Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти

Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти

У статті порушуються питання діагностики розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Саюк, В.I.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107537
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти / В.I. Саюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 104-108. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-107537
record_format dspace
spelling irk-123456789-1075372016-11-11T21:35:32Z Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти Саюк, В.I. У статті порушуються питання діагностики розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти. В статье затрагиваются вопросы диагностики развития профессиональной компетентности учителей географии в системе последипломного педагогического образования. The questions of pedagogical diagnostics of the professional competence of geography teachers in the system of the in-service teacher training are examining in the article. 2007 Article Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти / В.I. Саюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 104-108. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107537 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті порушуються питання діагностики розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти.
format Article
author Саюк, В.I.
spellingShingle Саюк, В.I.
Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
Культура народов Причерноморья
author_facet Саюк, В.I.
author_sort Саюк, В.I.
title Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
title_short Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
title_full Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
title_fullStr Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
title_full_unstemmed Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
title_sort діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107537
citation_txt Діагностика професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти / В.I. Саюк // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 115, Т. 1. — С. 104-108. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT saûkvi díagnostikaprofesíjnoíkompetentnostívčitelívgeografííusistemípíslâdiplomnoípedagogíčnoíosvíti
first_indexed 2025-07-07T20:06:12Z
last_indexed 2025-07-07T20:06:12Z
_version_ 1837019979656986624
fulltext 104 необходимо для проектов развития сложных видов деятельности, какой является педагогическая деятельность. С другой стороны, понимание педагогом того, что его инновационные методы и достижения не должны замыкаться на его субъективном подходе и отношении к результатам инновационной деятельности, является существенной чертой профессионального сознания и культуры специалиста в развивающейся, а значит, и усложняющейся практике. Именно акцент на постоянной проблематизации своей деятельности, ее целей и средств, своих способностей в деятельности является критерием профессионального развития и культуры педагога в инновационной ситуации. Эта проблематика создает заинтересованность в мониторинге, оценке и экспертизе инновации как неотъемлемом элементе инновационной культуры в образовании. Литература 1. Бабинець С. I., Ващенко Л. М, Клименко Л. Ф. Моніторингові дослідження - організація якісної освіти: Збірник науково-методичних рекомендацій. - К.: Тираж, 2005. - С. 12-17. 2. Даниленко Л. І. Менеджмент інновацій в освіті. - К.: Шкільний світ, 2007. – С. 6-15. 3. Даниленко Л. І. Інноваційний освітній менеджмент. - К.: Главник, 2006. – С. 35-36. 4. Мокшеев В. А. Организация системы мониторинга в образовании // Школьные технологии. - 2005. - № 1. - С. 85-94 5. Паламарчук В. Ф. Першооснови педагогічної інноватики. - Т. 2. - К.: Освіта України, 2005. - С. 107-109. Саюк В. I. ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У статті порушуються питання діагностики розвитку професійної компе- тентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти Ключові слова: педагогічна діагностика, професійна компетентність, після- дипломна освіта. The questions of pedagogical diagnostics of the professional competence of geography teachers in the system of the in-service teacher training are examining in the article. Key words: pedagogical diagnostics, professional competence, in-service training. Постановка проблеми у загальному вигляді та зв'язок з важливими науко- вими або практичними завданнями. Питання професійної компетентності вчителя географії, розвиток і діагностика рівня його педагогічних можливостей не втрачають своєї актуальності і сьогодні. Особливої