Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.)
Рецензія на книгу: Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.). – Л.: Львівське відділення ІУАД ім. М.С.Грушевського НАН України; ЦДІА України, м. Львів, 2011. – 208 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106914 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) / Н.О. Білоус // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 200-203. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-106914 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1069142016-10-10T03:02:26Z Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) Білоус, Н.О. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.). – Л.: Львівське відділення ІУАД ім. М.С.Грушевського НАН України; ЦДІА України, м. Львів, 2011. – 208 с. 2013 Article Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) / Н.О. Білоус // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 200-203. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106914 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди |
| spellingShingle |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди Білоус, Н.О. Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) Український історичний журнал |
| description |
Рецензія на книгу: Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» –
писар міста Львова Войцех Зимницький
(1583–1639 рр.). – Л.: Львівське відділення
ІУАД ім. М.С.Грушевського НАН України; ЦДІА
України, м. Львів, 2011. – 208 с. |
| format |
Article |
| author |
Білоус, Н.О. |
| author_facet |
Білоус, Н.О. |
| author_sort |
Білоус, Н.О. |
| title |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) |
| title_short |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) |
| title_full |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) |
| title_fullStr |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) |
| title_sort |
петришак б. «лицар пера і каламаря» – писар міста львова войцех зимницький (1583–1639 рр.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/106914 |
| citation_txt |
Петришак Б. «Лицар пера і каламаря» – писар міста Львова Войцех Зимницький (1583–1639 рр.) / Н.О. Білоус // Український історичний журнал. — 2013. — № 4. — С. 200-203. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT bílousno petrišakblicarperaíkalamarâpisarmístalʹvovavojcehzimnicʹkij15831639rr |
| first_indexed |
2025-07-07T19:11:23Z |
| last_indexed |
2025-07-07T19:11:23Z |
| _version_ |
1837016530697584640 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2013. – №4
Монографія львівської дослідниці Бог-
да ни Петришак присвячена Войцехові Зим-
ни ць кому – представникові інтелектуальної
еліти ранньомодерного Львова, який майже
чверть століття очолював міську канцеля-
рію. Серед її керівників було чимало яскра-
вих особистостей (Павло Щербич, Анджей
Мондрович, Юзеф Бартоломей Зиморович,
Самуїл Казимир Кушевич та ін.), які зали-
шили помітний слід в історії міста: висту-
пали реформаторами системи діловодства,
керували міським господарством, розвивали книгодрукування та красне
письменство.
Постать Войцеха Зимницького (міський писар у 1616–1639 рр. і лавник
у 1626–1639 рр.) до недавнього часу залишалася малознаною дослідникам.
Авторка монографії розглядає роботу львівської міської канцелярії крізь приз-
му життя і професійної діяльності цієї непересічної особи. На її думку, у часи
врядування В.Зимницького ця установа досягла найбільшого розвитку і ста-
більності, тоді було остаточно сформовано її структуру, чітко окреслено коло
обов’язків кожного з трьох (раєцького, лавничого, лонгерського) писарських
урядів, розширено штат допоміжного персоналу. Водночас з’явилися цілком
нові серії міських книг, послідовно запроваджувалася практика систематич-
ного ведення і зберігання протоколів справ.
Книга написана у жанрі історичної просопографії. Цей дослідницький на-
прям, достатньо відомий в європейській історіографії, останнім часом набуває
популярності й у нашій країні1. На його актуальності та перспективності од-
ним із перших серед вітчизняних істориків наголосив Я.Дашкевич2. Авторка
застосувала новітні методики дослідження історії міської інтелектуальної елі-
ти (у даному випадку – міських писарів), шляхом історичного аналізу спробу-
вала реконструювати особистість в її громадському, суспільному і приватному
житті, відтворити духовний світ. Водночас чимало уваги у книзі приділено
історії повсякдення. Як зазначає сама дослідниця: «Войцех Зимницький був
1 Див., напр., розвідки, присвячені військовим писарям: Кузик Т. Писар Війська Запорозького
Низового Олексій Петруша (матеріали до біографії) // Київська старовина. – 2003. – №6. – С.133–
140; Її ж. «Лучше голове, нежели хвостам служить»? Іван Чугуївець: військовий писар і колезь-
кий асесор // Соціум: Альманах соціальної історії. – К., 2010. – Вип.9. – С.278–290.
