Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців
Метою статті є виявлення та характеристика перформативних ФО мовленнєвого етикету, підґрунтям для виникнення яких стало світосприйняття українського народу, його обряди і звичаї, певні стереотипні норми поведінки....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107481 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців / О.Ю. Литвиненко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 236. — С. 182-184. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-107481 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1074812016-10-21T03:02:32Z Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців Литвиненко, О.Ю. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою статті є виявлення та характеристика перформативних ФО мовленнєвого етикету, підґрунтям для виникнення яких стало світосприйняття українського народу, його обряди і звичаї, певні стереотипні норми поведінки. 2012 Article Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців / О.Ю. Литвиненко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 236. — С. 182-184. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107481 81’373:398.9:130.123 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Литвиненко, О.Ю. Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців Культура народов Причерноморья |
| description |
Метою статті є виявлення та характеристика перформативних ФО мовленнєвого етикету, підґрунтям
для виникнення яких стало світосприйняття українського народу, його обряди і звичаї, певні стереотипні
норми поведінки. |
| format |
Article |
| author |
Литвиненко, О.Ю. |
| author_facet |
Литвиненко, О.Ю. |
| author_sort |
Литвиненко, О.Ю. |
| title |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| title_short |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| title_full |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| title_fullStr |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| title_full_unstemmed |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| title_sort |
перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107481 |
| citation_txt |
Перформативні етикетні фразеологізми як відображення фрагменту духовної культури українців / О.Ю. Литвиненко // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 236. — С. 182-184. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT litvinenkooû performativníetiketnífrazeologízmiâkvídobražennâfragmentuduhovnoíkulʹturiukraíncív |
| first_indexed |
2025-07-07T20:00:13Z |
| last_indexed |
2025-07-07T20:00:13Z |
| _version_ |
1837019602585911296 |
| fulltext |
Исаева Гюнель Рахман кызы
ПРОБЛЕМА МНОГОЗНАЧНОСТИ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ В ТЮРКСКИХ ЯЗЫКАХ
182
Литвиненко О.Ю. УДК 81’373:398.9:130.123
ПЕРФОРМАТИВНІ ЕТИКЕТНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ
ФРАГМЕНТУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ
Сучасна лінгвістика активно досліджує зв'язок мови з культурою і особливу увагу в цьому напрямку
привертають дослідження в галузі фразеології, оскільки фразеологічні одиниці (ФО) трансформують
культуру етносу. Як зазначає В.М. Мокієнко, фразеологія в цілому, її культурний компонент є «ядром
національної свідомості, мірилом духовності народу» [5, с. 66] Для з’ясування менталітету українців,
пізнання їхнього внутрішнього світу через призму духовної культури, найважливішим є дослідження
специфіки народної фразеології, бо вона притягує етнокультурні елементи у свою мовну систему, а потім
відшліфовує і відточує їх на компонентному та семантичному рівнях за допомогою мовців [6, с. 224]
Питання визначення корпусу культурно маркованої української фразеології, джерелом формування якої
є духовна культура, ще недостатньо досліджені в науковій літературі. Про це наголошувалося в працях
В. Мокієнка, Ю. Прадіда, В. Ужченка, Л. Савченко та ін. Саме тому опис перформативних формул
мовленнєвого етикету є важливим для ґрунтовного аналізу української етнофразеології.
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю системного аналізу компонентного складу та
семантики ФО мовленнєвого етикету, які зафіксовані у фольклорних і лексикографічних працях ХІХ –
поч. ХХ ст. Детальне лінгвокультурологічне та етнолінгвістичне вивчення перформативних ФО дасть
можливість виявити вплив міфологічних, християнських вірувань, світогляду українців на формування
фразеології.
Метою статті є виявлення та характеристика перформативних ФО мовленнєвого етикету, підґрунтям
для виникнення яких стало світосприйняття українського народу, його обряди і звичаї, певні стереотипні
норми поведінки.
