VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки

Захід відбувся 3–6 липня 2013 р. в Мадридському університеті імені Карлоса ІІІ.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Лаас, Н.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2013
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107218
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 6. — С. 225-228. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-107218
record_format dspace
spelling irk-123456789-1072182016-10-17T03:02:16Z VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки Лаас, Н.О. Хроніка Захід відбувся 3–6 липня 2013 р. в Мадридському університеті імені Карлоса ІІІ. 2013 Article VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 6. — С. 225-228. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107218 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Лаас, Н.О.
VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
Український історичний журнал
description Захід відбувся 3–6 липня 2013 р. в Мадридському університеті імені Карлоса ІІІ.
format Article
author Лаас, Н.О.
author_facet Лаас, Н.О.
author_sort Лаас, Н.О.
title VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
title_short VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
title_full VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
title_fullStr VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
title_full_unstemmed VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки
title_sort vііі літня школа європейського товариства історичної економіки
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2013
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107218
citation_txt VІІІ літня школа Європейського товариства історичної економіки / Н.О. Лаас // Український історичний журнал. — 2013. — № 6. — С. 225-228. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT laasno vííílítnâškolaêvropejsʹkogotovaristvaístoričnoíekonomíki
first_indexed 2025-07-07T19:41:09Z
last_indexed 2025-07-07T19:41:09Z
_version_ 1837018403093610496
fulltext Український історичний журнал. – 2013. – №6 Захід відбувся 3–6 липня 2013 р. в Мадридському університеті імені Карлоса ІІІ. Європейське товариство історичної економіки (засноване 1991 р.) покликане фінансово й інтелектуально сприяти дослідженню та викладанню економічної історії, історичної економіки, компаративістики економік країн Європи. Ідеться передусім про поглиблення міжнародної співпраці, творення спільного майданчику для дослідників із різних країн. Періодично організовуються конґреси (останній відбувся в Лондонській школі економіки 6–7 вересня 2013 р.), семінари для молодих науковців (FRESH, тобто Пограничні дослідження в економічній та соціальній історії), видається міжнародний науковий часопис «Європейський огляд економічної історії» («European Review of Economic History»), який виходить тричі на рік та є одним із провідних у своїй царині. Окрім того товариство заохочує проведення літніх шкіл у наукових інституціях – своїх партнерах, як-от інститут історії та соціальних наук імені Л.Фіґероли Мадридсь- ко го університету імені Карлоса ІІІ, котрий гостинно прийняв учасників цьогорічного зібрання у столиці Іспанії. Передусім школа мала на меті допомогти молодим науковцям з їхніми дослідницькими проектами, тож виступ кожного з них супроводжувався півгодинною дискусією та коментарями досвідченіших фахівців. Професори також виступили з довшими доповідями-лекціями, що були покликані ознайомити слухачів із найновішими теоретичними напрацюваннями з відповідної теми. Перше засідання відбулося 3 липня 2013 р. У вітальному слові ініціатори зустрічі, професори Мадридського університету імені Карлоса ІІІ Хуан Кармона (Juan Carmona), директор інституту історії та соціальних наук імені Л.