2 Дашкевич Я. Об’єктивне і суб’єктивне в просопографії // Український біографічний словник:
історія і проблематика створення: Мат. наук.-практ. конф., Львів, 8–9.10.1996 р. – Л., 1997. – С.40–47.
ПетришаК Б.
«лицар Пера і Каламаря» –
ПиСар міСта львова войцех зимницьКий
(1583–1639 рр.). – Л.: Львівське відділення
ІУАД ім. М.С.Грушевського НАН України; ЦДІА
України, м. Львів, 2011. – 208 с.
Український історичний журнал. – 2013. – №4
Рец, ензії й огляди 201
звичайною людиною своєї доби, котра народилася і виховувалася, навчалася і
працювала, відпочивала і розважалася, сміялася і плакала так, як це робили
сотні і тисячі міщан, тому, відтворюючи його життя, тим самим ми відтворюємо
і їхнє, насичуючи маленькими, але виразними подробицями тогочасне істо-
ричне тло» (с.4).
Міський писар В.Зимницький народився 1583 р. у м. Ґостинь (Ве ли ко-
польща), прожив коротке, але дуже насичене життя: устиг виховати трьох
дітей (двох нерідних), витримав велику епідемію і криваву війну, займався
торгівлею, побував у різних містах Польщі, заробив непогані статки, які за-
повів своїм нащадкам, залишив по собі епістолярну спадщину. Саме завдяки
листам авторці вдалося розкрити світ цього міщанина, з деякими подробиця-
ми повсякденного життя, емоціями, проблемами, і все це поєднати з його про-
фесійною діяльністю в міській канцелярії Львова.
Загалом, висвітлюючи різні аспекти функціонування міських канцелярій
у Речі Посполитій, дослідники порівняно мало приділяли уваги персоналу,
часто даючи лише короткі відомості3. У випадку поганої збереженості джерел
із міської історії це виглядає цілком зрозумілим, адже до сьогодні, приміром,
уціліли лише поодинокі міські книги Волині, декілька книг міст Лівобережної
України і жодної (!) міської книги Києва. Завдяки копіткому пошуку вдалося
зібрати тільки загальні відомості про міську канцелярію Києва та її окремих
представників4. На щастя, порівняно добра збереженість міських книг Львова
дозволяє досліджувати різні аспекти історії міської канцелярії, вивчати пер-
сонал і навіть окремих представників, як це добре демонструє у своїй книзі
Б.Петришак. Праця виглядає цілком новаторською в українській історіогра-
фії, адже це перша монографія, де представлено просопографічний портрет
міського писаря, на підставі ретельного аналізу архівних джерел розгляну-
то його діяльність, кар’єру, родинне оточення, зв’язки, повсякденне життя.
До цього часу уряд міського писаря ставав предметом аналізу лише у зарубіж-
ній історіографії, зокрема в польській та німецькій5.
Структура рецензованої книги логічна й послідовна. Авторка поступо-
во відкриває перед читачем професійну діяльність свого героя, сферу його
3 Докладну бібліографію цих праць авторка наводить у своїй монографії.
4 Див.: Білоус Н. Київська міська канцелярія ХVІ – першої половини ХVІІ ст. (до питання
про реконструкцію) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Т.CCLII: Праці Комісії
спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Л., 2006. – С.491–521; Її ж. Київ наприкінці
ХV – в першій половині ХVІІ ст.: Міська влада і самоврядування. – К., 2008. – С.131–148.