Об’єктом дослідження ми обрали етикетні перформативні ФО, що виникли на основі міфологічних і
християнських уявлень українців.
Предметом роботи є лінгвокультурна характеристика ФО, що поєднують компоненти з міфологічною
та релігійною семантикою.
Мовленнєвий етикет – це система спеціально призначених формул ввічливості, що склалася в процесі
історичного розвитку народу та відображає особливості мовної свідомості, основні риси ментальності. До
мовленнєвого етикету належить велика кількість ФО, які знаходяться у сфері висловлень-дій, тобто є
перформативними. Прагматична сутність перформативності ФО мовленнєвого етикету полягає у зміні
реальної дійсності. Наприклад, формули мовленнєвого етикету: доброго дня, моє вітання, моє шанування
мають відповідники експліцитних перфомативів: бажаю Вам доброго дня, поздоровляю Вас, висловлюю
своє шанування тобто слугують для створення доброзичливої атмосфери в спілкуванні, що відповідає
основній вимозі перформативності.
Аналіз фразеологічного матеріалу свідчить про те, що серед поліфункціональних ФО окрему групу
становлять одиниці з сакральним змістом, у складі яких є компоненти на позначення вищих божественних
сил. Основною номенатемою на позначення вищої сили в структурі перформативних ФО є Бог. У
християнстві Бог – це втілення позитивності, добра, всепрощення. У філософській енциклопедії В.
http://www.ziyouz.com/
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
183
Кемерова зазначено, що слово «Бог» має загальноарійське походження від слова «баха», із семантикою
«благо», «обдарування», «наділення». Бог – це сакральна персоніфікація Абсолюта в релігіях теїстського
типу: верховна особистість, що атрибутована тотожністю сутності та існування, вищим розумом,
надприродною могутністю та абсолютною досконалістю, тобто найвища істота, творець світу, ідеал. Під
впливом християнських вірувань багато форм привітання, прощання, поздоровлення, побажання, прохання
містять компоненти-теоніми Бог (Господь).
Факт фразеологізації сполучення «дай Бог» свідчить про відображення у ФО уявлення про можливості
Бога наділяти / не наділяти людину, про вибірковий підхід до кожного, про можливість прикріплення
такого «наділу» до певного періоду часу, про те, що багато в житті залежить від тієї долі, яку Бог через
певні причини, надав чи не надав людині [2, с. 164], саме тому при привітанні, прощанні, поздоровленні,
побажанні, проханні посилалися на божественну силу.
Аналіз перформативних етикетних фразеологізмів і стійких сполучень слів дає можливість виявити
найпоширеніші структурно-семантичні моделі перформативних етикетних ФО з компонентом-теонімом Бог
(Господь):
1. Дієслівний компонент виражений наказовою формою 2 особи однини + компонент-теонім,
виражений у формі звертання + компонент / кілька компонентів / із позитивним змістом = семантика
побажання / прохання / поздоровлення. У цій моделі також привертають увагу компоненти, що позначають
позитивне побажання, бо за їх допомогою можна простежити вплив дохристиянського світосприйняття
людей: дай тобі, Боже, и з роси и з води [13, с. 226]; приспорюй, Господи, Божу росу, щоб коровки
доілись (до молока) [13, с. 509]; дай вам Боже і з роси і з води на голові солоди – ‘жартливе бажанє’
[14, с. 1, 520]. Подані стійкі сполучення слів мають у своєму складі символьні природні компоненти вода,
роса. За міфологічними уявленнями вода – найвеличніший дар неба Матері-Землі, бо вона оживлює її та
робить плодючою. Наші предки вважали воду святою, обожнювали її. У народі кажуть: «Будь багатий, як
земля, а здоровий, як вода!». Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом морального та духовного
очищення [1, с. 83]. Роса - цілюще сім’я, що подає на землю богиня небесної води Зоря. Свято роси наші
предки відзначали на Купала (24 червня). Цього дня казали: «З роси вам!», тобто бажали одне одному
всіляких гараздів [1, с. 426]. Виявлені компоненти вода і роса фіксуються в структурі етикетних мовних
формул, оскільки експлікують магічний зміст побажання, наділеного символьними характеристиками.
