Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107209 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії / Ю.В. Бєлкун // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 150-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-107209 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1072092016-10-17T15:10:38Z Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії Бєлкін, Ю.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 2011 Article Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії / Ю.В. Бєлкун // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 150-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107209 94(53)+94(569.4) uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Бєлкін, Ю.В. Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Бєлкін, Ю.В. |
| author_facet |
Бєлкін, Ю.В. |
| author_sort |
Бєлкін, Ю.В. |
| title |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| title_short |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| title_full |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| title_fullStr |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| title_full_unstemmed |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| title_sort |
перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107209 |
| citation_txt |
Перша арабо-ізраїльська війна (1948-1949 рр.) у висвітленні радянської та пострадянської історіографії / Ю.В. Бєлкун // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 202. — С. 150-152. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT bêlkínûv peršaaraboízraílʹsʹkavíjna19481949rruvisvítlenníradânsʹkoítapostradânsʹkoíístoríografíí |
| first_indexed |
2025-07-07T19:40:23Z |
| last_indexed |
2025-07-07T19:40:23Z |
| _version_ |
1837018358299492352 |
| fulltext |
Ахмід С.С.
РОЛЬ І.О. СТЕМПКОВСЬКОГО В ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ СПРАВІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
150
Бєлкін Ю.В. УДК 94(53)+94(569.4)
ПЕРША АРАБО-ІЗРАЇЛЬСЬКА ВІЙНА (1948-1949 РР.) У ВИСВІТЛЕННІ
РАДЯНСЬКОЇ ТА ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
Перш ніж ознайомитися з історією першої арабо-ізраїльської війни, представляється необхідним
зробити кілька зауважень концептуального характеру. Історіографія арабо-ізраїльського конфлікту в цілому
містить у собі стільки вимислів, міфів, свідомих і мимовільних перекручувань, що розібратися в тому, що
відбувається стає майже неможливо. Ні в якій мірі не заміняючи собою необхідність ретельного
історичного і соціологічного аналізу, подібні зауваження можуть сформувати адекватні рамки його
сприйняття.
По-перше, слід зазначити, що практично вся історія єврейського руху, розвитку єврейського общинного
життя в Палестині, державотворення Ізраїлю, розвитку арабо-ізраїльського конфлікту і пошуків шляхів
його вирішення може бути адекватно розглянута тільки в контексті загальносвітових і регіональних
політичних, економічних і культурологічних тенденцій.
По-друге, істотний вплив тенденцій світової дипломатії на Державу Ізраїль проявилася вже в тому, що
саме рішення про державотворення було прийнято не в ході двосторонніх чи багатосторонніх переговорів
за участю населення Палестини, а на засіданні самої представницької з міжнародних організацій –
Генеральної Асамблеї ООН. Навіть війни між Ізраїлем і арабськими країнами багато в чому проходять по
«сценарію ззовні»: побоювання США з приводу можливого військового втручання Радянського Союзу в
близькосхідні конфлікти (як у самій Палестині, так і за її межами) через їхню допомогу, фактично
залишили Ізраїль без ефективної американської підтримки в ході Війни за незалежність, що значно затягло
війну і призвело до великих втрат.
Радянська історіографія початкового етапу конфлікту - важлива група досліджень. Розвиток радянської
історіографії першої арабо-ізраїльської війни можна розділити на три етапи:
Перший - кінець 40-х – початок 50-х років ХХ сторіччя. Характерним для робіт, що виходили до цього
періоду (до 1952 р.), було те, що в них позитивно розглядалося створення Ізраїлю, перша арабо-ізраїльська
війна оцінювалася як загарбницька з боку арабських держав. Особливо потрібно виділити роботу Луцького
В.Б. Палестинська проблема[1].
Другий період, середина 50-х – 80-і роки, був обумовлений зміною політичної ситуації в СРСР. Цей
етап характеризується виходом праць, що були спрямовані на обґрунтування крайньої агресивності Ізраїлю
й однозначної оцінки політики США й Ізраїлю, як основної причини арабо-ізраїльського конфлікту.
У радянській історіографії другого періоду центральною фігурою можна не без підстави назвати Є.М
Примакова[2]. Фундаментальна праця Є. М. Примакова, розглядала арабо-ізраїльське протистояння крізь
призму міжнародних відносин. Нещодавно вийшла книга цього відомого вченого і політичного діяча
«Конфіденційно: Близькій Схід на сцені і за кулісами (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)»,
присвячена характеристиці тих основних процесів, які розвивалися в постколоніальному арабському світі, і
опису окремих історичних подій. Загальновідомо, що автору довелося не тільки спостерігати, але й у
деяких брати участь.
