Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)

Рецензія на книгу: Годлевська В.Ю. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.). – Вінниця: ВНТУ, 2013. – 412 с.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Алексієвець, Л.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Рецензії й огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107911
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.) / Л.М. Алексієвець // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-107911
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1079112016-10-28T03:02:19Z Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.) Алексієвець, Л.М. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Годлевська В.Ю. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.). – Вінниця: ВНТУ, 2013. – 412 с. 2014 Article Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.) / Л.М. Алексієвець // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107911 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії й огляди Рецензії й огляди
spellingShingle	Рецензії й огляди Рецензії й огляди Алексієвець, Л.М. Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.) Український історичний журнал
description	Рецензія на книгу: Годлевська В.Ю. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.). – Вінниця: ВНТУ, 2013. – 412 с.
format	Article
author	Алексієвець, Л.М.
author_facet	Алексієвець, Л.М.
author_sort	Алексієвець, Л.М.
title	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)
title_short	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)
title_full	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)
title_fullStr	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)
title_full_unstemmed	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)
title_sort	годлевська в. консолідація демократичного суспільства в іспанії (1982–1996 рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Рецензії й огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/107911
citation_txt	Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.) / Л.М. Алексієвець // Український історичний журнал. — 2014. — № 1. — С. 214-218. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT aleksíêvecʹlm godlevsʹkavkonsolídacíâdemokratičnogosuspílʹstvavíspaníí19821996rr
first_indexed	2025-07-07T20:40:16Z
last_indexed	2025-07-07T20:40:16Z
_version_	1837022122977787904
fulltext	Український історичний журнал. – 2014. – №1 214 Рец, ензії й огляди Українське сьогодення й ті про- цеси, які відбуваються у світі, щоразу демонструють, наскільки у своєму різ- номанітті народи та країни є близьки- ми – у дедалі тісніших взаємозв’язках і залежностях, у перебудовах плане- тарного характеру й безпосередніх пи- таннях, які щоденно вирішує людина. І певне опертя, природно, відшукову- ється у всьому попередньому розвитку, досвіді власному й інших, у сучасному моменті. У цьому контексті цікавою є монографія української дослідниці Валентини Годлевської, яка вийшла торік, привернувши увагу як фахівців-іспаністів, так і всіх, хто цікавиться цією країною. Звісно, в українця сьогодні з Іспанією пов’язано чимало асоціацій: від се- редземноморського відпочинку, кухні, кориди й фламенко до футбольних фа- нів і тисяч наших заробітчан, які нині складають уже чималу діаспору. Якщо поцікавитися думкою тих, кого вабить історія, можна почути про іберійців, маврів, громадянську війну 1936–1939 рр. і режим Ф.Франко та, власне, про сучасну Іспанію – члена Європейського Союзу. А ось як удалося країні, котра мала свою доволі непросту історію, сягнути того, що нині називаємо успіхом і чи таким безхмарним він є зараз, означити можуть одиниці. Якщо звернутись до історіографії, побачимо, що іспаністика в Україні тільки набирає ходу. Благо, що у цьому напрямі продовжують працюва- ти такі метри вітчизняної історичної науки, як, наприклад, О.Іваницька, і далі плідно координує роботу, створює благодатну атмосферу у плані сприяння молодим всесвітникам знаний фахівець С.Віднянський. До сло- ва, В.Годлевська відома своїми працями з історії Іспанії, зокрема моногра- фією «Перехід від авторитаризму до демократичного суспільства в Іспанії (1960–1982 рр.)» (Вінниця, 2009 р.), захистила кандидатську дисертацію під керівництвом уже згаданої О.Іваницької та зараз працює над докторською, а науковим консультантом є С.Віднянський. Він і відповідальний редактор названої монографії. Тож вибір теми дослідження, яка представляє неоране поле пізнання як для пересічного громадянина, так і для фахівця, виправ- даний та актуальний. Посилюється значимість книги одвічним питанням і пошуком відповіді: як жити краще? Який тип влади забезпечить людині (і чи може він у принципі це зробити?) ті базові вимоги й цінності, що їх вона потребує. Це стосується й годлевсьКа в.Ю. Консолідація демоКратичного сусПільства в ісПанії (1982–1996 рр.). – вінниця: внту, 2013. – 412 с. Український історичний журнал. – 2014. – №1 Рец, ензії й огляди 215 годлевсьКа в.