Привертають увагу етикетні мовні формули з аксіологічним компонентом добрий (добро): Господы
поможы въ добрый часъ почать и въ добрый пожать. [11, с. 111]; дай, Боже, вику довгого, щастя
доброго, таланъ в головы, долю пидъ бикъ, а здоров’я нехай вкрывае [11, с. 3]; дай Боже добру парть! –
‘побожне бажанє’ [14, с. 2, 504]; Боже, дай добре, та недовго ждати [13, с. 44]; дай, Боже, з добрими
людьми знатися [13, с. 421]; сади, Боже, все добре [13, с. 520]; дай, Боже з добрим загубить, а з лихим
не найти [13, с. 291]. Етимологія лексеми добрий походить від праслов’янського dobrъ «відповідний,
підходящий, корисний», що утворений від doba «доба». Крім часового значення праслов’янське doba
наділено семантикою «щось стосовне, властиве» споріднене з литовським dabà «натура, вдача», та
латиською dabât «благоволіти» [3, с. 98]. В українській культурі лексема добрий втілювала магічну сутність
у вербальне побажання. У мовленні українців актуальними були такі етикетні формули: доброї дороги,
доброго вечора, доброго ранку. Тим самим пращури намагалися охороняти, оберігати словом від злих сил і
нещастя. Слов’яни свято вірили, що «добрий час» дарується доброчесним, добрим людям, а «недобрий» –
грішникам. Цей ідеал справедливого «розподілу» часу – одна з тих вічних мудростей, які, втративши
міфологічний сенс, продовжують зберігати свою сутність.
Цікавою є також етикетна мовна формула з компонентом весна: дай, Боже, веснувати! [8, с. 1, 142]. За
народним календарем слов'ян весна – це не просто пора року, а початок господарського, у середні віки і
календарного року (1 березня). Також пора воскресіння і відродження життєдайної сили сонця, символ
життя. Наші предки обожнювали воскресіння Природи і вірили, що з нею пробуджуються, виходять «на
цей світ», розважаються і бенкетують разом із живими душі померлих родичів. Весна – торжество на честь
богині життя Лади та її доньки – богині кохання Лелі [1, с. 61] та інші. Дієслівний компонент веснувати
інтерпретувався в значенні «жити, процвітати, бути здоровим». Успішно прожити цілий рік і дочекатися
весни, було одним із найважливіших побажань людини. Саме тому в Бога просили подарувати можливість
зустріти весну.
2. Компеонент-теонім, виражений у формі звертання + дієслівний компонент зі значенням прохання =
семантика привітання, прощання: крій Боже; храни Богъ [12, с. 311]; помогай Богъ [10, с. 165]; помагай-
бі, помагай-бу! Боже поможи [9, с. 3]; Боже сохрани; крий Боже; ховай Боже [9, с. 3]; боронь, Боже
(або: Господи) [13, с. 248]; ховай Боже! – Крий Боже [13, с. 248]. У зазначених прикладах дієслівний
компонент зі значенням «прохання» реалізується за допомоги лексем крий, помагай, сохрани, храни, ховай,
боронь, виражених дієсловами наказового способу 2 особи однини, що відображають віру українців у
всемогутність вищих сил, а саме Бога, який може допомогти в будь-якій ситуації, сховати від лиха, зберегти
у скруті, покрити, як колись Божа Матір покрила віруючих своїм покривалом, таким чином захистивши їх
від ворогів видимих та невидимих.
Отже, у перформативних ФО мовленнєвого етикету українців чітко простежується поєднання
компонентів, що трансформують міфологічні уявлення: вода, роса, весна та компонент-теонім Бог
(Господь), як втілення вищої сили у християнстві. Перформативні етикетні ФО наділені сакральним змістом
і позитивною конотацією. Поєднання міфологічних і християнських вірувань у фразеології свідчить про
відображення в мовний системі динаміки розвитку духовної культури українців та її вплив на формування
семантики та структури ФО.
Литвиненко О.Ю.
ПЕРФОРМАТИВНІ ЕТИКЕТНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ФРАГМЕНТУ ДУХОВНОЇ
КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ
184
Джерела та література:
1. Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. –2-ге вид., стереотип. – К. : Либідь, 2005. – 664 с.
2. Гехтляр С. Я. «Бог даст…», «Дай Бог…»: о содержании концепта «Бог» в его отношении к миру,
человеку, времени / С. Я. Гехтляр, В. О. Кузнецов // Фразеология и миропонимание народа : материалы
Междунар. науч. конф. : в 2 ч. / сост.: В. Т. Бондаренко, Г. В. Токарев. – Тула : Изд-во Тул. гос. пед.
ун-та им. Л. Н. Толстого, 2002. – Ч. 2 : Фразеология и межкультурная коммуникация. – 310 с.
3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / Академія наук української РСР, Ін-т мовознавства ім.
О. О. Потебні. – К. : Наукова думка, 1982.
4. Кемеров В. Філософська енциклопедія / В. Кемеров. – К. : Панпрінт, 1998.
5. Мокиенко В. М. Загадки русской фразеологии / В. М. Мокиенко. – 2-е изд., перераб. – СПб. : Авалон;
Азбука-классика, 2007. – 256 с.
6. Савченко Л. В. Этноконцепты фразеологических единиц календарно-обрядного цикла и их
отображения в духовной картине мира украинцев / Л. В. Савченко // Язык и межкультурная
коммуникация : сб. статей I Междунар. конф. – Астрахань : Изд-кий дом «Астраханский университет»,
2007. – C. 153.
7. Савченко Л. Національно-культурна конотація фразеологізмів мовленнєвого етикету українців /
Л. Савченко // Прикладна лінгвістика та лінгвістичні технології. MEGALING – 2007 : зб. наук. праць. –
К., 2008. – С. 338-348.
8. Грінченко Б. Словарь української мови : у 4-х т. / Б. Грінченко; зібрала ред. журн. “Кіевская старина”;
упоряд. з дод. власного матеріалу Б. Д. Грінченко. – К., 190-1909.
9. Дубровський В. Московсько-Украінська Фразеологія / В. Дубровський. – К. : Друкарня б. Київської
Друкарської Спілки, 1917. – 148 с.
10. Закревський М. В. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и Галицкія приповѣдки /
М. В. Закревський // Старосвітскій бандуриста. – М., 1860. – Кн. ІІ. – С. 139-230.
11. Комаров М. Нова збирка народнихъ малоруськихъ прыказокъ, прысливъивъ, помовокъ, загадокъ и
замовлянь / М. Комаров. – Одесса : Типо-литографія Е. И. Фесенко, 1890. – 125 с.
12. Котляревский И. П. Собранiє малороссiйскихъ словъ содержащихся в “Энеиде”, и сверхъ того еще
весьма многихъ иныхъ, издревле вошедшихъ въ Малороссійское наречiе с другихъ языковъ, или и
коренныхъ Россiйскихъ, но не употребительныхъ / И. П. Котляревский // Полное собраніе сочиненій на
малоросійском язике. – К., Одесса : Изданіе книжныхъ и музикальнихъ магазинов Болеслава Корейво,
1890. – С. 293-338.
13. Номис М. Украінські приказки, прислівъя и таке інше / М. Номис. – СПб., 1864. – 304 с.
14. Галицько-руські народні приповідки : т. 1-3 / зібрав, упоряд. і пояснив др. Іван Франко. – Львів : Наук.
т-во ім. Т. Шевченка, 1901-1910.
|