорилося i становило вже 30-35%. Це призвело до зниження цінової конкурентоспромож- ності українських металургів, адже собі- вартість їх продукції постійно зростала під впливом як зовнішніх чинників (тиск з боку природних монополій, що підви- щували ціни на природний газ, тарифи на електроенергію та залізничні тарифи; недостатньо виважена державна політика у питаннях забезпечення метпідприємств металобрухтом і своєчасного відшкоду- вання ПДВ тощо), так і внутрішніх (тех- ніко-технологічна відсталість, низький рівень інвестиційно-інноваційної актив- ності тощо). При цьому саме зростання собівартості металопродукції значною мірою нівелювало ефект від збільшення експортної виручки у гривневому еквіва- ленті внаслідок девальвації національної валюти в аналізованому періоді. Сучасний стан металоринку та спад виробництва були причиною скорочення валютних надходжень в Україну, де ме- талургійні підприємства завжди були одними з ключових постачальників. Так, за даними Держзовнішінформу, у 2015 р. порівняно з 2014 р. виручка від експорту металопродукції впала на 38% – до 7,8 млрд дол. (у натуральному вираженні поставки українського металу на зовніш- ні ринки знизилися набагато менше – на 12,8% − до 21,2 млн т). Основними рин- ками збуту були країни ЄС (близько 30%), Близького та Середнього Сходу (більше 30%), СНД (до 15%) та Африки (приблизно 12%) [40]. При цьому сортаментна структура експортованої та імпортованої метало- продукції залишалася неефективною. Протягом останнього десятиліття основ- ною статтею експорту були напівфабри- кати (до 40%) і плоский прокат із нелего- ваної сталі без покриття (більше 20%), тоді як імпортувалися головним чином продукти прямого відновлення залізних руд (більше 10-20%), прокат із покриттям (15-20%) і вироби з легованої сталі (до 15%). Однією з причин такої ситуації є доволі низький рівень інвестиційно- інноваційної активності в галузі. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 45 Таблиця 4 Найбільші виробники сталі в Україні у 2013-2015 рр. 1 Підприємство 2013 2014 2015 млн т % від загаль- ного обсягу млн т % від загаль- ного обсягу млн т % від загаль- ного обсягу ТОВ «Метінвест Холдинг» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» 5,0 15,1 3,5 11,1 2,6 10,2 ПАТ «Металургійний комбінат «Азов- сталь» 4,5 13,6 3,6 11,4 3,3 12,9 ПАТ «Єнакієвський металургійний за- вод» 2,9 8,7 2,1 6,7 1,9 7,5 ВАТ «Запорізький металургійний ком- бінат «Запоріжсталь» 3,8 11,4 3,9 12,4 4,0 15,7 Корпорація «Індустріальний союз Донбасу» ПАТ «Алчевський металургійний ком- бінат» 4,2 12,7 2,2 6,9 0,68 2,7 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» 2,9 8,7 2,5 7,9 2,3 9,0 Інші ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 6,4 19,3 6,3 20,0 6,0 23,5 ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» 0,28 0,8 0,28 0,9 0,24 0,9 ПАТ «ЄВРАЗ – Дніпропетровський ме- талургійний завод ім. Петровського» 0,99 2,9 0,98 3,6 0,99 3,9 Загальний обсяг виробництва сталі в Україні 33,2 100 31,7 * 100 25,5 ** 100 1 Складено за даними металургійних компаній. Дані за 2015 р. є попередніми та підлягають уточ- ненню. * У 2014 р. без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та час- тини зони проведення АТО в Україні було вироблено 27,4 млн т сталі. Проте з урахуванням обсягів виплавки сталі на найбільших металургійних підприємствах, розташованих на тимчасово непідконт- рольній Україні території Донбасу, загальний обсяг виробництва сталі в Україні становив приблизно 31,7 млн т. ** У 2015 р. без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та час- тини зони проведення АТО в Україні було вироблено 22,9 млн т сталі. Проте з урахуванням обсягів виплавки сталі на найбільших металургійних підприємствах, розташованих на тимчасово непідконт- рольній Україні території Донбасу, загальний обсяг виробництва сталі в Україні становив приблизно 25,5 млн т. Масштаби інвестиційного «аутсай- дерства» вітчизняної металургії досить очевидно представлені на рис. 5. Діагра- ма показує, що розрив у 3-4 рази з показ- никами найближчого конкурента – росій- ської металургії – стійко зберігається. Таким чином, формуються економічні передумови майбутніх конкурентних втрат України на ринках металопродук- ції. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) Розраховано за даними Державної служби статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/; Федеральної служби державної статистики Росії: http://www.gks.ru/ Рис. 5. Динаміка інвестицій в основний капітал у металургійній галузі України та Росії (на тонну виплавленої сталі) Динаміка надходження прямих іно- земних інвестицій у металургію України останніми роками також була негатив- ною, хоча частка галузі в загальному об- сязі ПІІ в економіку країни практично не змінилася (табл. 5). Таблиця 5 Динаміка прямих іноземних інвестицій у металургію України у 2007-2015 рр. 1 Показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Обсяг ПІІ, млн дол., усього 5774,6 5534,4 5535,8 5904,9 6103,5 6114,9 6217,2 5551,6 5309,7 Темпи зростання ПІІ, % до попереднього періоду, усього - 95,8 100,0 106,7 103,4 100,2 101,7 89,3 95,6 Частка інвестицій у металургію у загаль- ному обсязі ПІІ в еко- номіку України, % 19,5 15,5 14,1 13,5 12,5 11,4 10,9 12,1 12,2 1 Складено та розраховано за даними Державної служби статистики України: www.ukrstat.gov.ua. За географічною структурою найбі- льше коштів надійшло з Німеччини (бі- льше 80%), Кіпру (близько 10%), Нідерла- ндів (приблизно 3%). Також у різні роки у вітчизняну металургію інвестували Росія, Великобританія, Польща, Швейцарія. Зниження обсягів капітальних та прямих іноземних інвестицій негативно позначається на можливостях металур- http://www.ukrstat.gov.ua/ http://www.gks.ru/ –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 47 гійних підприємств провадити конче не- обхідні інновації та заходи щодо модерні- зації виробництва, адекватні сучасним викликам неоіндустріального розвитку галузі. Інноваційна активність у металур- гійній промисловості України останніми роками відрізнялася дуже низьким рівнем та значною нестабільністю за всіма ос- новними показниками (табл. 6). Таблиця 6 Інноваційна активність у металургії України у 2007-2014 рр. Показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Обсяг витрат на інноваційну діяль- ність, млн грн 2762,6 3291,9 892,1 298,3 1334,8 1076,3 1091,2 466,6 Темпи зростання витрат на іннова- ційну діяльність, % до попереднього періоду 175,7 110,8 66,3 33,4 447,5 80,6 101,4 42,8 Частка витрат на інноваційну діяль- ність у металургії в загальному обся- зі витрат на інноваційну діяльність у промисловості, % 25,5 27,4 11,2 0,4 9,3 9,4 11,4 6,1 Упроваджено нових технологічних процесів у металургії, од. 58 102 81 82 136 153 221 320 Частка маловідходних, ресурсозбері- гаючих та безвідходних процесів у загальній кількості нових технологіч- них процесів у металургії 53,4 46,1 45,7 47,6 30,9 34,6 33,5 27,2 Освоєно виробництво інноваційних видів металопродукції, од. 122 181 197 172 224 223 352 354 Частка реалізованої інноваційної ме- талургійної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції в мета- лургії, % 6,2 8,4 7,3 3,7 1,7 1,7 3,2 1,1 1 Складено та розраховано за даними Державної служби статистики України: www.ukrstat.gov.ua. Фінансування інноваційної діяльно- сті у металургії протягом 2007-2014 рр. майже на 100% здійснювалося за рахунок власних коштів підприємств, виключен- ням став тільки кризовий 2008 р., коли у компаній спостерігався значний спад фі- нансових результатів. Однією з найбільш негативних ха- рактеристик інноваційної діяльності в галузі, яка не відповідає напрямам неоін- дустріального розвитку, є низька питома вага підприємств, що впроваджували процесні інновації (менше 10%), і мала частка маловідходних, ресурсозберігаю- чих, безвідходних процесів у загальній кількості нових технологічних процесів у металургії (менше 50%). Причому ці по- казники у 2013-2014 рр. мали тенденцію до зниження на тлі уповільнення інвес- тиційної активності та погіршення світо- вої кон’юнктури на світових ринках ме- талопродукції. Наслідком технологічної відсталос- ті галузі, зокрема, є високий рівень її еко- логічної небезпеки разом із виробниками електроенергії, газу й води, коксу і про- дуктів нафтопереробки, хімічною проми- словістю (табл. 7). http://www.ukrstat.gov.ua/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) Таблиця 7 Динаміка основних екологічних показників діяльності металургійної галузі України у 2008-2015 рр. 1 Показники 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу у металу- ргії, тис. т 1149,7 926,7 1076,8 1102,3 1015,8 1004,6 803,9 870,7 Темпи зростання обсягу вики- дів забруднюючих речовин в атмосферу у металургії, % до попереднього періоду - 80,6 116,2 102,3 92,2 98,9 80,0 104,6 Частка металургії в загальному обсязі викидів забруднюючих речовин в атмосферу, % 25,4 23,6 26,1 25,2 23,4 23,4 25,2 30,5 Обсяг викидів діоксиду вугле- цю (СО2) у