Фіґероли, та Хуан Розез (Joan Rosés) розповіли про історію створення інституту, його діяльність. Заснований 2002 р. і названий на честь відомого в Іспанії ліберального економіста, творця національної валюти – песети – Лауреано Фіґероли (Laureano Figuerola, 1816– 1903 рр.), цей дослідницький центр об’єднує професорів факультетів права, економіки, гуманітарних наук, але передусім економічної історії, котрий є одним із найкращих в Європі та представляє іспанську школу з цієї дисципліни. Використовуючи методи гуманітарних і соціальних наук, залучені до діяльності інституту науковці зосереджуються передусім на таких напрямах і темах: довгостроковий фінансовий розвиток; компаративне вивчення Латинської Америки; європейська економічна географія 1850–2005 рр.; економічна інтеґрація та зростання; історія університетів і науки; кооперування й конфлікт у сільському соціумі; від Т.Мальтуса до Р.Солова – економічне зростання в наддовгій перспективі. Із 2006 р. інститут також відповідає за випуск одного з найстаріших іспаномовних спеціалізованих періодичних видань – «Огляд економічної історії: Журнал іберійської та латиноамериканської економічної історії» («Revista de Historia Económica: Journal of Iberian and Latin American Economic History»). Після вітань професор Мадридського університету імені Карлоса ІІІ Джеймс Сімпсон (James Simpson) виголосив доповідь «Виробничі кооперативи, інституційні зміни й політика у виноробній промисловості, 1880–1980 рр.». Цього дня на першій секції виступили також Карлуш Мануел Фаїшка (Carlos Manuel Faísca) з інституту соціальних наук Лісабонського університету, предметом уваги котрого став розвиток іберійського ринку коркового дерева в 1846–1919 рр. та Анхель Луїс Ґонсалес Естебан н.о.лААС (киїВ) VІІІ ЛІТНЯ ШКОЛА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА ІСТОРИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ Український історичний журнал. – 2013. – №6 226 Хроніка (Ángel Luis González Esteban) з Лондонського імперського коледжу, який розповів про економічні тенденції на світовому ринку пшениці в 1885–2010 рр. У наступні три дні свої узагальнені виступи-лекції запропонували професор Лондонської школи економіки, президент Європейського товариства історичної економіки Стівен Бродберрі (Stephen Broadberry) – про методи обчислення та варіанти пояснення «великого розходження»1; професорка Наваррського публічного університету (Памплона, Іспанія) Мар Рубіо (Mar Rubio) – про історію використання та економічну доцільність атомної енергетики в Іспанії; професор Ульріх Пфістер (Ulrich Pfister) із Вестфальського університету імені Вільгельма (Мюнстер, Німеччина) – про мальтузіанську економіку та перехід до постмальтузіанської епохи протягом ХVІ– ХІХ ст.; професор Мадридського університету імені Карлоса ІІІ Антоніо Тена (Antonio Tena) – про першу (1870–1914 рр.) та другу (сучасний період) хвилі ґлобалізації в торгівлі; професор Лондонської школи економіки Ґербен Беккер (Gerben Bakker) – про стратегії та засоби убезпечення, якими керувалися приватні фірми, фінансуючи науково-дослідні проекти від часів індустріальної революції кінця ХVІІІ ст. до сьогодення. Молодші учасники літньої школи презентували результати власних досліджень. У другій і третій секціях (4 липня 2013 р.) Жеремі Дюкрос (Jérémy Ducros) із Паризької школи економіки та Вищої школи соціальних наук доповідав про Ліонську фондову біржу в 1866–1914 рр. та її боротьбу за виживання в конкуренції з іншими біржами; Андрея­Александра Маерян (Andreea­Alexandra Maerean) з Університету Південної Данії аналізувала економічні аспекти націоналізму, а саме – як різні оцінки кредитоспроможності румунського уряду в 1867–1913 рр., висловлювані на міжнародному рівні, впливали на внутрішньополітичну ситуацію у цій державі; Фабіан Валь (Fabian Wahl) зі Штутґартського університету Гогенгайм (Німеччина) розповідав про центри середньовічної торгівлі й можливі моделі їх агломерації; Сара Торреґроса Гетленд (Sara Torregrosa Hetland) з Барселонського університету виголосила доповідь про податкові реформи в Іспанії 1960–1990 рр., оцінивши фінансову ефективність прогресивних податкових ставок. 5 липня 2013 р. під час засідань четвертої, п’ятої та шостої секцій Сандра Лопес Серменьо (Sandra López Cermeño) з Мадридського університету імені Карлоса ІІІ доповідала про моделі концентрації третього сектору (послуги) у США впродовж ХХ ст.; Крістофер Девід Ебселл (Christopher David Absell) із цього ж університету – про транспортну інфраструктуру, доступ до ринку й торгівлю у Чилі від середини ХІХ ст. і до нашого часу; Хосе Ґарсіа Ґомес (Jose García Gomez) з Університету Аліканте (Іспа- нія) характеризував рівень життя робітників муніципалітету Алькой у 1836–1936 рр., використовуючи економічні показники реальної заробітної платні та напов нен ня споживчого кошика; Наталія Лаас з Інституту історії України НАНУ розмірковувала, в який спосіб дефіцит впливав на соціальну стратифікацію та повсякденне життя в українському соціумі 1965–1985 рр.; Анна Марія Феррейра Кампуш (Ana Maria Ferreira Campos) із Вищого інституту економіки та управління й Лісабонського технічного університету виголосила доповідь про причини та методи посилення 1 «Велике розходження» («Great Divergence») – термін, запроваджений С.Гантінґтоном (Samuel Huntington) у 1996 р. для характеристики значного випередження західними країна- ми за параметрами соціально-економічного розвитку інших реґіонів світу, як-от Китай, Японія, Індія, Османська імперія, що відбулося в модерний час і стало основою розбудови західних коло- ніальних імперій. Український історичний журнал. – 2013. – №6 Хроніка 227 нерівності в наданні медичних послуг працівникам торгівлі й промисловості за часів диктатури А.Салазара (1933–1974 рр.); Оріол Сабате Домінґо (Oriol Sabaté Domingo) з Барселонського університету вибудував модель взаємного впливу політичних та економічних чинників на обсяги військових витрат в Іспанії в довготривалій перспективі (1850–2009 рр.). На прикінцевих сьомій та восьмій секціях (6 липня 2013 р.) Рік Гельсґенс (Rick Hölsgens) із Ґро нін ґенського університету (Нідерланди) презентував дебютний проект про споживання енергетичних викопних ресурсів у Нідерландах 1850–2010 рр. і пов’язані з цим ризики порушення екологічної та соціальної стабільності; Антоніо ді Руджеро (Antonio Di Ruggiero) з Римського університету Тор Верґата характеризував причини й наслідки інфляції та знецінення грошей в італійській економіці 1970-х рр.; Жеральдін Давід (Geraldine David) із центру імені Е.Бернгайма Брюссельського вільного університету (Бельґія) та Тілбурзького університету (Нідерланди) у своєму виступі поєднала царини економічної історії та мистецтвознавства, досліджуючи динаміку купівлі творів мистецтва на європейських аукціонах у період між світовими війнами: чи був цей спосіб вкладання коштів ефективним, хто передусім до нього вдавався, які фактори впливали на ціну (приміром, смерть автора або, це навіть бажаніше, його самогубство суттєво збільшували вартість твору); Александер Лотар Опітц (Alexander Lothar Opitz) зі Штутґартського університету Гогенгайм простежив, як результати виборів у німецький райхстаґ впливали на показники Берлінської фондової біржі. Наприкінці додамо кілька особистих вражень про сучасну економічну історію в Європі, що сформувалися під впливом лекцій та доповідей на літній школі, формальних і неформальних дискусій з її учасниками, а також ознайомлення з «Оглядом економічної історії» («The Economic History Review») за 1990–2000-ні рр., який, до слова, заразом з іншими фаховими періодичними виданнями можна вільно читати онлайн та завантажувати в межах університетського кампусу. В українській історіографії, очевидно під впливом вивчення французької історичної науки та школи «Анналів», загалом панує уявлення про діахронічний перехід політичної історії в економічну, а потім соціальну й культурну, та саме дві останні сприймаються як найновіші, найактуальніші напрями досліджень. Певний час суголосні ідеї простежувалися й у Західній Європі, де економічна історія не була надто популярним фахом. Утім, зараз ситуація змінилася, а історики економіки почуваються цілком упевнено в інституційній та фінансовій площинах. Сформувалося кілька потужних центрів, у тому числі Лондонська школа економіки, Оксфордський, Ворікський університети (Великобританія); Берлінський університет імені Гумбольдтів, Майнцький імені Й.Ґуттенберґа, Вестфальський імені Вільгельма, Штутґартський університет Гогенгайм (Німеччина); Дублінський університет (Ірландія); Утрехтський університет (Нідерланди); Мадридський імені Карлоса ІІІ, Барселонський, Університет імені Пумпеу Фабра (Іспанія); Женевський університет (Швейцарія); Лундський та Уппсальський університети (Швеція); Університет Париж Х – Нантер (Франція) тощо. А різноманітні приватні установи (банки, фірми, промислові підприємства) охоче фінансують проекти, пов’язані з історією економічних стосунків, явищ, особливо якщо такі студії пояснюють і причини певних проблем сьогодення. Цілком очікувано, зважаючи на доступні джерела, чільними періодами є ХVІІІ– ХХ ст., особливо друга половина ХІХ ст. (до початку Першої світової війни). Досліджень Український історичний журнал. – 2013. – №6 228 Хроніка щодо середньовіччя та ранньомодерного часу значно менше. Що ж до територіальних меж, то західні європейці вивчають не лише себе, а й охоче рефлексують над економічною історією територій поза Європою, у тому числі Австралії, Північної та Південної Америки, Азії (тут слід зауважити, що тривале відрядження до країни, про яку пишеш, – безумовна норма для науковця). Єдиним винятком залишається Східна Європа та країни колишнього СРСР, принаймні їх економічне становище до 1990-х рр. Соціалістична планова економіка незнана для молодих економічних істориків, а головне – це вже не актуальна тема. Щирий ентузіазм викликають лише компаративістське студіювання економічних явищ соціалістичного та постсоціалістичного періодів у межах однієї, а краще кількох країн. Публікації Марка Гаррісона (Mark Harrison) і кількох його колеґ про радянську економіку, що час від часу з’являються на шпальтах «Огляду економічної історії»2 та інших видань, суттєво не покращують ситуацію, радше є винятками, котрі підтверджують правило. Потужна колись британська школа економічної історії СРСР (Ґлазґо, Бірмінґем), репрезентована Алеком Ноувом (Alec Nove), Робертом Девісом (Robert Davies) тощо, здається, занепала. В економічній історії, практикованій сучасними науковцями, виразно домінують квантитативні методики, котрі передбачають залучення значних масивів цифрових даних та їх опрацювання, на основі чого вибудовуються певні економічні закономірності. Добре тут спрацьовує статистична інформація, або такі джерела, котрі піддаються статистичній обробці та уніфікації за довші проміжки часу, найкраще – від півсотні років. Тож більшість пропонованих на літній школі проектів оперували довготривалою перспективою. Спроба ж подискутувати про те, чи можливо базувати вивчення певних економічних явищ (як, приміром, дефіциту у СРСР) передусім на джерелах наративних – офіційних матеріалах, судовій документації щодо майнових злочинів, еґо-документах, візуальних джерелах, усній історії, – коли офіційні статистичні дані викликають сумніви, була сприйнята неоднозначно та викликала чимало полярних тверджень (у неофіційній розмові один учасник заходу назвав такого типу студії «економічною антропологією»). Програму VІІІ літньої школи Європейського товариства історичної економіки й тексти виступів можна знайти на сайті Мадридського університету імені Карлоса ІІІ3. 2 Див., напр.: Gatrell P., Harrison M. The Russian and Soviet Economy in Two World Wars // The Economic History Review. – 1993. – Vol.46. – №3. – P.425–452; Harrison M. Coercion, Compliance, and the Collapse of the Soviet Command Economy // Ibid. – 2002. – Vol.55. – №3. – P.397–433; Markevich A., Harrison M. Quality, Experience, and Monopoly: the Soviet Market for Weapons under Stalin // Ibid. – 2006. – Vol.59. – №1. – P.113–142 та ін. 3 Див.: [Електронний ресурс]: http://www.uc3m.es/portal/page/portal/instituto_figuerola/home/ events_news/8summerschool_2013/programme