Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»

В статті досліджено проблему нелегальної виплати заробітної плати та заходи України, направлені на її вирішення; обґрунтовано, що запровадження пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб не тільки не сприяло «детінізації» національної економіки, а й призвело до зменшення надходжень до...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Борейко, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108127
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні» / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. 2015. — № 2 (29). — С. 3-6. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-108127
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1081272016-10-31T03:02:16Z Шляхи виведення заробітної плати з «тіні» Борейко, В.І. Наукові статті В статті досліджено проблему нелегальної виплати заробітної плати та заходи України, направлені на її вирішення; обґрунтовано, що запровадження пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб не тільки не сприяло «детінізації» національної економіки, а й призвело до зменшення надходжень до державного бюджету, а зміни в законодавстві України, направлені на зменшення ставки єдиного соціального внесу через недостатність коштів, не можуть бути реалізовані більшістю підприємств. З метою виведення заробітної плати з «тіні», запропоновано повернути прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, встановити диференційований мінімальний розмір єдиного соціального внеску для різних категорій працюючих, знизити без будь-яких додаткових обмежень ставку цього внеску та визначати мінімальний розмір пенсії пропорційно кількості років відпрацьованого пенсіонерами обов’язкового трудового стажу. В статье исследована проблема нелегальной выплаты заработной платы и мероприятия Украины, направленные на ее решение; обосновано, что введение пропорциональной системы налогообложения доходов физических лиц не только не способствовало«детенизации» национальной экономики, но и привело к уменьшению поступлений в государственный бюджет, а изменения в законодательстве Украины, направленные на уменьшение ставки единого социального взноса из-за недостаточности средств, не могут быть реализованы большинством предприятий. С целью вывода заработной платы из «тени», предложено вернуть прогрессивную шкалу налогообложения доходов физических лиц, установить дифференцированный минимальный размер единого социального взноса для различных категорий работающих, снизить без каких-либо дополнительных ограничений ставку этого взноса и определять минимальный размер пенсии пропорционально количеству лет отработанного пенсионерами обязательного трудового стажа. In the article of the problem of illegal payment of wages and the measures of Ukraine, aimed at its decision, are investigated; proved, that the introduction of a proportional system of personal income tax not only do not promoted «legalization» of the national economy, but also led to a reduction in government revenue, and changes in legislation of Ukraine aimed at reducing a bet of the single social contribution, due to lack of funds, can not be realized by most companies. For the purpose of removing wage from the «shadow», prompted to restore progressive income taxation of individuals, to establish differentiated minimum size single social contribution for different categories of workers, to lower without any additional restrictions a bet of this contribution and to determine the minimum pension in proportion to the number of years of compulsory seniority of spent pensioners. 2015 Article Шляхи виведення заробітної плати з «тіні» / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. 2015. — № 2 (29). — С. 3-6. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108127 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Борейко, В.І. Шляхи виведення заробітної плати з «тіні» Вісник економічної науки України
description	В статті досліджено проблему нелегальної виплати заробітної плати та заходи України, направлені на її вирішення; обґрунтовано, що запровадження пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб не тільки не сприяло «детінізації» національної економіки, а й призвело до зменшення надходжень до державного бюджету, а зміни в законодавстві України, направлені на зменшення ставки єдиного соціального внесу через недостатність коштів, не можуть бути реалізовані більшістю підприємств. З метою виведення заробітної плати з «тіні», запропоновано повернути прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, встановити диференційований мінімальний розмір єдиного соціального внеску для різних категорій працюючих, знизити без будь-яких додаткових обмежень ставку цього внеску та визначати мінімальний розмір пенсії пропорційно кількості років відпрацьованого пенсіонерами обов’язкового трудового стажу.
format	Article
author	Борейко, В.І.
author_facet	Борейко, В.І.
author_sort	Борейко, В.І.
