Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України
Метою даного дослідження є визначення ролі І.О. Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України на початку ХІХ ст.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107106 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України / С.С. Ахмід // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 149-150. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-107106 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1071062016-10-17T15:14:00Z Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України Ахмід, С.С. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою даного дослідження є визначення ролі І.О. Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України на початку ХІХ ст. 2011 Article Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України / С.С. Ахмід // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 149-150. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107106 929 Стемпковський: 904(477.7)«1823» uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Ахмід, С.С. Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України Культура народов Причерноморья |
| description |
Метою даного дослідження є визначення ролі І.О. Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України на початку ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Ахмід, С.С. |
| author_facet |
Ахмід, С.С. |
| author_sort |
Ахмід, С.С. |
| title |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України |
| title_short |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України |
| title_full |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України |
| title_fullStr |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України |
| title_full_unstemmed |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України |
| title_sort |
роль і.о.стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня україни |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107106 |
| citation_txt |
Роль І.О.Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня України / С.С. Ахмід // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 149-150. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT ahmídss rolʹíostempkovsʹkogovpamâtkoohoronníjspravípívdnâukraíni |
| first_indexed |
2025-07-07T19:30:15Z |
| last_indexed |
2025-07-07T19:30:15Z |
| _version_ |
1837017717410889728 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
149
Ахмід С.С. УДК 929 Стемпковський: 904(477.7)«1823»
РОЛЬ І.О. СТЕМПКОВСЬКОГО В ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ СПРАВІ
ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Метою даного дослідження є визначення ролі І.О. Стемпковського в пам’яткоохоронній справі півдня
України на початку ХІХ ст.
Завданнями даного дослідження є визначення ролі І.О. Стемпковського в перетворенні Одеси на центр
археології, значення його діяльності в справі охорони археологічних пам’яток на півдні України на початку
ХІХ ст.
Початок ХІХ століття ознаменувався зародженням інтересу до археологічних пам’ятників, їх
дослідження і збереження. В цей період відбувається процес становлення археології на півдні нашого краю.
Приділяючи значну увагу збереженню археологічних пам’ятників, місцеві вчені, любителі старожитностей
поставили питання про необхідність створення в містах різних регіонів наукових установ, які б не тільки
намагались вберегти археологічні пам’ятники, а і в значній мірі сприяли їх накопиченню з метою
проведення подальшої науково-дослідницької роботи 1.
Ім’я Івана Олексійовича Стемпковського (1788-1832), одного із творців класичної археології в Росії,
сьогодні практично забуто і мало відомо навіть в колах спеціалістів. Поміж тим сучасні археологи-класики
працюють над вирішенням тих завдань, які були поставлені ним перед вітчизняним антикознавством ще
майже два століття тому 2.
Перетворення Одеси на центр археології на півдні України відбулося завдяки І.П. Бларамбергу та І.О.
Стемпковському, навколо яких у 20-ті – на початку 30-х рр. згуртувалися інші археологи-аматори. Саме
останній у 1823 р. подав М.С. Воронцову доповідну записку, в якій писав про необхідність створення
музею для збереження старожитностей, а також вказував на користь заснування ученого товариства, яке
мало б за мету розшук, опис і пояснення пам’яток старовини, здійснювало наукове керівництво над
проведенням археологічних розкопок, друкувало звіти і узагальнюючі праці. За сприяння генерал-
губернатора удалось виконати лише половину задуму І.О. Стемпковського – у 1825 р. в Одесі, в будинку
І.П. Бларамберга, було відкрито міський музей, основу якого склала колекція археолога, а самого його було
призначено директором нового закладу. На жаль, на початку 30-х років, після смерті І.П. Бларамберга
(1831) та І.О. Стампковського (1832) музей почав втрачати значення осередку археології врешті, у 1858 р.,
його було об’єднано з музеєм Одеського товариства історії і старожитностей 3.