5 Radtkie I. Błażej Winkler – pisarz i kronikarz miasta Poznania w XVI wieku (1529–1569) //
Archeion. – Warszawa, 1962. – T.38. – S.153–172; Stankowa M. Sebastian Klonowic (Klonowicz) – pi-
sarz i rajca miasta Lublina, 1573–1602 // Ibid. – Warszawa, 1967. – T.46. – S.93–109; Jop R. Mikołaj
Wołkowicz, pisarz i obywatel miasta Chełma, 1782–1795 // Rocznik Chełmski. – Chełm, 1999. –
T.5. – S.113–132; Thiele F. Die Freiburger Stadtschreiber im Mittelalter. – Freiburg im Breisgau,
1973; Schmied M.J. Die Ratsschreiber der Reichsstadt Nürnberg. – Nürnberg, 1979; Hoheisel P. Die
Göttinger Stadtschreiber bis zur Reformation: Einfluß, Sozialprofi, Amtsaufgaben. – Göttingen, 1998;
Tandecki J. Die Stadtschreiber und seine Rolle bei der Vereinheitlichung der Arbeitsformen der städ-
tischen Kanzleien in Preußen // Die Rolle der Stadtgemeinden und bürgerlichen Genossenschaften
im Hanseraum in der Entwicklung und Vermittlung des gesellschaftlichen und kulturellen
Gedankengutes im Spätmittelalter. – Toruń, 2000. – S.117–131 та ін. Цінною з цього погляду є нова
монографія професора Варшавського університету Аґнешки Бартошевич (див.: Bartoszewicz A.
Piśmienność mieszczańska w późnośredniowiecznej Polsce. – Warszawa, 2012. – 348 s.).
Український історичний журнал. – 2013. – №4
202 Рец, ензії й огляди
приватного життя, внутрішній світ, тобто ті складові, без котрих, власне, немож-
ливе просопографічне дослідження. Назва першого розділу – «Походження,
виховання, освіта. Самбірський період життя (1583–1616 рр.)» – говорить сама
за себе. Спершу Б.Петришак аналізує проблему імені Зимницького, оскільки у
джерелах зустрічаються різні варіанти його написання та прочитання (Albert,
Albertus, Wojciech). Поступово у книзі розкриваються подробиці з родинного
життя майбутнього писаря, коло його рідних і близьких. Авторка припускає,
що вірогідним місцем його студій була Замойська академія. Свою писарську
кар’єру він розпочав у міській канцелярії Самбора. Вигідне одруження з пред-
ставницею місцевої еліти – Анною Вольською, удовою лавника Яна Кртаніка,
допомогло йому зробити суспільний аванс. Попри те, що від першого шлюбу
Анна мала трьох дітей, це була вигідна партія, адже її посаг складався з бу-
динку у Самборі, чималої суми готівкою (3 тис. злотих), броварні. Після переїз-
ду до Львова частину будинку молодята продали, а дітей залишили у Самборі
в родині покійного чоловіка. У 1616 р. закінчився самбірський період життя
В.Зимницького, львівські райці запросили його до Львова на вакантний уряд
раєцького писаря. Так, констатує авторка, почалася «епоха Зимницького» в ді-
яльності львівської міської канцелярії.
Другий розділ – «Професійна кар’єра (1616–1639 рр.)» – присвячено профе-
сійній діяльності В.Зимницького у зазначений період. Спочатку розглядається
процедура вступу на уряд писаря, складання присяги, коло його обов’язків та
прав, оплата праці. Б.Петришак наголошує, що більшість львівських писарів
віддавна були немісцевого походження, багато уваги приділяє процесу творен-
ня міської книги та задіяним у ньому працівникам канцелярії – підпискам.
Широке використання допоміжного персоналу, зокрема підписків, було однією
з особливостей канцелярії В.Зимницького. Авторка аналізує також кадровий
склад установи, статті доходів писаря, розміри оплати праці працівників, їхні
послуги, виокремлює роботу інтроліґатора – майстра, котрий переплітав зшит-
ки й оправляв новоутворений блок у палітурку. Інтерес становлять факти про
цінову шкалу на папір, який весь час дорожчав. Окремо висвітлюються питан-
ня про зовнішню діяльність міської канцелярії та писаря, котрий виконував
представницькі функції, зокрема репрезентував інтереси міщан у ґродському
суді, на сеймах і сеймиках. У книзі розглядаються кілька судових справ про
фальсифікації документів, які В.Зимницькому вдалося виграти. Наприкінці
розділу авторка слушно резюмує, що писар не обмежувався виконанням внут-
рішніх канцелярських обов’язків, що становили лише невелику частку тих
справ, якими він опікувався протягом 23 років урядування. Із наведених при-
кладів зрозуміло, якої колосальної праці та зусиль вимагав цей уряд, яку важ-
ливу роль відігравав писар у житті міста.
У третьому розділі – «Приватне життя. Господарство, побут, сім’я» – зроб-
лено акцент на сфері приватного, наводяться цікаві деталі з повсякденно-
го життя писаря. Дізнаємося про його побут у Будковській кам’яниці, де він
зай мав два вищих поверхи, а нижні здавав в оренду, інтер’єр житла та речі,
що його прикрашали – коберці, килими, портрети, ікони, а також посуд, по-
стільну білизну, одяг. До повсякденних (позаурядових) занять В.Зимницького
Український історичний журнал. – 2013. – №4
Рец, ензії й огляди 203
відносилася торгівля вином, килимами, хутром, що становило основне джере-
ло прибутків сім’ї. За відсутності Войцеха його роботу виконувала дружина,
хоча її основним заняттям була броварня (у тогочасному Львові пивоварін-
ням заробляло багато жінок), вона ж отримувала компенсацію від уряду у сумі
5 злотих на тиждень за тривалі відрядження чоловіка. Загалом фінансове
становище Зимницьких у результаті доброго господарювання було успішним,
статки писаря оцінювалися приблизно у 5 тис. злотих. Коротко згадується у
книзі про коло клієнтів і слуг В.Зимницького та його патронів. Натомість де-
тально авторка зупиняється на обставинах похорону й поминання писаря, що,
власне, продиктовано наявними джерелами. Він не встиг написати заповіт,
смерть спіткала його раптово у віці 56 років. Наприкінці розділу простежуєть-
ся подальша доля його дружини, яка незабаром знову вийшла заміж і через
три роки померла, та дітей.
У книзі вперше публікується мовою ориґіналу унікальний за цілісністю
та збереженістю комплекс листів до В.Зимницького (загалом 43 документи),
генеалогічна схема його роду й різні біографічні матеріали (реєстр видатків на
похорон, незавершена оцінка майна та ін.), список львівських писарів ХVІІ ст.,
відомості про кар’єру писарів Львова тощо. Завершують монографію розлогий
список використаних джерел та літератури, іменний і географічний покажчи-
ки, резюме.
У монографії дуже професійно вдалося представити модель кар’єри того-
часного міського урядника, відтворити всі етапи його входження як прибульця
до львівської міської спільноти та владних кіл. Завдяки цьому дослід женню пе-
ред нами вимальовується постать урядника тих часів – міського писаря, керів-
ника канцелярії, лавника, міщанина-купця, чоловіка й батька. Спираючись
на унікальні документи львівського маґістрату, Б.Петришак не тільки добре
висвітлила діяльність В.Зимницького, його повсякденні заняття, турботи, ро-
динне коло тощо, а й зробила чимало цінних спостережень щодо структури
міської влади, роботи канцелярії. Книга стане корисною для науковців, викла-
дачів, студентів, усіх, хто цікавиться історичним минулим ранньомодерного
Львова, історією повсякдення.
Н.О.Білоус (Київ)
|