металургії, тис. т 38207,2 34348,3 39234,8 64073,1 58188,1 60520,6 42530,1 40544,5 Темпи зростання обсягу вики- дів діоксиду вуглецю (СО2) у металургії, % до попереднього періоду - 89,9 114,2 162,3 92,4 104,0 70,3 95,3 Частка металургії в загальному обсязі викидів діоксиду вугле- цю, % 21,9 22,5 23,8 31,7 29,4 30,6 27,8 29,2 Обсяг викидів діоксиду вугле- цю на тонну виплавленої сталі, т/т 1,0 1,1 1,2 1,8 1,76 1,8 1,6 1,8 Частка капітальних інвестицій у металургії в загальному обся- зі капітальних інвестицій на поточні витрати підприємств на охорону та раціональне вико- ристання природних ресурсів, % н/д 33,6 25,3 15,8 18,7 28,0 25,3 н/д 1 Складено та розраховано за даними Державної служби статистики України: www.ukrstat.gov.ua. При цьому за умови низької частки металургії в загальному обсязі підпри- ємств, які здійснювали викиди від стаці- онарних джерел забруднення (не більше 3,5%), питома вага галузі в загальному обсязі викидів забруднюючих речовин в атмосферу та діоксиду вуглецю є доволі значною, складаючи в різні роки від 20 до 30%. Частка ж капітальних інвестицій у металургії в загальному обсязі капіталь- них інвестицій на охорону та раціональне використання природних ресурсів в ана- лізованому періоді знижувалася. Обсяги викидів металургійними підприємствами забруднюючих речовин в атмосферу знижувалися у кризові періо- ди 2008-2009 та 2014 рр., проте пов’язано це було тільки із загальним зниженням обсягів випуску металопродукції, а не з підвищенням екологічності виробничого процесу. Однак слід зазначити, що за показ- ником обсягів викидів діоксиду вуглецю (СО2) на тонну виплавленої сталі вітчиз- няна металургія практично не перевищує загальносвітовий рівень, який, за даними http://www.ukrstat.gov.ua/ –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 49 World Steel Association, за останні 5 років становив у середньому 1,8 т СО2/т сталі (за винятком деяких розвинених країн, де цей показник не перевищує 1,2 т СО2/т сталі). Найбільша кількість викидів парни- кових газів має місце в аглодоменному виробництві (майже 50% від загального обсягу). Тому для української металургії найбільш актуальним є зниження викидів у доменному переділі (зниження питомих витрат вуглецевмісних матеріалів, вдму- хування пиловугільної суміші в домни, утилізація і використання доменного й коксового газу для технологічних по- треб). Із низькою інноваційно-інвес- тиційною активністю галузі багато в чо- му пов’язана висока енерго- та ресурсоє- мність металургійного виробництва в Україні. Частка сировини у собівартості ме- талопродукції становить до 44%, а частка всіх енергоресурсів, включаючи природ- ний газ, вугілля, кокс, електроенергію, – 42%. Решта становлять загальні витрати, включаючи заробітну плату. Найбільший обсяг енергоресурсів витрачається при виплавці чавуну (до 45%), виробництві зливків із мартенівсь- кої та електросталі (близько 10%, вклю- чаючи сам процес виплавки сталі). Енер- говитратним також є випуск виробів із нержавіючої сталі та плоского прокату. Унаслідок низького технологічного рівня виробництва на виготовлення однієї тонни сталі в Україні витрачається 52,8 людино-години, тоді як у Росії цей показ- ник становить 38,1, у Німеччині – 16,8. При повній завантаженості металургій- них комбінатів України з повним металу- ргійним циклом продуктивність праці становить приблизно 200-250 т сталі на одного робітника на рік, у той час як на сучасних електрометалургійних міні- заводах з обсягами виробництва 1,5- 2,0 млн т сталі на рік цей показник дорів- нює 3000-4000 т [41]. Як зазначено вище, однією з голов- них причин значного погіршення фінан- сово-економічних показників української металургії у 2014-2015 рр. були військові дії у Донецькій та Луганській областях, що розпочалися у 2014 р. Хоча порівняно з підсумками діяльності металургії всієї України результати галузі на Донбасі були значно гіршими. У докризовому 2013 р. у Донецькій області, де розташована переважна біль- шість металургійних підприємств регіо- ну, працювало майже 90 тис. чол., тобто п’ята частина всіх працівників промисло- вості. Частка металургії в загальному обсязі реалізованої промислової продук- ції області становила 33%, товарного ек- спорту – 64,2, прямих іноземних інвести- цій – 16,4%. Результати діяльності мета- лургії Луганської області в цей період були значно скромнішими в натурально- му вираженні, однак галузь забезпечува- ла 30,9% реалізованої промислової про- дукції та 45,2% товарного експорту. Час- тка Донецької та Луганської областей у загальноукраїнському обсязі реалізованої металургійної продукції у 2013 р. стано- вила 42,6%, у виробництві сталі – 42,5, в експорті металопродукції – 54,9%. У Донецькій області у 2014 р. порі- вняно з 2013 р. обсяги виробництва осно- вних видів металопродукції у натураль- ному вираженні впали на 20-30%, індекс металургійного виробництва знизився на 27,7%, обсяг прямих іноземних інвести- цій – на 39,5% (що означає відплив фі- нансових ресурсів, конче необхідних для модернізації галузі). Фінансові результа- ти до оподаткування підприємств мета- лургійної промисловості були негатив- ними, сягнувши більше 6 млрд грн, обсяг експортних поставок металопродукції знизився майже на 20%. Більш ніж на 10% скоротилася чисельність штатних працівників, що у майбутньому може –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) призвести до критичного зниження кад- рового потенціалу містоутворюючих під- приємств. Негативні тенденції 2014 р. продо- вжилися і у 2015 р. Спостерігалося пода- льше падіння (на 26,4%) індексу металур- гійного виробництва, зменшення більш ніж у два рази обсягів експорту метало- продукції, скорочення майже на чверть частки прямих іноземних інвестицій, збитки металургійних підприємств до оподаткування зросли у 2,5 раза. У Луганській області у 2014 р. об- сяги виробництва сталі, феросплавів та труб у натуральному вираженні впали на 64; 41,4 та 56,9% відповідно, фінансові результати метпідприємств до оподатку- вання були негативними, збитки стано- вили більше 20 млрд грн (у 2015 р. – бі- льше 23 млрд грн), обсяг експорту мета- лопродукції скоротився більш ніж на 40% (у 2015 р. – на 85%). Причинами таких негативних тен- денцій у розвитку металургійної промис- ловості Донбасу є те, що військові дії у регіоні призвели як до значного загост- рення вже існуючих галузевих проблем (низький техніко-технологічний та еко- логічний рівень виробництва, його висо- ка енерго- і ресурсоємність, низький рі- вень інвестиційно-інноваційної активно- сті метпідприємств, деформації у струк- турі виробництва, експорту, імпорту та споживання металопродукції тощо), так і до появи абсолютно нових, пов’язаних виключно зі збройним протистоянням (загроза руйнування виробничих потуж- ностей та загибелі персоналу, дефіцит сировинних ресурсів і труднощі з виве- зенням готової продукції через пошко- дження транспортної, передусім залізни- чної, та енергетичної інфраструктури, порушення традиційних логістичних схем руху ресурсів, продукції та послуг унаслідок транспортної блокади регіону). З усіх основних металургійних та коксохімічних підприємств Донецької та Луганської областей (згідно з їх офіцій- ними звітами та повідомленнями) тільки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» («ММК ім. Іллі- ча») та ПАТ Металургійний комбінат «Азовсталь» (МК «Азовсталь»), розта- шовані у м. Маріуполі, не зупиняли ви- робничого процесу. Проте у своїй діяль- ності вони стикаються з обмеженнями поставок сировини та вивезення готової продукції, що негативно позначається на завантаженні їх виробничих потужнос- тей. На підконтрольній Україні терито- рії Донбасу розташовані також ПрАТ «Костянтинівський металургійний завод» («КМЗ»), ТОВ «Краматорський феро- сплавний завод» («КФЗ»), ТОВ «Елект- росталь» (м. Курахове) та ПАТ «Авдіїв- ський коксохімічний завод» («АКХЗ»). Однак їх функціонування є досить неста- більним не тільки через проблеми з ре- сурсним забезпеченням і збутом продук- ції, але і внаслідок близькості зони бойо- вих дій. Значна кількість металургійних і коксохімічних підприємств Донецької та Луганської областей на сьогоднішній день опинилися на тимчасово непідконт- рольній Україні території (ПАТ «Єнакі- євський металургійний завод» («ЄМЗ») (з Макіївською філією), ПАТ «Алчевсь- кий металургійний комбінат» («АМК»), ПрАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» («Донецьксталь»), ПАТ «Донець- кий металопрокатний завод» («ДМПЗ»), ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» («ДЕМЗ»), ПАТ «Харцизький трубний завод» («ХТЗ»), ПАТ «Стаханів- ський завод феросплавів» («СЗФ»), ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» («ЯКХЗ»), ПрАТ «Макіївкокс», ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» («ЄКХП»), ПАТ «Донецьккокс», ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» («Алчевськкокс»). Із другого півріччя 2014 р. ці під- приємства, на яких працює майже 50 тис. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 51 чол., змушені були постійно призупиняти свою діяльність унаслідок активних бо- йових дій. Деякі з них не працюють і на сьогоднішній день. Підприємства, що змогли частково (або на певний час) від- новити виробництво (наприклад, «До- нецьксталь», «ЄМЗ», «АМК»), стикають- ся головним чином із проблемами дефі- циту сировини та вивезення готової про- дукції внаслідок значних руйнувань тра- нспортної інфраструктури та економічної блокади цих територій. Через це їх по- тужності були завантажені не повністю, а фінансові результати – від’ємні. Ситуація, коли підприємства єдино- го до того гірничо-металургійного ком- плексу України опинилися по різні боки лінії розмежування, призвела також до порушення виробничих ланцюжків у га- лузі. Це передусім стосується складності (або неможливості) поставок ЗРС із Дніпропетровської, Запорізької та Полта- вської областей, поставок коксу і флюсо- доломітів із тимчасово непідконтрольної території Донбасу. Слід зауважити, що поклади залізної руди розташовані тільки на підконтрольній Україні території, тоді як більшість коксохімічних заводів − на тимчасово непідконтрольній території. Крім проблем забезпечення сирови- ною, виробничі ланцюжки порушилися і у сфері поставок напівфабрикатів, які раніше вироблялися заводами з непідкон- трольної сьогодні території. Наприклад, «АМК» поставляв про- дукцію з низькою доданою вартістю для подальшої переробки на свій європейсь- кий завод ЗАТ «ІСД Дунаферр» (м. Дуна- уйварош, Угорщина). У зв’язку з просто- єм «АМК» «ІСД Дунаферр» відновив власне виробництво сталевих напівфаб- рикатів, що мало позитивний відгук від угорського уряду, проте у майбутньому може призвести до проблем у діяльності метпідприємтва, розташованого на тери- торії України, на якому і зараз працюють тисячі робітників та яке сплачує податки в український бюджет. Також «АМК» традиційно постав- ляв осьову заготівку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзер- жинського», і у 2015 р. унаслідок її не- стачі (а також нестабільності поставок коксу та металобрухту) підприємство не змогло виробити запланований обсяг продукції, що стало причиною одержання збитків у сумі 828 млн грн. Проблеми з належним забезпечен- ням основними та допоміжними матеріа- лами для виробництва продукції внаслі- док додатково введених процедур пере- тину вантажами будь-якого вмісту лінії розмежування зони АТО виникли і у ПАТ «Харцизький трубний завод», яке в осно- вному використовує металопрокат від «Азовсталі» та «ММК ім. Ілліча». Однак металургійна промисловість Донецької та Луганської областей, не- зважаючи на кризові явища, посідає чі- льне місце в економіці регіону та Украї- ни в цілому. Навіть без урахування час- тини зони АТО частка Донецької області в обсягах реалізації металургійної проду- кції у 2015 р. становила 28,1% (у загаль- ному обсязі реалізованої промислової продукції регіону – 43,9%), Луганської області – 1,8 та 19,3% відповідно. Металургія всієї України протягом 2013-2015 рр. також змогла зберегти свої позиції серед найбільших країн-метало- виробників світу, посівши 10 місце, а найбільша вітчизняна меткомпанія – ТОВ «Метінвест Холдинг» – у 2015 р. посіла 40 місце серед 50 провідних металургій- них підприємств світу [25, с. 8-9]. Отже, відродження галузі виступає нагальною необхідністю та потребує зна- чної уваги з боку держави, бізнесу і нау- ки. Вирішення проблем і подальший роз- виток галузі при цьому вбачається у її неоіндустріалізації, тобто у переході на новітні технології виробництва й управ- ління – від видобутку сировини до утилі- зації продукції та відходів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) Стратегічні напрями неоіндуст- ріального розвитку металургії України Для України цілком актуальними є загальносвітові стратегічні напрями нео- індустріалізації металургійної промисло- вості. Однак у нашій країні їх реалізація матиме низку особливостей, пов’язаних зі станом та історичними відмінностями розвитку галузі (табл. 8). Таблиця 8 Особливості неоіндустріального розвитку металургійної промисловості 1 Основні напрями нео- індустріального розвитку База неоіндустріального розвитку Основні проблеми неоіндустріального розвитку Зниження ресурсо- та енергоємності на всіх етапах виробництва. Підвищення екологіч- ності виробничого процесу. Інтенсифікація прове- дення та впроваджен- ня інноваційних роз- робок зі створення принципово нових техніко-технологічних рішень для металур- гійного виробництва. Удосконалення сорта- менту продукції, що випускається, з акцен- том на індивідуальних потребах та вимогах замовника. Поглиблення співпра- ці металургійної галузі з іншими видами еко- номічної діяльності для одержання муль- типлікативного ефекту для всього національ- ного господарства Розвинені країни (на прикладі ЄС-28) Спеціалізація на випуску високо- технологічної продукції. Пріоритетний розвиток вироб- ництв п'ятого і шостого техноло- гічних укладів. Розвинений внутрішній ринок. Наявність розвинених транснаці- ональних компаній (ТНК). Розвинена система фінансових інститутів. Високий рівень життя населення Обмежені техніко-технологічні можливості зниження енерго- і ресурсоємності виробництв та підвищення їх екологічності. Залежність від імпорту енерго- ресурсів. Недостатні обсяги виробництва сировини і напівфабрикатів. Певний дефіцит кваліфікованих робітників Країни, що розвиваються (на прикладі БРІКС) Наявність сировинних ресурсів (зокрема, енергетичних) для всіх етапів металовиробництва. Наявність більш дешевої робочої сили. Швидкозростаючий внутрішній ринок Недостатній рівень розвитку високотехнологічних вироб- ництв. Більш низький рівень життя населення порівнян з розвине- ними країнами. Недостатній рівень розвитку системи фінансових інститутів Україна Наявність деяких видів сировин- них ресурсів (залізна руда, флю- содоломіти, частково коксівне вугілля) для виробничого процесу. Наявність більш дешевої робочої сили. Функціонування комбінатів пов- ного циклу виробництва (чавун- сталь-прокат) Недостатній рівень розвитку високотехнологічних вироб- ництв. Високий рівень морального та фізичного зносу більшої части- ни використовуваних техноло- гій та обладнання. Мала ємність внутрішнього рин- ку. Недостатній рівень розвитку системи фінансових інститутів. Низький рівень життя населен- ня 1 Розроблено на основі наукових та аналітичних матеріалів щодо проблеми реіндустріалізації / нео- індустріалізації в зарубіжних країнах та Україні. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 53 Перш за все, необхідно врахувати два основних блоки чинників розвитку вітчизняної металургії на сучасному ета- пі: економічний та політичний. До першого блоку належать такі об’єктивні традиційні чинники, як попит та пропозиція металопродукції на світо- вому та внутрішньому ринках, техніко- технологічний стан українського мета- лургійного виробництва, наявність і про- фесійний рівень робочої сили, макроеко- номічна ситуація в країні тощо, які ви- значають позитивні та негативні перед- умови неоіндустріалізації галузі. До негативних, головним чином, належать системні проблеми її діяльнос- ті, що накопичувалися протягом десяти- літь [42]: низький техніко-технологічний рівень виробництва, що характеризується високим рівнем зношеності металургій- них агрегатів (понад 60%) та домінуван- ням морально й фізично відсталих техно- логій виробництва; висока енерго- та ре- сурсоємність виробництва, що виража- ється у превалюванні ресурсної (особли- во сировинної) складової в собівартості вітчизняної металопродукції та постій- ному зростанні дефіциту металургійних ресурсів (передусім, коксівного вугілля та металобрухту); низький інвестиційно- інноваційний та екологічний рівень ме- талургійного виробництва; деформації в структурі виробництва, експорту, імпор- ту та споживання металопродукції на тлі дуже значної експортної орієнтації галузі (до 80%); несприятлива макроекономічна ситуація в Україні в цілому, що суттєво позначається на діяльності фінансової та банківської систем країни, розвитку ме- талоспоживаючих галузей, обсягах залу- чених інвестицій тощо. Позитивними передумовами неоін- дустріалізації української металургійної промисловості можна вважати наявність істотних запасів деяких видів ресурсів (залізорудної сировини) і кваліфікованої та відносно дешевої робочої сили, функ- ціонування комбінатів повного циклу (що дає можливість не залежати від ім- порту напівфабрикатів) і, як це не пара- доксально, техніко-технологічну відста- лість виробництва. Останнє пов’язане з можливістю меншого «опору» з боку власників метпідприємств у разі прове- дення їх кардинальної модернізації. Незважаючи на те що українські виробники ніколи не могли істотно впли- вати на кон’юнктуру світового метало- ринку, а також мають цілу низку інших проблем, цей блок чинників є природним для металургів і дає можливість прогно- зувати розвиток ситуації, відповідати на виклики та зменшувати ризики. Другий