title	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
title_short	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
title_full	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
title_fullStr	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
title_full_unstemmed	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
title_sort	шляхи виведення заробітної плати з «тіні»
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108127
citation_txt	Шляхи виведення заробітної плати з «тіні» / В.І. Борейко // Вісник економічної науки України. 2015. — № 2 (29). — С. 3-6. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT borejkoví šlâhivivedennâzarobítnoíplatiztíní
first_indexed	2025-07-07T20:57:55Z
last_indexed	2025-07-07T20:57:55Z
_version_	1837023232937426944
fulltext	БОРЕЙКО В. І. 2015/№2 3 НАУКОВІ СТАТТІ В. І. Борейко академік АЕН України, д-р екон. наук м. Рівне ШЛЯХИ ВИВЕДЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ З «ТІНІ» Вступ. Однією з найбільших проблем, яка гальмує розвиток національної економіки та спричиняє дефі- цит Пенсійного фонду України, є «тінізація» вітчизня- ного бізнесу та виплата заробітної плати «в конвер- тах». Оскільки такий бізнес не обліковується в дер- жавному реєстрі, Державній фіскальній службі, Пен- сійному та інших соціальних фондах, він не сплачує податків та єдиного соціального внеску. При цьому, найбільш втрат від нелегальної виплати заробітної плати зазнає Зведений бюджет України. Це обумов- лено тим що від розміру фонду оплати праці підпри- ємств визначається сума сплачуваного ними податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального вне- ску. Слід відзначити, що з метою «детінізації» бізнесу та виплат заробітної плати законодавці України кілька разів вносили зміни в законодавчу базу, проте це не дало очікуваних результатів. З цього можна зробити висновок що зазначена проблема залишається акту- альною та потребує пошуку нових шляхів вирішення. Аналіз досліджень зазначеної проблеми. Питання «детінізації» національної економіки знаходиться в полі досліджень відомих вітчизняних вчених-економістів з середини дев’яностих років ХХ століття. Свої наукові праці дослідженню зазначеної проблеми присвятили О. Амоша, В. Вишневський, В. Геєць А. Гриценко, А. Крисоватий, В. Лановий, І. Лютий, В. Опарін, В. Пинзеник, А. Соколовська, В. Федосов, А. Філі- пенко, І. Чугунов, А. Чухно, С. Юрій та ін. Однак, незважаючи на значну кількість публіка- цій на окреслену тему та зміни у вітчизняному зако- нодавстві, зусилля Уряду та Верховної ради України щодо легалізації виплат заробітної плати виявилися марними. Зазначене визначило актуальність нашого дослі- дження. Постановка завдання. Відповідно до наведеного, метою цієї статті визначено оцінювання дій Уряду та Верховної ради України щодо виведення заробітної плати з «тіні», дослідження причин їх невдач та роз- роблення рекомендацій для вирішення означеної проблеми. Сформульована мета передбачає вирішення таких завдань: — дослідження наслідків запровадження в Україні пропорційної системи оподаткування доходів фізич- них осіб та оцінювання втрат Державного бюджету Ук- раїни від недоотримання находжень від цього податку; — оцінка доцільності та ефективності змін проведе- них в законодавстві України щодо зниження ставки єди- ного соціального внеску; — розроблення пропозицій для створення спри- ятливого середовища для виведення в нашій країні за- робітної плати з «тіні». Результати дослідження. Оскільки від наповнюва- ності Державного бюджету країни залежиться здатність держави реалізувати свої функції та фінансувати інно- ваційний розвиток національної економіки, необхідно забезпечити своєчасну і повну сплату податків всіма платниками. Власне цим цілям повинна слугувати по- даткова система країни. При цьому, кожний з громадян країни повинен відчувати справедливість цієї системи та отримувати адекватні сплаченим податкам послуги. На думку відомого українського вченого в сфері опо- даткування В. Вишневського «Принципи оподатку- вання повинні ґрунтуватися на об’єктивних, стало повторюваних зв’язках між економічними явищами. Тільки за такої умови можна розраховувати на отри- мання передбачуваних результатів їх застосування» [1, с. 70]. Отже, якщо держава не отримує до свого бю- джету заплановану суму коштів від певного податку, то це свідчить, в першу чергу, про недосконалість системи оподаткування та її невідповідність принци- пам соціальної справедливості. Як зазначає А. Соколовська «… очевидною є орі- єнтація цієї групи країн (Литви, Латвії, Естонії та Сло- ваччини. — Автор) у процесі проведення податкових реформ на підвищення ефективності своїх податкових систем, тоді як забезпечення соціальної справедливості й рівності в оподаткуванні не належить до числа їхніх пріоритетних завдань. Натомість базовим принципом побудови податкових систем розвинених європейських країн є принцип соціальної справедливості» [2, с. 66]. Відповідно і Україну слід віднести до тієї групи країн, які реформування власних податкових систем здійснюють з метою підвищення їх ефективності (реалі- зації фіскальної функції), а не з метою забезпечення со- ціальної справедливості. Таким чином, проблему уникнення сплати окре- мими вітчизняними платниками податку на доходи фі- зичних осіб через організацію нелегальних робочих місць та «тінізацію» виплат заробітної плати слід по- яснювати не несвідомістю вітчизняних платників по- датків, а помилками в реформуванні цього податку. Першою спробою України з «детінізації» бізнесу та виплат заробітної плати слід вважати запрова- дження з 2004 року пропорційної шкали оподатку- вання доходів фізичних осіб. Ця міра тодішніми ре- форматорами пояснювалася необхідністю зниження податкового навантаження на великий бізнес та засто- сування однакового підходу до всіх платників подат- ків. Однак, насправді в цьому випадку держава розпи- салася в своєму безсиллі забезпечити ефективний контроль за легалізацією бізнесу та сплатою податку всіма платниками. Тому, з метою заохочення українських підпри- ємств та підприємців до легалізації свого бізнесу за- мість прогресивної шкали оподаткування доходів най- маних працівників з максимальною ставкою 40%, яка діяла в нашій країні до 2004 року, була введена одна ставка — 13%, яка в 2007 році зросла до 15%. Проте зазначений захід не забезпечив очікуваний результат. БОРЕЙКО В. І. 4 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Так, якщо у 2003 році сума зібраного податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становила 5,06% від ва- лового внутрішнього продукту (ВВП) України, то в 2004 році вона зменшилася до 3,83%. В 2005 році цей показник зріс до 3,92%, 2006 — 4,19%, 2007 — 4,83% (табл. 1). Таким чином до кризи 2008—2009 років наша країна не змогла забезпечити збирання зазначеного податку на рівні показника 2003 року (останнього року коли діяла прогресивна шкала оподаткування). Протягом 2008—2009 років аналізований показник знаходився на рівні 2007 року (4,84—4,87%), а в 2010— 2011 роках знизився до 4,46%. В 2013 році він знову зріс (4,79%), але був нижчим від показника 2007 року і звісно від показника 2003 року. Таблиця 1 Частка податку на доходи фізичних осіб у ВВП України у 2003—2013 роках* Показники 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Сума ПДФО, млн грн 13521 13213 17325 22791 34782 45896 44485 51029 60225 68092 72151 ВВП, млрд грн 267 345 441 544 721 948 913 1121 1349 1459 1506 Частка ПДФО у ВВП, % 5,06 3,83 3,92 4,19 4,83 4,84 4,87 4,55 4,46 4,67 4,79 Втрата Державного бюджету України від ПДФО, млн грн - 4250 5012 4743 1687 2077 1728 5673 8045 5738 4027 * Складено за даними [3]. Отже, в результаті запровадження в 2004 році пропорційної шкали оподаткування доходів фізичних осіб Україна не тільки не добилася «детінізації» виплат заробітної плати, а й недоотримала у Державний бю- джет країни значні суми коштів від цього податку. Так, через запровадження пропорційної шкали оподатку- вання доходів фізичних осіб, щорічно у 2004—2006 ро- ках в Державний бюджет України не надходило по 4— 5 млрд грн ПДФО, у 2007—2009 роках — 1,7—2,1 млрд грн, у 2010—2013 роках — 4—8 млрд грн, а разом за 10 років наша держава не отримала до свого бюджету 43 млрд грн. Водночас, слід зазначити, що, із запровадженням пропорційної системи оподаткування доходів фізич- них осіб, податкове навантаження на платників цього податку з високими доходами зменшилося, тоді як для групи найманих працівників з низькими доходами воно зросло. Тому, ще під час запровадження цієї системи опо- даткування населення ПДФО окремі вчені критично відносилися до такого кроку вітчизняних законодав- ців. Так, ще у 2007 році І. Лютий та В. Тропіна обґрун- тували, що в