Для російської археології початку ХІХ ст. записка яку подав Стемпковський («Мысли относительно
изыскания древностей в Новороссийском крае») – це програмний документ, що намітив конкретні заходи
на найближчі роки і не менш чітко сформулював завдання науки в цілому. Всіляку знахідку необхідно
точно реєструвати. Зі збиральництвом випадкових безпаспортних речей треба покінчити. Необхідно
створити наукове товариство, спроможне дбати про охорону старовини в Причорномор’ї, вести розкопки і
публікувати археологічні матеріали. Дуже важливо, не тягнучи, зняти плани зі всіх розвалин грецьких міст,
поки їх будівлі не розтягли на будівництво4. Це практичні пропозиції. А ось первинна установка: «Ніщо
не може бути розважливіше для розуму просвітлених людей і гідніше їх благородних зусиль, як намагання
врятувати від суцільного забуття існуючі ще в вітчизні нашій рештки освіченості народів такої віддаленої
давнини, ніщо не може їм доставити більше задоволення, як знаходити по скінчені 20 століть пам’ятники,
які можуть дати най достовірніші свідчення відносно релігії і правління, наук і мистецтв, діянь і моралі
поколінь, так давно згаслих. Такими дослідженнями ми можемо деяким чином отримувати насолоду і
користь з самого праху» 5.
Як бачимо, Стемпковському імпонує в археології в першу чергу її естетичний бік. Лише в кінці записки
він говорить, що монети і епіграфічні дані доповнюють наші свідчення про Боспорське царство. Але
перетворити розкопки в підмогу для істориків Стемпковський наявно не бажає 6.
Цікава і розповідь «Радаис и Индар», надрукований в «Одесском альманахе». Перед нами ніби то
«уривок з давнього грецького рукопису». Повість про ідилічну дружбу двох волелюбних скіфських юнаків
дуже мало схожа на справжню грецьку прозу, але тут ще більш рельєфно виступає відношення
Стемпковського до античності як недосяжного ідеалу і кращій епосі історії людства 7. Заглянемо і в такі
твори про старожитності Причорномор’я, як «Досуги крымского судьи» П.І. Сумарокова і «Путешествие по
Тавриде» І.М. Муравйова-Апостола 8. У Сумарокова ще відчутна практична кмітливість XVIII ст. Він
перемежує археологічні спостереження розумінням про сільське господарство в південних краях і веде
фенологічний щоденник. Муравйов-Апостол, окрім руїн, не помічає нічого 9.
На рубежі XVIIІ і XIX століть старий реєстраційний підхід до пам’ятників був витісненим новим,
більш натхненним. Вивчення минулого віднині переплітається з проблемами естетики, історії мистецтва і
літератури.
Стемпковський, що точно фіксував всі рештки минулого, не виключаючи городищ з їх бідним
інвентарем, і натхненний чистою любов’ю до античності, помер в 1832 р. Після нього в Керченському музеї
все різко змінилось на гірше. В гонитві за ефективними знахідками за короткий строк вкрай не охайно були
розкопані сотні курганів. Типові діячі цього періоду – А.Б. Ашик і Д.В. Карейша 10.
Висновки. І.О. Стемпковський відіграв дуже важливу роль в становленні пам’яткоохоронної справи та
перетворенні Одеси на центр археології півдня України на початку ХІХ ст. Головним його внеском у
розвиток пам’яткоохоронної справи стала доповідна записка, яку він подав графу М.С. Воронцову у 1823
році, що мала на меті дослідження і охорону археологічних пам’яток. Завдяки діям таких археологів, як
Ахмід С.С.
РОЛЬ І.О. СТЕМПКОВСЬКОГО В ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ СПРАВІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
150
І.О. Стемпковський було досліджено і збережено велику кількість археологічних пам’яток на півдні нашої
краю. В перспективі ми намагатимемось провести більш детальне дослідження з даної проблематики.
Джерела та література:
1. Непомнящий А. А. Музейное дело в Крыму и его старатели (ХІХ – начало ХХ века).
Библиографическое исследование / А. А. Непомнящий. – Севастополь, 2000. – С. 49-52.
2. Тункина И. В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина ХІХ в.) / И. В.
Тункина. – М. : Наука, 2002. – С. 120.
3. Хмарський В. М. Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей / В. М.
Хмарський. – Одеса : Астропринт, 2002. – С. 64-65.
4. Стемпковский И. А. Мысли относительно изыскания древностей в Новороссийском крае / И. А.
Стемпковский // Отечественные записки. – 1827. – № 81. – С. 40-72.
5. Там само. – С. 42.
6. Формозов А. А. Страницы истории русской археологии / А. А. Формозов. – М. : Наука, 1986. – С. 41.
7. Стемпковский И. А. Радаис и Индар – скифский рассказ (отрывок из древней греческой рукописи) / И.
А. Стемпковский // Одесский альманах на 1831 г. – Одесса, 1831. – С. 194-219.
8. Формозов А. А. Вказ. праця. – С. 41.
9. Там само. – С. 42.
10. Там само.
|