блок чинників кардинально відрізняється від першого, є абсолютно «новим» для металургійної промисловос- ті України і на сьогоднішній день пов’язаний із військовими діями у Доне- цькій та Луганській областях, які мають дуже потужний негативний вплив на дія- льність там металургійних підприємств і, відповідно, галузі в цілому. Проте його вирішення цілком і повністю залежить від внутрішньої та зовнішньої державної політики, і металургійні підприємства не мають змоги впливати на ситуацію. Виходячи з вказаних чинників роз- витку металургії, можна виділити кілька найбільш значущих особливостей її нео- індустріалізації. Одна з головних особливостей сто- сується розриву в рівні використовуваних технологій (табл. 9), що суттєво відобра- жається на ресурсоємності та екологічно- сті виробничого процесу. Так, частка металургії в загальному обсязі викидів діоксиду вуглецю в Украї- ні становить у середньому 23-27% [43], тоді як у європейських країнах − лише 4- 7% [38, с. 7]; витрати на паливно-енерге- тичні ресурси у структурі собівартості українського металопрокату становлять 50%, тоді як у промислово розвинених країнах цей показник не перевищує 20%, енергоємність виробництва чавуну на українських метпідприємствах на 30% –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) Таблиця 9 Технологічна структура виробництва сталі в Україні та світі у 2005-2015 рр., % від загального обсягу виробництва 1 Регіон (країна) Спосіб виробництва сталі Частка безперервної розливки сталі киснево- конверторний електростале- плавильний мартенівський 2005 2010 2015 2005 2010 2015 2005 2010 2015 2005 2010 2015 Китай 88,7 90,2 93,9 11,8 9,8 6,1 - - - 97,7 97,9 98,3 Японія 74,4 78,2 77,1 25,6 21,8 22,9 - - - 97,7 98,2 98,1 США 45,0 38,7 37,3 55,0 61,3 62,7 - - - 96,8 97,4 99,0 Росія 61,6 63,4 67,7 16,3 26,9 29,0 22,1 9,8 2,4 54,0 80,7 81,8 Індія 43,7 38,1 42,7 54,1 60,4 57,3 2,2 1,5 - 71,6 69,5 83,4 Південна Корея 55,9 58,4 69,6 44,1 41,6 30,4 - - - 98,1 98,0 98,6 Німеччина 69,3 69,8 70,4 30,7 30,2 29,6 - - - 96,4 96,7 97,0 Україна 49,9 69,4 71,8 9,8 4,5 5,6 40,2 26,2 22,6 44,8 53,8 48,9 Бразилія 76,1 74,7 78,5 22,0 23,7 19,9 - - - 92,4 96,6 99,0 Туреччина 29,2 28,3 35,0 70,8 71,7 65,0 - - - 100,0 100,0 100 Азія 76,3 80,0 84,4 23,8 19,9 15,5 0,2 0,1 - 95,6 95,8 97,1 ЄС-28 61,3 57,7 50,6 38,4 41,9 39,4 0,4 0,4 - 95,0 96,8 96,8 СНД 57,1 64,6 67,0 16,0 21,1 25,5 26,9 13,4 6,9 54,1 73,7 75,7 Близький Схід 16,2 12,3 8,2 83,8 87,8 91,8 - - - 100,0 100,0 99,9 Африка 41,6 33,3 37,8 58,3 66,6 62,2 - - - 97,8 99,7 99,7 Світ у цілому 65,4 69,8 74,4 31,9 29,0 25,1 2,8 1,2 0,4 91,7 94,6 96,1 1 Складено за даними World Steel Association: www.worldsteel.org. вище, ніж у провідних компаній світу, енергоємність виробництва тонни сталі в Україні становить 840 кг умовного пали- ва (у.п.), тоді як у країнах ЄС вона у 1,9 раза нижче. Однак для подальшого зниження тиску на довкілля розвиненим країнам необхідно розробити й впровадити прин- ципово нові технології та обладнання (особливо після 2035 р.), адже їх сьогод- нішній рівень на найбільш ефективних європейських металургійних заводах близький до своїх фізичних меж і вже не може забезпечити подальшого зниження викидів діоксиду вуглецю. Крім того, у «Steel Action Plan» особливо підкреслю- ється, що для підвищення конкуренто- спроможності сталеливарної галузі ЄС необхідне єдине «ігрове поле» у кліма- тичній політиці, тому що треті країни за рахунок більш м’яких екологічних вимог до виробництва одержують конкурентну перевагу, що дозволяє занижувати витра- ти на випуск продукції [32, с. 13-14]. Виконавчий директор Міжнародно- го енергетичного агентства Н. Танака також відзначає, що введення обмежень на викид вуглекислого газу в одних краї- нах (ОЕСР) за відсутності аналогічних заходів в інших створює загрозу недо- бросовісної конкуренції та може призвес- ти до «витоку вуглецю», тобто перене- сення виробництв у регіони з менш жор- сткими вимогами до екологічності вироб- ництва. У металургійній галузі, на його думку, існують обмежені можливості скорочення енергоспоживання при засто- суванні існуючих технологій (хоча деякі новітні розробки і можуть дозволити зни- зити споживання енергії на 20-30%), тому будуть потрібні нові технічні рішення, які, наприклад, уможливлять скорочення http://www.worldsteel.org/ –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 55 обсягу виплавок. Перехід на нові види палива також дозволить знизити обсяг викидів. Крім того, розробка великомас- штабних проектів з уловлювання вугле- кислого газу на метпідприємствах дасть змогу одержати більш точне уявлення про масштаби витрат й ефективність різ- них методів вловлювання [44]. Таку ситуацію для України цілком можна вважати позитивною. Вітчизняна металургія має шанс не просто «наздо- ганяти» провідні металургійні вироб- ництва світу за рахунок зменшення роз- риву в основних показниках ресурсо- ефективності й екологічності внаслідок упровадження вже існуючих зарубіжних технологій. У галузі з’являється можли- вість позиціонувати себе як рівноправ- ного партнера, узявши реальну участь у розробці принципово нових техніки і технологій. При цьому власники й керів- ники метпідприємств у розвинених краї- нах можуть набагато більше «опиратися» новим капіталовкладенням, адже фізич- ний та моральний знос використову- ваного там обладнання досить невеликий, а строк окупності інвестицій у металургії обчислюється роками. Заходи українських метпідприємств, спрямовані на впровадження енерго- та ресурсоощадних технологій 1 , також в основному не відповідають неоіндуст- 1 Наприклад, у 2015 р. ПАТ «ММК ім. Ілліча» повністю відмовився від мартенівсь- кого способу виплавки сталі, зосередившись на киснево-конвертерному. Крім цього, було впро- ваджено 50 енергозберігаючих заходів щодо економічним ефектом понад 150 млн грн, результатом чого стало зменшення річного споживання природного газу на 7,5 млн м 3 , вугілля – на 22,7 тис. т, коксу – майже на 5 тис. т, електроенергії – на 13,1 кВт·год., теплоенергії – 9,5 тис. Гкал. Найбільш значущими енергозбері- гаючими заходами були зниження витрат твердого палива в аглошихті за рахунок збільшення в ній частки шламів (на аглофабриці); у доменному цеху – заміна насадкових виробів із діаметром 40 мм на вироби з діаметром 30 мм на повітро- нагрівачі 19 біс (у доменному цеху); переведення котлів блоку середнього тиску на роботу тільки на доменному газі при його надлишку (на ТЕЦ 1). ріальній направленості розвитку мета- лургії. Як правило, вони більшою мірою мають характер ремонтів, і аж ніяк не являють собою розробку й використання проривних технологій, що можуть різко знизити обсяги використання традицій- них енергоресурсів або запропонувати їх заміну на нові, більш дешеві, екологічні й ощадні. Дещо краща ситуація з необхідніс- тю задовольняти індивідуальні потреби кожного клієнта 2 . Незважаючи на те що металургія належить до масового типу виробництва, метпідприємства внаслідок посиленої конкуренції на зарубіжних ринках мають постійно оновлювати й удосконалювати сортамент продукції, що виробляється. І навіть якщо цю мета- лопродукцію не можна назвати абсо- лютно новою, вона орієнтована на конк- ретного споживача, тобто відповідає «духу» неоіндустріалізації. 2 Наприклад, підприємства ТОВ «Метін- вест Холдинг» тільки за останній рік освоїли виробництво таких видів продукції: оцинковано- го рулонного прокату за європейським стандар- том EN 10346 (продукція застосовується у будів- ництві для виготовлення легких будівельних тонкостінних конструкцій (ЛБТК) і несучих профнастилів); товстолистового прокату з конс- трукційної сталі, стійкої до атмосферної корозії, за європейським стандартом EN 10025-5 (раніше в Україні не випускався. Антикорозійні властиво- сті сталі за EN 10025-5 зумовлені її хімічним складом. Завдяки особливій системі легування на поверхні виробу утворюється патина, що захищає внутрішні шари від впливу довкілля. Прокат з такої сталі не потребує фарбування, що еконо- мить витрати на обробку поверхні й експлуатацію конструкцій. Продукція широко застосовується при спорудженні мостів і естакад, виготовленні резервуарів, контейнерів, у дизайні фасадів буді- вель і об'єктів. Використання атмосферостійкої сталі в конструкціях, що експлуатуються у сере- довищі димових газів, продовжує термін служби димоходів і газових каналів); розширили лінійку борвмісних сталей товщиною від 2,5 мм, що упе- рше в Україні дозволило сільськогосподарському машинобудуванню знайти вітчизняну альтерна- тиву імпортному тонкому листу, який до цього регулярно поставлявся з Туреччини, Австрії та Фінляндії. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) З метою визначення прозорих на- прямів розвитку металургійної промис- ловості, у реалізації яких зацікавлена держава і які у подальшому матимуть її підтримку, а також зменшення «опору» з боку власників українських метпідпри- ємств у питанні неоіндустріального роз- витку галузі доцільно розробити й упро- вадити два основних нормативних доку- менти: Довгострокову загальнодержавну стратегію розвитку металургії України (дія попередньої «Державної програми розвитку та реформування гірничо- металургійного комплексу на період до 2011 року» закінчилася більше чотирьох років тому); Стратегію відродження (реінтегра- ції, відновлення, розвитку) тимчасово непідконтрольних Україні території До- нецької та Луганської областей. Конкретна назва документа на цьо- му етапі не має вирішального значення. Йдеться не про планування на роки впе- ред сортаменту продукції, заходів щодо ремонту обладнання або співпраці з яки- мось споживачем. У цих питаннях най- більш компетентними є самі металурги, і бізнесу тут необхідно дати якомога біль- ше свободи. Головна мета прийняття норматив- них актів полягає в тому, щоб дати змогу метпідприємствам побачити ситуацію у галузі в цілому та зорієнтуватися, у яких умовах та на якій території вони функці- онуватимуть у майбутньому. Необхідно чітко визначити, які дії металовиробників відповідатимуть національній стратегії розвитку України й одержать належну державну підтримку (від податкових пільг до державних гарантій перед зару- біжними партнерами та підтримки у між- народних судах), а які жорстко карати- муться (від штрафів до припинення гос- подарської діяльності). Основними механізмами реалізації галузевої політики неоіндустріального розвитку галузі мають стати: інвестиційно-інноваційні (сприяння формуванню/залученню позабюджетних джерел інвестиційних ресурсів, у тому числі через вихід на зовнішні ринки капі- талів та співробітництво з міжнародними інституціями; підтримка формування сучасних форм співпраці з науковими, технологічними та індустріальними пар- ками, науковими установами і вищими навчальними закладами; участь у міжна- родних програмах інноваційного розвит- ку, наприклад, «HORIZON 2020» 1 , «ULCOS» 2 ); приватно-державне партнерство для реалізації великих регіональних/загально- промислових екологічних та інфраструк- турних проектів; фінансово-кредитні заходи (на ос- нові загального поліпшення умов оподат- кування та комерційного кредитування); митно-тарифне регулювання екс- портно-імпортних операцій із сировиною для стабілізації ресурсозабезпечення мет- підприємств та реалізації завдання імпо- ртозаміщення (у межах міжнародно ви- знаних норм і зобов’язань). Слід ураховувати, що неоіндустріа- льний вектор розвитку української мета- лургії здійснюватиметься в контексті впровадження в дію з 1 січня 2016 р. еко- номічної частини «Угоди про асоціацію 1 Наприклад, у рамках Horizon 2020 представниками металургійної галузі було подано новий проект державно-приватного партнерства під назвою SPIRE, річний бюджет якого сягає близько 20-25 млн євро. 2 «ULCOS stands for Ultra–Low Carbon di- oxide (CO2) Steelmaking» − у програмі беруть участь 48 основних європейських меткомпаній із 15 країн. Її метою є різке скорочення викидів діоксиду вуглецю від виробництва сталі. При цьому металургійні підприємства тісно співпра- цюють із партнерами з науково-дослідних інсти- тутів, енергетичними компаніями, провідними інженерами. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 57 між Україною, з однієї сторони, та Євро- пейським Союзом, Європейським співто- вариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі – «Угода про асоціацію») [45], яка має досить неоднозначні наслідки для галузі [46]. Наприклад, зобов’язання щодо ска- сування вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів із їх використанням та спеціальні заходи у формі додаткового збору до вивізного (експортного) мита, які містяться в до- датках 1-C та 1-D документа, стали при- чиною ветування Президентом України проекту Закону «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про зовніш- ньоекономічну діяльність» щодо змен- шення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» від 20 квітня 2016 р. № 3868 [47]. У законопроекті пропонувалося збільшити ставку вивіз- ного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів із 10 до 30 євро строком на 3 роки. Необхідність підвищення експорт- ного мита автори документа обґрунтову- вали зростанням дефіциту металобрухту для внутрішнього споживання, який у 2015 р. становив 22% (855 тис. т) від за- гальної потреби (3,92 млн т), тоді як об- сяг експорту лому був найбільшим за останні 10 років і склав 1,2 млн т. Це, зокрема, стало причиною сумарного про- стою сучасного електросталеплавильного заводу «Інтерпайп Сталь» протягом 63 діб [48]. Щоправда, 12 липня 2016 р. Вер- ховна Рада України з урахуванням про- позицій Президента України повторно ухвалила проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку», згідно з яким ставку вивізного (експортного) ми- та на відходи та брухт чорних металів було тимчасово, строком на один кален- дарний рік, збільшено з 10 до 30 євро та скасовано обов’язкову реєстрацію конт- рактів на експорт металобрухту для лібе- ралізації зовнішньоекономічної діяльнос- ті. Вирішення проблем і подальший розвиток металургії Донбасу, як і Украї- ни в цілому, також вбачається у модерні- зації виробництва на новій індустріальній основі. При цьому відновлення Донбасу необхідно розглядати як одну з головних точок зростання української економіки та металургійної промисловості, зокрема через участь метпідприємств регіону в реалізації великих інфраструктурних та екологічних проектів за активної спів- праці з науковими, технологічними й індустріальними парками. Це сприятиме інтенсифікації проведення та впрова- дження інноваційних розробок зі ство- рення принципово нових техніко- технологічних рішень для металургійно- го виробництва, що забезпечить внутріш- ній попит на власні науково-технічні й інноваційні розробки та потребуватиме вдосконалення сортаменту продукції, яка випускається. Є сенс внести зміни до структури основних ринків збуту продукції мета- лургійних підприємств Донбасу, зокрема, скоротити частку російського ринку вна- слідок активних процесів імпортозамі- щення металопродукції, що здійснюють- ся в Росії, а також низки політичних рі- шень щодо обмеження імпорту українсь- ких товарів. З огляду на вищезазначене, ключо- вим моментом ринкової стратегії розвит- ку металургії як Донбасу, так і України в цілому є необхідність диверсифікації ринків збуту металопродукції з наданням пріоритетів поставкам у Північну Афри- ку та на Близький Схід, а також зміцнен- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) ню зв’язків з ЄС (зокрема, у рамках Уго- ди про асоціацію), США та, можливо, країнами Латинської Америки. Ці ринки потребуватимуть як металопродукції з низьким ступенем обробки (у коротко- та середньостроковій перспективі), так і більш високотехнологічної (у середньо- та довгостроковій перспективі). Доцільною вбачається оптимізація галузевої логістично-збутової політики з акцентом на диверсифікацію джерел та шляхів постачання сировини й енергоре- сурсів в умовах неможливості повноцін- ного використання традиційних напрямів вантажопотоків. На підконтрольній час- тині регіону першочерговими пріорите- тами відновлення галузі можна назвати розбудову виробничої інфраструктури в обхід тимчасово непідконтрольної тери- торії Донбасу та переорієнтацію на пос- тачальників сировини (головним чином коксу та флюсодоломітів) з інших облас- тей України (Дніпропетровської та Запо- різької – ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержин- ський КХЗ», ПАТ «Запоріжкокс») або зарубіжних країн (Китай, Польща, Росія, Італія, Чехія, Казахстан та ін.). Слід зазначити, що неоіндустріалі- зація металургії Донбасу гіпотетично можлива тільки на тих підприємствах, що наразі розташовані на підконтрольній Україні території, проте найбільш ефек- тивною вона буде за умови включення до даного процесу всього металургійного комплексу країни. Причиною цього є доволі тісні транспортно-логістичні, си- ровинно-ресурсні, фінансові та інститу- ційні взаємозв’язки між усіма українсь- кими меткомпаніями, і їх подальше руй- нування означатиме, як мінімум, необ- хідність істотного перегляду частиною заводів каналів постачання сировини, збуту готової продукції, одержання ви- робничих та управлінських послуг тощо. Це ж, у свою чергу, «відволікатиме» фі- нансові та професійні ресурси, необхідні для їх неоіндустріалізації. Тому збере- ження цілісності вітчизняного металур- гійного комплексу є одним із першоряд- них завдань при реалізації Україною промислової політики та базисом майбут- нього розвитку галузі. Висновки. Важливою особливістю неоіндустріалізації в Україні має стати розвиток на якісно новій основі базових видів промислової діяльності, зокрема металургії. Світова практика свідчить, що відродження галузі на неоіндустрі- альних засадах є не тільки необхідним, але і цілком можливим. Реалізація цього завдання передбачає врахування низки передумов, що включають як світові тен- денції галузевого розвитку, так і націона- льні секторальні особливості. 