Ю. Консолідація демоКратичного сусПільства в ісПанії (1982–1996 рр.). – вінниця: внту, 2013. – 412 с. держави. За яких умов її громадяни можуть якнайповніше виявити свої по- тенційні можливості, і чи здійсненний цей шлях «ще далі», як кажуть іспанці, у мирному полі та співпраці з іншими. Особливо гостро ці питання стоять перед Україною. Знову й знову го- воримо про демократію, правове суспільство, реформи, Європейський Союз. Звертаємо погляд, окрім власного, на досвід інших країн, які торували свій шлях консолідації демократичного суспільства. Серед них – Іспанія. Власне цьому й присвячено монографію. На це вказує сама авторка словами голови іспанського уряду 1990-х рр. Ф.Ґонсалеса: «Якщо наш досвід може стати в нагоді для деяких країн Східної Європи, це дуже добре. І ми готові співпра- цювати з ними. Навіть якщо точок збігу не так уже й багато» (с.7). Цих точок у реаліях сучасного інформаційно-ґлобалізаційного суспільства стає дедалі більше. Власне, як видно уже з назви праці та її структури, ідеться про досвід трансформації іспанського суспільства в демократичне. Загалом композиція дослідження включає спектр політичного, економічного, соціального, культур- ного буття Іспанії 1982–1996 рр. Часу, коли при владі перебувала Іспанська соціалістична робітнича партія, уряд якої і призвів до значних перетворень у Королівстві Іспанія, котрі дозволили цій країні стати високорозвинутою. Так, за чотирнадцять років було реформовано основні державні інститути, за- вершено автономізацію Іспанії, проведено реіндустріалізацію, яка змогла по- ліпшити стан іспанської економіки, відбулася модернізація сільськогосподар- ського сектору, суттєвих змін зазнало соціальне забезпечення, сфера охорони здоров’я та система освіти. Значні кроки було зроблено в напрямі розвитку та поширення іспанської культури (с.317). В.Годлевська розкриває, які заходи здійснювались у країні. Додаючи, що «тривале перебування соціалістів при владі так чи інакше призвело до проявів зловживання владою. Звідси – корупційні скандали, перебільшення владних повноважень у боротьбі з тероризмом» (с.317). Це наводить на думку про схо- жість проблем перед країнами, які обирають демократичний шлях розвитку, а з іншого боку – свідчить про певну об’єктивність авторки, котра намагаєть- ся розглядати процеси в їх цілісності. Щоправда, певне замилування країною дещо таки дається взнаки. Звісно, насамперед привертає увагу історіографія та джерельна база до- слідження. Історіографічний огляд подається цікаво. Авторка аналізує здо- бутки іспанської та російської, а також української історіографій. Констатує, що «незважаючи на значний зарубіжний науковий доробок, вітчизняна іс- паністика є відносно молодою. В українській історичній науці відсутні комп- лексні дослідження з історії Іспанії досліджуваного періоду» (с.43). Тож про- понуючи власне, будує його на основі комплексу джерел, котрі класифікує як: 1) документи юридичного та політичного характеру; 2) статті, промови, інтерв’ю керівників держави й політичних діячів; 3) офіційні статистичні матеріали; 4) іспанська періодика; 5) твори літератури та мистецтва (с.43). Зауважимо, що більшість їх уводиться до наукового обігу вперше. У праці використано понад 300 законодавчих актів. Опрацьовано офіційні видання. Український історичний журнал. – 2014. – №1 216 Рец, ензії й огляди Повнота досліджень названих документів може бути різною, про що відверто говорить сама авторка, називаючи й певні причини. Наприклад, складність роботи з текстами законодавчих актів, пов’язана з реґіональними мовами (с.50). Однак прагнення залучити до праці широке коло джерел можна тіль- ки вітати. Такий підхід дозволяє розкрити доволі непрості питання суспіль- ного розвитку країни. Кожна складова книги, як і частинка державного буття та розвитку кра- їни, викликає певні роздуми, знаходить свого читача. Назви розділів від- дзеркалюють питання, що їх висвітлює авторка: основні державні інститути в умовах утвердження демократії, формування партійної та виборчої систем, автономізм, консолідація демократії та проблема державної безпеки; модерні- зація промисловості, трансформація сільського господарства, реформування фінансової системи, розвиток підприємництва, перетворення в туристично- му секторі, еволюція трудових відносин, реформування системи соціального забезпечення, соціальна політика у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, основні напрями розвитку літератури, тенденції перетворень в образотворчо- му мистецтві, особливості розвитку театрального мистецтва, становлення но- вого кіно й т.ін. Іспанія – ориґінальна країна. Тут співіснують конституційна монархія та парламентська демократія. Як пише дослідниця: «У ході консолідації демо- кратичної політичної системи відбулося поступове зниження ролі монархії, що зумовило висунення на перший план таких інститутів, як уряд, політичні пар- тії, від яких залежало прийняття політичних рішень. Але інститут монархії не перетворився на другорядне утворення. Монархія стала символом і інструмен- том інтеґрації іспанської нації» (с.317). Указує авторка й на роль парламенту, поміркованої багатопартійності, судових інституцій, ЗМІ, церкви, армії, полі- ції у житті суспільства. Зауважуючи при цьому, що конструктивна співпраця й політичний компроміс виявилися дієвими в іспанському соціумі останніх десятиліть минулого століття. Викликає інтерес, як і наскільки було вирішено одну з базових про- блем – автономії. В.