Україні: «Існування надмірного податко- вого тягаря більшою мірою зумовлене іншими факто- рами, серед яких — нерівномірний розподіл податко- вих зобов’язань між платниками податків, недотри- мання принципу їх рівності перед законом, а також причинами, що перебувають за межами податкових правовідносин» [4, с. 22]. А. Крисоватий вважає, що: «… сподівання, що таке податкове нововведення (запровадження прогре- сивної системи оподаткування доходів фізичних осіб. — Автор) сприятиме зростанню ВВП за рахунок детінізації економіки, були безперспективними хоча б тому, що, за незмінних ставок відрахувань до Пенсій- ного фонду та фондів державного соціального страху- вання, у суб’єктів господарювання не виникло стиму- лів відображати в офіційній звітності реальну заробіт- ну плату» [5, с. 14]. Тому, на нашу думку, одним з основних напрямів реформування вітчизняної системи оподаткування, який забезпечить зростання надходжень до Зведеного бю- джету України, є повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. При цьому країна отримає механізм для зниження податкового наванта- ження на осіб з найменшими доходами. Поряд з податком на доходи фізичних осіб, вплив на рівень «тінізації» виплат заробітної плати здійснює ставка єдиного соціального внеску. Тому в 2014— 2015 роках Уряд та Верховна Рада України запрова- дили зміни до вітчизняного законодавства з метою зниження цієї ставки. 28 грудня 2014 року в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» [6] були внесені зміни, які передбачали, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати фізичним особам ставки єдиного внеску засто- совуються з коефіцієнтом 0,4, у випадку, якщо плат- ником виконуються одночасно такі умови: 1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньо- місячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення зага- льної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нараху- вання єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата; 2) середня заробітна плата по підприємству збіль- шилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з серед- ньою заробітною платою за 2014 рік; 3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень; 4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. Проте, ці положення зазначеного Закону вияви- лися нереальними для застосування платниками оскі- БОРЕЙКО В. І. 2015/№2 5 льки мало хто із суб’єктів господарювання міг збіль- шити середню заробітну плату порівняно з 2014 роком в 2,5 рази. Тому, 2 березня 2015 року в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» [6] були внесені чергові зміни, які передбачають, що платники єдиного соціального внеску можуть застосувати в 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4, а з 1 січня 2016 року — 0,6, якщо пла- тником одночасно виконуються такі умови: а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільши- лась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомі- сячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу; б) після застосування коефіцієнта середній пла- тіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік; в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб плат- ника за 2014 рік. Однак, і цими змінами зможуть скористатися не багато підприємств, оскільки для застосування пони- жуючого коефіцієнта їм необхідно значно збільшити витрати на оплату праці, що в нинішніх умовах не ре- ально. Отже, зазначені зміни не створюють реальних умов для «детінізації» заробітної плати. Водночас, цю проблему можна реалізувати знач- но простішими заходами. Для цього необхідно не тільки встановити мінімальну заробітну плату в країні, а й визначити відповідні коригувальні коефіцієнти для кожної спеціальності, тарифного розряду та посади. При цьому кожна економічно активна особа пра- цездатного віку повинна сплачувати не менше від мі- німального розмір податку на доходи фізичних осіб розрахованого з використання мінімального розміру заробітної плати та ставки податку (15%). Прості розрахунки показують, що в 2013 році при кількості 20478 тис. економічно активних осіб та середньомі- сячній зарплаті 3265 грн Державний бюджет повинен був отримати від цього податку 120,3 млрд грн. Якщо цю суму зменшити на суму ненадходження податку від офіційно зареєстрованих безробітних (7,2%), то Дер- жавний бюджет отримав би 111,7 млрд грн, що на 39,5 млрд грн, або 55% більше ніж він фактично отри- мав в цьому році. Ці розрахунки проведені без врахування соціаль- ної пільги, яку сьогодні отримують більшість працю- ючих, яку на нашу думку слід скасувати для всіх кате- горій працюючих, та запровадити для осіб з мінімаль- ними доходами (до 2 мінімальних заробітних плат (МЗП) ставку податку на доходи фізичних осіб в роз- мірі 10%. Водночас необхідно запровадити помірно- прогресивну шкалу оподаткування доходів населення, відповідно до якої доходи від 2 до 5 МЗП повинні опо- датковуватися за ставкою 15%, від 5 до 10 МЗП — 20%, від 10 до 15 МЗП — 25%, більше 15 МЗП — 30%. Використання прогресивної шкали оподатку- вання доходів фізичних осіб з одночасним запрова- дженням мінімальної ставки податку для всіх еконо- мічно активних осіб та встановлення коригувального коефіцієнту для кожної спеціальності, тарифного роз- ряду та посади дозволить збільшити базу оподатку- вання та надходження до Державного бюджету Укра- їни від податку на доходи фізичних осіб як мінімум вдвічі. До того ж збільшення бази оподаткування ПДФО вдвічі дозволить на стільки ж зменшити ставку єди- ного соціального внеску (ЄСВ). При цьому єдиною умовою зменшення для платників ставки ЄСВ по- винно бути направлення вивільнених таким чином сум на збільшення заробітної плати найманих осіб. При реалізації цих пропозицій, в нинішніх умовах, без зменшення надходжень до соціальних фондів, міні- мальну заробітну плату в Україні можна було б збіль- шити до 1450 грн, а ставку єдиного соціального внеску зменшити до 19%. Слід також зазначити, що запровадження мініма- льного розміру ЄСВ для всіх економічно активних осіб та збільшення цього розміру на корегувальний коефі- цієнт залежно від кваліфікації працівників і займаної посади керівників та адміністративних працівників усуне мотиви до «тіньової» виплати зарплати. Додатковим фактором для виведення всієї заро- бітної плати найманих працівників з «тіні» повинно стати встановлення додаткових вимог для виплати пенсіонерам мінімальної заробітної плати. Не можна говорити що цей показники сьогодні в Україні висо- кий, однак досить часто мінімальну пенсію отримують ті, хто протягом всього життя офіційно майже ніколи не працював. Тому, на нашу думку, передумовою для отримання мінімальної пенсії для всіх пенсіонерів, крім тих хто не міг працювати за станом здоров’я, по- винна бути наявність обов’язкового трудового стажу встановленого законодавством України для виходу на пенсію та сплати протягом цього періоду мінімального єдиного соціального внеску. В іншому випадку міні- мальна пенсія для зазначеної категорії пенсіонерів по- винна визначатися пропорційно кількості відпрацьо- ваних ними років обов’язкового трудового стажу для виходу на пенсію. Таким чином, реалізація запропонованих заходів дозволить одночасно зменшити податкове наванта- ження на населення з найменшими доходами, збіль- шити його для працівників з високими доходами, зни- зити ставку єдиного соціального внеску, легалізувати виплату заробітної плати, яка до нині виплачується в «тіні», та збільшити надходження до Державного бю- джету України. При повній «детінізації» заробітної плати, навіть після зменшення вдвічі ставки єдиного соціального внеску, збільшаться надходження до соці- альних фондів, та вдасться вирішити проблему дефі- циту Пенсійного фонду України. Висновки. Узагальнюючи результати проведеного дослідження, потрібно зробити висновок, що однією з найбільших проблем, яка гальмує розвиток національ- ної економіки, є «тінізація» вітчизняного бізнесу та виплат заробітної плати. Невирішення зазначеної проблеми зумовлено неефективними діями нашої кра- їни, пов’язаними з запровадженням пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб, та за- ходами із зниження ставки єдиного соціального внесу, які не можуть бути реалізовані більшістю вітчизняних підприємств. Тому, з метою виведення заробітної плати з «тіні», Україні необхідно повернути прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, знизити податкове навантаження на найменш захищені верстви БУТЕНКО А. И., УМАНЕЦ Т. В., САРАЕВА И. Н. 6 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ населення та посилити його на осіб, які отримують ви- сокі доходи, встановити диференційований мінімаль- ний розмір єдиного соціального внеску для різних ка- тегорій працюючих, знизити без будь-яких додаткових обмежень ставку цього внеску та визначати мінімаль- ний розмір пенсії пенсіонерам пропорційно кількості відпрацьованих ними років обов’язкового трудового стажу для виходу на пенсію. Список використаних джерел 1. Вишневський В. Принципи оподаткування: об- ґрунтування і емпірична перевірка / В. Вишневський // Економіка України. — 2010. — № 10. — С. 55—72. 2. Соколовська А. М. Податкова політика в Укра- їні у контексті її впливу на розвиток економіки / А. М. Соколовська // Фінанси України. — 2006. — № 9. — С. 65— 81. 3. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstst.gov.ua. 4. Лютий І. Концепція реформування податкової системи України та конкурентоспроможність націона- льної економіки / І. Лютий, В. Тропіна // Економіка України. — 2007. — № 8. — С. 19—27. 5. Крисоватий А. І. Податкові трансформації та економічне зростання / А. І. Крисоватий, Т. В. Кощук // Фінанси України. — 2008. — № 9. — С. 10— 24. 6. Закон України «Про збір та облік єдиного вне- ску на загальнообов’язкове державне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI з наступними змінами [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17. А. И. Бутенко академик АЭН Украины, д-р экон. наук Т. В. Уманец академик АЭН Украины, д-р экон. наук И. Н. Сараева канд. филос. наук г. Одесса ОЦЕНКА УРОВНЯ ДОСТУПНОСТИ ФИНАНСОВЫХ РЕСУРСОВ ДЛЯ МАЛОГО И СРЕДНЕГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА Актуальность темы. Опыт функционирования отечественного малого и среднего предприниматель- ства (в дальнейшем МСП) свидетельствует о том, что проблемы его развития значительно опережают суще- ствующие теоретические, методические, эксперимен- тальные разработки, нормативно-правовые акты, ре- гламентирующие его деятельность. Среди факторов, оказывающих негативное влияние на развитие МСП, следует выделить, в первую очередь, такие как: общее сокращение отечественного товарного производства, рост цен, инфляцию, резкое снижение платежеспо- собности населения, коррупцию. Для того, чтобы МСП успешно развивалось в ны- нешних условиях, необходимо усовершенствовать ме- ханизм их развития и государственной поддержки, од- ной из составляющих которой является финансово- кредитная политика. Этим и объясняется необходи- мость реальной оценки уровня доступа МСП к финан- совым ресурсам, так как выполнение любой про- граммы поддержки МСП в полном объеме возможно только при условии стабильности их финансирования. Анализ последних исследований. Значительный вклад в исследование вышеуказанных проблем внесли такие отечественные ученые и практики, как: А. Аза- ров, А. Бодюл, Л. Воронова, О. Кириленко, М. Куче- рявенко, И. Лютый, И. Лунина, А. Поддерегин, М. Романюк, В. Федоров и др. Однако, существующий механизм предоставления финансовых ресурсов пред- приятиям малого и среднего бизнеса в условиях ны- нешней нестабильности в политико-экономической сфере, макроэкономические условия и риск залога привели к необходимости оценки реальной ситуации относительно доступа МСП к финансовым ресурсам и разработке мероприятий, которые бы адекватно отве- чали реалиям сегодняшнего дня и стабильности функ- ционирования предприятия. Целью статьи является оценка реальной ситуации относительно доступа МСП к финансовым ресурсам и разработка мероприятий, направленных на нивелиро- вание негативных факторов в сфере развития МСП, которые впоследствии должны улучшить положение дел относительно доступна МСП к финансовым ре- сурсам. Изложение основного материала. В условиях соци- ально-экономического кризиса, который переживает экономика Украины, МСП могло бы стать движущей силой для решения многих проблем, в первую оче- редь, занятости и трудоустройства вынужденных пере- селенцев, выравнивания региональных диспропор- ций, снижения социальной напряженности и форми- рования основ экономической и социально-политиче- ской стабильности в обществе. Однако сегодня отечественный бизнес вынужден выживать в очень сложных условиях возникновения новых рисков как глобального, так и внутреннего ха- рактера. Это, естественно, сказывается на экономиче- ской активности МСП. Так, например, если в 2013 г. по сравнению с 2012 г. количество малых и средних предприятий Украины возросло на 7,4%, то в 2014 г. по сравнению с предыдущим — снизилось на 8,5%,

Шляхи виведення заробітної плати з «тіні»

Institution

Ähnliche Einträge