1. У період з 1970 по 2015 р. у світі відбувалося безпрецедентне зростання обсягів металовиробництва, коли збіль- шення випуску сталі становило більш ніж 2,5 раза. При цьому пік зростання припав на першу половину 2000-х років, коли спостерігався бурхливий економіч- ний розвиток «нових індустріальних кра- їн», а піки спаду – на першу половину 1990-х років (період розпаду СРСР) та світову фінансово-економічну кризу 2008-2009 рр. Кардинальних змін зазнала геогра- фічна структура виробництва та спожи- вання металопродукції зі зміщенням «центрів» виплавки і торгівлі металом у країни Азії, Північної Африки та Півден- ної Америки, що швидко розвиваються. Лідером у цьому процесі є Китай, який у 2015 р. виробив і спожив майже полови- ну всіх обсягів сталі та готової метало- продукції, а також Індія, Туреччина, Бра- зилія, Єгипет, Іран, Саудівська Аравія та ін. Перевиробництво металу та зміни його географічної структури призвели до загострення збутових, екологічних і ре- сурсних проблем у світовій металургії. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 59 Спостерігалося значне збільшення вики- дів шкідливих речовин у навколишнє середовище, посилення конкуренції між «традиційними» (країни ЄС, СНД, Япо- нія, Південна Корея) і «новими» (Китай, Індія, Туреччина, Бразилія) сталевироб- никами, а також посилення дефіциту си- ровинних ресурсів для виробництва ме- талопродукції через їх вичерпність і роз- ташування покладів в основному на те- риторії країн, що розвиваються. Зазначені тенденції значною мірою є причиною негативних результатів дія- льності металургійної промисловості та зумовлюють необхідність змін у промис- ловій політиці зарубіжних країн, які оде- ржали назву «реіндустріалізація» або «неоіндустріалізація». 2. На базі узагальнення досвіду впровадження нової промислової політи- ки для подолання негативних тенденцій розвитку металургії у розвинених країнах та країнах, що розвиваються (на прикладі ЄС та БРІКС відповідно), визначено, що основними напрямами неоіндустріаліза- ції галузі у світі виступають зниження ресурсо- та енергоємності на всіх етапах виробництва; підвищення екологічності виробничого процесу; інтенсифікація проведення та впровадження інновацій- них розробок зі створення принципово нових техніко-технологічних рішень для металургійного виробництва; удоскона- лення сортаменту продукції, що випуска- ється, з акцентом на індивідуальних по- требах та вимогах замовника; поглиблен- ня співпраці металургійної галузі з інши- ми видами економічної діяльності з ме- тою одержання позитивного мультиплі- кативного ефекту для всього національ- ного господарства. 3. Неоіндустріальна модель для ме- талургії України має враховувати харак- терні відмінності її розвитку, насамперед, наявність економічного і політичного блоків чинників її діяльності на сучасно- му етапі. Наявність системних проблем фун- кціонування металургії (низький техніко- технологічний та екологічний рівень ви- робництва, його висока енерго- і ресурсо- ємність, низький рівень інвестиційно- інноваційної активності, деформації у структурі виробництва, експорту, імпорту та споживання металопродукції тощо) та традиційних конкурентних переваг галузі (поклади деяких видів ресурсів, кваліфі- кована та більш дешева робоча сила то- що) зумовлюють позитивні та негативні передумови її неоіндустріалізації. Проте ці чинники є природними для металургів, дозволяють деякою мірою «керувати» ситуацією, зменшуючи загрози розвитку, і становлять економічний блок. Політич- ний блок чинників пов’язаний із військо- вими діями на Донбасі, які унеможлив- люють прогнозування подій та вплив на ці події металургійних підприємств. У даному контексті найбільш зна- чущими особливостями неоідустріаліза- ції вітчизняної металургії є можливість меншого «опору» з боку власників мет- підприємств (порівняно із зарубіжними країнами) здійсненню їх кардинальної модернізації внаслідок значної зношено- сті металургійних агрегатів в Україні; шанс позиціонувати себе як рівноправно- го партнера за рахунок участі в розробці принципово нових техніки і технологій, життєво необхідних провідним сталеви- робникам для якісного прориву у питан- нях ресурсоефективності й екологічності виробничого процесу, що дозволить на- шій країні відійти від «доганяючої» стра- тегії; істотна відповідність «духу» неоін- дустріалізації у частині відповідності продукції вимогам конкретного клієнта через посилену конкуренцію на зовніш- ніх ринках. 4. На сьогоднішній день в Україні існує нагальна необхідність розробки та –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) прийняття двох основних нормативних документів, які прямо чи опосередковано регулюватимуть розвиток металургії на неоіндустріальній основі. Перший являє собою довгострокову загальнодержавну стратегію розвитку вітчизняної металур- гії, другий – стратегію відродження тим- часово непідконтрольних Україні тери- торій Донбасу. Ці документи мають від- повідати національній стратегії розвитку України та чітко окреслювати ті напрями розвитку галузі, у реалізації яких заціка- влена держава і які в подальшому мати- муть її підтримку. Основними механізмами реалізації галузевої політики неоіндустріального розвитку мають бути інвестиційно- інноваційні та фінансово-кредитні захо- ди, митно-тарифне регулювання експорт- но-імпортних операцій та приватно- державне партнерство, особливо для реа- лізації великих регіональних (загально- промислових) екологічних й інфраструк- турних проектів. Крім того, неоіндустріалізація має надати вітчизняній металургії нові мож- ливості розвитку в контексті запрова- дження в дію «Угоди про асоціацію з ЄС», наслідки підписання якої через по- гіршення стану і негативні тенденції роз- витку європейської металургійної про- мисловості та загострення раніше не ви- рішених системних проблем функціону- вання галузі в Україні є досить супереч- ливими. 5. Розвиток металургії Донбасу та- кож має відбуватися на новій індустріа- льній основі. При цьому відродження регіону необхідно розглядати як одну з головних точок зростання всього націо- нального господарства України та її ме- талургійної галузі. Загальнорегіональни- ми заходами, що сприятимуть модерніза- ції та техніко-технологічному переосна- щенню промислового комплексу Доне- цької та Луганської областей, виступають активна співпраця з науковими, техноло- гічними й індустріальними парками, нау- ковими установами і вищими навчальни- ми закладами, реалізація великих інфра- структурних та екологічних проектів на основі приватно-державного партнерст- ва, активізація державних замовлень, сприяння залученню позабюджетних джерел інвестиційних ресурсів тощо; галузевими – перш за все диверсифікація джерел і транспортних шляхів постачан- ня сировини та вивезення готової проду- кції метпідприємствами регіону. З огляду на значущість металургії для нашої країни та з урахуванням сучас- них глобальних і національних тенденцій її розвитку подальші наукові досліджен- ня буде спрямовано на виявлення мож- ливостей та обґрунтування напрямів мо- дернізації галузі на засадах «розумної» («смарт») промисловості, де ключову роль відіграє пріоритетне використання провідних виробничих та інформаційно- комунікаційних технологій. Література 1. Stout M. Reindustrialization From Below: The Steel Valley Authority / M. Stout [Електронний ресурс] // Labor Research Review. – 1986. – Vol. 1: No. 9, Article 9. – Р. 18-33. – Режим доступу: http://digitalcommons.ilr.cornell.edu/lrr/vol 1/iss9/9. 2. The Reindustrialization of America [Електронний ресурс] // Journal of Public and International Affairs. – Р. 9-15. – Ре- жим доступу: http://www2.gwu.edu/~ccps/ etzioni/A143.pdf. 3. Eder F. EU: Re-Industrialization More Important Than Climate Change / F. Eder, D. Welt [Електронний ресурс] / The Global Warming Policy Forum. – 2014, 20 Jan. – Режим доступу: http://www.the- gwpf.com/eu-reindustrialization-important- climate-change/. http://digitalcommons.ilr.cornell.edu/lrr/vol1/iss9/9 http://digitalcommons.ilr.cornell.edu/lrr/vol1/iss9/9 http://www2.gwu.edu/~ccps/etzioni/A143.pdf http://www2.gwu.edu/~ccps/etzioni/A143.pdf http://www.thegwpf.com/eu-reindustrialization-important-climate-change/ http://www.thegwpf.com/eu-reindustrialization-important-climate-change/ http://www.thegwpf.com/eu-reindustrialization-important-climate-change/ –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 61 4. Marsh P. The new industrial revo- lution: consumers, globalization and the end mass production / P. Marsh. – Yale: Yale University Press, 2012. – 320 p. 5. North D. Reindustrialization: Re- shoring Jobs To The U.S. / D. North [Елек- тронний ресурс] / Manufacturing.net. – 2014. – June 30. – Режим доступу: http://www.manufacturing.net/blogs/2014/0 6/reindustrialization-reshoring-jobs-to-the- us. 6. Szirmai A. Pathways to Industriali- zation in the Twenty-First Century: New Challenges and Emerging Paradigms / A. Szirmai, W. Naudé, L. Alcorta [Елект- ронний ресурс]. – Oxford Scholarship Online, 2013. – Режим доступу: http://www.oxfordscholarship.com/view/ 10. 1093/acprof:oso/9780199667857.001.0001/ acprof-9780199667857. 7. Tregenna F. Manufacturing Pro- ductivity, Deindustrialization, and Reindus- trialization [Електронний ресурс] / F. Tre- genna / UNU-WIDER: World Institute for Development Economics Research. – Work- ing Paper No. 2011/57. – 2011, Sept. – Ре- жим доступу: http://www.wider.unu.edu/ publications/working-papers/2011/en_GB/ wp2011-057/. 8. Westkämper E. Towards the Re- Industrialization of Europe. A Concept for Manufacturing for 2030 / E. Westkämper. – Berlin: Heidelberg, 2014. – 119 p. 9. A growing number of American companies are moving their manufacturing back to the United States [Електронний ресурс] // The Economist. – 2013. – 19 Jan. – Режим доступу: http://www.economist. com/ news/special-report/21569570-growing- number-american-companies-are-moving- their-manufacturing-back-united. 10. Губанов С. Неоиндустриализа- ция плюс вертикальная интеграция (о формуле развития России) / С. Губанов // Экономист. – 2008. – № 9. – С. 3-27. 11. Губанов С.С. Неоиндустриаль- ная модель развития и ее системный ал- горитм / С.С. Губанов // Экономические и социальные перемены: факты, тенден- ции, прогноз. – 2014. – № 3. – С. 23-44. 12. Коновалов В.М. Деиндустриа- лизация и реиндустриализация / В.М. Ко- новалов // Россия: тенденции и перспек- тивы развития. Ежегодник. Вып. 8. / РАН. ИНИОН. Отд. науч. сотрудниче- ства и межд. связей; отв. ред. Ю.С. Пиво- варов. – М., 2013. – Ч. 1. – С. 58-62. 13. Смолий К.А. Реиндустриализа- ция: социально-философский аспект / К.А. Смолий // Свободная мысль. – 2014. – № 1. – С. 202-204. 14. Татаркин А. Зарубежный опыт неоиндустриализации и возможности технологического сотрудничества для российской экономики / А. Татаркин, Е. Андреева // Проблемы теории и прак- тики управления. – 2016. – № 4. – С. 5-16. 15. Хубиев К.А. О структурной пе- рестройке российской экономики на но- вой промышленной основе [Электронный ресурс] / К.А. Хубиев // Проблемы со- временной экономики. – 2015. – № 3. – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/ art.php?nArtId=5473. 16. Shehab al-Makahleh Neo-Indust- rialization and the Age of Innovation Shine in Emerging Markets / Shehab al-Makahleh [Електронний ресурс] // World Economic Journal. – 2013. – No 9(30). – Режим дос- тупу: http://world-economic.com/articles_ wej-299.html. 17. Губанов С. Иллюзия постинду- стриализма / С. Губанов // Беларуская думка. – 2009. – Червень. – С. 77-83. 18. Амоша А.И. Неоиндустриали- зация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишнев- ский, Л.А. Збаразская // Экономика про- мышленности. – 2012. – № 1-2. – С. 3-36. 19. Білорус О.Г. Проблеми глоба- льної модернізації та імперативи неоін- http://www.manufacturing.net/blogs/2014/06/reindustrialization-resho%1fring-jobs-to-the-us http://www.manufacturing.net/blogs/2014/06/reindustrialization-resho%1fring-jobs-to-the-us http://www.manufacturing.net/blogs/2014/06/reindustrialization-resho%1fring-jobs-to-the-us http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199667857.001.0001/acprof-9780199667857 http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199667857.001.0001/acprof-9780199667857 http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199667857.001.0001/acprof-9780199667857 http://www.wider.unu.edu/publications/working-papers/2011/en_GB/wp2011-057/ http://www.wider.unu.edu/publications/working-papers/2011/en_GB/wp2011-057/ http://www.wider.unu.edu/publications/working-papers/2011/en_GB/wp2011-057/ http://www.economist.com/news/special-report/21569570-growing-number-american-companies-are-moving-their-manufacturing-back-united http://www.economist.com/news/special-report/21569570-growing-number-american-companies-are-moving-their-manufacturing-back-united http://www.economist.com/news/special-report/21569570-growing-number-american-companies-are-moving-their-manufacturing-back-united http://www.economist.com/news/special-report/21569570-growing-number-american-companies-are-moving-their-manufacturing-back-united http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=5473 http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=5473 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) дустріалізації транзитивних країн / О.Г. Білорус // Економічний часопис- XXI. – 2012. – № 9-10. – С. 3-6. 20. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту»?: моногра- фія / В.І. Ляшенко, Є.В. Котов; НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Полта- вський ун-т економіки і торгівлі. – Київ, 2015. – 196 с. 21. Кіндзерський Ю.В. Промисло- вість України: стратегія і політика струк- турно-технологічної модернізації: моног- рафія / Ю.В. Кіндзерський; НАН Украї- ни, Ін-т екон. та прогнозув. – Київ, 2013. – 536 с. 22. Воробьев Е.М. Неоиндустриа- лизация как форма экономической мо- дернизации / Е.М. Воробьев, Т.И. Дем- ченко // Вісник Харківського національ- ного університету імені В.Н. Каразіна. – 2013. – Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. – № 1042. – С. 76-80. 23. Прушковская Э.В. Промыш- ленность как составляющая вторичного сектора экономики в условиях глобали- зации / Э.В. Прушковская // Вестник университета «Туран». – Алматы: Эверо, 2013. – № 2 (58). – С. 9-15. 24. Шепетько Р. І. Неоіндустріалі- зація як фаза технологічного розвитку реального сектору економіки / Р. І. Ше- петько // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – 2014. – № 8. – С. 29-33. 25. World Steel in Figures 2015 [Електронний ресурс] / World Steel Asso- ciation. – 2015. – 32 р. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDoc umentList/bookshop/2015/World-Steel-in- Figures-2015/document/World%20Steel% 20in%20Figures%202015.pdf. 26. Steelmaking raw materials: mar- ket and policy developments / Organisation for Economic Co-operation and Develop- ment. – Paris: OECD Publications, DSTI/ SU/SC(2012)1/FINAL, 11 oct. 2012. – 70 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd. org/sti/ind/steelmaking- raw-materials.pdf. 27. Зависимость КНР от импорта сырья выросла до рекордного уровня [Электронный ресурс] / Бизнес-портал UGMK.INFO. – 2014. – 16 июня. – Режим доступа: http://www.ugmk.info/news/zavi- simost-knr-ot-importa-syrja-vyrosla-do-rekor- dnogo-urovnja-.html. 28. Steel’s contribution to a low car- bon future / World Steel Association. – Worldsteel position paper, June 2014. – 6 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDocu mentList/bookshop/ Steel-s-contribution-to-a- Low-Carbon-Future2014/document/Steel_s %20contribution%20to%20a%20Low%20 Carbon%20Future%202014.pdf. 29. Никифорова В.А. Концепту- альные положения неоиндустриализации развитых и развивающихся стран / В.А. Никифорова // Problems of social and economic development of business: Collec- tion of scientific articles. – Publishing house «BREEZE», Montreal, Canada, 2014. – Vol. 1. – рр. 116-120. 30. Технологическая платформа БРИКС Промышленного инновационно- го клуба [Электронный ресурс] // Вест- ник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию «ЮНИДО в России». – 2014. – № 13 (Март-апрель). Спецвыпуск. Производ- ство металлов и металлопродукции, металлургическое машиностроение. – с. 7-8. – Режим доступа: http://www.unido- russia.ru/archive/special_02/special_02_art4/. 31. Чукин М.В. Перспективы меж- дународного промышленного сотрудни- чества стран БРИКС в области метал- лургии [Электронный ресурс] / М.В. Чу- кин, О.Н. Тулупов, И.В. Кульков // Вест- ник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/2015/World-Steel-in-Figures-2015/docu%1fment/World%20Steel%20in%20Figures%202015.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/2015/World-Steel-in-Figures-2015/docu%1fment/World%20Steel%20in%20Figures%202015.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/2015/World-Steel-in-Figures-2015/docu%1fment/World%20Steel%20in%20Figures%202015.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/2015/World-Steel-in-Figures-2015/docu%1fment/World%20Steel%20in%20Figures%202015.pdf http://www.oecd.org/sti/ind/steelmaking-raw-materials.pdf http://www.oecd.org/sti/ind/steelmaking-raw-materials.pdf http://www.ugmk.info/news/zavisimost-knr-ot-importa-syrja-vyrosla-do-rekordnogo-urovnja-.html http://www.ugmk.info/news/zavisimost-knr-ot-importa-syrja-vyrosla-do-rekordnogo-urovnja-.html http://www.ugmk.info/news/zavisimost-knr-ot-importa-syrja-vyrosla-do-rekordnogo-urovnja-.html http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future-2014/document/Steel_s%20contribution%20to%20a%20Low%20Carbon%20Future%202014.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future-2014/document/Steel_s%20contribution%20to%20a%20Low%20Carbon%20Future%202014.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future-2014/document/Steel_s%20contribution%20to%20a%20Low%20Carbon%20Future%202014.