Годлевська поетапно розглядає процес розв’язання національно-релігійного питання в інституційному плані, звертає увагу на конституцію 1978 р., зокрема два шляхи отримання автономного ста- тусу: швидкий (ст.151) і повільний (ст.143). Зазначає, що у ході автономі- зації було збережено територіальну цілісність, єдині економічний простір та правове поле. Без цього були б неможливими консолідація демократії, суттєве економічне зростання, зміцнення міжнародного авторитету Іспанії. Великою заслугою властей стало збереження керованості процесом автоно- мізації, надання автономії не перетворилося на неконтрольований розпад держави (с.129). На початку праці, при аналізі літератури наводиться думка А. Ландабасо Анґуло та А.Коновалова, що історія конфлікту у Країні Басків повчальна, адже демонструє розмитість між поняттями «терорист» і «борець за свободу», «схиль- ність до такого роду лукавства є подвійним стандартом» (с.22). Як уникати цих «стандартів», чи вдалося це Іспанії – питання залишається на порядку Український історичний журнал. – 2014. – №1 Рец, ензії й огляди 217 денному. Власне з цього ряду й розгляд свободи як вибору, відповідальності та природної потреби людини, суспільства. Демократизація суспільно-політичного життя може бути успішною за підкріплення досягненнями у соціально-економічній сфері. Цим питан- ням авторка присвятила два розділи свого дослідження. Цікаво, зауважує вона, що «іспанці – одна з найздоровіших націй у світі. У 2003 р. середній рівень життя склав 78,7 років (вік жінок склав 82,2 роки, чоловіків – 75,3). Це найвищий показник в усьому Європейському Союзі» (с.324–325). Чи то Середземномор’я, чи спосіб життя, чи реформи, які аналізує авторка, а чи весь комплекс причин сприяють цьому далеко не останньому показнику рів- ня життя населення країни. Чимало уваги приділено розгляду стану культури означеного періоду. Вона, мов знаменита Саґрада-Фамілія в Барселоні, вибудовується століття- ми, вбираючи нові тенденції та настрої епохи й країни. А з іншого боку – це- ментуючи підвалини та цеглинки спільного іспанського дому. Дослідниця наводить чимало прізвищ, напрямів і шкіл, які найяскравіше заявили про себе в окресленому чотирнадцятилітті. Як наприклад, Каміло Хосе Села. Його творчість 1989 р. було відзначено Нобелівською премією «за виразну і потужну прозу, яка співчутливо та зворушливо змальовує людські слабкості» (с.273). Аналізуючи плюси й мінуси реформ в Іспанії бачимо, наскільки вони ви- являлися дієвими. Утім, монографія відкриває поле й для дискусії. І у цьому – її цінність. Читається текст легко, що дозволяє розширити коло читачів. Проте витримано й науковий стиль викладу матеріалу. Звичайно, на наш погляд, варто було б посилити фундамент дослідження методологією, котра практично відсутня як розділ. Відзначаючи успіхи уряду Ф.Ґонсалеса, чимало його рішень – не без- заперечні. Так, перебуваючи в опозиції, він виступав проти участі Іспанії в НАТО, але згодом сприяв вступу своєї країни до цієї організації (1982 р.). Підтримав війну в Перській затоці 1991 р., відправивши туди іспанський військовий континґент і надавши аеродроми для американських літа- ків. Водночас Іспанія вступила в ЄС (1986 р.), провела Олімпійські ігри в Барселоні (1992 р.), Всесвітню виставку у Севільї (1992 р.), що підняло її пре- стиж на міжнародній арені. Власне розгляду міжнародної політики країни й зовнішнім впливам на розвиток іспанського суспільства бажано було приді- лити більше уваги. Як відомо, дипломатичні відносини України з Іспанією встановлено 30 січня 1992 р., основні принципи міждержавних стосунків закладено в до- говорі про дружбу та співробітництво, підписаному в Мадриді 7 жовтня 1996 р. А українська заробітчанська тема залишається проблемною як в історіографії, так і в реаліях життя українців. Говорячи про досягнення Іспанії варто виокремити спорт. І не лише найпопулярніший у цій країні футбол, а й інші види. А пишучи про куль- туру, слід посилити аспект мови й мов, пісні та танцю. «За співом пізнаєть- ся птах», – одне з відомих іспанських прислів’їв, яке можна тлумачити як Український історичний журнал. – 2014. – №1 218 Рец, ензії й огляди у прямому, так і переносному значеннях. Загалом же авторка розглянула різні сфери державного буття 1982–1996 рр., наскрізно поєднані демокра- тичними процесами у країні. Книга містить чимало цікавої інформації з різних складових життя Іспанії модерного часу. Звісно, монографія тільки виграла б, якби містила додатки: карти, світлини, список умовних скоро- чень тощо. Попри ці побажання закцентуємо, що книга не може залишитися непомі- ченою для фахівців, студентів-істориків. Представлене дослідження спонукає до роздумів про демократію в контексті вже власної країни, історичної науки, і того гасла, яке веде Іспанію «ще далі». Адже, напевно, такими є закони жит- тя. До цього ж варто дослухатися В.Годлевській, щоб і її робота мала гідне продовження. Л.М.Алексієвець (Тернопіль)

Годлевська В. Консолідація демократичного суспільства в Іспанії (1982–1996 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge