«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави»
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107564 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 9. — С. 8-11. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-107564 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1075642016-10-23T03:02:42Z «Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» Горбулін, В.П. Офіційний розділ 2016 Article «Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 9. — С. 8-11. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107564 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Офіційний розділ Офіційний розділ |
| spellingShingle |
Офіційний розділ Офіційний розділ Горбулін, В.П. «Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Горбулін, В.П. |
| author_facet |
Горбулін, В.П. |
| author_sort |
Горбулін, В.П. |
| title |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| title_short |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| title_full |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| title_fullStr |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| title_full_unstemmed |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| title_sort |
«без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Офіційний розділ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107564 |
| citation_txt |
«Без науки неможливий повноцінний суверенітет держави» / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 9. — С. 8-11. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT gorbulínvp beznaukinemožlivijpovnocínnijsuverenítetderžavi |
| first_indexed |
2025-07-07T20:08:05Z |
| last_indexed |
2025-07-07T20:08:05Z |
| _version_ |
1837020098128248832 |
| fulltext |
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (9)
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віце-президент НАН України
«БЕЗ НАУКИ
НЕМОЖЛИВИЙ ПОВНОЦІННИЙ
СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВИ»
Шановні учасники ювілейної сесії!
Дозвольте від імені Національної академії наук України ще
раз привітати вас із 25-ю річницею Незалежності України та
коротко розповісти про внесок нашої Академії у розбудову
незалежної Української держави. Наука завжди була тим сві-
точем, який, розсіюючи пітьму незнання та невігластва, про-
кладав шлях до осмисленого та цивілізованого людського бут-
тя. Таке покликання науки є особливо важливим у переломні
часи, в часи випробувань. За всю свою історію Національна
академія наук ніколи не залишалася осторонь проблем, з яки-
ми стикалося наше суспільство. І можна впевнено стверджу-
вати, що вчені Академії робили все можливе, аби незалежна
Україна відбулася, докладали і продовжують докладати зна-
чних зусиль для інноваційного розвитку її економіки, освіти
й культури.
Насамперед хотів би звернути вашу увагу на те, що Націо-
нальна академія наук здійснила докорінну переорієнтацію всієї
сфери своїх соціогуманітарних досліджень. Було започаткова-
но або відновлено низку наукових напрямів і, відповідно, засно-
вано нові наукові установи, вкрай необхідні для становлення
незалежної України. Це, зокрема, такі інститути, як демографії
та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, соціології, регіональ-
них досліджень ім. М.І. Долішнього, економіко-правових дослі-
джень, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Ку-
раса, української археографії та джерелознавства ім. М.С. Гру-
шевського, українознавства ім. І. Крип’якевича, народознав-
ства, сходознавства ім. А.Ю. Кримського.
За браком часу не буду детально наводити конкретні резуль-
тати діяльності цих та інших установ соціогуманітарного про-
філю. Відзначу тільки підготовку та оприлюднення щорічних
національних доповідей з найактуальніших проблем суспіль-
ВИСТУПИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 9 9
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
ного розвитку, а також низки багатотомних
фундаментальних, у тому числі енциклопедич-
них, видань, серед яких — Енциклопедія су-
часної України, Шевченківська енциклопедія,
Юридична енциклопедія, Енциклопедія історії
України. Розпочато роботу зі створення Вели-
кої української енциклопедії, яка так само, як
і Національний атлас України, підготовлений
ученими-географами нашої Академії, має ста-
ти візитівкою нашої суверенної держави.
Щороку вчені-соціогуманітарії на замов-
лення або в інтересах органів державної вла-
ди надають близько тисячі експертних висно-
вків, аналітичних матеріалів, пропозицій та
рекомендацій з тих чи інших питань розви-
тку держави. Зараз значна увага приділяється
окресленню концептуальних засад і стратегій
реалізації цивілізаційного вибору України,
проблемам реінтеграції Донбасу і Криму в
політико-правовий і соціокультурний простір
України, модернізації вітчизняних державних
і суспільних інститутів відповідно до європей-
ських і світових стандартів.
Другий важливий момент, на якому також
варто зупинитися. Зі здобуттям Україною не-
залежності — в умовах розриву економічних
зв’язків і фактично цілковитої руйнації га-
лузевої науки — Національна академія наук
узяла на себе науково-технічне супроводжен-
ня базових галузей національної економіки
й окремих високотехнологічних виробництв.
Укладалися договори про співпрацю з від-
повідними галузевими міністерствами, ре-
алізовувалися програми та плани науково-
технічного співробітництва. Чимало перспек-
тивних розробок і конкурентоспроможних
технологій знайшли застосування в металур-
гійній, видобувній, транспортній, енергетич-
ній, аерокосмічній галузях.
Слід також зазначити, що відповідно до
потреб держави в розвитку нових сучасних
науково-технічних напрямів, науковому за-
безпеченні технологічного оновлення вироб-
ництва за останні чверть століття в Академії
створено, зокрема, інститути проблем матема-
тичних машин і систем, програмних систем, те-
лекомунікацій і глобального інформаційного
простору, космічних досліджень, фізики гірни-
чих процесів, вугільних енерготехнологій, від-
новлюваної енергетики, геохімії навколишньо-
го середовища, сорбції і проблем ендоекології,
харчової біотехнології і геноміки, біології клі-
тини, екології Карпат. У 2004 р. до нашої Ака-
демії увійшов Національний науковий центр
«Харківський фізико-технічний інститут» і
було організовано Відділення ядерної фізики
та енергетики, головним завданням якого є
наукове забезпечення надійного й безпечного
функціонування ядерно-енергетичного комп-
лексу України.
В останні роки Академія значно розшири-
ла співпрацю з найбільшими вітчизняними
науково-виробничими об’єднаннями та ком-
паніями, серед яких — ДП «Антонов», ДП
«КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», ДК «Укр-
оборонпром», ДП «НАЕК «Енергоатом». Так,
у межах співпраці з Енергоатомом виконання
робіт з подовження ресурсу експлуатації 4 із
15 діючих енергоблоків вітчизняних атомних
електростанцій дало змогу на 10—20 років (а в
перспективі — на 30 років) відтермінувати бу-
дівництво нових потужностей і заощадити зна-
чні бюджетні кошти. Слід зауважити, що вар-
тість робіт в Україні з подовження ресурсу ти-
пового блока потужністю 1000 МВт становить
близько 350—400 млн дол. США, а вартість
будівництва нового блока на тому самому май-
данчику — 4—7 млрд дол. США. За оцінками
ДП «НАЕК «Енергоатом», економічний ефект
від подовження терміну експлуатації одного
енергоблока становить близько 1,5 млрд дол.
США на рік. Внесок Академії в розроблення
відповідних технологій та їх впровадження
становить близько 50 %.
Окремо хотів би відзначити започаткування
в 2015 р. цільової науково-технічної програми
НАН України «Дослідження і розробки з про-
блем підвищення обороноздатності і безпеки
держави». Вже розпочато виконання відібра-
них за конкурсом найперспективніших про-
ектів, обов’язкове впровадження результатів
яких в оборонно-промисловому комплексі є
винятково важливим завданням наступного
періоду.
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (9)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Слід особливо наголосити на тому, що, роз-
виваючи насамперед фундаментальні дослі-
дження, Національна академія наук завжди
була і залишається орієнтованою на широке
практичне використання наукових результа-
тів, у тому числі в соціально значущих сферах
суспільного життя. Свідченням цього є низка
високоефективних академічних розробок для
медицини та сфери охорони здоров’я, для за-
безпечення продовольчої безпеки нашої дер-
жави. Наведу тільки один приклад. Високо-
продуктивні сорти озимої пшениці селекції
вчених-генетиків Національної академії наук
щороку висіваються майже на 2 млн га, що ста-
новить 30 % площ посіву цієї культури в Украї-
ні. Врожай, зібраний з цих площ, може повніс-
тю задовольнити річні потреби нашої держави
в продовольчому зерні.
Не можна не зазначити й те, що переважну
частину заснованих за часів незалежності на-
укових установ Академії, тих, які вже згадува-
лися, та деяких інших, було створено в регіо-
нах — у межах регіональних наукових центрів
НАН України і МОН України. Діяльність цих
центрів нині відіграє особливу роль у справі
організації та практичного впровадження ре-
зультатів наукових досліджень. Зусилля цен-
трів зосереджені насамперед на розв’язанні
конкретних регіональних проблем, залученні
наукового потенціалу відповідних регіонів та
всієї країни до вирішення актуальних проблем
соціально-економічного, науково-технічного
й культурного розвитку регіонів України. За
умов децентралізації державної влади роль
регіонів і, відповідно, регіональних наукових
центрів лише зростатиме.
На жаль, у зв’язку з анексією Криму та
збройним конфліктом на Донбасі регіональна
мережа наукових установ НАН України за-
знала суттєвих змін. На території Автоном-
ної Республіки Крим залишилося 9 наукових
установ Академії. З 12 бюджетних наукових
установ НАН України Донецького регіону
11 переміщено з непідконтрольних україн-
ській владі територій до Києва, Дніпра та ін-
ших міст, а Донецький науковий центр НАН
України і МОН України переїхав цього року
до м. Краматорськ Донецької області. Акаде-
Доповідь першого віце-прези дента Національної академії наук України В.П. Горбуліна
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 9 11
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
мія вживає всіх можливих заходів для збере-
ження наукового потенціалу цих установ і на-
лагодження їх ефективної роботи на новому
місці.
На завершення свого виступу хотів би за-
значити, що зараз вітчизняна наукова сфера,
як і вся країна, перебуває у вкрай важкому
становищі. Однак, попри всі негаразди, ми ще
не втратили шансів на інноваційний розвиток
і майбутнє процвітання нашої незалежної дер-
жави. Національна академія наук залишати-
меться й надалі надійною опорою українського
народу в досягненні цієї мети. Є одна очевидна
істина, перевірена історією: без науки немож-
ливі повноцінний суверенітет держави, її між-
народний авторитет та ефективна національ-
на безпека. Тому обов’язок усієї академічної
громади — не лише зберегти безцінні наукові
надбання, створені видатними умами минулих
епох і сучасності, а й примножити їх і передати
у спадок наступним поколінням українців.
Дякую за увагу!
|