Є.М.Примаков показав особливості арабського націоналізму, істинну сутність основних фігур на
близькосхідному політичному полі, розглянув причини еволюції, яку пережили арабські режими в другій
половині ХХ століття, дав критичний аналіз з позицій сучасності політиці зовнішніх, стосовно арабського
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
151
світу, сил і держав, впливу на нього конфлікту з Ізраїлем, у тому числі такого поворотного пункту в історії
не тільки Єгипту, але й усього арабського світу, як війна 1948-1949 р.
Хоча радянська історична наука, що висвітлювала політику СРСР по відношенню до близькосхідного
конфлікту, вимушено виявилася надмірно політизированою, але і тут можна знайти роботи, автори яких
спробували дати більш ускладнену картину. У цьому плані звертає на себе увага дослідження М.Є.Хазанова
«ООН і близькосхідна криза»[3], що відкриває завісу над радянською політикою на Близькому Сході і, що
аналізує з залученням оригінальних документів дипломатичну боротьбу в ООН, яку вів Радянський Союз у
зв'язку з арабо-ізраїльським конфліктом.
Монографія М. Є. Хазанова. була однією із кращих праць у радянській історіографії, присвячених даній
тематиці. Однак, існував ряд недоліків, зв'язаних як з ідеологічними представленнями того часу, так і з
відсутністю досконального розгляду джерел ООН. У роботі давалася однозначно позитивна оцінка
діяльності СРСР у регіоні і на світовій політичній арені. Але, незважаючи на дані недоліки, робота
заслуговує на особливу увагу й однієї з найвищих оцінок.
У цілому для радянської наукової літератури типовий був навмисний відхід від висвітлення місця і ролі
СРСР у першій арабо-ізраїльській війні.
Під час першої арабо-ізраїльської війни, як і інших збройних арабо-ізраїльських конфліктів, нерідко
неможливо знайти правих і винуватих. Важко скласти й абсолютно об'єктивне уявлення про цю війну, про
роль у ній Радянського Союзу по документах, що були в наявності в нашому розпорядженні, і публікаціям.
Представляється, що зважений аналіз фактів, позбавлений, наскільки це можливо, ідеологічних або
політичних пристрастей, у даний час найбільш корисний.
Крім цього, необхідно виділити роботи Кисельова В.І.[4], який у 50-60-і рр. спеціалізувався з проблем
національно-визвольного руху в Судані і питанням взаємин СРСР і арабських держав, у середині 80-х рр.
публікується ряд робіт, присвячених палестинській проблемі в регіональному контексті. Монографії В. І.
Кисельова є важливим ключем до розгляду палестинської проблеми в міжнародних відносинах.
Л.И. Медведко розкрив багато питань міжнародних відносин, зокрема, американо-ізраїльські відносини
і їхній вплив на ситуацію навколо Близького Сходу[5]. Роботи не втрачають своєї цінності, незважаючи на
зайвий драматизм соціалістичних трактувань
Етапи визвольної боротьби детально розглянув Р. Г. Ланда[6]. Його дослідження показують, яким
чином міжнародні події, що відбуваються, навколо Палестини впливали на процес визвольної боротьби
палестинців. Саме зірвавши виконання міжнародних рішень стосовно ситуації в Палестині, наростання
ізраїльської експансії сприяло консолідації арабського народу Палестини, додаючи визвольному руху більш
зрілі риси
І. Д. Звягельська в співавторстві з В. І. Носенко, розглянула початковий етап національно-визвольного
руху, роблячи акцент на висвітленні силових конфліктів, показуючи внутрішнє становище в регіоні
напередодні передачі палестинського питання в ООН[7]. Без досліджень відомого дослідника в галузу
арабо-єврейських протирічь І. Д. Звягельской неможливо зрозуміти причини ізраїльського експансіонізму
Наслідки поетапної агресії для арабського населення Палестини розглянув Л. А. Барковський[8],
наочно показавши неможливість нормального існування арабського населення окупованих територій у
межах держави Ізраїль. Дослідження зайвий раз підтверджує теза про необхідність реалізації основного
положення листопадової резолюції 1947 року про розділ - проголошення арабської держави Палестина.