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future-2014/document/Steel_s%20contribution%20to%20a%20Low%20Carbon%20Future%202014.pdf http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/bookshop/Steel-s-contribution-to-a-Low-Carbon-Future-2014/document/Steel_s%20contribution%20to%20a%20Low%20Carbon%20Future%202014.pdf http://www.unido-russia.ru/archive/special_02/special_02_art4/ http://www.unido-russia.ru/archive/special_02/special_02_art4/ –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 63 «ЮНИДО в России». – 2013. – № 9. – C. 36-41. – Режим доступа: http://www.uni- do-russia.ru/archive/num9/ art9_9/. 32. Communication from the Com- mission to the Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of Regions. Action Plan for a competitive and sustainable steel in- dustry in Europe / European Commission. – Brussels, XXX COM(2013) 407. – 23 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TX T/?uri=CELEX: 52013DC0407. 33. A Steel Roadmap for a Low- Carbon Europe 2050 / The European Steel Association. EUROFER. – Brussels, 2013. – 35 p. [Електронний ресурс]. – Режим дос- тупу: http://www.eurofer.org/eurofer/Publi- cations/pdf/2013-Roadmap.pdf. 34. The role of the steel industry in a Circular Economy and its proposals ahead of the Commission’s Launch of a Revised Package [Електронний ресурс]/ The Euro- pean Steel Association. EUROFER. – Ре- жим доступу: http://www.eurofer.org/News %26Media/PublicationsLinksList/Eurofer% 20supplement%202015%20W-O%20PMagz. pdf. 35. Communication from the Com- mission to the European parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the re- gions. Closing the loop – An EU action plan for the Circular Economy / European Commission. – Brussels, 2.12.2015, COM (2015) 614 final. – 21 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX:52015DC06 14. 36. Communication from the Com- mission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Re- gions. For a European Industrial Renaissan- ce / European Commission. – Brussels, 22.1.14, COM(2014) 14 Final. – 25 p. [Еле- ктронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mpo.cz/ dokument147202.html. 37. Manifesto 2014 for the Members of the European Parliament [Електронний ресурс] / The European Steel Associati- on. EUROFER. – Режим доступу: http://www.eurofer.org/News%26Media/Pub licationsLinksList/201406-Manifesto2014_ EP.pdf. 38. Pardo N. Prospective Scenarios on Energy Efficiency and CO2 Emissions in the EU Iron & Steel Industry / N. Pardo, J.A. Moya, K. Vatopoulos / European Com- mission. Joint Research Centre. Institute for Energy and Transport. – Luxembourg: Pub- lications Office of the European Union, 2012. – 50 р. [Електронний ресурс] – Ре- жим доступу: http://www.eurosfaire.prd.fr/ 7pc/documents/1355390994_jrc_green_steel. pdf. 39. Communication from the Com- mission to the European parliament, the European Council, the Council, the Euro- pean economic and social committee, the Committee of the regions and the European investment bank. Steel: Preserving sustain- able jobs and growth in Europe / European Commission. – Brussels, 16.3.2016, COM (2016) 155 final. – 13 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec. euro- pa.eu/DocsRoom/documents/15947. 40. Выручка от экспорта украин- ского металла в 2015 году упала на 38% [Электронный ресурс] / Бизнес Цензор. – 24.03.16. – Режим доступа: http://biz. cen- sor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_ekspor- ta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upa- la_na_38. 41. Мазур В. Металлургия Украи- ны: состояние, конкурентоспособность, перспективы [Электронный ресурс] / В. Мазур // Зеркало недели. – 2010. – № 8, 27 февр. – Режим доступа: http://zn.ua/ECONOMICS/metallurgiya_ukrai ny_sostoyanie,_konkurentosposobnost,_per- spektivy-59365.html. http://www.unido-russia.ru/archive/num9/art9_9/ http://www.unido-russia.ru/archive/num9/art9_9/ http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX:%2052013DC0407 http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX:%2052013DC0407 http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2013-Roadmap.pdf http://www.eurofer.org/eurofer/Publications/pdf/2013-Roadmap.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/Eurofer%20supplement%202015%20W-O%20PMagz.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/Eurofer%20supplement%202015%20W-O%20PMagz.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/Eurofer%20supplement%202015%20W-O%20PMagz.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/Eurofer%20supplement%202015%20W-O%20PMagz.pdf http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015DC0614 http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015DC0614 http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015DC0614 http://www.mpo.cz/dokument147202.html http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/201406-Manifesto2014_EP.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/201406-Manifesto2014_EP.pdf http://www.eurofer.org/News%26Media/PublicationsLinksList/201406-Manifesto2014_EP.pdf http://www.eurosfaire.prd.fr/7pc/documents/1355390994_jrc_green_steel.pdf http://www.eurosfaire.prd.fr/7pc/documents/1355390994_jrc_green_steel.pdf http://www.eurosfaire.prd.fr/7pc/documents/1355390994_jrc_green_steel.pdf http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/15947 http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/15947 http://biz.censor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_eksporta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upala_na_38 http://biz.censor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_eksporta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upala_na_38 http://biz.censor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_eksporta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upala_na_38 http://biz.censor.net.ua/news/1350/vyruchka_ot_eksporta_ukrainskogo_metalla_v_2015_godu_upala_na_38 http://zn.ua/ECONOMICS/metallurgiya_ukrainy_sostoyanie,_konkurentosposobnost,_perspektivy-59365.html http://zn.ua/ECONOMICS/metallurgiya_ukrainy_sostoyanie,_konkurentosposobnost,_perspektivy-59365.html http://zn.ua/ECONOMICS/metallurgiya_ukrainy_sostoyanie,_konkurentosposobnost,_perspektivy-59365.html –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X 2016, № 3 (75) 42. Нікіфорова В.А. Загальний стан і проблеми модернізації української металургії / В.А. Нікіфорова // Перший етап модернізації економіки України: до- свід та проблеми: моногр. / О.М. Алимов, О.І. Амоша та ін.; за заг. ред. В.І. Ля- шенка; ІЕП НАН України, КПУ. – Запоріжжя: КПУ, 2014. – 798 с. (Підроз- діл 2.3.1). – С. 290-300. 43. Довкілля України у 2008- 2014 рр. [Електронний ресурс] / Держав- на служба статистики України. – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua. 44. Танака Н. Новая промышленная революция [Электронный ресурс] / Н. Танака // Вестник центра Организации объединенных наций по промышленному развитию «ЮНИДО в России». – 2010. – № 1 (Декабрь). – С. 56-57. – Режим до- ступа: http://www.unido-russia.ru/archive/ num1/art13/. 45. Угода про асоціацію між Укра- їною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони // Офіційний вісник України. – 2014. – № 75. – Т. 1. – Ст. 2125. 46. Нікіфорова В.А. Проблеми та перспективи європейського ринку збуту української металопродукції у сучасних умовах [Електронний ресурс] / В.А. Ні- кіфорова // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – Вип. 8. – С. 228-234. – Режим доступу: http://www.global-national.in.ua/issue-8-2015/ 16-vipusk-8-listopad-2015-r/1424-nikiforo- va-v-a-problemi-ta-perspektivi-evropejsko- go-rinku-zbutu-ukrajinskoji-metaloprodukt- siji-u-suchasnikh-umovakh. 47. Проект Закону «Про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо зменшення дефіциту брухту чорних ме- талів на внутрішньому ринку» від 20 квіт- ня 2016 р. № 3868 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим досту- пу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web- proc4_1?pf3511=58020. 48. В Украине повысили экспорт- ную пошлину на металлолом [Электрон- ный ресурс] / Украинский бизнес- ресурс. – 31.03.2016. – Режим доступа: http://ubr.ua/market/industrial/v-ukraine-po- vysili-eksportnuu-poshlinu-na-metallolom- 390695. Надійшла до редакції 04.08.2016 р. http://www.ukrstat.gov.ua/ http://www.unido-russia.ru/archive/num1/art13/ http://www.unido-russia.ru/archive/num1/art13/ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58020 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58020 http://ubr.ua/market/industrial/v-ukraine-povysili-eksportnuu-poshlinu-na-metallolom-390695 http://ubr.ua/market/industrial/v-ukraine-povysili-eksportnuu-poshlinu-na-metallolom-390695 http://ubr.ua/market/industrial/v-ukraine-povysili-eksportnuu-poshlinu-na-metallolom-390695

Неоіндустріальний розвиток металургії України: передумови, проблеми, напрями

Репозитарії

Схожі ресурси