гостроти вони набувають у зв'язку з проблемою атестації педагогічних кадрів. Виявлення залежності якості діяльності вчителів географії від рівня професійної компетентності є однією з важливих проблем сучасної освіти. З'ясувати таку залежність має педагогічна діагностика, яка є ключовою складовою прогнозування їхнього професійного розвитку. Актуальність проблеми. Актуальність проблеми визначається потребою у вирішенні протиріччя, яке виникло між сучасними вимогами до Діяльності вчителя як цілісної особистості, суб'єкта освітнього процесу, здатного до саморозвитку, конструю- вання й впровадження гуманістичних педагогічних систем і технологій та реальним рівнем його професійної компетентності у вирішенні освітніх завдань. Якість й ефективність педагогічної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах стала 105 наріжним каменем у реформуванні освітніх систем. Якість, як відомо, визначається рівнем професійної компетентності вчителя. Мета статті - визначити рівень розвитку професійної компетентності вчителів географії та визначити шляхи для оптимізації та підвищенні ефективності цього процесу. Аналіз останніх досліджень із зазначеної проблеми. Розвиток професійної компетентності вчителя географії у системі післядипломної освіти - складний, багатогранний процес, пов'язаний з усіма сторонами навчально-освітнього простору. Важливе значення у його здійсненні має наукове обґрунтування принципів, критеріїв і показників його діагностики. Діагностика явище не нове в педагогіці. У цій сфері напрацьована суттєва теоретична база. Значний вклад у розвиток педагогічної діагностики зробили вітчизняні (О. А. Козаков, Ю. І. Мальований, І. П. Підласий, А. С. Розенберг, К. М. Старченко) і зарубіжні (А. Г. Вульф, К. Мацерман, З. Стоунс, К. Інгенкамп) дослідники. Діагностування, за І. П. Підласим, - це процес отримання достовірної інформації про стан та розвиток контрольованого педагогічного об'єкта, його відхилення від норми. Тому діагностування передбачає встановлення, визначення відповідних норм, зразків [1, 13]. К. М. Старченко вважає, що педагогічну діагностику професійної компетентності слід розглядати як «інноваційну методику чи технологію виявлення рівня відповідних знань та умінь, особистісних обмежень і перешкод (труднощів) та їх причин у зв'язку з оцінюванням і прогнозуванням професійного розвитку педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти» [2, 54]. Виклад основного матеріалу дослідження. Діагностика професійної компетент- ності у післядипломній освіті - це «оптимальне співвідношення методів та визначений алгоритм одержання інформації щодо стану професійної компетентності педагогічних працівників, який розгортається в усному та письмовому опитуванні» [2, 54]. Вона має відповідати певним принципам (гуманізму, наукової об'єктивності, модульності та забезпечення пріоритетів, оперативної доступності, зіставлення, актуалізації результатів діагностування) та здійснювати функції (контрольно-оцінної, навчальної, мотиваційно- стимулюючої, сигнально-інформаційної, прогностичної, аксіологічної). Методи вимірю- вання професійної компетентності мають бути тісно пов'язані з об'єктом пізнання та бути адекватними специфіці досліджуваного предмета. Експериментальне дослідження, побудоване на педагогічній діагностиці дало змогу визначити об'єктивні та суб'єктивні передумови розвитку професійної компетент- ності вчителів географії. Під час констатувального експерименту досліджувалися такі показники: наявність у вчителів географії фахової освіти; розуміння вчителями географії сутності поняття професійної компетентності та її складових; мотиви вивчення географії школярами; використання вчителями географії сучасних технологій навчання. З'ясовано, що серед 232 учителів географії, що брали участь у дослідженні, лише 29,6% працюють за фахом; учителі, які володіють двома спеціальностями, одна з яких географія, складають 7,4%, решта (63,0%) - не є фахівцями з географії. Тому існує певна невідповідність між рівнем компетентності вчителів географії та вимогами суспільного розвитку і самої фахової діяльності педагогів. Більшість опитуваних учителів географії недостатньо розуміють сутність професійної компетентності, не мають цілісного уявлення про її зміст і структуру, не можуть назвати її складових, не можуть здійснити об'єктивну самооцінку власного рівня професійної компетентності. Дослідження мотивів навчання географії проводилось серед учнів 7-х і 9-х класів (347 чол.) різних типів шкіл: ліцеї, гімназії, спецшколи, загальноосвітні середні школи м. Києва, міські і сільські школи Київської та Житомирської областей. Визначалось співвідношення соціальних (широкі соціальні, самовиховання, колективні) та пізнавальних (широкі пізнавальні, необхідності, професійні) мотивів. Доведено, що пізнавальний 106 інтерес є найбільшим в учнів спеціалізованих середніх шкіл із поглибленим вивченням англійської мови, гімназіях та ліцеях міста Києва, тоді як у школярів сільських шкіл переважають соціальні мотиви. Пізнавальний інтерес до географії у старших класах згасає, і навчання предмету обумовлюється мотивом необхідності. Доведено також, що не вік сам по собі, а організація навчання у цьому віці визначає мотивацію до предмету. Отже, отримані дані свідчать про те, що вчителі географії (передусім у сільських школах) не володіють сучасними технологіями викладання предмета, не надають уваги розвитку в учнів мотивації вивчення предмета. Виявлено, що значна кількість учителів географії не використовують сучасних технологій навчання: 50,1%, які мають стаж роботи до п'яти років; 43,9% - від 6 до 10 років; 20,7% - від 11 до 15 років і 30,5%, які мають педагогічний стаж понад 15 років. Отже, із набуттям досвіду роботи у вчителів зростає інтерес до різних технологій навчання, формується власний стиль роботи, але -з часом спостерігається й емоційне «вигорання» педагога, що блокує подальше використання нових технологій навчання. Причинами, які гальмують розвиток професійної компетентності вчителів географії, є низька мотивація до професійної діяльності, відсутність стандартів на зміст післядипломної освіти вчителів-географів, недосконалість навчальних планів і програм за якими здійснюється підвищення кваліфікації цієї категорії працівників, внаслідок відсутності моделі професійної компетентності вчителя географії та невизначеності організаційно-педагогічних умов, які б дозволили розвивати професійну компетентність учителів географії у післядипломній освіті. Зміст і напрями розвитку професійної компетентності вчителів географії на курсах підвищення кваліфікації визначено на основі діючих нормативних документів і запропонованої нами моделі професійної компетентності та відображені на нормативному рівні - у державних навчальних і навчально-тематичних планах та професійній програмі; на рівні методичного забезпечення самостійної роботи слухачів - в орієнтовній тематиці атестаційних робіт, у переліку комплексних завдань для навчального практикуму, у переліку тематичних питань для підготовки виступу на конференції з обміну досвідом роботи, в орієнтовному переліку тематичних блоків питань для проведення комплексного заліку та збірнику тестів для діагностування рівнів професійної компетентності. З метою оновлення змісту підвищення кваліфікації вчителів географії були впроваджені типові навчальні плани та анотовані програми підвищення кваліфікації, які отримали рекомендацію Міністерства освіти і науки України щодо їх використання у кожному обласному інституті післядипломної педагогічної освіти з урахуванням регіонального компонента; спецкурси і програми з педагогічного оцінювання у закладах освіти тощо. Важливе значення у розвитку професійної компетентності педагогів має методична робота, яку проводять районні (міські) методичні кабінети у міжкурсовий період. Вона містить взаємопов'язані заходи, які спрямовані на всебічне підвищення кваліфікації кожного учителя, розвиток і підвищення творчого потенціалу, включаючи їх професійну самоосвіту, а в кінцевому результаті - на підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу. Усвідомлення необхідності цілеспрямованих дій на самозміну і самоактуалізацію дає можливість учителю досягти як позитивних особистісних зрушень, так і розвинути професійну компетентність. Самовдосконалення педагога здійснюється у трьох напрямах: розвиток професійної компетентності, досягнення педагогічної майстерності та актуалізація власного творчого потенціалу. Провідними формами самовдосконалення є самовиховання, самоосвіта, самоактуалізація. Кожна із названих форм має свої специфічні завдання й можливості для забезпечення професійного зростання вчителя. У процесі дослідження на основі визначених критеріїв та рівнів професійної компетентності відбувалось діагностичне виявлення рівнів сформованості видів компе- 107 тентностей і компетенцій, а загалом і професійної компетентності вчителів географії. Це дало змогу індивідуалізувати процес її розвитку, цілеспрямовано управляти ним, ураховуючи потреби та інтереси педагогів і запити школи. Запропонована система педагогічної діагностики надала можливість розробляти індивідуальні програми розвитку професійної компетентності вчителів географії та визначати засоби їх реалізації - форми та методи методичної роботи. Педагогічне діагностування, яке здійснювалося з позиції гуманістичного підходу, створювало умови для подальшого професійного росту педагогів, шляхом самоосвіти і самовдосконалення. Експериментальна перевірка ефективності впровадження у систему післядипломної освіти програми роботи, яка базується на визначеній моделі професійної компетентності вчителя географії та організаційно- педагогічних умовах, підтвердила розвиток професійної компетентності вчителів географії (табл. 1). Таблиця 1 Рівні розвитку професійної компетентності вчителів географії на початку (А) та в кінці (Б) експерименту (у %) Низький рівень Достатній рівень Середній рівень Високий рівень Групи Кіль- кість осіб А Б А Б А Б А Б Контрольна 54 18,5 17,2 46,3 41,5 27,8 32,9 7,4 9,5 Експериментальна 56 19,7 9,7 46,4 18,4 25,0 45,1 8,9 26,8 Розподіл вчителів (у відсотках) за рівнями професійної компетентності у контрольній та експериментальній групах на початку експерименту суттєво не відрізнявся (46,3-46,4% від загальної кількості респондентів). Результати підсумкового експерименту показали, що перебудова процесу підвищення кваліфікації на основі визначеного у моделі професійної компетентності вчителів географії змісту та шляхом впровадження запропонованих організаційно- педагогічних умов сприяли збільшенню у експериментальній групі, кількості педагогів з середнім (на 20,1%) та високим (на 17,9%) рівнями професійної компетентності, у той час як у контрольній групі цей показник зріс відповідно на 5,1% і 2,1% (рис. 1). Дані, одержані в контрольній та експериментальній групах, дають підстави стверджувати, що відбулися істотні позитивні зрушення у розвитку професійної компетентності вчителів географії внаслідок реалізації визначеної програми науково- методичної роботи. 108 Висновки з даного дослідження і перспективи. У результаті використання системи методичної роботи на всіх рівнях підвищення кваліфікації (обласний - районний - шкільний) та створенні відповідних організаційно- педагогічних умов вдалося досягти позитивних результатів розвитку всіх видів компетентностей (мотиваційної, предметної, дидактичної, методичної, комунікативної, управлінської та проективної) і компетенцій, а в цілому розвитку професійної компетентності вчителів географії. Позитивним результатом є і те, що педагоги навчилися застосовувати діагностичні матеріали для виявлення власного рівня професійної компетентності з метою корекції необхідних компетентностей та проектування майбутнього розвитку. Підвищилося й уміння спілкування з вихованцями, педагогічним колективом та батьками. Учителі стали краще розуміти себе й оточуючих, що значно розширилося поле їх педагогічної взаємодії. Що ж стосується експериментальних даних контрольної групи, то такого суттєвого зростання професійної компетентності у них не відбулося. Свідченням про результативність експериментальної роботи є і те, що кількість вчителів географії не лише перемістилися із нижчого рівня професійної компетентності до вищого, але й підвищили рівень своєї кваліфікації. Цілеспрямована робота з розвитку професійної компетентності вчителів географії на курсах підвищення кваліфікації в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, з продовженням роботи на районному і внутрішкільному рівнях з дотриманням організаційно-педагогічних умов забезпечує такі позитивні зміни: - розвиток загальнопедагогічних та спеціальних знань і вмінь учителя; - зрушення в особистісному компоненті - мотивації професійного розвитку та самоосвіти; - адекватна самооцінка вчителем своєї професійної компетентності та особис- тісних якостей та їх подальший розвиток. Необхідно зазначити, що розкриваються і творчі можливості вчителів, що підтверджується їх практичною діяльністю, розширюється педагогічна і загальна культура вчителя. Отже, вивчення результатів експериментальної роботи з розвитку професійної компетентності вчителів географії показало, що мета і завдання експерименту були успішно реалізовані. Експертна оцінка вчителів, які брали участь в експерименті протягом п'яти років, підтверджує ефективність загальної методики підвищення кваліфікації, організаційно-педагогічних умов та взаємозв'язку методичної роботи у всіх ланках системи підвищення кваліфікації. Проведене дослідження не вичерпує проблему розвитку професійної компе- тентності вчителів географії, а передбачає продовження науково-пошукової роботи. Література 1. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. - К., 1998. - С. 13-14. 2. Старченко К., Васильєва Г. Педагогічна діагностика професійної компетентності педа- гогічних працівників // Післядипломна освіта в Україні. - 2005. - № 1. - С. 52-57.

Схожі ресурси