Наукова оцінка фактичного матеріалу, що міститься в цих роботах, і концептуальні судження їхніх
авторів вимагають у кожнім конкретному випадку окремого аналізу.
До третього етапу відноситься період, який розпочинається з 90-х років ХХ сторіччя і завершується
нинішнім часом. Для даного періоду характерно те, що в російській історіографії, незважаючи на
перехідний період, інтерес дослідників до Близькосхідного регіону не ослабнув.
Для розуміння тонкостей палестинської проблеми не останню роль зіграли роботи Є. Д. Дмитрієва[9],
які вийшли в радянський період. Цьому ж автору, відомому під прізвищем Пирлін[10], належать ще
декілька робіт, присвячених історії арабо-ізраїльського конфлікту. Варто також виділити роботу цього ж
автора «Близькосхідний лабіринт», у якій піддані серйозному критичному аналізу догматичні підходи
радянської політики на Близькому Сході.
Незважаючи на більш об'єктивний характер останніх досліджень російських істориків, в історіографії
прослідковується традиційна проарабская позиція, що, безсумнівно, є свідченням визначеного
суб'єктивізму.
Таким чином, сходознавцями СРСР, а потім і держав, які виникли після його розпаду, проблема арабо-
єврейських відносин розглядалася в основному в контексті арабського національно-визвольного руху.
Місце близькосхідної проблеми, умови, у яких відбувався процес відпрацювання курсу стосовно цієї
території - усі ці і багато інших питань не стали предметом спеціального дослідження.
Джерела та література:
1. Луцкий В. Б. Палестинская проблема / В. Б. Луцкий. – М., 1950. – 325 с.
2. Примаков Е. М. Анатомия ближневосточного конфликта / Е. М. Примаков. – М. : Мысль, 1978. – 328 с.;
Примаков Е. М. Конфиденциально : Ближний Восток на сцене и за кулисами (вторая половина ХХ –
начало ХХI века) / Е. М. Примаков. – М., 2006. – 425 c.
3. Хазанов М. Е. ООН и Ближневосточный кризис / М. Е. Хазанов. – М. : Международные отношения,
1983. – 174 с.
Бєлкін Ю.В.
ПЕРША АРАБО-ІЗРАЇЛЬСЬКА ВІЙНА (1948-1949 РР.) У ВИСВІТЛЕННІ РАДЯНСЬКОЇ
ТА ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
152
4. Киселев В. И. Палестинская проблема в международных отношениях : региональный аспект / В. И.
Киселев. – М. : Наука, 1988. – 240 с.; Киселев В. И. Палестинская проблема и ближневосточный кризис
/ В. И. Киселев. – К. : Политиздат Украины, 1981. – 191 с.
5. Медведко Л. И. Мины под оливами : Американо-израильский разбой на Ближнем Востоке / Л. И.
Медведко. – М. : Воениздат, 1984. – 176 с.
6. Ланда Р. Г. Освободительная борьба арабов Палестины (1946-1967) / Р. Г. Ланда // Народы Азии и
Африки. – 1976. – № 1. – С. 18-31.
7. Звягельская И. Д. Истоки арабского национально-освободительного движения в Палестине / И. Д.
Звягельская, В. И. Носенко // Народы Азии и Африки. – 1986. – № 3. – С. 63-71; Звягельская И. Д. Роль
военной верхушки в формировании государственной политики Израиля / И. Д. Звягельская. – М. :
Наука, 1982. – 160 с.; Звягельская И. Д. Сионистские вооруженные силы : цели и методы захвата / И. Д.
Звягельская // Народы Азии и Африки. – 1978. – № 6. – С. 120-127; Звягельская И. Д. Роль армии во
внешней и внутренней политике Израиля : автореф. дис. ... канд. истор. наук / И. Д. Звягельская. – М.,
1976. – 21 с.
8. Барковский Л. А. Арабское население Израиля / Л. А. Барковский. – М. : Наука, 1988. – 143 с.
9. Дмитриев Е. Палестинский узел : к вопросу об урегулировании палестинской проблемы / Е. Дмитриев.
– М., 1978. – 303 с.; Дмитриев Е. Палестинская трагедия / Е. Дмитриев. – М., 1986.
10. Пырлин Е. Д. 100 лет противоборства. Генезис, эволюция, современное состояние и перспективы
решения палестинской проблемы / Е. Д. Пырлин. – М. : Российская политическая энциклопедия
(РОССПЭН), 2001. – 480 с.
|